Сніжний казковий ліс зачаровував...

Анатолій Денисюк

Далі...

Теплова обробка кормів у рамках боротьби з африканською чумою свиней

У зв’язку з активізацією поширення африканської чуми свиней (АЧС) цього літа, на обласних ДНПК неблагополучних регіонів було прийнято рішення про зобов’язання свиногосподарств термічно обробляти корми. Однак як виконати це положення? Скільки це коштуватиме підприємству і наскільки ефективно у недопущенні проникнення АЧС на ферму?

На скільки ефективна термічна обробка корму для профілактики АЧС?

Література свідчить, що вірус АЧС виживає в широкому діапазоні кислотності. Відповідно, добавки антимікробних препаратів чи кислот до кормів проти цього збудника неефективні. Разом із тим, експериментально доведено, що для його інактивації достатньо 10 хв. при 60 °С. Однак не поспішайте обирати метод, який забезпечить таку термічну обробку. Спочатку з’ясуємо, які інгредієнти кормів можуть бути носіями вірусу і чому.
Харчові відходи. Вони у групі підвищеного ризику, хоча згодовують їх свиням лише одиничні ферми (в основному ті, які інтегровані з м’ясокомбінатами). Це можуть бути, наприклад, відходи боєнь або ж повернуті з торгівельних мереж прострочені/зіпсовані продукти. Якщо вони не були належно простерилізовані (при температурі понад 100 °С та тиску у кілька атмосфер упродовж не менше ніж 1,5 год.), додавати їх у раціони тварин категорично заборонено. Проте навіщо в цьому випадку піддавати тепловій обробці весь корм?
Зернова сировина, насамперед кукурудза, яку полюбляє дикий кабан, має високу ймовірність контамінування вірусом. У зв’язку з цим навіть лунають думки про необхідність виключення кукурудзи із раціонів свиней. Однак враховуйте, що спалахи хвороби припадають на літні місяці і початок осені. У раціонах у цей час домінують ранні зернові, а кукурудзу нового врожаю ще не молотять. Хоча питання в тому, чи може зерно кукурудзи становити загрозу, якщо на полі паслися дикі кабани—носії вірусу АЧС? Як тут оцінити ризик?

Справа в тому, що близько 70% (а в окремі роки — до 90%) зібраного в Україні зерна кукурудзи сушать у сушарках різного типу. Не роблять цього, а розстилають вологе зерно тонким шаром і періодично перемішують, в основному, невеликі фермерські господарства.

За правилами сушіння фуражного зерна кукурудзи в Україні, його нагрівають до 50 °С, а температура агента сушіння сягає 100–150 °С. На практиці ж зерно нерідко нагрівається до 80–85 °С, а агент сушіння — до 180–220 °С. При цьому поверхню кожної зернини впродовж кількох годин інтенсивно обдуває сухе гаряче повітря (>100 °С, з постійним переміщенням і обертанням). Така термічна обробка, безперечно, ефективна проти вірусу АЧС, який міг потрапити на поверхню кукурудзяних зерен після контакту з хворим диким кабаном. Тому ризик зараження свиней цим патогеном через підсушену кукурудзу є мінімальним (хоча, безперечно, багато також залежить від способу доставки сировини та її зберігання в господарстві).

Ранні зернові: ячмінь, пшениця. Їх низькорослі стебла не приваблюють диких кабанів, які надають перевагу прихованому способу життя в лісі. Хоча й не виключені мандрівки полями в нічний час, протоптані стежки та лігвища у цих культурах (які, однак, практично, не зустрічаються). При цьому ранні зернові майже не піддають тепловій обробці в сушарках.

Олійні культури (соняшник, соя, ріпак). Усі кормові інгредієнти олійних культур проходять достатню теплову обробку! Незалежно від того, чи це екструдована повножирова соя, макуха, шріт, мікронізовані боби чи інша сировина, терморежими в рази перевищують температуру, необхідну для інактивації вірусу АЧС.

Решта білкових добавок (рибне, м’ясо-кісткове, кров’яне борошно, сухе молоко, яєчний порошок) з виробничих ліній виходить, практично, стерильними. Отже, «підчепити» вірус вони можуть лише під час транспортування та зберігання.
Промислові способи теплової обробки кормів

Найпоширенішим є гранулювання. Проте однією машиною — гранулятором — для інактивації збудника АЧС не обійтися. Лінія грануляції повинна бути виконана за всіма правилами: перед подачею у гранулятор — кондиціювання розсипної маси гострим паром, а після — вистигання та підсушування гранул в охолоджувачі. Саме по собі сухе гранулювання здатне підвищити температуру корму лише на 15–20 °С, чого недостатньо для боротьби з АЧС. Додавання ж води, навіть підігрітої, проблему не вирішує.

Для правильного гранулювання зернову суміш необхідно розігріти до 80–85 °С в кондиціонері, тоді температура гранул, коли вони проходитимуть крізь матрицю, збільшиться ще на 5–10 °С. У результаті кормова суміш і гранули оброблятимуться температурою вище 60 °С упродовж 10–20 хв.

Для розігріву тонни корму до заданої температури необхідно 80 кг і більше гострого пару. Чим холодніша вхідна суміш, тим більша кількість пару потрібна. Однак настає момент, коли кількість води, принесеної паром, стає критичною: зернова суміш набуває властивостей тіста і ролики гранулятора починають буксувати. Тому слід розуміти, що в окремих випадках під час сильних морозів прогріти гранули до необхідної температури може не вдатися.

