ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

09 березня 2018

Весной в Краматорске появится новый лес из крымской сосны



Весной в районе Кутовой балки появится новый экологический объект — высадят саженцы крымской сосны. Об этом рассказал директор департамента экологии Донецкой области Сергей Натрус.

– Согласно проекту распоряжения областного фонда охраны окружающей среды, инициированному Павлом Жебривским, на создание лесных насаждений из бюджета области выделено 650 тысяч гривен. Состоялось совещание с участием городского головы Краматорска Андрея Панкова, в ходе которого были достигнута договоренность о выделении участка площадью 50 га под высадку лесного массива. Теперь дело за проведением тендера, где будет определен исполнитель работ, и весной начнется высадка.

По словам Сергея Натруса, кроме озеленения, планируется выполнить ряд мероприятий по благоустройству территории. Речь идет о строительстве велодорожек и организации охраны территории. При этом трассу для мотокросса обещают сохранить. – Это первый опыт высадки лесного массива в Донецкой области в пределах городской черты. В случае успешной реализации пилотного проекта мы планируем распространить инициативу на другие города региона.

Этот шаг важен еще и тем, что новый лесной массив позволит улучшить экологическую обстановку в городе, а также создать природную зону для досуга краматорчан, которая соответствует европейским эко-стандартам. Экологи обращаются к горожанам с просьбой – бережно относиться к молодым саженцам. Для того чтобы небольшие деревца достигли высоты двух метров, потребуется около шести лет. Через 10-15 лет они превратятся в могучие сосны, а новый лес имеет все шансы на то, чтобы стать любимым местом отдыха взрослых и детей. Давайте вместе позаботимся о будущем нашего города!

09 марта 2018 в 16:00 

Гринпис России обратился к псковскому природоохранному прокурору в связи с вырубкой леса вблизи гнезд краснокнижных скоп

Гринпис России обратился к псковскому природоохранному межрайонному прокурору Алексею Ляхову с просьбой о принятии мер в связи с рубками леса в ближайших окрестностях гнезд скопы в кварталах 243 и 244 Середкинского участкового лесничества Псковского лесничества. Об этом Псковской Ленте Новостей сообщила биолог, член Союза охраны птиц России Марина Сиденко. 

СМОТРИТЕ ТАКЖЕ 07.03.2018 12:58 Экологи обеспокоены вырубкой леса вблизи гнезд краснокнижных скоп на северо-западе Псковской области

Как сообщалось ранее, псковские экологи обеспокоены сплошными рубками, которые ведутся на территории, перспективной для включения в состав государственного природного заказника федерального значения «Ремдовский», в 50 метрах от жилого гнезда скопы - вида птиц, занесенного в Красную книгу РФ.



Как отметила Марина Сиденко, птицей 2018 года Союзом охраны птиц России объявлена скопа. В год скопы по всей стране внимание общественности приковано к проблемам сохранения этого редкого и прекрасного вида птиц. «Однако псковский арендатор-лесоруб решил ударно отметить этот год по-своему - вырубить их гнездовые местообитания на ключевой орнитологической территории международного значения», - отметила она.


Скопа (Pandion haliaetus) - это крупная хищная птица, питающаяся преимущественно рыбой, за что в соседней Эстонии ее называют орел-рыбак. Скопа занесена в Красную книгу Российской Федерации, Красные книги регионов России, где она обитает, в том числе в Красную книгу Псковской области.

09.03.2018 18:35|ПСКОВ

Чоловік нищив заповідник - тепер його зловила поліція

Теребовлянською місцевою прокуратурою спільно з працівниками  поліції виявлено незаконну порубку лісу у заповіднику на території Бережанського району Тернопільської області.

Встановлено, що житель одного із сіл Бережанського району незаконно вирубував дерева у заповіднику «Звіринець».

Додамо, що упродовж 2 місяців  2018 року правоохоронцями Тернопільщини зареєстровано 13 кримінальних проваджень за фактом незаконного вирубування дерев, обвинувальні акти у 4 кримінальних провадженнях скеровані до суду, повідомляють у прес-службі прокуратури Тернопільської області.

9 березня 2018 р., 09:40 56



Ольга Фірман
https://doba.te.ua/post/40847

Нагородили представниць лісової галузі Камінь-Каширщини





Стереотип про те, що робота у лісі – не жіночих рук справа – на Волині зламали самі ж жінки. Серед багатотисячного майже чоловічого колективу волинських лісівників на рівних давно працюють представниці прекрасної статі.

З нагоди свята 8 Березня кращі з кращих отримали нагороди, – повідомляє прес-служба волинських лісівників.

