Волинські ліси вражають шкідники і, як наслідок, великі території підпадають під санітарні рубки. Окрім цього, щороку тисячі гектарів лісівники зрубують в рамках господарської діяльності. Втім, «лисіти» волинським «легеням» не дають і періодично відбувається відновлення лісів краю. Саме цю технологію працівники продемонстрували наочно для читачівІнформаційного агентства Волинські Новини.
Лісівники розповідають, що майбутнє волинських лісів залежить від дбайливого господарювання та правильної посадки дерев. Щодо другого, то саме це є вкладом у майбутнє довкілля та успішне ведення лісового господарства нащадками через 80-100 років.
ВОЛИНЬ - КРАЙ СОСЕН ТА ДУБІВ
Начальник відділу лісового господарства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Борис Бабеляс розповідає, що цьогоріч посадку дерев розпочали після закінчення морозів, приблизно два-три тижні тому. Вже висадили близько 2000 гектарів із запланованих 2600. До першого квітня, наголошує пан Бабеляс, планують завершити лісокультурну кампанію.
«Коли вибираємо, які лісові культури саджати, то зважаємо на специфіку регіону. Так, у нас переважають сосна та дуб. Окрім них садимо ще березу, особливо в тих місцях, де насадження вражені кореневою губкою і підпадають під санітарну рубку. Робимо це для того, щоб розбавити монокультуру сосни листяними породами. Також висаджуємо ясен, ялину.
Садимо сіянці-однорічки. Зазвичай, з них приймаються 90-92 %. Це середній відсоток приживаності. Після самої вже посадки ми приходимо на цю ділянку через кілька днів й здійснюємо технічне приймання лісових культур. Наступний етап – інвентаризація. Як кажуть у народі: «Курчат по осені рахують». Так і ми восени обраховуємо весь посадковий матеріал. Де відбувся відпад, доповнюємо територію новими насадженнями», - говорить Борис Бабеляс.
А також додає, що є різні проекти-схеми створення лісових культур. Зазвичай лісівники області садять так, щоб міжряддя були 2,5-3 метри, а відстань між деревами в ряду становила 50 чи 70 сантиметрів. Щодо глибини, то тут лісівники звертають увагу на кореневу систему саджанців, яка сформувалася на день посадки. Важливо, наголошують спеціалісти, щоб саджанець не був заниженим, аби не втопити в землю кореневу шийку та щоб корінь не виглядав поверх ґрунту.
«Найважливіший період настає через 5-7 років. Адже це період, коли потрібно робити догляд за насадженими ділянками, щоб породи росли якісними. Далі, через 20 років, буде освітлення, прорідження і прочищення. Проте дозрілу деревину наші нащадки зможуть використовувати для суцільної рубки лише через десятиліття, а саме - 80 років небхідно для сосни та 100 років - для дуба», - пояснює лісівник.
МЕТОДИКА ВІДНОВЛЕННЯ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ
Як пояснюють фахівці, які відновлюють лісові насадження, на Волині використовують методи створення та сприяння. Ефективнішим, кажуть лісівники, є сприяння.
Головний спеціаліст відділу управління обласного лісового та мисливського господарства Володимир Неводнічик розповідає, що цифра лісовідновлення трохи вища від посадки.
«У 2016-му ми націлилися провести лісовідновлення на площі 5030 га, з них - 2060 гектарів хочемо використати на посадку лісових культур. Для цього висадимо 14 мільйонів сіянців. Разом з тим, для плантації новорічних ялинок додатково використаємо 4 мільйони сіянців.
Лісовідновлення відбувається штучним методом (посадкою) і природним. Другий метод полягає в тому, що насіння налітає вітром чи заносять його птахи. А потім ми частково досаджуємо головні породи в окремих місцях, де не відбувся самосів. Зауважу, що природне відновлення ефективніше, ніж посадка, тому і більше цей метод використовуємо.
Якщо порівняти ті території лісів, які підпадають під суцільну рубку, й ті, які ми засаджуємо, то виходить, що лісів щороку більшає. Для прикладу, згідно з обліком лісокультурного фонду, на початку 2016-го року ми нарахували зрубів на території 4870 гектарів, які потрібно лісовідновити, натомість на той час завдання щодо відновлення виконано з плюсом.
Щодо санітарних рубок, то там здебільшого проводимо природне лісовідновлення мішаних порід дерев. Зауважу, що наліт насіння за межами враженої ділянки має насіння з імунітетом, що забезпечує майбутні насадженням стійкість до хвороб», - каже Володимир Неводнічик.
НЕЛЮДСЬКІ ХВОРОБИ
Щодо хвороб лісів, додає Володимир Неводнічик, то такі процеси були й будуть.
«Тут головна причина хвороби, адже недуг береться тоді, коли дерево слабке. Їх може бути декілька: зміна кліматичних умов, що спричиняє всихання лісів, посадка лісів на староорних землях тощо. Щодо шкідників лісу – це вторинні чинники, які приходять на ослаблені насадження», - повідомив спеціаліст.
До слова, саме зміна кліматичних умов на Волині посприяла розповсюдженню шкідників лісу, запевняють працівники обласного управління лісового та мисливського господарства. Як наслідок, на території області у півтора рази збільшилася площа заражених масивів. Науковці простежують тенденцію до погіршення стану лісів нашого краю. Аби взятися за розв’язання проблеми,
лісівники проводять обстеження й готують єдину карту-схему заражень лісових насаджень.
«Щодо захворювання дерев, то ми надіємося, що сюди шкідники не доберуться. Як було досліджено науковцями, найбільше страждають ліси, які посадили на староорних землях, що вийшли з-під сільгоспкористування. Це тому, що в ґрунтах наявний великий вміст універсального добрива «дуст ДДТ», період розпаду якого - 800 років. На таких ділянках ліс доростає до 40-50 років і відбувається масове ураження. Довести такі площі до повного достигання практично неможливо, тому здійснюємо санітарні рубки й садимо нову площу вже разом із листяними деревами. Тоді воно стає стійкішим до подразників та хвороб», - наголосив Борис Бабеляс.
ДОЛУЧИТИСЯ ДО ПОСАДКИ ЛІСУ МОЖЕ КОЖЕН
Так, приміром голова Звірівської сільської ради Сергій Панасович розповідає, що він активний учасник щорічних акцій із посадки лісу на Волині.
«Нас щороку запрошують, і я з депутатами, вчителями, директором школи, учнями долучаємося до посадки. Я сам знаю, що це за робота й наскільки вона важлива, адже років 15 тому працював лісівником», - говорить обранець громади.
Та додає, що, посадивши своє деревце, дитина розуміє, який величезний внесок у природу вона робить. Такі заходи, зауважує пан Панасович, виховують у молодого покоління шанобливе ставлення до природи та людської праці.
Підготував репортер Вадим Панафідін
Посадкова площа через три роки виглядатиме так:
для перегляду
