ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

13 листопада 2016

Одне полювання на кабана може обійтися у кругленьку суму



У мисливців кожні осінні вихідні -- особливий час. А надто тепер, коли розпочався сезон полювання на парнокопитних. Почепив повний патронташ, узяв рушницю -- і гайда в ліс, на кабанів! Пише газета "Експрес".

"Хоча поодинці на цього звіра мало хто  ходить -- заняття  це досить небезпечне,  -- ділиться  Роман Логвінчук, спеціаліст з мисливства обласного лісоуправління. -- Як правило, гуртуються у ватагу 10-15 чоловік. І влаштовують облавне полювання. Нині воно дозволене у вихідні. Звісно, можна і поодинці полювати -- якщо знайдуться такі  сміливці. Для них полювання відкрито щодня".

Одна з "кабанячих" областей -- Житомирська. Тут найбільше у країні лісів. А значить, і найбільше кабанів. Ще торік цих хижах копитних тварин у краї налічувалося до восьми тисяч. Після санітарних відстрілів, зумовлених небезпекою африканської чуми, чисельність скоротилася майже удвічі. Але тепер  знову збільшується -- і вже сягає майже п’яти тисяч голів. Тож мисливцям здобичі вистачить. Аби сміливості не забракло.

"На моєму рахунку -- десять впольованих кабанів, -- каже Віталій Чорноус, мисливець з півстолітнім стажем. – Це ніби  мало, а водночас -- багато. Цей звір дуже хитрий, і полювати на нього нелегко". Віталій Іванович дотепер пам’ятає кожного впольованого кабана. Зазвичай добував їх під час облавного  полювання -- коли єгері женуть кабанів у бік мисливців. А ті стоять ланцюжком -- кожен на своєму "номері".

"Побачивши кабана, треба підпустити його до себе на 30 -- 35 метрів, -- пояснює пан Віталій. -- І лише тоді стріляти". Якщо відстань буде більшою, є ризик  не вцілити. Якщо ж меншою -- то взагалі можна не встигнути вистрелити або лише поранити тварину. А  поранений кабан (усі мисливці це знають) дуже страшний у своїй люті. Його міцні ікла здатні розпороти тонке залізо! Проте навіть залишившись з хижаком, як мовиться, сам на сам, не варто панікувати.

"Якщо кабан мчить прямо на тебе, треба відскочити убік -- і ти врятований. Адже іклань, який атакує, не може звернути, -- пояснює Віталій Чорноус. -- Знання цього секрету не раз рятувало мене не полюванні.  А коли  вдається  завалити  хижака, то  я завжди  обережно підхожу  до нього. І одразу дивлюся на... вуха. Чому? Якщо вони прикладені до голови -- це значить, що кабан живий. Тож може раптово скочити!"

Відтак адреналіну в крові мисливців під час такого полювання вистачає. А чи у всіх вистачає на це грошей? Скільки нині коштує кабаняче полювання?

"Сама лише ліцензія вартує 600 гривень, -- каже Роман Логвінчук. -- Але ж це аж ніяк не всі витрати. Додайте сюди вартість єгерських послуг та іншу плату -- приміром, за вправне розрізання туші впольованої тварини. Загалом усе обійдеться у 4 -- 5 тисяч гривень. Власне, і через це  мисливці ходять на таке полювання гуртом -- скидаються грішми. Так економніше".

Ті ж, хто грошей не шкодує, після успішного полювання витрачаються набагато більше. Приміром, замовляють опудало кабанячої голови. За цю роботу таксидермісти беруть нині 400 -- 500 доларів. А опісля хижо вишкірена  ікласта голова займає почесне місце на стіні мисливця -- як  заслужений трофей.

Сергій БОВКУН
http://www.expres.ua/news/2016/11/13/212581-odne-polyuvannya-kabana-obiytysya-kruglenku-sumu

Держлісагентство має намір започаткувати масштабний трьохсторонній міжнародний проект



11 листопада 2016 року т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів Христина Юшкевич провела зустріч з директором Комітету східно-європейських економічних відносин Міхаелем Хармсом (Федеративна Республіка Німеччина) та представником агенції з охорони навколишнього середовища Мікаелем Суттером (Республіка Австрія) щодо питання співпраці у лісовій сфері.