Також важливо розуміти ціну питання. Для отримання пару зазвичай використовують парові котли на різних видах палива, а також електричні парогенератори високої потужності. Такі машини потребують спеціальної лінії підготовки води для пом’якшення та видалення солей, окисів і газів. У лінію подачі пару до кондиціонера гранулятора мають входити системи регулювання тиску, краплевідділення та інші обов’язкові елементи. Орієнтовний бюджет усієї лінії гранулювання з периферією може сягнути 2–10 млн грн, залежно від продуктивності лінії. Постійними витратами будуть вуглеводні, електроенергія, вода, хімреактиви та запасні частини.

Тостер у роботі


Тепловій обробці корми також можуть піддаватися в екструдерах (експандерах). Екструдування може бути сухим і вологим. При сухій екструзії корм нагрівається до 140–160 °С і вище за рахунок сильного тертя між міцним довгим гвинтом і корпусом. Однак хочу застерегти від використання цього методу, на який, до речі, погоджуються лише невеликі виробники або країни третього світу. Не дивлячись на уявну простоту лінії та високу температуру, що досягається в екструдері, процес дуже малопродуктивний, енергоємний і потребує частої заміни дорогих швидкозношуваних деталей.

При вологому екструдування в робочий тракт подається пар (також можна додавати воду, рідкі жири або мелясу), що значно полегшує проходження корму та збільшує продуктивність установки, а температура зазвичай тримається в межах 120–140 °С упродовж 10–20 сек. При цьому лінія вологого екструдування потребує майже такої самої периферії, як і для грануляції: охолоджувач, паровий котел тощо. Ще й додається дробарка або ніж. З другого боку, на лініях вологого екструдування легше дотримуватися заданих температур, також менший розхід запасних частин. До недоліків можна віднести дорожче обладнання, більші додаткові витрати на ймовірне підсушування екструдованого корму та загалом меншу продуктивність. При однаковій потужності основного двигуна гранулятора і екструдера, останній у 2–3 рази поступається продуктивністю.

Ще одним методом теплової обробки є нагрівання дотичних до корму частин машин електричними тенами після попереднього кондиціонування маси в «термінаторах». Є горизонтальні та вертикальні циліндри — «термінатори-санітаризатори», в яких сировина кондиціонується при температурі 85 °С та постійному перемішуванні. «Термінатори» використовують разом із кондиціонерами (для попереднього зволоження). В кондиціонерах продукт витримують близько 20 сек. під тиском 8 бар, тоді в «термінаторах» 3,5–4 хв. під тиском 2,5–3 бар. Температура пару в кондиціонері — 180 °С, а в термінаторі — 130 °С. Недоліком можна вважати відносно високу ціну перетворення електричної енергії у теплову та відому проблему з перегоранням тенів.

Істотним недоліком усіх перерахованих вище методів теплової обробки є кількаразове трансформування передачі теплової енергії з одночасною передачею води в різних її фазах. Це збільшує непродуктивні витрати енергії. Спочатку полум’я через стінки котла нагріває воду, перетворює її на пар, пара транспортується до місця введення у масу корму, передає своє тепло, конденсуючись назад у воду, а потім частина води випаровується.

Наступний метод дозволяє передавати тепло в корм безпосередньо нагрітими полум’ям газами. Йдеться про тостування — нагрів маси розжареними газами на гарячому решеті-сковорідці. Зерно за 5–10 сек. розігрівається від початкової температури оточуючого повітря до 135–140 °С газами, температура яких сягає 250–300 °С. Зазвичай, цей метод використовують для тостування зерна сої, ячменю, пшениці, кукурудзи. При цьому руйнуються антипоживні фактори, частково знищуються мікотоксини і всі мікроорганізми, а підсмажене зерно особливо подобається свиням (навіть без додавання підсолоджувачів-ароматизаторів).

Суттєвими перевагами тостера є надшвидкий вихід машини на робочий режим (упродовж хвилини) і така ж швидка зупинка, а також відсутність зношуваних запчастин: машина, практично, не ламається і не потребує обслуговування.

Висновки

Зауважте, кожен метод теплової обробки потребує наступного охолодження, а у випадку додавання пару ще й одночасного підсушування. Проте не це головне — навіть після повної теплової стерилізації кормів немає гарантії, що вони не можуть бути інфікованими під час транспортування і короткочасного зберігання. Адже інфікувати їх може контамінований транспорт, персонал, гризуни. Тому захист повинен бути комплексним!

Володимир Ярошенко, експерт із кормовиробництва, викладач УНУС

Категорія: Годівля

15.02.2016

http://www.pigua.info/uk/technews/196/

Далі...

Бурі ведмеді у білоруських лісах почали виходити з зимової сплячки раніше звичайного

Зображення використано в якості ілюстрації. Фото з сайту kto-takoy.ru

Опубліковано: Сьогодні, 17:49

Причиною раннього пробудження, швидше за все, стала відлига.

Про це БелТА повідомив заступник директора з науково-дослідної роботи ГПУ "Березинський біосферний заповідник" Валерій Івкович.

