ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

28 січня 2016

Передел леса или новые правила: быть ли реформе лесного хозяйства Украины?


Сотни миллионов долларов прибыли,10,4 млн га территории страны, более 300 хозяйств: такова скупая статистика лесной отрасли Украины. За рекреационным ресурсом стоит огромная машина государственного лесного хозяйства, которое уже давно отошло от сугубо охранных и экологических функций. В погоне за суперприбылью незаконная вырубка леса достигла катастрофических масштабов, о чем регулярно пишут ведущие украинские СМИ.

Возможность повлиять на ситуацию и нивелировать коррупцию в лесной отрасли инициаторы реформы получили два года назад. Однако, по оценке международных экспертов, в частности Мирового банка, Министерство агрополитики не заинтересовано в переходе на новый уровень работы в этой сфере.
Какой из предлагаемых вариантов преобразования является наиболее приемлемым и не породит ли будущая реформа новые коррупционные схемы - пробовал разобраться Цензор.НЕТ.

ТОЛЬКО ДЛЯ ВНУТРЕННЕГО ПОЛЬЗОВАНИЯ: КТО ВЫИГРАЕТ ОТ ЗАПРЕТА ЭКСПОРТА ЛЕСОПРОДУКТОВ?

Первой пробой реформаторов стало принятие 9 апреля Верховной Радой Закона 1362, запрещающего с 1 ноября 2015-го экспорт необработанной древесины всех пород кроме сосны. Сосна будет запрещена к ввозу с начала 2017 года. Тот факт, что закон был подписан президентом лишь спустя четыре месяца, свидетельствует о его "проблемности". Равно как и громкие заявления, сопровождавшие его разработку. Собственно, вопрос прост: кто выиграет от моратория на экспорт древесины - лесное хозяйство или деревообрабатывающий бизнес?

Один из авторов законопроекта, внефракционный народный депутат Остап Еднак (ранее входивший во фракцию "Самопомич") уверяет, что с его принятием "Украина получила шанс не просто быть страной-поставщиком сырья, как большинство стран третьего мира, а стать лидером в области деревообрабатывающей промышленности".

Он приводит внушительные цифры убытков от работающей до недавнего времени коррупционной схемы: " Цену леса на экспорт искусственно занижали, оформляя его как горючие брикеты.

За границу лес продавали по 4-5 евро, нашим покупателям - по 15 евро. Таким образом, прошлое и нынешнее руководство Гослесагентства обогащалось через откаты от иностранных покупателей. Очевидно, что украинские предприятия оказывались в убытке, а государство недополучало сотни миллионов с налогов и сотни миллионов от неполноценно функционирующей деревообрабатывающей отрасли".

По его словам, соответствующие факты коррупции уже переданы в правоохранительные органы.

лес

Одна из коррупционных схем времен президентства Виктора Януковича, которую в качестве примера приводит Остап Еднак. Экспорт пиловника соснового на Китай. Данная схема приносила десятки миллионов окружению тогдашнего главы Гослесагенства Виктора Сивеца и "семье". Как уверяет Еднак, еще недавно эта схема продолжала действовать.

В свою очередь представители Государственного лесного агентства и ряд специалистов в отраслиобвиняют Еднака в заангажированности и в том, что он сам не против стать "смотрящим" над украинскими лесами. Его жена является совладелицей одной из крупнейших лесообрабатывающих компаний в Украине "Интервудкоммерц", и якобы данный закон сыграет на руку именно бизнесу, а не лесному хозяйству.

Сам депутат подобные обвинения называет смешными. Он признает, что закон действительно призван обеспечить украинские деревообрабатывающие компании сырьем и дать толчок для развития отрасли. Однако, по словам Еднака, компания его жены занимает в лучшем случае одну сотую рынка. "Среднестатистический лесхоз продает в год в 2-3 раза больше, чем компания моей жены. Объем продаж лесхозов - около 8 млрд грн, а объем деревообрабатывающей отрасли пожалуй несколько десятков миллиардов гривен - это сотни деревообрабатывающих компаний с большим и меньшим оборотом и тысячи малых и средних предпринимателей".

Глава Всеукраинской Ассоциации деревообрабатывающих предприятий Дмитрий Артемчук придерживается аналогичного мнения. "То, что этот закон принят, - огромный позитив, - считает он. - Уже чувствуется, что он действует - тот ассортимент, который запрещен к экспорту, остается на украинском рынке, и мы имеем возможность его перерабатывать. Когда придет время запрета экспорта пиловника соснового, предприятия, занимающиеся глубокой обработкой хвойных пород, будут иметь возможность увеличить обороты производства, создать больше рабочих мест, платить больше налогов государству. В результате они будут улучшать производство включительно до изготовления готовой продукции, такой как пол, мебель, а не просто резание древесины, как это было до недавнего времени".

Если промышленники позитивно оценивают изменения, то некоторые профильные эксперты настроены менее радостно. Редактор авторитетного отраслевого портала "Украинский лесовод", эксперт программы "Флэг" Мирового банка Михаил Попков с самого начала выступал против запрета экспорта, предупреждая о возможности резкого падения качества украинской древесины.

"Статистики ещё нет, но думаю, что в 2015 году рубка увеличилась. Одна из причин этого - стремление побольше экспортировать до вступления в действие закона. Сокращения рубок следует ожидать в 2016 году. Это плохо, так как на корню будет оставляться прежде всего некачественный лес. В конечном итоге это ведет к деградации лесов", - сказал он в комментарии.

Запрет экспорта Попков называет наиболее не подходящей мерой воздействия на рынок. "Ее использовали очень многие страны, и ни разу она не дала положительного эффекта, - добавляет он. - Закон приведет к развитию мелкого экспортно ориентированного лесопиления, увеличению давления на лес, появлению новых коррупционных схем и в конечном итоге к ухудшению состояния лесов. Уже есть конкретные примеры, подтверждающие этот прогноз".

В свою очередь Еднак подчеркивает, что запрет экспорта является временной и вынужденной мерой, которая имеет целью сохранить хотя бы то, что Украина имеет сегодня. По его словам, нынче во всю разрабатывается законопроект, который снимет мораторий, но "введет четкие и прозрачные правила игры для участников рынка".

В отличие от Остапа Еднака, Михаил Попков не берется прямо обвинить в коррупции нынешнее руководство Гослесагенства. Но отмечает, что по аналогии с коррупционной деятельностью всех предыдущих глав отрасли, "во всех случаях Гослесагентство и его руководство - организатор схем и основной "бенефициарий".

В любом случае и урон качеству леса от вырубки в 2015 году, и текущее состояние растущей древесины можно будет оценить как минимум спустя несколько месяцев. Пока же на повестке дня стоит второй аспект реформы, который касается собственно лесной отрасли.

