ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

11 листопада 2016

Експорт лісу: у пошуках компромісу - зала 2. ВІДЕО - Пряма трансляція об 11:00 год.

11 листопада об 11.00 відбудеться засідання "круглого столу" на тему: "Експорт лісу: у пошуках компромісу". (Зала 2) 
Організатор: Державне агентство лісових ресурсів та Офіс ефективного регулювання (Better Regulatior Delivery Office).
Учасники: Степан Кубів - Перший віце-прем'єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України; Христина Юшкевич - голова Державного агентства лісових ресурсів України; Андрій Лопушанський - народний депутат, голова підкомітету з питань газової, газотранспортної галузі та політики газопостачання Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки; Тарас Качка - заступник виконавчого директора Міжнародного фонду "Відродження"; Юрій Марчук - національний координатор програми FLEG II (ЄІСП Схід), Всесвітній банк; Мікаел Суттер - представник агенції з охорони навколишнього середовища (Австрія);  Міхаель Хармс - директор Комітету по східно-європейським економічним відносинам (Німеччина).
Адреса «Укрінформу»: вул. Б. Хмельницького, 8/16 (ст. м. «Театральна»)
Контактні телефони: (044)  279-20-60, 279-00-05
Вхід за службовими посвідченнями та картками НСЖУ.


11.11.2016 11:00 


Експорт лісу: у пошуках компромісу

11 листопада об 11.00 відбулося засідання "круглого столу" на тему: "Експорт лісу: у пошуках компромісу". (Зала 2) 
Організатор: Державне агентство лісових ресурсів та Офіс ефективного регулювання (Better Regulatior Delivery Office).
Учасники: Степан Кубів - Перший віце-прем'єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України; Христина Юшкевич - голова Державного агентства лісових ресурсів України; Андрій Лопушанський - народний депутат, голова підкомітету з питань газової, газотранспортної галузі та політики газопостачання Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки; Тарас Качка - заступник виконавчого директора Міжнародного фонду "Відродження"; Юрій Марчук - національний координатор програми FLEG II (ЄІСП Схід), Всесвітній банк; Мікаел Суттер - представник агенції з охорони навколишнього середовища (Австрія);  Міхаель Хармс - директор Комітету по східно-європейським економічним відносинам (Німеччина).
Підсумкові матеріали:
Лісова галузь уже недоотримала 300 млн грн від введення мораторію на експорт лісу
Держлісагенство прозвітувало, що галузь уже недоотримала від введення мораторію на експорт лісу близько 300 млн грн.
Про це на круглому столі в Укрінформі «Експорт лісу: у пошуках компромісу» заявив начальник управління використання лісових ресурсів та науки Державного агентства лісових ресурсів України Руслан Крикун.
«За 9 місяців цього року підприємства, що входять до Держлісагентства, на експорт доставили 2,122 млн куб. м деревини - це на 680 тис. куб. м менше, ніж було за 5 місяців минулого року. Якщо б ми цю сировину доставили на експорт, то галузь отримала б приблизно на 300 млн грн більше від реалізації», - сказав він.
За словами Крикуна, на сьогодні вартість реалізації деревини на внутрішньому ринку становить 635 грн за куб. м, при експортних поставках 1055 грн за куб. м.
Заборона експорту лісу-кругляку не вирішить проблем галузі, потрібна національна програма - європейський експерт
Для розвитку лісогосподарського сектора Україна має розробити комплексну національну програму, бо лише один такий захід як заборона на експорт лісу-кругляку не допоможе розв'язати проблем галузі.
Про це на засіданні круглого столу в Укрінформі на тему: "Експорт лісу: у пошуках компромісу" заявив експерт у галузі реформ лісу в Центральній і Східній Європі (Австрія) Мікаель Суттер.
"Ваші ліси - це гарна основа, на якій можна будувати сектор з величезними можливостями, але потрібні інвестиції національного та міжнародного рівня, щоб його розвивати і щоб місцева нелегальна діяльність не впливала на рівень інвестиційної привабливості України. Я думаю, що якийсь один захід не допоможе розвиткові лісогосподарства, а цей мораторій - це єдиний захід. Тут має бути ширший підхід - Україні потрібна загальна реформа, така як Національна програма розвитку лісового господарства", - сказав Суттер.
За його словами, досвід багатьох країн свідчить, що після того, як політичні лідери приймають рішення щодо розробки такої програми розвитку лісового господарства, починається допомога міжнародної громадськості. На переконання експерта, такі можливості існують і для України.
"Після підписання Угоди про асоціацію я абсолютно впевнений, що Європейський Союз надаватиме підтримку таким програмам, якщо вони побачать, що в них є сенс", - зазначив Суттер.
Він зауважив, що такий комплексний підхід насправді може розкрити весь потенціал лісогосподарського сектора, оскільки лісогосподарство - це тільки початок цілого ланцюга, який країна має побудувати.
На думку Суттера, цілями програми розвитку лісогосподарського сектору в Україні має бути насамперед досягнення сталості - екологічної, яка подекуди порушена у Карпатах, соціальної  та економічної.
"Це означає, що ваше лісове господарство, по-перше, має вижити, а по-друге, заробляти гроші для того, щоб вкладати у розвиток і бути конкурентним на європейському ринку. Я вважаю, що Україна має потенціал це зробити, але найпершим кроком має бути розробка Національної програми розвитку лісогосподарства в Україні", - резюмував експерт.
Раніше мораторій на експорт необробленої деревини (лісу-кругляка) був підтриманий українським парламентом та набрав чинності 1 листопада 2015 р. щодо всіх порід деревини, крім сосни. Мораторій на експорт лісу-кругляка з сосни набере чинності 1 січня 2017 року.
ЄС не задоволений законом України щодо запровадження мораторію на експорт лісу-кругляка, оскільки це порушує Угоду про асоціацію з ЄС.  
Глава представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі повідомив, що зняття мораторію на експорт лісу-кругляку, а також організація виплат внутрішнім переселенцям, є  головними умовами виділення Україні другого траншу макрофінансової допомоги в розмірі 600 млн євро.
У Держлісагентстві скаржаться на збільшення залишків низькотоварної продукції
На складах Держлісагентства збільшуються залишки низькотоварної продукції, від продажу якої можна було б отримати близько 65 млн грн.
Про це на круглому столі в Укрінформі «Експорт лісу: у пошуках компромісу» заявив начальник управління використання лісових ресурсів та науки Державного агентства лісових ресурсів України Руслан Крикун.
«На сьогодні ми фіксуємо збільшення залишків низькотоварної продукції на складах. Ми свого часу досягли шляхом пошуків ринку збуту низькотоварної продукції того, що залишки на складах у нас були в межах 450-500 тис. куб. м. Це вважалось нормальними залишками для галузі. Зараз станом на 1.10 на залишках знаходилось 614 тис. куб. м. У цілому ріст на 100 тис. цих залишків становить суму близько 65 млн грн, хоча вони могли б запустити економіку лісгоспу», - сказав він.
За словами Крикуна, якщо Держлісагентство не матиме можливості збувати чи на внутрішньому ринку, чи на експорт цю деревину, це може привести до того, що припиниться проведення деяких лісогосподарських заходів, зокрема рубок.
«А це може призвести до погіршення якісного складу стиглих насаджень», - заявив начальник управління використання лісових ресурсів.