". У цьому році бурі ведмеді прокинулися приблизно на місяць раніше, ніж зазвичай, свіжі сліди самців знайдені вже в трьох лісництвах Зазвичай, якщо немає затяжної зими, ведмеді виходять зі сплячки в березні", - розповів Валерій Івкович.

Причиною раннього пробудження, швидше за все, стала відлига. Так, температура повітря на території заповідника на початку лютого сягала 5,6 градуса тепла, що більше характерно для квітня.

"Швидше за все, через відлигу сталося підтоплення барлогів в низинній місцевості, і тварини були змушені піднятися. Зараз знову випав сніг, синоптики обіцяють невеликі морози. Для тварин раннє пробудження не дуже комфортно, але, в принципі, не критично. Найголовніше для них зараз - знайти корм, думаю, з цим проблем не виникне ", - додав заступник директора з науково-дослідної роботи.

За даними Валерія Івковича, в Березинском заповіднику мешкають близько 35 бурих ведмедів. В останні роки їх число зростає. Бурий ведмідь занесений до Червоної книги Білорусі.

http://kraj.by/belarus/news/novosti-belarusi/-burie-medvedi-v-belorusskih-lesah-nachali-vihodit-iz-zimney-spyachki-ranshe-obichnogo-2016-02-15

Далі...

Директор Єдинецького лісництва і його син затримані за пасивну корупцію

Директор Єдинецького лісництва і його син, який працює в рамках цього ж лісгоспу професійним мисливцем, були затримані за підозрою в пасивній корупції. Затримання проводили антикорупційні прокурори і офіцери Служби внутрішнього розслідування при Міністерстві внутрішніх справ (МВС).

Згідно з повідомленням Генеральної прокуратури, кримінальну справу було заведено на ім'я директора підприємства, який, починаючи з вересня 2015 року, вимагав від заявника 3 тисячі євро за працевлаштування його сина на посаду лісничого.

За даними прокурорів, син директора лісівницькими підприємства зустрічався з чоловіком, що бажали влаштувати сина на роботу в якості лісника. Він отримав в два етапи вимагали суму, а потім відразу ж був затриманий, визнавши, що гроші передавалися йому.

Антикорупційні офіцери в ході обшуку автомобіля молодого чоловіка виявили там заряджений пістолет марки «Бенеллі» 12-міліметрового калібру до того ж, що документів на носіння зброї у власника не було. Пістолет був вилучений для подальшої перевірки.

Одночасно із затриманням сина прокурори затримали і його батька - директора Єдинецького лісгоспу. Під час проведення обшуку на місці затримання чоловіки, а також в персональному автомобілі директора прокурори виявили і вилучили значну партію гладкоствольних мисливських рушниць і патронів до них, а також нарізної зброї, що зберігається в непристосованих умовах і без дотримання норм безпеки. Необхідних документів на весь цей арсенал не було.

Підозрювані були затримані на 72 години і поміщені в ізолятор попереднього ув'язнення при інспекторат поліції Флорешти, а сьогодні антикорупційні прокурори повинні направити в судову інстанцію звернення з вимогою помістити затриманих під попередній арешт строком на 30 діб.

За це правопорушення закон передбачає тюремне ув'язнення від 5 до 10 років, штраф в розмірі 160 тисяч леїв, позбавлення права займати державні посади або займатися певною діяльністю від 7 до 10 років.

15 Лютого 2016 | 11:07

http://trm.md/ru/regional/directorul-intreprinderii-pentru-silvicultura-edinet-si-fiul-lui-retinuti-pentru-corupere-pasiva/

Далі...

Закарпатські митники вилучили майже 3,6 м. куб. лісоматеріалів (ФОТО)

Лютий 15, 2016

Напередодні, 14 лютого 2015 року, на митний пост «Тиса» Закарпатської митниці ДФС заїхав вантажний автомобіль «RENAULT» з напівпричепом «SCHWARZMULLE». Керував вантажівкою українець, який працює водієм в одному з товариств Рівненської області.

Згідно з поданими до митного контролю водієм документами через митний кордон України в митному режимі «експорт» переміщується товар «лісоматеріали розпиляні, нестругані, завтовшки більш 6 мм із сосни звичайної виду Pinus silvestris L» загальним об’ємом 34,101 м. куб. та загальною вартістю 2728,08 Євро.

Відправник товару фізична особа підприємець із Волинської області, а одержувач – італійське підприємство.

Під час проведення митного контролю та огляду вантажу, із залученням експерта, встановлено невідповідність: загальна кількість лісоматеріалів на 3,594 м. куб. більша від заявленої в товаросупровідних документах.

В наданому поясненні фізособа, відправник вантажу, зазначила, що товаросупровідні документи оформляла вона, і невідповідність фактичного товару заявленому сталася з її вини.

Таким чином, громадянка вчинила дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням, шляхом подання митному органу товаросупровідних документів, що містять неправдиві відомості щодо загальної кількості (об’єму) та вартості пиломатеріалів.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статтею 483 Митного кодексу України.

Наразі складено протокол про порушення митних правил, а 3,594 м. куб лісоматеріалів, вартістю понад 8 396 грн, – вилучено.

Відділ комунікацій Головного управління ДФС у Закарпатській області

http://zak-insider.com/?p=24738

Далі...

