Чи знайде новий парламент сили вирішити торговельні конфлікти з ЄС, що лишаться йому "у спадок" від старої влади?
Схоже, що так. Більшість партій майбутнього парламенту, включаючи "Слугу народу", запевняють, що готові скасувати навіть скандальний мораторій на експорт лісу-кругляка (точніше, замінити його іншими заходами).
"ЄвроПравда" завершує публікацію масштабного дослідження зобов’язань провідних політичних партій щодо проведення європейських реформ. В попередніх частинах ми проаналізували партійні зобов’язання "політичного блоку" , а також плани партій у сферах енергетики та екології.
У цій частині – про найгостріші питання зовнішньої торгівлі, які випливають з Угоди про асоціацію Україна-ЄС, а також про реформи у транспортній галузі, аутсайдері за впровадженням європейських стандартів.
Ми отримали відповіді усіх партій, рейтинг який дозволяє їм пройти у Раду, крім "Опоплатформи" – остання просто не планує виконувати Угоду про асоціацію, називаючи її умови "кабальними".
Рада йде лісом
Україна стала першою країною, у відносинах із якою Євросоюзу довелося використати механізм арбітражного вирішення суперечок, прописаних в угодах про вільну торгівлю.
Суперечка, про вирішення якої не вдалося домовитися мирно, – це, звісно ж, сумнозвісний "ліс-кругляк".
І відповіді, які ми отримали від партій-лідерів, свідчать, що у новій Раді є шанси вирішити цю проблему, замінивши мораторій іншим захисним інструментом. Таку можливість не відкидають у "Слузі народу", "ЄС", "Голосі" та "СіЧ".
І це добре, бо дуже скоро Рада буде змушена шукати вихід.
Причина цього – вже згаданий арбітраж. Механізм вже запущений і (це визнають навіть урядовці) напевно завершиться поразкою України. Не виключено, що рішення з’явиться вже до кінця поточного року.
І якщо Рада й після цього не проголосує за скасування мораторію – відносини з ЄС зайдуть у глухий кут.
Та що має прийти на заміну мораторію?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Від "Слуги" до "Голосу": що хочуть змінити для ЄС та НАТО майбутні парламентські партії
Єдиною партією, що детально виклала своє бачення, став "Голос". У партії Вакарчука пропонують вирішити проблему через стовідсоткове охоплення чіпуванням усієї деревини у лісгоспах. "Це дозволить унеможливити нелегальний експорт деревини, оскільки її буде неможливо вивозити через легальні пункти перетину кордону" – пояснили у партії. Також вони пропонують зобов’язати проводити продаж великих партій деревини виключно через систему ProZorro. Варто додати, що чіпування – ефективний, але доволі недешевий механізм.
"Слуга народу", яка має стати найбільшою фракцією нового парламенту, також погодилася із потребою скасувати мораторій, замінивши його чимось іншим, але уникла деталей, пообіцявши запровадити "правила вирубування за зразком Швейцарії чи Австрії".
У "Європейській солідарності" також визнали, що мораторій суперечить Угоді про асоціацію і доведеться шукати "взаємоприйнятний компроміс із ЄС", але взагалі не навели конкретних ідей (варто нагадати, що саме президент Порошенко свого часу підписав закон про мораторій).
Найрадикальніше рішення пропонують у Смешка – "Сила і честь" готова до запровадження "повної екологічної заборони вирубки, в тому числі й для внутрішнього споживання".
"Європейську сторону це рішення, ймовірно, задовільнило би, оскільки зникає викривлення торгівлі, але виникає питання, наскільки повна заборона вирубки відповідає економічним інтересам України", – попереджає Вероніка Мовчан, науковий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, яка брала участь у нашому дослідженні. Такий сценарій справді виглядає малоймовірним – зрештою, тоді Україні доведеться самій імпортувати деревину.
Єдиною партією, яка ратує за збереження мораторію у його нинішньому вигляді, стала "Батьківщина". "Український ліс має перероблятися в Україні, даючи продукт з доданою вартістю", – заявили у партії Тимошенко. Там додали, що до переробки деревини "мають бути залучені спільні з європейськими партнерами підприємства з інвестиціями з ЄС", але, на жаль, ця пропозиція не усуне порушення Угоди про асоціацію, а отже – означатиме загострення торговельного конфлікту з ЄС.
Захистити коньяк
Чи варто чекати від нової Ради нових ініціатив, що порушують економічну частину Угоди про асоціацію? Якщо вірити відповідям партій – ні. Точніше, майже ні.
Про неможливість введення нових торгових обмежень для імпорту з ЄС заявили чотири з п’яти партій. Єдиний виняток – "СіЧ", там готові до "обмежувальних імпортних мит для захисту важливих галузей".
Однак є порушення Угоди, до яких українські політики ставляться лояльніше, пропонуючи ідеї, які гарантовано не будуть сприйняті Брюсселем. Показовий приклад – назви "Коньяк", "Шампанське" та інші зареєстровані географічні назви, від яких Україна зобов’язалася відмовитися.
