Регіон Інформцентр
ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
16 грудня 2017
Кони, индюки, лес и Укрспирт. Министр АПК рассказал о планах на год
В пятницу и.о. министра аграрной политики и продовольствия Максим Мартынюк провел онлайн-конференцию на своей странице в Facebook. Представителей отрасли интересовали изменения, которые ожидают механизм государственной поддержки в 2018 году, ситуация в скандальных госкомпаниях ГПЗКУ, Укрспирте и земельная реформа.
LIGA.net публикует основные тезисы главы аграрного ведомства.
Кому достанутся 4 миллиарда господдержки
Дотации будут получать животноводы в формате возмещения процентной ставки по кредитам, которые привлечены на строительство животноводческих комплексов. Мы планируем установить ограничения в 150 млн грн на один займ, чтобы охватить как можно больше участников.
В птицеводстве мы бы хотели поддержать производителей индюшатины. Коневодство также получит поддержку, как и другие отрасли животноводства.
Добавлю два стратегических тезиса. Первое: в бюджетной программе 2018 года основным инструментом оказания помощи будут меры по удешевлению стоимости кредитов. Второе: в 2018 мы будем работать над созданием государственного финансового учреждения, которое предоставит гарантии по кредитам для сельхозпроизводителей (полные или частичные), используя бюджетные средства в пределах общей сметы расходов на сельхоздотации.
Вернут ли возмещение экспортного НДС масличникам
Поправка к бюджету об отмене возмещения экспортного НДС масличникам была инициирована в парламенте, а не правительстве. Сейчас Минагрополитики проводит расчеты о ее влиянии на сельхозпроизводителей и на перерабатывающую отрасль.
Формат принятия поправки, не предусматривающий широкого обсуждения, неприемлем и ставит под вопрос прогнозируемость инвестиционного климата в стране. Мы проводим консультации с членами комитета парламента по вопросам налоговой и таможенной политики, и разрабатываем шаги по смягчению воздействия этой новации. В частности, рассматривается вариант ее отсрочки до 1 сентября 2018 года.
Я сформулирую свое отношение по результатам расчетов. Точно могу сказать, что всячески поддерживаю развитие переработки в Украине и экспорт продукции с высокой добавленной стоимостью. Но это должно делаться не за счет других участников отрасли.
Рынок земли
Абсолютно согласен с оценкой роли рынка земли в развитии национальной экономики. Сдвинуть с места процесс можно только путем широкой коммуникации с обществом и политиками. Мы этим занимаемся последние два года и планируем продолжить работу.
Международные финансовые организации продолжают видеть в рынке земли наибольшую экономическую возможность для страны. Они сохраняют нейтральную позицию, давая возможность украинцам самим решить — как и кому можно продавать сельхозземли.
Земли для участников АТО
Цифры не подтверждают заявления о сокращении выдачи земли участникам АТО — по крайней мере, в части земель госсобственности, которыми распоряжается Госгеокадастр. За 11 месяцев текущего года было удовлетворено 76 500 заявок на получение земли участниками АТО и семьями погибших. Это на треть больше, чем за аналогичный период прошлого года.
Что касается самого постановления Кабмина №413, то оно было принято, чтобы увеличить прогнозируемость процесса распоряжения землями и повышения его прозрачности. То, что постановление ущемляет права участников АТО, — не более чем миф, так как именно в Стратегии впервые закреплено первоочередное право этой категории граждан на получение земельных участков.
Земельные расклады в НААН
НААН — саморегулируемая организация, которая одновременно управляет государственной собственностью. Поэтому на все вопросы, которые возникают в эффективности и прозрачности управления землями опытных хозяйств… Правительство достаточно ограничено в возможности влияния на эти процессы. Учитывая громкие скандалы, моя личная позиция заключается в том, что необходимо пересматривать принципы финансирования науки и отделять научную деятельность от хозяйственной.
О китайском кредите ГПЗКУ
Сейчас продолжаются консультации, как межведомственные — на уровне украинского правительства, так и с нашими китайскими партнерами. Обсуждается вариант досрочного возврата части кредита, пересмотр ставок за пользование кредитом в сторону понижения и реструктуризация остатка долга.
В этом мы имеем поддержку межправительственной украинско-китайской комиссии, заседание которой состоялось в декабре. Ставка по кредиту может быть снижена до 2,5%+LIBOR с нынешних 3%+LIBOR.
Приватизируют ли Укрспирт
Альтернативы приватизации Укрспирта не существует. Правительственный законопроект [находится] в парламенте. Для завершения этого процесса нужна политическая воля.
Конкурсная комиссия отобрала четырех кандидатов [на должность гендиректора Укрспирта] для рассмотрения Номинационным комитетом Минэкономики. После того, как НК определится, кандидатура будет вынесена на рассмотрение Кабинета Министров.
Если говорить о приватизации в целом, большинство государственных аграрных предприятий находится в списке тех, которые запрещены к приватизации. Поэтому мы не сможем похвастаться большими достижениями, пока не будет принят соответствующий закон.
Кто спасет лес
Гослесагентство заявляет необходимый объем финансирования на южные области в 450 млн грн. Действительно, такая сумма отсутствует в Госбюджете, но Министерство готово ее обеспечить за счет перераспределения других программ.
Однако вопрос не только в Минагрополитики, а также в готовности Гослесагенства освоить эти деньги. Например, в 2017 году мы вернем обратно в бюджет 25 млн грн, которые агенство не смогло освоить вопреки всем громким заявлениям о недофинансировании.
Сейчас финализируется текст Стратегии развития лесов, согласованной правительством. Замечу, что это только рамочный документ, а поэтому следующим шагом будет разработка плана действий по выполнению этой стратегии.
Я считаю, что на любом рынке нельзя быть одновременно и регулятором и участником рынка. Не может быть ситуации, когда для части лесохозяйственных предприятий обязательные правила, установленные Гослесагентством, а для части — нет.
Как бороться с АЧС
Ситуация сложная. К счастью, скачков в количестве случаев не наблюдается, но и количество, которое фиксируется, неприемлемо. В следующем году финансирование Госпортебслужбы будет на уровне 100% от заявки, надеемся она будет использована эффективно.
Кооперация как приоритет
Поддержка создания кооперативов — приоритет деятельности министерства, поскольку это единственная возможность обеспечить экономическую состоятельность мелких производителей. Институт консультирования, к сожалению, мало привлекался в последние годы к реализации госпрограмм, но в 2018 для них будет много работы.
10:28 16.12.2017
https://inshe.tv/economics/2017-12-16/291112/
https://www.facebook.com/MksMrtnk
15 грудня о 10:00 відбудеться онлайн-конференція першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка на тему: «Підсумки роботи аграрної галузі в 2017 році».
Конференція проходитиме на Фейсбук-сторінці Максим Мартинюк у форматі запитання-відповіді.
До участі запрошуються усі бажаючі, але зважаючи на часові обмеження, перевага у відповідях на питання за тематикою конференції буде надаватися представникам ЗМІ. Тому, будь ласка, перед тим як написати своє питання, зазначте, яке медіа ви представляєте. Також прохання надсилати максимум 2 питання від кожного учасника.
