В.Е.Борейко, В.А.Брініх, А.І.Дулицький
Останнім часом все частіше піднімається питання про інституціоналізації екологічної етики в різних установах і організаціях шляхом управління етикою сучасними методами менеджменту, що забезпечує перехід від етики «на словах» до етики «в справах» і так допомагає досягти цілей екологічної етики. В цілому процеси інституціоналізації створюють системні чинники, здатні змінювати поведінку індивідів в сторону Екоетичний цінностей. Недостатньо лише міркувань про Екоетичний цінностях, необхідна екологічна етика в дії.
Одним із заходів для ефективної інституціоналізації етики вважається необхідність наукового обґрунтування та розробки індикаторів «етичності» діяльності тих чи інших соціальних процесів або установ. Так, існують розроблені індикатори «етичності» для різних бізнес-структур, апарату державних установ, моральні індикатори російського суспільства.
Цікавим і абсолютно не обговорених є питання про розробку індикаторів для заповідників, інших категорій ОПТ, на підставі яких може проводитися Екоетичний аудит або Екоетичний експертиза. Закон визначає певні правові рамки функціонування заповідника як природоохоронного державної установи. Однак є деякі Екоетичний цінності, моральні принципи і правила, які не повністю охоплені природоохоронним законодавством. У цьому випадку контроль за тим, як заповідник справляється зі своєю місією, можна проводити за допомогою індикаторів «етичності» роботи заповідника. Якщо виходити з того, що головною цінністю заповідників є еталон природного, спонтанного ходу природних процесів, тоді індикаторами «етичності» можуть вважатися наступні дії, які сприяють підтримці, захисті цієї цінності.
Індикатори етичності роботи заповідників
Коментарі щодо формулювань і змістом індикаторів екологічної етичності роботи заповідників:
Кожен параметр кожного індикатора в нормі відповідає 1 балу. Чим ближче показник кожного параметра до 1, тим вище рівень недоторканності заповідної природи і етичності діяльності заповідника. У нормі сума балів повинна відповідати сумі параметрів всіх індикаторів екологічної етичності роботи заповідника. Якщо розрахункова сума балів вище нормативної, це - позитивний тренд. Якщо нижче - то негативний.
1. Невтручання в дику природу:
Це - головний індикатор роботи заповідника як території з потенційно найвищим рівнем повної заповідності. Параметри даного індикатора наступні:
2. Відсутність комерціалізації та криміналізації діяльності:
3. Популяризація заповідником ідей екологічної етики
4. Гуманність методів науки і освіти:
5. Мінімізація загибелі диких тварин і рослин при внутрішньогосподарської діяльності:
6. Ефективність боротьби з порушеннями заповідного режиму:
1) Примітка: за одиницю кількості виявлених порушень режиму заповідника слід приймати число «10» з розрахунку того, що кожен інспектор, щоб виправдовувати свою зарплату, в нормі повинен становити не менше 1 протоколу на місяць, виключаючи період відпусток і ймовірних днів непрацездатності);
Більш докладно про проблеми українських заповідників і концепції заповідності можна прочитати в книзі В.Е.Борейко, А.О.Паламарчук, Заповідники України без гламуру. Моніторинг порушень заповідного режиму. 2003-2013 рр, Матеріали незалежного розслідування, 2014 року, К., КЕКЦ, 128 стор.
Http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2014/06/int_glamur_zap_2014.pdf
http://ecoethics.ru/indikatoryi-etichnosti-rabotyi-zapovednikov-3/
Останнім часом все частіше піднімається питання про інституціоналізації екологічної етики в різних установах і організаціях шляхом управління етикою сучасними методами менеджменту, що забезпечує перехід від етики «на словах» до етики «в справах» і так допомагає досягти цілей екологічної етики. В цілому процеси інституціоналізації створюють системні чинники, здатні змінювати поведінку індивідів в сторону Екоетичний цінностей. Недостатньо лише міркувань про Екоетичний цінностях, необхідна екологічна етика в дії.
Одним із заходів для ефективної інституціоналізації етики вважається необхідність наукового обґрунтування та розробки індикаторів «етичності» діяльності тих чи інших соціальних процесів або установ. Так, існують розроблені індикатори «етичності» для різних бізнес-структур, апарату державних установ, моральні індикатори російського суспільства.
Цікавим і абсолютно не обговорених є питання про розробку індикаторів для заповідників, інших категорій ОПТ, на підставі яких може проводитися Екоетичний аудит або Екоетичний експертиза. Закон визначає певні правові рамки функціонування заповідника як природоохоронного державної установи. Однак є деякі Екоетичний цінності, моральні принципи і правила, які не повністю охоплені природоохоронним законодавством. У цьому випадку контроль за тим, як заповідник справляється зі своєю місією, можна проводити за допомогою індикаторів «етичності» роботи заповідника. Якщо виходити з того, що головною цінністю заповідників є еталон природного, спонтанного ходу природних процесів, тоді індикаторами «етичності» можуть вважатися наступні дії, які сприяють підтримці, захисті цієї цінності.