Зокрема, Почесною Грамотою Державного агентства лісових ресурсів України відзначено:

ОБУШКО Розу Миколаївну – провідного юрисконсульта державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство»;




Почесною Грамотою Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства нагороджено:

КАРПІК Наталію Володимирівну – провідного інженера з реалізації державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство»;

РУЧКУ Любов Федорівну – провідного інженера лісових культур державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство».

10:20 09.03.2018
http://kamin.rayon.in.ua/news/59809-nagorodili-predstavnits-lisovoyi-galuzi-kamin-kashirshchini

У Слов'янському районі правоохоронцями попереджено незаконну вирубку лісу



На дорозі між Слов'янськом та Святогірськом співробітник поліції побачив групу людей, які завантажували дерева в автомобіль. Правопорушення було припинене. Розпочато досудове розслідування.

Проїжджаючі по трасі Харків-Ростов співробітник Слов'янського відділу поліції звернув увагу на те, що у посадці неподалік від дороги знаходиться легковий автомобіль "Ауді" та вантажна "Газель", до якої невідомі чоловіки відносять розпиляні дерева.

Для того, щоб розібратись у ситуації, на місце події оперативним черговим було направлено слідчо-оперативну групу.

Правоохоронці задокументували факт порушення з боку шістьох чоловіків, які виявились місцевими мешканцями. У них було вилучено бензопилу та вантаж спиляних дерев.

За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 246 Кримінального кодексу України «Незаконне порубка лісу». Її санкція передбачає різні покарання - від виплати штрафу до позбавлення волі строком на 5 років (у разі повторного правопорушення або дії групи осіб).


Пт, 2018-03-09 08:56

Чи врятують ландшафтні парки рукотворні ліси Херсонщини?




Херсонці продовжують дискусію щодо створення у нашій області регіональних ландшафтних парків (зокрема РЛП «Гілея») та їх роль у збереженні та розвитку лісової галузі Херсонщини.

Свій, не науковий, погляд на сутність викладеного в науковому творі «Розробка наукового обґрунтування створення регіонального ландшафтного парку «Гілея» продовжує викладатиголова Херсонської обласної організації Партії Зелених України Володимир Шелудько:

...Перш за все подяка керівнику розробника цього наукового твору «Розробка наукового обґрунтування створення регіонального ландшафтного парку «Гілея» керівник НДР доктору біологічних наук, професору О.Є. Ходосовцеву за оперативне надання його для ознайомлення.

Як по мені, в цьому творі на 169 сторінок скомпоновано і історичний фактаж, і статистичні дані, і характеристики земель, і геологія, і геоморфологія, і про рослини, і про тваринний світ, і про людей, і про населенні пункти, і про промисловість та сільське господарство.

Є навіть зрозумілі висновки, що штучні лісові насадження, які створювалися на території нижньодніпровських арен протягом майже 200 років, підлягають постійному догляду людиною. Без проведення в цих ландшафтах біотехнічних та лісовпорядкувальних робіт, відбудеться поступова їх деградація та знищення внаслідок хвороб та лісових пожеж.

Але далі починаються суперечності і формулювання, які розум сприймає важко, бо тут розмова йде про пасквальне навантаження, дефляційні процеси, про широкий спектр абіотичних умов, і далі і т п. Ось ці наукові висновки і є по суті основою обґрунтування для створення РЛП.

Як по мені ми живемо в реальному світі в якому не треба затуманювати людям мозок високими матеріями. Чому не зупинитися на характеристиках діючих лісогосподарських підприємств створених навколо населених пунктів щоб захистити їх від наступу пустелі, і сказати, що уряд припинивши фінансування лісової галузі в області зводить нанівець всі 200 річні досягнення в розбудові штучного лісу.

Далі можна було б підкреслити, що об'єкти ПЗФ в системі лісового господарства області складають десь 36%, а в Європі середня цифра заповідання 10 %., і що тут є, безумовно, свої плюси і мінуси. Що сьогодні держава прикриваючись обмеженістю в фінансах взагалі три роки не фінансує лісову галузь Херсонщини і веде тільки їй відому політику, перевіряючи міцність людей і насаджень.

Тут треба підкреслити, що така політика спонукає масове безробіття серед лісівників з діда - прадіда, не дозволяє садовити нові ліси, охороняти та лікувати їх. Не відбувається оновлення технічного парку лісомисливських господарств, не будуються пожежні водойми та дороги.

Пожежі ми припиняємо тільки завдяки об'єднанню зусиль лісових господарств та підрозділів МНС області. Як наслідок ми маємо не поодинокі факти браконьєрства як в відомчих лісах, так і в лісах бувших колгоспів та радгоспів, на площах, які рахуються полезахисними смугами.