Сторони обговорили план започаткувати широкомасштабний трьохсторонній міжнародний проект, який буде реалізовуватися в Україні.

«Проект буде направлений, зокрема, на здійснення повноцінного державного обліку лісів та ведення державного лісового кадастру», - повідомила т.в.о. Голови відомства.

За її словами, це дуже важливий і необхідний напрямок роботи, адже останній облік лісів проводився у 2011 році, а облік усіх лісів України проводився аж у 1996 році.

Т.в.о. Голови відомства зазначила, що наразі Держлісагентству надзвичайно важко ефективно організовувати охорону і захист лісів, раціональне використання лісового фонду України, відтворення лісів, здійснювати систематичний контроль за якісними і кількісними змінами лісів.

Окрім того, Христина Юшкевич повідомила, що почати переговори з австрійськими та німецькими фахівцями дозволив підписаний нещодавно Меморандум про співпрацю у галузі лісового господарства між міністерствами України та Республіки Австрія.
 
RuporZT

12.11 23:42 
   

На Ровенщине под видом санитарных вырубок уничтожали и продавали ценный лес


В Ровенской области должностные лица одного из государственных лесхозов вырубали и продавали древесину ценных пород. Злоумышленники изобличены, сообщает в субботу, 12 ноября, пресс-служба Службы безопасности Украины (СБУ), передает НБН.

«Сотрудники Службы безопасности Украины разоблачили механизм хищения ценных пород древесины в государственных лесхозах Области. Оперативники СБУ установили, что должностные лица одного из лесхозов под видом проведения санитарных вырубок реализовывали местным предпринимателям древесину ценных пород, в частности граб и дуб», – говорится в сообщении.

В частности, во время обысков на деревообрабатывающих предприятиях Дубенского района правоохранители обнаружили 400 кубометров ценной древесины, нелегально вырубленной в гослесхозе, общей стоимостью три миллиона гривен.

Также было изъято лесопродукцию и пиломатериалы.

Следите за свежими новостями НБН на Facebook.

Крымскую сосну предложили исключить из Красной книги России – СМИ



Крымскую сосну предложили исключить из Красной книги России, с соответствующим предложением выступило подконтрольное Кремлю Министерство экологии и природных ресурсов полуострова, сообщают 11 ноября «Новости Крыма» со ссылкой на заявление главы министерства Геннадия Нараева.

По его словам, причина в «массовости» произрастания этой сосны на полуострове. Поэтому, заявил Нараев, сосна Палласа (Крымская сосна) «не включена в Красную книгу Крыма».

Он добавил, что из 237 тысяч гектаров лесов сосна Палласа занимает территорию в 35 тыс гектаров.

«Это позволит обеспечить экологическую безопасность Крыма путем проведения рубок, ухода, санитарно-оздоровительных мероприятий», – утверждает Нараев.

Накануне еженедельник «Новый Крым» в статье «О чем плачет плачущая скала» сообщил о попытках крымских и российских бизнесменов «уничтожить уникальную природную территорию в селе Лекарственное Симферопольского района». В частности, там шла речь о разработке карьера, ради которого бизнесмены якобы обещали пересадить 4700 крымских сосен.

Для підгодівлі диких тварин лісівники в області заготовили маже 3 тонни кукурудзи




ПОЛТАВА. 12 листопада. УНН-Центр. З початком осінньо-зимового періоду у ДП "Полтавський лісгосп" проводиться активна підгодівля диких тварин. Для цього ще з літа заготовлено сіно, а з восени – коренеплоди, повідомили у прес-службі лісгоспу, пише УНН-Центр.

Так, наразі заготовлено 2,7 тонни кукурудзи в качанах та 3 тонни кормового буряка. В цій роботі лісникам активно допомагали місцеві мисливці та громадськість.

Зокрема, за участі активістів будують та ремонтують годівниці для диких звірів, проводять заготівлю кормів для підгодівлі диких тварин. Так, в с. Войнівка місцеві мисливці заготовляли гарбузи для годування кабанів у вольєрі лісгоспу.


