Спільна боротьба всіх відомств та громадськості дає свої результати у боротьбі з незаконними рубками - Христина Юшкевич

Т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів Христина Юшкевич повідомила, що за третій квартал поточного року вдалося суттєво скоротити темпи зростання незаконної рубки лісу.

«Зібрали оперативні відомості про незаконні рубки. Динаміка оптимістична. Завдяки збільшенню та посиленню рейдів лісової охорони почали активніше виявляти незаконні рубки. За 9 місяців 2016 року їхній обсяг склав трохи більше 20 тис. кубометрів», – розповіла Христина Юшкевич.

Вона додала, що у порівнянні перших півріч 2015 та 2016 років був зріст незаконних рубок на 36%, тоді як за 9 місяців цих років збільшення відбулося лише на 15%. «Тобто в динаміці є зменшення кількості незаконних рубок у країні», – додала т.в.о. Голови відомства.

За словами Христини Юшкевич, добрий результат за останні три місяці 2016 року став можливим завдяки спільній боротьбі всіх відомств і громадськості. Вона також зазначила, що відомство сталовідкритішим: «Зараз інформація про лісові ділянки, де відбувається будь-яка вирубка дерев та лісорубні квитки оприлюднюються на сайтах облуправлінь та лісгоспів».

Окрім того, т.в.о. Голови Держлісагентства повідомила, що до правоохоронних органів передано майже 1400 справ, до відповідальності притягнуто понад 400 працівників лісової галузі, з них 56 – звільнені, щодо 50 осіб порушені кримінальні справи. «Попереду ще багато роботи, адже «чорні» лісоруби просто так не здадуться», – наголосила Христина Юшкевич.

17.10.2016 | 17:34 | ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/news_article?art_id=249408345&cat_id=244277212

Далі...

Хто повинен сплачувати збитки державі - національний природний парк чи лісгосп? - Green Video

Хто повинен сплачувати збитки державі - НПП «Слобожанський» або Гутянський лісгосп?

Після створення національного природного парку «Слобожанський» державне підприємство «Гутянське лісове господарство», виконуючи Указ Президента України, повинне було передати землю природоохоронній установі. Але підприємства Держлісагентства традиційно створюють проблеми як новим Національним паркам так і вже створеним. Землю Гутянський лісгосп НПП

Опубликовано: 17 окт. 2016 г.

Далі...

Житомирські лісівники відвідали дитячий садочок

Щодня в своїх роботі ми, лісівники, дбаємо про ліс, щоб він ріс для майбутнього. Але ще більше ми маємо піклуватися про дітей, вони – наше майбутнє, і особливо змалку потрібно прививати любов та шанобливе ставлення до природи.

Нещодавно працівники лісгоспу відвідали дитячий дошкільний заклад «Золота рибка» м. Житомир. Виховувати дитину потрібно змалку так, щоб у майбутньому вона назавжди усвідомила цінність і важливість бережливого ставлення до всього живого на Землі.

Так, до малечі завітали Олена Миколаївна Воробйова – інженер лісових культур та Наталія Павлівна Боримська – інженер ОЗЛ Житомирського лісгоспу. Вихователі для дітей проводили мандрівку природньою стежкою до якої долучилися лісівники з цікавою, змістовною розповіддю про бережливе ставлення до природи. Показали діткам і насіння лісових дерев, розповіли як доглядати за маленькими деревцями та як правильно себе поводити, відпочиваючи в лісі. Дітки були активними та задавали безліч питань.

Також, для вихователів, методистів цього закладу, які були присутні на виховній годині, лісівники розповіли про свою роботу та важливість проведення таких повчальних бесід для дітей.

На згадку діти та вихователі отримали невеличкі подарунки від лісівників та на майбутнє такі зустрічі стануть гарною традицією.

ДП «Житомирський лісгосп», Іра Шевчук

http://silske.org/novunu/1761-zhitomirski-lisivniki-vidvidali-dityachiy-sadok.html

Далі...

Украине придется принять «Лесной ультиматум» Евросоюза

Требование Евросоюза снять мораторий на экспорт с Украины леса-кругляка в обмен на предоставление очередной порции финансовой помощи может перечеркнуть одну из немногих здравых инициатив нынешних властей страны в сфере экономики. Но иного выхода у Киева, похоже, нет. Тем более что многие на Украине заинтересованы в том, чтобы пойти навстречу ЕС.

Десятилетний мораторий на экспорт лесо- и пиломатериалов ценных лиственных пород (прежде всего дуба и бука) в необработанном виде был введен в результате принятия в апреле прошлого года поправок в закон Украины «Об особенностях государственного регулирования деятельности субъектов предпринимательской деятельности, связанной с реализацией и экспортом лесоматериалов». Инициаторами поправок выступила группа депутатов от нескольких фракций Верховной рады, представляющих регионы, наиболее богатые лесом – Львовскую, Ивано-Франковскую и Днепропетровскую области.
Депутаты против кругляка

В пояснительной записке к законопроекту было сказано, что лесные массивы Украины (на них в границах начала 2014 года приходилось 16% всей территории страны – 10,78 млн га) используются крайне неэффективно. «Для лесного хозяйства Украины неконтролируемая вырубка лесов и экспорт древесины стали серьезной проблемой, – подчеркивали авторы законопроекта. – Среди основных причин, которые вынуждают население вырубать леса и продавать древесину, – социально-экономические проблемы (безработица, низкие зарплаты). В структуре отечественного экспорта древесины и изделий из нее преобладает круглый лес, который, как правило, продается по заниженным ценам. Несмотря на ограниченное количество государственных ресурсов лесного сырья, налицо тенденция к увеличению экспортных поставок. Технологический уровень экспортированного сырья чрезвычайно низкий».