І ось тут з'являється вагома заява, що виходячи з цього ХОДА та обласна рада, громадськість Херсонщини не бажають бути стороннім спостерігачами і пропонують створити РЛП «Гілея». А от як це зробити, то вже завдання для науковців лісової справи обґрунтувати та обрахувати створення цього парку. Що ж ми отримали в реалі.

Стосовно наукової сутності обґрунтування. Автори в своїй праці намалювали нам картинку об'єктів ПЗФ, які розташовані навколо майбутнього парку – це сучасні заповідники та національні природні парки, дали повний перелік існуючих об'єктів ПЗФ в тілі лісомисливських підприємств.

Насторожує те, що частина цього матеріалу викладена з помилками, а перевірити написане аспірантами, у авторів мабуть не знайшлося часу. Так і вийшло, що ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Куртина вікових дубів» розташована в Олешківському районі замість 0,1 га стала займати площу 30 га, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Деревостій Акації білої» в Олешківському районі замість площі 3.0 га стала займати 30,0 га.

Заповідне урочище «Цюрупинський сосновий бір» замість площі 290 га, в обґрунтуванні стало займати лише 216 га. В обґрунтуванні відсутні висновки науковців про стан насаджень в цьому заповідному урочищі.

А тут ми маємо перестійні деревостани акації білої вік яких складає більш 80 років і які за всіма ознаками досягли граничного віку. Процес розпаду насадження набув незворотного напрямку – спостерігається 100% суховершинність, первинна крона відсутня, в наявності сухі скелетні гілки в кроні – понад 40%, зламані на різній висоті дерева та ознаки ураження дерево руйнівними грибами.

Хочемо ми того чи ні, а наявність великоі кількості зламаних дерев приваблює населення, яке ці дерева та хмиз використовує в якості палива. В такому насадженні слід негайно провести заходи з поліпшення санітарного стану лісів, бо з наукової точки зору надалі утримувати насадження в такому стані нераціонально, але діючі нормативні документи не дозволяють робити це на обєкті ПЗФ.

Досить значна площа заповідного урочища зайнята деревостанами сосни віком близько 130 років В наявності всі ознаки стиглості – відсутній приріст, крім того окремі дерева уражені стовбуровим гниллям, є сліди діяльності стовбурових шкідників.

Останні рубки догляду тут проводилися наприкінці 1990-х років в віці проріджування. Існує загроза, що в подальшому в таких ділянках лісу розвинеться процес самозріджування, який приведе до накопичування сухостою та виникнення осередків шкідників лісу.

В заповідному урочищі «Цюрупинський сосновий бір» розташована дослідна ділянка тополі Торопогрицького яку було закладено у 1984 році на площі 3,0 га. У віці 12 років плантацію було зрубано. З того часу виросло нове покоління тополі вегетативного походження. Стан насадження незадовільний.

Масово розповсюджена комлева та стовбурова гниль, яка взяла початок від залишених пеньків. Більш, ніж третина дерев має нахил 30о і більше від вертикалі, що в поєднанні із стовбуровими гнилями створює небезпеку для відпочиваючих та прилеглих будинків (висота окремих дерев близько 30 метрів).

В крайньому ряду насадження звисають над електролінією, що є загрозою для здоров'я людей та пошкодження зони енергооб'єктів. Потребує проведення вибіркових санІтарних рубок, після чого насадження продовжать виконувати свої естетичні та захисні функції.

На жаль, за існуючим законодавством та нормативними документами рубки догляду в таких насадженнях та в такому віці дерев заборонені. Якщо рубки і надалі будуть заборонені то дерева будуть поступово відмирати! Звідси захаращеність, шкідники і хвороби, підвищена пожежна небезпека.

І ось з приводу цього ніяких рекомендацій автори наукового обґрунтування чомусь не дають. Хоча по великому рахунку мова повинна йти про внесення певних змін до законодавства.

В обґрунтуванні взагалі відсутній опис стану справ з збереженням насаджень на землях запасу, де в області завжди рахувалося 37,9 тис. га, а це площа полезахисних лісосмуг, які взагалі безгосподарні і облік залісення тут взагалі відсутній. Те ж саме стосується і насаджень на землях сільськогосподарських підприємств, де у нас рахувалося порядку 2,7 тис. га, це так звані площі лісів бувших колгоспів і радгоспів.

Я вже мовчу про землі промисловості, транспорту, енергетики, а їх у нас завжди рахувалося порядку - 1.6 тис. га, землі водогосподарських підприємств, де завжди рахувалося насаджень на 1.2 тис. га. Загалом таких вкритих земель в області не менш 50 % від того, що рахується за державною частиною під управлінням держлісгоспів області.

