Вивезення лісу з України: з контрабандистами розмова буде коротка

Рада планує ввести кримінальну відповідальність за контрабанду лісу-кругляка




В Україні вже діє заборона на експорт необробленої деревини. Тепер народні депутати хочуть посилити відповідальність за контрабанду лісу. Так, Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроект щодо збереження українських лісів і запобігання незаконного вивезення необроблених лісоматеріалів. Законопроект №5495 за основу підтримали 246 народних депутатів.

Цим документом пропонується доповнити Кримінальний кодекс наступною нормою: "Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів необроблених (код 4403 УКТЗЕД) карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Те ж діяння, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб або службовою особою з використанням наданої їй влади чи службового становища, карається позбавленням волі на строк від п'яти до 12 років з конфіскацією майна".



Законопроектом пропонується встановити обмеження внутрішнього споживання необроблених лісоматеріалів у розмірі 20 млн куб. м. Також планується посилити адміністративну відповідальність за незаконну вирубку лісу.

Як відомо, на початку липня 2015 року президент Петро Порошенко підписав закон про мораторій на експорт лісу. Він зробив це через три місяці після прийняття закону Верховною Радою. Мораторій вводиться строком на десять років. За деякими підрахунками, впровадження в Україні мораторію на експорт необроблених лісоматеріалів у поєднанні з прийняттям заходів щодо розвитку деревообробної промисловості дозволить скоротити промислову вирубку лісу в Україні на 44,3%, а також збільшити ВВП України більш ніж на 100 млн доларів.



Рада може криміналізувати контрабанду лісу-кругляку




Раніше портал "Знай.uа" повідомляв, що американська журналістка випадково викрила мільярдну контрабандну схему. Замовивши через американський інтернет-магазин шапочки для лазні, американська журналістка випадково викрила схему контрабанди ліків, до якої причетна Україна. Про це у себе на сторінці в соціальній мережі повідомила журналістка Меган Дей.

Автор матеріалу:
Галина Струс
21.03 05:12
https://znaj.ua/society/vyvezennya-lisu-z-ukrayiny-z-kontrabandystamy-rozmova-bude-korotka

Далі...

Акція по висадженню лісових сосен переноситься на 31 березня

Проведення заходу з висадки трьох тисяч соснових саджанців за будівлею Херсонського лісового господарства (кінцева зупинка Антонівки) перенесене з 24 на 31 березня о 10.00 через погіршення погодних умов. Про це повідомляє прес-служба Херсонської ОДА.

Нагадаємо, що захід проводитиметься за ініціативи голови Херсонської обласної державної адміністрації, громадської організації «Антонівська хвиля», депутата обласної ради Юрія Рожкова, депутата Херсонської міської ради Галини Лугової, активістів області та небайдужих мешканців Антонівки.

Висаджуватимуть молоді дерева з метою недопущення знищення лісів та будівництва нового котеджного містечка. Адже щороку відбуваються непоодинокі підпали та вирубка лісових насаджень, а ліс – це наші з вами легені та унікальне місце для нашого відпочинку.
До заходу запрошують усіх бажаючих! По закінченню висадки на всіх чекатиме смачний обід польової кухні.

Источник: ksza.ks.ua
http://golapristan.com/khersonnews/65135-akcya-po-visadzhennyu-lsovih-sosen-perenositsya-na-31-bereznya.html

Далі...

Рада зробила крок до посилення покарання за незаконне вивезення лісу-кругляка

Верховна Рада підтримала за основу проект закону №5495 щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів.

За відповідне рішення на засіданні у вівторок, 20 березня, проголосували 246 народних депутатів, свідчить офіційний сайт парламенту.

Метою прийняття законопроекту є забезпечення збереження лісового фонду країни шляхом обмеження внутрішнього споживання необроблених лісоматеріалів і посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за незаконну вирубку лісу та подальший його експорт поза митним контролем.

НОВИНИ
Ліс вагонами вивозять: українців обурили викривальні кадри

Зокрема, №5495 встановлює обмеження внутрішнього споживання необроблених лісоматеріалів у розмірі 20 млн кубічних метрів на рік.


Також пропонується посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісу та подальшу його контрабанду.

Крім того, Кабінету міністрів пропонується розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення.

Нагадаємо, ще в квітні 2015 року Верховна Рада прийняла закон, який на 10 років заборонив експорт лісоматеріалів в необробленому вигляді. Мораторій на вивезення деревних порід, крім сосни, почав діяти з 1 листопада 2015 року.