САМ СЕБЕ ХОЗЯИН: КОМУ ДОЛЖНЫ ПОДЧИНЯТЬСЯ ЛЕСХОЗЫ?


Концепция реформы лесной отрасли до 2020 года, созданная на базе пункта 5 Коалиционного соглашения, предусматривает разделение функций государства в сфере лесного хозяйства: политическую, хозяйственную и контрольную. Разделение этих сфер управления должно быть достигнуто путем "создания на базе существующих государственных лесохозяйственных предприятий единой государственной лесохозяйственной структуры, используя опыт Польши, Латвии и других стран…". Это отвечает условиям, зафиксированным в Соглашении об ассоциации Украина-ЕС, и рекомендациям экспертов программы "Флэг" Мирового банка.

"Необходимо пройти этап очищения, весь ресурс выставить на общие аукционные торги - чтобы деревообрабатывающие предприятия имели одинаковые условия для покупки сырья. Нынче же директоры лесхозы преимущественно работают по прямым договорам, сами выбирая покупателя", - объясняет Артемчук.

Если главу Ассоциации деревобрабатывающих предприятий можно упрекнуть в корпоративной заинтересованности и рассмотрении ситуации с колокольни бизнеса, то вряд ли в этом можно уличить широкий круг разнорошерстных экспертов, предлагающих проекты реформы. Они признают, что главной целью является выведение лесхозов из подчинения Агентства.

Однако, как известно, за общими формулироваками украинские чиновники давно научились проворачивать хитрые комбинации. Как уверяют представители общественной группы по реформе отрасли, именно это пытается сделать Министерство аграрной политики и продовольствия и Гослесагенстство.

В конце октября ряд политических и общественных экспертов выступили с острыми заявлениями в адрес Министерства и Лесагентства, обвинив их в желании сохранить статус-кво в лесной отрасли.

"14 октября проводится круглый стол, где эксперты представляют варианты и модели институциональной реформы - создание лесной компании, - рассказал Остап Еднак. - То есть, происходит прозрачное обсуждение при участии замминистра агрополитики Владиславы Рутитской, меня как народного депутата, экспертов, активистов, представителей Гослесагентства, лесхозов, коммунальных лесхозов и так далее.

А 19 октября на Коллегии МинАПК утверждают концепцию создания лесной корпорации, которая предусматривает ликвидацию лесхозов и создание на их базе филиалов, централизацию финансовых потоков! Никто из экспертов не видел этой концепции! Хотя на Коллегии МинАПК нагло соврали, сославшись на то, что над концепцией работали те же эксперты! Тотальную централизацию мы уже видели в "Укрспирте". Скорее всего, неизвестные эксперты воспользовались таким опытом, который предусматривает централизованную коррупцию и злоупотребления".

Специалисты давно сетуют, что хотя формирование политики в лесной отрасли должно осуществлять Минагрополитики, фактически эта функция остается в руках Голесагенства. В подконтрольных ему лесах - а это 73% лесного фонда Украины - агентство само формирует правила игры, контролирует их выполнение, ведет хозяйственную деятельность. Это, по словам общественных активистов, обуславливает диктат, который агентство нынче осуществляет в рамках обсуждения реформы отрасли.

В официальном запросе Цензор.НЕТ к Минагрополитики и Гослесагентству по поводу проводимой реформы отметили, что концепция создания корпорации еще не утверждена. По информации Агентства, 19 октября состоялось лишь очередное представление вариантов реформирования лесного и охотничьего хозяйства Украины. Также в ведомстве уверяют, что учтут предложения всех экспертов.

документ лес

Разницу между двумя моделями корпоратизации объясняет эксперт Всемирного банка, начальник сектора новейших технологий Государственного проектного лесоупорядочивающего производственного объединения ВО "Укргослеспроект" Виталий Сторожук:

"Создание объединенного предприятия подразумевает реорганизацию действующих лесохозяйственных предприятий путем их объединения или слияния. Государственное хозяйственное объединение (важны все три слова) - это объединение государственных предприятий. Хозяйственный кодекс определяет, что, как правило, государственные объединения создают как корпорацию или концерн. Эти формы часто путают с процессом корпоратизации, который заканчивается созданием акционерных холдинговых компаний, но не корпораций".

Сторожук, как и большинство экспертов, сторонник именно создания корпорации.

"Создание такого объединения урегулировано Хозяйственным кодексом. Для Украины это не новость: такие объединения функционировали до 2005 года. Десять лет назад их переименовали в управления, что отвечает сфере государственной службы. То есть, существует несоответствие статуса институтов госслужбы и хозяйственной функции. Предлагается рассмотреть возможности вернуться к проверенной схеме управления в виде государственных хозяйственных объединений".

Официальная позиция власти в лице Агентства - создать единое предприятие . В случае реализации данной программы, будут ликвидированы все 360 лесхозов, а на их базе возникнет одно предприятие-гигант.

лес



Это, как уверяет Строжук, начало давно известной схемы по доведению предприятия до банкротства.

"Единое объединенное предприятие может быть создано в Киеве. В районных центрах, где есть лесхозы, будут территориальные подразделения. Я боюсь такой реорганизации. Против нее выступают многие предыдущие руководители агентства, так как осознают, что это путь к приватизации.

Все понимают риски подобной схемы. В Украине, если создается мегапредприятие, в пользовании которого находится 10% территории страны… разве это не привлекательный для приватизации объект? Это же огромный государственный территориальный ресурс. Сельскохозяйственные земли более чем на 70% находятся в частных руках. А вот лесные угодья преимущественно государственные. Мы хотим отстоять их, чтобы леса остались в государственной собственности", - отметил эксперт.

Представители деревообрабатывающей отрасли поддерживают такой позиции. По словам Артемчука, если все лесхозы превратятся в филиалы единой компании - это коррупция общегосударственного масштаба:

"Кто-то из высших должностных лиц хочет монополизировать деревообрабатывающую отрасль. Этого ни в коем случае нельзя допустить".

Впрочем, по его мнению, для искоренения коррупции в отрасли не обязательно проводить институционную реформу. Как он говорит, нужно на практике добиться того, что нынче существует только на бумаге: каждый лесхоз является исключительно хозяйственным предприятием.

"Необходимо просто запретить лесхозам перерабатывать собственную древесину и четко в законе обозначить, что лесхоз - это государственное предприятие, прямой задачей которого является садить леса и ухаживать за ними, а не торговать. От того, что на месте лесхозов просто создадут одну корпорацию, ничего не поменяется".

По модели создания объединения в виде корпорации, которую предлагаю эксперты, лесхозы как функционировали, так и будут функционировать. Над ними на уровне областей будет создана менеджерская надстройка, которая должна распределять средства.

