ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

17 березня 2018

На Черниговщине выпиливают сосновые леса - НТН. ВІДЕО

17 марта 2018, 20:58
Дата эфира/события: суббота, 17 марта 20:58




На Черниговщине выпиливают сосновые леса. Лесники заявляют, что это - санитарная вырубка. Мол, деревья поедает калифорнийский короед.

Но вот селяне бунтуют, становятся на защиту насаждений. И заявляют, что кто-то, прикрываясь насекомыми, продает лес.


http://ntn.ua/ru/video/news/2018/03/17/30511

Через хворобу сосен цього року в області більше посадять дуба




Сергій Оксентюк працює у лісовому господарстві 13 років

Садіння лісу – одне з найважливіших завдань лісогосподарських підприємств. Дати старт життю сотень нових деревець – велика і благородна справа старанних рук лісівника

Ми – біля тимчасового лісового розсадника в обході майстра лісу Сергія Оксентюка Любомльського лісництва Дп «Любомльське ЛГ». Такі невеликі розсадники є у кожному лісництві. Їх щороку створюють задля забезпечення власних потреб – сприяння природному поновленню та доповнення лісових культур. Основний же стандартний садивний матеріал для лісгоспу закуповується у базовому розсаднику ДП «Татнівське ЛМГ».

Основний же стандартний садивний матеріал для лісгоспу закуповується у базовому розсаднику ДП «Татнівське ЛМГ».

Сергій Оксентюк працює у лісовому господарстві 13 років. Закінчивши Шацький лісовий технікум, прийшов на роботу майстром лісу у міжгосподарський лісгосп, згодом був помічником лісничого. У Любомльському лісництві трудиться майстром лісу понад три роки. Любить свою роботу та ліс, знає, як його ростити, уміє плекати та берегти. Щороку на своїй території створює лісовий розсадник і вирощує відмінні однорічні сіянці. «Найперше, – розповідає лісівник, – треба вибрати хорошу ділянку з підходящими умовами, щоб була в міру освітлена, не дуже затінена і щоб сонце не палило. Важливо розташовувати поблизу водойми, аби добре і зручно було поливати. Трудомістка робота – підготовка ґрунту до посіву. Площа знаходиться серед лісу, тому треба її ретельно прибрати, зібрати на землі шар підстилки – опалої хвої, листя, гілля, повикорчовувати коріння. Добре розрихлити ґрунт, щоб був пухкий, придатний для посіву. Насіння, тобто шишки, щороку заготовляємо згідно з планами, згодом його везуть у шишкосушарку. Після того інженер лісових культур якусь частину виділяє для створення власних розсадників. Висіваю завжди у березні, як зійде сніг. Сходи з’являються після двох тижнів. Тоді треба добре за ними доглядати, поливати, постійно прополювати, підживлювати».

Площа розсадника – 0,6 сотих, приблизна кількість сіянців, що тут зростають, 50-60 тисяч.

Територія розсадника обгороджена. Сергій Оксентюк показує посеред рядків недавній відбиток сліду кізки. Але вона сіянці сосни не зачепить. Можуть посіви попсувати кабани, однак їх тут поки не бачили. Площа розсадника – 0,6 сотих, приблизна кількість сіянців, що тут зростають, 50-60 тисяч. Ці молоді рослини цьогоріч стануть гарним садивним матеріалом для створення культур у лісництві. А тим часом майстер лісу уже підшукав нову чудову ділянку для розсадника, якого уже невдовзі готується засівати.

Як інформує інженер з лісових культур Іван Каліщук, по ДП «Любомльський лісгосп» у 2018 році планується заліснити 75 гектарів. Окрім цього, на підвищених місцях з достатньою кількістю природного поновлення головної породи, проводитиметься сприяння природному поновленню на 117 гектарах. У зв’язку із масовим всиханням соснового лісу через розповсюдження шкідника хвойних дерев, під час садіння лісових культур буде збільшуватись частка листяної породи, зокрема – берези та дуба.

