ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

21 березня 2016

Число случаев незаконной вырубки леса резко увеличилось в Молдове





Леса Молдовы на грани исчезновения. Только за прошлый год незаконная вырубка деревьев увеличилась в три раза. Если в 2014 году вырубили почти три тысячи кубометров, то в 2015 - более восьми тысяч.

По данным госагентства "Молдсилва", сумма ущерба от такой противоправной деятельности превысила 830 тысяч леев.

Съёмочной группе Publika TV удалось заснять продавцов древесины, торгующих в столице по улице Каля Бассарабией. Некоторые торговали без соответствующего разрешения: " - Сколько стоит кубометр? - 650 леев. Здесь 8 кубов. Всего выходит 5200 леев за всё. - Откуда привозите? - Из Оргеева, оттуда. Если хотите, могу принести и расколотые. - А у вас есть на них документы? У нас не будет проблем с полицией? - Я разберусь".

Для борьбы с незаконной вырубкой леса Министерство окружающей среды планирует ужесточить наказания, и провести реорганизацию в лесных хозяйствах.

"Мы уже близки к тому, чтобы принять решительные меры в этом направлении. Для начала необходимо запретить экспорт пиломатериалов из Молдовы, а также вырубку деревьев в главных лесах страны. Нужно объединить все институты и создать единое лесное хозяйство с несколькими филиалами по Молдове", - сказал министр окружающей среды Валерий Мунятну.

В прошлом году составили почти 600 административных протоколов; 23 лесничих лишились работы, ещё 304 получили дисциплинарные взыскания. В нашей стране лесные массивы занимают примерно 375 тысяч гектаров, или 12% от общей площади территории.

В Европе этот показатель почти в два с половиной раза выше, а на мировом уровне он достигает 31%. По словам министра окружающей среды Валериу Мунтяну, для предотвращения незаконной вырубки леса необходимо утвердить ряд законов в правительстве.

http://ru.publika.md/chislo-sluchaev-nezakonnoy-vyrubki-lesa-rezko-uvelichilos-v-moldove_1819491.html




Лісівники звернулися до керівництва держави

21.03.2016 р., 20:53

В умовах децентралізації фінансування охорони лісів лягло на місцеві бюджети. Зокрема, на Херсонщині фактично немає коштів на гасіння лісових пожеж. Лісівники області звернулися до Президента, Кабінету Міністрів та Парламенту з проханням внести необхідні зміни до держбюджету стосовно їхнього фінансування.


Міжнародний день лісу на Закарпатті відзначили висадкою сотень дерев




УЖГОРОД-КИЇВ. 21 березня. УНН. До Міжнародного дня лісу у Закарпатській області сьогодні висадили сотні дерев на лісових угіддях, що постраждали від страшного буревію у 2014 році, передає кореспондент УНН.

15 травня 2014 року через вітровал 2,5 гектари лісів у Перечинському районі Закарпаття були зіпсовані та повалені. Тепер, за словами співробітників Перечинського лісгоспу, на цій території з’являться 14500 нових дерев, з них 9500 буків, 2500 ялин, 1250 ясенів та 1250 саджанців ялиці білої. Частина дерев вже висаджена, а робота триває постійно. До неї залучені не лише лісники, але й громадські активісти, екологи, місцеві жителі.

Як розповів начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга, лісові угіддя Закарпаття однаково страждають як від людського втручання, так і від природно-кліматичних явищ. Вітроломи та вітровали протягом декількох годин спроможні знищити ліс, якому 60-70 років. Натомість, рівно стільки ж часу потрібно, аби саджанець перетворився на сильне дерево, зазначили лісничі.

У Закарпатському лісгоспі запевнили, що тисячі саджанців для відновлення лісів краю вирощують власними силами, а рівень їхньої адаптації та виживання в нових умовах перевищує 90%. Так, 3500 гектар суцільної вирубки у 2015 році цьогоріч поновлять 10 мільйонами саджанців лісових дерев, повідомив перший заступник начальник Закарпатського обласного УЛМГ Ігор Коцур.