Національний координатор програми FLEG II (ЄІСП Схід), представник Всесвітнього банку Юрій Марчук під час "круглого столу" на тему: "Експорт лісу: у пошуках компромісу", Київ, 11 листопада 2016 року. 

КИЇВ. У Всеукраїнському прес-центрі Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ" відбувся "круглий стіл" на тему: "Експорт лісу: у пошуках компромісу". /ЛЛ/

Вінницькі лісники запевняють, що області не потрібна карта вирубки лісів

Завдяки такій карті можна відслідкувати незаконне вирубування дерев.


Нещодавно Мінагрополітики України представило інтерактивну карту вирубки лісів, повідомляє Vlasno.info. Відтепер можна буде побачити де був ліс, а тепер немає, промоніторити незаконну вирубку дерев та порівняти: як той чи інший ліс виглядав кілька десятків років тому. 

Результати моніторингу, що представлені в карті, базуються на даних Держгеокадастру, матеріалах ВО «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ», та зображеннях космічної супутникової зйомки. 


Поки що на інтерактивній карті представлена лише пілотна Закарпатська область. Коли інтерактивна мапа вирубки лісів з'явиться у Вінницькій області ‒ невідомо. 

‒ Цим питанням займається Кабмін і карту розробляють теж в міністерстві. Це не наша компетенція, тому коли буде така інтерактивна карта на Вінниччині не відомо. Офіційного повідомлення про інтерактивну карту на Вінниччині ще не було. До нас ще, мабуть, не дійшла черга, адже проект пілотний і ще доволі «сирий». Також, порівняно із Закарпаттям, у нас немає такої нагальної потреби в карті, в нас майже немає випадків незаконної вирубки лісів, ‒ зауважує начальник Відділу лісового господарства обласного управління лісового та мисливського господарства Ігор Мельник

Вінницькі активісти незгодні з обласним керівництвом. За їх словами, незаконно ліс на Вінниччині рубають постійно і ця проблема набуває неабияких масштабів. Тому така карта у Вінницькій області необхідна. Адже вона буде слугувати якісним інструментом громадського контролю. 

‒ Заяв щодо незаконної вирубки лісу по області багато, але їхня більшість перебуває в стані розслідування. Є безліч підтверджень і фактів злочинів, адже під виглядом санітарної рубки нищать здорові дерева. Така карта стовідсотково необхідна, щоб громадськість могла контролювати процеси вирубки лісу. Щоб кожен міг подивитися що робиться у його районі, ‒ розповідає голова громадської ініціативи «Збережемо ліси Поділля» Юлія Дзісь

Нагадаємо, влітку активісти виступали проти незаконної вирубки лісів на Вінниччині. Проте, зіштовхнулися з тим, що цю незаконну справу активно «кришують» вищі чини. 

11 лист. 2016 
Фото: zaknews.in.ua 
Джерело: vlasno.info

На Калитву - з сокирою?


Неждано-негадано заповідне урочище «Гора Калитва», що розмежовує Царичанку і Китайгород, вдруге за цей рік спадає на увагу підприємливим людям. Та тепер не приватна фірма з тисячами вуликів і мільйонами бджіл атакує її духмяні кетяги білої акації та мешканців прилеглих вулиць селища з їхньою худобою, як це було в травні-червні… До речі, неймовірний проект як почався, так і закінчився несподівано – гігантська пасіка згоріла під час кочівлі на сонях у Солонянському районі, зайнялася суха трава під нею. Про це в соцмережах повідомив завідувач пасікою Віталій Машика.

ДУМКА покращити свій фінансовий стан за рахунок Калитви – цього разу самих дерев акації (!) - уроїлася в голову державному підприємству «Дніпродзержинське лісове господарство». Причому у небачений у її баюрах досі спосіб - суцільної санітарної рубки!