По ДП «Любомльський лісгосп» у 2018 році планується заліснити 75 гектарів

На сьогодні на 90 відсотків уже підготовлений ґрунт до садіння, площі поорані. Лісівники в очікуванні стабільної теплої сприятливої погоди. Стежать за прогнозами, адже весняне сонце оманливе, синоптики обіцяють іще морози. Тож початок лісокультурної кампанії не за горами.

Люба ХВАС, прес-служба ДП «Любомльський лісгосп»
Фото: прес-служба ДП «Любомльський лісгосп»
Волинь-нова 
ПУЛЬС ДНЯ17.03.2018, 10:32

Херсонщина втрачає ліси

Протягом минулого року на Херсонщині сталося 382 лісові пожежі, на площі 1175 га, з яких 267 га — верхові.


Відновити цей зелений масив, скоріше за все, вже не вдасться, оскільки останніми роками держава вперто закриває очі на проблеми ЛМГ. Більше того, лісгоспи не фінансуються.

За інформацією, яку під час сесії обласної ради озвучив депутат Сергій Рибалко, наразі лісові пожежні станції укомплектовані особовим складом лише на третину. Так, замість 450 співробітників тут ледь налічується 150. У розпорядженні ЛМГ всього 41 одиниця спецтехніки та 14 пожежних модулів, які фактично виведені з експлуатації.

Резерв паливо-мастильних матеріалів для ліквідації та профілактики лісових пожеж на 2018 рік у регіоні взагалі не передбачений. І саме через відсутність фінансування на Херсонщині тепер розірвано безперервний цикл створення нових лісів. Ще якихось років 5 тому у лісництвах щороку висаджували до 1500 га кримської сосни, акації і т. д, але робота поступово звелася до нуля: 2015 р. — 350 га, 2016-й — 150 га, 2017-й — 105 га. Цього ж року ліс не оновлюватимуть взагалі — немає за що купити саджанці. Всього на потреби ЛМГ області необхідно 81,5 млн. гривень, з яких 46,9 млн. — кошти на охорону лісів від пожеж та боротьбу зі шкідниками.



— Повірте, це не така велика сума в рамках держави, нас просто ігнорують, — зазначив депутат обласної ради Сергій Рибалко.

Попри це, депутати знову проситимуть Президента України та інші головні державні інституції звернути увагу на проблеми ЛМГ Херсонщини. А ще — сприяти прийняттю програми «Ліси України», яка б зберегла зелені масиви від знищення через пожежі та незаконні вирубки.

Новий день

Активісти Чернігова хочуть запровадити “надзвичайний стан природного характеру”




Проблема полягає в ураженні сосен короїдом. 

На Чернігівщині вже постраждало 10 тисяч гектарів лісового фонду, а це приблизно 5-6 мільйонів дерев. Тому еко-активісти хочуть звернутися до керівництва країни, аби запровадити заходи для порятунку екосистем області. Адже єдиним виходом із ситуації лісівники вважають вирубку. 
\
Про це на своїй сторінці у Facebook написав активіст Сергій Гривко.

 ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: А ЧИ БУВ КОРОЇД: ХТО НАСПРАВДІ ВИНИЩУЄ ЛІС ПІД ЧЕРНІГОВОМ. ВІДЕО Звернення мають розглянути депутати обласної та міської рад на найближчих сесіях.

15:33, 17 БЕРЕЗНЯ 2018


Під Херсоном антонівці висадили 1300 сосен (фоторепортаж)


Сьогодні антонівська громада зібралася на суботник. Представники громадських організацій, прості жителі селища взяли участь у акції висадки сосен.

Через минулорічну пожежу в Антоніському лісі вигоріло 1300 хвойних дерев. Щоб відновити екосистему голова селищної ради виступив з ініціативою провести суботник. На громадські роботи зібралися близько 100 жителів селища.







Учасники акції отримали інструкції як правильно висаджувати дерева від керівника лісгоспу і приступили до роботи.