Фінансування державних підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України

Проект Закону про внесення змін до додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" (щодо фінансування державних підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України)

15/02/2016

Проект вноситься народним депутатом України
О. В. Єднаком (посв. № 144)

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до додатка №3 до Закону України
«Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо фінансування державних підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України)

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

1. У Законі України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" № 928-VІІІ від 25 грудня 2015 р.:

1) Внести зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (Голос України, 31.12.2015, № 250) згідно з додатком № 1, №2, № 3 до цього Закону.

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Голова Верховної Ради України                                                              В. Гройсман

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо фінансування державних підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України)».

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» № 928 від 25.12.2015 року, фінансування державних лісогосподарських підприємств за рахунок Державного бюджету не передбачено. Однак, як показала практика у багатьох державних лісогосподарських підприємств та установах відсутні доходи для належного забезпечення ведення лісового господарства, оскільки промислова лісозаготівля відсутня, а ліси виконують лише рекреаційні та екологічні функції. До них відносяться: 75 лісогосподарських підприємств, які знаходяться переважно у південних та східних областях, 7 лісозахисних підприємств, та ще 11 спеціалізованих підприємств та установ з різними функціями.

Позбавлення державних лісогосподарських підприємств та установ фінансування створює ризики тотального знищення лісів через лісові пожежі, незаконні рубки, не проведення лісо-відновлювальних робіт та санітарних заходів по догляду за лісом.

З січня 2016 працівники дотаційних державних лісогосподарських підприємств практично не отримують заробітну плату, більшість знаходиться у неоплачуваних відпустках. Кричущим є той факт, що незаконні рубки збільшуються надзвичайно швидкими темпами через відсутність повноцінної лісової охорони, але ще більшої шкоди буде завдано із потеплінням, коли почнуться лісові пожежі, які нікому буде виявляти та ліквідовувати.

В той же час, за підсумками 2015 року реалізація деревини зросла на 44%, зарплати на 42% (близько 5 тис. грн. по галузі), продуктивність на 40%, а платежі до бюджету зросли на 60% і становили близько 3.2 млрд. грн. Фактично галузь є надзвичайно прибутковою, але при цьому коли приймався Державний бюджет на 2016 рік не було враховано, що є значна кількість неприбуткових державних лісогосподарських підприємств, які в основному виконують функцію по збереженню лісу для рекреаційних та екологічних цілей.

Відсутність бюджетної підтримки призведе до повної ліквідації лісогосподарських підприємств південного та східного регіонів і потягне за собою повне руйнування досягнутих результатів в степовому захисному лісівництві та необоротність ерозійних процесів.


З метою запобігання вищевказаним втратам щорічно при прийнятті Закону України про Державний бюджет на відповідний рік враховувались видатки на за відповідною програмою (за КПКВК 1901060, 2805060) на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісу в лісовому фонді.


У 2012 році фінансова підтримки з державного бюджету на проведення заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісу в лісовому фонді була передбачена у сумі 579,2 млн.грн., у 2013 році – у сумі – 614,8 млн.грн.,у 2014 – у сумі 434,3 млн. грн., у 2015 – у сумі 398,1 млн.грн., у 2016 році – 0.

Зазначені вище обставини вказують на необхідність внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» в максимально стислі строки.


2. Мета і шляхи її досягнення

Метою прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України « Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо фінансування державних підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України)» є спрямування фінансової підтримки з державного бюджету на забезпечення планомірного ведення лісового господарства, а саме: проведення комплексу протипожежних заходів в лісових господарствах півдня та сходу країни;

• проведення заходів з відновлення лісів на землях, наданих у постійне користування;
• проведення комплексу заходів по боротьбі зі шкідниками і хворобами лісу;
• проведення комплексу заходів з відтворення державного мисливського фонду;
• проведення комплексу заходів з формування і оздоровлення лісів;
• проведення заходів для захисту лісових насаджень від несанкціонованих рубок;
• забезпечення на належному рівні функціонування державної лісової охорони, в тому числі на виплату заробітної плати;
• створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг для попередження впливу водної та вітрової ерозії.

Законопроектом передбачається внести зміни до додатка № 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» зокрема, запропоновано збільшити видатки за загальним фондом на суму 422,620 млн. гривень для надання фінансової підтримки державним підприємствам лісової галузі за бюджетною програмою КПКВК 2805060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді».


3. Правові аспекти

У цій сфері діють такі нормативно-правові акти:

• Конституція України;
• Бюджетний кодекс України;
• Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»

Реалізація положень поданого проекту закону після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів України

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Збільшення бюджетних призначень пропонуємо провести за рахунок доходів, що перевищують, враховані у Законі України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» показники дохідної частини.

5. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

6. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація положень законопроекту дозволить забезпечити збереження близько 7 тис. робочих місць.

7. Прогноз результатів

Реалізація Закону України «Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України « Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо фінансування державних підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України)» дозволить зберегти та примножити лісові насадження у не ресурсних областях шляхом забезпечення виконання підприємствами вкрай важливих функцій (захисту і охорони лісів від пожеж, несанкціонованих рубок та осередків шкідників, попередження неконтрольованого забруднення густонаселених територій).


Народний депутат України                                                           О. В. Єднак (посв. № 144)

___ ____________2016 р.

Інформація щодо додаткової потреби в обсягах фінансування за бюджетною програмою КПКВК 2805060 "Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді" лісогосподарських підпририємств нересурсних областей та підприємств з вузькою спеціалізацією на 2016 рік                             тис.грн.