Ну хоча б для порядку зафіксуйте, що там робиться, бо миритися з цим ні ХОДА, ні обласна рада, ні громадськість все одно не зможе і не буде. Бо саме тут найбільше працюють браконьєри. То не вже ми і надалі будемо закривати очі на це?

Навпаки автори обґрунтування виходять на зонування майбутнього парку де на їх думку має бути цілком заповідна зона, площею 8884,84 га куди увійдуть окремі квартали Іванівського та Рибальчанського лісництв ДП «Збур'ївське ЛМГ», Чулаківського та Збур'ївського лісництв ДП «Голопристанське ЛМГ», Гладківського, Кардашинського та Голопристанського лісництв ДП «Голопристанське ЛМГ», Цюрупинського лісництва ДП «Цюрупинське ЛМГ», Малокопанського та Виноградівського лісництв ДП «Великокопанського ЛМГ».

На територіях заповідної зони парку «Гілея» забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню природно-заповідного об'єкту, проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних засобів, заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, мисливство, рибальство, туризм.

Далі йде зона регульованої рекреації - 38 189,8 га. В її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць. На Західній ділянці Господарська зона розташована вздовж дороги Рибаче – Геройське, північно-західніше села Іванівка та біля с. Рибаче. На Збур'ївській ділянці рекреаційна зона розташована біля с. Чулаківка, Збур'ївка та Рибаче.

На Олешківській ділянці рекреаційна зона розташована на периферії Олешківської арени біля сел Нова Збур'ївка, Гладківка, Малі Копані, Костогризово, Раденськ і 133 Підстепне, праві та ліві Саги, Нечаєво, Велика Кардашинка, праві Солонці, Кохани, міст Олешкі та Гола Пристань.

На Корсунській ділянці зона регульованої рекреації розташована на північній ділянці Козачелагерсткої арени біля сіл Козачі Лагері, Кринки, Корсунка, Дніпряни. У цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок. Тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони.

Зона стаціонарної рекреації - 206,64 га та господарська зона - 40 968,16 га – включає території традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації та інших видів господарської діяльності. В ній забороняється лише мисливство. Розташована в межах державних підприємств «Збур'вське ЛМГ», «Голопристанське ЛМГ», «Великокопанівське ЛМГ» та «Цюрупинське ЛМГ», «Каховське ЛГ» та степового філіалу ім. В.М. Виноградського Укр НДІЛГА.

Як на мене це помилкові висновки, бо не можна домагатися суцільного заповідання там де частина земель лісгоспів розташована вздовж населених пунктів, де люди історично випасали худобу, заготовляли такі сякі корми. На іншій частині території сьогоднішні лісгоспи вирощують і зерно, і баштанні, і просо, і кукурудзу, займаються сінокосінням. Запропоновані зміни в зонуванні повністю виключають мисливство, значно обмежують випасання населенням худоби, заготівлі сіна, грибів. А це, хоче влада того чи ні, нові соціальні потрясіння і невдоволення.

Такий підхід перш за все змусить перейменувати діючі лісомисливські господарства вилучивши з їх назви слово «мисливські». Ламати по живому певні традиції не досягаючи бажаного результату мабуть не кращий варіант для нашого і так далеко не спокійного часу. Панове депутати, вам приймати відповідні рішення і брати відповідний гріх на душу.

Давайте приймемо за аксіому, що науковці Херсонського державного університету фахово розробили своє обґрунтування, то чого ж не проконтролювати самих себе запросивши на нього рецензію у профільного Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького — провідної наукової установи України з питань лісівництва та агролісомеліорації, заснованої у 1929 році, фахівці якої по суті обґрунтували і створили разом з робітниками сучасний рукотворний ліс в піщаній пустелі? Може ви, панове депутати, наполяжете на цьому?

Суттєвим мінусом обґрунтування є те, що автори навіть не спробували в ньому визначити можливості цільового фінансування за рахунок обласного чи інших місцевих бюджетів, обласного екологічного фонду окремих напрямків роботи державних лісогосподарських підприємств на землях яких передбачається створити РЛП, цим самим компенсуючи частку того що не додає держава.

Запроектувавши чисельність новостворюваного РЛП в 105 працівників, вони по суті садовлять їх над безробітними працівниками діючих лісгоспів. Хочемо ми того чи ні але мимоволі виникає запитання, створенням РЛП ми рятуємо лісову галузь в Херсонській області чи навпаки ховаємо її?

ШЕЛУДЬКО В.В.,
голова Херсонської обласної організації
Партії Зелених України

Фото автора.
Сьогодні, 11:20

В області нагородили працівницю Любомльського лісогосподарського підприємства





Стереотип про те, що робота у лісі – не жіночих рук справа – на Волині зламали самі ж… жінки. Серед багатотисячного майже чоловічого колективу волинських лісівників на рівних давно працюють представниці прекрасної статі. Причому – як на керівних посадах, так і безпосередньо в лісі.