Згідно з «Географічною енциклопедією України», Калитва – підняття неправильної форми на Придніпровській низовині між Царичанкою і Китайгородом, довжиною до 5 км, висотою 145 метрів, круто обривається до тераси Орелі. Калитва є мореною Дніпровського льодовикового язика. Міністерство екології та природних ресурсів України ще 14 жовтня 2002 надало Царичанській РДА та Китайгородській сільській раді тотожне «Охоронне зобов’язання» (скорочено):

«Відповідно до ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Держуправління екоресурсів у Дніпропетровській області передає під охорону землекористувачу заповідний об’єкт заповідне урочище «Гора Калитва» площею 400 гектарів, оголошений рішенням облвиконкому від 14 жовтня 1982 року № 654 з метою збереження геологічних утворень природи з рукотворним залісненням гори у 30-60-х роках минулого століття. Заповідний об’єкт входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання і є частиною світової системи природних територій, що перебувають під особливою охороною. На заповідній території забороняється знищення та пошкодження дерев, чагарників і трав, випасання худоби та мисливство».

Калитва засаджена жіночими руками

Переважна більшість жителів Царичанського району саме так і сприймає Калитву – як заповідник. Неповторним поетичним словом розповів про нелегку історію його створення наш читач, ветеран праці Вілен Дручінін:

«Шановна редакціє! Я живу під горою Калитва в Китайгороді Царичанського району. Пригадую сорокові-п’ятдесяті роки, коли гора була зовсім лиса. Після рясних дощів наші городи заносило мулом по коліна… Ми викопували з нього картоплю, помідори тощо. Добрим словом згадую працівниць жіночої бригади із заліснення Калитви Галину Квас, Оришку Грищенко, Поліну Квас, Анастасію Турчак, Химу Бебешко, Соломію Трень, Лідію Середу, Надію Орел та інших жінок, їхнього бригадира Панаса Бутенка… Вони своєю невтомною нелегкою працею засадили гору і вона забуяла пишним цвітом акацій…

Якось побували з онуком на Калитві, і з усього побаченого виникли такі рядки:

Живу я під горою
Що Калитвою зветься,
Своєю нам красою
Вона завжди сміється.

Дитинство босоноге
Пройшло на ній далеке,
Високою стернею
Бродили там лелеки.

У тебе є Майдани,
І є Свинячий Яр,
Там предки боронились
Від злісних яничар.

Пройшли роки, століття,
Негоди пелена,
І в’їлась в твоє тіло
Ерозія страшна.

Але знайшлась людина,
Яка жила між нас,
Став ліс садить з жінками
Бутенко Опанас.

За труд багаторічний
За відданість селу,
Вже пам’ятник гранітний
Поставили йому.

Й гора вже невпізнанна
У різнобарв’ї трав,
Духмяний цвіт акацій
Чебрець перебива…

Пройшли десятиліття,
Я знов прийшов сюди –
І радуюсь за тебе
Бо вже нема біди.

І щось там защеміло
Під серцем у душі…
Згадалося дитинство
У всій своїй красі».

Ота біда, яку майстерно змалював Вілен Іванович, дійсно творила страшні речі в Китайгороді. За розповідями старожилів, на безлісній тоді Калитві внаслідок сильних дощів утворювалися потужні водяні потоки, які несли глину й пісок з ярів на село… Щоб захиститися від страшного згону, що нестримно мчав вулицями, жителі знімали хатні двері з петель і загороджували ними входи до садиб… І тепер прилеглі до гори дороги вулиць Піщаної, Гагаріна, Панаса Бутенка, Підгірної та інших підняті над городами селян подекуди до 5 метрів! Саме тому сьогодні людям, які ще школярами по насінині збирали дрібнесеньке насіння акації зі стрючків і засаджували Калитву, так боляче щодня дивитися на ті «КамАЗи», які везуть селом щойно спиляну живу акацію клієнтам до міста... Везуть, минаючи гранітний пам’ятник під горою з написом «Панасу Трохимовичу Бутенку вдячні нащадки за заліснення гори Калитви».

…Вранці 16 жовтня вперше цієї осені було холодно. За півкілометра від межі Китайгорода і Царичанки вгору на Калитві на західному схилі Ноджиного яру з удосвіта натужно ревуть «китайці». Котрий день четверо молодих хлопців без спецодягу, захисних окулярів і касок завзято стинають бензопилами товсті живі акації, минаючи сухі тонкі… Звалюють і січуть на чурбаки довжиною 30 сантиметрів – таке замовлення, пояснюють, надійшло з Дніпра. По схилу яру спускається «Камаз» АЕ 63 62 ВМ, продавлюючи глибоку колію і місцями зриваючи ґрунт національного надбання… Директор ДП «Дніпродзержинський лісгосп» Іван Яловий пояснює кільком громадським активістам, що прийшли подивитися на небачене – як держава «береже» лісовий заповідний фонд – таке:

– В нас усі документи в порядку на цей 31-й квартал, ці землі надані нам у користування 1971 року. Є лісорубний квиток №249, виданий Державним підприємством «Дніпродзержинське лісове господарство» до 31 грудня 2016 року, є Акт обстеження лісопатологічної служби, що 4,6 гектара акації з 72-ох наших підлягають суцільній санітарній вирубці. Акація з коріння виросте нова, і на 7-й рік ми її прорідимо, буде молодий ліс. А заповідне урочище «Гора Калитва» знаходиться лише на землях Китайгородської сільської ради, оці ж належать Царичанській селищній раді.