ОНФ направит общественность к лесу


Депутаты-"фронтовики" подготовили законопроект о зеленом щите

По сведениям "Ъ", вчера группа депутатов от "Общероссийского народного фронта" внесла в Госдуму законопроект о создании вокруг городов так называемого зеленого щита. Проект потребует внесения поправок в том числе в закон "Об охране окружающей среды". Авторы проекта говорят, что новые нормы упростят борьбу общественности за лес. Проект создан в развитие инициативы о создании зеленого щита вокруг Москвы, которая в октябре прошлого года набрала на сайте Российской общественной инициативы (РОИ) 100 тыс. голосов. В комитете по природным ресурсам Госдумы главной проблемой считают неисполнение природоохранного законодательства.
Пакет поправок к закону "Об охране окружающей среды" и другим законодательным актам, который вчера, по сведениям "Ъ", внесла группа депутатов Госдумы от "Общероссийского народного фронта" (ОНФ; фракция "Единая Россия"), вводит понятие "лесопарковый зеленый пояс", на территории которого будет запрещено проведение сплошных рубок. Участвовать в создании такого пояса смогут граждане, НКО, органы местного самоуправления, госорганы субъектов РФ. Они могут обратиться с ходатайством в общественные палаты регионов или в Общественную палату РФ, которые не позднее чем через 30 дней проводят общественные слушания и передают ходатайство губернатору или в правительство (если речь идет о городах федерального значения или зеленый пояс создается на территории более чем одного субъекта). Решение исполнительного органа власти обнародуется через интернет. Лишить территорию статуса зеленого пояса можно лишь в обратном порядке.
Отказать в создании зеленого пояса власти могут, если смогут доказать, что на этой территории и так идет увеличение количества зеленых насаждений, сельхозугодий или, напротив, снижается площадь "застроенных и планируемых к застройке территорий". Если зеленая зона создана, губернатор обязан ежегодно публично отчитываться о ее функционировании. При изменении границ леса или переводе его земель в другое назначение территория должна быть компенсирована за счет других лесных участков. Напомним, в октябре прошлого года инициатива о создании зеленого щита вокруг Москвы набрала на сайте РОИ 100 тыс. голосов.
Как пояснил "Ъ" один из авторов проекта, депутат Госдумы Владимир Гутенев, в советское время вокруг Москвы было 168 тыс. га леса, из которых сейчас осталось лишь 60 тыс. га. При этом при норме соотношения зеленых насаждений к территории городской застройки 1 кв. км к 5 кв. км в Москве и Подмосковье это соотношение составляет 1 к 1,5. По словам депутата, вырубка лесов опережает темпы их восстановления, что передано новой версией Лесного кодекса на региональный уровень. "Главное, что мы хотим,— это поддержать общественность в том, чтобы она могла инициировать создание зеленых зон",— сказал он "Ъ". У него нет сомнений, что после принятия проекта прежде всего вокруг Москвы и Санкт-Петербурга будут установлены зоны с запретом на сплошную рубку леса. В подготовке законопроекта участвовали центр общественного мониторинга ОНФ по проблемам экологии и защите леса (это одно из новых направлений мониторинга движения) и организация "Центр содействия законотворчеству" (ЦСЗ). По мнению главы ЦСЗ Вадима Виноградова, проект снимает приоритет Градостроительного кодекса перед природоохранным законодательством, что принципиально важно для сохранения леса.
В комитете Госдумы по природным ресурсам пока не ознакомились с проектом. Глава комитета, член КПРФ Владимир Кашин сказал "Ъ", что комитет внимательно изучит инициативу ОНФ с привлечением экспертов Минприроды и Рослесхоза: "Законы в защиту леса у нас есть, и хорошие законы. Правоприменение хромает. Если этим проектом создадим общественности условия для более успешной борьбы за лес, то поддержим его".
Закон планируется ввести в действие с 1 сентября 2016 года. Напомним, 2017 год объявлен Владимиром Путиным годом экологии. Члены ОНФ, которые в конце недели соберутся в Ставрополе на форум, надеются, что в случае участия президента смогут рассказать ему о своих лесных предложениях.
Ирина Нагорных
http://strichka.com/item/42546593
Подробнее:http://www.kommersant.ru/Doc/2896944

Руйнівна стихія чи життєдайна сила



ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВОДИ. Треба внести зміни до Земельного кодексу і негайно зупинити дерибан Дніпра та інших річок

Обіцяючи мільярдні інвестиції на іригацію півдня України та шалені прибутки, нічого не говорять ні про оцінку впливу таких проектів на довкілля, ні про їхню екологічну експертизу.