Як говорять активісти, вони прийшли на суботник, бо вважають своїм обов'язком відродити місце, де самі проводять вільний час із дітьми.









"Саджанці усі адаптовані,закуплені із Цюрюпинського лісгоспу, пройшли термічну обробку.Дуже добре, що ми проводимо акцію в цю пору року,тому що земля волога плюс очікуються дощі на наступному тижні. Ми консультувалися з лісгоспом, вони говорять, що саме у цей час треба садити новий ліс. Ми висаджуємо 1400 саджанців саме у тому каварталі,який постраждав більше всього ( у пожежі -ред.).

Я сподіваюся, що через десять років, наші діти прийдуть на це місце ращом з нами і ми побачимо, що наші ялинки стали великими ялинами. Щоживописний куточок Херсонщини залишиться у первозданній красі",- відмітив селищний голова Ігор Семенчев.










У Польщі триває Міжнародна виставка сільськогосподарської техніки

На виставку до міста Кєльце прибули учасники з 24 країн світу


Міжнародна виставка сільськогосподарської техніки AGROTECH, КєльцеPAP/Piotr Polak

У 24-ій Міжнародній виставці сільськогосподарської техніки AGROTECH у місті Кєльце беруть участь майже 800 експонентів з 24 країн світу, зокрема з Індії, Туреччини, Нідерландів, Ірландії, Італії, Словенії та Хорватії. В 11 виставкових павільйонах можна побачити найновіші трактори, сільськогосподарські машини, інструменти та пристрої, необхідні у вирощуванні рослин і тварин, а також засоби сільськогосподарського виробництва, добрива, корм і засоби захисту рослин.

Свої сільськогосподарські машини презентує на виставці, наприклад, фірма з Плоцька, яка займається виготовленням і продажем зернозбиральних комбайнів. Її представник Юзеф Дембський звернув увагу, що польські фермери стають дедалі більш вимогливими, тому й обладнання повинно бути щораз сучаснішим.

Однією з цікавинок ярмарку, що здобула нагороду за інноваційність, є невеликий кормовоз, призначений для корів, яким можна в’їхати до приміщення, де перебувають тварини. Поряд із сільськогосподарською виставкою, вже 18 років відбувається ярмарок LAS – EXPO, на якому свою пропозицію представляють виробники приладів і машин для транспорту та оброблення деревини і компанії, що займаються протипожежним захистом, розведенням та використанням лісів.

У неділю 18 березня Міжнародна виставка сільськогосподарської техніки AGROTECH у місті Кєльце працює від 9.00 до 17.00.

IAR/Н.Б.

17.03.2018 17:23

У рекреаційний пункт – із бензопилою: на Волині у лісі затримали вандала


На одному з рекреаційних пунктів Новочервищанського лісництва, що у Камінь-Каширському районі, група оперативного реагування ДП «Маневицьке ЛГ» виявила лісопорушника з бензопилою, який зрізав дерево.

Про це інформує прес-служба Волинського облуправління лісомисливського господарства.

Порушник виявився мешканцем села Тоболи Камінь-Каширського району.

Варто зазначити, що вказана територія належить до особливо захисних лісових ділянок, які прилягають до автодоріг. Тож лісівники наголошують, що завдані збитки не стільки матеріальні, як екологічні.

Через падіння зрізаного дерева могли зруйнуватися бесідки та інші архітектурні споруди, біля яких безпосередньо й працював вандал.

На місце викликали працівників поліції. Нині правоохоронці вивчають деталі справи.

Прокурор Рівненщини прозвітував про боротьбу з нелегальним видобутком бурштину

Як зазначив на сесії обласної ради прокурор Рівненщини Богдан Подубинський, спільно з іншими правоохоронними органами прокуратура виробила додаткові узгоджені заходи, аби адекватно реагувати на проблему нелегального видобутку бурштину.