Онлайн-спілкування триватиме одну годину.
Початок о 10:00 з вітального посту першого заступника Міністра, у коментарях до якого можна буде ставити свої питання.
https://www.facebook.com/MksMrtnk
Міністерство аграрної політики та продовольства України
14 грудня о 11:14 ·15 грудня о 10:00 відбудеться онлайн-конференція першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка на тему: «Підсумки роботи аграрної галузі в 2017 році».
Конференція проходитиме на Фейсбук-сторінці Максим Мартинюк у форматі запитання-відповіді.
До участі запрошуються усі бажаючі, але зважаючи на часові обмеження, перевага у відповідях на питання за тематикою конференції буде надаватися представникам ЗМІ. Тому, будь ласка, перед тим як написати своє питання, зазначте, яке медіа ви представляєте. Також прохання надсилати максимум 2 питання від кожного учасника.
Онлайн-спілкування триватиме одну годину.
Початок о 10:00 з вітального посту першого заступника Міністра, у коментарях до якого можна буде ставити свої питання.
Онлайн-конференція Максима Мартинюка 15 грудня 2017 року
Доброго ранку, колеги! Дякую всім, хто приєднався до онлайн-конференції, за цікавість до сільського господарства України. Спочатку надам інформацію із загальними показниками роботи аграрної галузі в 2017 році. Отже, врожай зернових, за останнім прогнозом, складе 62,338...
Держлісагентство створило додаток для перевірки ялинок
Державне підприємство "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" Державного агентства лісових ресурсів розробило додаток для Android за допомогою якого можна перевірити походження і легальність ялинки.
Про це йдеться на сайті Держлісагентства.
Як зазначається, перевірка законності походження ялинки відбувається шляхом введення номеру із самоклейної етикетки (або бирки), яка прикріплена до ялинки, у мобільний додаток на телефоні.
Самоклейні етикетки (бирки) містять індивідуальний номер та відповідний йому штрих код, який заноситься до єдиної системи електронного обліку деревини.
Також можна перевірити легальність ялинки на сайті. Відсутність інформації може свідчити, про сумнівне походження ялинки.
Про це йдеться на сайті Держлісагентства.
Як зазначається, перевірка законності походження ялинки відбувається шляхом введення номеру із самоклейної етикетки (або бирки), яка прикріплена до ялинки, у мобільний додаток на телефоні.
Самоклейні етикетки (бирки) містять індивідуальний номер та відповідний йому штрих код, який заноситься до єдиної системи електронного обліку деревини.
Також можна перевірити легальність ялинки на сайті. Відсутність інформації може свідчити, про сумнівне походження ялинки.
СУБОТА, 16 ГРУДНЯ 2017, 10:00
Гослесагентство предложило украинцам программу на Android для новогодней елки
Гослесагентство предложило украинцам программу на Android для новогодней елки
Гослесагентство предлагает проверить легальность происхождения новогодней елки в Украине с помощью мобильного приложения.
"Для проверки легальности происхождения новогодней красавицы предприятие разработало программное обеспечение для Android. с помощью которого вы сможете ознакомиться с происхождением своей елки", – отметили на предприятии. Приложение можно скачать здесь.
В Украине официально начинают продавать новогодние елки. Средняя стоимость погонного метра составит около 60 грн. Как ообщает Гослесагентство, самые дешевые елочки будут в государственных лесхозах Полесья — стоимость 1 м сосны обыкновенной длиной 1 м — в пределах 30-40 грн.
Покупать елки лучше прямо в государственных лесхозах. Это будет значительно дешевле, чем на елочных базарах. В этом году государственные лесохозяйственные предприятия планируют реализовать около 550 тысяч новогодних елок. Если останутся нераспроданные срубленные деревья, то их отдадут в детские сады, школы и для украшения церквей.
15 декабря 2017, 20:59
Гослесагентство предлагает проверить легальность происхождения новогодней елки в Украине с помощью мобильного приложения.
"Для проверки легальности происхождения новогодней красавицы предприятие разработало программное обеспечение для Android. с помощью которого вы сможете ознакомиться с происхождением своей елки", – отметили на предприятии. Приложение можно скачать здесь.
В Украине официально начинают продавать новогодние елки. Средняя стоимость погонного метра составит около 60 грн. Как ообщает Гослесагентство, самые дешевые елочки будут в государственных лесхозах Полесья — стоимость 1 м сосны обыкновенной длиной 1 м — в пределах 30-40 грн.
Покупать елки лучше прямо в государственных лесхозах. Это будет значительно дешевле, чем на елочных базарах. В этом году государственные лесохозяйственные предприятия планируют реализовать около 550 тысяч новогодних елок. Если останутся нераспроданные срубленные деревья, то их отдадут в детские сады, школы и для украшения церквей.
15 декабря 2017, 20:59
Секрет настоящих индейцев: как легко ориентироваться в густом лесу
Американский индеец и путеводное дерево.
Задолго до появления первых карт американские индейцы придумали оригинальный способ ориентирования на местности. Чтобы не заблудиться в лесах, они использовали деревья весьма странным образом.
«Индейское» дерево в штате Огайо. | Фото: indiancountrymedianetwork.com.
Любой человек, побывавший в лесу, знает, как легко там заблудиться. Можно часами бродить, нарезая круги. А чтобы добраться из пункта А в пункт Б нужна карта и компас. А ведь много веков назад люди обходились без всего этого.
В заповеднике Ухари (Uwharrie), Северная Каролина. | Фото: ui.uncc.edu.
На территории США проживают многочисленные племена индейцев. Еще сотни лет назад коренные американцы разработали особую «навигацию», при помощи которой они могли ориентироваться в дремучих лесах.
Так индейцы искривляли стволы путеводных деревьев. | Фото: bluestarrgallery.blogspot.com.
Реклама Relap
Идея состояла в том, что в ключевых точках маршрута индейцы выбирали молодые деревья, которые в дальнейшем будут служить их «путеводителями» (trail trees). Стволы наклоняли под нужным углом, подрезали и фиксировали специальными креплениями, образуя «колено». С годами дерево еще больше искривлялось, становясь настоящим указательным знаком.
Дорожное дерево в штате Миссури. | Фото: trailmarkertree.com.
«Подорожные» деревья путешественники могли увидеть с большого расстояния, даже в заснеженных условиях. Индейцы шли по своему маршруту, перемещаясь от дерева к дереву. Так они путешествовали на десятки и сотни километров. Известно, что еще в ХХ веке индейцы продолжали пользоваться своими тропами. В 1930 году в Мичигане смотритель парка с двумя индейцами племени оджибве прошел по старому маршруту команчей. Передвигаясь от одного дерева пекан к другому, они прошли через места, заполненные буйволами, оленями и дикими индейками, богатые растительной пищей и сочной травой для лошадей. Кочевые племена индейцев издавна выбирали безопасные маршруты с обилием пищи.
