До багатьох проблем українських лісів кілька років тому додалася ще одна біда, масштаби якої вражають: через враження соснових насаджень жуком-короїдом в Україні вже знищено сотні тисяч гектарів лісу.
Не обійшла ця біда, як мовиться, й наш край. Наприклад, вже наприкінці листопада, у ДП «Овруцький спецлісгосп» було зафіксовано сотні гектарів лісових масивів, де соснові насадження пошкоджені небезпечним шкідником.
Днями ми попросили директора спецлісгоспу Олександра Івановича ШЕВЧУКА детальніше. розповісти про цю проблему.
- Чим можна пояснити всихання соснових насаджень, яке спостерігається в останні роки? - Спостережливі поціновувачі природи вже не вперше звертаються до нас з проханням пояснити, чому останнім часом у лісі побільшало рудих та сухих сосон.
До речі, щоб помітити руді осередки серед зеленіючих хвойних, не треба їхати аж надто далеко в ліс. Підніміть голови вгору, проїжджаючи автошляхами району, і побачите, що дерев з червоними чубами чи без хвої та кори є чимало серед здорових насаджень.
І цьому явищу є наукове пояснення. На думку науковців і лісівників (у цьому думки збігаються), основною причиною всихання соснових насаджень в умовах українського Полісся є ураження верхівковим короїдом та трахеомікозом (посиніння деревини) хвойних, масовий розвиток яких спричинили високі літні температури повітря протягом останніх двох років і викликана цим фактором засуха. Земля втратила дуже багато води. У нас фактично не стало боліт. А ліс, як живий організм, відчуває нестачу води дуже тонко. В таких умовах він практично не спроможний боротися з комахами-шкідниками.
- Логічно виникає запитання: до 2014 року короїд у лісах теж був, але чому саме зараз ситуація стала такою критичною? - Звичайно, всихання були, але не в таких обсягах. Ми проводили санітарні рубки, тому проблема була локальною.
Та нині, у зв’язку зі зміною кліматичних умов, ліс дуже ослаблений. Як до ослабленої людини чіпляються всі хвороби, так і до лісу. Неослаблене дерево може себе захистити, а ослаблене ні.
Змінився суттєво і температурний режим. Вже із середини квітня короїд починає активне заселення сосни віком від 40 років і йому вистачає лише одного місяця, щоб убити дерево.
Така ситуація ускладнювалася з року в рік. Ліс ослаблювався після кожного посушливого літа. Пам’ятаєте, навіть у криницях вода зникала, і це на Поліссі.
А думаєте, що проведена півстоліття тому меліорація не дала про себе знати? Усі лісові насадження якраз такого віку. Все до того йшло.
Хочу додати, що біологічно хвойні дерева в здоровому стані здатні самотужки боротися із шкідниками, які їх атакують. І цей механізм полягає в тому, що на місці пошкодження дерева комахою негайно виділяється живиця, яка блокує їй місце її «атаки». При дефіциті води дерева ослаблюються, і якщо шкідників багато, дерево не встигає блокувати всі пошкодження комах. У такому випадку масований напад дозволяє короїдам долати захист навіть найбільш життєздатних дерев, які крім того є розповсюджувачами специфічних хвороб.
Крім того, у період тиші ми всі рубки зупиняли. А це якраз на руку, як кажуть, жуку-короїду, тому, що виліт починається при температурі +16 , а «працювати» він починає за стійкого підвищення температури +6 через 3-4 тижні короїд залишає відпрацьоване дерево і мігрує на інші дерева.
Відтак, тільки за минулий рік шкідником в угіддях ДП «Овруцький спецлісгосп» пошкоджено 920 га лісу. Про що ще можна говорити?
