Торік до бюджетів Черкащини надійшло майже 4,5 млн грн у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництв

Протягом 2015 року в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництв у Черкаській області до місцевих бюджетів надійшло 4 млн 434 тис гривень. «Нова Доба» про це дізналася в ГУ Держгеокадастру в Черкаській області.

Нині на спеціальних рахунках місцевих рад накопичено близько 11,83 млн грн таких коштів. Із них на рахунках обласної ради – 136,27 тис грн, районних рад – 1,45 млн грн, сільських, селищних і міських рад – 10,24 млн грн. 

Найбільше коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництв акумульовано на рахунках місцевих рад Звенигородського (3,3 млн грн) і Черкаського (2,09 млн грн) районів.

Із коштів, що надійшли за рахунок відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництв, торік використано 1,63 млн грн: 1,44 млн грн – на впровадження заходів із охорони земель, 89,2 тис грн – на проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів і 99,89 тис грн використано для інвентаризації земель населених пунктів.

Територіальними органами Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області постійно проводиться роз’яснювальна робота з головами сільських, селищних і міських рад, а також із головами районних держадміністрацій щодо використання коштів, які надійшли в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництв.

Довідка. Відповідно до законодавства відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництв, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського й лісового господарств, провадиться юридичними й фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом – у міру їх фактичного надання.

http://novadoba.com.ua/25133-torik-do-byudzhetiv-cherkaschyny-nadiyshlo-mayzhe-45-mln-grn-u-poryadku-vidshkoduvannya-vtrat-silskogospodarskogo-i-lisogospodarskogo-vyrobnyctv.html

Далі...

У Черкаському лісгоспі впроваджують новітні технології ведення лісового господарства

Сучасні методи ведення лісогосподарської діяльності потребують інноваційних рішень. Над цим постійно працюють в Черкаському лісгоспі, освоюючи використання новітніх технологій в роботі.

Нещодавно на підприємстві було впроваджено спеціальну сучасну програму, яка має на меті удосконалення, підвищення ефективності та сприяння мобільності й точності у визначенні лісогосподарських заходів.

Розробником цієї програми було використано всі вихідні дані по підприємству – електронні матеріали лісовпорядкування, картографічні та таксаційні матеріали. Крім того, в основу було покладено й дані найновіших космічних зйомок.

Для встановлення програми було закуплено 12 сучасних планшетів з 3G модемами – для кожного помічника лісничого, для двох ланок по відводах лісосік всіх видів користування, для директора й головного лісничого підприємства.

Ця сучасна програмна розробка містить всі картографічні матеріали в розрізі лісництв, квартальну сітку та поділ на виділи. Також відображає повну таксаційну характеристику кожного виділу, і що дуже важливо – як GPS дає змогу встановити точку прив`язки для визначення точного положення в лісі.

– Програма дозволяє швидко, якісно і максимально точно визначити й сформувати необхідні лісогосподарські заходи, – пояснює директор Черкаського лісгоспу Андрій Пустовіт. – Це значне полегшення в роботі. Працюючи в лісі, помічник лісничого робить всі потрібні помітки на планшеті. Необхідні характеристики того чи іншого насадження відображаються на карті і зберігаються. Зі збереженими матеріалами та прив'язаною до них лісівничо-таксаційною інформацією вже можна працювати далі з центрального сервера – узагальнювати, опрацьовувати й формувати відомості санітарно-оздоровчих заходів.

Очевидною перевагою є й те, що за допомогою сучасного обладнання можна робити інструментальну зйомку на місцевості. Це особливо допомагатиме лісівникам при виявленні всихання насаджень, а також при лісових пожежах – у разі потреби можливо з лісу на центральний сервер миттєво відправити всі дані, характеристики тієї чи іншої ділянки або ж лісової пожежі.

– Іноді дуже тяжко визначити на місці межі між лісовими насадженнями, – додає головний лісничий Черкаського лісгоспу В`ячеслав Шако. – За допомогою планшету та цієї технічної розробки відтепер така проблема відпадає. Програма забезпечує орієнтування в площині лісу та точне визначення місцезнаходження користувача, також дає змогу чітко бачити і контролювати межі державного лісового фонду підприємства.

Черкаський лісгосп – перший в області, де цю програму запровадили повністю по всьому підприємству. Для помічників лісничих був проведений інструктаж та технічні навчання. Наразі вивчаються та досліджуються всі технічні можливості програми, вносяться пропозиції для удосконалення та зручності у використанні.

Про це повідомили в обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

http://procherk.info/news/7-cherkassy/39749-u-cherkaskomu-lisgospi-vprovadzhujut-novitni-tehnologiyi-vedennja-lisovogo-gospodarstva

28 січня 2016, 13:33 Новини Черкас та Черкаської області

Далі...