Олег ЛИСТОПАД. // «Урядовий кур’єр»

Цьогорічна зима вкотре виявилася теплішою за норму. За цих умов тала вода просочилася в грунт, поповнивши підземні горизонти Отже, за даними Держводагентства, стрімкого і високого водопілля цієї весни не очікують. За останні тижні дніпровські водосховища наповнилися, і це дає змогу стверджувати, що дефіциту дніпровської води найближчим часом не буде. Саме на дніпровський каскад водосховищ припадає більша частина за регульованого річкового стоку. Дніпро забезпечує водою понад половину населення й 70% промислового та аграрного потенціалу. А також потреби енергетики, зрошення і обводнення, водопостачання міст, промислових підприємств і сільських населених пунктів, водного транспорту, рибного господарства і рекреації.

Але всупереч усталеним уявленням, не Славутич забезпечує нам максимальну кількість водних ресурсів. Майже три п’ятих води (точніше 58%) зосереджено в річках басейну Дунаю у прикордонних районах України, де потреба у воді не перевищує 5%. її загальних запасів. Найменше забезпечені водними ресурсами Донбас, Криворіжжя та південні області України, де зосереджені найбільші споживачі води.

Там утопиться й слон, а тут і курці по коліно


Варто також знати, що, за міжнародною класифікацією, лише Закарпатська область належить до серед-ньозабезпечених місцевим стоком. До областей, де цей показник низький, належать Чернігівська, Житомирська, Волинська та Івано-Франківська області. Решта — з числа тих, де забезпеченість місцевим стоком дуже низька і надзвичайно низька.

Ці дані, на думку в.о. голови Держводагентства Ірини Овчаренко, свідчать про важливість безперебійної й ефективної роботи потужного вітчизняного водогосподарського комплексу, який подає живильну вологу до маловодних регіонів України, забезпечуючи 45-мільйонне населення й усі галузі економіки водою через регулювання стоку і перерозподілу його упродовж року і навіть кількох.

Ось іще кілька цифр та фактів, які показують масштаби роботи 26-тисячного колективу водогосподарників

Протягом останніх років для потреб водопостачання населення і галузей економіки з природних водних об’єктів забирають 10—12 мільярдів кубічних метрів води (зокрема до 2 мільярдів кубічних метрів з підземних джерел, до 0,8 мільярда кубічних метрів-морської).

Найбільшими водоспо-живачами у промисловості є підприємства теплоенергетики (до 3 мільярдів кубометрів), чорної металургії (до 1,2 мільярда кубів) та вугільної промисловості (до 0,5 мільярда).

Найвищий рівень споживання води у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Одеській, Херсонській областях і м. Києві, на які припадає до 70% сумарного обсягу водоспоживання і які є економічно найрозвиненішими та густонаселеними. Перерозподіл стоку та його регулювання Держводагентством насамперед здійснюють для питних потреб цих регіонів. Саме вода, яку постачають з Дніпра через Північнокрим-ськнй канал, — основа економіки Криму, тож після повернення півострова з російського полону нам доведеться чимало попрацювати над відновленням цього занедбаного окупантами об’єкта.

Де правда про зрошення та осушення?


Клімат стрімко змінюється, і в Україні можливе загострення проблем з водозабезпеченням, особливо у південних і південно-східних регіонах, які вже зараз потерпають від посухи у періоди літньої межені й де населення найменш забезпечене питною водою належної якості Крім того, в умовах кліматичних змін можливі зміни і в гідрологічному режимі річок.