Виходить, що частина Калитви, де проводяться роботи, не є горою? Але ж це давній Ноджин яр, і крутизна схилів тут доволі значна! Це підтверджує отаман Царичанського козацького полку Михайло Сензюк:

– Вирізання дерев у заповідному урочищі «Гора Калитва» є умисним злодійством, лісничі показали тут своє справжнє обличчя – їм і море до коліна, аби вигода… Цей факт царичанська поліція, яку ми кілька разів викликали на місце злочину, мусить не «відфутболювати», а внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Знаю це з професійного досвіду як колишній начальник райвідділу міліції Царичанського району. Прокуратура теж не реагує, до неї зверталася раніше районна рада. Примітивний штучний поділ – заповідне урочище в Китайгороді є, а в Царичанці його катма – стався через те, що свого часу Царичанська селищна рада, щоб мати менше клопоту, «Охоронне зобов’язання» на заповідний об’єкт не підписала. За цей рік лісгосп заплатив їй, як повідомив царичанський селищний голова Геннадій Сумський, трохи більше семи тисяч гривень… Та один «Камаз» акації в місті коштує стільки ж! А їх за день вивозять чотири, а то й п’ять! До всього акація своїм корінням утримує геологічну пам’ятку природи в первозданному стані, не дозволяє воді розмивати круті схили яру. Якщо ж є яка деревина суха, то можна спиляти лише її, а не знищувати увесь масив. Суцільна санітарна рубка є доволі хитрим способом добування грошей, бо за законом не оподатковується. За підрахунками наших активістів, гектар акації Калитви дає охоронцям лісів до півмільйона гривень доходу. Тож «апетити» лісівників лише зростають, вся Україна це бачить останніми часами з телесюжетів.

Справді, державна лісова сокира сьогодні привільно гуляє скрізь по Україні, суцільні санітарні рубки не оминають навіть Карпат… Не «дрімає» і ДП «Дніпродзержинське лісове господарство» – торік у Царичанському районі поблизу Могилева за Селищем вирізані 5 гектарів білої акації, цьогоріч влітку на Бирчиній у Китайгороді, неподалік колишнього комбікормового заводу, до гектара акації, рубка запланована там і наступного року. «На підході» й інші масиви, повідомляє Іван Яловий:

– Дійсно, суцільні санітарні рубки покращують матеріальний стан наших Шульгівського, Курилівського та Царичанського лісництв, потрібні трактори для гасіння пожеж, пальне тощо, а держава фінансує такі видатки лише частково. Ми продаємо спиляну акацію по 450 гривень за куб будь-кому. Та з точки зору охорони природи все законно – акація сохне, термін її життя невеликий – кілька десятків років. Наступного року в Царичанському районі плануємо продовжувати вирубувати акацію поблизу Китайгорода, ще в Михайлівці вільха є.

Екологічна інспекція вирубування Калитви вважає нормою…

На вимогу громадських активістів рубка акації на Калитві за джентльменською домовленістю керівництва Царичанського району та дирекції ДП «Дніпродзержинський лісгосп» була призупинена на три дні до приїзду повноважної комісії з Дніпра. Двадцять четвертого жовтня в кабінеті голови районної ради Світлани Горбачової за участі громадських активістів, дирекції лісгоспу та начальника відділу Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області Василя Федоренка відбулися бурхливі півторагодинні дебати. Позиція громадськості абсолютно чітка і зрозуміла, вважає голова спілки бджолярів Китайгорода Юрій Мосійчук:

– Ще школярем мені довелося засаджувати гору, і тепер боляче дивитися, що виробляють нові «господарі» на ній… На «свої» землі на Калитві ДП «Дніпродзержинський лісгосп» не має ні державних актів, ні кадастрових номерів. Царичанський і китайгородський землевпорядники разом із Царичанським відділом Держземагенства не змогли показати на місцевості, де закінчується межа заповідного урочища «Гора Калитва». Лише ця обставина є підставою припинення всіх робіт! Окрім цього, ветерани земельного відділу стверджують, що раніше вся Калитва була зафарбована зеленим кольором – тут була суцільна заповідна зона. А на «Карті-схемі заповідного об’єкту «Гора Калитва», виготовленої 2000 року Царичанським відділом земельних ресурсів, царичанські землі не позначені як заповідні лише через те, що селищна рада не поставила підпис щодо охорони Калитви. Ми переконані, що вся Калитва – і китайгородська, і царичанська сторона – мають увійти до складу земель Національного природного парку «Орільський».

Як додатковий аргумент на нараді був розглянутий «Акт 20 серпня 2016 року», який склали доцент Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, кандидат біологічних наук Вадим Манюк та головний редактор еколого-краєзнавчого часопису «Свята справа» Петро Чегорка. Творці Національного парку «Орільський» разом із представником Китайгородської територіальної громади Григорієм Давиденком оглянули Калитву в районі 31 кварталу і встановили:

– Деяка частина дерев акації на зазначеній ділянці засохла, є суховершинні дерева. Візуально слідів грибкових захворювань акації не виявлено. Насадження ділянки суцільної санітарної рубки не потребує.

Та все ж після припинення дебатів Василь Федоренко констатував – правових підстав припинення суцільної санітарної рубки на Калитві немає… Тому громадські активісти Царичанського району змушені звертатися до Генпрокуратури України, Верховної Ради та інших найвищих державних установ з вимогою припинити свавілля на Калитві. Заповідне урочище «Гора Калитва» має бути на всій свої площі.

Навперейми з сесією?