Министерство окружающей среды намерено приостановить экспорт дров из Молдовы

Квота на экспорт дров для нашей страны самая большая в Европе.

Экспорт дров из Молдовы намерено приостановить Министерство окружающей среды. В разработанном проекте решения правительства отмечается плачевное состояние лесов в нашей стране и необходимость усиления борьбы с незаконной вырубкой деревьев.

По официальным данным, в Молдове леса занимают всего 12 процентов территории. В то время как в государствах Евросоюза этот показатель достигает 30 процентов. Несмотря на это квота на экспорт дров для нашей страны самая большая в Европе.

Как отмечают в Министерстве окружающей среды, ежегодно лесной массив увеличивается в среднем на миллион двести тысяч кубометров, в то время как его потребление - почти на двести тысяч больше. Проект не касается экспорта молдавскими предприятиями готовой продукции из древесины.

http://point.md/ru/novosti/ekonomika/ministerstvo-okruzhayuschej-sredi-namereno-priostanovitj-eksport-drov-iz-moldovi

Далі...

У Білорусі планують щороку будувати 100 км лісових доріг

Ліси Білорусі. Фото ООН

Як розширити участь громадськості у прийнятті рішень з питань довкілля? Як сформувати національну екологічну мережу і оптимізувати інфраструктуру поводження з відходами? Відповіді на ці та інші питання можна знайти в новому екологічному документі, тільки що затвердженому владою республіки Білорусь.

Йдеться про План заходів щодо виконання рекомендацій Огляду результативності екологічної діяльності. Подібні огляди проводяться регулярно під егідою ООН і являють собою оцінку прогресу, досягнутого тією чи іншою країною в екологічній сфері. За підсумками аналізу держава отримує ряд рекомендацій на найближче майбутнє.

Новий план рекомендованих заходів, прийнятий Білоруссю, охоплює період з 2016 по 2020 роки. Він містить десятки рад щодо оптимізації екологічної політики. Багато з пропонованих кроків виходять далеко за рамки природоохоронної області і стосуються енергетики, транспортного сектора, лісового господарства.

Приміром, план передбачає будівництво 100 км лісогосподарських доріг щорічно. В даний час багато лісові території в Білорусі є недоступними або важкодоступними. Доріг у лісовому масиві дуже мало, а це негативно позначається на управлінні лісовим господарством.

http://www.unmultimedia.org/radio/russian/archives/209674/

Далі...

Як зимують звірі в лісі

Зима — холодна і голодна пора для тварин. Аби прогодувати себе та своє потомство, їм доводиться невтомно шукати хоч якийсь харч. У ківерцівських лісах на території ДП «Мисливське господарство «Звірівське» його працівники щодня дбають, аби тварини мали що їсти. Цього року про це подумали зазделегідь, адже торік із кормом для “братів наших менших” виникали проблеми.

На території мисливського господарства облаштовано близько півсотні годівельних майданчиків. Відтак, популяцію тварин вдається не тільки зберегти, а й примножити. Нині у Звірівських лісах особливо багато плямистих оленів, які залюбки смакують тим, що приготували їм лісівники. Окрім того, біля годівниць можна побачити зубрів, лосів, диких кабанів. За словами лісівників, цієї зими не було зафіксовано жодного випадку браконьєрства, адже волинські мисливці можуть придбати ліцензію, що дає право полювати законно.


Працівники Звірівського мисливського господарства також звертаються до усіх небайдужих волинян і підприємців, аби за можливості передали корм лісовим мешканцям. Ці гостинці покладуть у годівниці, щоб тварини не потерпали холодної пори року.

http://voltv.com.ua/yak-zviri-zymuyut-v-lisi/

Далі...

Александр Корбут: «Не видеть проблем, а еще хуже замалчивать их — значит остановиться в своем развитии»

В любой хозяйственной системе проблемы экономики неизменно должны быть на первом месте. Потому что любые, самые амбициозные и многообещающие проекты без должного экономического обоснования превращаются в прожекты. Именно поэтому в Министерстве лесного хозяйства такое большое значение придают экономическому развитию отрасли. Накануне проведения итоговой коллегии Минлесхоза «БЛГ» попросила заместителя министра Александра Корбута подвести итоги развития экономики отрасли в году минувшем и рассказать об экономических задачах, которые стоят перед отраслью в 2016 году.

— Должен сказать, что в целом в минувшем году организации отрасли поработали неплохо. Об этом свидетельствует и выполнение практически всех прогнозных показателей социально-экономического развития. Учитывая непростую экономическую ситуацию в мире да и в стране, это можно отнести к явному успеху. Тем более что это — результат целенаправленной и кропотливой работы всех трудовых коллективов отрасли.

Однако сегодня меньше всего хотелось бы говорить об успехах. Не видеть проблем, а еще хуже замалчивать их — значит остановиться в своем развитии и отстать от тех, кто продолжил свое движение.