Торік правоохоронці зареєстрували близько 250 кримінальних проваджень за фактами незаконного бурштиновидобутку, знешкодили 2 злочинних угруповання, які займалися старательською діяльністю, в тому числі 1 з них – з корумпованими зв’язками. Слідчих та процесуальних прокурорів нині зорієнтовано на активізацію роботи з викриття організаторів цього незаконного промислу, а також оперативніше скерування обвинувальних актів до суду.

Щодо розкриття фактів незаконної порубки та експорту лісу, встановлено причетність до лісокрадства 2 посадовців лісгоспів.

Посади своє дерево в рамках акції “Майбутнє лісу у твоїх руках на Закарпатті”


За площею лісового фонду Закарпаття входить до першої п’ятірки серед областей України, а за лісистістю і запасами деревини наша область займає перше місце. На душу населення у нас припадає 0,55 га лісів і 165 куб. м деревини. Для України в цілому ці показники становлять, відповідно, 0,17 га та 16,4 куб. м. Ліси в області зростають на площі 695,8 тис. га і мають 207,5 млн куб. м деревинних запасів

Та не тільки на деревинні ресурси багаті наші ліси. У достатній кількості тут представлені ресурси технічної сировини, дикоростучих плодів і ягід, грибів та інших не деревинних кормових та харчових продуктів, які є екологічно чистими і тому більш придатними для використання у порівнянні з аналогічними продуктами інших регіонів.

До нарощення такого ресурсного потенціалу закарпатських лісів йшлося століттями. Знадобилася тут і копітка праця не одного покоління лісівників, і віками набутий досвід ведення лісового і мисливського господарства в гірських лісах, і, безумовно, благодатні природно-кліматичні умови нашого краю

Обсяги посадок лісу на території Закарпаття з кожним роком зростають і перевищують обсяги санітарних рубок. Стосовно рубок головного користування, тут лісівники дотримуються принципу – заготовив одне дерево – посади два!

21 березня стартує масштабна акція #Майбутнє_лісу_у_твоїх_руках, яка охопить усі райони #Закарпаття! Долучайтеся і Ви до лісівничої справи, якщо волієте залишити за собою слід доброї справи в своєму житті! Випийте чашку #кави на свіжому повітрі, прогуляйтеся лісом і насолодіться природною красою!!!

Гарантуємо теплий прийом, робочі інструменти, прекрасні краєвиди, свіже повітря, фізичні навантаження і закарпатське частування.

Знайти майданчик, де буде акція #Майбутнє_лісу_у_твоїх_руках, звернутися в лісгосп або просто прийти в день акції на майданчик. Інформацію шукати на сайті zakarpatlis.gov.ua.

Приходь – отримай саджанець і посади своє дерево Відновимо ліс разом?

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Эксперты: «Меняется климат — меняется лес»

Перемены в природном растительном покрове и необходимость актуализации адаптации к ним одной из важнейших климатозависимых отраслей экономики Беларуси — лесного хозяйства недавно обсудили эксперты за круглым столом в БГТУ. Проблема объединила практиков лесной отрасли, ученых, представителей органов государственного управления, международных и общественных организаций. Особое внимание участники мероприятия уделили презентации и обсуждению стратегий и планов действий по адаптации лесного хозяйства Беларуси к изменению климата, увеличению абсорбции парниковых газов, внедрению принципов «зеленой» экономики. Акцентируем внимание на выступлениях отдельных экспертов.



Леонид РОЖКОВ, док­тор сельскохозяйственных наук, профессор кафедры лесоводства БГТУ: «Сохранить и по возможности повысить достигнутый уровень абсорбции лесами диоксида углерода — одна из стратегических задач лесохозяйственной деятельности».

Уникальный опыт Лео­нида Николаевича в исследовании лесоуглеродного ресурса Беларуси и возможностей его использования, как никогда, актуален в рамках новой стратегии адаптации лес­ного хозяйства к изменениям климата. Этой проблемой ученый начал заниматься еще 40 лет назад будучи аспирантом. За эти годы была проделана титаническая работа, реализовано множество научных проектов в этом направлении. Благодаря этим усилиям сегодня в распоряжении специалистов появилась методика оценки общего годичного депонирования углерода лесами Республики Беларусь, которая согласована с международными методиками оценки и утверждена Министерством лесного хозяйства.