У серпні 2017 року президент Петро Порошенко підписав закон про посилення відповідальності за порушення вимог охорони природних лісів і незаконну вирубку дерев. Реалізація відповідного закону сприяла збереженню природних цінностей європейського значення, зокрема лісів, в рамках виконання вимог Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат.

Як повідомляв "Обозреватель", за прогнозами експертів, незаконна вирубка лісу на Закарпатті може стати величезною проблемою - аж до екологічної катастрофи.

Читайте всі новини по темі "Вирубка лісу в Україні" на сайті "Обозреватель".

20 березня 2018, 13:27

https://www.obozrevatel.com/ukr/economics/rada-pidtrimala-posilennya-pokarannya-za-nezakonne-vivezennya-lisu-kruglyaka.htm

Далі...

Разом і ліс легко садити

21 березня в області стартує Всеукраїнська акція «Майбутнє лісу в твоїх руках». Долучитись до неї може кожен охочий.

Дуб, горіх, модрина, ялина та груша. У рамках акції «Майбутнє лісу в твоїх руках» цьогоріч лісничі області запланували висадити 120 гектарів лісу. Головний лісничий держпідприємства «Вінницялісгосп» Євгеній Ільченко каже, що у розсаднику вирощено більше мільйона лісового насіння. Це переважно дуб звичайний — більш як 300 тисяч, горіх чорний, груша лісова та інші лісові породи.

Вирощують саджанці у спеціальних теплицях. Таких торік обладнали дві – площею 500 та 300 м кв. Це дозволяє перенести рослини на лісові ділянки, не завдаючи шкоди корінню. Тут деревцята тримають рік. Для дуба часу треба трохи більше. Особлива в нього і технологія висадки. Для початку його вирощують у спеціальних палетах. У палетах дуб перебуває близько трьох місяців. Далі на нього чекає процес акліматизації в ґрунті за межами теплиці. Дерева висаджені восени, вже з 21 березня стануть частиною лісових насаджень області. Долучитись до акції може кожен охочий. Першочергово висадка пройде в учнівських лісництвах та на території шкіл.

Головний день висадки дерев заплановано на 31 березня. Загалом акція «Майбутнє лісу у твоїх руках» триватиме до 21 квітня.

https://vintera.com.ua/razom-lis-legko-sadyty/

Далі...

У житомирських лісівників наразі активно тривають вибіркові та суцільні санітарні рубання

Зокрема і в Богунському лісництві, що входить до складу ДП «Житомирське лісове господарство». Лісничий Дмитро Мудрик розповідає — на дворі перший місяць весни, а це означає — незабаром природа почне прокидатися.

Разом із нею почне вилітати і найзапекліший на сьогодні шкідник лісу — вершинний короїд. Саме він нині нещадно вражає соснові насадження Поліських лісів і веде до масового всихання хвойних порід. Основний метод боротьби із ним, каже лісівник, — вирубування заселених і вже уражених дерев — до того часу, поки жук не покине «відпрацьовані» дерева і не вилетить у пошуках нової кормової бази. Тому, на сьогодні головне завдання для його колективу, по максимуму вибрати хворі дерева до початку сокоруху, і вильоту шкідника. Дмитро Миколайович констатує, що у переважній більшості вони рубають уже мертві дерева, так би мовити, йдуть позаду проблеми, і переконаний, що саме у весняний період потрібно максимум уваги приділити саме санітарним рубання.

Так, у поточному році в перелік суцільних санітарних рубок на І квартал 2018 року в Богунському лісництві відведено 4,2 га та у вибіркові — аж 110 га. Для порівняння — за весь період 2017 року вибіркових рубок тут було проведено на площі 256,4 га. Не потрібно бути великим математиком, щоб помітити різницю. Важко лише уявити — з якими обсягами уражених масивів лісівникам доведеться працювати протягом року.

Кожну вивільнену ділянку богунські лісівники обов’язково засадять, обіцяє лісничий. Бо основний акцент у роботі ставлять на лісовідновлення та лісорозведенні. Період весняної посадки ось-ось стартуватиме — як тільки-но пригріє сонечко, а на підготовлених площах зійде сніг та вода. Задля цього у лісовому розсаднику, на площі 0,15 га вирощують власний посадковий матеріал. На потреби лісокультурної кампанії-2018 виростили 46 тис. сіянців сосни звичайної та дуба звичайного 60 тис. штук.