В наши дни путеводные деревья еще можно встретить в густых лесных массивах Северной Америки. Это уникальное наследие коренных американцев. Сегодня их старые толстые стволы привлекают внимание охотников и туристов. Известно, что всего сохранилось около двух тысяч «индейских деревьев» в 40 штатах.
Дерево на севере Джорджии. | Фото: forum.gon.com.
Люди уже давно используют деревья для своих нужд, и не только для добычи лесоматериалов. В Африке есть гигантский баобаб, в который можно зайти и даже выпить, а в Америке - дерево, сквозь которое можно проехать прямо на машине. А еще на старом дубе соорудили самый большой в мире домик на дереве.
Источник: https://kulturologia.ru/blogs/030417/34036/
Елочные базары в Украине: сколько стоит праздничное дерево
Елочные базары начали работать в Украине. Лесничие Прикарпатья говорят, что за несколько лет сократили вырубку вдвое. Сколько стоит праздничная хвоя в этом году – выясняли журналисты "Сегодня".
Как сообщалось, главная елка Львова в этом году досталась городу бесплатно – 20-метровое дерево с собственного участка подарила жительница села Брюховичи. С возрастом ель из-за своих размеров стала представлять опасность для окружающих домов, потому Поворознюк сама предложила Львовскому горсовету, чтобы 20-метровую красавицу установили на центральной площади города.
Напомним, недавно главная елочка страны, которую устанавливают в центре Киева, стала одной из главных тем для обсуждения и… насмешек. Люди осудили внешний вид дерева, не дожидаясь, пока его окончательно установят и нарядят. Отметим, что сейчас елочка выглядит уже гораздо лучше, чем в день, когда ее привезли.
Тем временем, самой красивой новогодней елью в Европе названа зеленая красавица, установленная на Кафедральной площади Вильнюса. Она украшена потрясающей иллюминацией из 70 000 лампочек, которая позволяет рассмотреть символ праздника даже с самолета при посадке в аэропорт столицы Литвы.
Сегодня, 07:20
Как правильно выбрать новогоднее дерево
Этим елкам, в среднем, 7-10 лет. Рубят не каждую. Решение, какой расти дальше, а какую отправить на праздник, принимает лесник – на месте.
Анастасия Шарабурова, корреспондент: «На самом деле, на елочные базары попадают деревья «лучшие из худших» – это те, которые мешали расти остальным. Если приглядеться, то это примерно через одно дерево в этом лесу».
Вырубка – санитарная: плохие, неказистые, те, что мешают более сильным и привлекательным деревьям, попадают под бензопилу. Дальше – сортировка: те, что краше – продадут, остальные – в костер.
Сергей Муштаев, главный лесничий по Новосибирскому лесничеству Министерства природных ресурсов и экологии Новосибирской области: «У нас есть документы, где дается разрешение, в каком месте какую рубку проводить. «Где угодно» мы не рубим. У нас программа написана на 10 лет, где мы какую работу проводим».
Деревья везут на склад. Под этой крышей – триста молодых сосен. Срубили неделю назад – хранят в холоде, чтобы иголки не осыпались. Лесники советуют – выбирая, не торопиться: первое впечатление бывает обманчиво. Не беда, что помятые – в тепле как по волшебству оттают и преобразятся.
Зоя Петушкова, лесник: «Вот эта, допустим, сосна, она ведь красавица, просто слежалась. Просто холодно, домой занесли – она вся будет пушистая и красивая».
В лесхозах ели продают от 300 рублей, на городских базарах – в несколько раз дороже. Есть и желающие заработать на празднике еще больше.
Евгений Рыжков, заместитель руководителя Департамента лесного хозяйства Новосибирской области: «В этом году был у нас один факт, к сожалению, крупный – в Болотнинском районе выявлена незаконная рубка 651 дерева. Но благодаря совместным действиям сотрудников лесной охраны и правоохранительных органов незаконные лесозаготовители задержаны на месте с поличным».
Браконьеров ждет расплата, штраф зависит от жадности и статуса нарушителя. Граждане за одну елку заплатят до пяти тысяч рублей, должностные лица – до 50, а юридические могут потерять полмиллиона. Если елок много, заводят уголовное дело. По решению суда такой нарушитель может лишиться свободы на срок до семи лет.
16 ДЕКАБРЯ 2017, 09:40
На Херсонщине лесная охрана и полиция патрулируют хвойные насаждения
С приближением новогодних и рождественских праздников в лес так и тянет тех, кто хочет дармовой елки.
Об этом пишет Гривна. Новый формат.
Лесоводы особенно переживают, что под топор пойдут молодые хвойные насаждения. Поэтому на территориях лесохозяйств Херсонщины в предновогодний период, чтобы защитить деревца от самовольных рубок, патрулируют представители государственной лесной охраны совместно с сотрудниками Национальной полиции.
Как сообщает сайт Херсонского областного управления лесного и охотничьего хозяйства, за незаконную рубку хвойных деревьев в предновогодний период такса для исчисления размера вреда незаконной вырубкой сосен в декабре - январе увеличена втрое.
Так, размер ущерба за срубленное дерево диаметром пня до 10 сантиметров составляет 399 гривен 27 копеек, а диаметром от 10 до 14 сантиметров - 703 гривны 50 копеек.
Кроме того, предусмотрена административная ответственность в размере штрафа от 85 гривен до 170, а на должностных лиц - от 119 до 204 гривен.
Если покупать хвойные деревца с территории лесохозяйств, то стоимость елки - от 85 гривен за погонный метр. Кстати, хозяйства уже заготовили новогодних красавиц - около 4 тысяч деревьев.
Читайте также: В Херсоне определены места торговли новогодними елками
Дата публикации: 16.12.2017 08:15
Рождественская ель по-немецки
В Германии – все елки главные, и покупку лесной красавицы считают настоящей заботой об экологии
Традиция заносить в дом ель, украшать ее перед Рождеством и новогодними праздниками пришла именно из Германии. И сейчас немцы очень трепетно относятся к выбору пушистой красавицы – в преддверии Рождества огромные ели, елки и елочки буквально заполоняют немецкие города. Здесь не жалуют искусственные деревья и считают их неэкологичными. Настоящей заботой о природе считается именно покупка настоящей ели, которая пахнет лесом и создает праздничное настроение.
НАЧАЛО КРАСИВОЙ ТРАДИЦИИ
Благодарить за то, что на Новый год и Рождество наши дома и города украшают елки, мы должны немцев. Доподлинно известно, что обычай украшать новогоднюю елку пришел к нам именно из Германии.
Согласно преданию, начало красивой традиции положил немецкий реформатор Мартин Лютер в 1513 году. Возвращаясь домой через лес в канун Рождества поздним вечером, он был очарован видом звездного небосвода, на фоне которого проступали ели. Их ветви и сами как будто были покрыты яркими звездочками. Чтобы сохранить это ощущение чуда, он принес домой елочку и украсил ее свечами, водрузив на верхушку звезду – в память о звезде Вифлеемской.