- А можливо ще й інші комахи завдають шкоди сосновим деревам? - Хочу сказати, що це питання протягом кінця 2015 р. та початку 2016 р. вивчалось Українським науково-дослідним інститутом лісового господарства ім. Висоцького, а саме його поліським філіалом, який розташований в м. Житомир. Дослідження проводила група науковців на чолі з кандидатом наук В.О. Бородавкою. В результаті досліджень науковці прийшли до висновку, що основним шкідником, який вражає дерева, на даний час є саме верхівковий короїд, а за ним ідуть вторинні в т.ч. шестизубий короїд який пошкоджує найбільш цінну частину стовбура знизу доверху у зоні товстої кори, та ще до речі, переносить спори грибів, вони у результаті пошкоджень шкідника потрапляють в дерево і викликають захворювання дерев мікозами, тобто «закупорку судин», в результатиі чого деревина «синіє».
— Чи відома ця проблема владі? — Так, відомо. Торік на базі ДП «Овруцьке лісове господарство» проходив науково-практичний семінар, де всім присутнім, у тому числі і представникам влади було показано «механізм» всихання дерев, продемонстровано шкідників, які є першопричиною враження дерев. Після цього провели облік «вогнищ» враження з нанесенням їх на картографічні матеріали та надіслали до свого галузевого управління. Наші звернення з цього приводу були і до обласної влади. Однак мушу відмітити, що з тих пір ситуація не покращилась. Вогнищ стало більше, крім того площі їх значно розширились.
— А чи є якісь методи боротьби з даними шкідниками, наприклад, способом обприскування чи якимось іншим? — На превеликий жаль, застосувати метод обприскування не вдасться, оскільки він неефективний, бо дані шкідники не харчуються хвоєю дерев, а м’яким камбіальним шаром, який розміщений між корою дерева і самою деревиною, порушуючи при цьому «кровообіг» дерева. Тому обприскування не дасть бажаного результату, а призведе лише до хімічного «отруєння» території, хімікати ж потраплять на ягідники та грибниці. Єдиним способом боротьби з даним захворюванням є проведення рубок. При цьому науковці рекомендують проводити вирубування не лише сухих, а й зелених дерев, які оточують «вогнище», тому, що на практиці вони вже заражені шкідником.
— То чому ж не проводиться рубка? Найефективнішим методом боротьби з шкідником на даний час є проведення СОЗ (санітарно-оздоровчі заходи) а саме суцільної рубки «вогнища» шкідника з утилізацією (спалювання або подрібнення) порубкових решток, які зазвичай заселені короїдом. Тому що застосування в осередках всихання вибіркових сан рубок з видаленням свіжого та старого сухостою, за чинними Санітарними правилами, є малоефективними. Але чинні Санітарні правила в лісах України не дозволять проведення суцільних санітарних рубок. За цими правилами суцільні санітарні рубки призначаються у насадженнях повнота яких, за результатами оцінки санітарного стану деревостану, після рубки буде становити нижче 0,1 (для пересічного громадянина – це 40-60 дерев на гектар) при цьому дерева 3-ї категорії санітарного стану в рубку не відводяться, а вони в осередку всихання є свіжо заселеними жуками і потребують рубки в першу чергу. Та і комісійно паперове оформлення дозвільних документів займає багато часу.
А час не терпить. Даний шкідник поводить себе дуже агресивно. Я особисто помітив, що є місця, де протягом 1,5-2 місяців здорове насадження гине повністю. Тому, чекаючи дозволу на проведення рубок, ми тим самим сприяємо поширенню цієї напасті на нові території.
– Верхівковий короїд розгулявся не лише в овруцьких лісах, а й у сусідніх білоруських? – В Україні першими забили на сполох житомиряни. Це було наприкінці 2014 – на початку 2015 років. Тоді в Малинському лісництві були зафіксовані великі площі масового всихання лісів.
Дійсно і в інших країнах цей шкідник нищить ліс, але… Наприклад, візьмемо Білорусь. Там борються всією державою й це питання перебуває на контролі влади постійно. Один раз у тиждень про ситуацію доповідають навіть президенту.