По словам Сторожука, это особенно важно для сохранения лесов в проблемных регионах - южном и восточном:

"Сегодня если в южных областях лесхоз бедный, директор предприятия не имеет возможности дотировать его средствами, полученными с прибыли более успешных предприятий. Поиск вариантов такой помощи, так или иначе окажется под вниманием контролирующих органов. А в случае создания объединения (корпорации) это было бы юридически предусмотрено".
Впрочем, звучат и отдельные голоса скептиков, утверждающих, что в настоящее время ни у кого нет виденья реформ и понимания новой модели реформирования.
"Идея создания единого предприятия не имеет под собой никакого научного, экономического и финансового обоснования, поэтому обсуждать её - дело неблагодарное. Гослесагентство до сих пор не представило никаких материалов в обоснование этой реформы", - отмечает Михаил Попков.
РЕФОРМА БЕЗ ФИНАНСИРОВАНИЯ?
Актуальность будущей реформы отходит на второй план, уступив место более насущным вопросам. В госбюджете на 2016 год сумма на финансирование лесной отрасли сокращена в пять раз. Это чуть ли не единственная сфера, где бюджет урезали так кардинально. Если в прошлом году на лесную отрасль было выделено 410 миллионов, то в этом - 65 млн, из них 63 на поддержку заповедников.

Сторожук объясняет угрозы такой экономии для лесного хозяйства Украины на примере "Укргослеспроекта":

"Без госфинансирования мы попали в ситуацию искусственного кризиса, потому что все лесоустроительные работы в гослесфонде ранее выполнялись за счет государственного бюджета. Уже сейчас мы вынуждены остановить обработку тех данных, которые получили в ходе полевых работ 2015 года. Почвенно-типологические обследования мы также прекращаем, статистическую инвентаризацию по двум областям - тоже.

Для нашего предприятия такая ситуация, в конце концов, ведет к реорганизации и сокращению специалистов. Для лесохозяйственных предприятий - в перспективе ведет к коллапсу деятельности, потому что мы единственная организация, которая планирует объемы лесопользования, возобновление и охрану лесов".

По его словам, мы получаем не реформу, а необдуманный развал, если в процессе пересмотра государственного бюджета не будут пересмотрены расходы на ведение лесного хозяйства.

Как уверяют общественные активисты, последствия сокращения бюджета для лесов мы сможем ощутить совсем скоро. Лесхозы имеют разную функцию и степень дотаций в зависимости от региона. Леса на севере и западе традиционно приносили прибыль, выполняя не только экологическую функцию. Лесхозы в степных регионах напротив полностью находились на бюджетном содержании.

В связи с этим Сторожук предупреждает, что дотационные лесные хозяйства останутся один на один с проблемами, с которыми сталкиваются каждый год:

"Можно представить, что будет, если мы оставим без финансирования весь юг. Не будет средств даже на тушение пожаров".

В проведении реформы время поджимает в любом случае: окончательное решение по созданию единого предприятия по плану должно быть принято уже в первом квартале 2016 года. Тем временем многие активисты больше заняты вопросом финансирования лесов, которое требуют довести до адекватной суммы при внесении изменений в госбюджет.
Ольга Скороход, Цензор.НЕТ

Мінагрополітики презентувало Стратегію розвитку сільського господарства


Оскільки на даний момент сільське господарство і харчова промисловість України не досягли бажаного рівня конкурентоспроможності, Мінагрополітики прогнозує можливості для більшого розвитку, завдяки проведенню реформ та імплементації Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки. Як передає кореспондент AgroNews, про це було заявлено в ході засідання парламентського комітету з питань земельної реформи в середовище, де були обговорені питання реалізації Стратегії.

Участь у засіданні взяли голова Мінагрополітики Олексій Павленко, представники профільних парламентських комісій, організацій та компаній-донорів, які фінансують більше 50 великих проектів у сфері українського АПК, експерти у сфері агрополітики.

У ході засідання, заступник міністра Владислава Рутицька зазначила, що фактично на сьогоднішній день середня врожайність пшениці в Україні майже в два рази менше, ніж, скажімо, у Франції та Німеччині. І очевидно, що для створення сучасного, ефективного сільського господарства і промислової переробки сільськогосподарської продукції не вистачає інвестицій. Підприємницькі ініціативи гальмуються поганими умовами ведення бізнесу, які характеризуються необгрунтованими адміністративними бар'єрами, корупцією і надмірним регулюванням.

При цьому, у сільській місцевості, за словами Владислави Рутицької, жорсткий ринок землі в поєднанні з низьким рівнем освіти, недоліком молодих, ділових, інноваційних фермерів призвели до утворення неефективної структури господарюючих суб'єктів і невикористання потенціалу для підвищення продуктивності та диверсифікації. Висока ж залежність від обмеженого числа експортних товарів (в основному сировинних) і партнерів робить Україну вразливою до несприятливих погодних умов, політичним подіям і ринковій кон'юнктурі і цін.

Якщо потенціал України не розкрити найближчим часом, країна може втратити прекрасну можливість скористатися зростаючими світовими сільськогосподарськими ринками. "Існує цілком реальна небезпека втратити експортні можливості, оскільки більш конкурентоспроможні, гнучкі і здатні швидше адаптуватися конкуренти заволодіють найбільш перспективними і цінними можливостями на світовому ринку", - підкреслила заступник міністра.

На думку Владислави Рутицької, для того, щоб повною мірою використати сприятливу кон'юнктуру світового ринку сільськогосподарської продукції, необхідно розкрити потенціал сільського господарства та агробізнесу України шляхом проведення глибокої, довгострокової і збалансованої реформи, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності галузі.

При цьому в ході засідання між його учасниками виникла дискусія щодо механізмів реалізації стратегії. Зокрема, вони зазначили, що позиція Міністерства з цього питання повинна бути більш чіткою, а в стратегії повинно бути прописано якомога більше робочих моментів для аграріїв - наприклад, як надалі в Україні буде організована робота по спецрежиму оподаткування для аграріїв.

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко виступив на підтримку даного документа, однак зазначив, що недоліком представленої Стратегії є відсутність більш детальної конкретики.

У свою чергу член Комітету Валерій Давиденко попросив профільне міністерство звернути увагу на проблеми простого сільгоспвиробника. Зокрема на те, що на сьогоднішній день витрати на оформлення документів і логістику для зерновиробників обходяться в приблизно 35% вартості самого зерна.

Підводячи підсумок дискусії, голова парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Тарас Кутовий висловив загальну думку експертного співтовариства про те, що Мінагрополітики необхідно продемонструвати всі напрямки реалізації стратегії на більш високому рівні.

Також, учасники засідання обговорили питання збитковості ПАТ "Аграрний Фонд" і приватизації держпідприємств.