Теги: Полтавщина, лісгосп, підгодівля тварин

12 листопада 2016

На борьбу с огнем в Галилее направлена пожарная авиация



В Галилее 12 ноября вспыхнул сильный пожар, и для борьбы с огнем пришлось применить пожарную авиацию, сообщила радиостанция "Решет Бет".

Загорелся лес в районе между кибуцем Моран и перекрестком Шева, в районе Кармиэля. На место происшествия прибыли четыре пожарных расчета, задействованы также четыре самолета пожарной авиации.

Еще один пожар вспыхнул между Гитой и Яркой. О пострадавших в результате двух этих происшествий не сообщалось.

Источник: Newsru.co.il
12/11/2016 17:18

Глава регіону призупинив санітарну вирубку лісів

Про це Антон Алиханов повідомив в суботу, 12 листопада, в ході робочого виїзду в Нестеровський район.
Тут, на території природного парку «Віштинецьке», заборона діє вже два місяці. За словами тимчасово виконуючого обов'язки губернатора, мораторій пошириться і на інші санітарні вирубки.
«Дуже багато людей скаржиться на те, що ліси вирубуються варварським способом, санітарні рубки починаються під сумнівними приводами, не завжди проводяться відновлювальні роботи, - заявив Антон Алиханов. - Звичайно, санітарні рубки потрібні. Але мене насторожує ситуація, коли на кожен випадок санітарної рубки надходять скарги. Правда, іноді вбачається комерційний інтерес скаржників. Але, тим не менше, будемо оперативно реагувати на кожен такий випадок і детально розбиратися», - підкреслив Антон Алиханов.
Глава регіону зазначив, що мораторій на санітарну рубку лісу вводиться на час підготовки плану розвитку лісогосподарського комплексу. Цей план, на думку Антона Алиханова, повинен зробити більш відкритою діяльність регіонального міністерства природи та екології в частині лісового господарства. При цьому т.в.о. губернатора доручив передбачити участь жителів області в обговоренні необхідності тієї чи іншої санітарної рубки.
Ще однією темою обговорення стало розвиток туристичної інфраструктури природного парку «Віштинецьке». На його території в даний час прокладено кілька маршрутів, в дирекції відкритий Музей природи, в планах - розширити туристичні маршрути і збільшити кількість інформаційних стендів. При цьому керівництво парку відзначає зростання чисельності відвідувачів.
Глава регіону наголосив на необхідності опрацювати питання розміщення і перебування туристів в природному парку.
Один з них було вирішено під час відвідування особливо території. Засновники агрохолдингу «Боргів і Компанія» Олександр і Дмитро боргових передали парку трактор з причепом. З його допомогою парк буде готуватися до туристичного сезону і підтримуватися в належному стані.
Частиною туристичної інфраструктури повинен стати створений рік тому Музей природи. Його експозиція формується, дирекція парку має намір ширше представити тваринний і рослинний світ.
В ході поїздки в Нестеровський район Антон Алиханов відвідав ще один музей - імені Крістіонаса Донелайтіса в селищі Чисті ставки.
Глава регіону доручив міністерству з питань культури і туризму опрацювати програму просування туризму на сході області, в тому числі парку «Віштинецкое».
            
http://www.gov39.ru/news/101/107660/

Паводок — це кара закарпатцям за хамське ставлення до природи



Коли проходить стихія, то влада в першу чергу починає підраховувати збитки. Часто ці підрахунки явно завищені, бо «гроші на відбудови» фактично мало контрольовані й надходять із резервних фондів. Тобто є з чого красти. 

Значна частина коштів іде на так звані компенсації для населення, яке постраждало від стихії. Я розумію, що багато хто на мене обуриться, але хочу сказати таке — цей комунізм повинен закінчитися. По-перше, у країні діє система страхування, яка передбачає страхові компенсації в подібних випадках. Застрахував майно — отримай компенсацію. Не застрахував — твої проблеми. Власне твої, а не колективні. Бо гроші, які потім влада дає на компенсації, нізвідки не беруться. Це народні кошти, які надійшли у бюджет зі сплат податків. То чому інші повинні платити за те, що в когось знесло водою паркан?