Поэтому если говорить о проб­лемах, то необходимо сказать, что в целом по отрасли были определенные сложности с выполнением плана по поступлениям от ведения лесного и охотничьего хозяйства в Витебском, Гомельском и Могилевском ГПЛХО. Причем проблемы с выполнением этого показателя были поч­ти у половины лесхозов. Но наибольшие трудности с выполнением этого показателя возникли у таких лесхозов, как Городокский, Лепельский, Оршанский, Ушачский, Василевичский, Светлогорский, Хойникский, Белыничский, Костюковичский. И лишь благодаря тому, что многие лесхозы перевыполнили плановое задание по поступлениям от ведения лесохозяйственной деятельности, этот показатель отраслью был в целом выполнен. Вышеизложенное свидетельствует о том, что отдельные лесхозы должны самым тщательным образом проанализировать свою работу в минувшем году, чтобы не допускать подобных ошибок, найти дополнительные источники финансовых поступлений в 2016 году.

— Александр Николаевич, вы считаете, что у многих лесхозов есть еще незадействованные резервы для развития?
— Именно так. Возьмем, к примеру, такой показатель, как уровень затрат на 1000 рублей реализованной продукции. Если в среднем по отрасли эти затраты составляют 881 рубль, то в Гомельском ГПЛХО — 907 рублей. У гомельчан, к слову, и самая низкая рентабельность — 10,4 %. Для сравнения: в минувшем году в среднем по отрасли она составила 13,7 %.

Настораживает экономическая ситуация в некоторых лесхозах, где затраты на 1000 рублей реализованной продукции также существенно превышают среднеотраслевые. В частности, в Комаринском лесхозе — 964 рубля, в Логойском — 954, Глусском — 946, Лоевском, Дретунском, Суражском — 935, Калинковичском — 932, Вилейском опытном — 930, Ветковском спецлесхозе — 929, Хойникском — 927, Витебском и Чериковском лесхозах — 926, Смолевичском — 923 рубля и т. д. К сожалению, этот перечень можно продолжить. Именно поэтому при защите в Минлесхозе бизнес-планов на 2016 год областными объединениями самое пристальное внимание уделялось снижению издержек производства и повышению его эффективности.

Знаю, некоторые считают, что мы перегибаем палку. Мол, стоит ли так жестко подходить к этому вопросу, если рентабельность продукции лесопиления, например, в отрасли и так выше запланированного: в минувшем году она составила 11,7 % при плане 8 %. Что ж, на первый взгляд все логично. Но, положа руку на сердце, уверен, что любой руководитель скажет, что в этом направлении сделано далеко не все. А во-вторых, плановое задание — это тот минимум, ниже которого никак нельзя опускаться. В противном случае у предприятия просто не будет средств для развития. А в-третьих, если уж говорить о продукции лесопиления, например, то в отрасли есть лесхозы, рентабельность которых по итогам минувшего года составила ниже 6 %. В частности, в Глусском лесхозе — 5,9 %, в Осиповичском опытном — 5,4 %, в Ушачском — 1,8 %, Городокском — 5,7 %, в Комаринском — 5,7 %, в Слонимском — 2,9 %, Смолевичском — 5,2 %, в Лиозненском — 4,7 %, в Старобинском — 4,7 %, в Суражском — 4,1 %, в Хойникском — 5 %, в Молодечненском — 2,5 %, в Логойском — 0 %, в Вилейском опытном — 1,7 %.

Естественно, что эти и некоторые другие лесхозы сталкиваются с проблемами при выплате заработной платы, своевременной уплате налогов. И тут уж ни о каком развитии говорить не приходится. Как говорится, не до жиру, быть бы живу…

Подобная ситуация складывается и с рентабельностью продукции лесозаготовок — в минувшем году в целом по отрасли при плане 10 % составила 14,7 %. Однако в некоторых лесхозах она существенно ниже среднеотраслевого показателя. Например, рентабельность продукции лесозаготовок в Суражском лесхозе составила 4,2 %, в Жлобинском — 9,2 %, в Комаринском — 3,4 %, в Лоевском — 6,6 %, в Речицком опытном — 7 %, в Глусском — 6,7 %, в Вилейском опытном — 2,1 % и в Логойском — 8,4 %. Такой уровень рентабельности недостаточен даже для мало-мальского развития. А топтаться на месте мы просто не имеем права, поскольку станем неконкурентоспособными на рынке. Да, условия хозяйствования во всех лесхозах разные. Но это свидетельствует лишь о том, что и для повышения эффективности производства нет какого-то единого рецепта. Если детально проанализировать экономику любого предприятия, то источников повышения эффективности производства и производительности труда можно найти немало.