Завтра відбудеться чергова сесія Дніпропетровської обласної ради. Як повідомляє завідувач відділу природоохоронної роботи департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації Світлана Данилова, на сесії розглядатиметься пакет документів з Юр’ївського району, після схвалення яких буде узаконений Національний природний парк «Орільський» на частині площ краю. Наступна сесія розглядатиме природні багатства Царичанського району та визначатиме їхню відповідність Національному парку. В разі ухвалення позитивного рішення – а гора Калитва вся входитиме до «Орільського» – її ліси автоматично стануть лісами першої групи, де за законодавством дозволені лише рубки догляду. Чи не тому охоронці лісів спішать звести упень білу акацію на 4,6 гектара, що за якийсь місяць такої можливості вони вже ніколи не матимуть? Хто зупинить їхній неймовірний поспіх?

За легендою, Калитва в давнину іменувалася Половецьким валом. Саме на одній з його вершин стояв знаменитий камінь з написом:

«Наліво підеш – смерть знайдеш, направо підеш – коня втратиш, прямо підеш – жонатий будеш».

Безліч військових битв, історичних меж, геологічних подій відбулося на Калитві. Ми як дбайливі нащадки маємо плекати збережений попередніми поколіннями цей скарб і показувати його туристам, як це робиться в цивілізованому світі. Навзаєм цього плюндруємо те, що маємо… Доки ж це триватиме? Хто поставить крапку в цьому «бігові наввипередки» і піднесе Калитву на вершину, яка їй за всіма правами давно належить?

Григорій УКРАЇНЕЦЬ. Дніпропетровська область.

Силовики про підсумки боротьби з лісокрадством - Голос України


Мирослав ПАЦКАН, Олександра ЮРКОВА 

Починаючи із серпня цього року, на Рівненщині органами прокуратури та поліції розпочато 60 кримінальних проваджень за фактами здійснення незаконних операцій з лісом.

У межах цих проваджень вилучено 1300 кубометрів деревини, технологічне обладнання для її обробки, транспортні засоби, десятки томів фінансово-господарської документації, повідомив «ГУ» заступник прокурора області 

Мирослав ПАЦКАН.   Підготувала Олександра ЮРКОВА.   Рівне.  

Голос України... 

http://www.golos.com.ua/article/278835

Галасюк представил план 10-кратного роста деревообрабатывающей отрасли

Для развития деревообрабатывающей отрасли Украине нужна адекватная государственная политика.

Об этом председатель парламентского Комитета по вопросам промышленной политики и предпринимательства, нардеп от Радикальной партии Виктор Галасюк заявил по результатам проведенного в Федерации работодателей круглого стола "Стимулирование развития деревообрабатывающей отрасли: новые инструменты промышленной политики".
Парламентарий представил "дорожную карту" развития отрасли, предусматривающую 5 шагов, которой помогут реализовать 10-кратный потенциал ее роста.
В частности, в данный план вошли такие пункты как:
сохранение моратория на экспорт леса-кругляка (или введение вывозной пошлины/сырьевого экспортного сбора на уровне не менее 50 евро/куб.м);
взятие под контроль экономической границы страны (в т.ч. преодоление масштабной контрабанды леса-кругляка на таможне);
принятие законодательства о внутреннем рынке необработанной древесины (совершенствование биржевой торговли;
установление приоритетности доступа производителей к сырью, исходя из объемов их экспорта, уплаты налогов и зарплаты;
либерализация и повышение прозрачности внутреннего рынка древесины);
введение инвестиционных стимулов для новых производств ("горизонтальных" межотраслевых - через индустриальные парки и "вертикальных" отраслевых - через законопроекты №№2617, 2618);
комплексная реформа лесного комплекса (разделение видов деятельности - выращивание и заготовки древесины с одной стороны и переработки и производства - с другой;
введение прозрачных балансов древесины и т.д.
Галасюк пообещал, что вместе с Олегом Ляшком и единомышленниками в парламенте настойчиво будет воплощать "дорожную карту" в жизнь.
Как сообщал "Обозреватель", штрафы за "черную" вырубку леса в Украине могут взлететь в 10 раз.


10 ноября 2016, 18:06

Губернатору пожаловались на «черных» лесорубов

На "черных" лесорубов поступила жалоба губернатору. 

На приеме губернатора по личным вопросам, прошедшем в здании Мелитопольской РГА, к нему обратился депутат Мелитопольского райсовета Николай Кишко. Он жаловался на вырубку лесополос, и полицию.

Он рассказал о наглости «черных» лесорубов, которые ничего не боятся. И тут же привел пример, когда были пойманы на горячем 6 человек загружавших спиленный лес в микроавтобус.

Полиция все задокументировала, но потом этих людей отпустили и микроавтобус отдали – возмущался Н. Кишко.

Впрочем, он отметил, что после беседы с начальником Мелитопольского отдела полиции Юрием Булановым количество незаконных вырубок лесополос значительно сократилось.

Однако, по уже выявленным фактам до сих пор не подсчитан ущерб и ничего не предпринимается, считает Н. Кишко.


За комментариями к этим заявлениям мы обратились к начальнику мелитопольской полиции.

- Мы процессуально не можем задерживать людей если преступление не является особо тяжким. Поэтому они были опрошены и отпущены. Следствие по данному производству продолжается. Есть предпосылки к тому, что скоро им будет официально объявлено о подозрении.

Что же касается микроавтобуса, то мы поставили его на штрафплощадку, но суд посчитал вещественным доказательством только древесину, а не сам микроавтобус. Так что это решение суда, а не наше, - говорит Ю. Буланов.