Нагадаємо, що Міністерство аграрної політики та продовольства України розробило проект Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки.



За інформацією Мінагрополітики, Стратегія спрямована на вирішення реальних потреб галузі, в результаті всеосяжного процесу консультацій із зацікавленими сторонами, в тому числі представниками громадянського суспільства, бізнесу, а також міжнародними донорами. З метою розробки проекту Стратегії Мінпгрополітікі було створено 8 робочих груп і 24 підгрупи, які готували напрацювання за різними горизонтальним тематичних питань. Фінансування розробки стратегії здійснювалося за рахунок коштів ЄС. У підготовці ж документа брали участь USAID, Світовий Банк, МФК, ФАО, ЄБРР, ОЕСР, ЄІБ, представники Канади та Швейцарії, а також вітчизняні фахівці з команди Нацради Реформ і громадських організацій. Нагадаємо, що раніше проект Стратегії підтримав Національна рада реформ на своєму засіданні 9 листопада.

Основною метою стратегії є підвищення конкурентоспроможності сільського господарства та сприяння розвитку сільських територій на постійній основі у відповідності зі стандартами ЄС та міжнародними стандартами.



Стратегія охоплює 10 головних пріоритетів, що забезпечують комплексну, неупереджену, реалістичну концепцію розвитку і загальні принципи реформування: бізнес-клімат та протидія корупції; земельна реформа; інституційна реформа; продовольча безпека; оподаткування; агропродовольчі ланцюжка додаткової вартості; розвиток села; міжнародні ринки і торгова політика; освіта, наука і консультаційні послуги; захист навколишнього середовища та управління природними ресурсами.


27 січня 2016
http://agronews.ua/node/61612

Запровадження електронних закупівель підприємствами лісової галузі

Основною перевагою запровадження електронних закупівель підприємствами лісової галузі є запобігання корупції, ефективне витрачання бюджетних коштів та суттєва їх економія - Голова Держлісагентства Олександр Ковальчук

Для забезпечення максимальної ефективності проведення закупівель товарно-матеріальних цінностей лісогосподарськими підприємствами та створення комплексного підходу управління у Держлісагентстві запроваджують не лише електронні аукціони, а й автоматизують весь ланцюжок закупівель:

Заявка на потребу – Моніторинг цін – Контракт – Замовлення – Детальна аналітика.

Метою запровадження проекту в державному секторі України є:

1. Підвищення управлінського контролю:

– реєстрація всіх закупівель у системі для отримання повної аналітики;
– автоматична звітність для менеджменту в будь-якому розрізі даних;
– автоматизація маршрутів погоджень заявок і тендерів.

2. Забезпечення прозорості та безпеки процесу закупівель:
– мінімізація помилок людського чинника при прийнятті рішень;
– безпека закупівель (повний аудит і історія всіх дій у системі).

3. Забезпечення прозорості закупівель і контролю всього ланцюжка закупівель:
– створення на сайті сторінки з он-лайн аналітикою і прозорим результатом закупівель для публічного перегляду.

4. Додаткова економії коштів.

5. Економія часу співробітників.

Постачальником рішення з автоматизації та оптимізації закупівель було обрано компанію АПС Солюшнз, яка має багаторічний успішний досвід у сегменті великих корпоративних закупівель і надала послуги щодо впровадження, налаштування та навчання користувачів на безоплатній основі.

З огляду на складності та масштабності структури лісового господарства (близько 400 окремих підприємств) до 15 січня був визначений тестовий період до дослідно-промислової експлуатації (налаштування, впровадження та навчання).

Як один з етапів впровадження, на цей момент забезпечується інтеграція ланцюжка модулів АПС із системою ProZorro.

Надважливо, що громадськість має можливість контролювати ці процеси (https://liac.aps-tender.com), а економія на сьогодні становить більше 10 млн грн.

Прес-служба Держлісагентства
25.01.2016
http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=162949&cat_id=32888

Мешканці Биківні: Київ виділив тут землю АТОшникам, щоб вирубати ліс


Останні кілька тижнів жителі селища Биківня Деснянського району Києва ходили до Київської держадміністрації ледь не щодня, як на роботу. То з пікетами та плакатами, щоб чиновники не допустили вирубки Биківнянського лісу, то на перемовини з депутатами, на яких пояснювали, де ж побачили ризики знищення насаджень та що пропонують робити. Нещодавно відбулася чергова зустріч активістів із чиновниками. Як переконують биківнянці, все лишилося без змін і ризики знищення лісу залишаються.


«ПРИКРИВАЮТЬСЯ БІЙЦЯМИ»

Історія знищення лісу у Биківні, на жаль, не нова. Як розповіла депутат Київради Тетяна Меліхова, один з найбільших дерибанів тут був за часів Леоніда Черновецького, коли 200 земельних ділянок отримали підставні особи. У Миколи Косинця, голови ініціативної групи селища, є свої дані — землю посеред лісу отримали 800 чиновників. А торік КМДА виділила тут 92 земельні ділянки для сімей загиблих бійців АТО, ще 49 ділянок місто зарезервувало. Однак мешканців Биківні стривожив проект Детального плану території селища (ДПТ), який місто розробило з урахуванням ділянок для військових. Мешканці вважають, що під прикриттям родин АТО чиновники хочуть дати старт знищенню 200 гектарів лісу.

«Чиновники спеціально цей ДПТ роблять, вводять туди АТОвців, воїнів Небесної Сотні, щоб прикриватися. Забудовник буде все це робити під прикриттям бійців. Але проблема в тому, що треба прокладати дороги, комунікації, вирубати ліс і платити державі збитки за вирубку — наприклад, за зрубану сосну треба відшкодувати чотири тисячі гривень, а є ділянки, де росте до ста сосен, це — 400 тисяч гривень. Хіба ж потягне це родина АТОвця? Звісно, ні. А комунікації, дороги? Один метр комунікації коштує приблизно п’ять тисяч гривень. А їм дають ділянки на кілометр-два в глибині лісу», — розповів Микола Косинець.

«НА КОНФЛІКТНИХ ДІЛЯНКАХ ЛІСУ НЕМАЄ»

Можливо, проблемні ділянки бійцям роздали навмисно, щоб родинам простіше було їх продати і, таким чином, «увімкнути» зелене світло для знищення дерев. За інформацією жителів Биківні, викупити «незручні» землі готовий скандальний забудовник, голова «Укрбуду» Максим Микитась, котрий був депутатом Київради у попередньому скликанні. Ці побоювання і розкрутили маховик протестів мешканців Биківні.