По оценке депутатов, на каждом вывезенном кубометре леса Украина теряет 120 гривен (порядка 4,7 доллара по текущему курсу). В пояснительной записке приведено также мнение президента Ассоциации мебельных и деревообрабатывающих предприятий Украины Сергея Сагаля: древесина, проданная в круглом виде, имеет более чем в 20 раз меньше добавленной стоимости, чем древесина в виде мебели. Однако масштабный вывоз леса-кругляка привел к нехватке сырья для украинских деревообрабатывающих и мебельных комбинатов (их в стране насчитывается более 6,5 тысяч), многие из которых были вынуждены приостановить работу.

Экспорт кругляка также препятствует созданию новых рабочих мест. По подсчетам Ассоциации деревообрабатывающих предприятий Прикарпатья, для создания одного рабочего места на среднем предприятии отрасли при средней глубине переработки необходимо 200 кубометров древесины в год. В 2013 году из этого региона было вывезено за границу 200 тысяч кубометров кругляка. Это значит, что без работы осталась тысяча человек, а потери бюджета в виде недополученных налогов оцениваются в 8 млн гривен в год. Кроме того, следствием бесконтрольного вывоза древесины стали дефицит и дороговизна деревянных креплений для шахт Украины, с чем связан очень высокий уровень смертности от завалов.

В качестве же главных целей моратория были названы модернизация деревообрабатывающей отрасли и оздоровление украинской экономики, а также сохранение ценных и редких пород деревьев. При этом депутаты сослались на опыт таких соседей как Белоруссия, Россия, Румыния и даже Молдавия.
Придется поработать с Тимошенко

Положительный эффект от запрета украинская промышленность почувствовала быстро. По данным государственной службы статистики, за восемь месяцев этого года деревообработка и производство изделий из древесины показали прирост на 3,5% в сравнении с тем же периодом прошлого года, а внутри отрасли сегмент лесопильного и строгального производства вырос на 13,9%. Производство мебели за это время увеличилось на 1,7%. При этом более 60% продукции деревообработки и более половины мебели было реализовано за пределами страны.

Еще более оптимистичные данные приводит депутат Верховной рады Виктор Галасюк – председатель комитета по промышленной политике и предпринимательству, через который и был проведен законопроект о моратории на экспорт кругляка. В ответ на запрос Галасюка министерство доходов и сборов Украины сообщило, что за первое полугодие деревообрабатывающая промышленность продемонстрировала прирост на 15%, а мебельная – на 12%, и это притом что объем реализации промышленной продукции за это время сократился в долларовом выражении на 6%. Экспорт обработанных лесоматериалов с Украины в первом полугодии вырос на 12%, что принесло стране 22 млн долларов.

О том, что мораторий на экспорт кругляка дал стимул для лесопереработчиков, свидетельствует и такой факт: в первом полугодии украинские предприятия импортировали деревообрабатывающих станков на 55 млн долларов – в 3,5 раза больше, чем за первые шесть месяцев прошлого года.

Именно поэтому недавнее заявление главы представительства Евросоюза на Украине Хьюга Мингарелли о том, что снятие моратория на экспорт кругляка является одним из ключевых условий предоставления стране очередного транша макрофинансовой помощи в размере 600 млн евро, вызвало резкую реакцию ряда украинских политиков.

«Я думаю, что было бы точнее назвать это предложение ультиматумом, – говорит главный редактор портала LIVA.com.ua Андрей Манчук. – Насколько мне известно, украинские власти понимают, что им придется его принять, тем более что экспорт леса лоббируют заинтересованные в нем местные элиты западноукраинских областей. Теперь идет дискуссия о том, в каком виде лучше преподнести эту капитуляцию украинцам». По словам Манчука, сейчас одна из основных задач европейских дипломатов – «поработать» с топовыми украинскими политиками: Юлией Тимошенко, Олегом Ляшко и Олегом Тягнибоком, чтобы они «с пониманием отнеслись к проблеме и не поднимали шум по этому поводу, используя ее для пропагандистских атак против власти».

«Наряду с тарифным террором и требованием продажи земли, давление Европы в вопросе бесконтрольного вывоза леса показывает всю колониальную и эксплуататорскую сущность майданного режима в Украине, – считает лидер партии «Союз анархистов Украины» Вячеслав Азаров. – Еврочиновники прекрасно осведомлены о варварской вырубке карпатских лесов, и им плевать на нашу экологию. А их настойчивость говорит о том, что в Брюсселе видят нынешнюю власть в Киеве как полностью зависимых временщиков, которым не жалко своего народа и которые любят деньги настолько, что готовы полностью разорить собственную страну».