«Динамика накопления углерода нашими лесами устойчивая, начиная с периода послевоенного времени и до настоящего времени. Такая ситуация складывается сегодня не везде в мире. Так, за период с 1945-го по 2017 год увеличились общая площадь лесного фонда в 1,55 раза, продуктивность (средний запас насаждений) — в 3,1 раза, общий запас — в 5,5 раза. Это результат эффективной лесохозяйственной деятельности в областях лесовосстановления и лесоразведения, мероприятий по повышению продуктивности и ухода за лесом, рационального лесопользования и др. Увеличение запасов насаждений, соответственно фитомассы лесной экосистемы республики, ведет к возрастанию нетто-потока углерода от атмосферы в лес и его поглощению лесом. За период с 1956 года (первый послевоенный государственный учет лесов) содержание углерода в лесном фонде увеличилось. По состоянию на 01.01.2017 года пул углерода в лесном фонде Республики Беларусь составил 3492,7 миллиона тонн. При увеличении площади лесного фонда в 1,3 раза пул углерода возрос в 2,52 раза. Так, прирост углерода почти в два раза превышает долю прироста площади лесного фонда. Лесами Беларуси за 1956—2017 годы «изъято» из атмосферы, депонировано в фитомассе и почве земель лесного фонда порядка 2100 млн тонн углерода. Это соответствует «стоку» (абсорбции) примерно 7700 млн тонн СО2. С учетом того, что за этот период прирост массы СО2 («эмиссия») в атмосфере Земли составил примерно 420 млрд тонн, устойчивая углерододепонирующая тенденция лесов Беларуси заслуживает высокой оценки.

Отдавая должное лесному хозяйству Беларуси за масштабное депонирование углерода фитомассой и почвами земель лесного фонда, на перспективу важно сохранить, а по возможности и повысить достигнутый уровень абсорб­ции лесами диоксида углерода как ключевого фактора его вывода из атмосферы. Прогнозируется по сравнению с 2017 годом увеличение к 2030 году ежегодно в среднем на 1694 тыс. куб. метров объемов вывозки заготовленной древесины. Как следствие, ожидается снижение ежегодно в среднем на 1708 тыс. тонн годичной абсорбции углекислого газа лесным фондом. Такая тенденция снижения стока углекислого газа противоречит национальной политике в области предотвращения изменения климата. Лесное хозяйство должно обеспечить компенсацию выбросов углекислого газа от увеличения заготовки древесины проведением мероприятий по повышению углеродопродуктивности лесов республики. Тем самым будет сохраняться достигнутый уровень абсорбции углекислого газа. Также реально при ответственном лесопользовании и эффективных мерах воздействия на углеродные потоки в лесу увеличить годичную абсорбцию углекислого газа в лесном фонде Республики Беларусь.

По нашим подсчетам, изменение в болотных лесах переходного и верхового типов режима и направления лесного хозяйства на природоохранный режим. Исключение из лесных земель серий типов леса багульниковая, сфагновая, осоково-сфагновая и ивняковая на площади 238,6 тыс. га может в перспективе к 2030 году привести к 25 % дополнительной абсорбции СО2. К получению 58,3 % дополнительной абсорбции поспособствует увеличение средней полноты насаждений по отношению к 2017 году на 2025 год — +0,016, на 2030-й — +0,044. Исключение из лесопользования на длительный срок отдельных лесных массивов на общей площади в 230 тыс. га способно дать дополнительные 9,2 % абсорбции СО2. Создание лесных культур сеянцами с закрытой корневой системой также способствует увеличению абсорбции углекислого газа в лесах Беларуси. Так, 112 465 га новых лесов, созданных таким способом, с 2018-го по 2030 г. могут дать 1,3 % дополнительной абсорбции углерода. 72,2 тыс. га реконструированных малоценных насаждений способны дать в копилку ожидаемой дополнительной абсорбции СО2 2,5 %».