Саме від родючих грунтів півдня значною мірою залежить наша продовольча безпека, тут завдяки тепловим ресурсам можна вирощувати високоякісну продукцію таких цінних висо-коліквідних і високоприбуткових культур, як пшениця озима, кукурудза, соняшник, соя, рис, овочі, фрукти, виноград тощо. Можна, якщо буде ще й вдосталь вологи Держводагентсгво заявляє про спроможність наявного нині в південному регіоні України водогосподарсько-меліоративного комплексу проводити регулярне зрошення на площі понад один мільйон гектарів орних земель, або майже на 30% загальної площі ріллі в цьому регіоні. Щоправда, при цьому не йдеться про ефективність використання цим комплексом води (зокрема втрати на випаровування та просочування у грунт тощо). Майже немає інформації про такі наслідки зрошення, як засолення грунтів, підтоплення тощо. На жаль, політики та ЧИНОВНИКИ ВІД СІЛЬСЬКОГО господарства, обіцяючи мільярдні інвестиції на іригацію півдня України та шалені прибутки, нічого не говорять ні про оцінку впливу таких проектів на довкілля, ні про їхню екологічну експертизу.

Не чути з чиновницьких кабінетів і про такий вагомий спосіб підвищити водо-забезпечення країни, як відновлення боліт і заплав річок. Проте саме болота, а не водосховища, здатні недорого, ефективно і без втрат у значних обсягах накопичувати запаси вологи і потім поступово ділитися нею з довкіллям, з людиною.

Без зміни законодавства не обійтися


На думку київських учених Віктора Вишневського та Ігоря Стрельця, для поліпшення водозабезпечення країни треба суттєво міняти законодавство, зокрема Земельний кодекс. Так, нині цей кодекс наділяє повноваженнями щодо надання земельних ділянок і розташованого на них водного об’єкта у власність чи користування органи місцевого самоврядування. Цікаво, що це може стосуватися навіть акваторії Дніпра та якогось зі створених на ньому водосховищ. Аби пересвідчитись у цьому, достатньо подивитися на кадастрову карту України. Виявляється, що деякі ділянки в акваторії Дніпра уже роздали «добрим дядькам» із місцевих рад.

«Можна припустити, що такі рішення приймали на основі сфальсифікованих проектів землеустрою, де акваторію обліковували як землі суходолу. Але ж рішення ухвалювали депутати, які добре знають, де вода і де суша! — каже Віктор Вишневський. — Нині чимало таких рішень визнано незаконними, але то вже інше питання. Важливо не допустити таких рішень у майбутньому. Цього можна досягти, якщо чітко розмежувати повноваження органів влади. На думку авторів, місцеві громади повноважні розпоряджатися лише тими водними об'єктами, які повністю розташовані на їхніх землях».

Чимало проблем пов’язано з орендою водних об'єктів, яку також оформляють відповідно до Земельного кодексу. Майбутньому користувачеві водойми потрібно виграти право на оренду на земельних торгах, навіть якщо йдеться про невеличкий ставок. Зрозуміло, що така складна процедура відлякує багатьох потенційних користувачів. Як наслідок, чимало водних об’єктів залишається безгоспними, а стан численних гідротехнічних споруд критичним.

Також науковці звертають увагу на якість води, що залежить як від природних чинників, так і від людської діяльності. Зокрема маловоддя, яке спостерігалося в другій половині минулого року, спричинило погіршення якості води майже у всій країні. Проте головну роль найчастіше відіграє людська діяльність. Може здатися, що припинення роботи багатьох підприємств мало би призвести до поліпшення якості води. Насправді якість води не змінилася. Причина в тому, що в країні фактично припинено контроль за скиданням стічних вод. Які їхні справжні об'єм та якість, не знає ніхто.

Отже, постає логічне запитання «Що робити?» Насамперед потрібно відновити контроль. Не можна погодитися з тим, що всі люди, наділені цими функціями, є корупціонерами. Інший важливий крок — розроблення планів управління річковими басейнами, складовою яких є визначення пріоритетних заходів. Розмов про це багато, але справа поки що не рухається.