Але "Голос" та "СіЧ" вважають, що ця відмова не остаточна.
У цих партіях хочуть повернути Україні право на виробництво "коньяків" та "шампанських" і обіцяють додаткові переговори з ЄС із цього приводу.
Складно сказати, чи є це передвиборчим популізмом, чи партії справді мають такий намір, але подібні заяви дещо дивують.
По-перше, виробники цих продуктів вже самі висловили готовність до відмови від таких назв. По-друге, позиція ЄС не має шансів змінитися, що довели численні переговори Брюсселя з іншими партнерами, від Азії до Америки. "Переговори з Брюсселем в цьому випадку користі, думаю, не принесуть. – коментує Вероніка Мовчан. – Краще було б подумати про ефективний ребрендінг, скориставшись у тому числі допомогою ЄС. Зараз світ дуже динамічний, вигоди від нового бренду, мені здається, недооцінюються".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Від російського газу до українського сміття: що чекати від нової Ради у енергетиці та екології
А от у питанні захисту брендів всі проєвропейські партії виявилися одностайні: митниця має посилити контроль за "Абібасами" та іншими підробками, навіть якщо це призведе до зникнення з ринків дешевого контрафакту.
"Дешевий контрафакт вбиває внутрішнє виробництво, яке спокійно могло б його замінити і задовільнити попит громадян", – впевнені у "Голосі". "Уявіть, що хтось використовує бренд української компанії і виробляє продукцію гіршої якості, фактично псуючи нашу репутацію. Нам це сподобається? Звичайно, що ні",- пояснили у "Європейській солідарності"
Але водночас, не всі партії раді відкриттю українського ринку державних закупівель для компаній з ЄС. Його обмеження за певних умов припускають у "Слузі народу", "СіЧ" та "Батьківщині", і якщо дві перші партії обережно зазначають, що таке можливе тільки "за певних умов" та "після погодження з ЄС", то у партії Тимошенко напряму кажуть, що обмеження вільної конкуренції на держзакупівлях "є у планах".
Це доволі небезпечна позиція, адже українські компанії зараз саме починають виходити на ринок держзакупівель ЄС, і цей ринок має величезну ємність. І якщо ми обмежимо доступ європейців на свій ринок, то це може призвести до дзеркальних заходів, здатних зашкодити нашим експортерам.
"Промисловому безвізу" бути?
Та досить про проблеми. У відповідях на переважну більшість інших питань "торговельного блоку" українські партії показали майже одностайність.
Так, усі партії-лідери готові підтримувати інтеграцію України до спільної транзитної системи ЄС. Відповідний закон мав бути ухвалений ще до 2016 року, але досі був "не на часі" для законодавців. Можливо, з новою Радою це зміниться.
Так само всі партії вважають пріоритетом підтримку погодженого з ЄС законопроєкту про авторизованих економічних операторів (що має суттєво спростити митні процедури для законослухняного бізнесу).
Майже одноголосно партії підтримують закони, необхідні для "промислового безвізу".
Йдеться про рух України до підписання угоди ACAA, яка має на меті автоматичну сертифікацію українських промислових товарів для постачання на ринок ЄС. Всі партії назвали їх схвалення "важливим і терміновим завданням".
Дещо відмінну відповідь дала лише "Батьківщина" – там наголошують на необхідності додаткових консультацій з бізнесом перед схваленням цих законів.
Є згода і щодо необхідності впровадження європейських стандартів санітарного та фітосанітарного контролю. Попри те, що плановий перехід на ці норми у 2021 році вимагає суттєвих витрат від бізнесу, більшість партій не готові переносити терміни.
При цьому у "Слузі народу" та "ЄС" допускають часткову компенсацію витрат бізнесу на цей перехід, проте розходяться в оцінках, хто має платити. У партії Порошенка вважають, що витрати має взяти на себе Україна, а у партії Зеленського розраховують на спеціальну фінансову програму Євросоюзу (якої наразі ще не існує).
Такі відповіді додають оптимізму.
Навіть у період кампанії, коли популізм особливо "в ціні", переважна більшість партій надають перевагу поглибленню торгових відносин з ЄС, а не протекціонізму.
Винятком є хіба що "Батьківщина", яка хоч і підтримує виконання УА, але, принаймні на словах, декларує готовність створювати нові торговельні конфлікти з ЄС.
Кому талончик?
І на завершення огляду – трохи про транспорт. Тим більше, що у цій сфері зміни можуть зачепити мільйони українців – усіх тих, хто має власний автомобіль.
"Європейська правда" багаторазово писала, що Україна буде змушена повернути обов'язковий техогляд – регулярні перевірки автомобілів на безпечність є вимогою Угоди про асоціацію. Та не менш регулярно, при чому вже два роки поспіль, ми пишемо і про те, що під виглядом "європейського" уряд проштовхує проєкт про техогляд, який має численні розбіжності із зобов’язаннями України перед ЄС.
