Лісівники пропонують жорсткіше карати за незаконні рубки

Для покращення ситуації з незаконними рубками необхідно запровадити кримінальну відповідальність за придбання, збут, транспортування та зберігання деревини незаконного походження. Про це повідомили у прес-службі Державного агентства лісових ресурсів України з посиланням на начальника Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра Демченка.

На його думку, також потрібно розширити повноваження поліції – передбачити можливість доступу без санкції до приватних об’єктів, де може переховуватись нелегальна деревина. З боку постійних лісокористувачів – створення спеціалізованих мобільних рейдових бригад, оснащення їх автотранспортом, засобами захисту, зброєю, приладами нічного бачення тощо, залучення представників громадських організацій до патрулювання.

«У 2017 році лише в лісах підвідомчих підприємств Чернігівського ОУЛМГ зареєстровано 60 випадків незаконних рубок деревини загальною масою 1165 кубічних метрів. Розмір шкоди склав 6757 тисяч гривень. Особи лісопорушників встановлені у 29 випадках, відшкодовано збитків 175,2 тисяч гривень», — йдеться у повідомленні.

За словами Олександра Демченка, найбільшою проблемою для лісівників є незаконні рубки сироростучих дерев дуба великих діаметрів високоякісної деревини. Такі лісопорушення набули поширення в останні 3-5 років практично на всій території України, в тому числі і в Чернігівській області.

«Ці незаконні рубки здійснюються організованими злочинними формуваннями в темну пору доби, забирається лише деревина найкращої якості з комлевої частини, довжиною сортиментів 0,8-3 м, яка найчастіше вивозиться з лісу невеликими вантажними автомобілями або мікроавтобусами, – продовжує Олександр Демченко. – Даний вид лісопорушень має схожий почерк здійснення: групи, які їх вчиняють, добре оснащені технікою і скоріше за все, озброєні».

За словами головного лісівника Чернігівщини, у 2016 році було здійснено 2 напади на представників державної лісової охорони У першому випадку, обстріляно в нічний час з нарізної зброї з відстані близько 200 метрів автомобіль, в якому перебував майстер лісу, що чергував на місці можливого скоєння незаконної рубки дерев дуба. А у другому випадку, зловмисники завдали тілесних ушкоджень майстру лісу, який чергував поблизу місця незаконної рубки із заготовленою, але невивезеною деревиною.

Згідно інформації Держлісагентства, у 2018 році вже скоєно 2 випадки незаконних рубок ділових дерев дуба у Красилівському лісництві ДП «Чернігівське лісове господарство», загальним обсягом 8 кубічних метрів, із сумою збитків на 42 тисячі гривень.

12-03-2018 16:31

http://landlord.ua/lisivniki-proponuyut-zhorstkishe-karati-za-nezakonni-rubki/

Далі...

Поліетиленова чума на Херсонщині. Як зупинити безумство?

Відчувши всі переваги пікніка в лісі, забитому побутовими відходами, поплававши в річці, поверхня якої являє собою кашу з пляшок і одноразового посуду, полежавши на пляжі серед пластикового посуду і одноразових шприців, ви несподівано починаєте прозрівати і розумієте, що «так далі жити не можна і треба щось робити».



Пластикові або поліетиленові пакети (ПЕ-пакети), якими ми звикли користуватися, з'явилися в середині 50-х років в Америці і відразу ж завоювали величезну популярність. Коли пластик увійшов в наше повсякденне життя, це здавалося революцією — зручно, практично, дешево.

Однак, весь світ уже усвідомив, якої шкоди це завдає екології планети.

У навколишньому середовищу викинуті пакети зберігаються тривалий час і не піддаються біологічному розкладанню. Таким чином, вони утворюють стійке забруднення.

4 трильйони пакетів у рік використовується в світі. Вони вбивають 1 млн. птахів; 100 тисяч морських ссавців і незліченні косяки риб. 6 млн. 300 тис. тонн сміття, більшу частину якого становить пластик, щорічно скидається у Світовий океан. Пластикові пакети є справжнім лихом нашого часу, шкідливість якого навіть важко оцінити. Вдумайтеся тільки в кілька фактів: середній термін життя пакета — 20 хвилин, а розкладається він близько 200 років. Четверта частина водної поверхні океану вже покрита плаваючим пластиковим сміттям.

Нафти, що використовується, щоб зробити 14 поліетиленових пакетів, досить, щоб проїхати на автомобілі 1,6 км. На виробництво поліетиленових пакетів витрачається 4% всесвітньої видобутку нафти. Тому обіг поліетиленових пакетів викликає серйозне занепокоення екологів.

Схоже, боротьбу з поліетиленовою чумою треба було починати ще вчора. Маємо можливість спостерігати, як помалу, але з'являються в ужитку паперові замінники звичних пакетиків. ТМ «Каховські ковбаси» чи не перші запропонували своїм покупцям екологічну обгортку продукці. До них «підтягнулися» всі наявні в місті кав'ярні, магазин одягу «DressCode». Активно пропагує натуральні сумки для походу на базар «Срібна Торба».

Якщо до вас несподівано прийшло розуміння, що «так далі жити не можна і треба щось робити», то почніть з себе: уникайте упакованих продуктів. Попит народжує пропозицію і в прямому сенсі змушує магазини застосовувати все більше і більше упаковки, навіть в тих випадках, коли без неї можна прекрасно обійтися.

Намагайтеся взагалі відмовитися від «ув'язнених» в пластикову оболонку фруктів і овочів. Не використовуйте пластикові пакети, а якщо не можете так просто від них відмовитися, то використовуєте їх так багато разів, скільки це можливо. Так, звучить як девіз бабусі з 90-х, але тим самим ви рятуєте сотні життів птахів і риб, так що варто задуматися.