Так и повелось. Позднее традиция распространилась и на другие европейские страны. Правда, обязательным атрибутом Рождества украшенная елка стала лишь в XIX веке, сначала все в той же Германии.
В преддверии Рождества огромные ели, елки и елочки буквально заполоняют немецкие города. Пушистые красавицы украшают площади и площадки перед административными зданиями, залы и коридоры. Они стоят в гордом одиночестве и живописными группами. Ими обносят "нефотогеничные" столбы и выстраивают целые елочные изгороди. Иногда они стоят просто так. Их невероятно много. Так много, что становится жаль их, в большинстве своем прожившим совсем недолгий век – для достижения высоты 2 метров надо не менее 10 лет – лишь ради того, чтобы порадовать людей пару недель.
Природа наградила Германию дремучими еловыми лесами. Лес был домом для племен германцев, сегодняшние их потомки просто не мыслят себя вне и без леса. Но считают правильным рубить миллионы елок к Рождеству.
ВСЕ ЕЛКИ – ГЛАВНЫЕ
Понятия "главной елки" в Германии попросту нет. Едва ли можно сыскать таковую даже в отдельном городе. Тщетно пыталась я выяснить у моих берлинских друзей, какая же из столичных елок является действительно "самой-самой". Мои расспросы даже озадачили собеседников. Было предложено несколько, но чаще всего назывались 2 места – перед зданием ведомства федерального канцлера и на Брайтшадплатц, рядом с мемориальной церковью кайзера Вильгельма.
Ель у ведомства главы правительства и впрямь хороша: высотой 15 метров, весом 2 тонны и совсем молодица – всего 27 лет от посадки. Доставила красавицу из Нижней Саксонии семья Элькас, которая вот уже несколько поколений занимается выращиванием елей; "сестры" нынешнего дерева отправлялись не только по всей стране, но и в Кению, Египет и Объединенные Арабские Эмираты, становясь "посланниками христианской культуры".
Всем эта елка хороша кроме одного: подойти к ней простому прохожему не удастся – территория ведомства огорожена. Так что радуются ее огонькам вблизи лишь Ангела Меркель да сотрудники ведомства.
Совсем рядом, у бундестага также водрузили огромную ель. Одни лишь огоньки, никаких шаров, но красиво. Однако никто не считает это дерево столь же важным, как сам парламент.
Одной из действительно любимых елок является та, что стоит на Брайтшадплатц. В этом году ее высота составляет 17 м, она росла 36 лет в пригороде столицы Бисдорф. Помимо красоты и пышности, с прошлого года она еще имеет совершенно особое значение. Буквально в нескольких десятках метров от этого символа христианских традиций был совершен страшный теракт: 19 декабря 2016 года фура на полном ходу влетела на Рождественский рынок, убив 12 человек и покалечив несколько десятков. Свечи у ели сегодня горят еще и в память о жертвах трагедии.
БОЛЬШОЙ ПРАЗДНИК – БОЛЬШОЙ БИЗНЕС
В секторе лесного хозяйства в Германии задействовано более 1,1 млн человек. Целевым образом под елочно-рождественскую засадку в стране отведено аж 50 тыс. га леса. Существует несколько "профильных" структур типа Федерации елочных производителей, Ассоциации рождественской елки и прочих подобных.
Почти 2/3 всех рождественских елей поставляют три федеральные земли – Северный Рейн-Вестфалия, Шлезвиг-Гольштайн и Нижняя Саксония. Спрос на эту продукция покрывается сегодня на 90% за счет собственных ресурсов. Импортируют совсем немного и в основном из Дании, реже - из Польши и Ирландии.
Экспортируют порой в очень далекие страны. Но это не столько бизнес, сколько дары. Хотелось бы упомянуть в этой связи одну трогательную традицию: каждый год вот уже более 60 лет Гамбург дарит самую лучшую ель Рейкьявику. В знак благодарности за помощь после окончания Второй мировой войны. Тогда многие жители Гамбурга голодали, и немало жизней спас исландский торговец рыбой, который начал просто варить уху в порту и наливать суп всем, кто к нему подходил, безвозмездно. Благодарные гамбуржцы это запомнили, и теперь главная елка Исландии – родом из Гамбурга.
В целом же елочный бизнес весьма прибылен. Ежегодно продают почти 25 миллионов рождественских елок, и цифра эта неуклонно растет, в этом году, по оценкам, достигнет 30 млн. Люди в последнее время покупают по 2 дерева для дома: одно, "главное", как правило, не менее 1 м 70 см, и второе – поменьше, например, для балкона или веранды. Выручка продавцов рождественских деревьев в прошлом году составила ориентировочно 700 млн евро. В этом году она будет не меньшей, даже при том, что цены практически остались прежними – в среднем 14 евро за метр.
Чаще всего граждане (таких треть) отправляются на елочные базары, коих в каждом городе в достатке. Или в строительные магазины, где этот товар также в ассортименте. Интернету не слишком доверяют при покупке такого деликатного товара, услугами онлайн при приобретении елки пользуются менее 1%.
Хитом продаж (и установки на площадях) является пихта Нордмана – пушистая, насыщенного зеленого цвета, пахучая, долго не осыпающаяся, да еще и не слишком колючая (80% от всех продаж). Второе почетное место занимают голубые ели, затем красные ели и наконец пихты Нобилис.
Несколько слов о пихте Нордмана. Вообще-то это пихта кавказская. Ее первооткрывателем считается финский немец Александр фон Нордман. Интересен тот факт, что в начале 1930-х он был приглашен работать в Одессу (Финляндия к тому времени уже была присоединена к царской России). Нордман служил профессором зоологии и ботаники в знаменитом лицее Ришелье, основал институт садоводства и возглавлял местный ботанический сад. Ученый совершил несколько экспедиций и участвовал в раскопках в Крыму и на Кавказе, где в горах у города Боржоми на высоте более полутора километров и обнаружил дивной красоты пихту. Благодаря, в том числе, усилиям ботаника с середины XIX века дерево, получившее его имя, начали выращивать за пределами Кавказа.
СРЕЗАТЬ ЕЛИ НЕ ТОЛЬКО ВРЕДНО, НО И ПОЛЕЗНО
Немецкие природоохранные организации наслаждаются Рождеством с настоящей лесной красавицей ничуть не меньше, чем простые смертные. Никаких протестов против безжалостной вырубки тут не раздается. И не потому, что это какое-то лицемерие. Просто в стране действительно речь не идет о варварской вырубке, деревья выращивают специально. И не без пользы для природы: эксперты подсчитали: что всего 1 га саженцев елок перерабатывает 145 тонн углекислого газа. Это как нельзя лучше отвечает политике страны в области защиты климата.