З такими підходами до охорони і збереження води нас до Європи не пустять. Тож якщо нам таки хочеться бути в ЄС, доведеться зануритися у водні проблеми з головою.

Пейков: Коштів на відновлення лісових насаджень в Гагаузії вкрай не вистачає



Загальна площа лісів в Гагаузькій автономії становить 15 тисяч гектарів.

Коштів на відновлення в Гагаузії лісових насаджень вкрай не вистачає, заявив в ефірі громадської радіостанції GRT директор державного підприємства Лісового господарства Комрат Олександр Пейков.

За його словами, щорічно працівники Лісового господарства виробляють посадку молодих саджанців з метою відновлення та збереження лісових масивів. У 2016 році буде посаджено близько 100 гектарів нових лісів. 

«Посадка відбувається в Комраті, Thomae Вулканештах. Ведеться і відновлення після рубки дерев», - говорить Пейков. 

Представники Лісового господарства, поліції та екологічної служби регулярно проводять рейди з метою запобігання незаконної вирубки дерев. За це передбачено штраф і відшкодування збитків. Але жорсткі заходи не завжди зупиняють порушників. 

Як зазначив директор державного підприємства Лісового господарства Комрат, з початку поточного року незаконно було зрубано близько 35 кубометрів лісу.

Чималий шкоди лісовим насадженням південного регіону приносить і незаконний випас худоби. В Лісгоспі сподіваються, що прімеріі виділять для цих цілей окремі території, повідомляє новинний портал Gagauzinfo.MD. 

Олександр Пейков підкреслив, що на діяльність державного підприємства Лісового господарства впливає і відсутність достатнього фінансування. 

«Дуже важливо проводити більше заходів по збереженню лісів і робити більше посадок, але бюджет підприємства дуже маленький і тому грошей не вистачає на всі необхідні заходи», - зауважив Пейков. 

Для поліпшення ситуації та збільшення площі лісових насаджень підприємство приймає участь у різноманітних проектах, але більшою мірою, Лісове господарство сподівається на розуміння громадян та їх сприяння у збереженні лісових масивів автономії.

Загальна площа лісів в Гагаузькій автономії становить 15 тисяч гектарів. 

Всього в минулому році в Молдові було вирубано більше восьми тисяч кубометрів лісу.

Свій до свого по не своє: кому Івано-Франківська ОДА роздає ліси

Коли бізнесмени йдуть у владу, вони одностайно обіцяють міняти країну і покращувати життя громадян. Втім, як правило, покращують вони життя дуже небагатьох, “своїх” громадян.

Свій до свого по не своє: кому Івано-Франківська ОДА роздає ліси

В центрі — голова ІФОДА Олег Гончарук, справа — Андрій Дзвінчук. Фото з фейсбук-сторінки Дзвінчука.В центрі — голова ІФОДА Олег Гончарук, справа — Андрій Дзвінчук. Фото з фейсбук-сторінки Дзвінчука.

Тому що не заради країни йдуть мільйонери у владу. А задля доступу до ресурсів країни, можливості ними розпоряджатися на свій розсуд.

От нещодавно перший заступник голови ОДА, відомий у Франківську бізнесмен Сергій Басараб підписав розпорядження про передачу більше 5 гектарів лісу громадській організації ГО “Спортивне-рекреаційне об’єднання “Здорова нація” на 15 років.

Навіщо громадській організації така площа, чи раптом це не є чиясь кишенькова ГО, через яку на пільгових умовах отримують гектари лісу? Хто є засновником організації, з ким вона пов’язана?!

Громадська організація зареєстрована за адресою: 78500, Івано-Франківська обл., місто Яремче, вул. Свободи, 272. Засновниками є Стефуранчин Василь Іванович, який проживає в селі Бабин Косівського району та Мартищук Андрій Миколайович, який проживає в селі Річка Косівського району.

Ніби не вельми помітні люди, хоча мають, напевне, дуже вагомі громадські заслуги, якщо спромоглися отримати від керівництва області 5 га лісу.