Утримайтеся від купівлі товарів дрібної фасовки в неекологічній упаковці. Не використовуйте пластиковий посуд. Він згодом починає виділяти токсичні речовини. Намагайтеся віддавати перевагу склу та металу. Зверніть увагу на існування домашніх очисних установок як альтернативу бутильованій воді. Ходіть в магазин зі своєю сумкою. Сьогодні існує безліч альтернатив сітчастої «авоськи» з минулого століття, які не тільки виглядають краще ніж целофановий пакет, а й набагато практичніші.

Відмовтеся від соломинок для напоїв, невже важко пити, як нормальні люди, зі склянки. Вибирайте продукти в упаковці без пластику, теж молоко продається як в склі так і паперовому пакеті, побутова хімія також.

На черзі наш свідомий вибір — змусити себе відмовится від бездумного збирання пакетиків, які щедро роздають в кожній торгівельній точці. Для початку хоча б беріть їх через раз. Не забувайте, якщо не буде попиту, не буде пропозиції. Почніть кожен з себе. Зведіть свої «пакетики з пакетиками» нанівець. Не захаращуйте своє помешкання, місто та планету. Інакше не за горами той час, коли замість соковитої зелені трави та листя будемо «милуватися» суцільною поліетиленовою ковдрою.

Боротьба з пластиком

Для боротьби із забрудненням навколишнього середовища поліетиленовими пакетами вже близько 40 країн ввели заборону або обмеження на продаж і (або) виробництво пластикових пакетів:

Данія: ще в 1994 році введено податок на безкоштовну роздачу поліетиленових пакетів в торгових закладах. Після того як в Данії ввели плату за поліетилен, його популярність у покупців знизилася на 90%.

Німеччина: утилізацію пакетів оплачують споживачі, а за збір і вторинну переробку відповідають продавці і розповсюджувачі.

Ірландія: після підвищення ціни кількість використовуваних пакетів скоротилося на 94%. Зараз там застосовують «багаторазові» сумки з тканини.

США: в Сан-Франциско великі супермаркети і мережеві аптеки не використовують поліетиленові пакети. Гаваї стали першим штатом, який відмовився від їх використання.

Танзанія: штраф за виробництво, імпорт або продаж пластикових пакетів — 2000 доларів або рік в'язниці. Ввезення пластикових пакетів на Занзібар заборонений.

Австралія: з січня 2004 року на острові Кенгуру владою була введена заборона на поліетиленові пакети. До кінця 2008 року запроваджено пряму заборону на використання пластикових пакетів в супермаркетах.

Англія: вже восени 2004 року в Великобританії були запущені на ринок перші в світі біорозкладні пакети для хліба. Новий матеріал, з якого виготовляються пакети, протягом чотирьох років повністю розкладається на вуглекислий газ і воду.

Два роки тому підприємниця з графства Девон Ребекка Хоккінг переконала власників 43 магазинів перейти на багаторазові тканинні сумки для своїх покупців. У кінці минулого року Прем'єр-міністр Джордж Гордон Браун закликав усі британські магазини замінити шкідливі пластикові пакети на паперові.

Мережа магазинів Marks and Spencer припинила безкоштовну видачу пакетів. Також популярна і соціальна реклама: покупців на вході в магазин зустрічає плакат: «Приходьте до нас зі своїм пакетом або сумкою! Задля захисту навколишнього середовища».

Латвія: введений податок на поліетиленові пакети, які використовуються в супермаркетах, щоб зменшити їх використання.

Фінляндія: в супермаркетах встановлені автомати з прийому використаних пакетів, які служать сировиною для переробки та виробництва нових виробів із пластику.

Китай: з 2008 року заборонено виробляти, продавати і використовувати поліетиленові пакети з товщиною плівки менше 0,025 мм.
Італія: з 2011 року в країні заборонено використання поліетиленових пакетів. Тепер для придбаного товару покупці повинні мати сумки багаторазового використання або біопакети.

Сінгапур, Бангладеш, Тайвань: введена повна заборона на використання поліетиленових пакетів з 2003 року через численні випадки закупорки каналізації та перекриття русел річок, що призводить.

Така ж заборона діє і в ряді штатів Індії.

Франція з 2016 року ввела повну заборону на одноразові поліетиленові пакети. Вона стала першою країною в світі, яка заборонила виробництво і продаж одноразового пластикового посуду на своїй території.

А що ж у нас, в Україні?

Ще в 2016 році дев'ятикласниця Маріупольського технічного ліцею Катерина Малкіна разом зі своїм учителем біології В'ячеславом Пономарчуком зробили прорив у боротьбі зі сміттям: виявили личинки жуків, які харчуються поліетиленом. На 8-й Міжнародній екологічній олімпіаді INESPO 2016 в Нідерландах робота юної дослідниці з України отримала срібну медаль.

Дослідженням Каті по біоутилізаціі поліетилену за допомогою личинок комах відразу зацікавилися найбільші голландські виробники пластика «EG-Plastic», які платять високий збір за його подальше знищення.

Свою роботу Катя Малкіна представляла і на Всеукраїнському науково-технічному конкурсі «Intel-Еко Україна 2016», де також посіла призове місце. Але вітчизняні підприємці розробкою поки не зацікавилися.

А даремно. Подібний саморегульований звалище-контейнер є практично безвідходним виробництвом: продукти життєдіяльності личинок, що поїдають поліетилен, мізерні — вони не вимагають додаткової утилізації.

Як бачимо, хто хоче вирішити проблему, той завжди знайде спосіб її вирішити. Але Каховки це, поки що, ніяк не стосується.

Незважаючи на те, що майже в кожному дворі багатоповерхівок вже з'явилися контейнери для роздільного сміття (в які каховчани вже потихеньку вчаться сортувати окремо відходи, окремо пластик) це все виявляється на міському звалищі, в компанії сотні кілограмів поліетиленових пакетів, які, летять і повертаються на вулиці нашого міста...