Более того, есть польза и от елок, отработавших свой "выход". Истинные арийцы выбрасывают елки, как правило, сразу после Нового года, не позднее 6 января, когда в стране отмечается День трех волхвов. Их утилизацией занимаются городские уборочные службы, которые собирают деревья в первые недели после праздника. На специальных пунктах деревья измельчают, а затем пускают на "зеленую" энергию, в качестве замены ископаемого топлива. "Тем самым вы вносите свой вклад в дело ресурсосбережения и защиты климата!" - подбадривают и продавцы, и коммунальщики при молчаливом согласии экологов. Так что, покупая живую елку, вы не просто делаете праздник себе, вы еще и о природе заботитесь! Вот оно как...
Если что природозащитники и советуют, так это приобретать не срезанные растения, а в кадках. Такое деревце можно потом высадить в грунт, и оно будет расти дальше. Правда, шансы на то, что оно примется, 50 на 50.
Еще одним набирающим популярность трендом является "дерево в аренду". Но этой услугой в основном пользуются фирмы, заказывающие крупные деревья в больших кадках с достаточным местом для корневой системы, которые действительно будут продолжать расти и использоваться в последующие годы.
Набирает силу и другая "мода" – "био-ели", те, которые выращены без минеральный удобрений и пестицидов. Эти стоят вдвое дороже – 25 евро за метр. Конечно логично, учитывая хотя бы то, что поставщики, дабы деревья не "надышались" всяких выхлопов по дороге в крупные города, используют специальный транспорт, в котором обеспечены условия герметичности. А как проверить, действительно ли дерево "био", спросите вы? Ну, тут все основано на доверии, и уважающий себя лесовод не станет обманывать доверчивого покупателя.
Искусственные же елки в Германии недолюбливают. Примечательно, что не в последнюю очередь как раз потому, что те менее экологичны (какая уж экология в пластике). Да и стоят красивые дороже. Правда, экономия состоит в том, что не надо тратиться каждый год. Но для немцев искусственная елка в доме – это просто моветон какой-то.
Конечно атмосферу Рождества создают не только пушистые красавицы. С конца ноября по всей Германии глинтвейном, жареными миндалем и каштанами, сувенирами и игрушками гостей радуют многочисленные Рождественские базары, каких нет, пожалуй, больше нигде в мире. Хочется пожелать немцам и всем нам мирного и по-настоящему радостного праздника!
Ольга Танасийчук, Берлин
16.12.2017 09:00
Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 - проект
Проект
(неофіційний текст)
(неофіційний текст)
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від___ ____________ 2017 р. № ____
Київ
Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України
від 25 грудня 1996 р. № 1548
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Внести у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” (ЗП України, 1996 р., № 21, ст. 596; Офіційний вісник України, 2002 р., № 8, ст. 344, № 13 ст. 658, № 30, ст. 1427; 2004 р., № 24, ст. 1584, 2006 р., № 20, ст. 1463, ст. 1472; 2007р., № 48 ст. 1974; 2008 р., № 25, ст. 795; 2009 р., № 39 ст. 1323; 2011 р., № 59, ст. 2374, № 61, ст. 2439; 2014 р., № 59, ст. 1604; 2017 р., № 27, ст. 787) такі зміни:
у пункті 2:
у підпункті “а” слова “а також на послуги з випробувань автобусів, переобладнаних з транспортних засобів іншого призначення, для підтвердження їх відповідності вимогам безпеки” виключити;
абзац п’ятий підпункту “б” виключити;
пункти 6, 61, 7, 91, 10, 11 виключити;
абзаци другий та тридцять дев’ятий пункту 12 виключити;
пункт 21 виключити.
* * *
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Проект постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548” (далі – проект постанови) розроблено на виконання:
розділу IX “Регуляторна політика, розвиток підприємництва та забезпечення умов конкуренції” Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Верховної Ради України від 14 квітня 2016 року № 1099-VIII, яким визначено, що діяльність Кабінету Міністрів України зосереджується, зокрема, на загальному зменшенні регуляторного тиску на бізнес;
підрозділу 5 “Дерегуляція і розвиток підприємництва та конкуренції” розділу І “Економічне зростання” Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 року № 275-р, яким передбачено зменшення кількості адміністративних бар’єрів для суб’єктів господарювання, побудова ефективного регулювання, там де воно є необхідним через запровадження механізму системного перегляду регуляторного поля;
підпункту 6 розділу 3 “Дорожня карта та першочергові пріоритети реалізації Стратегії” Стратегії сталого розвитку “Україна-2020”, схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5, яким встановлено, що середньостроковою метою дальших реформ сфері дерегуляції та розвитку підприємництва є створення сприятливого середовища для ведення бізнесу, розвитку малого і середнього підприємництва, залучення інвестицій.
21 червня 2012 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про ціни та ціноутворення” (далі – Закон), який визначив основні засади цінової політики в Україні.
Відповідно до Закону одним з напрямів державної цінової політики є забезпечення розширення сфери застосування вільних цін, а державне регулювання цін запроваджуються лише на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 3 частини першої статті 4, частина перша статті 12).
Згідно з частиною першою статті 5 Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної цінової політики; здійснює державне регулювання цін, визначає повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін, якщо інше не визначено законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України; визначає перелік товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, якщо інше не визначено законом.
Зазначеним нормам Закону не відповідає визначений додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” (із змінами) перелік товарів (послуг), які підлягають державному регулюванню органами виконавчої влади.
Так, визначені пунктами 10 і 11 додатку повноваження Держкомлісгоспу щодо регулювання цін (тарифів):
на продукцію полювання, включаючи живу дичину, яка поставляється на експорт, не узгоджуються з нормами частини першої статті 14 Закону згідно з якою під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб’єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку;
на мисливські трофеї, добуті іноземними громадянами, та на послуги, надані іноземним громадянам, не узгоджуються з нормами абзацу другого статті 13 Закону України “Про мисливське господарство та полювання” згідно з яким при здійсненні полювання іноземцями розмір плати за надані послуги і добуту продукцію полювання визначається договорами, що укладаються між іноземцями або юридичними особами, які організовують для них полювання, та користувачами мисливських угідь;
на ліцензії для відстрілу диких копитних мисливських тварин та ведмедя не узгоджуються з нормами частини першої статті 14 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” згідно з якою за видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом.
Втратили актуальність визначені пунктом 21 додатку повноваження Мінагрополітики щодо державного регулювання цін (тарифів) у сфері виготовлення документів із землеустрою, оскільки статтею 1 Закону України “Про захист конституційних прав громадян на землю” визначено, що вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не може перевищувати п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, крім випадків, визначених частиною першою цієї статті, не може перевищувати дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід зауважити, що деякі з повноважень щодо державного цінового (тарифного) регулювання органами виконавчої влади не реалізуються, зокрема Мінінфраструктури щодо встановлення тарифів на послуги з випробувань автобусів, переобладнаних з транспортних засобів іншого призначення, для підтвердження їх відповідності вимогам безпеки; плати за використання річкових портових гідротехнічних споруд та збори за спеціалізовані послуги, які надаються у річкових портах (на причалах) України (причальні, корабельні, якірні та адміністративні); Мінагрополітики щодо встановлення максимальних оптово-відпускних цін на спирт етиловий (підпункт “а” пункту 2 та абзац третій пункту 9.1 додатку).