З нагоди свята 8 Березня кращі з кращих отримали нагороди, – повідомляє прес-служба Волинського ОУЛМГ.

Почесною Грамотою Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства нагороджено Наталію Іванівну Домбровську – верстатника цеху переробки деревини державного підприємства «Любомльське лісове господарство».


11:36 09.03.2018

“Покажемо наочно, що саджаємо не менше, ніж ріжемо”, – інтерв’ю з директором Золотоніського лісгоспу [ФОТО]



26,6 тисяч гектарів зеленої зони, 12 мільйонів податків до бюджетів різних рівнів, середня зарплата на рівні восьми тисяч гривень, понад мільйон саджанців щороку та постійне оновлення парку автомобільної техніки – такими тезами можна коротко окреслити нині діяльність Золотоніського лісгоспу, котрий опікується лісовими масивами на території Золотоніщини, Канівщини, Чорнобаївщини та Драбівщини.

Державне підприємство «Золотоніське лісове господарство» – єдиний лісгосп на території Лівобережжя області. Золотонісцям ДП відоме за діяльністю його структурних підрозділів – Вільхівського та Деньгівського лісництв, куди містяни зазвичай вирушають в пошуках грибів чи задля відпочинку в будь-яку пору року. Щоправда, частина з них мету має дещо іншу, знаходячи в зеленій зоні місце для безпечної і безкоштовної утилізації власного сміття.

Про проблеми засміченості, подолання наслідків безпрецедентних липневого буревію та січневої хуртовини, про тісні відносини із місцевими жителями в переддень настання весни ми поспілкувалися з керівником Золотоніського лісгоспу Миколою Басом. Дата цілком невипадкова, адже вже за декілька тижнів лісівники починають свою традиційну й кропітку засівну кампанію, до якої вже встигли підготуватися.

– Миколо Вікторовичу, як відбувається процес засівання сільськогосподарських культур, більшість читачів приблизно, та й знає. Усі ми як не вихідці із сільської місцевості, так маємо там родичів. Тому щось нове дізнатись справді складно. А от вирощування лісу для пересічного українця – тема дійсно мало відома. Тим більше, що ваші працівники, наскільки зрозуміло з інформаційних повідомлень, методично займаються цим щороку.

– Насправді для наших фахівців це не складно. Це – професія життя. Хоча й погоджусь, комплекс робіт чималий. Починаємо з підготовки площі. Є в нас достатньо стиглий ліс, який за нормами час рубати (мова йде про 81-100 років), за деякий час там лишається галявина, яка дуже скоро заросте молодняком.

Але й територію треба відповідно облаштувати. Якщо площа забур’янена, мусимо кропити відповідними речовинами. Далі починаємо готувати її до посадки лісових культур. В першу чергу проорюємо борозни, які й стануть прихистком для сіянців. Тут, до речі, наш лісгосп віднедавна працює за дещо новими стандартами. Якщо раніше майбутні дерева просто розміщували в ґрунті, то тепер процес більш складний та вартісний. Разом з тим, дуже ефективний.

Мова йде про так званий розпушувач, що заглиблюється в землю на 80 сантиметрів. Його мета – розпушити ґрунт та накопичити його селітрою, котра в рази збільшує шанси сіянців на виживання і здоровий ріст. Також закуповуємо спеціальні супер-адсорбенти для кореневої системи: кожен корінь вмочуємо у спеціальний гідрогель, накопичувач вологи, який теж недешево коштує. І вже потім садимо сосну.



– А борозни? Навіщо їх робити?

– Знаєте, робили ми навіть експеримент: коли садили сіянець на нерихленій площі, за три роки довжина кореневої системи досягала 40 см. В нашому ж випадку цифра дуже оптимістична – 1,20-1,30.

– А вартість?

– Один гектар такої посадки коштує 8300 гривень. До нововведень вкладали близько 2500. Але в цьому випадку можемо бути впевнені в тому, що насадження проживуть не менше століття. Економія прорахована детально.



– Де берете посівний матеріал?

– Можливо здивую, але шишки збираємо самі. Сушимо, сортуємо насіння, висіваємо його у лісорозсадник. Він у нас в Ліплявському лісництві, до речі, досить великий – 36 гектарів площі займає, вміщуючи 2,2 мільйони сіянців. Теж витрати, але ефективні.

– Після процесу посадки про майбутні дерева забувають чи необхідний якийсь цикл подальших робіт?