"Каховська Зоря"

Сьогодні, 16:37

http://khersonci.com.ua/public/28572-polietilenova-chuma-na-khersonshchini-yak-zupiniti-bezumstvo.html

Далі...

Для тушения лесных пожаров в Приморье сформирована группировка из 11 тысяч человек

В Приморье силы и средства краевой подсистемы РСЧС готовы к выполнению задач по ликвидации лесных пожаров при их возникновении. Для этих целей сформирована группировка сил и средств: более 11 тысяч человек личного состава и более двух тысяч единиц техники. Об этом сообщает пресс-служба администрации региона.

Как рассказал директор департамента гражданской защиты Сергей Белголов, в состав территориальной группировки РСЧС вошли силы и средства государственных казенных учреждений противопожарной охраны края, департамента лесного хозяйства Приморского края, в том числе – лесопожарные формирования КГБУ «Приморская авиационная база охраны и защиты лесов», лесопожарные формирования особо охраняемых природных территорий края, военных лесничеств и арендаторы лесных участков.

Для осуществления авиационных работ, авиамониторинга лесопожарной обстановки и тушения лесных пожаров на землях лесного фонда края запланировано использовать три единицы воздушных судов «Приморской авиабазы» – вертолёт Ми-2, самолёт Ан-2, вертолёт R-44.

«Для мониторинга обстановки Приморской поисково-спасательной службой применяется беспилотная авиация (квадрокоптеры), что позволяет оперативно получать информацию о площади и направлении распространения ландшафтных пожаров и своевременно направить силы и средства в целях недопущения распространения палов на территорию населенных пунктов», – отметил Белголов.

Кроме того, в дополнение к сформированной группировке сил и средств в Приморье создано более 230 добровольных пожарных дружин численностью более 19 тысяч человек, 145 добровольных пожарных команд численностью более 1 100 человек.

Проводятся работы по плановому отжигу сухой растительности на землях поселений несельскохозяйственного назначения и очистка территорий населенных пунктов от сухого мусора. Так, на днях контролируемый отжиг сухой травы спасатели привели в окрестностях поселка Новый.

12.03.2018 14:16

http://regions.ru/news/2617433/

Далі...

Лісів побільшає

Забезпечити своєчасне проведення усіх лісокультурних робіт -- одне з основних завдань, яке визначили на колегії  в Тернопільському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

 "У 2018-му підприємства цієї галузі планують створити на Тернопільщині 400 га лісових культур і 150 га нових лісів, доповнити лісокультури на 750, на 155 забезпечити лісозахисні насадження", -- розповіла головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства, охорони та захисту лісів управління Надія Козацька.

Суттєвий вплив на приживлюваність молодих дерев впродовж останніх років мають посушливі весни та літо. "Нині надійного захисту від засухи немає, тому всі зусилля мають бути спрямовані на дотримання технологій створення лісових культур. Перш за все, якісний обробіток ґрунту, використання стандартного садивного матеріалу, якісне висаджування, своєчасне виконання догляду за лісовими культурами", -- зазначив начальник Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Яремко.

Для забезпечення робіт зі створення лісів садивним матеріалом в області функціонує 80 лісових розсадників загальною площею 53,2 га, із них 15 (20,5 га) постійних розсадників і 65 (32,7 га) тимчасових, в яких вирощено 4,9 мільйона штук стандартних сіянців та 214,3 тисячі штук стандартних саджанців лісових порід, повідомляють на сайті управління.

Надія МИКОЛАЙЧУК. 
Тернопільська область

http://www.golos.com.ua/news/71766

Далі...

Сосны подают сигнал sos

Прошлый год стал настоящим испытанием для хвойных лесов Беларуси. Жаркие сезоны на протяжении нескольких лет и устойчивый дефицит влаги в почве ослабили сосняки и спровоцировали вспышку активности вершинного и шестизубчатого короедов, которые никогда ранее так себя не проявляли. За считанные месяцы вредитель, испокон веку живший в местных лесах, оказался способен уничтожить тысячи зеленых гектаров. Наиболее пострадала самая лесистая область Беларуси — Гомельская, где перемены климата особенно отчетливо проявляются в последние десятилетия. Единственный способ противостоять вредителю — рубка заболевших деревьев с обязательным сжиганием порубочных остатков. Только так, считают ученые и практики, можно сегодня остановить распространение вредителя.



До 15 марта оздоровление поврежденных участков должно быть завершено. Гомельской области с этой задачей помогают справиться коллеги из всех регионов страны.

Алгоритм противодействия

Генеральный директор Гомельского государственного производственного лесохозяйственного объединения Юрий Липский показывает на карте региона самые горячие точки. Прежде всего это полесские районы: Мозырский, Лельчицкий, Петриковский, Житковичский, Калинковичский... Впрочем, короед так или иначе задел все без исключения лесхозы юго-востока страны. Сравнительно теплая зима лишь приглушила активность вредителя, однако не остановила его деятельность полностью. Поэтому так важно до первого весеннего тепла свести к минимуму численность короеда. Юрий Николаевич приводит цифры, которые сейчас требуют от лесхозов области максимум усилий:

— На 1 января 2018 года в Гомельской области повреждено короедным усыханием 13,3 тысячи гектаров леса, из них сплошные санитарные рубки составляют около 5,8 тысячи гектаров. Работа по ликвидации поврежденных деревьев ведется ежедневно. На самых сложных участках нам помогают коллеги из лесхозов других областей — около тысячи человек.