По-друге, підтоплень і руйнувань могло б і не бути. Просто закарпатці самі собі гадять, а потім скаржаться на стихію. Вирубка буків, які мають водорегулювальну функцію, просто катастрофічна. Бук акумулює в собі надмірну вологу, а при засушливій погоді віддає цю вологу у грунти. А що ми маємо зараз? І мова навіть не про промислове лісогосподарство. Зайдіть у гірські села особливо перед зимою. Дерева ріжуть усі, кому не лінь. А якщо навіть втрутяться екологи чи правоохоронці, то можуть дістати фізичну відсіч від розлючених селян, які звикли, що ліс і природа в них «на службі». І якщо ще офіційні лісогосподарства займаються не лише вирубками, але й насадженням лісу, то дрібні приватники, які заготовляють дрова чи просто мають удома пилорами, лісовідновленням не займаються.

Інша проблема — сміття. Змусити в селі селян платити за вивіз сміття дуже важко. Селяни просто звикли викидати сміття в потічок, бо потім воно спливе «долі водов». Коли зараз піднявся рівень води, то всі бачили тисячі й тисячі пластикових пляшок, які пливли по річках. Звідки вони взялися? Ці пляшки у воді і є портрет закарпатця-рагуля. Неосвіченого, грубого і байдужого, який вилизує власну хату та двір, а все за межами   — не його проблема.

Ще одна ознака закарпатця-рагуля: побудувати собі власний місток через потічок до двору так, щоб було «парадно», але не так, як потрібно, щоб був вільний прохід для води. При цьому повністю нищилися і захаращувалися краї канав. Під час повені саме під такими містками накопичувалися гілки та сміття і починалося підтоплення дворогосподарств.

Голова Закарпатської облдерж­адміністрації Геннадій Москаль дав із цього приводу доволі сердитий коментар.

«Під час інтенсивних дощів вода з гір збирається в канави по узбіччях доріг і стікає в низовину, однак якщо канави захаращені гілками й сміттям, під мостовими переходами утворюються затори, які значно підвищують рівень води. Прориваючи такі штучні загати, вода разом зі сміттям несеться на дороги і в селянські двори. Якби сільські ради й місцеві мешканці слідкували за рівчаками, наслідки паводка були б набагато меншими.

Розчищення канав — обов’язок місцевих рад, який ті систематично не виконують. Більше того, в Перечинському районі техніку, з допомогою якої водники хотіли розчистити канаву від заторів, не пустили через свою ділянку місцеві селяни. Так далі тривати не може. Сільради зобов’язані чистити рівчаки (особливо в паводкові періоди), а тих, хто ігноруватиме цю роботу, будемо притягувати до адміністративної відповідальності й штрафувати», — заявив Москаль.

Про те, що люди не пропускали техніку для розчищення захаращень у Перечинському районі, Москаль сказав дуже правильно. Це ще один штрих до портрета деяких закарпатців. Більше того, на численних відео з ліквідації наслідків повені видно, як рятувальники на своїх хребтах виносять речі з дворогосподарств і вичищають двори від намулу. У той же час господарі стоять і просто спостерігають. Тепер ті таки господарі будуть найгучніше вимагати від влади грошової компенсації за зіпсоване стихією майно.

Я в жодному випадку не стверджую, що всі закарпатці безвідповідально ставляться до природи. Але просто подивіться на ту кількість пляшок, яка пливе вниз по течії повноводних річок, і ви зрозумієте, що їх накидали не сто людей. І навіть не тисяча.

Генріх Розман, еколог, ProZak.info12.11.2016, 18:15
http://rionews.com.ua/mixed/socio/now/n16315181616

Валерій Мурга розповів про проблеми у Карпатських лісах




Проблеми у Карпатських лісах є досить великими, починаючи від незаконних рубок і закінчуючи масовим всиханням ялинників, бука та ясеня.


ПРО ПЕРШІ КРОКИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІСІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

Енштейн стверджував, що «великі проблеми, які стоять перед нами, не можна вирішити на тому ж рівні мислення, на якому ми були, коли вони виникали». Тому закарпатські лісівники, розуміючи важливість екологічної та туристичної складової для Карпатського регіону розробили чіткі завдання необхідної стратегії розвитку лісового господарства. Так за ініціативи керівництва Закарпатського ОУЛМГ, його підконтрольних держлісгоспів та депутатів Закарпатської обласної влади 17 березня на 2 сесії IV засідання обласної ради, було зроблено перший крок до розробки «Нових санітарних правил. Адже саме на основі рішення №191 «Про введення мораторію на вирубку лісів у межах природно-заповідного фонду місцевого значення Закарпатської області» було прийнято ряд важливих кроків задля збереження закарпатських лісів, яке у свою чергу стало основою для прийняття «Нових санправил у лісах України». Про ці та інші ґрунтовні реформуваня у лісовій галузі піде далі мова.