Из официальных лиц против отмены моратория уже высказался глава Закарпатской облгосадминистрации Геннадий Москаль. «Наша область единственная, которая не вывозит на экспорт древесину – ни топливную, ни деловую, а также не пропускает за границу лес из других регионов Украины. За это мы имеем кучу проверок, претензий и судебных исков, – заявил он на своем персональном сайте. – По вывозу древесины из Украины мы фактически закрыли государственную границу в пределах Закарпатской области на замок и настаиваем на том, что мораторий на экспорт леса-кругляка должен быть сохранен. Почему страны Евросоюза не хотят вырубать свои леса? Словакия и Румыния берегут Татры и Карпаты, Австрия и Италия – Альпы. Они нацелены на украинский лес, скупают за копейки, производят из него продукцию, а затем продают ее (в том числе нам) втридорога».
«Пятая колонна» лесной отрасли

Однако сторонников отмены моратория на экспорт кругляка немало в самой лесной отрасли Украины. Например, противники моратория обращают внимание на то, что в принятых в прошлом году поправках к закону об экспорте леса установлено минимальное пороговое значение влажности древесины – 22%. Между тем, естественная влажность древесины составляет 25–40%, и для того, чтобы вписаться в установленный норматив, требуется подвергнуть ее тепловой стерилизации, а это предполагает дополнительные расходы лесхозов на установку сушильного оборудования и газ.

Поэтому отдельные представители отрасли полагают, что на деле поправки были направлены на снижение конкуренции, к тому же среди их инициаторов значится депутат из Львовской области от фракции «Самопомощь» Остап Еднак, в недавнем прошлом руководивший рядом деревообрабатывающих предприятий. К примеру, в 2014 году он возглавил комитет по обеспечению прозрачности деятельности Общественного совета при Агентстве лесных ресурсов Украины и имеет репутацию «смотрящего за лесом».

В настоящий момент Еднак добивается проведения реформы лесной отрасли Украины, предполагающей ликвидацию Государственного лесного агентства. Это ведомство является, по мнению депутата, правопреемником неэффективной модели Советского Союза, а в нынешних условиях – «организованным преступным сообществом, которое должно быть ликвидировано как явление и как институт» (цитата по записи на странице Facebook). Для того, чтобы лесное хозяйство Украины стало «ответственным, прозрачным, бережливым к окружающей среде и экономически обоснованным», полагает Еднак, в стране необходимо создать несколько лесохозяйственных холдингов, которые объединили бы государственные лесхозы и функционировали по мировым стандартам управления госкомпаниями.

Именно такое предложение депутат на прошлой неделе направил премьер-министру Владимиру Гройсману, и не исключено, что найдет у последнего понимание. В мае Гройсману уже пришлось уволить предыдущего руководителя Гослесагентства Александра Ковальчука в связи с неудовлетворительным положением дел в отрасли и бессистемной вырубкой леса.

Между тем усилия майданных политиков, многие из которых активно использовали экологические лозунги еще в период «революции достоинства», пока не привели к сколько-нибудь существенному снижению коррупции в лесной отрасли. Объем официального экспорта леса из Украины оценивается примерно в 272 млн долларов, а объем контрабандных поставок – в два раза больше, причем коррупция в этой сфере принимает все новые формы. Например, в этом году был зафиксирован внушительный рост экспорта из Украины топливных дров с 0,9 млн тонн в первом полугодии 2015 года до 1,1 млн тонн в первом полугодии текущего года. Значительная часть этих дров представляет собой контрабандный вывоз леса-кругляка.

В июле прокуратура Львовской области провела более десятка обысков у работников лесхозов, которые были замешаны в экспорте кругляка под видом дров. «Реально речь идет об экоциде Карпат. Под нож пускают столетние ели, которые оформляют как дрова», – заявлял тогда генпрокурор Украины Юрий Луценко. Еще один популярный механизм – вывоз кругляка ценных лиственных пород под видом сосны.

Учитывая огромный объем коррупционных интересов, инициатива Хьюга Мингарелли может легко встретить понимание у многих украинских лесопромышленников и связанных с ними чиновников. Как заявил на прошлой неделе директор Киевского эколого-культурного центра Владимир Борейко, идея отмены моратория на экспорт кругляка могла быть инициирована самими украинскими бизнесменами, которые потеряли значительную часть доходов.

Николай Проценко

17 Октябрь 2016, 22:15

http://strichka.com/item/53846845

Далі...

Відміна мораторію на експорт лісу неприпустима! - Галасюк

На всіх блогах і сайтах України заГаласючело

Виступив на Погоджувальній раді парламенту з жорсткою заявою про неприпустимість відміни мораторію на експорт лісу-кругляка з України. Він діє лише 7 місяців, але вже приніс Україні сотні мільйонів доларів додаткового виробництва, інвестицій, експорту та податків.

Замість того, щоб шукати нові компрадорські варіанти відміни мораторію у прагненні "догодити" ЄС та отримати черговий кредит у 600 млн Євро, хай краще Уряд нарешті перекриє контрабанду і візьме під контроль економічний кордон країни! Тоді й закордонні кредити не знадобляться.