Проте п. Мартищук не тільки займається громадською роботою, а ще є керівником підприємства ТОВ ВКФ “КЕРМАНИЧ І К”. До засновників цієї компанії належать: Мартищук Марія Лук’янівна з села Річка Косівського району, Дзвінчук Андрій Дмитрович і Стефуранчин Василь Іванонович з с. Бабин Косівського району. І тут все стає більш-менш зрозуміло, звідки ноги ростуть.

Дзвінчук Андрій Дмитрович – син відомого прикарпатцям “реформатора” (голова так званого Офісу реформ, який займається питаннями децентралізації), колишнього освітянина Дмитра Дзвінчука. Андрія Дзвінчука добре знають на Яремчанщині як підприємця – засновника та керівника двох фірм: ТОВ “ІНТЕРСКОЛ-БУД” та ТОВ ”СКАЙ-БУД”.
Свій до свого по не своє: кому Івано-Франківська ОДА роздає ліси
За традиціями партії “Солідарність” бізнес і політика є нероздільними, тому Андрій Дзвінчук брав участь у місцевих виборах 2015 року. Був кандидатом на посаду міського голови міста Яремчі від Блоку Петра Порошенка.

Як писала тоді газета “Галицький кореспондент”, Андрій Дзвінчук також є власником мережі прокатних пунктів “Dzvin Ski” та має безпосередній стосунок до ресторану “Альпійський”, що в Яремчі. Власником цього закладу громадського харчування є його дружина.

Друзі п. Андрія Дзвінчука (у соцмережі вони також у френдах) створили громадську організацію, забажали отримати в тимчасове користування лісову ділянку площею 5,0374 га, і з доброї волі першого заступника голови ОДА Сергій Басараба 9.03.2016 р. було підписано відповідне розпорядження (№114).

Сам Сергій Басараб є депутатом Івано-Франківської обласної ради від тієї ж “Солідарності”, обраний громадою Верховинщини. Отже, молода команда громадських активістів, бізнесменів та політиків має чим займатися наступні 15 років. Що з цього отримає громада Прикарпаття? Припускаю, те, що і завжди, – дулю.

Наталія СербинГромадська активістка, волонтер, співзасновник ініціативи “Поранені SOS”,ОРД

http://ilife-news.com/16545-svy-do-svogo-po-ne-svoye-komu-vano-frankvska-oda-rozdaye-lsi.html

Відповіді Мінагрополитики и екологічного комітета ВРУ на листи ЦК профспілок стосовно фінансування лісового господарства


14.03.2016 № 37-49-15 /3657
на № 01/19 від 02.02.2016

Центральний комітет Професійної спілки працівників лісового господарства України
вул. Р. Окіпної, 2, м. Київ, 02002

Міністерство аграрної політики та продовольства України розглянуло звернення Профспілки працівників лісового господарства України від 02.02.2016 № 01/19 щодо збільшення бюджетного фінансування лісогосподарських підприємств у 2016 році, що надійшло листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 12.02.2016 № 2310/0/2-16 від Ради національної безпеки і оборони України (лист від 09.02.2016 № 75/22-8-2), та повідомляє.

При складанні бюджетного запиту до проекту Державного бюджету України на 2016 рік в межах доведених граничних обсягів, а також в додаткових видатках (форма 3 бюджетного запиту) Мінагрополітики за пропозицією Держлісагентства заявлялась потреба в коштах на 2016 рік за бюджетною програмою 2805060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» у розмірі 787,5 млн гривень.

Однак, Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» Мінагрополітики за зазначеною програмою передбачено видатки обсягом 66 млн грн, що забезпечує лише утримання бюджетних установ та установ природно-заповідного фонду, які належать до сфери управління Держлісагентства.

Разом з тим, у Верховній Раді України зареєстровано 2 проекти законів України, у разі прийняття яких питання дофінансування буде вирішено, а саме:

проект Закону України «Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо фінансування державних підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України)» (реєстр. № 4064 від 15.02.2016),.внесений до Верховної Ради України народними депутатами України Єднаком О.В. та 

проект Закону України «Про внесення змін до додатків № 2 і № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування видатків на охорону та захист лісів у лісовому фонді та ведення лісового господарства (реєстр. № 4064-1 від 26.02.2016), внесений до Верховної Ради України народним депутатом України Лопушанським А .Я.