Юрий Липский

Эффективная специализированная техника максимально сосредоточена в районах наибольшего усыхания. Люди и машины нацелены на единый результат — оперативно убрать больные деревья. Руководитель объясняет, что в этой работе важно:

— Не только провести рубку короедного усыхания, но также сжечь порубочные остатки и вывезти древесину из леса. Неукоснительное соблюдение этих требований позволит достичь эффекта, на который и делается расчет. Главная задача — снизить численность вредителя, чтобы свести к минимуму потомство, которое появится по весне. В каждом лесничестве это сегодня хорошо понимают, поэтому и ни минуты простоя. Однако после завершения рубок на поврежденных площадях не ставится точка в этой работе. Далее на первый план выходит раннее выявление признаков усыхания сосны и оперативное удаление таких деревьев.

— Юрий Николаевич, а что придет на смену вырубленным участкам?

— В прошлом году создали 11 тысяч гектаров нового леса, в текущем планируем восстановить 10,8 тысячи гектаров. Причем идем путем смешивания пород, не создавая монокультуры. Проще говоря, сосну высаживаем вместе с березой, что делает такой лес более устойчивым к чрезвычайным ситуациям природного характера.

Вид с места

Территория Гомельского лесхоза соседствует с приграничьем России и Украины. Под его патронатом без малого 115 тысяч гектаров леса. В этой части региона преимущественно песчаные почвы, а потому и на сосну в здешнем лесном фонде приходится 65 процентов. С директором лесхоза Игорем Дегтяриком направляемся в Макеевское опытно-производственное лесничество. Пока едем, руководитель вспоминает экстремальную хронику прошлого лета:

— За всю практику впервые довелось столкнуться с подобным масштабом природной чрезвычайной ситуации. В лесу всегда есть вредители и болезни. Деревья, как люди. Но чтобы такая скорость распространения вредителя, такие последствия.

Игорь Дегтярик

— С чем сравнимо?

— 2016 год. Сколько тогда было бурелома. Но ураган пронесся — и все. А жук продолжает причинять лесу вред даже зимой. Конечно, если бы хорошие морозы, другой был бы расклад.

— И где сейчас короед пережидает холода?

— В основном в ветках и под корой. Вот здесь его и нужно “взять”, чтобы в марте не успел заселить новые деревья. В прошлом году площадь повреждения на территории нашего лесхоза составила тысячу гектаров. Уже в новом году выявлено 200 гектаров свежих очагов, которые в настоящее время ликвидируем. К поставленному сроку справимся. Кроме того, помогаем Комаринскому лесхозу в Брагинском районе, где ситуация гораздо сложнее, чем у нас.

Кстати, в прошлом сезоне Гомельский лесхоз обошелся сравнительно малыми потерями. Возможно, потому, что с первых недель, едва поняв суть происходящего, здесь сразу приступили к рубкам поврежденных деревьев. Постоянное патрулирование помогало оперативно выявлять заболевшие сосны и так же оперативно избавлять от них лес. Игорь Николаевич убедился на собственном опыте:

— Принятая ныне схема действий в борьбе с короедом позволяет ограничить масштабы повреждений. И сейчас мы делаем упор на раннее выявление. Малейшие признаки усыхания — это как руководство к быстрому реагированию. Обследуем, вызываем лесопатолога, если диагноз подтверждается, больное дерево убираем. Если короед заселил сосну, он не остановится. Уже проверено. К слову, мы обратили внимание на эту проблему и других балансодержателей леса — дорожных служб, сельских Советов, предприятий и организаций. Всем направили предупредительные письма об угрозе короедного усыхания и мерах, которые нужно принимать в срочном порядке, если выявлены поврежденные деревья, чтобы не распространялась напасть.

Деревья говорят о болезни

Николай Руссу

Лесничий Макеевского опытно-производственного лесничества Николай Руссу встречает нас на границе своей территории. Показывает дорогу, которая ведет к поврежденному участку, где сейчас развернулась сплошная санитарная рубка. Углубляемся в лес. Николай Николаевич делится наблюдениями, которые накопил за это время:

— Поначалу жук в основном селился на опушках. Но со временем стал появляться и в глубине леса. Участок, где в этом году были выявлены поврежденные сосны, как раз такой. Он небольшой. Благо быстро заметили. Сейчас мы уже знаем, что не только порыжевшая хвоя свидетельствует о заражении. Есть и более ранние признаки. Изменение цвета хвои с зеленого на изумрудный, ее утончение. Опять же, обилие упавших веток под сосной, так называемый веткопад, тоже говорит о том, что дерево может быть заражено короедом.

Ритмичный гул пилы слышен издалека. Двое вальщиков быстро переходят от дерева к дереву. На одной из только что рухнувших сосен снимаю кусочки коры. Под ней извилистые узоры многочисленных ходов, словно письмена древних рукописей. Лесничий подбирает обломавшуюся тонкую ветку сосны. И на ней короед успел оставить пару фирменных вензелей. Здесь же разведен костер. Рабочие сжигают ветки. Спрашиваю:

— Наверное, сейчас работать легче, чем в жару?

— Как сказать. Снег лежит в лесу, высота покрова сантиметров тридцать. Передвигаться сложнее. Нужно собрать все порубочные остатки и полностью их сжечь. Летом — другие сложности. В жару разведение костра требует повышенной осторожности... Будем надеяться, что погода в этом году все-таки поможет лесу. Осень была дождливой, зима достаточно снежной. Сосне ведь это и нужно, чтобы выработать живицу, набраться сил и не дать жуку хозяйничать внутри себя. Однако при любом раскладе ни в коем случае нельзя терять бдительность.

Здесь также будет лес

За пару дней этот участок, где сейчас работают пилы и курится дым, превратится в поляну. Что дальше? Директор Гомельского лесхоза Игорь Дегтярик предлагает мне своими глазами увидеть ближайшее “будущее” расчищенного пространства.