ЧИТАЙТЕ:

Умова для скасування мораторія на експорт лісу-кругляку

За останні 5 років через контрабанду тільки за трьома товарними позиціями (ліс-кругляк, деревина паливна та лісоматеріали розпиляні) Україна втратила понад $1 000 000 000 коштів торгівельного балансу!!! Це – неінвестовані в українську економіку кошти, невиплачені зарплати та несплачені до бюджету податки!

Я оприлюдню детальну інформацію з цього приводу. От де треба шукати резерви, а не постійно набирати нові й нові закордонні кредити.

Віктор Галасюк

Голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва

17 октября 2016, 23:53

http://obozrevatel.com/blogs/21547-vidmina-moratoriyu-na-eksport-lisu-nepripustima.htm

Далі...

Незаконная вырубка леса в Украине растет

Незаконная вырубка лесов в январе-сентябре 2016 года выросла на 15%, до 20 тыс. кубометров

Незаконная вырубка украинских лесов за 9 месяцев 2016 года по сравнению с аналогичным периодом прошлого года выросла на 15% - до более 20 тыс. кубометров, сообщила на своей странице в Facebook временно исполняющая обязанности руководителя Государственного агентства лесных ресурсов Украины Кристина Юшкевич. Об этом пишет УНИАН.

"Благодаря увеличению и усилению рейдов лесной охраны начали активно выявлять незаконные вырубки. За 9 месяцев 2016 их объем составил чуть более 20 тыс. кубометров", - написала она.

При этом Юшкевич отметила постепенное сокращение темпов незаконной вырубки украинских лесов. Она напомнила, что по итогам первого полугодия 2016 года рост незаконной вырубки украинских лесов по сравнению с аналогичным периодом 2015 года составил целых 36%.

"Если в сравнении первых полугодий 2015 и 2016 годов увеличение составило 36%, то в сравнении данных за 9 месяцев этих лет увеличение составило 15%. То есть в динамике идет сокращение количества незаконных вырубок по стране", - пояснила Юшкевич.

Она добавила, что этому способствует совместная борьбе всех ведомств и общественности. По данным Юшкевич, по состоянию на сегодня в правоохранительные органы передано около 1,4 тыс. дел относительно незаконной вырубки, к ответственности привлечено свыше 400 работников лесной отрасли, из них 56 – уволены. Уголовные дела возбуждены в отношении 50 человек.

Как сообщал УНИАН, 13 октября Гослесагентство создало рабочую группу для борьбы с коррупцией при экспорте древесины. Кроме того, ведомство сотрудничает со Службой безопасности Украины для борьбы со злоупотреблениями при экспорте лесоматериалов.

Представители Европейского Союза отмечали, что возобновление экспорта леса-кругляка является одним из условий предоставления Украине очередного транша макрофинансовой помощи в размере 600 млн евро. При этом премьер-министр Владимир Гройсман подчеркивал, что Украина готова обсудить с ЕС это условие сотрудничества, но будет исходить при этом из своих интересов. Кроме того, Гройсман отмечал, что на текущий момент лесное хозяйство Украины остро нуждается в программе восстановления и развития.

20:09 17.10.2016
http://ubr.ua/business-practice/laws-and-business/nezakonnaia-vyrubka-lesa-v-ukraine-rastet-441179

Далі...

Волинські лісівники відвідали родини загиблих учасників АТО. ФОТО

У переддень свята, коли вся Україна вшановує своїх захисників, волинські лісівники передали набори консервованої продукції власного виробництва у Луцький гарнізонний військовий госпіталь та відвідали родини загиблих воїнів АТО у кожному районі.
Про це повідомляє прес-служба волинського ОУЛМГ.

– Наші військові – це наша безпека та можливість працювати і таким чином розвивати країну. Незалежність для нас відстоюють звичайні хлопці. Замість того, щоб бути поруч зі своїми рідними, жити повноцінним життям, вони щодня перебувають під прицілом ворожої зброї. Ми маємо про це пам’ятати завжди. Лісівники ніколи не стояли осторонь. Ми намагаємося відгукнутися на всі прохання наших захисників та їхніх родин. А напередодні свята просто хочеться вкотре засвідчити свою повагу, таким чином підтвердити, що ми цінуємо і пам’ятаємо кожного, – переконаний начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко.

Варто зазначити, що з настанням холодного періоду також розпочалася робота із забезпечення родин військовослужбовців та соціально незахищених категорій населення дровами паливними. Державні лісогосподарські підприємства нерідко шукають можливість надати таким людям підтримку, не чекаючи прохання про допомогу.

 

17 жовтня 2016

http://strichka.com/item/53834731

Далі...

Концепція реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього середовища в Україні

Проект

(неофіційний текст)

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

КОНЦЕПЦІЯ
реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього середовища в Україні

Загальні положення

Реалізація Програми збереження навколишнього природного середовища (вектор безпеки) є одним із першочергових пріоритетів реформ, визначених Стратегією сталого розвитку "Україна - 2020", схваленою Указом Президента України від 12 січня 2015 р. N 5, в тому числі і з метою дерегуляції та спрощення ведення підприємницької діяльності, скорочення кількості органів державного нагляду (контролю).

Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України (N 287/2015а) 26 травня 2015 року, значно поглиблює перелік пріоритетів екологічної безпеки держави таких, як збереження природних екосистем, зниження рівня забруднення навколишнього середовища, створення ефективної системи моніторингу довкілля, забезпечення контролю джерел забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, зниження рівня забруднення ґрунтів.

Ця Концепція розроблена відповідно до розділу XVII Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Постановою Верховної Ради України від 14 квітня 2016 р. N 1099-VIII, та на виконання розділу III пункту 11 Плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2016 року N 418-р, передбачаючи реалізацію положень програмних документів щодо реформування системи державного нагляду та створення єдиного інтегрованого органу природоохоронного контролю.

У Концепції з урахуванням виконання зобов'язань, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Угодою про зону вільної торгівлі та Планом законодавчого забезпечення реформ, з метою запровадження державної системи моніторингу та спрощення системи державного контролю запропоновано утворення Державної природоохоронної служби України (Держекобезпека) та ліквідації Державної екологічної інспекції України (Держекоінспекція).

Проблема, яка потребує розв'язання

Виходячи з глибокого усвідомлення критичного стану навколишнього середовища країни, неможливість природним шляхом подолати вплив промислового і комунального забруднення поверхневих і підземних вод, атмосфери, виснаження природних ресурсів та нерозривно пов'язаного з цим чинником здоров'я населення України, що становить реальну загрозу національній безпеці України, вимушені констатувати, що головною причиною виникнення кризового стану довкілля є низькій пріоритет екологічної політики в України.

За рівнем розораності території Україна має найвищий показник у Європі, він у 5 разів вище середньосвітового - 31 млн. га - рілля, що складає 68,9 % території країни. Серйозною проблемою є нерівномірність територіальної концентрації виробництва. В одних, високо урбанізованих регіонах (Дніпро, Донецьк, Запоріжжя, Харків) значні масштаби концентрації промислового, в інших регіонах (Вінниця, Кіровоград, Черкаси, Полтава) висока концентрація сільськогосподарського виробництва - призводить до значної антропогенної зміни навколишнього середовища, забруднення, руйнування і деградації всіх складових компонентів довкілля. Близько 15 % території України з населенням понад 10 млн. осіб перебуває у критичному екологічному стані, фактично не сприятливому для проживання.

Фактично відсутній реальний вплив громадськості на прийняття екологічно значущих рішень, як правило громадськість дізнається про них, по факту початку робіт. Поширюється та зростає в бізнес - середовищі екологічний правовий нігілізм, активно ведеться дискредитація та фактичне руйнування на протязі останніх років системи державного екологічного нагляду (контролю) лобістами великого промислового і аграрного бізнесу.

На сьогодні система організації державного контролю за додержанням природоохоронного законодавства недосконала: високий рівень корупції, застаріла матеріально-технічна база, непрозора система прийняття рішень щодо порушників законодавства, відсутня адекватна система відповідальності суб'єктів за порушення законодавства, відсутність єдиних електронних реєстрів природних ресурсів та неналежний рівень інформаційного обміну і, як наслідок, практично повна недієздатність Держекоінспекції в реалізації своїх повноважень.

Має місце розпорошення та дублювання наглядових (контрольних) функцій держави між органами виконавчої влади, відсутність єдиного підходу до здійснення наглядових та контрольних функцій.

Державний нагляд (контроль) у природоохоронній сфері наразі здійснюють 7 органів виконавчої влади - Держекоінспекція, Держгеонадра, Держлісагентство, Держгеокадастр, Держрибагентство, Держпродспоживслужба, Укртрансбезпека.

Яскравим прикладом контролю "семи няньок" є ситуація, що склалась з незаконним добуванням бурштину. Контроль у цій сфері здійснюють одночасно три органи: Держекоінспеція, Держлісагенство та Держгеонадра, що по факту призвело до повної безконтрольності ситуації у трьох регіонах України, з боку держави.

Оскільки у II півріччі 2014 та і півріччі 2015 року діяв мораторій на проведення перевірок, показники заходів державного нагляду (контролю) зменшилися, а саме: у 2014 році проведено 48 тис. перевірок, накладено штрафів на загальну суму більше 8,4 млн. грн., збитки нараховані на суму близько 1,1 млрд. грн., у 2015 році перевірок проведено 18 тис., накладено штрафів на загальну суму близько 3,9 млн. грн., збитки нараховані на суму близько 0,6 млрд. грн. Разом з тим, тільки у I півріччі 2016 року кількість перевірок становила вже майже 13 тис., накладено штрафів на загальну суму близько 2,4 млн. грн., збитки нараховані на суму 0,4 млрд. грн.

Протягом останніх трьох років було встановлено та розраховано понад 150 млн. грн. шкоди, завданої незаконною вирубкою дерев не встановленими особами. Проте шкода до бюджету не сплачена, винні не встановлені та не покарані. Заходи з відновлення нанесених збитків природі - не здійснені.

Станом на сьогодні державне управління у сфері охорони навколишнього середовища не забезпечує повноцінний доступ громадян України до інформації щодо стану довкілля, існуючих екологічних ризиків для безпечної життєдіяльності. Відсутній прозорий механізм моніторингу стану довкілля, відсутній доступ до великої кількості екологічних даних, що мають бути відкритими.