— Это тем более важно, что от роста производительности труда зависит и рост заработной платы.
— Да, правительство строго следит, чтобы рост производительности труда опережал рост заработной платы. На первый взгляд у нас здесь больших проб­лем нет. Все областные объединения обеспечили опережение темпов роста производительности труда над темпами роста заработной платы в промышленной деятельности. Но, во-первых, в некоторых лесхозах допущено опережение роста заработной платы над ростом производительности труда, в частности в Дретунском — на 9,3 %, в Ушачском — на 10,3 %. Во-вторых, необходимо осознать, что зарплата каждого зависит не столько от правительства или министерства, сколько от того, как организована работа на каждом рабочем месте и как эти возможности используются. Там, где и дальше будут мириться с бесхозяйственностью, разгильдяйством, никогда не смогут получать достойную заработную плату.

— Александр Николаевич, проблемой в последние годы в отрасли стала дебиторская задолженность. Причем десятки миллиардов рублей — это просроченная дебиторская задолженность...
— Да, это так. Неоднократно принимались решения о сокращении долгов, достигали договоренностей с представителями вертикали, составлялись графики, но долги оставались. Однако есть лесхозы, которые сумели добиться погашения задолженности предприятий АПК, в частности Молодечненский лесхоз. Его пример свидетельствует, что задача эта вполне выполнима. Но вот его примеру, к сожалению, последовали немногие. В результате долги, в том числе и просроченные, в конце 2015 года выросли. Причем наиболее остро эта проблема стоит в Гомельском, Минском и Могилевском ГПЛХО, где просроченная дебиторская задолженность предприятий АПК в среднем перед одним лесхозом составила соответственно 546,2 млн рублей, 642,7 млн и 449,7 млн рублей, в то время как в среднем по отрасли — 417,2 млн рублей.

Высокая просроченная дебиторская задолженность в Милошевичском (5,6 млрд рублей), Хойникском (2,5 млрд), Ивьевском (1,3 млрд), Слуцком (3 млрд), Старобинском (1,5 млрд), Столбцовском опытном (1,9 млрд), Могилевском лесхозе (1,15 млрд рублей). Этот список можно и продолжить.

Растет просроченная задолженность перед лесхозами за уже поставленную продукцию и предприятий ЖКХ. Если по состоянию на 1 ноября 2015 года она равнялась 74,9 млрд рублей, то 1 января 2016 года — уже 95 млрд рублей. Причем если в среднем по отрасли на один лесхоз приходится 979 млн рублей просроченной задолженности, то в Гродненском ГПЛХО — 1215 млн рублей, в Минском — 1310 млн рублей, в Могилевском ГПЛХО — 1406 млн рублей.

В 2015 году неоднократно составлялись графики погашения задолженности как лесхозов другим потребителям, так и перед лесхозами. Не соблюдается график снижения просроченной дебиторской задолженности негосударственных структур за древесину в заготовленном виде и за отпущенную древесину на корню сторонних лесопользователей.

Имеет место высокая задолженность лесхозов за древесину, полученную при проведении лесохозяйственных рубок. Так, отношение задолженности к среднемесячному объему реализации по Гомельскому ГПЛХО составило 183,5 %, Гродненскому — 209,5 %, Могилевскому — 207,1 %.

В минувшем году не удалось решить и еще одну проблему: задолженность по перечислениям таксовой стоимости на строительство лесохозяйственных дорог. Причем если в Минском ГПЛХО она составила 480 млн рублей, в Гродненском — 908 млн, то в Гомельском ГПЛХО — 15 630 млн рублей.

К сожалению, в некоторых лесхозах не выполнен график погашения кредиторской задолженности сторонним лесозаготовителям за оказанные услуги. Естественно, что это отнюдь не лучшим образом сказывается на взаимоотношениях с лесозаготовительными организациями. Поэтому надо приложить максимум усилий, чтобы решить эту проблему.

И еще нельзя не упомянуть о высокой просроченной задолженности перед ОАО «Промагролизинг» по лизинговым платежам в таких организациях, как Василевичский, Хойникский, Суражский, Россонский, Сморгонский опытный, Лиозненский, Телеханский, Речицкий опытный лесхоз и некоторые другие.

— Что ж, будем надеяться, что уроки из неудач прошлого года будут извлечены. Но 2015 год, как говорится, стал уже историей. А какие основные задачи в финансово-экономической сфере предстоит решить работникам отрасли в нынешнем году?