Несколько километров по трассе. И вскоре упираемся в аншлаг “Образцовый питомник”, который находится в ведении Макеевского опытно-производственного лесничества. За ограждением открывается вид на длинные пластиковые ангары, сливающиеся с белизной снега. Да это же теплицы! Игорь Николаевич ведет к ближайшему ряду:

— Здесь мы выращиваем посадочный материал. Раньше нам хватало для этой цели трех сравнительно небольших теплиц. Но прошлогодняя ситуация показала, что нужно увеличивать объемы. Поэтому построили еще три теплицы гораздо большей протяженности. Сосна и береза в закрытом грунте — вот наше подспорье в восстановлении леса после рубок. Причем не только обеспечим себя, но и поможем другим.

Березовая “плантация”, которая предстает перед нами, — это пока еще крошечный стебель, едва пробившийся из-под земли. Маленькие сосенки похожи на сплошной зеленый ковер. Директор лесхоза, подмечая мое удивление, предлагает:

— Приезжайте через пару-тройку месяцев. Увидите, какие они будут. Это технология выращивания посадочного материала в закрытом грунте, которая дает хороший результат. Здесь другой вопрос будет актуален. Для посадки леса нам понадобятся дополнительные руки. Уже направили письма в отдел образования, сельские Советы, центр занятости, чтобы помогли людьми в активный сезон посадки.

Связка практики и науки

Генеральный директор объединения Юрий Липский говорит:

— Важно, что работа по борьбе с вредителем ведется не только по факту, но и на перспективу. В этом нам помогают ученые, которые вплотную занимаются актуальной проблемой.

Институт леса Национальной академии наук не первый год исследует эту тему, которая в последние десятилетия стала особенно актуальной для лесов Европы. Причины происходящего в целом уже известны. Способы минимизации и противодействия — вот насущная задача дня. Владимир Усеня, заместитель директора по научной работе Института леса НАН, рассказывает о текущих результатах:

— Начиная с 2016 года для надзора за вершинным и шестизубчатым короедами в сосновых лесах страны применяются разработанные белорусскими учеными отечественные агрегационные феромонные препараты (“ИПСВАБОЛ В” — для вершинного, “ИПСВАБОЛ Ш” — шестизубчатого короеда) с использованием ловушек барьерного типа. В настоящее время феромонные ловушки являются наиболее эффективным средством для контроля численности вредителя, а также своевременного проведения санитарно-оздоровительных мероприятий. Поэтому необходимо расширять сеть феромонного мониторинга численности вершинного и шестизубчатого короедов на границе распространения очагов их массового размножения и усыхания сосновых насаждений, а также в буферных зонах сплошных и выборочных санитарных рубок, проведенных в лесном фонде в 2017 году. В осенне-зимний период важен оперативный мониторинг веткопада, что в сочетании с изреженностью крон деревьев, заселенных стволовыми вредителями, позволит выявлять границы очагов усыхания сосняков и постановку их на учет.

Ученый перечисляет и другие направления, важные для снятия остроты проблемы. В настоящее время идет апробация существующих методов ранней диагностики и прогнозирования вспышек массового размножения стволовых вредителей в хвойных лесах. Изучаются возможности использования биологических мер борьбы. В частности, планируется исследование по разведению в лабораторных условиях паразитических насекомых, в том числе одного из самых массовых и эффективных хищников-короедов — пестряка Thanasimus formicarius (муравьежук) — и способов их расселения в биологически ослабленных хвойных насаждениях.

Очевидно, что немало в этом противостоянии будет зависеть от природных условий: количества осадков, уровня грунтовых вод, температуры воздуха. Но, как показала практика, очень многое зависит и от людей. Грамотная разработка зараженных участков, действия на опережение и профилактика, научные исследования, накопление знаний и опыта должны дать результат и помочь лесу справиться с биологическим пожаром.

Только факты

Гомельское государственное производственное лесохозяйственное объединение — территориальный орган управления в системе Министерства лесного хозяйства. Основной целью объединения является комплекс работ по воспроизводству, охране, защите, использованию лесов. В состав объединения входит 21 лесхоз. В свою очередь они состоят из 179 лесничеств, 468 мастерских участков и 2140 лесных обходов. В объединении трудится более 7 тысяч человек. Численность работников государственной лесной охраны превышает 3 тысячи человек. Площадь земель лесного фонда объединения составляет 1798,1 тыс. га, в том числе покрытых лесом — 1530,3 тыс. га. Хвойные леса на Гомельщине занимают большую часть площадей лесного фонда — 940,4 тыс. га. В основном это сосновые насаждения. В ведении объединения находится 80 процентов лесов области.

Опасный климат

На протяжении последних десятилетий короедное усыхание лесов отмечено на территории Германии, Испании, Франции, Польши, Украины и ряда других европейских государств, а в последние годы и в Беларуси, особенно в ее южных регионах и на сопредельной территории с Украиной. Причиной появления очагов массового размножения стволовых вредителей является комплекс факторов, основной из которых — глобальное изменение климата. В 2017 году санитарно-оздоровительные мероприятия в сосновых насаждениях Беларуси проведены на площади 121,3 тыс. га, в том числе сплошными санитарными рубками — 25,3 тыс. га, выборочными санитарными рубками — 44,3 тыс. га, уборкой захламленности — 51,7 тыс. га.

УНП 400399274

Виктория Николаева
viknik@mail.ru

https://www.sb.by/articles/sosny-podayut-signal-sos.html

Далі...

На Сумщині ліс рубають — життя летять

При рубці лісу в лісовому масиві Кролевецькому районі 9 березня о 14:00 дерево впало на 54-річного чоловіка. З відкритою черепно-мозковою травмою його доставили в лікарню. Він помер у реанімаційному відділенні. Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 272 (порушення правил безпеки під час робіт з підвищеною небезпекою), — повідомили «Панорамі» у відділі комунікації ГУНП в Сумській області.

За даними поліції, за станом на 11 березня на території Сумської області зафіксовано 18 нещасних випадки, в яких 6 осіб загинуло (у минулому році на цю ж дату – 13 з 7 загиблими).