№ з/п	Назва	Потреба на 2015 рік	Доведено розписом на 2015 рік	Доведено Законом України про ДБ на 2016	Потреба на 2016 рік
1.	Лісогосподарські підприємства нересурсних областей	336 082,2	243 950,4	0,0	328 842,4
2.	ДП "Українська державна база авіаційної охорони лісів"	37 600,0	25 001,9	0,0	23 706,7
3.	Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об'єднання "Укрдержліспроект"	37 181,7	29 006,5	0,0	37 181,7
4.	Лісозахисні підприємства (7 підприємств)	14 779,3	12 243,2	0,0	14 495,4
5.	ДП "Український державний проектно-вишукувальнийу інститут лісового господарства "Укрдіпроліс"	1 710,0	1 524,6	0,0	1 600,0
6.	Філіали та дослідні станції УкрНДІЛГА	14 335,2	11 518,1	0,0	14 758,0
7.	Харківський державний проектно-вишукувальний інститут агромеліорації і ліс.господарства "Харківдіпроагроліс"	1 703,0	1 442,7	0,0	2 036,4
РАЗОМ		443 391,4	324 687,4	0,0	422 620,6

** Розшифровка за напрямами використання

1.	Лісовпорядкування та державний облік лісів (Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об'єднання "Укрдержліспроект")	37 181,7
2.	Проектно-вишукувальні роботи (ДП "Український державний проектно-вишукувальнийу інститут лісового господарства "Укрдіпроліс", Харківський державний проектно-вишукувальний інститут агромеліорації і ліс.господарства "Харківдіпроагроліс")	3 636,4
3.	Охорона лісів від пожеж:
3.1.	Авіаційна охорона лісів від пожеж (ДП "Українська державна база авіаційної охорони лісів" )	23 706,7
3.2.	Наземна охорона лісу від пожеж (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Київська, Луганська, Одеська, Херсонська, Харківська, Полтавська області + Філіали та дослідні станції УкрНДІЛГА)	20 679,3
4.	Здійснення заходів щодо боротьби із шкідниками та хворобами лісу (Дніпропетровська, Запорізька, Київська області + 7 лісозахисних підприємств+Філіали та дослідні станції УкрНДІЛГА)	8 950,9
5.	Відновлення лісів (Дніпропетровська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Луганська, Львівська, Херсонська, Харківська, Хмельницька області+Філіали та дослідні станції УкрНДІЛГА)	4 141,2

1 Лісовпорядкування та державний облік лісів (Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об'єднання "Укрдержліспроект") - 37 181,7

2 Проектно-вишукувальні роботи (ДП "Український державний проектно-вишукувальнийу інститут лісового господарства "Укрдіпроліс", Харківський державний проектно-вишукувальний інститут агромеліорації і ліс.господарства "Харківдіпроагроліс") - 3 636,4

3 Охорона лісів від пожеж:

3.1. Авіаційна охорона лісів від пожеж (ДП "Українська державна база авіаційної охорони лісів" )                              23 706,7

3.2. Наземна охорона лісу від пожеж (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Київська, Луганська, Одеська, Херсонська, Харківська, Полтавська області + Філіали та дослідні станції УкрНДІЛГА)                20 679,3

4 Здійснення заходів щодо боротьби із шкідниками та хворобами лісу (Дніпропетровська, Запорізька, Київська області + 7 лісозахисних підприємств+Філіали та дослідні станції УкрНДІЛГА)                          8 950,9

5 Відновлення лісів (Дніпропетровська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Луганська, Львівська, Херсонська, Харківська, Хмельницька області+Філіали та дослідні станції УкрНДІЛГА)                           4 141,2

6 Мисливське господарство ( Волинська, Луганська, Львівська, Сумська Херсонська області)                                                          67,1

7.1. Забезпечення функціонування державної лісової охорони, загальногосподарські та адміністративні витрати з ведення лісового і мисливського господарства (частково нересурсні лісгоспи: Вінницька, Волинська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Рівненська, Сумська, Тернопільська Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська,Полтавська області, Закарпаття)                            44 073,5


7.2. Забезпечення функціонування державної лісової охорони, загальногосподарські та адміністративні витрати з ведення лісового і мисливського господарства (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Кіровоградська, Луганська, Одеська, Херсонська, Харківська області+ 7 лісозахисних підприємств+Філіали та дослідні станції УкрНДІЛГА)                                                     224 424,1

8 Рубки формування і оздоровлення лісів, ліквідація захаращенності, допоміжні лісогосподарські роботи ( Запорізька, Київська, Херсонська, Хмельницька області+ 7 лісозахисних підприємств+Філіали та дослідні станції УкрНДІЛГА)           6 185,9

9 Роботи, пов'язані з оформленням речових прав на земельні ділянки( Донецька, Київська, Луганська області)                  1 260,0


10.1. Створення захисних лісових насаджень(Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Кіровоградська, Луганська, Одеська, Херсонська, Харківська, Полтавська області)                                  48 220,8

10.2. Створення захисних лісових насаджень (частково нересурсні лісгоспи: Вінницька область)                                         93,0

