Стан лісового господарства на Прикарпатті обговорили на спільному засіданні комісій обласної ради з питань екології та раціонального природокористування та з питань аграрної політики та земельних відносин. Депутати готуються прийняти програму розвитку лісового і мисливського господарства в області на 2017-2021 роки.
Про ситуацію в лісовому господарстві області на засіданні комісій доповідав заступник начальника обласного управління лісового і мисливського господарства Роман Олійник.
Спершу Олійник коротко нагадав депутатам основні показники: в області 626 тис. га лісу в постійних користувачів, 75% з них – у підприємств обласного управління лісгоспу, ще є 6 комунальних підприємств облагролісу, Національні природні парки, ДУС ("Синьогора"), військовий лісгосп і ПП "Чорний ліс". 52% прикарпатських лісів виключені з лісокористування, 48% – експлуатаційні. Більше половини лісів області – середньовікові, виросли після масової вирубки післявоєнного часу. Зростає частка перестійних лісів. В області 486 об'єктів природно-заповідного фонду, в лісах – це більше 180 тис. га, тобто понад 30% лісів області.
Лісокористування – "наріжне питання". За словами Олійника, в області заготовляють 1,2-1,25 млн куб. м деревини в рік. З одного гектара рубають 2,7 куб. м, для порівняння – у Чернівецькій області з гектара рубають 5,4 куб. м, у Закарпатській – 3,6 куб. м, Львівській – 3 куб. м.
Поступово змінюється структура рубок: протягом 10 років збільшилася з 16% до 35% частка вибіркових і поступових рубок. "Завдання, яке ставимо і у програмі, – щоби частка вибіркових рубок зросла радикально", – каже Олійник.
За висновками науковців, лісове господарство Івано-Франківської області не є виснажливим для середовища, каже Олійник. Тим часом у лісах сильно зростає кількість сухостою. На вирубаних територіях, де була потреба заліснення, ліси відтворювалися в повному обсязі, запевняє Олійник.
Реалізація. Усю заготовлену деревину лісгоспи реалізують через аукціони: 80% – на внутрішній ринок. Минулого року 24% необробленої деревини експортували державні лісгоспи. Цього року, після заборони експорту кругляка, експортували тільки сосну, що дозволено. Втім, сосни в області мало.
На Прикарпатті помітно побільшало суб'єктів підприємництва, які експортують ліс, – з 314 до 549 підприємств. 80% об'ємів експорту – це мінімальна обробка – сира дошка з кругляка.
Мережа лісових доріг – дуже велика проблема. В області низька за якістю дорожня інфраструктра, в Європі мережа лісових доріг у 8-10 разів більша. Відсутність доріг не дозволяє використовувати, садити ліс, гасити пожежі, заготовляти ліс у високогірі'ї.
"Звідси низка проблем інших – і це біда, а не вина лісового господарства, – каже Олійник. – Ми побудували 404 км доріг, а треба 4,5 тисяч, щоб дійти до того рівня, що є в Австрії, Чехії, Словаччині. Цьогоріч будуємо і ремонтуємо капітально 63 км доріг – немає бюджету і системи, яка би дозволяла використати податкові кошти на це. Ще гірша ситуація в агролісгоспах і Нацпарках".
Всихання смереки. На Прикарпатті впродовж 10-15 років буде 60 тис. га хворого всохлого лісу. По об'ємах – це загальна рубка за 10 років. Здебільшого ці ліси недоступні, щоб їх вилучити, потрібно збудувати принаймні 800 км лісових доріг. Тоді вражені ліси можна буде освоїти і відновити насадження. "За кордоном на такі ліси кладуть заборону входу для людей. Якщо би побудували дороги, витратили б 450 млн, а дохід отримали би в 600 млн і ліс би відновили", – каже Олійник.
Всихання помітне і на території Нацпарків. Це взагалі проблема світовго масштабу, у багатьох країнах такі ліси вирішили вирубати і посадити нові.
Порушення в лісі. В області в рік фіксують 120-150 незаконних рубок і порушень, суди розглядають 30-50 справ, виконавча служба виконує 10-15, каже Олійник.
Суми штрафів носять каральну, а не економічну функцію. За одне дерево і за 10 дерев штраф складає 12 ринкових вартостей дерева. Часто у лісопорушників немає ліквідного майна, і виконавча служба закриває справу. Порушники лишаються непокарані.
Лісники практикують спільні патрулювання з правоохоронцями. Електронний облік застосовують тільки в держлісгоспах.
Олійника підтримав директор ДП "Вигодський лісгосп" Олександр Матусевич.
"Проблема №1 в області – незаконні рубки. Але ми її не вирішимо. Якщо один майстер має під охороною до 900 кв. км лісу, то встерегти проблема. Треба комплексний підхід. В проекті реформування лісової галузі було створення лісової поліції. Лісники самі цю проблему не вирішать – треба з цим погодитися. Друге – в Карпатах стан смерічників катастрофічний. У нас були фахівці з Інституту лісу (Німеччина), коли ми показали 1.5 га всохлого лісу – нас спитали, де ми були досі. А це питання будівництва лісових доріг. Якщо взагалі не господарювати в лісі, то перетворимо Карпати на цвинтар. Третє – реалізація деревини. Четверте – вирощування посадкового лісоматеріалу з закритою кореневою системою. Держава на це не дала нам жодної копійки – а це майже 100% вкорінення. Ми зараз переходимо на вибірковий метод рубання – це правда. Але щоби ми перейшли повністю, потрібні гроші і технології. Держава цим питанням не переймається", – каже Матусевич.
Депутат від партії "ВОЛЯ" Ольга Галабала наголосила, що величезною проблемою в лісах області є так звані санітарні рубки.
"По 10-15 гектарів оголених місць – це санітарні рубки. 60% деревини заготовляється в області за рахунок санітарної рубки. Оголений схил на 10 га – і стоси документів, що все законно. Маємо надію, що проблема буде вирішена з прийняттям нових правил рубок. Якщо говоримо, що треба сформулювати, куди рухатися, то повинні зазначити у зверненні облради до Кабміну, Мінприроди, Мінагрополітики, Держагентства лісових ресурсів, чітко визначити позицію – переходити на вибіркові рубки, відновлення і так далі. Можу надати дані від митниці і прикордонної служби: одеські підприємці тут скуповують сировину і все одно її експортують, а місцеві мають проблеми з сировиною", – окреслила проблеми Галабала.
Також Ольга Галабала запропонувала розробити методику дрібного відпуску деревини для потреб місцевих мешканців.
За словами Олійника, у проекті обласної програми розвитку лісового господарства на 2017-2021 роки передбачене фінансування парків з держбюджету, фігурують всі постійні користувачі, означено як пріоритет перехід до вибіркових оздоровчих рубок лісів, лісовідтворення, будівництво доріг тощо.
При цьому програма досить декларативна – у ній не розписані заходи по роках і джерела фінансування. "Сказати, що вона досконала, я не можу", – зазначив Олійник.
Комісія обласної ради вирішила доопрацювати звернення до Кабміну стосовно новацій у лісовому господарстві, а обласну програму в цілому схвалили і вирішили винести на розгляд сесії.
"Лісова" сесія обласної ради відбудеться 21 жовтня: депутати проведуть її на території Вигодського держлісгоспу.
СЕРЕДА, 12 ЖОВТНЯ, 2016 21:09