Также он сообщил, что ущерб должна подсчитывать экологическая служба, поскольку полицейские не являются специалистами, не знают как по пеньку определить, сколько древесины было украдено или каков ущерб, если воры были пойманы на горячем. А это важно для доказательной базы.

Однако, до недавнего времени, сотрудничать с экологами было сложно, ведь они не будут выезжать ночью на место вырубки, как это делает полиция. Из-за чего теряется оперативность. Но недавно с ними было достигнуто понимание. Вскоре весь ущерб будет подсчитан, и они обещали при необходимости выезжать на место зафиксированных вырубок вместе с правоохранителями.

Всего же, на данный момент, в Мелитопольском отделе полиции ведется следствие по 13 уголовным производствам касающихся незаконных вырубок лесополос, говорит Ю. Буланов.

10 Ноября 2016 16:20 | Автор: Дмитрий Волков

Новые подробности о задержанных вагонах с лесом в Закарпатье


Новый поворот в деле о вагонах с лесом

Новый поворот в деле о вагонах с лесом, задержанных закарпатскими таможенниками. Львовский и Хмельницкий окружные административные суды признали противозаконными действия таможни, которая не оформляла вагоны с лесом на экспорт.

Напомню, в конце апреля этого года активисты задержали в Чопе вагоны, которые везли древесину в Европу. Они заподозрили, что под видом дров пытаются вывезти деловой лес, запрещенный для экспорта. После этого закарпатские таможенники задержали подозрительные вагоны с лесом для проверки.

Эксперты выявили целый ряд нарушений от несоответствия качества древесины, до занижения веса груза. И местные суды стали на сторону Закарпатской таможни. Но теперь суд высшей инстанции постановил груз оформить и вагоны пропустить. Таможенники готовят апелляции.

"Подано апелляционные жалобы, вместе с тем есть такие же решения, которые подавали лесные хозяйства по всей Украине, где есть в пользу таможни, скажем так. Теперь о нарушениях, по всем этим вагонах, осматриваются, экспертом торгово-промышленной палаты составляется заключение и практически ни вагона нет, каков соответствует данным, указанным в товарно-сопроводительных документах, как следствие составляется протокол о нарушении таможенных правил", - сказал Богдан Яворский, заместитель начальника управления по борьбе с контрабандой Закарпатской таможни

10 ноября 2016 22:59 по материалам: Подробности-ТВ 

ВІДЕО

У лісі лунала відсіч лісогубам


З "чорними лісорубами" будуть боротися на урядовому рівні

Уряд планує серйозно розширити повноваження лісгоспа, наділивши його адміністративними функціями щодо усунення порушень законодавства в рамках масштабної кампанії по боротьбі з "чорними лісорубами". За офіційною статистикою, щорічно держава втрачає від їх діяльності більше 10 млрд руб. Тому у відповідності з підготовленим планом по запобіганню незаконної заготівлі та обігу деревини на допомогу Мінприроди прийдуть ФСБ, ГИБДД і інші відомства, а також громадські інспектори і козаки. Екологи скептично оцінюють ініціативу міністерства.

Обсяг нелегальних рубок в РФ в 2015 році склав близько 1,3 млн кубометрів деревини, повідомляв раніше в інтерв'ю "Ъ" глава Рослісгоспу Іван Валентик. Бюджет в результаті втратив понад 10 млрд руб. Це стало приводом для початку кампанії по боротьбі з незаконною заготівлею і обігом деревини на федеральному рівні. За дорученням заступника голови уряду Олександра Хлопоніна Мінприроди спільно з МВС, Мінпромторгом, Минтрудом, Мінфіном і ФТС розробило проект плану протидії "чорним лісорубам" на 2016-2020 роки. Як розповів "Ъ" глава природоохоронного відомства Сергій Донський, реалізація положень документа дозволить істотно скоротити попит на незаконно заготовлену деревину, а також її обіг на території Росії, зменшити шкоду від незаконної заготівлі деревини.

План, зокрема, передбачає внесення змін до Кпап РФ: Рослесхоз отримає повноваження з контролю за суб'єктами в області лісових відносин, права складання протоколів та розгляду справ про адміністративні правопорушення стосовно посадових осіб". Крім цього відомство і Росприроднагляд планується наділити повноваженнями звертатися до суду з вимогами усувати різні порушення.

Втім, від планів передати повноваження по нагляду за лісами від регіональних органів виконавчої влади, які не справляються з поставленими завданнями в цій сфері, Рослесхоз в Мінприроди тимчасово відмовилися — як мінімум до 2017 року (з початком вилучення в 2018 році). Нагадаємо, раніше глава відомства Сергій Донський зазначав, що чинне законодавство передбачає таку можливість: "Підставою для прийняття подібних заходів є систематичне або неналежне виконання переданих повноважень". Про "численні порушення при реалізації контрольних повноважень" з боку регіональної влади повідомляють і в Генпрокуратурі, відзначаючи, що це тягне "недотримання лісокористувачами вимог лісового законодавства, якими не проводиться очищення місць рубок деревини, не розробляються проекти освоєння лісів, не виконуються заходи по їх противопожарному облаштування". За інформацією відомства, органи влади ряду регіонів, зокрема Республіки Бурятія, Забайкальського, Красноярського, Приморського і Хабаровського країв, а також Амурської, Іркутської областей, в цьому році порушили вимоги ст. 53 Лісового кодексу РФ. Ними "не приймалися необхідні заходи, спрямовані на попередження та протидія пожежам в лісах".