Источник

Мар 12, 2018
12.03.2018
11:16

https://sumynews.online/na-sumshhini-lis-rubayut-zhittya-letyat/

Далі...

Google простежить за лісами

Продовольча та сільськогосподарська організація при ООН (ФАО) у партнерстві з інтернет-гігантом створила нову онлайн-платформу для моніторингу та звітності щодо стану лісів.

Новий електронний сервіс, що має на меті збільшити ефективність звітності та поліпшити ситуацію з прозорістю у лісовій галузі, була презентована 5 березня 2018 року у місті Толука, Мексика. Дієвий моніторинг, впорядкування даних про розміри лісових насаджень та зміни у землекористуванні мають важливе значення у досягненні цілей сталого розвитку лісу. Нова система також допоможе державним лісовим агентствам в адаптації до кліматичних змін та їх наслідків.



Інструмент для моніторингу лісів було створено ФАО за фінансової підтримки Європейського союзу та уряду Фінляндії. У найближчі місяці сервіс почнуть активно використовувати по всьому світу, оскільки у 2020 році намічено вихід спеціального організації щодо оцінки світових лісових ресурсів.

«Оцінка стану світових лісових ресурсів неможлива без обґрунтованих та надійних даних, – коментує старший експерт ФАО з лісового господарства Ансі Пеккарінен. – Нова платформа дозволить країнам поліпшити власні можливості зі збору найновіших та найточніших даних про ліс, значно полегшить процес звітності та дозволить якнайкраще оцінити прогрес в реалізації Плану розвитку сталого лісокористування 2030».

Новий сервіс має чисельні нові функції, до яких відноситься спрощене введення та візуалізація даних, функції збору та аналізу матеріалів. Платформа має зручний інтерфейс, до якого можна інтегрувати вже існуючі таблиці, звіти та іншу цифрову інформацію. Для подальшого спрощення процесу звітування, особливо для країн, де інформація про ліси обмежена або недоступна, платформа надає можливість отримувати доступ до зовнішньої інформації, а також геопросторових даних від глобальних сервісів дистанційного зондування.

Платформа використовує Google Earth Engine, що забезпечить усіх національних координаторів ФАО безкоштовним доступом до глобальних хмар даних та аналітичних інструментів, а також до обчислювальних потужностей Google.



«Результат базується на нашому продуктивному трьохрічному партнерстві з ФАО, яке ми задекларували на Конференції по клімату у Парижі у 2015 році, – заявила директор Google Earth Ребекка Мур. – Ми з радістю надаємо всім країнам рівний доступ до найсучасніших технологій для підтримки глобальних заходів щодо клімату та сталого розвитку лісового господарства».

Інструмент дозволить отримати доступ до супутникових зображень та інших геопросторових даних для відстеження національного лісового багатства навіть людям без попереднього досвіду дистанційного зондування.

ДОВІДКА

ФАО – організація ООН, основним завданням якої є боротьба з голодом. ФАО діє як форум, де розвинені країни на рівних обговорюють і погоджують політичні рішення в сфері продовольчої безпеки. Організація була заснована на конференції в Квебеці 16 жовтня 1945 року. ФАО діє як провідна установа, що займається проблемами розвитку сільських регіонів і сільськогосподарського виробництва в системі ООН. Девіз організації на латинській мові – fiat panis – перекладається як «та буде хліб».

Ігор Симисенко

06/03/2018 

https://www.lisportal.org.ua/93300/

Далі...

Инициатива одного херсонца позволила посадить почти 100 тысяч сосен

Уже третий год ОО «Твой Лес» работает над сохранением Олешковского леса. Вклад организации насчитывает более 97107 посаженых деревьев. Не все экоорганизации области могут похвастаться такими результатами.

Экологическая инициатива «Твой Лес» выросла из социального стартапа

Несколько лет назад Дмитрий Делиев работал над социальным стартапом, в котором курировал такие направления как геймификация и поведенческая экономика. Разрабатывая стратегию вовлечения людей в проект, и родилась идея для уникального социального проекта в Херсоне.

Собравшись с друзьями, Дмитрий зарегистрировал общественную организацию «Твой Лес». Основная цель – спасение леса и привлечение к этому как можно большего числа людей. Причем делают они это довольно нестандартным образом: общественная организация консолидирует ресурсы бизнеса и делает их достоянием общественности.



«Я позвонил в лесничество и спросил, как сделать так, чтобы они посадили деревья, а общественная организация дала на это денег. Они ответили, что это довольно просто, надо внести деньги в кассу и остальное уже за лесничеством. Мой знакомый юрист сделал договор с лесничеством, и мы поехали кассу вносить 2000 гривен. Это, конечно, были наши с друзьями деньги, да и не очень большая сумма,но мы просто хотели проверить, как это работает. Позже лесничество предоставили официальное письмо, в котором было указано, на что были потрачены деньги. В основном это бензин и заработная плата работникам. Но за эти деньги им удалось высадить 26 тысяч деревьев, приживаемость которых составила 60%»,– рассказывает Дмитрий.

Следующим шагом команды стала разработка веб-платформы и сертификатов для того, чтобы дарить их людям. Эти сертификаты нужно активировать на сайте и дерево будет закреплено за человеком, который сможет в любое время посмотреть его место расположения на Гугл-карте.
Сегодня команда привлекает местных бизнесменов для продвижения этого проекта и распространения сертификатов среди херсонцев, таким образом, привлекая внимание к проблеме все больше людей. В 2017 году мебельный салон «Nicolas», юридическая фирма «Наше дело» и сама команда «Твой Лес» внесли в кассу лесничества 8000 гривен, что позволило посадить еще 77 тысяч саженцев. В этом году планируют наладить контакт с бизнес-ассоциацией «Мы-Херсонцы» и Центром туризма и приключений ХерсON.



