НА ЧАСІ. Як захистити нашу дику природу відповідно до стандартів ЄС
Загальні витрати, пов’язані з дотриманням положень директив щодо створення, охорони та управління об’єктами найбільшої у світі міждержавної природоохоронної мережі Natura 2000, становлять 5,8 мільярда євро щороку.
Сумарні вигоди від цієї мережі — щонайменше 200—300 мільярдів євро за рік Лише від туризму та рекреації Natura 2000 дає змогу отримувати щороку 50— 85 мільярдів євро доходів. Мережа створила близько 52 тисячі робочих місць.
Україна теж має природоохоронну мережу (заповідники, нацпарки, заказники тощо), вигоди від якої поки що ніхто не порахував, хоч вони цілком порівнянні з європейськими, принаймні завдяки внеску в збереження якості повітря і вод, запобігання повеням тощо.
На думку міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака, нашу систему природоохоронних територій треба зберегти і розвивати, але одночасно варто доповнити її створенням аналога Natura 2000 — Смарагдової мережі. І Natura, і Смарагдова працюють за однаковими принципами, перша функціонує (її фінансують і підтримують) виключно в межах ЄС. Обидві мережі відповідають принципам Бернської конвенції (про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі), яка у ЄС ще доповнена Пташиною та Оселищною директивами. Пташина директива спрямована на збереження окремих видів, а Оселищна — на збереження місць, де мешкають тварини (нагадаю про всяк випадок, що птахи — це теж тварини).
Наші закони — «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про Червону книгу України», «Про природно-заповідний фонд» та інші значною мірою збігаються зі загаданими директивами ЄС. Але є й певні прогалини, які покликаний заповнити новий законопроект.
Зауважу, що Мінприроди почало процес номінування вже наявних у нас заповідників, національних парків та інших цінних заповідних територій як об’єктів Смарагдової мережі ще кілька років тому. Нині майже 6 мільйонів гектарів нашого природно-заповідного фонду мають ще й красивий європейський статус. На місці засновників Смарагдової я б теж не відмовився вписати до своїх активів такі перлини, як Асканія-Нова, Джарилгач, Синевир тощо.
Одна з особливостей функціонування об’єктів європейських екомереж — створення менеджмент-плану для кожної з них. В Україні реалізовано пілотний проект з розроблення пілотного менеджмент-плану для національного природного парку «Пирятинський». Витрати становили 3 євро на гектар. Для об’єктів нашої Смарагдової мережі треба знайти на наступні 10 років (термін, визначений законопроектом для розроблення менеджмент-плану) 18,8 мільйона євро (1,9 мільйона євро за рік).
Ці витрати, на думку екоміністра, будуть меншими, оскільки ці плани можуть бути складовою інших проектних та планових документів, на які держава вже надає кошти. А віддача перевершить усі сподівання.
Що й казати, чудові плани та ідеї. Але варто не забувати про виконання чинних законів і вже затверджених планів — у заповідній справі їх здійснюють не надто успішно.
Олег ЛИСТОПАД,
«Урядовий кур'єр»