При КМДА утворили робочу групу, яка мала врахувати зауваження активістів. Керівник апарату виконавчого органу Київської міської ради Володимир Бондаренко зазначив, що на конфліктних ділянках лісу немає, оскільки 1951 року для маскування радіолокаційної станції тут були висаджені дерева, які юридично лісом не вважають. Тому чого хочуть биківнянці — не розуміє. Та щоб заспокоїти людей, з ДПТ виключено висотне будівництво, а усі скандальні земельні ділянки роздано під час каденцій попередньої Київради. Натомість пан Бондаренко закидає активістам, що вони даремно намагаються дестабілізувати ситуацію навколо детального плану території Биківні, бо йдуть на повідку у політичних сил, які не пройшли до Київради і намагаються заробити політичні дивіденди, свідомо вводячи в оману мешканців селища.

«МИ НА ПОРОЗІ ВИРУБКИ ЛІСУ»

Від того, як кожна сторона тлумачить визначення розданих земель (ліс це чи ні), залежить подальше використання території. Громада стоїть на тому, що хоч дерева штучно насаджені, все одно це є лісовою зоною. За словами Тетяни Меліхової, колись розглядали варіант, щоб цей ліс передали на баланс КП «Київзеленбуд» — тоді усі питання відпали б. Однак цього не зроблено. У Генплані розвитку міста Києва-2020 на місці цього лісу має бути, хоч як дивно, теж ліс. Та Генплан-2025 уже змінює функціональне призначення землі і зараховує її до території малоповерхової забудови.

На жаль, переконати владу у тому, що у Биківні є ліс, активістам не вдалося. «Громадськість вводять в оману. Ми на порозі вирубки лісу. Підтримки серед депутатів дуже мало. Я подавав на зарахування до робочої комісії 25 осіб від Биківні, в результаті — лише двоє. По цьому розпорядженню Кличка я подав на нього в суд, зараз готуємо другий позов, будемо проводити акції, сподіваємось на підтримку преси та телебачення», — додає Микола Косинець. Можливо, Києву варто підшукати інші землі для воїнів АТО, менш проблемні та суперечливі. А ліс лишити у спокої».

В Алтайском крае введут режим повышенной готовности из-за опасных насекомых

В Алтайском крае готовятся к уничтожению опасных вредителей леса – сосновой совки и шелкопряда-монашенки
    Насекомые представляют немаленькую опасность для алтайских лесов. Вспышка массового размножения вредителей может погубить деревья. Чтобы сохранить лесной фонд, в 17 районах региона 1 февраля 2016 года введут режим повышенной готовности. Это связано с необходимостью ликвидировать очаги опасных вредителей леса.

    Борьба с вредителями

    Решение о введении с 1 февраля особого режима приняли на заседании совета администрации края, которое провел глава региона Александр Карлин. Основным вопросом повестки стало проведение в 2016 году мероприятий по ликвидации очагов массового размножения вредных насекомых.

    Увеличение численности сосновой совки и шелкопряда-монашенки началось 2013 году. Специалисты провели лесопатологическое обследование ленточных и приобских боров, чтобы установить границы "бедствия". Кроме того, были приняты меры по локализации и ликвидации очагов массового размножения вредных насекомых.
    "Лесопатологическое обследование, которое было проведено в осенний период 2015 года, показало, что площадь заражения увеличилась до 220 тыс. га. Наши специалисты установили очаги поражения, а также оценили дальнейшие меры и методы борьбы с вредителями. Если вовремя и профессионально не реализовать комплекс мер, то ситуация может еще усугубиться. А значит, может появиться опасность потерять значительную часть нашего природного богатства", – подчеркнул Александр Карлин.
    В настоящее время эксперты подсчитали, во сколько обойдется борьба с насекомыми. По оценкам специалистов Алтайского края, для выполнения всего объема работ на надлежащем, качественном уровне потребуется порядка 330 миллионов рублей. Деньги должны поступить из федерального бюджета.
    Фото А. Федотов
    "Выделено еще недостаточное финансирование по текущему периоду, а согласно возможностям бюджета. Сумма, которая нам предоставлена по текущему году, составляет 10 миллионов рублей. Это дает нам возможность обработать около 95 гектаров леса. Мы продолжаем работу с Россельхозом по поводу привлечения дополнительных средств. Подготовлены все обоснования для привлечения дополнительных средств. Все материалы в ближайшее время будут предоставлены в Россельхоз", – рассказал начальник Главного управления природных ресурсов и экологии Алтайского края Владимир Попрядухин.

    Где и когда

    Единственная мера, которая позволит предотвратить дальнейшее распространение насекомых, – это проведение истребительных мероприятий в оптимальные сроки. У специалистов будет всего две-три недели, чтобы обработать участки леса. Работы по уничтожению насекомых должны начаться в мае 2016 года. Однако погода может скорректировать время.

    "Работы будут проводиться как наземными, так и авиационными способами. Это связано с тем, что рельеф местности не всегда позволяет провести обработку", – рассказал директор центра защиты леса Алтайского края Александр Зверев.

    Для проведения всех необходимых мероприятий понадобится более 700 тысяч литров биологического препарата "Лепидоцид".
    Фото А. Федотов
    "Отмечу, что этот препарат безвреден для человека и животных. Он не накапливается в грибах и растениях, а быстро выводится из природы. Вреда окружающей среде он не наносит. Его эффективность достигает 90%", – добавил Зверев.
    Первоочередные мероприятия будут проводить против шелкопряда-монашенки. Он является опаснейшим вредителем сосновых насаждений в Озерском лесничестве (Тальменский и Первомайский районы). Кроме того, в Волчихинском и Новичихинском лесничествах необходимо локализовать и ликвидировать очаг массового размножения сосновой совки, распространение которого продолжается по ленточному бору в сторону краевого центра.

    , ИА "Амител", Татьяна Гладкова

    http://www.amic.ru/news/320491

    Загальноросійський народний фронт збирається захистити ліс поблизу міст


    Південно-Сахалінськ. 28 січня. ІНТЕРФАКС - Далекий Схід - Сахалінські "фронтовики" підтримали ініціативу Загальноросійського народного фронту (ЗНФ) збирається захистити ліс поблизу міст.

    ЗНФ про законодавче введенні зелених поясів навколо міст, що врятує ліси поблизу населених пунктів від суцільної вирубки, повідомляє регіональне відділення "Загальноросійського народного фронту".

    "Це дуже корисна ініціатива, яка сприяє збереженню екології та здоров'я, а значить, дозволить поліпшити загальну якість життя населення. Нові норми спростять боротьбу громадськості за ліс, водоохоронні землі, які сьогодні часто варварськи знищуються, наприклад, для потреб будівництва. У разі якщо лісопаркова зона буде створена, глава суб'єкта РФ буде зобов'язаний щорічно звітувати про її функціонування ", - наводяться слова представника регіонального штабу ЗНФ Анатолія Кобелєва.