– Звісно. Самотужки ліс в такому вигляді, до якого золотонісці звикли, не виросте. І це все – наша місія. Регулярно прополюємо. До віку 3-4 років проводимо догляд – ручний та механізований. Потім насадження до віку 10 років починаємо освітлювати.



– Навіщо?

– Це вкрай необхідно для того, щоб сформувалась крона поважних через десятки років дерев. У віці 20-40 років проріджуємо насадження, за наявності надто великої щільності. Це дозволить однаково ефективно зростати всім. Після 40 років забираємо відсталі дерева. Мова йде про вражені грибком, або сухостійні. Залишаємо більш кращі для того, щоб вже остаточно формувалось сторічне насадження. Останній етап – зрізання і чергова заміна молодняком. Сосни це стосується у віці 80-100 років, дуба 100-120.



– Про процес вирощування молодих лісів зрозуміло, проте багатьом цікавий буде досить ажіотажний останнім часом процес вирубування. Особливо в світлі скарг місцевих жителів. Мова, як відомо, йде про окремі зрізання під час цієї зими.

– Тут варто почати з передісторії. Буревій пам’ятате?



– Звісно. Золотоноша оговтувалась довго…

– Так от ліс постраждав не менше. Просто ті, хто зараз робить фотозвіти, чомусь влітку не переймались цим питанням. На наші ж масиви в липні було дійсно боляче дивитись. Після буревію дуже багато дерев просто зламались. А ще більше втримались, проте отримали болючі ураження: деякі понахиляло, в деяких підірвало кореневу систему. Все б і нічого, але природа мала інші плани, надіславши нам другу серію негараздів – потужні снігопади. Дерево слабке, або нахилене, на нього падає непомірна кількість снігу. Крона не витримує і падає. Такої кількості переламаних навпіл дерев працівники лісгоспу зі стажем в 30 років ще не бачили. На професійному жаргоні це називається «сніголам».



– Тобто дерево начебто й живе, проте шансів на життя вже не має?

– От саме так. Люди скаржаться, що спостерігають у лісі «живі» пеньки. Ріжемо, мовляв, все, що бачимо. А чому після буревію ніхто цього не бачив? Або відразу після сніголаму не прийшли й не зафіксували масштаби цієї справжньої катастрофи. А нам що робити? Якщо цей обламаний голий стовбур простоїть ще деякий час, то просто перетвориться на дрова. Збитки кому? Державі в першу чергу!



– А як можна перевірити процес очищення уражених дерев з точки зору законодавства?

– В будь-який час і дуже просто. Було б бажання. Заходи хоч і форс-мажорні, проте узгоджені з Лісозахистом (Держагентство лісових ресурсів, – прим. авт.). Без відповідного контролю ми й кроку не зробимо. Ми нічого не можемо зрубати, не маючи відповідного дозвільного документа. Кожне насадження стоїть в реєстрі, контролюється в Києві. Якщо ми зрізали ділянку, отримуємо галявину, яку треба засадити. А як ми по документах можемо саджати, якщо по тих же документах не різали її?



– Десь можливо переглянути такі реєстри?

– Так, я ж кажу, ми відкриті. Будь ласка, заходьте на сайт обласного управління. Там наш лісгосп, усі лісництва. І всі дані: ось такий вид вирубки в ось такому кварталі, ось такий лісорубний квиток, ось тоді виписаний. Інформація в публічному доступі, ніхто її не ховає. До речі, скільки мені запитів не приходило, після звернень людей до поліції, прокуратури чи екології (а їх чимало!), я на все завжди готовий дати документ.

Ну а люди десь побачать лісовоз і, звісно ж, піднімається хвиля. Так, везуть ліс. Все згідно плану. І всіх запрошую так само, згідно плану, на посадку лісу. Проте туди не прийдуть. І разом з тим, не побачать взимку, як «добродії» регулярно рубають ялинки, як-то кажуть, «за пляшку». Наші ж хлопці мусять цілодобово чергувати в лісі. Якщо хтось фотографується на фоні нашумілих зелених пеньків, запрошую зробити селфі на тому ж місці через 10 років. Де вже буде висаджено молодняк.

А взагалі, цілком усвідомлюю, що люди, яким би справді цікавою була б проблематика, приїхали б сюди. Я би все показав та пояснив: і наочно, і документально.

– Якщо вже ми заговорили про місцевих жителів: чи відчувається допомога небайдужих до навколишньої природи людей?

– Так, і що дуже приємно, є чимало людей, які допомагають. Ліс прибирали ми неодноразово. В Золотоноші навіть цілу громадську ініціативу започаткували зі співзвучною назвою «Чистий Ліс». Є багато небайдужих, котрі проживають біля лісових масивів. Тільки-но пожежа, так беруть лопати і біжать гасити. Є такі, котрі навіть вночі зателефонують і скажуть: «в такій-то локації працює бензопилка». Виїздимо, ловимо. За таку солідарність дуже дякую всім місцевим. В цілому ж намагаємося залучати всіх, кому цікава тема українського лісу.