Основная проблема лесничества – недофинансирование

О работе лесничества Дмитрий отзывается положительно: «Многие с недоверием относятся к нашему лесничеству, говорят, что они сами рубят деревья и продают их, но у меня есть доказательства того, что они действительно работают. Ведь на самом деле только в Олешках сажают деревья, в других районах совсем нет ресурса. Помимо этого, каждый год лесничество мне выдаетдокументы, в которых описано на что пошли деньги и сколько деревьев посадили. Все знают, что у них недофинансирование: деньги нужны на топливо и на зарплаты, но у меня нет сомнений, что наши деньги пошли в какую-то другую сторону. В этом году в лесничество планируют засадить150 гектаров, все уже подготовлено и любой помощи будут рады. Мы, в свою очередь, ее готовы предоставить».

Члены организации несколько раз ездили наблюдать за работой лесничества, видели, как растут саженцы и непосредственно сажали их в лесу. Большая проблема состоит в том, что из-за недофинансирования пропадает много деревьев. Молодые ели сажают только до 4 лет, а посадка их длится примерно месяц каждый год: с конца марта до начала апреля. В этот узкий период надо успеть все сделать: если же работники лесничества сработали не оперативно, то от деревьев избавляются, так как сажать уже не имеет смысла – не приживутся. Таким образом, в 2016 около 3 миллионов саженцев пришлось выбросить.



Каждый может принять участие в сохранении леса

На сегодняшний день основной работой организации является налаживание работы платформы по сбору средств и регистрации деревьев, ее постепенное усовершенствование, а также повышение узнаваемости их работы, непосредственно, сертификатов.

Многие херсонцы уже владеют таким сертификатами, но почему-то не решаются их активировать. Поэтому команда направила все усилия для того, чтобы донести указанную информации и собрать обратную связь от населения.


За все время работы над проектом Дмитрий понял, что практически каждый готов делать хорошие дела, но у людей не всегда хватает времени для того, чтобы что-то предпринять. Человек, также может не знать, каким способом можно внести свой вклад в решение той или иной проблемы. Но если предоставить четкий и понятный механизм, то он с радостью применит его и сделает шаг навстречу решению проблемы. Таким образом, можно решить множество проблем, и привлечь достаточно внимания для решения той или иной задачи.



Таким образом, если кто-либо желает помочь с вопросом поддержания развития лесов области, следует обратиться в организацию «Твой Лес», а они уже в свою очередь сделают всю остальную работу. Это гораздо проще и эффективнее чем, покупать дерево и ехать в лес его сажать, да и вероятность того, что такое дерево приживется, очень мала, поэтому лучше предоставить это профессионалам своего дела.

Херсонские вести

http://khersonline.net/novosti/obschestvo/105255-iniciativa-odnogo-hersonca-pozvolila-posadit-pochti-100-tysyach-sosen.html

Далі...

Лісівники Чернігівщини переймали досвід Тетерівського лісгоспу Київщини

27 лютого делегація лісівників Чернігівщини побувала з робочою поїздкою у ДП «Тетерівський лісгосп» Київської області.

До складу делегації входили директори лісгоспів, головні лісничі, лісничі. Метою візиту було ознайомлення з організацією виробничих процесів на підприємстві та його економічними показниками. Лісівники ознайомились з новаціями, які застосовуються на підприємстві, зокрема з новими підходами до переробки і зберігання лісового насіння, вирощування сіянців, проведення рубок догляду в молодняках, оперативного виявлення лісових пожеж та реагування на їх виникнення, застосування відеонагляду при охороні території лісництв та інших об’єктів лісгоспу. Було обговорено і багато інших актуальних питань успішного функціонування підприємств.

Розповідали про тонкощі роботи підприємства та відповідали на запитання колег директор ДП «Тетерівський лісгосп» Дмитро Степанович Гоцуляк та головний лісничий Іван Миколайович Черевко.

В ногу з часом

ДП «Тетерівський лісгосп» впровадив на виробництві нові технології – охорону об’єктів за допомогою сучасних ІР-систем відеоспостереження. Вже два роки успішно працює комплексна Система реагування на лісові пожежі «Азимут», камери якої по системі передачі даних WI-FI передають відеокартинку в реальному часі про стан пожежної безпеки на всій території лісгоспу і далі. Всі важливі господарські об’єкти лісгоспу зараз видно в Live view (в прямій трансляції) на моніторах диспетчерської головної контори.

Система допомагає виявляти загрози безпеці і несанкціоновані доступи зловмисників до майна. Техніка дозволяє одному працівнику виконувати роботу десятків сторожів, спостерігачів, контролерів, а також зберігає всю відзняту інформацію у високій якості на довгий час для моніторингу.

Десять мільйонів замість одного

Саме стільки – 10 мільйонів – однорічних саджанців сосни на одному гектарі вирощують тетерівські лісівники у своєму розсаднику з контрольованими умовами. Це в десять разів більше, ніж можна отримати у відкритому ґрунті. При цьому витрата насіння навпаки у 8-10 разів менша. Розсадник обладнаний системами захисту, підживлення і поливу попередньо підігрітою водою. Вирощують саджанці лісових порід: сосни, берези, груші, яблуні, калини, клена, горобини, дуба, липи, різних кущових…

Вже п’ять років цьому розсаднику, і господарі не тримають таємниць – діляться досвідом з колегами.

І сушить, і трусить…

Комплекс з переробки, зберігання та вирощування садивного матеріалу лісових порід – це практичне втілення передових технологій лісівництва в окремому лісгоспі.

Нині все ширше впроваджується створення лісів на селекційно-генетичній основі. За цією технологією в Тетерівському лісгоспі створено 23 га клонових плантацій сосни – прищепленої з плюсових дерев на однорічні сіянці. Черенки взято з найкращих 60-ти плюсових дерев.