Застосування практики адміністративного цінового (тарифного) регулювання на товари (послуги), що виходить за межі визначені Законом, спотворює конкуренцію у відповідних сферах економічної діяльності, стримує інвестиції, гальмує модернізацію і оновлення виробничих потужностей та впровадження нових технологій, унеможливлює оперативне коригування цін (тарифів) залежно від зміни кон’юнктури ринку тощо.
2. Мета і шляхи її досягнення
Метою проекту постанови є лібералізація (дерегуляція) у сфері ціноутворення, приведення обсягів державного цінового (тарифного) регулювання у відповідність з законодавством.
Для досягнення цієї мети проектом постанови пропонується внести зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” згідно з якими скасовуються повноваження органів виконавчої влади щодо регулювання (встановлення) цін (тарифів, плати, зборів, нормативів рентабельності, торговельних і постачальницько-збутових надбавок) на:
послуги з випробувань автобусів, переобладнаних з транспортних засобів іншого призначення, для підтвердження їх відповідності вимогам безпеки;
використання річкових портових гідротехнічних споруд та за спеціалізовані послуги, які надаються у річкових портах (на причалах) України (причальні, корабельні, якірні та адміністративні);
проживання в студентських гуртожитках та гуртожитках системи МВС;
випуск друкованої продукції за рахунок бюджетних коштів;
платні послуги, що надаються закладами охорони здоров’я МВС;
платні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини;
спирт етиловий;
продукцію полювання, включаючи живу дичину, яка поставляється на експорт;
мисливські трофеї, добуті іноземними громадянами;
послуги, надані іноземним громадянам;
ліцензії для відстрілу диких копитних мисливських тварин та ведмедя;
паливно-енергетичні ресурси (вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, дрова, торф’яні брикети, газ скраплений), що відпускаються населенню для побутових потреб;
продукцію громадського харчування, що реалізується в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах;
розроблення документації із землеустрою та проведення землеоціночних робіт, оформлення їх результатів у електронному вигляді (формування обмінного файла);
виконання землевпорядних робіт у разі безоплатної передачі громадянам України земельних ділянок відповідно до законодавства.
3. Правові аспекти
У даній сфері правового регулювання діють:
Господарський кодекс України;
Закони України “Про ціни та ціноутворення”, “Про ліцензування видів господарської діяльності”, “Про мисливське господарство та полювання”, “Про захист конституційних прав громадян на землю”;
Указ Президента України від 12 січня 2015 року № 5 “Про Стратегію сталого розвитку “Україна - 2020”;
постанова Верховної Ради України від 14 квітня 2016 року № 1099-VIII “Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України”;
постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо врегулювання цін (тарифів)”;
розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 року № 275-р “Про затвердження середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року та плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік”.
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація постанови не потребує додаткового фінансування з державного чи місцевого бюджетів.
5. Позиція заінтересованих органів
Проект постанови потребує погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством юстиції України, Міністерством інфраструктури України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством аграрної політики та продовольства України, Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, Державним агентством лісових ресурсів України та Державною регуляторною службою України.
6. Регіональний аспект
Проект постанови не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
61. Запобігання дискримінації
У проекті постанови відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. Громадська антидискримінаційна експертиза не проводилась.
7. Запобігання корупції
Проект постанови не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.
Проект постанови не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.
8. Громадське обговорення
Проект постанови оприлюднено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку (www.me.gov.ua) для громадського обговорення.
9. Позиція соціальних партнерів
Проект постанови не потребує погодження уповноважених представників від всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, оскільки не стосується соціально-трудової сфери.
10. Оцінка регуляторного впливу
Проект постанови є регуляторним актом.
10-1. Вплив реалізації акта на ринок праці
Реалізація проекту постанови не вплине на ринок праці.
11. Прогноз результатів
Прийняття та реалізація проекту постанови забезпечить лібералізацію (дерегуляцію) у сфері ціноутворення, приведення обсягів державного цінового регулювання у відповідність з законодавством, створення конкурентних умов у відповідних сферах економічної діяльності, сприятиме залученню інвестицій в модернізацію і оновлення виробничих потужностей та впровадженню нових технологій, зменшить напругу у стосунках між державою та бізнесом.
Перший віце-прем’єр-міністр
України – Міністр економічного
розвитку і торгівлі С. Кубів
I. Визначення проблеми
21 червня 2012 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про ціни та ціноутворення” (далі – Закон), який визначив основні засади цінової політики в Україні.
Відповідно до Закону одним з напрямів державної цінової політики є забезпечення розширення сфери застосування вільних цін, а державне регулювання цін запроваджуються лише на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 3 частини першої статті 4, частина перша статті 12).
Згідно з частиною першою статті 5 Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної цінової політики; здійснює державне регулювання цін, визначає повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін, якщо інше не визначено законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України; визначає перелік товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, якщо інше не визначено законом.
Зазначеним нормам Закону не відповідає визначений додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” (із змінами) перелік товарів (послуг), які підлягають державному регулюванню органами виконавчої влади, зокрема повноваження Мінагрополітики за погодженням з Мінфіном та Мінекономрозвитку встановлювати ціни (тарифи) на розроблення документації із землеустрою та проведення землеоціночних робіт, оформлення їх результатів у електронному вигляді (формування обмінного файла), а також визначати граничні розміри плати з виконання землевпорядних робіт у разі безоплатної передачі громадянам України земельних ділянок відповідно до законодавства.
При цьому, в законодавстві виникла колізія щодо цінового регулювання у сферах землеустрою та оцінки земель. Колізія призводить до плутанини, спорів та зайвої витрати часу громадянами, суб'єктами господарювання, органами влади та органами місцевого самоврядування.
Історія виникнення проблеми:
З 1992 року в Україні розпочались процеси приватизації земельних ділянок громадянами України та розпаювання земель сільськогосподарського призначення. У 90-х роках та на початку 2000-х років, роботи по розробленню землевпорядної документації для земельних ділянок проводились насамперед державними проектними інститутами землеустрою та земельно-кадастровими бюро. У 1999 році земельно-кадастрові бюро об’єднані у єдине державне підприємство – Центр Державного земельного кадастру. Ці підприємства займали монопольне становище у регіонах за їх місцезнаходженням. Плата на землевпорядну документацію була одним із стримуючих факторів формування земельних ділянок для їх приватизації та оренди. Зниження ціни на землевпорядні роботи шляхом державного цінового регулювання на той час вважалось досить швидким та простим рішенням для:
- стимулювання громадян у приватизації земельних ділянок;
- недопущення завищення ціни на землевпорядні роботи державними підприємствами.
З іншої сторони, з розвитком земельно-кадастрових робіт пов’язаних із приватизацію та орендою землі, прихильники планової економіки наголошували на необхідності застосування цінового регулювання у сферах землевпорядних та землеоціночних робіт, яке повинно було базуватись на розробленні та затвердженні збірників цін. Наприклад, таких як збірник цін на проектні та вишукувальні роботи із землеустрою та кадастру від 15.05.1986, кошторисні розцінки для топографо-геодезичних робіт від 19.01.1987, збірник цін на проектні роботи для будівництва від 23.03.1987.