– Наприклад?

– Наприклад, маємо шкільне лісництво. Дітей вже після отримання атестату про середню освіту можна вважати фахівцями і фанатами цієї справи. Та й школі допомагаємо матеріальною базою – проекторами, принтерами, ноутбуками. А от у березні проведемо спільну акцію вже із золотоніськими дітьми. Активісти згаданої щойно організації привезуть чималий десант для допомоги, ми ж зробимо все можливе для організації дозвілля і просвітництва. Покажемо наочно, що лісівники не тільки рубають, але й саджають не менше.



– До речі, про сміття. Дошкуляє?

– І не кажіть. Чесно зізнаюсь, люди несуть і несуть. Сміття дуже багато, масштаби оцінити складно. Жителі тієї ж Золотоноші, прибравши влітку вільхівський ліс, перебували в деякому шоці: за дві години роботи була вщент забита вантажівка. Це асбурд!



– А як боротися з цим явищем?

– Теоретичних варіантів безліч, а от практичних… При владі колишнього президента нас прекрасно «оптимізували». Доскорочувались до того, що на одного майстра нині припадає 1000 гектарів лісового масиву! Це ж катастрофа: майстер обходить один бік, а з іншого – роби, що завгодно. А якщо пожежа? Декілька майстрів перебувають в одній критичній точці. Решта обходів – зона вільної поведінки.

Хочеться в першу чергу, щоб кожен почав з малого. Привчити себе, давати прочухана іншим. Ну й взаємодопомога – не остання річ в цьому світі.

– А з вашого боку взаємодопомога присутня, окрім професійної складової?

– Присутня. Достатня, чи ні, вирішувати, ясна річ, не нам. Принаймні, ніколи не закриваємо очі на суспільні проблеми, намагаючись не проходити повз. В першу чергу завжди залюбки допомагаємо пільговими дровами пенсіонерам, навчальним закладам, родинам учасників АТО та переселенцям. Хтось має це робити. Українці в скруті не повинні лишатись сам-на-сам.

Декілька разів долучались до відправлення допомоги на Схід через золотоніського волонтера Олексія Дробязка. Як військовим, так і цивільному населенню. Хлопцям на передовій завжди залюбки надаємо лісо- та пиломатеріали, продукти. Складається вантаж також і через нашу профспілку. Не «з-під палки», до речі. Мотив головний в усіх – краще нам тут допомогти бодай чимось, аніж завтра ворог приїде до нас.

Торік надали допомогу військовій адміністрації прифронтової Авдіївки, передавши частину саджанців для відновлення декору понівечених від ворожих мін вулиць міста. Тоді цю кампанію ініціював голова ОДА Юрій Ткаченко.



– Судячи зі сказаного, видно, що підприємство живе?

– Ну а як інакше? Часи далеко не ті, щоб хтось сидів на місці. Приміром, минулого року до бюджетів різних рівнів ми заплатили 12 мільйонів податків! Сума солідна. А якщо сюди ж додати середню зарплату 8000 гривень, то стає ще більше приємно. Оновлюємо парк техніки. Раніше був у штаті лише старий КАМАЗ, який їздив один тиждень на місяць. Нині ж купили два нових трактори, причеп Weimer, новенький Урал. Тому далі тільки крокуватимемо вперед.



А наостанок хочу ще раз закликати золотонісців, читачів вашого видання, долучитись до масової акції з висадки лісу, котра відбудеться в березні. Про точну дату оголосимо пізніше, але запевню вже, що буде цікаво та інформативно!

09/03/2018
http://zolotonosha.ck.ua/2018/03/09/pokazhemo-naochno-shho-sadzhayemo-ne-menshe-nizh-rizhemo-interv-yu-z-dy-rektorom-zolotonis-kogo-lisgospu-foto/

У меморандумі про нову макрофінансову допомогу для України передбачені невиконані вимоги з попередньої програми – ЄК

У Євросоюзі наполягають на проведенні реформ та посиленні боротьби з корупцією в Україні.




Ілюстрація REUTERS

У меморандумі про надання Україні нової макрофінансової допомоги (МФД) на суму 1 млрд євро передбачені невиконані вимоги з попередньої програми.

Як передає власний кореспондент УНІАН, про це йдеться в повідомленні Європейської комісії, розповсюдженій сьогодні у Брюсселі.

В ЄК констатували, що всі виплати за запропонованою програмою, включаючи перший транш, залежатимуть від реалізації заходів у рамках реформ, спрямованих на «усунення уразливостей, виявлених в українській економіці».