    За його словами, це питання актуальне для Сахалінської області. Наприклад, Південно-Сахалінськ зі східної сторони впритул оточують сопки і дика тайга.

    "Це велика рідкість, коли практично центр міста знаходиться в крокової доступності від первозданної природи і гірськолижного курорту, відзначили громадські. Але екологів непокоїть те, що в останні роки ведеться активне будівництво різних об'єктів, які фактично віддаляють житлові мікрорайони від лісу", - зазначають в регіональному відділенні ЗНФ.

    Сахалінські "фронтовики" наводять приклад - при будівництві Льодового палацу в Південно-Сахалінську була знищена рекреаційна зона з рідкісними видами рослин.

    Минулого тижня ЗНФ внесло на розгляд Держдуми законопроект про створення зелених поясів навколо міст. Проект закону пропонує заборонити суцільну рубку дерев та іншу господарську діяльність, яка має негативний вплив на території, що примикають до міст.

    Далекий Схід / Суспільство

    http://www.interfax-russia.ru/FarEast/news.asp?sec=1671&id=694874

    Человек нанёс экосистеме Чернобыльского леса гораздо больше вреда, чем радиация

    Спустя почти 30 лет после самой громкой на территории СССР аварии на атомной электростанции, Чернобыльский лес приобретает совсем иной вид, чем до аварии.

    В рамках одного из проектов, учёные исследуют экосистему Чернобыльского леса, и результаты этих данных более чем удивляют.
    Учёные задались целью подробно изучить, какие животные населили пораженные после аварии на ЧАЭС территории и какова их численность.
    Результат исследований вызвал огромный резонанс среди биологов. Как оказалось, спустя почти 3 десятка лет, животный мир леса не только не уменьшился, а ещё и значительно разросся.
    Сейчас в зоне отчуждения пасутся стада оленей, лосей и других крупных животных. Значительно увеличилась популяция волков, чего ранее в этой местности не наблюдалось.

    Неужели дело в радиации?
    По мнению учёных, настоящая причина такого роста популяции всех видов крупных животных не в действии радиации, а в отсутствии человеческого вмешательства в «дела природы».
    Как известно, сильное радиационное излучение, как раз наоборот, в большинстве случаев нарушает работу репродуктивной системы и живое существо умирает, не оставив потомства.
    Тем не менее, чернобыльские олени и лоси не просто выжили – они обзавелись завидным потомством, при том, что никаких «трёхголовых коров», «безногих волков» и прочих животных-калек учёные не встречали.
    То есть, все животные Чернобыльского леса – здоровые половозрелые особи, которые прекрасно себя чувствуют.
    Фурор в мире биологии
    Журнал Current Biology опубликовал доклад, согласно которому учёные выяснили, что в Чернобыльской зоне выжили не только распространённые виды животных, но и редкие – например, Европейская рысь.
    К тому же, учёные выявили в лесах редкий вид Европейского медведя, который в этих краях не водился последние лет 100. Помимо этого, зафиксированы популяции таких видов, как дикие кабаны, лисицы, а также обычные волки и лесные косули.
    Профессор Портсмунтского университета Джим Смит поделился своим мнением на этот счёт. Он полагает, что благодаря отсутствию человеческого вмешательства на территории Чернобыльского леса сформировался, своего рода, природный заповедник.
    Конечно же, для животных влияние радиации – это очень плохо, но опыт показывает, что человек нанёс экосистеме леса гораздо больше вреда, чем радиация.
    И это ещё не всё!
    Пару лет назад популяция чернобыльских волков настолько возросла, что животные принялись за освоение новых территорий.
    Белорусские правоохранители и охотники в 2013 году провели целую операцию по отстреливанию волков, которые в огромном количестве начали прибегать к границе из зоны отчуждения.
    Сейчас в Чернобыльском лесу установлены 40 с лишним камер наблюдения, с помощью которых учёные уточняют ранее полученные данные о численности популяции различных видов.
    Особенно их интересуют редкие виды животных: рыси, зубры, дикие лошади, медведи.

    27 січня 2016

    На Закарпатті СБУ викрила розтрату держкоштів при продажу деревини


    Співробітники Служби безпеки України викрили на Закарпатті механізм розтрати коштів однією з товарних бірж при реалізації продукції державних лісогосподарських підприємств.

    Відповідно до чинного законодавства державні лісгоспи продають необроблену деревину через аукціони, які організовує товарна біржа. Учасники торгів перераховують організатору 5% гарантійного внеску від початкової ціни лота. Після проведення торгів ця сума має бути перерахована держлісгоспам.

    Співробітники спецслужби встановили, що тільки за січень-липень 2015 року на аукціонних торгах було продано необроблену деревину стартовою ціною майже сто дев’яносто мільйонів гривень. Сума, яку товарна біржа повинна була перерахувати держлісгоспам, становить 9,5 мільйона гривень. Натомість частина цих державних коштів пішла на потреби біржі та її працівників, а залишок акумулювався на приватних банківських депозитних рахунках.

    Відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України.

    Тривають оперативно-слідчі дії, - повідомляє прес-група СБУ.

    Середа 27/01/2016 - 16:05

    http://zaholovok.com.ua/na-zakarpatti-sbu-vikrila-roztratu-derzhkoshtiv-pri-prodazhu-derevini


    http://www.trubyna.org.ua/novyny/tovarna-birzha-na-zakarpatti-roztratyla-95-mln-hryven-derzhavnyh-koshtiv-pry-realizatsiji-derevyny/

    Між митником і короїдом


    ДРОВА СПОТИКАННЯ.

    Заборона на вивезення деревини, незатребуваної місцевими деревопереробниками, обертається для Буковини екологічними та фінансовими збитками

    Світлана ІСАЧЕНКО. // «Урядовий кур’єр»

    Допоки я керую місцевою митницею, ніхто не вивозитиме з Буковини ділову деревину під виглядом дров, — відрубав на сесії Чернівецької облради генерал Микола Салагор, який був серед ініціаторів запровадження в державі мораторію на експорт необробленого лісу.

    Відповідні поправки до закону про державне регулювання експорту лісоматеріалів чинні з листопада минулого року. Відтоді чернівецькі митники пропускають через свої пости до Румунії виключно транзитом російські ешелони з кругляком. А буковинські державні лісогосподарські підприємства вимушені працювати на склад. Тонкомір, який вони продавали за пристойні гроші європейським переробникам, тепер залишають на лісосіках. Вітчизняним деревопереробним підприємствам, орієнтованим на використання високосортних лісоматеріалів, він не потрібен. А нові виробництва для переробки сортиментів, які раніше прямували за кордон, так і не з’явилися, хоча розмов було багато.