За таких умов у 2000-х роках були ініційовані та прийняті, такі нормативно-правові акти:
- Порядок виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 № 1619;
- Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг, затверджений спільним наказом Держкомзему, Мінфіну та Мінекономіки від 15.06.2001 № 97/298/124;
- постанова Кабінету Міністрів України від 16.06.2004 № 763 “Про доповнення додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548”.
- наказ Держкомзему від 12.08.2004 № 264 “Про затвердження Граничних розмірів плати з виконання землевпорядних робіт”;
- Закон України “Про захист конституційних прав на землю” від 20.01.2005.
Прийняття цих актів відбувалось відповідно та під впливом дії Закону України “Про ціни та ціноутворення” 1990 року.
На противагу цим тенденціям, на початку 2000-х років землевпорядні роботи починають виконувати приватні підприємства.
У 2000 році землевпорядні та землеоціночні роботи віднесені до видів робіт, які підлягали ліцензуванню. Пізніше, у 2010 – 2012 роках, ліцензування землевпорядних організацій трансформувалось у систему сертифікації інженерів-землевпорядників. На даний час сертифікованих інженерів землевпорядників налічується 5028 осіб.
у пункті 2:
у підпункті “а” слова “а також на послуги з випробувань автобусів, переобладнаних з транспортних засобів іншого призначення, для підтвердження їх відповідності вимогам безпеки” виключити;
абзац п’ятий підпункту “б” виключити;
пункти 6, 61, 7, 91, 10, 11 виключити;
абзаци другий та тридцять дев’ятий пункту 12 виключити;
пункт 21 виключити.
Прем'єр-міністр України В. ГРОЙСМАН
* * *
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 ”
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Проект постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548” (далі – проект постанови) розроблено на виконання:
розділу IX “Регуляторна політика, розвиток підприємництва та забезпечення умов конкуренції” Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Верховної Ради України від 14 квітня 2016 року № 1099-VIII, яким визначено, що діяльність Кабінету Міністрів України зосереджується, зокрема, на загальному зменшенні регуляторного тиску на бізнес;
підрозділу 5 “Дерегуляція і розвиток підприємництва та конкуренції” розділу І “Економічне зростання” Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 року № 275-р, яким передбачено зменшення кількості адміністративних бар’єрів для суб’єктів господарювання, побудова ефективного регулювання, там де воно є необхідним через запровадження механізму системного перегляду регуляторного поля;
підпункту 6 розділу 3 “Дорожня карта та першочергові пріоритети реалізації Стратегії” Стратегії сталого розвитку “Україна-2020”, схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5, яким встановлено, що середньостроковою метою дальших реформ сфері дерегуляції та розвитку підприємництва є створення сприятливого середовища для ведення бізнесу, розвитку малого і середнього підприємництва, залучення інвестицій.
21 червня 2012 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про ціни та ціноутворення” (далі – Закон), який визначив основні засади цінової політики в Україні.
Відповідно до Закону одним з напрямів державної цінової політики є забезпечення розширення сфери застосування вільних цін, а державне регулювання цін запроваджуються лише на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 3 частини першої статті 4, частина перша статті 12).
Згідно з частиною першою статті 5 Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної цінової політики; здійснює державне регулювання цін, визначає повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін, якщо інше не визначено законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України; визначає перелік товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, якщо інше не визначено законом.
Зазначеним нормам Закону не відповідає визначений додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” (із змінами) перелік товарів (послуг), які підлягають державному регулюванню органами виконавчої влади.
Так, визначені пунктами 10 і 11 додатку повноваження Держкомлісгоспу щодо регулювання цін (тарифів):
на продукцію полювання, включаючи живу дичину, яка поставляється на експорт, не узгоджуються з нормами частини першої статті 14 Закону згідно з якою під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб’єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку;
на мисливські трофеї, добуті іноземними громадянами, та на послуги, надані іноземним громадянам, не узгоджуються з нормами абзацу другого статті 13 Закону України “Про мисливське господарство та полювання” згідно з яким при здійсненні полювання іноземцями розмір плати за надані послуги і добуту продукцію полювання визначається договорами, що укладаються між іноземцями або юридичними особами, які організовують для них полювання, та користувачами мисливських угідь;
на ліцензії для відстрілу диких копитних мисливських тварин та ведмедя не узгоджуються з нормами частини першої статті 14 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” згідно з якою за видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом.
Втратили актуальність визначені пунктом 21 додатку повноваження Мінагрополітики щодо державного регулювання цін (тарифів) у сфері виготовлення документів із землеустрою, оскільки статтею 1 Закону України “Про захист конституційних прав громадян на землю” визначено, що вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не може перевищувати п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, крім випадків, визначених частиною першою цієї статті, не може перевищувати дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід зауважити, що деякі з повноважень щодо державного цінового (тарифного) регулювання органами виконавчої влади не реалізуються, зокрема Мінінфраструктури щодо встановлення тарифів на послуги з випробувань автобусів, переобладнаних з транспортних засобів іншого призначення, для підтвердження їх відповідності вимогам безпеки; плати за використання річкових портових гідротехнічних споруд та збори за спеціалізовані послуги, які надаються у річкових портах (на причалах) України (причальні, корабельні, якірні та адміністративні); Мінагрополітики щодо встановлення максимальних оптово-відпускних цін на спирт етиловий (підпункт “а” пункту 2 та абзац третій пункту 9.1 додатку).
Застосування практики адміністративного цінового (тарифного) регулювання на товари (послуги), що виходить за межі визначені Законом, спотворює конкуренцію у відповідних сферах економічної діяльності, стримує інвестиції, гальмує модернізацію і оновлення виробничих потужностей та впровадження нових технологій, унеможливлює оперативне коригування цін (тарифів) залежно від зміни кон’юнктури ринку тощо.
2. Мета і шляхи її досягнення
Метою проекту постанови є лібералізація (дерегуляція) у сфері ціноутворення, приведення обсягів державного цінового (тарифного) регулювання у відповідність з законодавством.
Для досягнення цієї мети проектом постанови пропонується внести зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” згідно з якими скасовуються повноваження органів виконавчої влади щодо регулювання (встановлення) цін (тарифів, плати, зборів, нормативів рентабельності, торговельних і постачальницько-збутових надбавок) на:
послуги з випробувань автобусів, переобладнаних з транспортних засобів іншого призначення, для підтвердження їх відповідності вимогам безпеки;
використання річкових портових гідротехнічних споруд та за спеціалізовані послуги, які надаються у річкових портах (на причалах) України (причальні, корабельні, якірні та адміністративні);
проживання в студентських гуртожитках та гуртожитках системи МВС;
випуск друкованої продукції за рахунок бюджетних коштів;
платні послуги, що надаються закладами охорони здоров’я МВС;
платні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини;
спирт етиловий;
продукцію полювання, включаючи живу дичину, яка поставляється на експорт;
мисливські трофеї, добуті іноземними громадянами;
послуги, надані іноземним громадянам;
ліцензії для відстрілу диких копитних мисливських тварин та ведмедя;
паливно-енергетичні ресурси (вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, дрова, торф’яні брикети, газ скраплений), що відпускаються населенню для побутових потреб;
продукцію громадського харчування, що реалізується в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах;
розроблення документації із землеустрою та проведення землеоціночних робіт, оформлення їх результатів у електронному вигляді (формування обмінного файла);
виконання землевпорядних робіт у разі безоплатної передачі громадянам України земельних ділянок відповідно до законодавства.