Александр ПУГАЧЕВСКИЙ, директор Института экспериментальной ботаники НАН Беларуси, кандидат биологических наук: «Болота должны быть мокрыми!»

«Нельзя забывать про повторное заболачивание нерационально осушенных земель. Все-таки болота — одна из самых эффективных систем накопления углерода в мире. Восстановление таких земель вполне может оказаться выгоднее многих мер по смягчению последствий изменения климата. К слову, в лесном фонде, по разным данным, было осушено примерно 230 тыс. га земель. Осушение торфяников ведет к быстрой минерализации почвы, разложению накопленного тысячелетиями торфа, и торфяник превращается в потенциально крайне сильный источник выбросов углерода и азота.

Осушенные торфяники в Европе (Германия, Польша, Беларусь, Украина, Россия) являются значительным источником парниковых газов. После Юго-Восточной Азии (в первую очередь Индонезии) это вторая по величине «горячая точка» на карте выбросов парниковых газов с торфяников».



Вадим Носников, заведующий кафедрой лес­ных культур и почвоведения БГТУ, кандидат сельскохозяйственных наук: «Основные цели — повысить лесистость территории, устойчивость и продуктивность лесных насаж­дений, а также сохранить генофонд».

«Из-за значительного роста среднегодовой температуры лесное хозяйство в южных и восточных регио­нах уже столкнулось с проб­лемами, связанными с недостаточной почвенной влагообеспеченностью. Лесные насаждения теряют устойчивость, вследствие чего легче подвергаются заболеваниям, массовым атакам вредителей. Происходит смещение на север тех пород, которые находятся в Беларуси на границе своего ареала (ель европейская, граб обыкновенный, ольха серая). Протекать этот процесс будет с ослаблением и возможным усыханием насаждений, так как на границе ареала эти виды находятся в условиях, близких к экстремальным по температурному и гидрологическому режиму.

В целом существующие сегодня нормативы позволяют осуществлять большинство из намеченных мероприятий по адаптации лесного хозяйства Республики Беларусь к изменению климата. Однако необходимо будет внести некоторые изменения, касающиеся вопросов использования селекционного посадочного материала, усиления роли популяционного семеноводства, использования комбинированного возобновления лесов, расширения площади рубок с сохранением подроста и несплошных рубок, возможности выборки свежезаселенных деревьев для борьбы с усыханием хвойных пород.

Мы детально рассмотрели опыт европейских стран, что помогло выделить важные направления адаптации лес­ного хозяйства Беларуси. Среди них — увеличение доли лесов, сохранение и увеличение биологического разнообразия лесных экосистем, рациональное сочетание искусственного восстановления и естественного возобновления лесов для повышения устойчивости и продуктивности будущих лесонасаждений, проведение интродукционной работы по расширению используемого породного состава за счет древесных растений с близкорасположенными ареалами произрастания, сохранение генетического потенциала лесов республики.

Например, площадь генетических резерватов, созданных на основе наиболее ценных естественных насаждений, к 2050 г. согласно разрабатываемой стратегии должна достигнуть 0,7 % от общей площади лесного фонда. К слову, в настоящее время генетические резерваты занимают около 0,06 %. В архивах клонов будут представлены все генотипы выделенных плюсовых и элитных деревьев. В первую очередь эту работу нужно проводить в районах массового усыхания. На всей территории лесного фонда должна быть проведена работа по выявлению и использованию в лесном семеноводстве локальных популяций, устойчивых к негативному проявлению изменения климата. Должна значительно увеличиться роль популяционного семеноводства для получения улучшенных семян. При этом планируется, что площадь плантаций популяционного отбора будет не менее 460 га, что позволит не только сохранить ценный генофонд плюсовых насаждений, но и получать семена для выращивания посадочного материала, в наибольшей степени адаптированного к местным климатическим условиям. Вырастет доля участия комбинированного возобновления лесов до 20 % в общем объеме ­работ по лесовосстановлению, что позволит в большей мере использовать потенциал естественного возобновления. До 6,5 % увеличится площадь насаждений с преобладанием твердолиственных пород, к 2050 году доля смешанных лесных культур составит не менее 95 % от общего объема посева и посадки.