РАЗОМ:                               422 620,6

Автор: Остап Єднак, Народний депутат України

Источник: w1.c1.rada.gov.ua,

Інформація щодо додаткової потреби в обсягах фінансування за бюджетною програмою КПКВК 2805060 "Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді" лісогосподарських підпририємств нересурсних областей та підприємств з вузькою спеціалізацією на 2016 рік
					тис.грн.
№ з/п	Назва	Потреба на 2015 рік	Доведено розписом на 2015 рік	Доведено Законом України про ДБ на 2016	Потреба на 2016 рік
1	Лісогосподарські підприємства нересурсних областей	336 082,2	243 950,4	0,0	328 821,8
2	ДП "Українська державна база авіаційної охорони лісів"	37 600,0	25 001,9	0,0	23 706,7
3	Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об'єднання "Укрдержліспроект"	37 181,7	29 006,5	0,0	37 181,7
4	Лісозахисні підприємства (7 підприємств)	14 779,3	12 243,2	0,0	14 495,4
5	ДП "Український державний проектно-вишукувальнийу інститут лісового господарства "Укрдіпроліс"	1 710,0	1 524,6	0,0	1 600,0
6	Філіали та дослідні станції УкрНДІЛГА	14 335,2	11 518,1	0,0	14 758,0
7	Харківський державний проектно-вишукувальний інститут агромеліорації і ліс.господарства "Харківдіпроагроліс"	1 703,0	1 442,7	0,0	2 036,4
РАЗОМ		443 391,4	324 687,4	0,0	422 600,0

Проект Закону про внесення змін до додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" (щодо фінансування державних підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України)

Номер, дата реєстрації:

4064 від 15.02.2016

Сесія реєстрації:

4 сесія VIII скликання

Редакція законопроекту:

Основний

Рубрика законопроекту:

Економічна політика

Суб'єкт права законодавчої ініціативи:

Народний депутат України

Ініціатор(и) законопроекту:

Єднак Остап Володимирович (VIII скликання)

Головний комітет:

Павелко А.В. Комітет з питань бюджету

Інші комітети:

Томенко М.В. Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

Кутовий Т.В. Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин

Соболєв Є.В. Комітет з питань запобігання і протидії корупції

Геращенко І.В. Комітет з питань європейської інтеграції

Текст законопроекту та супровідні документи:

Проект Закону 12.02.2016

Подання 12.02.2016

Пояснювальна записка 12.02.2016

Додаток (1) 12.02.2016

Додаток (2) 12.02.2016

Додаток (3) 12.02.2016

Порівняльна таблиця 12.02.2016

Проект Закону від 15.02.2016 Комітет Передано Отримано
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету 15.02.2016 16.02.2016
Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 15.02.2016 16.02.2016
Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин 15.02.2016 17.02.2016
Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції 15.02.2016 16.02.2016
Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції 15.02.2016 16.02.2016

Далі...

На Житомирщині планують посадити 7100 га лісу

Підприємства Житомирського обласного управління лісового і мисливського господарства цього року планують посадити 7100 гектарів лісу. 70 відсотків усіх площ займе сосна, 12 - дуб, решту - ялина, модрина, береза, ясен, вільха.

Будуть і новації. Бердичівські лісівники висаджуватимуть ялицю. Цей представник хвойних швидко росте та більш стійкий до захворювань. Тож варто спробувати, вважає головний лісничий лісгоспу Григорій Івасюк. Деревину ялиці білої використовують як будівельний матеріал і для виготовлення музичних інструментів, меблів та целюлози.

А в Коростишівському лісгоспі виростили сіянці сосни кримської. Цьогоріч там створюватимуть з нею спеціальні плантації для новорічних свят. Лісівники вивчатимуть, як кримська гостя почуватиметься в цих краях.
15.02.2016 17:58
Голос України

http://golosukraine.com/publication/u-regionah/parent/53205-na-zhitomirshini-planuyut-posaditi-7100-ga-lisu/

Далі...

Тернопільські лісівники відмовилися від бюджетного фінансування

15.02.2016

12 лютого відбулася колегія Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства, на якій керівники державних підприємств, головні лісничі, інженери, економісти й бухгалтери обговорили підсумки фінансово-господарської діяльності 2015 року, а також розглянули питання недофінансування з держбюджету, яке цьогоріч по-особливому гостро стоїть особливо для тих областей, які не єлісоресурсними, зокрема Півдня та Сходу нашої країни.

У засіданні участь взяв заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Ігор Вонс, якого представив т. в. о. начальника Тернопільського ОУЛМГ Олег Яремко. Ігор Васильович, зокрема, наголосив на тому, що обласне керівництво зацікавлене в тому, аби лісове господарство області було прибутковим, адже воно справно сплачує податки, збори і інші обов’язкові платежі, поповнюючи місцеві й державний бюджети. Водночас представник облдержадміністрації наголосив на тому, що в лісовому господарстві є й свої проблеми, зокрема, це стосується такого негативного явища, як незаконні рубки деревини. Тож Ігор Вонс, як представник влади, акцентував увагу на тісній співпраці між лісівниками та представниками обласної, районних адміністрацій і правоохоронних органів стосовно даного питання. Крім того, заступник голови висловив намір познайомитися з лісівничими колективами та діяльністю кожного з лісових державних підприємств.