«Умови, передбачені Меморандумом про взаєморозуміння, враховують і заходи, які залишаються невиконаними з попередньої програми МФД, а також включають кроки, спрямовані на посилення боротьби з корупцією», - йдеться в повідомленні.

В Комісії також зазначили, що визнають «значні зусилля української влади з реформування, які були зроблені останніми роками, в тому числі, у таких ключових секторах як енергетика, державне управління, соціальна безпека, управління державними фінансами та судова влада».

«З моменту закінчення терміну дії попередньої програми у січні 2018 року, в Україні продовжували реалізувати реформи, в тому числі й ті, які стосуються деяких з чотирьох заходів, які залишилися невиконаними, що стало на заваді виплати остаточного траншу тієї програми. Одне із зобов'язань вже виконано: було створено кредитний реєстр Національного банку України. Але необхідно більше прогресу в інших заходах, передбачених попередньою програмою. Важливо, щоб був підтриманий реформаторський імпульс для боротьби з корупцією…», - підкреслили у ЄК.

Коментуючи ухвалене рішення, віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс наголосив, що пропозиція стосовно четвертої програми МФД на суму 1 млрд євро свідчить про зобов'язання ЄС «стояти разом з народом України».

«Ця солідарність повинна йти поряд зі стійким зобов’язанням української влади виконувати амбітний порядок денний реформ для створення стабільної та процвітаючої України. Ми розраховуємо на підтримку Європейського парламенту та держав-членів цієї важливої програми», - сказав він.

Європейський комісар з питань економіки та фінансів П'єр Московісі, своєю чергою, зазначив, що «Україна продовжує користуватися політичною та фінансовою підтримкою Європейського Союзу для зусиль, спрямованих на реформи».

«За останні декілька років багато було досягнуто. Зараз я закликаю владу з новою силою посилювати динаміку реформ, побудувати справедливішу, стабільнішу та процвітаючу країну в інтересах усіх українців», - підкреслив єврокомісар.

Як повідомляв УНІАН, сьогодні, 9 березня, Європейська комісія запропонувала Раді ЄС та Європарламенту надати Україні нову програму макрофінансової допомоги (МФД) в розмірі 1 млрд євро.

Це вже четверта програма, за якою Київ отримує макрофінансову допомогу від Брюсселя. З 2014 року Єврокомісія надала Україні 3,4 млрд євро МФД у вигляді кредитів з низькими відсотками. З цієї суми 1,61 млрд було виділено у 2014 та 2015 роках в рамках першої та другої програм МФД. У квітні 2015 року ЄС вирішив надати третю програму допомоги у розмірі 1,8 млрд євро, з яких 600 млн залишилися невикористаними через невиконання Україною вимог програми. Зокрема, виділення наступного кредитного траншу було призупинено до моменту ухвалення Верховною Радою необхідних законопроектів, що стосуються скасування заборони на експорт лісу-кругляку, а також підтримки переселенців.

1 березня міністр фінансів України Олександр Данилюк заявив, що ключовою вимогою ЄС до України для отримання четвертої програми макрофінансової допомоги є запуск автоматичної верифікації електронних декларацій.


14:55, 09 березня 2018

ЄС запропонував Україні 1 млрд євро макрофінансової допомоги



ЄС починає нову програму макроекономічної допомоги Україні

Європейська комісія запропонувала Україні 1 млрд євро в рамках програми надання макроекономічної допомоги.

У прес-службі ЄК заявили, що пропозиція підготовлена в рамках відповідного запиту влади України для підтримки структурних реформ і досягнення економічної стабілізації.

За словами віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса, пропозиція про четверту програму макроекономічної допомоги свідчить про солідарність ЄС з народом України.

"Ця солідарність повинна йти рука об руку з постійною прихильністю влади України до амбітної програми реформ для забезпечення стабільної та процвітаючої України", - сказав Домбровскіс.

Рішення ЄК вже привітав президент України Петро Порошенко.
16 березні 2017 року Єврокомісія схвалила виділення €600 млн макрофінансової допомоги Україні. У Брюсселі, зокрема, очікували, що в Києві буде ухвалено без зволікання закон про скасування заборони на експорт деревини.

У грудні Єврокомісія відмовила Україні у виплаті €600 млн макрофінансової допомоги, оскільки Україна не виконала ряд обов’язкових умов: зняття заборони на експорт лісу-кругляка, запуск автоматичної перевірки електронної декларації, закон про кредитний реєстр Нацбанку та перевірка інформації про бенефіціарів власників компаній.

При цьому, 13 грудня, Україна подала нову заявку на отримання нової макрофінансової допомоги від ЄС.