Их несколько. Главное, что каждая из них экономически глубоко просчитана и обоснованна. И именно их комплексное решение позволит отрасли в 2016 году не только преодолеть имеющиеся проблемы, но и повысить эффективность работы в целом. Итак, основными задачами в финансово-экономической деятельности в 2016 году являются:

• обеспечение выручки от реализации продукции в объеме не менее 5,4 трлн рублей, в том числе по Брестскому ГПЛХО — не менее 636 млрд рублей, Витебскому — 957 млрд рублей, Гомельскому — 1 трлн рублей, Гродненскому — 617 млрд рублей, Минскому — 1,2 трлн и Могилевскому ГПЛХО — 982 млрд рублей;
• обеспечение поступлений от ведения лесного и охотничьего хозяйства в объеме не менее 2,7 трлн рублей, в том числе по Брестскому ГПЛХО — не менее 339 млрд рублей, Витебскому — 409 млрд рублей, Гомельскому — 592 млрд рублей, Гродненскому — 315 млрд рублей, Минскому — 525 млрд и Могилевскому ГПЛХО — 472 млрд рублей;
• снижение затрат в промышленном и лесохозяйственном производстве;
• экономное и эффективное использование всех имеющихся средств, включая бюджетные;
• усиление финансовой дисциплины по погашению всех видов задолженностей, в том числе по перечислениям таксовой стоимости на строительство дорог;
• оптимизация численности;
• вовлечение в хозяйственный оборот высвобождаемого имущества;
• рост реальной заработной платы;
• обеспечение опережения роста производительности труда над ростом заработной платы;
• своевременная выплата заработной платы;
• снижение расходования ГСМ до 10 %;
• максимальная загрузка всех имеющихся производственных мощностей.

http://lesgazeta.by/economy/aktualno/aleksandr-korbut-«ne-videt-problem-a-esche-huzhe-zamalchivat-ih-—-znachit-ostanovitsja-v-svoem-razvitii»

Далі...

Зимове фотополювання у волинських лісах або як лісівники дбають про лісових мешканців

Зима – складний етап в житті тварин, а особливо тих, що мешкають в лісах. Утім завдяки копіткій праці лісівників, популяції диких тварин вдається не тільки зберегти,  а й примножити. Днями журналісти Волинського краю охоче взяли участь у прес-турі, яке для них організувало Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства, і на власні очі поспостерігали за тим, як працівники єгерської служби виконують свою щоденну роботу. Зокрема в обов'язки єгерів входить підгодівля лісових звірів кормами у ці зимові дні. Візит мас-медійників до лісових угідь було заплановано на території державного підприємства "Звірівське мисливське господарство".

Головний мисливствознавець підприємства Олександр Перхалюк ознайомив журналістів із загальною характеристикою господарства. Так, за його словами, площа мисливських угідь, що надані у користування, становить 17,4 тис. га. У мисливському господарстві зайняті 17 чоловік, серед котрих  мисливствознавець, начальник мисливської дільниці,  старший єгер та 10 єгерів.

В угіддях облаштовано понад 40 підгодівельних майданчиків, куди під час сезону підгодівлі викладається більш як 50 т зерна кукурудзи, 60 т кормового буряка, більш як 100 т кукурудзяного силосу, а в годівниці викладається близько 40 т сіна. Щорічно витрати підприємства на охорону, заготівлю та придбання кормів для підгодівлі диких тварин становлять понад 200 тис. грн. Однак, про що в розмові зазначив мисливствознавець,   постійну і відчутну допомогу в заготівлі кормів лісовим мешканцям Звірівського господарства надають директор сусіднього Ківерцівського лісгоспу Віктор Сахнюк, а також небайдужий до природи місцевий підприємець, директор ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» Євген Дудка.

Серед основних видів тварин, що мешкають на території мисливських угідь підприємства, числиться олень європейський (60 гол.), олень плямистий  (понад 600 гол.), кабан (110 гол.) та козуля – 180 гол. Разом з тим в угіддях господарства мешкає 14 голів червонокнижної тварини, а саме — зубра європейського. Між іншим,  у родині зубрів -- поповнення, двійко теляток, яким весною вже виповниться рік.

Загалом на підприємствах Волинського ОУЛМГ  працює 66 працівників, зайнятих в мисливських господарствах, з них 12 мисливствознавців та 39 єгерів.

Прес-служба Волинського ОУЛМГ
28.01.2016
http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=163611&cat_id=32888

Далі...

Хто швидше "розрулить" лісову війну на Воловеччині - Ланьо чи Москаль?! (ФОТО)

Про лісову війну навколо Воловеччини.

Як ми вже писали, на Закарпатті вирубують букові праліси, внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Робиться це цілком легально, адже не всі ліси формально перебувають на балансі заповідників. Попри те, з 2007 року парк входить до списку Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси Карпат". Ужанський парк, що на північному заході Закарпатської області, є частиною трилатерального українсько-польсько-словацького біосферного резервату "Східні Карпати".