До тепер не погоджені та не прийняті постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення моніторингу навколишнього середовища підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища" та "Положення про автоматизовану інформаційно-аналітичну систему моніторингу навколишнього середовища та забезпечення доступу до екологічної інформації", які б відкрили шлях для повноцінного створення технічної та технологічної бази, функціонування єдиної державної системи моніторингу стану навколишнього середовища.

Однією із гарантій екологічних прав громадян, відповідно до ст. 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", є громадський контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Однією з форм громадського контролю у цій сфері є контроль, що здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля.

Фактично вимушені констатувати про повну деградацію системи і суті громадського екологічного контролю. Персональний склад громадських інспекторів з охорони довкілля в основному "формується" керівниками підрозділів Держекоінспекції і як правило з "наближених" та "підручних" осіб, нерідко з багатою браконьєрською "біографією". Епізодична участь громадських інспекторів у заходах з контролю Держекоінспекції красномовно говорять про те що, ні громадські організації, ні місцеві громади фактично не впливають на формування персонального складу громадських інспекторів.

Мета і строки реалізації Концепції

Метою реформи є перехід від неефективного тотального природоохоронного контролю до системи попередження правопорушень і моніторингу стану навколишнього природного середовища, зменшення тиску на бізнес-середовище, широке залучення громадськості до природоохоронного контролю.

Реалізувати положення Концепції передбачається в три етапи протягом 2016 - 2020 років.

Протягом першого етапу (2016 - 2017 рр.) передбачається:

- схвалення Урядом концепції реформування природоохоронної галузі;

- прийняття рішення про створення Державної природоохоронної служби України (Держекобезпеки) та затвердження його Положення;

- прийняття рішення про ліквідації Держекоінспекції та її територіальних органів;

- проведення відкритого конкурсу на заняття посад керівного та інспекторського складу Держекобезпеки.

Протягом другого етапу (2017 - 2018 рр.) передбачається:

- внесення змін до законодавчих актів з питань організації природоохоронного контролю і моніторингу

- адаптація вітчизняного законодавства до вимог європейських директив охорони навколишнього середовища

- формування лабораторно-технічної бази моніторингу та контролю

Протягом третього етапу (2018 - 2020 рр.) передбачається:

- запровадження системи загальнодержавного автоматизованого моніторингу стану довкілля та фіксації екологічних правопорушень;

- запровадження нових європейських екологічних стандартів та норм;

- запровадження фінансової гарантії екологічної відповідальності суб'єктів господарювання.

Шляхи і способи розв'язання проблеми

Основними напрямами реалізації Концепції є:

реформування системи управління сферою охорони довкілля, з метою перетворення на інтегровану систему, здатну забезпечити реалізацію проєвропейських реформ та ліквідувати корупційні схеми у сфері природоохоронної діяльності;

координація діяльності органів виконавчої влади, що виконують функції чи завдання у сфері охорони довкілля, з метою гармонізації законодавства та ефективного моніторингу довкілля;

ліквідація корупційних чинників у системі охорони довкілля, ліквідація постів екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон;

ліквідація морських Державних екологічних інспекцій - Азовської та Північно-Західного регіону Чорного моря;

запровадження прозорої системи інформування про результати природоохоронного контролю;

здійснення відкритого конкурсного набору інспекторів на посади у новостворені спеціальні інспекційні підрозділи Держекобезпеки;

посилення відповідальності інспекторів за необ'єктивність результатів контролю;

підвищення розміру фінансового та матеріально-технічного забезпечення особового складу та діяльності Держекобезпеки;

Зменшення адміністративного тиску на бізнес через дерегуляцію:

ліквідацію дублювання функцій природоохоронного контролю у інших центральних органах виконавчої влади;

перехід від системи тотального планового контролю до системи моніторингу, попередження порушень екологічного законодавства і контролю на основі ризик-орієнтовних показників;

скасування планових перевірок малого бізнесу;

запуск системи загальнодержавного автоматизованого моніторингу стану довкілля та фіксації екологічних правопорушень створення єдиної відкритого реєстру природокористувачів та небезпечних виробництв;

впровадження екологічних онлайн декларацій для суб'єктів господарювання.

Підвищення дієвості природоохоронного контролю в процесі децентралізації, шляхом:

утворення територіальних підрозділів Держекобезпеки за принципом еколого-ресурсних та еколого-техногенних округів, замість 28 обласних - 10 територіальних округів;

передачі окремих функцій природоохоронного контролю місцевим громадам (засмічення землі, контроль об'єктів ПЗФ місцевого значення, полювання, браконьєрство, поводження з відходами);

організації діяльності інституту громадських інспекторів з охорони довкілля - "Екологічних шерифів" на базі місцевих громад.