При цьому у сусідній країні усі можливі ресурси були спрямовані на ліквідацію наслідків всихання лісів, вражених короїдом. На законодавчому рівні там зробили все необхідне, хоча теж був супротив екологів, але усі потрібні доповнення до законів попідписували, зміни у Санітарні правила внесли. Ми ж у себе в Україні розказуємо, переконуємо і… втрачаємо час. Я вже не кажу про економіку і про те, скільки буде втрачено надходжень до бюджету.
Всихання соснових насаджень – це, в першу чергу, екологічна біда. Але ми не можемо заперечувати, що для наших бюджетів це теж будуть серйозні втрати. Якщо вчасно ліквідовувати вражені дерева, не допускати рознесення цієї зарази на здорові дерева, то із одного гектара стиглого лісу майже 40 тисяч гривень надійде до бюджету, плюс державні підприємства сплатять податки на всіх рівнях. А якщо не зробити своєчасно санітарних заходів, то матимемо удесятеро менше. За дрова заплатимо у казну біля 4 тисяч гривень.
– Іноді доводиться чути, що під приводом боротьби з короїдом буде вирубуватися і здоровий ліс. – Для таких регіонів, як Овруччина, повністю вистачає стиглого лісу, тобто рубок головного користування. Простіше кажучи, нам вистачає стиглого яблука, тож ці гнилі, які отримуємо в результаті санітарних рубок, за великим рахунком нам зовсім не потрібні. Але ми мусимо їх обережно вирізати, бо вони небезпечні. Усі санітарні рубки чи рубки догляду є збитковими. І вони завжди фінансувалися з Держбюджету. Та вже кілька років немає фінансування на них взагалі. У нас це ще півбіди, ми якось викрутимося.
А взяти Схід, де немає таких лісів і де ні копійки фінансування держава не дає? Сьогодні наш лісгосп має сам подумати, де взяти посадковий матеріал, щоб на місці хворого лісу посадити новий. Де взяти людей, щоб посадити культури, доглянути, звідки фінансувати все це, якщо маємо з хворого гектара мінус 10 тисяч гривень? Ось над чим мали б подумати ті, хто це говорить, а не над тим, правильно лісник рубає вражену короїдом сосну чи ні.
Тим паче, що сьогодні лісівники, напевне, як ніхто, відкриті для громадськості. З планами всіх рубок, які плануються на рік по підприємству, можна ознайомитися в дирекції лісгоспу. Плани санітарно-оздоровчих заходів і рубок головного користування підписуються у сільських радах. Будь-яка людина може побачити, що і де рубається, і навіть де планується рубати. Їдьте, дивіться, навіть з лісником на відводи ідіть.
– На місці хворих деревостанів треба висадити новий, менш вразливий до хвороб ліс. – Так. Зараз над цим і працює колектив ДП «Овруцький спецлісгосп». Адже ліс має бути найбільш прив’язаний до природного середовища. Він сам знає, як йому рости. І стійкішого лісу, ніж той, що сам виріс, немає. Тому ведення лісового господарства має максимально бути наближеним до природного, хто б що не говорив. Краще, ніж природа, ніхто не створить. А вже підтримувати санітарний стан у лісі, правильно господарювати, отримувати з одного гектара висококубатурні, високобонітетні ліси – це завдання наше. Ми ж коли засіваємо поля, хочемо щоб були хороші сорти, гарне насіння, щоб зібрати кращий урожай. Те ж саме і з лісом. До речі, на 2018 рік ми запланували посадити нові ліси на 110 га., в тому числі на 50 га маємо намір ситворити нові насадження шляхом природного відновлення.
З цією метою нині у розсадниках і теплицях вирощуємо 1,6 млн. сіянців деревних порід , яких вистачить, щоб заліснити необхідні площі. І будемо робити все для того, щоб зелене багатство рідного Полісся тільки зростало.
Розмову вів Іван Дубинський
Новини Житомира
lis-