Так жителі Воловецького району звернулися до народного депутата від округу №70 Михайла Ланя, як представника інтересів громади негайно прийшов у Воловецький район і втрутитися в ситуацію з гучними корупційними скандалами із виділенням значного шматка землі та щоб він зупинив незаконні рубки бука в захисних лісах в околицях сіл Буковець, Пашківці, 

Перехресне, Щербовець, Люта та Івашківці. Незаймані букові ліси в Карпатах є заповідним районом, розташованим на території нашого Закарпаття. Він є ланцюжком із десяти окремих заповідників, розташованих уздовж осі в 185 км, що протягнулася від Рахівськіх гір і Чорногорського масиву в Україні, переходять на заході в Полонинський хребет, аж до гір Буковські Врхи та Вігорлат у Словаччині. Усі десять заповідників є прекрасним зразком незайманих лісів, що є складними екосистемами помірного кліматичного поясу. Букові ліси Карпат є безцінним генетичним сховищем буку й інших видів живої природи, що існують з ним у сусідстві й залежать від обумовлених ним екосистем.

Відповідно до статті 65. Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)
Незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, заготівля деревини буку в захисних лісах в Воловецького району, а також суцільні рубки в цих лісах, порушують вимоги закону України та Правил заготівлі лісоматеріалів. Пошкодження та знищення молодняка природного походження має наслідком відповідальність, якщо воно здійснене на площах, призначених під лісовідновлення. Розмір стягнень за шкоду, заподіяну підприємствами, установами, організаціями та громадянами, обчислюється за встановленими Кабінетом Міністрів України таксами, що діють на час виявлення фактів заподіяної шкоди.

ЗВЕРНЕННЯ

Ми, жителі Воловецького району, сіл Пашківці, Перехресне, Щербовець, Люта та Івашківці просимо зупинити рубку буку в лісах Воловеччини та розібратися з розкраданням виділення земельних ділянок підставним громадянам. Ви, як народний обранець та представник Воловеччини та Закарпаття в ВРУ можете вплинути на ситуацію, яка коїться у нас в районі. Звертаємось і просимо аби Ви сам прийшли в район і побачили, як нещадно знищуються наші букові праліси. Ганьба!

На Закарпатті попри заборону рубки деревини та експортування її в Європу, всеодно продовжується нещадна рубка. Рубки догляду в лісах, розташованих у водоохоронних зонах, повинні бути спрямовані на вирощування здорових, стійких лісових насаджень, на ділі виходить, що вирубуються дерева, які могли б сприяти створенню здорових і стійких лісових насаджень. До того ж лісовози розбивають дороги, в криницях зникає вода, дедалі частіше стаються локальні паводки й зсуви. На території, що прилягає до наших сіл у самій хащі українських Карпат йде масова рубка лісу, а лісівники закривають на це очі. На наших очах знищуються багатовікові ліси, наша екосистема та майбутнє.
Шановний Михайло Івановичу, Ви єдиний маєте покласти край спробам всупереч закону України проводити вирубки в букових пралісах. Збереження букових лісів означає збереження самих Карпат.

Ми дуже хочемо зберегти залишки буку для, наших дітей. Прохання зупинити це свавілля і вжити заходів до припинення незаконних рубок букових лісі. Ви наша остання надія, бо ми переживаємо, що через півроку замість лісів залишаться тільки гори. Додамо також фотосвітлини.
Ми також звернулися до голови Закарпатської обласної адміністрації, однак поки не отримали відповідь.

Підписи жителів сіл Пашківці, Перехресне, Щербовець, Люта та Івашківці - 170.

Просимо Вас організувати перевірку фактів, зазначених у зверненні мешканців сіл , і вжити заходів до припинення незаконних рубок букових лісів Карпат.
За ст. 246 слід кваліфікувати посягання на сироростучі (живі) дерева і чагарники, які знаходяться на пні (не відділені від коріння), у т.ч. порубку сіянців, саджанців, підліска.
Не визнаються предметом злочину, передбаченого ст. 246, трава, очерет, пеньки, хмиз - мертві стовбури дерев або їх частин, які
лежать на поверхні ґрунту (вітровал, бурелом, сніговал, сніголам тощо). За наявності для цього підстав порушення порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань може кваліфікуватись за ст. 356 як самоправство.
Дерева - це багаторічні рослини з чітко вираженим твердим стовбуром з гілками, які утворюють крону. Дерева відіграють головну роль у формуванні лісових біоценозів, становлять основу ландшафту у лісових зонах. Чагарники - це багаторічні рослини, які у дорослому стані не мають головного стовбура (стебло чітко виражене лише у перший рік життя), із деревоподібними гілками, які починають рости з поверхні ґрунту.

Протиправне заволодіння заготовленим чи складованим лісом, а також незаконна порубка з корисливою метою дерев і чагарників у розсадниках, ботанічних і зоологічних садах, квітникарських господарствах за наявності підстав утворює склад відповідного злочину проти власності. ;

Предметом злочину не визнаються деревостани, які хоч і утворюють певну біологічну сукупність, але ростуть поза межами лісового фонду. До останнього не належать: а) усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; б) окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках.