З підсумками фінансово-господарської діяльності державних підприємств Тернопільського ОУЛМГ присутніх ознайомила заступник начальника відділу лісових ресурсів та економіки Марія Псарюк, яка наголосила на здобутках та окреслила недоліки за підсумками річної діяльності держпідприємств.

2015 року від усіх видів рубок заготовлено 249,1 тис. кбм, у тому числі від рубок головного користування - 131,1 тис кбм деревини.

Створено лісові культури на площі 738 га, в т.ч. 40 га – нові ліси. Догляд за лісовими культурами здійснено на площі 6454 га, доповнено 836 га лісокультур.

Було проаналізовано також вартість таких лісогосподарських робіт, як рубки догляду за лісом. Було акцентовано на значному рості порівняно з 2014 роком (зокрема, освітлення ріст – 127%) витрат на 1 га лісогосподарських робіт.

Заготовлено 42,5 тонн насіння, питому вагу якого становить жолудь дуба звичайного – майже 37 тонн. Вирощено стандартного садивного матеріалу 4,4 млн шт. Стовідсотково проведено лісопатологічне обстеження на площі 30,5 тис. га.

Збитковим 2015 року було мисливське господарство. Доходи від ведення мисливського господарства становлять 264 тис. грн, витрати – 338, 6 тисяч гривень.

На виготовлення правовстановлюючих документів на землі, які надані в постійне користування використано 478 тисяч гривень, з місцевого бюджету виділено 188 тис. гривень, які освоєно повністю.

Обсяг реалізації продукції без ПДВ за звітний період становить 179,3 млн грн, що на 159% більше 2014 року. Доля експорту становить 63,4%, що більше на 2% 2014 року. Ціна заготовленого кубометра деревини становить 688 грн, реалізованого-700 грн.

Всі підприємства вийшли з прибутком. Найбільший він у Чортківському – 2025 тис. грн та Кременецькому – 1567 тис грн лісових господарствах.

2015 року деревообробні підрозділи держпідприємств переробили 7,4 тисячі кубометрів деревини, що на 27% більше 2014 року. Продукції переробки виготовлено на суму 11,4 млн грн. На ведення лісового господарства використано 55,4 млн гривень. Доля бюджетних коштів значно скоротилася порівняно з минулими роками. Із загального фонду використано 2,1 млн гривень, з місцевого бюджету – 200 тис. грн. Решта – 53,1 млн – власні кошти підприємств. Фінансування 1 га лісового фонду становить: 14 грн – бюджетні, та 362 грн – власні кошти підприємств.

Незважаючи на те, що заробітна плата штатних працівників зросла, вона все ще залишається низькою порівняно з середньогалузевою (4599) і становить 4168 грн. Найменшою вона є у Тернопільському лісовому господарстві – 3503 гривні, найвища у Кременецькому – 4830 грн.

Чисельність штатних працівників порівняно з 2014 роком зросла на 105 і становить 1009 осіб. Збільшення відбулося за рахунок відмови деяких державних підприємств від послуг приватних підприємств із надання лісогосподарських робіт.

Продуктивність праці на одного працюючого по облуправлінні становить 192116 гривень. Найвища – у ДП «Бережанське ЛМГ» – 267462 грн.

Заборгованостей перед держбюджетом у підприємств немає. За 2015 рік державними підприємствами сплачено 23,7 млн грн, що більше 2014 року на 161%. Найбільшу частку зі сплачених податків становить податок із доходів громадян – 9 млн грн, збір за спеціальне використання лісових ресурсів – 6,8 млн грн та ПДВ – 5,4 млн грн.

До єдиного соціального фонду перераховано 19,2 млн грн.

Окремо доповідач зупинилася на дебіторській і кредиторській заборгованостях. Так дебіторська заборгованість підприємств скоротилася на майже 26 відсотків, кредиторська заборгованість – на третину.

2015 року державними підприємствами спрямовано капітальних інвестицій на майже 10 мільйонів гривень. На капітальне будівництво скеровано 463 тис. грн, на придбання основних засобів – 5962 тис грн, інших необоротних матеріальних активів – 1125 тис грн, на модернізацію та капітальний ремонт основних засобів – 2199 тис. грн.

Про питання фінансування з держбюджету доповів т. в. о начальника Тернопільського ОУЛМГ Олег Яремко, який поінформував про хід наради та колегії в Держлісагентстві. Незважаючи на те, що Тернопільщина не є ресурсною областю, керівництвом державних підприємств прийнято рішення повністю відмовитися від бюджетного фінансування та таким чином зробити свій внесок у вирішення цього питання, яке так гостро постало цьогоріч.

Співдоповідач із даного питання, голова обласної ради профспілок Тернопільського ОУЛМГ Людмила Рибачук, розповіла про хід наради представників профспілок лісової галузі з керівництвом лісового відомства.

На завершення колегії Олег Яремко подякував всім за роботу та висловив сподівання, що 2016 рік, незважаючи на складну ситуацію в країні та в галузі, буде успішним для лісового господарства нашого краю.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=164252&cat_id=32888

Далі...

Нова технологія дозволяє вирощувати ліси навіть у пустелі

НАТАЛІЯ ФЕДОСЕНКО | 15.02.2016




Голландський винахідник Петер Хофф розробив інноваційний пристрій під назвою Groasis Waterboxx, що дозволяє вирощувати рослини в найекстремальних умовах. Навіть у пустелі Сахара виживають близько 90% висаджених рослин, повідомляє rodovid.me.