Мінагрополітики підтримує внесення зазначених змін та сподівається, що відповідні пропозиції будуть враховані при внесенні змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік"



Перший заступник Міністра               /Підпис/                              Я.В. Красиопольськиії




Професійна спілка працівників лісового господарства України Центральний комітет Кривов'язий С.Й.
вул. Р. Окіпної, 2, М. Київ-002, 02002

Шановний Степане Йосиповичу!

За дорученням Голови Верховної Ради України у Комітеті з питань екологічно, політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянуто Ваше звернення від 26.02 2016 № 01/35 щодо звернення працівників, спілчан, науковців, ветеранів лісогосподарської галузі та представників громадськості не байдужих до долі українського лісу та екологи країни стосовно фінансування лісогосподарських заходів.

Враховуючи численні звернення державних підприємств, науковців профспілок України та актуальність піднятих питань, Комітет звернувся до Кабінету Міністрів України і Комітету Верховної Ради України з питань бюджету з пропозицією розглянути ситуацію, яка склалася сьогодні з фінансуванням лісового господарства та винайти можливість збільшення оосягу видатків за програмою КПКВК 2805060 "Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді"

Разом з тим зазначаємо, що у Верховній Раді України зареєстровано проекти законів України "Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік" (щодо фінансування державних підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України)" (реєстр. 4064 від 15.02.2016), внесений народними Д путатами України Єднаком О.В., Дзюбликом Г1.В., Томенком М.В. та іншими народними депутатами України, та "Про внесення змін до додатків № 2 і № З до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" щодо фінансування видатків на охорону та захист лісів у лісовому фонді та ведення
лісового господарства” (реєстр. № 4064-1 від 15.02.2016), внесений народним депутатом України Лопушанським А.Я.

З повагою
Голова Комітету               /Підпис/                             Томенко

У лісах Львівщини скоротять вирубку


У комунальних лісах Львівщини майже на чверть скоротять вирубку. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі ЛОДА.

Лісгоспи «Галсільлісу» скоротять обсяги заготівлі деревини на понад 54 тисячі кубометрів. Це майже четверта частина від запланованої щорічної заготівлі, що становила майже 268 тис м³ від рубок головною користування, формування і оздоровлення лісів та інших заходів, пов’язаних з веденням лісового господарства.

Таке рішення лісівники обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» прийняли на раді директорів, яка відбулась минулого тижня.

Фото: соціальні мережі

21 Березня 2016, 19:51

Україні працює 563 учнівські лісництва, - Володимир Топчій




«Проблема збереження та відродження лісів потребує уваги не лише з боку профільних установ, а й усього українського суспільства, і особливо молоді. Адже шанобливе ставлення до природи має виховуватися з дитинства», - зазначив директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Володимир Топчій під час Всеукраїнської науково-практичної конференції «Відтворимо ліси разом», яка 21-22 березня проходить у Києві та присвячена Міжнародному дню лісів.

«Тішить те, що не дивлячись на відсутність відповідної державної фінансової підтримки та інші економічні негаразди, сьогодні в Україні працює 563 учнівські лісництва, які об’єднують майже 20 тисяч учнів. Таким чином молодь має змогу долучитися до створення нових лісів та діяльності лісогосподарської галузі», - сказав Володимир Топчій.

Під час свого виступу він також повідомив, що один із розділів Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на 2015-2020 рр. присвячений реформуванню лісового господарства.

«Головною метою є догляд за лісами і лісовими землями задля підтримки їх біорізноманіття, продуктивності та життєвості. Серед пріоритетних заходів є удосконалення законодавчої бази, моделі управління лісовим господарством, забезпечення інноваційного розвитку галузі та удосконалення ведення мисливського господарства», - зазначив директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК.

Прес-служба Мінагрополітики
21.03.2016 18:31
http://minagro.gov.ua/node/20829