ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

19 жовтня 2016

28.09.2016. Круглий стіл «Ліс. Держава. Гроші. Хто, кому і скільки?». ВІДЕО

28 вересня 2016 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України на базі ННІ лісового і садово-паркового господарства відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Ліс. Держава. Гроші. Хто, кому і скільки?». В обговоренні теми взяли участь представники Держлісагентства України і держлісгоспів, Міністерства екології і природних ресурсів, народні депутати, експерти програми FLEG Світового банку, провідні науковці, освітяни лісівничих університетів, ЗМІ.

Виступи учасників



Юрій Марчук. Аналіз стану фінансування підприємств Держлісагентства.
GreenVideoview 24:39



Михайло Попков о европейском опыте и финансовой устойчивости лесной отрасли.
GreenVideoview 25:32



Валерій Давиденко: «На сьогоднішній день 50% всіх рубок знаходиться «в тіні».
GreenVideoview 4:24



Валентин Дідич про депутатську допомогу в збереженні лісів. Green Video
GreenVideoTM 4:20



Степан Кривов’язий про соціальний стан лісогосподарських підприємств.
GreenVideoTM 9:16



Сергій Світайло про необхідність фінансування лісгоспів півдня і сходу. Green Video
GreenVideoTM 2:29



Віктор Ткач про стан фінансування лісівничої науки.
GreenVideoTM 8:23


Василь Клешня про стан лісогосподарства Дніпропетровської області. Green Video
GreenVideoTM
6:33


Сергей Рыбалкин о состоянии лесного хозяйства Запорожской области. Green Video
GreenVideoTM
4:21


Микола Мовчан про передачу лісосмуг землевласникам. Green Video
GreenVideoTM
3:40


Віктор Тищенко про стан лісового господарства в Херсонській області. Green Video
GreenVideoTM
6:58


Віталій Саблук про залучення малих місцевих господарств до національної лісової справи. Green Video
GreenVideoview
26:46


Павло Никитюк про відсутність програми «Ліси України» на 2016-2020 рр. Green Video
GreenVideoTM
7:58


Галина Байраківська про спроби Держлісагентства домогтися фінансування галузі. Green Video
GreenVideoTM
5:46


Ігор Лицур. Аналіз видатків держбюджету на лісове господарство. Green Video
GreenVideoTM
5:07


28.09.2016. Круглий стіл «Ліс. Держава. Гроші. Хто, кому і скільки?». Green Video
GreenVideoview
3:20:00

Продаж українського лісу заради кредитів – злочин? - Скоцик

Скоцик нагадав, що у більшості країн Європи експорт лісовини і вирубка лісу заборонені
600 млн євро макрофінансової допомоги – це не ціна українського лісу. Не можна розпродавати власні ресурси заради отримання кредитів, які йдуть на проїдання та латання дірок у бюджеті. Про це заявив лідер Аграрної партії України Віталій Скоцик, коментуючи повідомлення голови представництва ЄС в Україні Хьюга Мінгареллі про те, що Україна отримає другий транш допомоги від Європейського Союзу в разі зняття заборони на експорт лісу.
«Власні ресурси європейці цінують. У більшості країн Європи експорт лісовини і вирубка лісу заборонені. У Румунії цьогоріч взагалі прирівняли незаконну вирубку лісу до тероризму, знищення хоча б одного гектару лісів переслідується як загроза національній безпеці. Нагадаю, що в Україні дике винищення лісів уже призвело до «облисіння» Карпат», - зазначив Скоцик.
Політик наголосив, що, згідно з чинним законодавством, з України заборонено вивозити лише сировину. «Хочу нагадати, що мораторій на експорт, зі скрипом ухвалений Верховною Радою у квітні 2015 року, діє лише на необроблену деревину. На жаль, ми бачили уже тоді, як через урядові структури велася кампанія за те, щоб закон не набув чинності. У березні цього року Кабінет міністрів вносив до парламенту законопроект про скасування мораторію», - зауважив Скоцик.
За його словами, від зняття мораторію виграє лише «лісова мафія», але аж ніяк не народ.
«Ліс-кругляк, у тому числі й через відверто контрабандні схеми, роками вивозили за кордон - замість того, щоб розвивати його переробку, створювати робочі місця в Україні і заробляти додану вартість на готових виробах із деревини. Потрібно створити умови, щоб промисловий ліс перероблявся в Україні, щоб тут могли працювати дрібні та середні підприємці, а не лісові магнати, яких цікавить лише сьогоднішній заробіток, а не те, як країна житиме завтра», - зазначив Скоцик.
Він наголосив, що наші ресурси працюватимуть на країну, коли буде довгострокове планування розвитку держави.
«У лісовій, як і в аграрній сфері, Україна, на жаль, здобула не вельми почесне звання сировинного придатка інших держав. Усе це - наслідки безсистемної роботи наших чиновників, відсутності стратегічного планування. Сьогоднішні дії влади нагадують поведінку пияка, який заради кількох гривень згоден продати в ломбард усе з дому. Це потрібно змінювати. До влади повинні прийти менеджери, які зможуть планувати, як розвиватиметься країна на 25-35 років уперед. Тоді ми зможемо правильно розпоряджатись своїми ресурсами, зробити так, щоб вони працювали на нашу державу», - резюмував Скоцик.

Як повідомлялося, боротьба Нацполіції з незаконною вирубкою лісу призвела до зниження обсягів експорту необробленої деревини в п'ять разів.

Три тысячи белорусов уже приняли участие в акции по восстановлению лесов после урагана

За две недели с момента старта добровольной акции «Аднавім лясы разам!» на территориях, пострадавших от урагана, посажено более 1,7 тыс. га новых деревьев. В акции приняли участие 3 тысячи человек, сообщает Министерство лесного хозяйства.

Фото: Дарья Бурякина, TUT.BY

«Мы хотим выразить огромную благодарность всем и каждому, кто помогает нам в этот сложный период. Вместе у нас получится полностью возродить погибший лес Беларуси», — отметили в пресс-службе ведомства.

Как сообщалось ранее, до конца осени на поврежденных ураганами участкахпланируют посадить около 5 тысяч га новых лесов. Лесоводы признаются, что справиться самим будет проблематично и обращаются ко всем неравнодушным за помощью. Акция продлится до 31 октября. В специальной рубрике на сайте можно выбрать удобный для себя объект, связаться с организаторами по указанным телефонам и сообщить об участии.

Ураган 13 июля 2016 года оказался для лесного хозяйства Беларуси самым разрушительным в истории. Всего по стране было повреждено около 4 млн кубометров древесины на площади почти 12,8 тыс. га.

Из-за непогоды в Беларуси пострадали 510 населенных пунктов в 26 районах Витебской, Гомельской, Гродненской, Минской, Могилевской областей и город Минск.

На территории Минской области больше всего пострадало пять районов: Смолевичский, Минский, Дзержинский, Березинский, Червенский. Там было повреждено 680 жилых домов, 175 производственных помещений, пострадало 8,5 тысячи га лесных массивов.

Читать полностью: http://news.tut.by/society/516541.html

18 жовтня 2016

Более 1,7 тыс. га новых лесов посадили добровольцы во время акции Минлесхоза


Общество 18.10.2016 | 21:50 

18 октября, Минск /Корр. БЕЛТА/. 

В Беларуси с начала добровольной акции "Аднавім лясы разам!" на территориях, поврежденных ураганами, посажено более 1,7 тыс. га новых лесов, сообщили БЕЛТА в пресс-службе Министерства лесного хозяйства. 

Помочь восстановить природное богатство за две недели вышли 3 тыс. человек: волонтеры, работники государственных учреждений, школьники, студенты, лесоводы и многие другие. 

На прошедшей неделе свой вклад в восстановление лесов на территориях, поврежденных ураганными ветрами, внесли многие учреждения и организации, среди которых Государственный пограничный комитет, Министерство промышленности, Министерство сельского хозяйства и продовольствия, Следственный комитет, Генеральная прокуратура и ее областные и районные подразделения, студенты Белорусского государственного технологического университета и многие другие. Ежедневно в посадках участвуют и работники центрального аппарата Министерства лесного хозяйства и подведомственных организаций. 

"Мы хотим выразить огромную благодарность всем и каждому, кто помогает нам в этот сложный период. Вместе у нас получится полностью возродить погибший лес Беларуси", - отметили в пресс-службе ведомства. 

Акция продлится до 31 октября. В специальной рубрике на сайте можно выбрать удобный для себя объект, связаться с организаторами по указанным телефонам и сообщить об участии. 

Как сообщалось, в июле 2016 года на Беларусь обрушилась стихия. Разрушения в лесном хозяйстве в министерстве назвали самыми масштабными. Серьезнее всего пострадали Березинский, Дзержинский, Минский, Смолевичский, Червенский районы Минской области и Мозырский район Гомельской области. Всего по стране в июле было повреждено более 4 млн куб.м древесины на площади почти 12,8 тыс. га.

Здійснення лісогосподарських заходів у зоні відчуження


Функції збереження, відтворення і раціонального використання існуючих природних комплексів та їх окремих компонентів у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення, проведення наукових досліджень, відтворення біологічного розмаїття (в тому числі спеціальне використання об’єктів тваринного світу), забезпечення догляду за лісами завдяки реалізації спеціалізованих заходів радіаційного, протипожежного та санітарного захисту, спрямованого на запобігання винесенню радіоактивних відходів за межі зони відчуження, належать до основних, які покладені на ДСП «Північна Пуща».

Упродовж жовтня тривало патрулювання лісів, перелогових земель та водної акваторії на площі понад 240,6 тисяч гектарів з метою охорони їх від пожеж, лісопорушень та браконьєрства. Порушень не виявлено.

Фахівцями ДСП «Північна Пуща» проведене лісопатологічне обстеження лісів на площі понад 150 тисяч гектарів. За підсумками обстеження у лісових масивах шкідників та хвороб не виявлено.

З метою унеможливлення поширення пожеж у лісових масивах зони відчуження здійснювався механізований догляд за мінералізованими смугами та протипожежними розривами протяжністю понад 530 кілометрів.

З початку року фахівцями ДСП «Північна Пуща» було виготовлено та поновлено 32 штучні солонці, а також виготовлено та встановлено шістдесят протипожежних шлагбаумів.

Дата публікації 18 жовтня 2016.

Кубометр дров у лісгоспах коштує втричі дешевше, ніж у посередників

 (фото: atmwood.com.ua)

Цього року прохолода застала українців дещо раніше, ніж зазвичай -  у містах ще тиждень тому стартував опалювальний сезон, а жителі сіл почали вмикати індивідуальне опалення. Власники твердопаливних котлів активніше приступили до заготівлі дров чи інших матеріалів для обігріву своїх осель.
Про те, які цього року розцінки на паливну деревину, ми запитали у першого заступника начальника Полтавського управління лісового та мисливського господарства Олексія Тенянка.
Як розповів Олексій Григорович «ЕнергоЛайфу», кубометр дров паливних для населення в лісництвах та лісових господарствах цьогоріч реалізується по ціні 250 грн. Мова йде про найдорожчий сорт – твердолистяні породи дерева, які мають найвищу теплотворну здатність.
«Всього дрова бувають трьох типів залежно від їх теплотворної здатності. Перша, це так звана тверда група – дуб, береза, ясень, клен, тополя. Вони при спалюванні виділяють найбільше теплової енергії, - розповів Олексій Тенянко. – До другої групи належать хвойні дерева та вільха. Найменшу теплотворну здатність мають м‘яколистяні породи, зокрема тополя».
Дрова другої і третьої групи можна придбати по ціні від 170 гривень за кубометр.
Такі розцінки лісові господарства Полтавської області пропонують населенню, адже згідно з розпорядженням облдержадміністрації, реалізують їх з мінімальною рентабельністю. Якщо ж дрова купуватиме бізнесмен для продажу, їх ціна вже починатиметься від 500 гривень за кубометр.
Для того, щоб придбати паливну деревину по ціні для населення, треба отримати довідку з сільської ради про те, що будинок відключений від централізованого газопостачання та опалюється дровами. Одержати «на руки» можна не більше 10 кубометрів дров – цього цілком достатньо для того, щоб пережити зиму в звичайній сільській хаті з порівняно невеликою площею. Більше не продають, щоб не стимулювати дії посередників.
Але деякі ділки вже виробили схему отримання відповідних документів у сільрадах, для того, щоб мати можливість вигідно вести бізнес. Купуючи вантажівку дрів по ціні приблизно 2000 гривень, вони потім реалізують її населенню за 6-7 тис. грн. Плюс лише в тому, що вони розпилюють дрова на менші чурбаки, які зручніше потім колоти, та доставляють їх замовнику додому.
"Ми реалізуємо дрова населенню у вигляді метрового пиловника, а послуги відвантажування та доставки не надаємо. Тобто, якщо людина звернеться у лісництво чи лісгосп за дровами, то забирати їх буде прямо з лісу – своїм транспортом та силами. Зате за саму деревину заплатить в кілька разів дешевше», - говорить Тенянко.
Є і альтернатива – це паливні брикети, які продаються на піддонах. Тонна таких брикетів коштує 2-2,5 тисячі гривень. Щоправда, на Полтавщині їх виробляють лише у Новосанжарському лісгоспі. Дрова ж паливні реалізують у будь-якому лісництві чи підприємстві лісового господарства області.
Поділився Олексій Григорович і власними спостереженнями щодо використання деревини в якості палива.
«При купівлі дров краще брати більш сухі, бо вони мають більшу теплотворну здатність. Дрова ж свіжої заготовки поглинають багато тепла на висушування – дерево шкварчить у котлі, а нічого не гріє», - розповів Тенянко.
Нагадаємо, минулого року лісові господарства Полтавщини реалізували близько 50 тисяч кубометрів дров паливних. Збільшувати об'єми реалізації паливної деревини, не дивлячись на попит, область не може, бо за нормами частка дров від загального ліквіду спиляної деревини у рік становить не більше 10-11%.
ЕнергоЛайф.інфо
Опублікований 18 Жовтень 2016 Надія Руденко (author)

Генпрокуратурою спільно з СБУ викрито незаконну спробу експорту деревини службовими особами одного із суб’єктів господарювання (ФОТО)


Генеральною прокуратурою України скоординовано спільні заходи правоохоронних органів по протидії незаконній вирубці лісонасаджень та експорту деревини.

Як результат встановлено, що службовими особами ряду державних лісогосподарських підприємств в період 2016 року, за попередньою змовою з суб’єктами господарювання, організовано протиправну схему розтрати деревини та продаж її без внесення до бухгалтерської звітності та без товарно-супровідних документів.

За цим фактом Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ та Головним управлінням контррозвідувального захисту економіки держави СБ України проведено слідчі дії, в рамках яких викрито незаконну спробу експорту деревини службовими особами одного із суб’єктів господарювання.

В ході обшуку вилучено понад 2,6 тис кубометрів державного лісу у вигляді пиломатеріалів на території Херсонського річкового порту. Деревина готувалась на експорт до Туреччини. Вартість деревини підраховується.

З метою забезпечення відшкодування завданої шкоди та надходження грошових коштів до бюджету, до суду подано клопотання про арешт вказаних лісоматеріалів, яке судом задоволено.

Наразі слідчі дії тривають, встановлено ряд інших фактів протиправної діяльності по вирубці та експорту деревини, щодо яких продовжуються заходи документування.






Управління зв’язків із громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури України

Еще один участок на «Маяке» в Корабельном районе Николаева вернулся в госсобственность



Апелляционная инстанция в составе председательствующего Даниловой А.А., судей Ливинского И.В. и Шаманской Н.А. постановила решение, рассмотрев апелляционную жалобу Куклы П.Т. по гражданскому делу по иску прокурора Корабельного района г. Николаева в интересах государства в лице Николаевской областной государственной администрации, ГП «Николаевское лесное хозяйство» к Николаевскому городскому совета и Куклы П.Т. о признании незаконным и отмене решения, признании недействительным государственного акта на право собственности на землю и истребование земельного участка. Об этом сообщили в пресс-службе Апелляционного суда Николаевской области.

В ноябре 2014 г. прокурор Корабельного района г. Николаева обратился с иском в суд. Он отмечал, что 30 июня 2006 года решением Николаевского городского совета Куклы П.Т. предоставлено разрешение на отвод земельного участка площадью 906 кв.м. за счет земель лесного хозяйства для строительства и обслуживания жилого дома и хозяйственных сооружений по ул. Гагарина в г. Николаеве.

Спорный земельный участок расположен в урочище «Жовтневое» Николаевского лесничества ГП «Николаевское лесное хозяйство» на территории земель лесного фонда, что подтверждено ортофотопланами публичной кадастровой карты Украины и сообщением ВО «Укргослеспроект».

Решением Корабельного районного суда г. Николаева от 10 июля 2015 года иск удовлетворен частично.

В апелляционной жалобе Кукла П.Т. просил решение отменить и отказать в удовлетворении иска, ссылаясь на неполное выяснение судом обстоятельств дела, неверную оценку собранных доказательств и другие нарушения судом норм материального и процессуального права.

Проверив законность и обоснованность судебного решения в пределах доводов апелляционной жалобы, коллегия судей апелляцию отклонила, а решение Корабельного районного суда г.Николаева изменила, указав в резолютивной части: «истребовать в Куклы П.Т. земельный участок площадью 906 кв. м,, расположенный по ул. Гагарина в собственность государства в пользование государственного предприятия «Николаевское лесное хозяйство».

Поскольку решения Николаевского городского совета от 30 июня 2006 года и от 9 ноября 2007 о передаче земли в собственность Куклы П.Т. приняты городским советом вопреки действующему законодательству и с превышением полномочий, суд первой инстанции пришел к правильному выводу об их незаконности, что и подтвердила апелляционная инстанция.

Решение коллегии апелляционного суда вступило в законную силу с момента провозглашения, то есть с 6 октября 2016 года, но в течение двадцати дней с этого времени может быть обжаловано в кассационном порядке в Высший специализированный суд Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел.

17:03   18.10.2016
http://inshe.tv/society/2016-10-18/172004/

У представництві ЄС розповіли, до чого може призвести збереження заборони на експорт лісу

Заборона на експорт лісу-кругляка, зняття якої є обов'язковою умовою надання Україні 600 млн дол. макрофінансової допомоги від Європейського Союзу, може призвести до відмови деяких країн затвердити пропозицію Єврокомісії про розширення квот на українську продукцію.



До чого може привести заборону на експорт лісу / gp.gov.ua 

Про це заявив голова торгового сектору Представництва ЄС в Україні Ніколас Бердж на круглому столі в рамках спільного проекту УНІАН та Представництва ЄС #EUkrаine.


«Ці дві речі (заборона на експорт українського лісу і надання додаткових квот - УНІАН) не пов'язані безпосередньо, але пов'язані опосередковано. Європейський Союз зробив односторонню пропозицію скасувати певні мита. Ми зробили цю пропозицію, знаючи, що є певні проблеми з наявністю заборони експорту лісу.... Тим не менш, ймовірно, деякі країни-члени ЄС, які втрачають на заборону експорту лісу, можуть прийняти це до уваги, коли будуть приймати рішення відносно автономних торгових преференцій», - сказав він. 

За словами Берджа, ЄС очікує врегулювання цього питання найближчим часом. 

«Ми хочемо побачити прогрес у питанні експорту лісу протягом наступних декількох тижнів», - зазначив він. 

Як повідомляв УНІАН, ЄС виступив з пропозицією розширити квоти на експорт українського зерна, томатів, меду, добрив, взуття, електрообладнання та металопродукції. 

За словами єврокомісара з питань торгівлі Сесілії Мальмстрем, квоти будуть збільшені терміном на три роки. Однак це рішення в комплексі має затвердити Європарламент, а також держави-члени ЄС. 

Зняття мораторію на експорт лісу-кругляка, введеного в 2015 році терміном на 10 років, а також організація виплат внутрішнім переселенцям є ключовими умовами виділення Україні другого траншу макрофінансової допомоги в розмірі 600 млн дол. 

За словами Мальмстрем, мораторій суперечить Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Детальніше читайте на УНІАН: http://www.unian.ua/eurobusiness/1578193-u-predstavnitstvi-es-rozpovili-do-chogo-moje-prizvesti-zberejennya-zaboroni-na-eksport-lisu.html