3. З об'єктивної сторони злочин виражається у незаконній порубці дерев і чагарників. При цьому кваліфікація таких дій за ст. 246 залежить від категорії захищеності лісу, а також інших об'єктів, де здійснюється порубка. Так, незаконна порубка у лісах, захисних та інших лісових насадженнях утворює склад цього злочину лише тоді, коли це заподіяло істотну шкоду. Водночас вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах є вже достатньою підставою для кваліфікації діяння за ст. 246 - істотна шкода у такому випадку не є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину.

Про поняття об'єктів природно-заповідного фонду див. коментар. до ст. 252. Іншими особливо охоронюваними лісами слід вважати:

І) ліси, що мають наукове чи історичне значення (знаходяться на території історико-культурних заповідників, меморіальних комплексів, у місцях, пов'язаних з важливими історичними подіями, тощо); 2) ліси генетичних резерватів, виділені у встановленому порядку за своїми типовими фітоценотичними, лісівничими та лісорослинними показниками для даного району з метою збереження цінних частин популяції виду, підвиду, екотипу лісової породи; 3) лісоплодові насадження - природні або штучно створені плодово-ягідні і горіхоплідні ліси, що мають спеціальне господарське значення; 4) субальпійські деревні і чагарникові угруповання (розташовані у межах відкритої гірської місцевості - полонин, яйл), угруповання субальпійського поясу.

Під порубкою розуміються: 1) повне відокремлення дерева або чагарнику від кореня будь-яким способом (спилювання, зрубування, повалення транспортним засобом тощо); 2) викорчовування - видалення деревостану з корінням; 3) пошкодження дерева або чагарника до стану припинення росту (наприклад, відокремлення основних гілок від стовбура дерева, глибокі насічки на стовбурі дерева).

Знищення або пошкодження лісових масивів і зелених насаджень вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом слід кваліфікувати за ст. 245.

Порубка є незаконною, якщо вона здійснюється:

а) без спеціального на те дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом;

б) за наявності дозволу, але з недотриманням передбачених у ньому умов стосовно місця, способу і строків порубки, кількості і порід дерев та чагарників (вирубування цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, хвойних насаджень, наданих для заготівлі живиці, до закінчення строку підсочки тощо);

в) за наявності дозволу на проведення суцільної санітарної рубки, але без дотримання обмежень, встановлених щодо площі, строків, технологій проведення робіт.

Порушення порядку заготівлі деревини, яке безпосередньо не полягає у незаконній порубці лісу (наприклад, залишення на лісосіках пнів вище встановленого розміру, захаращування місць вирубки відходами, залишення недорубів або зрубаних дерев у завислому стані, ведення рубок способами, які викликають ерозію ґрунту), тягне не кримінальну, а адміністративну відповідальність (ст. 64 КАП).

Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях визнається закінченим злочином з моменту заподіяння в результаті незаконної порубки лісу істотної шкоди, а вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах - з моменту відокремлення дерева або чагарника від кореня або заподіяння зазначеним представникам флори пошкоджень, які викликають їх загибель або припинення росту.

Вирішуючи питання про те, чи є шкода, заподіяна незаконною порубкою, істотною (оціночне поняття), потрібно у кожному конкретному випадку враховувати вартість, екологічну цінність (наприклад, занесення дерева або чагарника до Червоної книги України), кількість незаконно вирубаного лісу, розмір шкоди, завданої довкіллю й обчисленої за відповідними таксами. Якщо шкода судом не визнається істотною, винна особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ст. ст. 65, 65-1, 66 КАЛ.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.

ЛК (ст. ст. І, 3-4. 7-9, 36-41, 48-70, 98).

Санітарні правила в лісах України Затверджені постановою КМ № 555 від 27липня 1995р.
Порядок поділу лісів на групи, віднесення їх до категорії захисності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду. Затверджені постановою КМ № 557 від 27 липня 1995р.

Правила рубок головного користування в лісах України. Затверджені постановою КМ № 559 від 27 липня 1995р.

Правила рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок. Затверджені постановою КМ № 535 від 16 травня 1996р.

Постанова КМ "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням та іншим об'єктам озеленення загального використання в межах населених пунктів" №676 від 26 червня 1996р.

Такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю. Затверджені постановою КМ№ 44 від 20 січня 1997р.

Правила відпуску деревини на пні в лісах України. Затверджені постановою КМ№ 1378 від 29 липня 1999р.

Інструкція про порядок видачі дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів. Затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №26 від 31 березня 1997р.

Постанова ПВС від 26 січня 1990р.№ І "Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи".

28.01.2016 (18:41)

http://ua-reporter.com/novosti/187322

PrevNext

Далі...

В Україні має залишитися не більше 250 держкомпаній - глава АП

За словами Ложкіна, в сучасній Україні державні компанії залишаються джерелом корупції.

Глава Адміністрації президента України Борис Ложкін заявляє, що в Україні має залишитися не більше 250 державних компаній.