Существует также необходимость пересмотра возраста спелости древостоев и подходов к проведению рубок ухода, разработки механизма оценки изменения объемов эмиссионных квот и их реализации через Систему торговли выбросами».



Александр НЕВЕРОВ, доктор экономических наук, профессор кафедры менеджмента, технологий бизнеса и устойчивого развития БГТУ: «Отсутствие международного компенсационного финансового механизма по депонированию углекислого газа и снижению парниковых эффектов значительно снижает эффективность устойчивого лесопользования».

«Сегодня масштабное устойчивое лесовыращивание, лесоразведение, система целенаправленных лесохозяйственных мероприятий нормативно не задекларированы государством как мера по предотвращению изменения климата. Устойчивое продуцирование экосистем лесного фонда, в результате которого происходит депонирование углекислого газа и снижение парникового эффекта, следует рассматривать как глобальный экологический ресурс, значение которого (в виде постоянной экосистемной услуги) определяется международными соглашениями и обеспечивается институциональной и нормативно-правовой базой развития лесного хозяйства, включая интересы местных сообществ в распределении экосистемных услуг их территорий.

Отсутствие международного компенсационного финансового механизма по депонированию углекислого газа и снижению парниковых эффектов препятствует установлению платы за данную услугу и значительно снижает эффективность устойчивого лесопользования. Не умаляя значения и актуальности роста доходов лесного хозяйства, основной упор в его развитии необходимо делать на устойчивое воспроизводство экологического капитала как определяющего индикатора эффективности его развития. Прежде всего динамика экологического капитала концентрирует в себе баланс экономических и экологических интересов «зеленой» экономики, ее настоящие и будущие возможности в удовлетворении разнообразных человеческих потребностей. Отсюда весьма актуализируется проблема его оценки в системе эколого-экономического учета, формируемого в стране. Наряду с воспроизводством экологического капитала, актуальным направлением является также создание системы управления экологическими рисками в лесном хозяйстве. Сегодня доля среднегодовых потерь древесины от различных факторов (пожары, насекомые, болезни леса, погодные условия) составляет 5—10 % от общего объема ее заготовок. Целесообразно создание целевого страхового фонда в рамках системы специального страхования. Основным источником формирования целевого страхового фонда на начальном этапе могут выступить, например, отчисления от таксовой стоимости».


Максим ЕРМОХИН, кандидат биологических наук, научный сотрудник лаборатории продуктивности и устойчивости лесных экосистем Института экспериментальной ботаники Национальной академии наук Беларуси: «Лесное хозяйство — держатель огромного природного потенциала, который и является олицетворением «зеленой» экономики».

«Разумно будет внедрить основные положения актуализированной адаптации лесного хозяйства в нормативную базу лесного хозяйства. Таким образом, лесничему не нужно будет специально читать рекомендации, он просто будет пользоваться общей нормативкой лесного хозяйства и тем самым выполнять и мероприятия по адаптации.

Что касается реализации принципов «зеленой» экономики, отечественное лесное хозяйство делает большие успехи в этом направлении. По международной системе сертификации FSC в Беларуси сертифицировано порядка 93 % всех лесов, так, по общей площади страна на 5-м месте в мире. При этом из этих пяти стран по доле сертифицированных лесов Беларусь на 1-м месте».

МНЕНИЕ
Автор: Евгения ПЕСТУНОВА, Фото автора
Дата публикации: 15.03.2018
http://lesgazeta.by/people/mnenie/jeksperty-«menjaetsja-klimat-—-menjaetsja-les»