Обладнання для переробки шишок у цьому технологічному ланцюжку дуже важливе. Такого нема більш ніде в Україні, – з гордістю кажуть тетерівські лісівники, коли показують свої чудо-агрегати. Майже рік вони розробляли технічні умови, робили ескізи, за якими київські виробники створили набір установок: сушильну камеру, витрушувач насіння з шишок, обезкрилювач насіння, сепаратор та вакуумне обладнання для очистки насіння. Старими методами з однієї тонни шишок видобували 10 кг насіння, тепер 16-18 кг найвищої якості.

У 690 тисяч обійшлося обладнання цеху, але затрати вже окупилися.

На 270 тисяч гривень продали насіння та сіянців сосни іншим лісгоспам, крім того, відпала потреба в чотирьох працівницях, які спалювали 100 кубів дров для висушування шишок на старій шишкосушарці.

Чернігівські лісівники переконались, що це підприємство на київському Поліссі за всіма параметрами успішне. Ініціатива, підприємливість і бажання встигати за вимогами часу – ось простий рецепт успіху.



До складу ДП «Тетерівський лісгосп» Київського управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України входять вісім лісництв, нижній склад деревини, транспортний цех, ремонтно-механічний цех (РМЦ), пожежно-сторожова охорона (ПСО). Загальна кількість працівників на підприємстві – близько 300 чоловік.

Розташоване підприємство на території 3-х районів Київської області, а саме:

– Бородянський район (21,35 тис. га) – Мирчанське, Поташнянське, Тетерівське, Пісківське, Мигальське лісництва;

– Іванківський район (9,42 тис. га) – Кухарське, Блідчанське лісництва;

– Макарівський район (4,93 тис. га) – Кодрянське лісництво.

Вкриті лісовою рослинністю землі – 32,17 тис. га або 92% території лісгоспу.

Основні лісоутворюючі породи: сосна звичайна – 89%, дуб звичайний – 3% , береза повисла – 5%, вільха чорна (звичайна) – 3%.

Загальний запас деревини – 8,96 млн куб. м.

Діяльність підприємства базується на екологічно орієнтованих принципах сталого ведення лісового господарства та лісокористування.

12/03/2018 sknews

http://www.sknews.net/lisivnyky-chernihivschyny-perejmaly-dosvid-teterivskoho-lishospu-kyjivschyny/

Далі...

За гострокутним столом обговорювали проблеми лісової галузі

Начальник Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Демченко взяв участь в гострокутному столі, присвяченому темі лісового господарства. Під час засідання відбулася плідна розмова з представниками громадськості та ЗМІ. Керівником управління зроблено акценти на головній проблемі лісової галузі – крадіжках лісу.

За словами Олександра Демченка, у 2017 році лише в лісах підвідомчих підприємств Чернігівського ОУЛМГ зареєстровано 60 випадків незаконних рубок деревини загальною масою 1165 м3. Розмір шкоди склав 6757 тис. грн. Особи лісопорушників встановлені у 29 випадках, відшкодовано збитків 175,2 тис. грн.

«Найбільшою проблемою для лісівників є незаконні рубки сироростучих дерев дуба великих діаметрів високоякісної деревини з метою швидкого збагачення, – каже начальник Чернігівського ОУЛМГ. – Такі лісопорушення набули поширення в останні 3-5 років практично на всій території України, в тому числі і в Чернігівській області. Ці незаконні рубки здійснюються організованими злочинними формуваннями в темну пору доби, забирається лише деревина найкращої якості з комлевої частини, довжиною сортиментів 0,8-3 м, яка найчастіше вивозиться з лісу невеликими вантажними автомобілями або мікроавтобусами, – продовжує Олександр Демченко. – Даний вид лісопорушень має схожий почерк здійснення: групи, які їх вчиняють, добре оснащені технікою і скоріше за все, озброєні».

За словами головного лісівника Чернігівщини, у 2016 році було здійснено 2 напади на представників державної лісової охорони. Зокрема у Козелецькому лісництві ДП «Остерське лісове господарство» було обстріляно в нічний час з нарізної зброї з відстані близько 200 метрів автомобіль, в якому перебував майстер лісу, що чергував на місці можливого скоєння незаконної рубки дерев дуба. А в Березнянському лісництві ДП «Чернігівське лісове господарство» зловмисники завдали тілесних ушкоджень майстру лісу, який чергував поблизу місця незаконної рубки із заготовленою, але невивезеною деревиною.

У 2017 році в лісах Чернігівського ОУЛМГ зареєстровано 19 випадків незаконних рубок високоякісної дубової деревини загальним обсягом деревини 242 м3, сума збитків, завданих лісу склала 1 мільйон 353 тисячі гривень. В жодному з цих випадків особи лісопорушників не встановлені, ніхто не поніс відповідальності у відповідності до чинного законодавства.

У 2018 році вже скоєно 2 випадки незаконних рубок ділових дерев дуба у Красилівському лісництві ДП «Чернігівське лісове господарство», загальним обсягом 8 м3, сумою збитків 42 тис. грн.

На думку Олександра Демченка, для покращення ситуації з незаконними рубками необхідно внести зміни до законодавства України, передбачивши кримінальну відповідальність за придбання, збут, транспортування та зберігання деревини завідомо незаконного походження (без наявних документів встановленого зразка, що підтверджують її легальність). Також розширити повноваження поліції – передбачити можливість доступу без санкції до приватних об’єктів, де може переховуватись нелегальна деревина. З боку постійних лісокористувачів – створення спеціалізованих мобільних рейдових бригад, оснащення їх автотранспортом, засобами захисту, зброєю, приладами нічного бачення тощо, залучення представників громадських організацій до патрулювання.



Микола Тищенко

http://bilahata.net/za-hostrokutnym-stolom-obhovoryuvaly-problemy-lisovoji-haluzi/

Далі...