За останніх 5 років завдяки цьому пристрою було висаджено понад 55000 дерев на неживих ділянках. На вигляд Waterboxx схожий на ручну сушилку для овочів і фруктів, тільки без кришки. Цей пристрій дозволяє вирощувати дерева і кущі в місцях, де немає води і перетворювати пустелю в оазис. У 2010 році видання Popular Science назвав систему Waterboxx кращим винаходом року.

Waterboxx – це такий безполивний інкубатор, який збирає воду з нічної роси чи опадів, після чого живить нею саджанець протягом досить тривалого часу. Контейнер також запобігає випаровування води і захищає коріння від сонця і від дрібних гризунів, зберігає постійну температуру кореневища, що дозволяє деревам вільно рости. Завдяки Groasis Waterboxx, саджанець більше не потребує посадкової ями: капілярні корінці завжди будуть в цілісності, що дозволить їм регулярно і в потрібному обсязі передавати майбутньому дереву вологу.

Кожен саджанець кріпиться на тканинній або картонній підкладці всередині контейнера і волога надходить до коріння капілярним шляхом. Що дозволяє рослині повільно, але невпинно зростати і розвиватися.

Waterboxx прагне збільшити кореневу систему рослин і таким чином виростити новий ліс, пов'язуючи його в першу чергу для збільшення об'єму ґрунтових вод на ділянці і таким чином створюючи середовище, придатне для життя.
Система складається з циліндричних корпусу, в якому знаходиться близько 15 літрів води, а кришка у вигляді перевернутого конуса дозволяє захоплювати стоки всередину корпусу. У разі рясних опадів, пристрій має живильний клапан, який витягує зайву воду. Усередині кожного контейнера є місце для посадки двох саджанців.

За останні 5 років система Waterboxx була успішно впроваджена на п'яти неживих ділянках – пустелях і колишніх кар'єрах загальною площею в 65 га і виживаність рослин становила 80-90%, хоча раніше тут не приживалося і 5% дерев.

Регулярний контроль за ростом рослин проводився за допомогою дронів-безпілотників, які сканували ділянки за допомогою тепловізорів. Так вдалося виростити більше 25 сортів дерев і кущів та істотно збільшити біорізноманіття на практично неживих просторах.

Перший прототип пристрою був виготовлений із пластику, але його швидко замінили на перероблений картон, який значно здешевив виробництво.
За час експериментальних висадок було посаджено понад 55 тисяч дерев і використано понад 20 тисяч контейнерів Waterboxx.

http://ecotown.com.ua/news/Nova-tekhnolohiya-dozvolyaye-vyroshchuvaty-lisy-navit-u-pusteli/

Далі...

За які порушення в лісі найчастіше штрафують білорусів?

Працівники державної лісової охорони лісгоспів столичного регіону в 2015 році провели 1799 рейдових заходів і притягнули до адміністративної відповідальності 784 особи. Штрафи поповнили бюджет на Br230 млн, сума відшкодованого збитку лісовому господарству склала Br176 млн.

Нагадаємо, минулого літа в Мінській області вводилася заборона на відвідування лісів. Правда, далеко не всіх це зупинило. Співробітники лісової охорони в пожежонебезпечний період виявили значну кількість порушників, повідомив БЕЛТА начальник відділу охорони, захисту лісу, полювання та мисливського туризму Мінського ГПЛХО Сергій Сенькевич.

За що штрафували білорусів:

• за недотримання правил пожежної безпеки - 381 громадянин;
• за незаконне знищення або пошкодження дерев - 125 громадян;
• за забруднення лісу - 107;
• за порушення порядку використання лісосічного фонду - 90;
• за порушення правил ведення мисливського господарства і полювання - 22.

Встановлювати факти порушень лісового законодавства в лісгоспах області понад рік допомагають камери фотофіксації. На підставі матеріалів з цих камер до відповідальності в 2015 році притягнуто 26 осіб - в основному за забруднення лісу відходами.

Таємні звалища в лісі - індикатор ставлення до себе (фото)

Фахівці лісового господарства вважають роботу камер фотофіксації виправданою, незважаючи на ряд складнощів, пов'язаних з доказом провини громадян за допомогою матеріалів з цих технічних засобів. Поруч з камерами додатково розміщують попереджувальні таблички, а місця установки систем відеофіксації узгоджують з місцевими органами влади.

Викрадачеві фотопастки загрожує тюремний термін

У зимовий період камери переважно працюють на дорогах, місцях складування деревини в лісі, на промислових складах.

Стаття 15.29 КоАП Білорусі за порушення вимог пожежної безпеки в лісах або на торфовищах передбачає накладення штрафу до 50 базових величин (в даний час одна БВ дорівнює Br210 тис.). За забруднення території лісового фонду побутовими та іншими відходами громадяни залучаються до відповідальності за ст. 15.30 КоАП. Вона передбачає заходи відповідальності від попередження до накладення штрафу до 20 БВ, на індивідуального підприємця - до 50 БВ, а на юридичну особу - до 300 БВ.

15.02.2016
http://greenbelarus.info/articles/15-02-2016/za-kakie-narusheniya-belarusov-shtrafuyut-v-lesu

Далі...