До написання цього матеріалу мене підштовхнуло інтерв’ю на «Українській правді» із соратником Президента України по «Кварталу-95» Олександром Пікаловим. Надто багато точиться сьогодні у суспільстві дискусій з приводу того, хто впливає на рішення Володимира Зеленського і чи впливає взагалі. Олександр Пікалов влучно прокоментував можливість такого впливу у своєму інтерв’ю.
«Мені здається, що йому дуже складно нав’язати чужу думку. Я дуже багато років знаю Володимира Олександровича. Я навіть скажу – нав’язати думку йому практично неможливо. Перехитрити можуть, можуть обманути. Але нав’язати – ні», – переконаний Олександр Пікалов.
Однак людей, які чи то не читають «Українську правду», чи то інакшої думки про стиль мислення президента Володимира Зеленського, схоже, не стає менше, а додається.
Волинь – одна із багатих на корисні копалини та оточена кордонами областей, є показовою у цьому питанні. Відомо, що на Волині декілька тижнів очікують на приїзд гаранта. Для тих, хто не особливо посвячений у владні графіки та чиновницьку кухню, «нагострити нюх» на приїзд високих гостей допомагають… лісники. Так, саме вони. Вірніше, лісова тема.
До прикладу, підготовка до приїзду президента супроводжувалась приїздом на Волинь аж головного євробляхара України Олега Ярошевича. Це справа сьома, що переважна кількість лісових злочинів кояться саме на євробляхах і що організація, яка займається захистом прав людей, які пересуваються на автомобілях без державної реєстрації, раптом взялась захищати волинські ліси від «масових незаконних вирубок». Значно цікавішою є тема, що хлопці аж із столиці приїхали саме на Волинь. Навіть лісові масиви під Києвом їм не такі цікаві, як ківерцівські ліси… В очікуванні президента готується інформаційна подушка не щодо кандидатів на пост голови ОДА. Комусь дуже цікава тема лісового господарства.
Нагадаємо: активісти «АвтоЄвроСили» місяць тому встановили більше 40 камер спостереження у Ківерцівському лісі і заявили, що виявили численні порушення лісоохоронного законодавства з боку самих лісівників. Вони привезли із собою знімальну групу одного із центральних телеканалів, журналісти якого видали в ефір однобокий сюжет, схожий на замовний матеріал. Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства офіційно заперечило всі докази, наведені «активістами». Як з’ясувалося, більшість дубів, пеньки від яких виявили «активісти», були зрізані кілька років тому. «Захисники лісу» погрожували акціями прямої дії, але окрім роликів у Фейсбуці, далі справа не пішла. Як писала «Волинська правда», є така професія – «громадський активіст» і не завжди публічний предмет «опіки» професійних захисників співпадає із справжніми цілями їх замовника.
Зрозуміло, що Володимир Зеленський відвідає Волинь вже найближчим часом. В ЗМІ не зустрічаємо версій про майбутнього очільника ОДА, нема й «смачних характеристик» на ймовірних кандидатів. Та приїзд гаранта близько. Річ у тім, що у Луцьку знову гуляє інформація, спрямована на дискредитацію Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства на чолі з Олександром Кватирком. До нас на редакційну пошту надійшли два анонімні повідомлення. Спершу невідомий інсайдер поінформував про те, що пана Кватирка треба терміново міняти, адже він за час перебування на посаді заробив на будинок у Австрії. Пізніше з тієї ж електронної адреси надійшов другий лист – про те, що нерухомість Олександра Кватирка знайшли і в Швеції.
Нам вдалося зв’язатися телефоном з начальником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександром Кватирком, аби він прокоментував дані щодо закордонної нерухомості. Олександр Кватирко відповів, що інтерв’ю давати не буде. Відповідь головного лісівника була лаконічною: «Офіційно заявляю, що перепишу свій будинок в Австрії або Швеції на того, хто його знайде».
«Волинська правда» неодноразово писала про Олександра Кватирка. Це ім’я сьогодні добре відоме в області. Зовсім нещодавно ми ділились роздумами і про те, що молодий та амбітний лісівник сповна заслуговує на увагу до себе і як політик, і як можливий очільник ОДА Волині. Ми були здивовані тим, що кандидатура Олександра Кватирка була знята із обговорення перед парламентськими виборами.
Треба визнати: за керівництва Олександра Кватирка лісівники на Волині набрали суспільної ваги, укріпили позиції у громадах, зайняли чільне місце тих, хто визначає економічний, а після виборів до ОТГ, і політичний ландшафт області. Крім того, лісівники стали працювати нарівні (якщо навіть не ефективніше) із соціально-відповідальним бізнесом. Логічно, що все це постійно подається й ЗМІ, а відповідно – на слуху.
Спокою ж не дає думка про те, що досягнення волинських лісівників і управлінські якості їх очільника Олександра Кватирка мало цікаві у порівнянні із тим, що лежить під корінням волинських лісів. Не так далеко минув жовтень 2015 року, коли владці Волині, правоохоронці і лісівники пережили навалу бурштинокопачів у Маневицький район. По сьогодні не стихають розмови про те, що керувалась ця нелегальна експедиція за сонячним каменем із сусідньої Львівщини. Тож продовження буде. Свій головний лісівник – це велика справа для тих, кого цікавлять природні ресурси Волині.
Зверніть увагу, за офіційними даними обсяги земель лісового фонду, пошкоджених нелегальним видобутком бурштину на Волині менше 20 гектарів. Це проти понад 4000 га, пошкоджених на Житомирщині та понад 5000 га, знищених лісових земель Рівненщини. Нам не відомо, яку цифру про пошкоджені бурштином землі Ратнівського району подали президенту і що йому подають на Кватирка. Покаже час і приїзд гаранта.
В Україні поки на порядку денному ЗМІ війна лісівників на Харківщині. Нагадаємо, у Харкові президенту України донесли про корумпованого і некомпетентного директора лісового господарства, навіть катали гелікоптером над вирізаним лісом. Володимир Зеленський пообіцяв розібратися, а потім виявилося, що все навпаки. Директор, на якого звели наклеп, – намагався протидіяти «лісовій мафії», заступив на свою посаду менше року тому і взагалі, виявилося, що Президента катали над територією зовсім іншого лісгоспу.
На Волині ж поки що лісівники і далі патрулюють місця можливого видобутку сонячного каменю, вкладаючи у це значні кошти. Активісти, які «борються» за майбутнє лісу, не проявляють бажання об’єднати зусилля із працівниками лісової охорони. Хоч лісівники і переконують, що спільно патрулювати більш ефективно, активісти реалізують свій, вірніше, узгоджений замовником сценарій. Охорона лісу – задоволення не з дешевих. Побачимо, чи не є це чиєюсь інвестицією у те, щоб ближче наблизитись до місця під сонцем, вірніше, до місця залягання сонячного каменю, вже найближчим часом.
Василь Онищук
0 коммент.:
Дописати коментар