Індикатори етичності роботи заповідників
- Невтручання в дику природу.
- Відсутність коммерционализации і криміналізації діяльності.
- Популяризація заповідником ідей екологічної етики.
- Гуманність методів науки і освіти.
- Мінімізація загибелі диких тварин і рослин у внутрішньо-господарської діяльності.
- Ефективність боротьби з порушеннями заповідного режиму.
Коментарі щодо формулювань і змістом індикаторів екологічної етичності роботи заповідників:
Кожен параметр кожного індикатора в нормі відповідає 1 балу. Чим ближче показник кожного параметра до 1, тим вище рівень недоторканності заповідної природи і етичності діяльності заповідника. У нормі сума балів повинна відповідати сумі параметрів всіх індикаторів екологічної етичності роботи заповідника. Якщо розрахункова сума балів вище нормативної, це - позитивний тренд. Якщо нижче - то негативний.
1. Невтручання в дику природу:
Це - головний індикатор роботи заповідника як території з потенційно найвищим рівнем повної заповідності. Параметри даного індикатора наступні:
- відношення площі заповідника, що не причетна до людську діяльність, до загальної площі заповідника (чим ближче до 1, тим краще);
- відношення площі охоронної зони до площі самого заповідника (чим ближче до 1, тим краще; ще краще, якщо більше 1);
- відношення числа місцевих (корінних) видів флори і фауни до загальної кількості видів у заповіднику (чим ближче до 1, тим краще);
- наявність / відсутність житлових кордонів на території заповідника далі 1 км від кордону вглиб заповідника (наявність - 1 негативний бал, відсутність - 1 позитивний бал);
- наявність / відсутність рубок лісу, сінокосіння, випасання худоби, полювання, риболовлі, водокористування, заготовки дикоросів, бджільництва та інших видів користування природними ресурсами на території заповідника (кожен здійснюваний вид користування (як окремий параметр) дає 0,2 негативного бала; за повна відсутність природокористування на території заповідника нараховується 1положітельний бал).
2. Відсутність комерціалізації та криміналізації діяльності:
- відношення річної суми бюджетних коштів до річного доходу з позабюджетних джерел (чим ближче до 1, тим краще; ще краще: якщо більше 1);
- наявність / відсутність порушених кримінальних справ з економічних і посадових злочинів працівників заповідників (кожен випадок порушення кримінальної справи (як окремий параметр) дає 0,2 негативного бала; за повну відсутність порушених кримінальних справ нараховується 1 позитивний бал).
3. Популяризація заповідником ідей екологічної етики
- ставлення виступів в ЗМІ працівників заповідника (за рік), що мають етичну складову, до загальної кількості виступів в ЗМІ працівників заповідника (чим ближче до 1, тим краще);
4. Гуманність методів науки і освіти:
- відношення кількості застосовуваних методик наукових досліджень, не пов'язаних з умертвіння живих організмів (рослин, тварин), до загальної кількості застосовуваних методик (чим ближче до 1, тим краще);
- відношення числа екскурсійних (туристичних) маршрутів (екологічних стежок) в периферійній частині заповідника (не далі 1 км від його кордону вглиб заповідника) і його охоронній зоні до загальної кількості маршрутів (чим ближче до 1, тим краще);
- відношення робочих днів спостережень в природі під внерепродуктівний період до загальної кількості днів польових робіт (чим ближче до 1, тим краще);
- наявність / відсутність дистанційних методів спостережень в природі (наявність - позитивний бал, відсутність -1 негативний бал);
- наявність / відсутність звірів в музейних експозиціях (наявність - 1 негативний бал, відсутність - 1 позитивний бал).
5. Мінімізація загибелі диких тварин і рослин при внутрішньогосподарської діяльності:
- наявність / відсутність планових господарських і заповідно-режимних заходів, потенційно пов'язаних із загибеллю рослин і тварин (наявність - 1 негативний бал, відсутність - 1 позитивний бал).
6. Ефективність боротьби з порушеннями заповідного режиму:
- відношення кількості виявлених порушень режиму заповідника до загальної кількості працівників служби охорони (чим ближче до 1, тим краще; ще краще, якщо більше
1) Примітка: за одиницю кількості виявлених порушень режиму заповідника слід приймати число «10» з розрахунку того, що кожен інспектор, щоб виправдовувати свою зарплату, в нормі повинен становити не менше 1 протоколу на місяць, виключаючи період відпусток і ймовірних днів непрацездатності);
- позитивна / негативна динаміка кількості виявлених порушень (за останні 10 років) на території заповідника (позитивна - 1 негативний бал, отріцательная- 1 позитивний бал).
Більш докладно про проблеми українських заповідників і концепції заповідності можна прочитати в книзі В.Е.Борейко, А.О.Паламарчук, Заповідники України без гламуру. Моніторинг порушень заповідного режиму. 2003-2013 рр, Матеріали незалежного розслідування, 2014 року, К., КЕКЦ, 128 стор.
Http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2014/06/int_glamur_zap_2014.pdf
http://ecoethics.ru/indikatoryi-etichnosti-rabotyi-zapovednikov-3/