Також план щодо запобігання незаконної заготівлі та обігу деревини передбачає вдосконалення правового регулювання, спрямованого на припинення незаконної заготівлі та обігу деревини, за участю МВС і ФСБ. Зокрема, співробітників ГИБДД планується наділити повноваженнями щодо перевірки супровідних документів на транспортування деревини та складання протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 8.28.1 КоАП РФ ("Транспортування деревини без оформленого у встановленому лісовим законодавством порядку супровідного документа"). До нагляду планується залучити і "громадських інспекторів", а також козаків. Особливу увагу в документі приділяється Іркутської області, на яку, за словами прес-секретаря Мінприроди Миколи Гудкова, припадає понад 50% незаконних рубок в Росії. У регіоні природоохоронне відомство спільно з "Роскосмосом" планує здійснювати моніторинг з використанням космічної зйомки.

"Офіційно масштабу рубок у нас не визнають, у звітність потрапляє близько 2 млн кубометрів в рік — це 1% від усіх рубок, а на ділі їх до 20% (40 млн кубометрів.— "Ъ"),— заявив "Ъ" глава лісового відділу "Грінпіс Росії" Олексій Ярошенко.— Поки немає точної офіційної статистики, неможливо розробити правильні заходи боротьби". На думку Ярошенка, необхідно повернутися до класичної системі охорони лісів, яка була знищена у 2006 році при прийнятті Лісового кодексу". Нагадаємо, до вступу в силу нової редакції кодексу нагляд за лісами здійснювався на федеральному рівні. Зараз більшою частиною цих повноважень наділені регіональні влади.

Ольга Нікітіна

11.11.2016

Лист І. Мірчука щодо природних монополій, збереження пільг аграріям та відновлення лісів

ПРО НАВЕДЕННЯ ПОРЯДКУ: В ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЯХ, ЗБЕРЕЖЕННІ ПІЛЬГ АГРАРІЯМ, ЛІСІВНИЦТВІ ТА НА ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ.

Шановні народиі (!) депутати Верховної Ради!

Просимо негайно звернути увагу на наступні галузі ДУЖЕ ВАЖЛИВІ галузі народного господарства України.

1) Вкрай життєво необхідно негайно навести порядок у справі ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЙ це облгази, обленерго, водоканали. ТЕС, ТЕЦ, АЕС, ГЕС. Адже у таких природних монополістів НІЯК НЕ МОЖЕ БУТИ РИНКОВИХ ЦІН. У них можуть існувати тільки ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХОВАНІ ЦІНИ СУВОРО КОНТРОЛЬОВАНІЙ (!) урядом, громадськістю, депутатами, ЗМІ, правоохоронцями.

Пояснюю, припустимо, що міська теплоелектроцентраль (наприклад. Дарницька ТЕЦ) забезпечує теплом, гарячою водою і електрикою Дарницький район Києва. Це значить, що геть НІЯКІ ІНШІ ВИРОБНИКИ електроенергії чи тепла й гарячої води ніяк НЕ МОЖУТЬ БУТИ КОНКУРЕНТАМИ ОЦІЙ ТЕЦ НА ДАНОМУ РАЙОННОМУ РИНКУ, з тої простої причини, що їх просто НЕМАЄ і вони просто непотрібні - зайві для цього району А якщо геть відсутня конкуренція, то ВІДСУТНІ Й РИНКОВІ ЦІНИ!!! Навіть якщо була б те одна чи дві ТЕЦ у цьому ж районі, то не не створило б конку рентне повноцінне середовище. Бо для такого конкурентного середовища треба не менше чим шість або ж сім ТЕЦ (цс НЕ більше чим по 12%-І5% даного районного ринку на кожну ТЕЦ. що й відповідає законам створення ПОВНОЦІННОГО антимонопольного конкурентного середовища (!).

Інакше такі НІКИМ НЕ КОНТРОЛЬОВАНІ ПРИРОДНІ МОНОПОЛІЇ БУДУТЬ БЕЗПЕРЕРВНО ПІДВИЩУВАТИ ЦІНИ (!). ТА НАВ'ЯЗУВАТИ СПОЖИВАЧАМ НЕВИГІДНІ УМОВИ З МЕТОЮ ОТРИМАННЯ ДОДАТКОВИХ ВИПЛАТ ЧИ НАВМИСНОГО БАНКРУТУВАННЯ І ВІДБИРАННЯ ЦІННИХ ВИРОБНИЦТВ, і при цьому вони зменшу ватимуть якість своїх послуг, замість того, щоб ЗМЕНШУВАТИ ВИРОБНИЧІ ЗАТРАТИ (?) запровадженням значно більш економного (здатного використовувані низькоякісне вугілля та якесь інше пальне, не газ (!), і значно більш продуктивного та безпечного - чистого для природного довкілля виробничого устаткування, включаючи добре термоізольовані трубопроводи з термостійкого металопласту. Нізащо НЕ МОЖНА приватизувати ПРИРОДНІ МОНОПОЛІЇ. У нас і так монопольні клани душать розвиток виробничого бізнесу!

2) Вкрай життєво необхідно терміново ЗАКОНОМ ЗОБОВ'ЯЗАТИ ВСІ (!) ЛІСОЗАГОТІВЕЛЬНІ ПІДПРИЄМСТВА ЗАЙМАТИСЯ ВІДНОВЛЕННЯМ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ ПО ПРИНЦИПУ: ЗРУБАВ ОДНЕ ДЕРЕВО ПОСАДИ ДВА (!).