    — Наше підприємство через мораторій втрачає щомісяця 2 мільйони гривень, оскільки на внутрішньому ринку немає споживачів кругляку малих діаметрів, — зазначає перший заступник директора Берегометського лісомисливського господарства Іван Акришора. — Ми намагаємося хоч трохи виправити ситуацію, встановлюємо нові переробні лінії і сушильні камери, хоча переробка деревини — не наш профіль.

    Така сама ситуація в усіх держлісгоспах краю.


    Нерозумний також платить двічі

    — Схоже, ми таки поквапилися з мораторієм на вивіз лісу. Треба було спочатку потурбуватися про збільшення в краї переробних потужностей під різні сортименти деревини, — погоджується тепер з лісівниками Марина Коняк, відома на Буковині еколог-активіст.

    Проте працювати над створенням нових підприємств ніхто не збирається — ані влада, ані підприємці. «Зараз почнемо щось думати», — схаменувся голова обласної асоціації деревопереробників Володимир Дорош.

    А поки що незатребувані колоди лежать на верхніх складах просто неба. Навесні вони струхлявіють, що завдасть екології Карпат неабиякої шкоди. Однак постійну комісію облради з питань довкілля і природокористування це не обходить. «Є така проблема? Можливо, розглянемо її через місяць-другий», — каже голова комісії Світлана Фочук.

    Для фінансової стабільності підприємства, забезпечення виплати зарплат і бюджетних платежів Берегометське лісомисливське господарство експортує в Румунію дрова. Закон не забороняє. Але й тут спалахнув скандал. Чернівецькі митники відмовили лісівникам в оформленні документів на експорт партії дров паливних.

    — Де ви бачили дрова по шість метрів? Вони хоча б покололи їх про людське око. На мою думку, це кругляк, і не треба мене переконувати держстандартами 1937 року в протилежному, — наполягає головний митник Буковини Микола Салагор.

    Свою позицію митники доводять на пальцях, не поспішаючи давати офіційну експертну оцінку лісоматеріалам, що спричинили суперечку. Про готовність провести фахову незалежну експертизу заявляє Чернівецька торгово-промислова палата. Але ні лісівники, ні митники так і не надали її спеціалістам необхідних для цього документів. Вони сподіваються, що своє слово нарешті скаже СБУ і прокуратура. Правоохоронці ж мовчать, посилаючись на брак висновків офіційної експертизи.

    Згноїти неможна продати

    Проблема в тому, що 20 вагонів з конфліктними дровами подіти все одно немає куди.

    — Попит на лісоматеріали, зокрема кругляк, не збільшився, — коментує ситуацію в. о. начальника Чернівецького обласного управління лісового господарства Роман Череватий. — Зараз виставили на продаж 37 тисяч кубів деревини, реалізували всього 3,5 тисячі. Що робити із зайвим ресурсом? Шукаємо споживачів на внутрішньому ринку, оскільки також зацікавлені у розвитку вітчизняної деревопереробної галузі. Натомість іноземні підприємства готові платити за ці поки що зайві дрова і деревину малих діаметрів хорошу ціну.

    А це забезпечить надходження валюти в країну, а нам — фінансовий ресурс для охорони і відновлення лісів.

    Одначе лісівники марнувати незатребуваний деревопереробниками ліс на верхніх складах не збираються. Тому в Берегометському лісомисливському господарстві будуть змушені суттєво зменшити обсяги лісозаготівель, насамперед у всохлих ялинниках, звідки найбільше дров і тонкоміру. Проте це також погіршить екологічний стан лісів, призведе до поширення шкідників і деревних хвороб.

    Урядовий кур`єр , 28 січня 2016 року № 17 (5637) 8 сторінка
    http://ukurier.gov.ua/uk/articles/mizh-mitnikom-i-koroyidom/

    На Закарпатті розпочалася «лісова» війна (фото)

    На Закарпатті розпочалася «лісова» війна (фото)


    На Закарпатті вирубують букові праліси, внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Робиться це цілком легально, адже не всі ліси формально перебувають на балансі заповідників. Попри те, з 2007 року парк входить до списку Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси Карпат". Ужанський парк, що на північному заході Закарпатської області, є частиною трилатерального українсько-польсько-словацького біосферного резервату "Східні Карпати".

    Так жителі Воловецького району до голови Закарпаття Геннадія Москаля з проханням зупинити незаконні рубки бука в захисних лісах в околицях сіл Буковець, Жденієво, Пашківці, Перехресне та Щербовець

    Незаймані букові ліси в Карпатах є заповідним районом, розташованим на території нашого Закарпаття. Він є ланцюжком із десяти окремих заповідників, розташованих уздовж осі в 185 км, що протягнулася від Рахівськіх гір і Чорногорського масиву в Україні, переходять на заході в Полонинський хребет, аж до гір Буковські Врхи та Вігорлат у Словаччині. Усі десять заповідників є прекрасним зразком незайманих лісів, що є складними екосистемами помірного кліматичного поясу. Букові ліси Карпат є безцінним генетичним сховищем буку й інших видів живої природи, що існують з ним у сусідстві й залежать від обумовлених ним екосистем.

    Відповідно до статті 65. Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)
    Незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Отже, заготівля деревини буку в захисних лісах в Воловецького району, а також суцільні рубки в цих лісах, порушують вимоги закону України та Правил заготівлі лісоматеріалів. 
    Пошкодження та знищення молодняка природного походження має наслідком відповідальність, якщо воно здійснене на площах, призначених під лісовідновлення. Розмір стягнень за шкоду, заподіяну підприємствами, установами, організаціями та громадянами, обчислюється за встановленими Кабінетом Міністрів України таксами, що діють на час виявлення фактів заподіяної шкоди.

    ЗВЕРНЕННЯ


    Ми, жителі Воловецького району, сіл Пашківці, Перехресне, Щербовець, Жденієво, Буковець та Івашківці просимо зупинити рубку буку в лісах Воловеччини. На Закарпатті попри заборону рубки деревини та експортування її в Європу, всеодно продовжується нещадна рубка. Рубки догляду в лісах, розташованих у водоохоронних зонах, повинні бути спрямовані на вирощування здорових, стійких лісових насаджень, на ділі виходить, що вирубуються дерева, які могли б сприяти створенню здорових і стійких лісових насаджень. До того ж лісовози розбивають дороги, в криницях зникає вода, дедалі частіше стаються локальні паводки й зсуви. На території, що прилягає до наших сіл у самій хащі українських Карпат йде масова рубка лісу, а лісівники закривають на це очі. На наших очах знищуються багатовікові ліси, наша екосистема та майбутнє.

    Шановний Геннадію Геннадійовичу, Ви єдиний маєте покласти край спробам всупереч закону України проводити вирубки в букових пралісах. Збереження букових лісів означає збереження самих Карпат.