Забезпечення поетапного приведення законодавства України у відповідність з директивами ЄС, шляхом:

реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони довкілля з метою зменшення кількості перевірок та підвищення їх ефективності, реалізація принципу "забруднювач платить";

створення єдиного контролюючого органу у сфері довкілля та передача йому всіх контрольних функцій, врахування в його компетенції вимог Директиви N 2010/75/ЄС про промислові викиди (інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення);

встановлення та закріплення на законодавчому рівні системи оцінки якості атмосферного повітря (створення інфраструктури для оцінки якості атмосферного повітря, моніторинг якості повітря, що відповідатиме вимогам Директиви 2008/50/ЄС, зокрема кількість пунктів заміру, розширення переліку показників моніторингу та ін.);

запровадження автоматизованої системи моніторингу та фіксації правопорушень, щодо якості атмосферного повітря для зон і агломерацій, де рівень забруднення перевищує граничну/цільову величину на виконання Директиви N 2008/50/ЄС (про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи);

організація системи постійного моніторингу і контролю використання водних ресурсів;

організації моніторингу і контроль стану земель;

контроль промислового і хімічного забруднення;

контроль використання ГМО.

Створення Державної природоохоронної служби України передбачає і новий зміст природоохоронного нагляду (контролю), зокрема:

прозорий екологічний контроль;

відсутність планових перевірок для суб'єктів господарювання, з незначним ступенем ризику для довкілля;

фінансове забезпечення екологічної відповідальності суб'єктів господарювання (страхування екологічних ризиків);

обов'язкове екологічне декларування видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку;

плановий контроль і автоматизований моніторинг суб'єктів з високим ступенем ризику для навколишнього середовища;

загальнодержавний автоматизований моніторинг стану довкілля та фіксації екологічних правопорушень;

постійний екологічний контроль територій місцевих громад "Екологічними шерифами".

Повноваження Державної природоохоронної служби України:

Реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

моніторинг стану навколишнього природного середовища, динаміки його змін і характер впливу екологічних факторів на загрозу виникнення стихійних лих;

ведення єдиного кадастру природних ресурсів;

ведення єдиного державного реєстру природокористувачів;

ведення реєстру видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку;

забезпечення діяльності інституту громадського природоохоронного контролю - "Екологічних шерифів";

здійснення інструментально-лабораторного контролю, надання послуг лабораторного арбітражу.

Реалізація повноважень Держекобезпеки буде забезпечена через 10 міжрегіональних територіальних підрозділів, сформованих за принципом еколого-ресурсних та еколого-техногенних округів:

- еколого-ресурсні:

Карпатський територіальний округ (Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Львівська області);

Північно-західний територіальний округ (Волинська, Рівненська області);

Подільський територіальний округ (Тернопільська, Хмельницька, Вінницька області);

Поліський територіальний округ (Київська, Житомирська, Чернігівська області);

Центральний територіальний округ (Кіровоградська, Черкаська області);

Причорноморський територіальний округ (Одеська, Миколаївська, Херсонська області, АР Крим);

- еколого-техногенні:

Столичний територіальний округ (м. Київ, Чорнобильська зона);

Придніпровський територіальний округ (Дніпропетровська, Запорізька області);

Східний територіальний округ (Полтавська, Харківська, Сумська області);

Південно-східний територіальний округ (Донецька, Луганська області).

Що, в свою чергу, дасть можливість скоротити апарат управління, та заповнити вивільнені посади спеціалістами з питань моніторингу, аналітики та комунікацій з суспільством.

Очікувані результати

Реалізація Концепції дасть можливість:

створити прозору та ефективну структуру державного природоохоронного контролю та моніторингу стану навколишнього середовища країни;

поліпшити якість та підвищити ефективність роботи інспекційних підрозділів;

спростити та забезпечити прозорість процедури здійснення контролю та оприлюднення його результатів;

скасувати обов'язковий плановий контроль суб'єктів малого та середнього бізнесу;

забезпечити неухильну реалізацію принципу - "забруднювач платить";

створити умови для інтеграції національної природоохоронної системи в європейський правовий простір;

відродити інститут громадського природоохоронного контролю на нових засадах і принципах.

Обсяг фінансових ресурсів

Фінансування заходів щодо реалізації Концепції здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Для реалізації Концепції можуть також залучатися кошти міжнародної технічної допомоги, внески заінтересованих міжнародних організацій, а також кошти з інших джерел.

____________

Далі...

Про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад державних секретарів міністерств

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 11 жовтня 2016 р. N 732-р

Київ

Про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад державних секретарів міністерств

Відповідно до частини другої статті 23 Закону України "Про державну службу"оголосити конкурс на зайняття вакантних посад державних секретарів Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства інформаційної політики України та Міністерства культури України з визначенням умов проведення конкурсу згідно з додатком.

Прем'єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

Інд. 19

Додаток

до розпорядження Кабінету Міністрів України

від 11 жовтня 2016 р. N 732-р

УМОВИ
проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державних секретарів міністерств

Загальні умови

1. Посадові обов'язки:

1) організовує роботу апарату міністерства;

2) забезпечує підготовку пропозицій щодо виконання завдань міністерства та подає їх на розгляд;

3) організовує та контролює виконання апаратом міністерства Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів міністерства та доручень міністра, його першого заступника та заступників, звітує про їх виконання;

4) готує та подає міністрові для затвердження плани роботи міністерства, звітує про їх виконання;

5) за погодженням із Мінфіном затверджує штатний розпис та кошторис міністерства;

6) призначає на посаду та звільняє з посади у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату міністерства, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;

7) приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату міністерства, приймає рішення щодо їх заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності;

8) призначає на посади керівників територіальних органів міністерства та їх заступників і звільняє їх з посад;

9) призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства, притягує їх до дисциплінарної відповідальності;

10) забезпечує в установленому порядку організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та інших працівників міністерства;

11) представляє міністерство як юридичну особу в цивільно-правових відносинах;

12) видає з питань, що належать до його повноважень, накази організаційно-розпорядчого характеру та контролює їх виконання;

13) здійснює інші повноваження, визначені законом.

2. Умови оплати праці:

1) посадовий оклад - 12061 гривня;

2) надбавка до посадового окладу за ранг - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 р. N 292 "Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" (Офіційний вісник України, 2016 р., N 31, ст. 1243);

3) інші надбавки, доплати та премії - відповідно до законодавства.

3. Інформація про строковість чи безстроковість призначення на посаду - призначення на посаду строком на п'ять років, якщо інше не передбачено законом, з правом повторного призначення на ще один строк або подальшого переведення за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби на рівнозначну або нижчу посаду до іншого державного органу.

4. Перелік документів, необхідних для участі в конкурсі, та строк їх подання:

1) копія паспорта громадянина України;

2) письмова заява про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади державної служби за формою згідно з додатком 2 до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. N 246 (Офіційний вісник України, 2016 р., N 28, ст. 1116), до якої додається резюме у довільній формі;

3) заява про забезпечення в установленому порядку розумного пристосування за формою згідно з додатком 3 до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. N 246 (подається у разі потреби особою, яка має інвалідність);

4) письмова заява, в якій особа повідомляє про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", та дає згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону, або копія довідки встановленої форми про результати такої перевірки;

5) копія (копії) документа (документів) про освіту;

6) заповнена особова картка встановленого зразка;

7) декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік;

8) документи приймаються до 18 години 28 жовтня 2016 року.

5. Дата, час і місце проведення конкурсу - 7 листопада 2016 р., 10 година, м. Київ, вул. Прорізна, 15.

6. Прізвище, ім'я та по батькові, номер телефону та адреса електронної пошти особи, яка надає додаткову інформацію з питань проведення конкурсу, - Велієва Олеся Валеріївна (256-00-01, e-mail: velieva@nads.gov.ua).

Вимоги до професійної компетентності

Загальні вимоги

1. Освіта - вища, ступінь вищої освіти - магістр.

2. Стаж роботи:

1) загальний стаж роботи - не менше семи років;

2) досвід роботи на посадах державної служби категорій "А" чи "Б" або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування чи досвід роботи на керівних посадах у відповідній сфері - не менше трьох років.

3. Володіння мовами - вільне володіння державною мовою.

Спеціальні вимоги

1. Знання законодавства:

1) Конституція України;

2) Закон України "Про державну службу";

3) Закон України "Про запобігання корупції";

4) Закон України "Про Кабінет Міністрів України";

5) Закон України "Про центральні органи виконавчої влади";

6) Закон України "Про звернення громадян";

7) Закон України "Про доступ до публічної інформації";

8) Закон України "Про публічні закупівлі";

9) Закон України "Про соціальний діалог в Україні";

10) Закон України "Про очищення влади";

11) законодавство, що регулює діяльність відповідного міністерства.

2. Професійні знання:

1) знання вимог трудового законодавства та законодавства про державну службу;

2) знання Регламенту Кабінету Міністрів України;

3. Наявність лідерських навичок:

1) встановлення цілей, пріоритетів та орієнтирів;

2) стратегічне планування;

3) вміння працювати з великим обсягом інформації та здатність виконувати одночасно декілька завдань;

4) ведення ділових переговорів;

5) досягнення кінцевих результатів.

4. Вміння приймати ефективні рішення:

1) аналіз державної політики;

2) наявність необхідних знань для ефективного розподілу та використання ресурсів (у тому числі людських, фінансових, матеріальних).

5. Комунікації та взаємодія:

1) вміння здійснювати ефективну комунікацію та проводити публічні виступи;

2) співпраця та налагодження партнерської взаємодії;

3) відкритість.

6. Управління змінами:

1) формування плану змін та покращень;

2) управління змінами та реакцією на них;

3) оцінка ефективності змін.

7. Управління організацією та персоналом:

1) організація роботи і контроль;

2) управління проектами;

3) управління якісним обслуговуванням;

4) мотивування;

5) управління людськими ресурсами.

8. Особистісні компетенції:

1) принциповість, рішучість і вимогливість під час прийняття рішень;

2) спрямованість на служіння суспільству, захист національних інтересів;

3) системність;

4) інноваційність та неупередженість;

5) самоорганізація та саморозвиток;

6) вміння працювати в стресових ситуаціях.

9. Управління публічними фінансами:

1) знання основ бюджетного законодавства;

2) знання системи державного контролю у сфері публічних фінансів.

10. Робота з інформацією:

1) знання основ законодавства про інформацію;

2) вміння працювати в умовах електронного урядування.

____________

Далі...