Про це він заявив в інтерв'ю виданню EurActiv.

За його словами, в сучасній Україні державні компанії залишаються джерелом корупції.

«Є 3 тис. Державних компаній, з яких 1,6 тис. Ще працюють. Ми повинні мати 200 державних компаній, або 250 максимум. Решта повинні бути продані якнайшвидше протягом найближчих кількох років », - заявив він.

За словами глави АП, багато людей, серед яких посадовці з міністерств, прокуратури, парламенту та інших установ намагаються заробити «брудні» гроші.

Крім того, Ложкін вважає, що держава не є хорошим менеджером, і це не тільки в Україні.

У той же час міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус на інвестиційному форумі в Києві заявив, що державні компанії в Україні, загальна кількість яких досягає 824, складають 10% ВВП.

"Україна досі володіє 824 державними підприємствами, і це, очевидно, занадто велика цифра. Навіть з урахуванням того, що вони становлять невелику частину ВВП - близько 10% ", - сказав він.

За словами міністра, держава не в змозі ефективно управляти подібним кількістю компаній.

"2016 - це насамперед рік, в якому повинна пройти масова приватизація", - підкреслив глава Мінекономрозвитку.

Депутати Верховної Ради сьогодні, 28 січня, в ході голосування за основу забезпечили підтримку депутатського законопроекту, що передбачає внесення змін до процедури приватизації, зокрема, скасування обов'язкового продажу на фондових біржах 5-10% акцій стратегічних державних підприємств при проведенні їх приватизації.

28 січня 2016 19:23
Джерело: УНІАН
http://atn.ua/ekonomika/v-ukraine-dolzhno-ostatsya-ne-bolee-250-goskompaniy-glava-ap

Далі...

Лес - единственная отрасль, где финансирование урезано в 5 раз

Это грозит развалом лесного хозяйства Украины, - эксперт Мирового банка Сторожук

В государственный бюджет на 2016 года необходимо внести изменения в части финансирования лесного хозяйства Украины.

Как информирует Цензор.НЕТ, об на этом настаивают эксперты лесной отрасли.

Читайте также: Суд забрал у Фирташа 95 гектаров месторождения в Житомирской области, - "Наші гроші"

В госбюджете на 2016 год сумма на финансирование лесной отрасли сокращена в пять раз.

По словам эксперат Всемирного банка, начальника сектора новейших технологий Государственного проектного лесоупорядочивающего производственного объединения ВО "Укргослеспроект" Виталия Сторожука, это чуть ли не единственная сфера, где бюджет урезали так кардинально. Если в прошлом году на лесную отрасль было выделено 410 миллионов, то в этом - 65 млн, из них 63 на поддержку заповедников.

Сторожук объясняет угрозы такой экономии для лесного хозяйства Украины на примере "Укргослеспроекта":

"Без госфинансирования мы попали в ситуацию искусственного кризиса, потому что все лесоустроительные работы в гослесфонде ранее выполнялись за счет государственного бюджета. Уже сейчас мы вынуждены остановить обработку тех данных, которые получили в ходе полевых работ 2015 года. Почвенно-типологические обследования мы также прекращаем, статистическую инвентаризацию по двум областям - тоже.

Для нашего предприятия такая ситуация, в конце концов, ведет к реорганизации и сокращению специалистов. Для лесохозяйственных предприятий - в перспективе ведет к коллапсу деятельности, потому что мы единственная организация, которая планирует объемы лесопользования, возобновление и охрану лесов".

По его словам, произойдет не реформа, а необдуманный развал лесной отрасли, если в процессе пересмотра государственного бюджета не будут увеличены расходы на ведение лесного хозяйства.

Читайте также: СБУ остановила вырубку заповедника в зоне АТО

Как уверяют общественные активисты, последствия сокращения бюджета для лесов будет ощутимо совсем скоро. Лесхозы имеют разную функцию и степень дотаций в зависимости от региона. Леса на севере и западе традиционно приносили прибыль, выполняя не только экологическую функцию. Лесхозы в степных регионах напротив полностью находились на бюджетном содержании.

В связи с этим Сторожук предупреждает, что дотационные лесные хозяйства останутся один на один с проблемами, с которыми сталкиваются каждый год:

"Можно представить, что будет, если мы оставим без финансирования весь юг. Не будет средств даже на тушение пожаров".

Эксперты и общественные активисты требуют довести финансирование лесной отрасли до адекватной суммы при внесении изменений в госбюджет.

Подробнее о перспективах реформирования лесного хозяйства Украины читайте в статье Цензор.НЕТ.

Читайте также: Британская фирма жалуется на коррупцию в украинских лесхозах, - "Газета по-украински"

http://censor.net.ua/news/371423/les_edinstvennaya_otrasl_gde_finansirovanie_urezano_v_5_raz_eto_grozit_razvalom_lesnogo_hozyayistva

Далі...