При цтому треба щоб ліси та лісосмуги  ПОСУХОСТІЙКИМИ ПОРОДАМИ ДЕРЕВ. А ТАКОЖ СТІЙКИМИ ДО РІЗНИХ ШКІДНИКІВ (!) ШВИДКОРОСТУЧИМИ ПОРОДАМИ.

Також вкрай необхідно зобов'язати всі лісові господарства-лісництва СТВОРЮВАТИ ЗАКАЗНИКИ З ЦІННИХ ВИДІВ ДЕРЕВ! Дерева в таких заказниках мають бути ВСІ ПОМІЧЕНІ ЕЛЕКТРОННИМИ Ч1ПАМИ 1 ПОРАХОВАНІ, як в Японії. Ці дерева можна буде вирубувати ЛИШЕ ТОЧНО ПОШТУЧНО З ДОЗВОЛУ КЕРІВНИЦТВА цього лісового заказника високоцінних порід.

Підрахунок наявних і зрубаних дерев цінних видів треба здійснювати в електронному вигляді - по Е-чіпах через комп'ютерну звітність, котра мусить надходити до міністерства з питань лісівництва і охорони довкілля. При чому для всіх цих ДЕРЖАВНИХ лісових заказників цінних видів дерев треба обов'язково доводити план МІНІМАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ ДЕРЕВ певного віку (!) і певних порід (!) в межах території кожною державного заказника.

Також вказане міністерство мусить СПОСТЕРІГАТИ ЗА ЦІНАМИ європейського ринку на лісоматеріали з цінних порід і щоквартально доводити середньозважену ціну на оці матеріали до кожною лісового заказника цінних видів дерев.

Ще треба ЗАКОНОМ зобов'язати аграріїв охороняти та відновлювати лісосмуги, аби уникнути вітрової та водної ерозі грунтів та забезпечити посухостійкість посівів.

3) Для наведення суворого фінансового (!) порядку на державних підприємствах вкрай необхідно зробити керівництво державних підприємств ЗАЦІКАВЛЕНИМИ У ВИСОКІЙ ПРИБУТКОВОСТІ ТА ЯКІСНОМУ РОЗВИТКУ ВСІХ ДЕРЖАВНИХ ВИРОБНИЦТВ товарів та послуг.

Щоб цього досягти пропонуємо наступне:
а) Керівниці но обирати тільки через конкурсні комісії з місцевої громадськості, місцевих депутатів, представників ЗМІ та правоохоронців;
б) Зарплата ВСІХ таких керівників повинна складатися ТІЛЬКИ З IIРІВНОЮ ДОСТАТНЬО ВЕЛИКОГО ВІДСОТКУ ВІД ЧИСТОГО ПРИБУТКУ (!) державного виробництва;
в) Якшо підприємство не отримує прибутку більше двох місяців, то його керівниці ви погрібно НЕГАЙНО ЗВІЛЬНЯТИ ЗГІДНО КОНТРАКТУ!

4) Увага!!! Якісь антиукраїнські «розумники» додумалися позбавиш наших аграріїв податкових пільг. При чому вони заявляють, то всі виробники в Україні мають бути в однакових умовах. Невже не розуміють, що аграрії не конкурують з промисловими підприємствами? А якшо мовиться про конкуренцію з чужоземними аграріями в Україні, то на 1-н гектар в СС виділяють десь по 500 євро (!). а у нас на 1-н гектар угідь Уряд виділяє десь 25-ть гривснь (!). Хіба цс чесна конкуренція?!?

Слава незалежній,процвітаючій Україні.
З повагою. І. Мірчук та родичі.
http://oksanaprodan.com.ua/lyst-i-mirchuka-schodo-pryrodnyh-monopolij-zberezhennya-pilh-ahrariyam-ta-vidnovlennya-lisiv/

10 листопада 2016

Галасюк розповів, як розвивати деревообробку в Україні



Парламентарій представив дорожню карту і конкретні кроки для її реалізації.

Для розвитку української деревообробки потрібна адекватна державна політика.

Про це голова парламентського Комітету з питань промислової політики і підприємництва, нардеп від РПЛ Віктор Галасюк заявив за результатами проведеного в Федерації роботодавців круглого столу “Стимулювання розвитку деревообробної галузі: нові інструменти промислової політики”.

Парламентарій представив “дорожню карту” розвитку галузі, 5 кроків, які допоможуть реалізувати 10-кратний потенціал її зростання. Зокрема, в даний план увійшли такі пункти як: збереження мораторію на експорт лісу-кругляка (або введення вивізного мита/сировинного експортного збору на рівні не менше ніж 50 євро/куб.м); взяття під контроль економічного кордону країни (в т.ч. подолання масштабної контрабанди лісу-кругляка на митниці); прийняття законодавства про внутрішній ринок необробленої деревини (вдосконалення біржової торгівлі; встановлення пріоритетності доступу виробників до сировини, виходячи з обсягів їхнього експорту, сплати податків і зарплати; лібералізація і підвищення прозорості внутрішнього ринку деревини); введення інвестиційних стимулів для нових виробництв ( “горизонтальних” міжгалузевих – через індустріальні парки і “вертикальних” галузевих – через законопроекти №№2617, 2618); комплексна реформа лісового комплексу (поділ видів діяльності – вирощування та заготівлі деревини з одного боку і переробки іта виробництва – з іншого, запровадження прозорих балансів деревини і т.д.).

Галасюк пообіцяв разом з Олегом Ляшком і однодумцями в парламенті наполегливо втілювати “дорожню карту” в життя.