ЛІСІВНИКИ Б’ЮТЬ НА СПОЛОХ – КАРПАТСЬКІ ЛІСИ ВСИХАЮТЬ ГЕКТАРАМИ

У зв’язку зі зміною клімату останні 25 років ми спостерігаємо не лише природні аномалії, а й мутації та розвиток нових видів рослин, тварин, комах. І саме через підвищення середньорічного рівня температури українські ліси потерпають від навали шкідників, які вражають деревину як з верхівки, так і з кореня. Втім, окрім цього, ліс потерпає й від недостачі вологи і звісно втручання людини.

Начальник Закарпатського ОУЛМГ Валерій Мурга розповідає: «Можна сказати, що і те, й інше. В Україні вже не лишилось лісів, які б росли без втручання людини. Якщо це хвойні насадження, то переважно штучно створені монокультури, а якщо листяні, то здебільшого порослевого походження другої генерації (відновлені кореневою паростю з пеньків зрубаних двічі насаджень). Лісові культури - це колись штучно створений ліс. При його створенні неможливо врахувати всю специфіку ґрунтових та мікробіологічних умов. Одна з причин погіршення стану лісів - розбалансованість їхньої вікової структури. У повоєнні часи відновлення зруйнованих міст і сіл України потребувало багато деревини, і масштаби рубок були значними.

На зрубах, як правило, створювались лісові культури. В Закарпатській області - найбільшій лісистій області в Україні ґрунтовний дубово-буковий пояс Українських Карпат вирубали і замінили смерекою ще в часи Австро-Угорщини. Сучасні смерекові ліси - фактично друге покоління. Ліси теж старіють і вмирають. Відносно вічним може бути лише різновіковий і різнопорідний ліс. Активізації патологічних процесів сприяють також кліматичні флуктуації, зокрема значне підвищення температури. Тільки по Закарпатській області зафіксовано понад 30 тисяч гектарів всихання. Але це жахливе явище спостерігається не тільки на Закарпатті, але й по всьому Карпатському регіону».

«Сьогодні вже є визнаним фактом, що стрімке розповсюдження хвороб лісу спричинили довготривалі кліматичні зміни. Раніше природа самостійно боролась і зі шкідниками, тому вони шукали ослаблене дерево. А сьогодні внаслідок зміни кліматичних умов рівень води у ґрунті знизився, у періоди затяжної посухи комахи–шкідники розмножуються у великій кількості. Нині природа не здатна впоратись із цією проблемою. Із ґрунту надходить менше вологи, до того ж канали її руху перекриті шкідниками і грибковими захворюваннями, які стрімко і у великій кількості розмножуються. А в умовах сьогоднішніх кліматичних змін здорове стійке дерево ялини европейської зрілого або достиглого віку після ураження може загинути всього за 2—3 тижні. Хоча лісівники Закарпаття разом з екологами та лісопатологами намагаються боротися з шкідниками біологічними засобами, які не пошкодять флору та фауну. До прикладу, в Канаді це питання настільки гостро стоїть, що деревину вже просто випалюють, адже вона повністю уражена шкідником. Відтак, в Україні єдиний вихід боротися з ураженими ділянками – це вирубка», - стверджує лісівник краю.

Валерій Мурга заявляє, що жоден професійний лісівник Закарпаття не погодиться ліквідовувати ділянки здорових дерев достиглого віку під виглядом суцільних санітарних рубок.


СТВОРЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ & ВІДКРИТІСТЬ У РОБОТІ ЛІСІВНИКІВ - для дітей та онуків

«За ініціативи Закарпатського ОУЛМГ при управлінні було створено Громадську Раду. Ми дуже уважно стежимо за роботою лісівників на місцях і раді, що тепер всі працівники держлісгоспів працюють під пильним контролем громадськості. Всім треба пам'ятати, що держлісфонд Закарпаття - це надбання людей, а не окремих чиновників у «високих кабінетах». У першу чергу, це мають усвідомлювати люди. Створення ГР та прозора робота, прес-тури - це фундаментальні нововведення, оновлення в роботі лісівників 2016 року і ми цього добилися. Не для нас, а для наших дітей та онуків. Це надзвичайно важливо і я вдячний кожному, хто небайдужий до нашого спільного майбутнього», - наголошує Валерій Мурга.


ЗМІНИ ДО САНІТАРНИХ ПРАВЛИ – ПЕРЕМОГА НА ШЛЯХУ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ КАРПАТ

26 жовтня на засіданні Уряду була прийнята нова редакція Санітарних правил у лісах України. У розробці цих реальних лісових змін прийняли участь представники центральних органів виконвлади, науковці, громадських та екологічних організацій, експерти Світового банку і журналісти. Правила поширюються на всіх лісокористувачів (на сьогодні Держлісагентству підпорядковано 73% лісів, а 27% – іншим постійним лісокористувачам, таким як Мінприроди, Міноборони, обласним радам та іншим). Згідно нових правил перш за все, буде заборонено проведення всіх санітарно-оздоровчих заходів навколо місць гніздування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, хижих та інших птахів. Важливо також зазначити, що ССР (далі - суцільні санітарні рубки) заборонятимуться в заповідних зонах і Нацпарках і зонах регульованої та стаціонарної рекреації національних природних парків, буферних зонах біосферних заповідників, загальнозоологічних, ботанічних, лісових та орнітологічних заказниках й у лісах у період масового розмноження диких тварин (з 1 квітня по 15 червня). В інший період загалом у лісах буде обмежено проведення суцільних санрубок виключно моментами крайньої необхідності (пошкодження насаджень пожежами, шкідниками і хворобами лісу, стихійними явищами і техногенними впливами до ступеня їх загибелі) з обов’язковим відновленням нових стійких і високопродуктивних лісів на цих вирубках. Змінилася кількість втрачених середніх періодичних приростів з 40 до 100 %, а після відбору дерев в рубку, якщо повнота впала з 0,5 до 0,1 – проводиться суцільно-санітарна рубка

Вимоги до здійснення суцільних санітарних рубок будуть більш жорсткішими. Відтак ставлення до роботи лісівників буде ще більш критичнішим - наміри проведення санітарно-оздоровчих заходів (їх перелік) власники лісів повинні будуть погоджувати зі спеціалізованою службою лісозахисту, терорганами Держлісагентства, на територіях природно-заповідного фонду – з облдержадміністраціями та обов’язково оприлюднювати на своїх веб-сайтах. Таким чином, кожен громадянин зможе бачити, де планується провести суцільну санітарну рубку дерев з обґрунтуванням її доцільності. Це унеможливить зловживання. Прийняті нові Санітарні правила дозволять суттєво підвищити якість проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісах з урахуванням норм європейського законодавства стосовно забезпечення оптимального середовища існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів рослинного і тваринного світу, мінімізації негативного впливу діяльності людини на території і об’єкти природно-заповідного фонду України.



Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
20:01, 12 ЛИСТОПАДА СУСПІЛЬСТВО

Екологи використовують дітей для слідкування за лісовим господарством

Сергей Иванов призвал школьников следить за лесом после вырубки


Российские школьники могут следить за восстановлением леса, которое обязаны проводить лесозаготовители после вырубки, заявил специальный представитель президента России по вопросам природоохранной деятельности, экологии и транспорта Сергей Иванов.

"Надо обязательно заниматься лесовосстановлением. То есть, если ты вырубил большую делянку, то посади после себя маленькие елочки и через 50 лет это будет такой же лес как и был. Это не так трудно и, кстати, в законах это прописано, что лесозаготовитель обязан это делать. Вы, кстати, можете следить за этим, делают они это или нет. У меня подозрение, что далеко не всегда делают", — сказал Иванов на слете юных экологов Российского движения школьников.

По его словам, Россия обладает самыми большими лесными запасами, но, к сожалению, они сокращаются.

Источник РИА Новости © РИА Новости. Валерий Шустов