3. Правові аспекти
У даній сфері правового регулювання діють:
Господарський кодекс України;
Закони України “Про ціни та ціноутворення”, “Про ліцензування видів господарської діяльності”, “Про мисливське господарство та полювання”, “Про захист конституційних прав громадян на землю”;
Указ Президента України від 12 січня 2015 року № 5 “Про Стратегію сталого розвитку “Україна - 2020”;
постанова Верховної Ради України від 14 квітня 2016 року № 1099-VIII “Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України”;
постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо врегулювання цін (тарифів)”;
розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 року № 275-р “Про затвердження середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року та плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік”.
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація постанови не потребує додаткового фінансування з державного чи місцевого бюджетів.
5. Позиція заінтересованих органів
Проект постанови потребує погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством юстиції України, Міністерством інфраструктури України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством аграрної політики та продовольства України, Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, Державним агентством лісових ресурсів України та Державною регуляторною службою України.
6. Регіональний аспект
Проект постанови не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
61. Запобігання дискримінації
У проекті постанови відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. Громадська антидискримінаційна експертиза не проводилась.
7. Запобігання корупції
Проект постанови не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.
Проект постанови не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.
8. Громадське обговорення
Проект постанови оприлюднено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку (www.me.gov.ua) для громадського обговорення.
9. Позиція соціальних партнерів
Проект постанови не потребує погодження уповноважених представників від всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, оскільки не стосується соціально-трудової сфери.
10. Оцінка регуляторного впливу
Проект постанови є регуляторним актом.
10-1. Вплив реалізації акта на ринок праці
Реалізація проекту постанови не вплине на ринок праці.
11. Прогноз результатів
Прийняття та реалізація проекту постанови забезпечить лібералізацію (дерегуляцію) у сфері ціноутворення, приведення обсягів державного цінового регулювання у відповідність з законодавством, створення конкурентних умов у відповідних сферах економічної діяльності, сприятиме залученню інвестицій в модернізацію і оновлення виробничих потужностей та впровадженню нових технологій, зменшить напругу у стосунках між державою та бізнесом.
Перший віце-прем’єр-міністр
України – Міністр економічного
розвитку і торгівлі С. Кубів
* * *
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»
I. Визначення проблеми
21 червня 2012 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про ціни та ціноутворення” (далі – Закон), який визначив основні засади цінової політики в Україні.
Відповідно до Закону одним з напрямів державної цінової політики є забезпечення розширення сфери застосування вільних цін, а державне регулювання цін запроваджуються лише на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 3 частини першої статті 4, частина перша статті 12).
Згідно з частиною першою статті 5 Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної цінової політики; здійснює державне регулювання цін, визначає повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін, якщо інше не визначено законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України; визначає перелік товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, якщо інше не визначено законом.
Зазначеним нормам Закону не відповідає визначений додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” (із змінами) перелік товарів (послуг), які підлягають державному регулюванню органами виконавчої влади, зокрема повноваження Мінагрополітики за погодженням з Мінфіном та Мінекономрозвитку встановлювати ціни (тарифи) на розроблення документації із землеустрою та проведення землеоціночних робіт, оформлення їх результатів у електронному вигляді (формування обмінного файла), а також визначати граничні розміри плати з виконання землевпорядних робіт у разі безоплатної передачі громадянам України земельних ділянок відповідно до законодавства.
При цьому, в законодавстві виникла колізія щодо цінового регулювання у сферах землеустрою та оцінки земель. Колізія призводить до плутанини, спорів та зайвої витрати часу громадянами, суб'єктами господарювання, органами влади та органами місцевого самоврядування.
Історія виникнення проблеми:
З 1992 року в Україні розпочались процеси приватизації земельних ділянок громадянами України та розпаювання земель сільськогосподарського призначення. У 90-х роках та на початку 2000-х років, роботи по розробленню землевпорядної документації для земельних ділянок проводились насамперед державними проектними інститутами землеустрою та земельно-кадастровими бюро. У 1999 році земельно-кадастрові бюро об’єднані у єдине державне підприємство – Центр Державного земельного кадастру. Ці підприємства займали монопольне становище у регіонах за їх місцезнаходженням. Плата на землевпорядну документацію була одним із стримуючих факторів формування земельних ділянок для їх приватизації та оренди. Зниження ціни на землевпорядні роботи шляхом державного цінового регулювання на той час вважалось досить швидким та простим рішенням для:
- стимулювання громадян у приватизації земельних ділянок;
- недопущення завищення ціни на землевпорядні роботи державними підприємствами.
З іншої сторони, з розвитком земельно-кадастрових робіт пов’язаних із приватизацію та орендою землі, прихильники планової економіки наголошували на необхідності застосування цінового регулювання у сферах землевпорядних та землеоціночних робіт, яке повинно було базуватись на розробленні та затвердженні збірників цін. Наприклад, таких як збірник цін на проектні та вишукувальні роботи із землеустрою та кадастру від 15.05.1986, кошторисні розцінки для топографо-геодезичних робіт від 19.01.1987, збірник цін на проектні роботи для будівництва від 23.03.1987.
За таких умов у 2000-х роках були ініційовані та прийняті, такі нормативно-правові акти:
- Порядок виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 № 1619;
- Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг, затверджений спільним наказом Держкомзему, Мінфіну та Мінекономіки від 15.06.2001 № 97/298/124;
- постанова Кабінету Міністрів України від 16.06.2004 № 763 “Про доповнення додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548”.
- наказ Держкомзему від 12.08.2004 № 264 “Про затвердження Граничних розмірів плати з виконання землевпорядних робіт”;
- Закон України “Про захист конституційних прав на землю” від 20.01.2005.
Прийняття цих актів відбувалось відповідно та під впливом дії Закону України “Про ціни та ціноутворення” 1990 року.
На противагу цим тенденціям, на початку 2000-х років землевпорядні роботи починають виконувати приватні підприємства.
У 2000 році землевпорядні та землеоціночні роботи віднесені до видів робіт, які підлягали ліцензуванню. Пізніше, у 2010 – 2012 роках, ліцензування землевпорядних організацій трансформувалось у систему сертифікації інженерів-землевпорядників. На даний час сертифікованих інженерів землевпорядників налічується 5028 осіб.