    Ми дуже хочемо зберегти залишки буку для, наших дітей. Прохання зупинити це свавілля і вжити заходів до припинення незаконних рубок букових лісі. Ви наша остання надія, бо ми переживаємо, що через півроку замість лісів залишаться тільки гори. Додамо також фотосвітлини.
    В іншому випадку ми будемо звертатися до гаранта Конституції.

    Підписи жителів сіл Пашківці, Перехресне, Щербовець, Люта та Івашківці 170.

    Просимо Вас організувати перевірку фактів, зазначених у зверненні мешканців сіл , і вжити заходів до припинення незаконних рубок букових лісів Карпат.
    За ст. 246 слід кваліфікувати посягання на сироростучі (живі) дерева і чагарники, які знаходяться на пні (не відділені від коріння), у т.ч. порубку сіянців, саджанців, підліска.
    Не визнаються предметом злочину, передбаченого ст. 246, трава, очерет, пеньки, хмиз - мертві стовбури дерев або їх частин, які лежать на поверхні ґрунту (вітровал, бурелом, сніговал, сніголам тощо). За наявності для цього підстав порушення порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань може кваліфікуватись за ст. 356 як самоправство.

    Дерева - це багаторічні рослини з чітко вираженим твердим стовбуром з гілками, які утворюють крону. Дерева відіграють головну роль у формуванні лісових біоценозів, становлять основу ландшафту у лісових зонах. Чагарники - це багаторічні рослини, які у дорослому стані не мають головного стовбура (стебло чітко виражене лише у перший рік життя), із деревоподібними гілками, які починають рости з поверхні ґрунту.

    Протиправне заволодіння заготовленим чи складованим лісом, а також незаконна порубка з корисливою метою дерев і чагарників у розсадниках, ботанічних і зоологічних садах, квітникарських господарствах за наявності підстав утворює склад відповідного злочину проти власності. ;

    Предметом злочину не визнаються деревостани, які хоч і утворюють певну біологічну сукупність, але ростуть поза межами лісового фонду. До останнього не належать: а) усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; б) окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках.

    3. З об'єктивної сторони злочин виражається у незаконній порубці дерев і чагарників. При цьому кваліфікація таких дій за ст. 246 залежить від категорії захищеності лісу, а також інших об'єктів, де здійснюється порубка. Так, незаконна порубка у лісах, захисних та інших лісових насадженнях утворює склад цього злочину лише тоді, коли це заподіяло істотну шкоду. Водночас вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах є вже достатньою підставою для кваліфікації діяння за ст. 246 - істотна шкода у такому випадку не є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину.

    Про поняття об'єктів природно-заповідного фонду див. коментар. до ст. 252. Іншими особливо охоронюваними лісами слід вважати:

    1) ліси, що мають наукове чи історичне значення (знаходяться на території історико-культурних заповідників, меморіальних комплексів, у місцях, пов'язаних з важливими історичними подіями, тощо); 

    2) ліси генетичних резерватів, виділені у встановленому порядку за своїми типовими фітоценотичними, лісівничими та лісорослинними показниками для даного району з метою збереження цінних частин популяції виду, підвиду, екотипу лісової породи; 

    3) лісоплодові насадження - природні або штучно створені плодово-ягідні і горіхоплідні ліси, що мають спеціальне господарське значення; 

    4) субальпійські деревні і чагарникові угруповання (розташовані у межах відкритої гірської місцевості - полонин, яйл), угруповання субальпійського поясу.

    Під порубкою розуміються: 

    1) повне відокремлення дерева або чагарнику від кореня будь-яким способом (спилювання, зрубування, повалення транспортним засобом тощо); 

    2) викорчовування - видалення деревостану з корінням; 

    3) пошкодження дерева або чагарника до стану припинення росту (наприклад, відокремлення основних гілок від стовбура дерева, глибокі насічки на стовбурі дерева).

    Знищення або пошкодження лісових масивів і зелених насаджень вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом слід кваліфікувати за ст. 245.
    Порубка є незаконною, якщо вона здійснюється: 

    а) без спеціального на те дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом;

    б) за наявності дозволу, але з недотриманням передбачених у ньому умов стосовно місця, способу і строків порубки, кількості і порід дерев та чагарників (вирубування цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, хвойних насаджень, наданих для заготівлі живиці, до закінчення строку підсочки тощо);

    в) за наявності дозволу на проведення суцільної санітарної рубки, але без дотримання обмежень, встановлених щодо площі, строків, технологій проведення робіт.
    Порушення порядку заготівлі деревини, яке безпосередньо не полягає у незаконній порубці лісу (наприклад, залишення на лісосіках пнів вище встановленого розміру, захаращування місць вирубки відходами, залишення недорубів або зрубаних дерев у завислому стані, ведення рубок способами, які викликають ерозію ґрунту), тягне не кримінальну, а адміністративну відповідальність (ст. 64 КАП).

    Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях визнається закінченим злочином з моменту заподіяння в результаті незаконної порубки лісу істотної шкоди, а вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах - з моменту відокремлення дерева або чагарника від кореня або заподіяння зазначеним представникам флори пошкоджень, які викликають їх загибель або припинення росту.

    Вирішуючи питання про те, чи є шкода, заподіяна незаконною порубкою, істотною (оціночне поняття), потрібно у кожному конкретному випадку враховувати вартість, екологічну цінність (наприклад, занесення дерева або чагарника до Червоної книги України), кількість незаконно вирубаного лісу, розмір шкоди, завданої довкіллю й обчисленої за відповідними таксами. Якщо шкода судом не визнається істотною, винна особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ст. ст. 65, 65-1, 66 КАЛ.

    4. Суб'єкт злочину загальний.
    5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.
    ЛК (ст. ст. І, 3-4. 7-9, 36-41, 48-70, 98).

    Санітарні правила в лісах України Затверджені постановою КМ № 555 від 27липня 1995р.
    Порядок поділу лісів на групи, віднесення їх до категорії захисності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду. Затверджені постановою КМ № 557 від 27 липня 1995р.

    Правила рубок головного користування в лісах України. Затверджені постановою КМ № 559 від 27 липня 1995р.

    Правила рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок. Затверджені постановою КМ № 535 від 16 травня 1996р.

    Постанова КМ "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням та іншим об'єктам озеленення загального використання в межах населених пунктів" №676 від 26 червня 1996р.

    Такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю. Затверджені постановою КМ№ 44 від 20 січня 1997р.

    Правила відпуску деревини на пні в лісах України. Затверджені постановою КМ№ 1378 від 29 липня 1999р.

    Інструкція про порядок видачі дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів. Затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №26 від 31 березня 1997р.

    Постанова ПВС від 26 січня 1990р.№ І "Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи".