ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
18 жовтня 2016
Лісівники енергоощадні, або економія по-волинськи. ФОТО
В часи, коли ціна на газ стрімко зрісло, дуже актуальним став перехід на альтернативні види палива. Активно впроваджує відповідні заходи Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства.
Ділове видання Волині "Конкурент" відвідало ДП "Цуманське ЛГ", де на власні очі побачило, як це відбувається.
На території лісокомплексу журналістів зустрів керівник підприємства Володимир Туревич, який відразу зазначив, що в плані енергозбереження та енергозаміщення вони орієнтовані на отримання енергії з відходів виробництва.

Ділове видання Волині "Конкурент" відвідало ДП "Цуманське ЛГ", де на власні очі побачило, як це відбувається.
На території лісокомплексу журналістів зустрів керівник підприємства Володимир Туревич, який відразу зазначив, що в плані енергозбереження та енергозаміщення вони орієнтовані на отримання енергії з відходів виробництва.
ДП "Цуманське ЛГ" Володимир Туревич розповідає про енергоощадні заходи на хньому підприємстві
"Частково ми використовуємо їх у такому вигляді, як воно є, а деякі піддаємо подальшій переробці", – розповів директор та повів гостей до шумних цехів.
Дровокол РЦА Tajfun








"Ми використовуємо малоцінні деревні породи, які мало кому цікаві у лісопильній галузі, проте коли ми їх підсушуємо, їхня вартість виростає утричі", – додав чоловік.
Володимир Туревич каже, що продукція має величезний попит на ринку та моментально реалізовується. Частина продається в Україні, інша – йде на експорт, в основному до Польщі, де куб такої сировини вартує близько 35 євро. Очільник підприємства зауважив, що велику роль відіграє наявність спеціального сушильного господарства, оскільки ціна "сирого" палива становить лише 350 гривень.





"Також ми економимо на завантаженості транспорту: необробленої продукції можна "накидати" до транспорту в межах 20-22 кубів. Тоді ж як висушеної – 36-41", – підкреслив лісівник.
Сушильні камери VANICEK (Австрія),
Для того, щоб таке господарство мало змогу економно функціонувати, у 2013 році було встановлено котел для твердого палива, який працює на відходах від деревини. Установка має потужність в 1 мегават, що рівняється площі опалення в 1000 метрів квадратних.
Котел, який забезпечує теплом сушильні камери...
...працює він на відходах від лісопильної діяльності
Також підприємство "робить" гроші з хмизу. Як каже Володимир Туревич, так звана неліквідна сировина має нульову вартість і зазвичай піддається спаленню. Проте в Цумані вирішили робити інакше: лісники "перебивають" деревину на паливну тріску, використовуючи для цього спеціальне устаткування.



"Наші витрати становлять до 90 гривень за куб, але потім продаємо по 170-200 гривень", – зазначив директор ДП "Цуманське ЛГ".
***
Нині енергоощадність повинна стати актуальною для кожного українця. Це стосується не лише комунальних та державних підприємств, а й власних осель громадян. Перехід на тверде паливе – важливий крок для економії ресурсів. В цьому випадку лісові господарства подають хороший приклад кожному, пропагуючи правильні зміни та підходи, які безпосередньо впливатимуть на економіку держави.
Автор: Руслан ПИЛИПЧУК
"Частково ми використовуємо їх у такому вигляді, як воно є, а деякі піддаємо подальшій переробці", – розповів директор та повів гостей до шумних цехів.
"Ми використовуємо малоцінні деревні породи, які мало кому цікаві у лісопильній галузі, проте коли ми їх підсушуємо, їхня вартість виростає утричі", – додав чоловік.
Володимир Туревич каже, що продукція має величезний попит на ринку та моментально реалізовується. Частина продається в Україні, інша – йде на експорт, в основному до Польщі, де куб такої сировини вартує близько 35 євро. Очільник підприємства зауважив, що велику роль відіграє наявність спеціального сушильного господарства, оскільки ціна "сирого" палива становить лише 350 гривень.
"Також ми економимо на завантаженості транспорту: необробленої продукції можна "накидати" до транспорту в межах 20-22 кубів. Тоді ж як висушеної – 36-41", – підкреслив лісівник.
Для того, щоб таке господарство мало змогу економно функціонувати, у 2013 році було встановлено котел для твердого палива, який працює на відходах від деревини. Установка має потужність в 1 мегават, що рівняється площі опалення в 1000 метрів квадратних.
Також підприємство "робить" гроші з хмизу. Як каже Володимир Туревич, так звана неліквідна сировина має нульову вартість і зазвичай піддається спаленню. Проте в Цумані вирішили робити інакше: лісники "перебивають" деревину на паливну тріску, використовуючи для цього спеціальне устаткування.
"Наші витрати становлять до 90 гривень за куб, але потім продаємо по 170-200 гривень", – зазначив директор ДП "Цуманське ЛГ".
***
Нині енергоощадність повинна стати актуальною для кожного українця. Це стосується не лише комунальних та державних підприємств, а й власних осель громадян. Перехід на тверде паливе – важливий крок для економії ресурсів. В цьому випадку лісові господарства подають хороший приклад кожному, пропагуючи правильні зміни та підходи, які безпосередньо впливатимуть на економіку держави.
Автор: Руслан ПИЛИПЧУК
Чигиринські лісівники готуються до ранніх посадок
Щоб раніше розпочати посадкову кампанію навесні, чигиринські лісівники переносять лісові розсадники на легші грунти. Це дасть можливість швидше підготувати посадковий матеріал і посадити його у вологу землю.

Раніше сіянці дуба вирощували у Яничанському лісництві, де багатший ґрунт. І навесні доводилося чекати, доки підсохне земля, щоб можна було викопати сіянці, не пошкоджуючи кореневу систему. А за цей час лісокультурні площі, де необхідно створити насадження, уже втрачали дорогоцінну вологу. Це, звісно, знижувало приживлюваність і якість самих насаджень. Тому цього року вирішили поекпериментувати і частково перенесли розсадник із вирощування сіянців дуба до Трушівського лісництва.
«У нас ґрунт бідніший, вода швидше сходить. А значить, зайти в розсадник можна буде раніше. Досвідчені лісівники знають – чим раніше посадиш, тим кращий буде результат», – розповів лісничий Трушівського лісництва Андрій Приходько.
Тут дуба посіяли небагато – близько 0,2 га, щоб розпочати посадкову кампанію. Адже у Матвіївському та Яничанському лісництвах від розсадників не відмовилися. Їхній посадматеріал буде використано пізніше для посадки.
«Нам головне – якомога раніше посадити сіянці, доки не зійшла волога. Це запорука міцних здорових насаджень», – відзначив директор ДП «Чигиринське лісове господарство» Роман Фендюр.
Подібний експеримент чигиринці проводять і з сосновими сіянцями. А весна покаже, наскільки він буде успішним.
Про це інформує Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства
Раніше сіянці дуба вирощували у Яничанському лісництві, де багатший ґрунт. І навесні доводилося чекати, доки підсохне земля, щоб можна було викопати сіянці, не пошкоджуючи кореневу систему. А за цей час лісокультурні площі, де необхідно створити насадження, уже втрачали дорогоцінну вологу. Це, звісно, знижувало приживлюваність і якість самих насаджень. Тому цього року вирішили поекпериментувати і частково перенесли розсадник із вирощування сіянців дуба до Трушівського лісництва.
«У нас ґрунт бідніший, вода швидше сходить. А значить, зайти в розсадник можна буде раніше. Досвідчені лісівники знають – чим раніше посадиш, тим кращий буде результат», – розповів лісничий Трушівського лісництва Андрій Приходько.
Тут дуба посіяли небагато – близько 0,2 га, щоб розпочати посадкову кампанію. Адже у Матвіївському та Яничанському лісництвах від розсадників не відмовилися. Їхній посадматеріал буде використано пізніше для посадки.
«Нам головне – якомога раніше посадити сіянці, доки не зійшла волога. Це запорука міцних здорових насаджень», – відзначив директор ДП «Чигиринське лісове господарство» Роман Фендюр.
Подібний експеримент чигиринці проводять і з сосновими сіянцями. А весна покаже, наскільки він буде успішним.
Про це інформує Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства
На Львівщині волонтери готуються до боротьби з розгулом лісової мафії
Другий тиждень поспіль волонтери WWF в Україні знайомляться з основами ведення лісового господарства для боротьби із порушеннями при проведенні рубок. Цього разу тренінг пройшов у Новояворівську, поблизу Львова.
Близькість Карпат породжує у Львові велику зацікавленість і водночас стурбованість проблемою рубок лісу. Ледь не кожен турист особисто зіштовхувався із цілком вирубаними схилами гір та ешелонами, заповненими карпатським лісом. Не дивно, що темою тренінгу на Львівських теренах зацікавились і небайдужі активісти Івано-Франківщини, які також висловили бажання долучитись до Лісової Варти.
Створення ефективної системи громадського контролю за системними порушеннями під час ведення лісового господарства – мета проекту «Лісова Варта».
Серед небайдужих волонтерів, які хочуть на ділі, а не словах боротися з розгулом лісової мафії, є як орнітологи та ентомологи, дотичні до лісів в силу своєї професійній діяльності, так і HR-спеціалісти, фотографи, маркетологи, юристи, криміналісти … – ЛІС поєднує всіх. Так само як і бажання всерйоз взятися за цю справу, адже всі втомилися від голослівних, нічим не підкріплених заяв про масові незаконні вирубки, за якими не слідує жодних реальних дій.
Протягом дводенного тренінгу наші доблесні експерти ознайомили волонтерів із основами ведення лісового господарства, теорією та практикою обстежень лісових ділянок та пошуком порушень при відведенні ділянок під вибіркові чи суцільні рубки, при виявленні самовільних порубів, при огляді вже вирубаної ділянки. Хоч погодні умови не надто сприяли прогулянці лісом, волонтери з честю пройшли перші випробування – вітром, холодом і дощем )
«Отримані волонтерами знання повинні допомогти їм під час вирішення питання: побачене є лісопорушенням чи навпаки – правомірним передчасно запланованим лісогосподарським заходом? Адже нам потрібно захистити унікальні ліси, сприяти раціональному планомірному використанню лісових ресурсів і сталому розвитку лісового господарства. Ми проти варварського безконтрольного вирубування карпатських лісів» – додає Дмитро Карабчук, консультант та керівник лісових проектів WWF в Україні.
У подальшому плануються спільні рейди в лісові масиви Львівської області. Разом з Київською, ці дві області є пілотними у побудові системи громадського контролю лісозаготівель.
Наостанок хочеться подякувати колективу Новояворівського реколекційного центру за гостинність і смачні обіди та Страдчівському навчально-виробничому комбінату – за сприяння при проведенні навчальних перевірок!
Андрій Плига, координатор волонтерів WWF в Україні
18 ЖОВТНЯ 2016, 21:14
В Брестской области проводится системная работа по радиационному контролю дикорастущей продукции леса
В Брестской области проводится системная работа по радиационному контролю дикорастущей продукции леса.
Так, за июнь-сентябрь текущего года было исследовано 714 проб ягод и грибов, из них было выявлено 160 проб с превышением содержания радионуклидов. Превышения допустимого уровня содержания радионуклидов цезия-137 в пробах ягод и грибов выявлены в Лунинецком, Столинском, Полесском и Пинском лесхозах.
Заведующая отделом гигиены ГУ «Брестский областной центр гигиены, эпидемиологии и общественного здоровья» Людмила Брезовская напомнила, что собирать лесные ягоды и грибы нужно только в разрешённых местах, где продукция контролируется, не покупать дары леса на трассе и в других неустановленных местах. Для подтверждения безопасности собранного урожая, можно обращаться в лаборатории территориальных ЦГЭ, где исследования проведут бесплатно.
17 октября 2016 17:01
Квоти на експорт лісу допоможуть контролювати його вивіз - керівник депгрупи "Відродження" Хомутиннік
Посол Євросоюзу в Україні Х'юг Мінгареллі сьогодні, 18 жовтня, зустрівся із керівником депутатської групи "Партія "Відродження" Віталієм Хомутинніком.
Під час заходу Віталій Хомутиннік розповів послу ЄС в Україні, що депутатська група "Партія "Відродження" послідовно підтримує вектор України на євроінтеграцію і голосувала за всі проекти законів, необхідні для підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, а також за виконання вимог Євросоюзу щодо візової лібералізації з Україною.
Сторони обговорили стан впровадження реформ в Україні, ефективність роботи Верховної Ради та питання подальшої співпраці з ЄС. Віталій Хомутиннік заявив про готовність "Партії "Відродження" підтримати "енергетичний пакет" законопроектів, подальше проведення судової реформи та якнайшвидше призначення нового складу ЦВК.
Під час зустрічі сторони також торкнулися проблеми зняття мораторію на експорт лісу-кругляка, що є однією з умов отримання чергового траншу у 600 млн євро макрофінансової допомоги Євросоюзу для України. "Щодо скасування мораторію на експорт лісу-кругляка депутатська група "Партія "Відродження" пропонує шукати компроміс. Альтернативним рішенням може бути скасування мораторію з одночасним запровадженням таких інструментів як встановлення експортного мита, дозволеного в рамках зобов'язань України у СОТ, або квотування експорту лісу-кругляка. За допомогою таких інструментів Україна зможе контролювати обсяг експорту лісу та не дозволяти надмірний його вивіз", - зазначив Віталій Хомутиннік.
Пожежа в Колорадо вже знищила 5000 гектарів землі. Відео
18.10.2016, 19:24
В американському штаті Колорадо бушує сильна лісова пожежа. Вона уже знищила 5 тисяч гектарів землі.
Вогонь добрався і до житлових будинків. Місцева влада евакуювала 130 сімей. Постраждали 16 осіб - всі вони отруїлися чадним газом.
Пожежникам ніяк не вдається взяти вогонь під контроль. На даний момент, через сильний вітер, він поширюється по території штату.
В американському штаті Колорадо бушує сильна лісова пожежа. Вона уже знищила 5 тисяч гектарів землі.
Вогонь добрався і до житлових будинків. Місцева влада евакуювала 130 сімей. Постраждали 16 осіб - всі вони отруїлися чадним газом.
Пожежникам ніяк не вдається взяти вогонь під контроль. На даний момент, через сильний вітер, він поширюється по території штату.
Експерти досі не змогли визначити причину загоряння. За однією з версій, це неполадки на лінії електропередачі.
Источник: http://24.kz/ru/news/in-the-world/item/143780
Зберегти мораторій на експорт лісу-кругляка
Категорично проти скасування мораторію на експорт з України лісу-кругляка виступає голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. I у своїй заяві наводить аргументи, спершу апелюючи до такого факту: «Закарпаття - єдина в Україні область, лісистість якої становить понад половину території. Крім того, наша область єдина, яка не вивозить на експорт деревину - нi паливну, ні ділову, а також не пропускає за кордон ліс з інших регіонів України».
I за це, продовжує керівник області, «маємо купу перевірок, претензій та судових позовів». А щодо вивезення деревини з України, то область «фактично зачинила державний кордон у межах Закарпаття на замок». Далі Г. Москаль наполягає на тому, що мораторій на експорт лісу-кругляка має бути збережений. Оскільки «чомусь країни Євросоюзу не хочуть вирубувати свої ліси: Словаччина та Румунія бережуть Татри й Карпати, Австрія та Італія - Альпи. Вони націлені на український ліс, який скуповують за копійки, виробляють iз нього продукцію, а потім продають її (у тому числі нам) втридорога.
По периметру з українським кордоном, в Угорщині, Словаччині та Румунії, є купа деревообробних підприємств, що працюють тільки на українській діловій деревині, яку часто отримують під виглядом дров».
Відтак голова ОДА дає таку пораду іноземним бізнесменам: «Якщо вони хочуть i далі нормально працювати за профілем, хай переносять виробництво в Україну, створюють тут робочі місця, платять податки й вивозять на експорт готову продукцію, а не ліс-кругляк. Якщо Євросоюз ставить надання Україні допомоги в залежність від зняття мораторію на експорт деревини, цим самим він демонструє, що бачить у нашій країні сировинний придаток. Це неприпустимо, заборона на вивезення лicy за кордон має бути збережена!»
На завершення, не відступаючи від своєї позиції, посадовець усе-таки нагадує, що зняття мораторію на експорт лісу-кругляка є однією з головних умов, які Євросоюз ставить для виділення Україні другого траншу макрофінансової допомоги в розмірі 600 мільйонів євро.
Василь НИТКА
18/10/2016
Комітет держконтролю перевірив діяльність лісгоспів
18.10.2016 В Комітеті держконтролю.
Результати проведених Комітетом державного контролю Мінської області перевірок діяльності лісгоспів свідчать, що незважаючи на вжиті з боку Мінського ГПЛХО заходи як і раніше мають місце факти незаконних рубок деревини, заподіяння шкоди навколишньому середовищу, прострочень у сплаті таксової вартості деревини на пні, порушення природоохоронного законодавства, незаконного використання бюджетних коштів та інші.
В першу чергу необхідно відзначити несвоєчасне надходження до бюджету плати за вирубану деревину.
Перевірками виявляються випадки, коли лісгосп виписує дозвільні документи на проведення рубки і оплачує тільки 30% вартості деревини, заготовлює її та реалізовує отриману лісопродукцію, забуваючи про те, що необхідно доплатити решту 70% вартості.
Подібні факти були виявлені в ГЛХУ «Пуховічскій лісгосп», де протягом 2014-2015 рр. заборгованість по виплаті вартості деревини на пні склала 253,049 тис. руб. Причому лісгосп дозволяв собі протягом року не розраховуватися за вирубану деревину. На сьогодні за такі хитрощі вказаною установі в бюджет доведеться виплатити пеню в розмірі 22 тис. руб.

Результати проведених Комітетом державного контролю Мінської області перевірок діяльності лісгоспів свідчать, що незважаючи на вжиті з боку Мінського ГПЛХО заходи як і раніше мають місце факти незаконних рубок деревини, заподіяння шкоди навколишньому середовищу, прострочень у сплаті таксової вартості деревини на пні, порушення природоохоронного законодавства, незаконного використання бюджетних коштів та інші.
В першу чергу необхідно відзначити несвоєчасне надходження до бюджету плати за вирубану деревину.
Перевірками виявляються випадки, коли лісгосп виписує дозвільні документи на проведення рубки і оплачує тільки 30% вартості деревини, заготовлює її та реалізовує отриману лісопродукцію, забуваючи про те, що необхідно доплатити решту 70% вартості.
Подібні факти були виявлені в ГЛХУ «Пуховічскій лісгосп», де протягом 2014-2015 рр. заборгованість по виплаті вартості деревини на пні склала 253,049 тис. руб. Причому лісгосп дозволяв собі протягом року не розраховуватися за вирубану деревину. На сьогодні за такі хитрощі вказаною установі в бюджет доведеться виплатити пеню в розмірі 22 тис. руб.
Також були випадки, коли співробітниками лісгоспу в дозвільні документи вносилися недостовірні відомості, в результаті чого деревина продавалась дешевше.
Наприклад, в зазначеному лісгоспі в результаті внесення в вісім лесорубочних квитків занижених даних по вартості вирубуваних деревини бюджетом недоотримано більше однієї тис. Руб.
Подібний випадок був встановлений в ГЛХУ «Крупський лісгосп», де в договорах вказувалася занижена ціна за реалізовану лісопродукцію, в зв'язку з чим установою недоотримано понад 312 руб.
Як і раніше немає належного порядку в питаннях проведення рубок (є випадки незаконної заготівлі деревини). Не виняток і ГЛХУ «Пуховічскій лісгосп», де незаконно був виписаний дозвільний документ, за яким згодом проведена рубка деревини на площі 1,9 га, і як наслідок, буде завдано шкоди навколишньому середовищу в розмірі понад 18 тис. руб. Також встановлено факти заготівлі деревини за межами відведених лісосік, чим заподіяно шкоди навколишньому середовищу на суму понад однієї тис. Руб. При цьому залишилися невирубленнимі ділянки лісу обсягом 158 куб.м., що порівнянно з завантаженням шести лісовозних автомобілів МАЗ.
Лісогосподарські установи допускають нецільове та незаконне використання бюджетних коштів.
Наприклад, ГЛХУ «Березинський лісгосп» допустило використання бюджетних коштів з порушенням бюджетного законодавства на суму понад 349 тис. руб.
Більш того, в названому закладі встановлені факти неправомірного укладення договорів між підрозділами лісгоспу, що згодом призвело до використання коштів від лісогосподарської діяльності з порушенням бюджетного законодавства на суму понад 510 тис. руб.
У ГЛХУ «Пуховічскій лісгосп» незаконно отримані бюджетні кошти в розмірі 15 тис. руб., які були витрачені на виплату заробітної плати тимчасовим працівникам.
У ГЛХУ «Слуцький лісгосп» в ході реконструкції будівлі гаражів за нецільовим призначенням використано понад 60 тис. руб. бюджетних коштів.
На жаль, лісогосподарські установи «грішать» недотриманням природоохоронного законодавства, допускають захоронення відходів виробництва в несанкціонованих місцях.
Згадане ГЛХУ «Пуховічскій лісгосп» допустило поховання 41,6 тонн відходів виробництва в несанкціонованому місці, чим заподіяно шкоди навколишньому середовищу в розмірі 3,5 тис. руб.
В ході проведених контрольних заходів виявлено та інші порушення законодавства. Винні в установленому порядку будуть притягнуті до відповідальності.
Управління контролю за роботою агропромислового і природоохоронного комплексів Комітету державного контролю Мінської області
Уряд «виношує плани» щодо скасування заборони на експорт українського лісу
Уряд планує скасувати заборону на експорт українського лісу, обсяг контрабанди якого за останні п’ять років склав $1 млрд.
Про це на ранковому засіданні Верховної Ради України 18 жовтня заявив голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва, нардеп фракції «Радикальна партія» Віктор Галасюк, передає кореспондент АСН.
«Я вимушений повідомити, що уряд знову виношує плани щодо відміни мораторію на експорт лісу-кругляка з України, який ми прийняли з вами у цих стінах на 10 років. Це абсолютно неприпустиме, ганебне та антидержавницьке рішення, яке уряд намагається провести, мотивуючи це тим, що нам треба отримати європейський кредит 600 млн євро. Про що йде мова? Мова йде про те, щоб і надалі, як було всі 20 років, безперешкодно вивозити один з найважливіших природних ресурсів України, нищити нашу екологію», - сказав він.
Голова профільного комітету закликав уряд перекрити контрабанду і взяти під контроль економічний кордон країни.
«За останні п’ять років через контрабанду тільки за трьома товарними позиціями: ліс-кругляк, деревина паливна та лісоматеріали розпиляні, - Україна втратила понад $1 млрд коштів торгівельного балансу, це контрабанда. Цей $1 млрд - це не інвестовані в українську економіку кошти, невиплачені зарплати та несплачені до бюджету податки», - додав він.