Ми спитали партії про це, і всі погодилися: повернути техогляд доведеться.
Але лише одна партія пообіцяла робити це повністю за європейськими нормами.
Техогляд приватних некомерційних автомобілів – раз на два роки. Нове авто 4 роки перевіряти немає потреби. Серйозна аварія або пробіг понад 160 тис.км від попереднього огляду – підстави пройти техогляд позачергово. Огляд мають право проводити навіть невеликі авторизовані майстерні, а той, хто проводив останній ремонт – не має такого права.
Це все – зобов'язання України за Угодою з ЄС, і їм повністю відповідає пропозиція партії "Європейська солідарність". А ще вона пропонує дуже прогресивну норму: відмовитися від захищених талонів техогляду (які називали одним з корупціогенних елементів) – достатньо того, що автомобіль є у базі даних, і поліція може це перевірити.
Ще дві партії пропонують порядок, близький до норм ЄС: "Слуга народу" не вважає за потрібне проводити техогляд після аварій та "за пробігом", а "Голос", навпаки, хоче дозволити не проходити огляд раз на 2 роки, якщо машина їздить мало. Та регламент ЄС таких винятків не дозволяє – тож лишається сподіватися, що згодом ці партії погодяться на чітке виконання Угоди.
Варто додати, що "Слуга" при цьому виступає за повернення на автомобілі захищених талонів, "Голос" – за те, щоби обійтися без них. Обидва підходи не суперечать нормам ЄС, просто останній – ліберальніший.
Трохи відійшла від норм ЄС "Батьківщина" – там не бачать потреби у "аварійному" техогляді, але натомість пропонують проводити регулярний частіше – щорічно, що буде накладно для автовласників. І, нарешті, "СіЧ" просуває проєкт старого уряду, який самі європейці раніше неодноразово критикували: із обов’язковим техоглядом при виїзді за кордон, при продажі та перереєстрації незалежно від віку авто.
Конкурентна залізниця
"Транспортні" норми Угоди про асоціацію, звісно, не обмежуються техоглядом. Ми маємо реформувати систему безпеки автоперевезень (і всі партії підтримують цю реформу), річкового транспорту, поштового зв’язку тощо. Чинний парламент, на жаль, гальмував всі ці реформи.
Чи зважиться на них новий парламент? Виходячи з обіцянок партій – цілком можливо.
А ще Україна зобов’язалася ліквідувати монополію "Укрзалізниці".
Всі без винятку партії-учасниці підтвердили свою готовність діяти.
Розділення УЗ-перевізника і колійного господарства, допуск приватних перевізників до колійної інфраструктури, створення регулятора ринку залізничних перевезень, підвищення рівня безпеки залізничних перевезень (в тому числі пасажирських) – все це має зробити Україна, і все це назвали серед своїх задач дві нові партії, що мають шанс пройти до Ради – "Голос" та "СіЧ", а також партія "ЄС"
Ще один новачок, "Слуга народу", також має системне бачення, там у відповіді випустили лише безпекову компоненту. "Батьківщина" також пообіцяла виконати зобов’язання за Угодою (хоча й не стала їх деталізувати) та підкреслила: демонополізація – буде.
Хто ж із партій найбільш "європейський"?
Ми свідомо не даємо відповідей на це запитання.
Всі п’ять партій, що взяли участь в опитуванні, обіцяють йти до ЄС та НАТО і виконувати асоціацію – хоча дехто й припускає, що відступатиме від зобов’язань. При цьому за різними блоками різні партії виявилися лідерами, та й потенційні порушники Угоди дещо відрізняються.
Ми вважаємо, що наше дослідження все ж вказує на ті політичні сили, які варті вашої підтримки. Але 21 липня вибір лишається за вами.
І в день виборів життя не завершується. Нова Рада має впровадити реформи, прописані в Угоді про асоціацію. Тому публічні обіцянки партій мають стати дороговказом для них.
А наше завдання – не дати політикам забути про ці обіцянки після виборів.
Як і раніше, якщо будь-яка з партій-учасниць має намір виправити огріхи у своїх відповідях або взяти додаткові зобов’язання з проведення реформ – редакція готова оновити результати дослідження.
Автори: Юрій Панченко, Сергій Сидоренко
Дослідження проведене "Європейською правдою" за підтримки Представництва ЄС в Україні, Міністерства закордонних справ Чеської Республіки та National Endowment for Democracy
Редакція вдячна експертам, які долучилися до підготовки та аналізу опитувальника для партій.
ФОТО: УНІАН
П'ЯТНИЦЯ, 12 ЛИПНЯ 2019, 08:30 — ЮРІЙ ПАНЧЕНКО, СЕРГІЙ СИДОРЕНКО, ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА
0 коммент.:
Дописати коментар