Цього року планують створити 16,3 га лісових культур. На площі 11,9 га — засадять власним посад матеріал, ще на 4,4 га — висадять сіянці сосни із закритою кореневою системою. Їх ось уже декілька років лісгосп вирощує на базовому розсаднику Станішівського лісництва.

- Такі сіянці, хоч і затратніші у вирощувані, але мають набагато кращу приживлюваність, швидше ростуть, потребують менше доглядів та дозволяють змінювати схему посадку в ряду, а відтак, кількісно суттєво економити при садінні, - пояснює Д. Мудрик. — Минулого року було створено лісових культур на площі 28,8 га, з них 65 тис. штук висаджено саме із закритою кореневою системою, і вони досить гарно себе почувають, додає лісничий.

Окрім цього проведене сприяння природному поновленню на площі 1,8 га. Як і минулого року, так і цьогоріч планується створити плантації новорічних ялинок на площі 1,1 га.

А загалом, у 2017 році при загальному плані 9776 м³ фактично зрубали 19976 м³. Тобто, перевиконання склало 100%. Рубки головного користування — 13 га (4100 м³), суцільні санітарні – 6,1 га (2165 м³), санітарні рубки вибіркові — 256,4 га (7,852 м³). Іншими господарськими рубками провели під розширення автомобільної дороги Київ-Чоп суцільну рубку, якою очистили 15,1 га (5240 м³). Відтепер ця площа передана на баланс «Укравтодору», де буде добудовуватися частина об’їзної дороги.

Великої уваги приділено в роботі лісництва і боротьбі з лісопорушниками. За минулий рік, розповідає лісничий було зафіксовано на місці злочину 2 випадки, в результаті чого — відшкодовано збитків на суму 9,500 тис. грн. Також було виявлено зрізаний дуб на суму 17,199 тис. грн. — матеріали по факту справи передано до Житомирського райвідділу поліції.

Альона Денисюк
За матеріалами сайту газети «Сільське життя»
Новини Житомира

Вторник, 20/03/2018

http://news.dks.com.ua/index.php/news/zhitomir/24174-u-zhitomirskikh-lisivnikiv-narazi-aktivno-trivayut-vibirkovi-ta-sutsilni-sanitarni-rubannya

Далі...

Минприроды внесло в Правительство РФ законопроект об административной ответственности за лесопатологическую ложь

Минприроды России внесло в Правительство РФ проект федерального закона "О внесении изменений в Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях в части установления административной ответственности за сокрытие или искажение сведений о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов". Законопроект разработан в соответствии с президентским поручением от 28 декабря 2016 года Пр-2563, п.1ж-1 Правительству РФ "представить предложения о внесении в законодательство Российской Федерации изменений, предусматривающих: ... установление ответственности должностных лиц, осуществляющих лесопатологические обследования, за сокрытие и искажение результатов таких обследований, а также должностных лиц, составляющих и утверждающих акты лесопатологических обследований, за содержащуюся в них недостоверную информацию" (ссылка).

Поручение дано по итогам пленарного заседания Общероссийского народного фронта "Форум действий", состоявшегося 22 ноября 2016 года.

Законопроект предусматривает внесение в КоАП РФ следующей новой статьи:


Статья 8.5.1. Сокрытие или искажение сведений о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов

1. Неразмещение в соответствии с законодательством Российской Федерации в информационно-телекоммуникационной сети "Интернет" утвержденного акта лесопатологического обследования, а равно ненаправление в установленный законом срок утвержденного акта лесопатологического обследования в уполномоченный федеральный орган исполнительной власти -

влечет наложение административного штрафа на должностных лиц в размере от пяти тысяч до двадцати тысяч рублей;

2. Искажение сведений о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов, указываемых в акте лесопатологического обследования -

влечет наложение административного штрафа на должностных лиц в размере от пяти тысяч до двадцати тысяч рублей;

3. Совершение административных правонарушений, предусмотренных частями 1, 2 настоящей статьи, при проведении лесопатологических обследований защитных лесов, особо защитных участков лесов, лесов, расположенных в лесопарковых зеленых поясах -

влечет наложение административного штрафа на должностных лиц в размере от двадцати тысяч до сорока тысяч рублей.


Кроме того, законопроект предусматривает внесение изменений в статью 23.24 КоАП, согласно которым право рассматривать дела об административных правонарушениях, связанных с сокрытием или искажением сведений о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов, получают руководитель федерального органа исполнительной власти, осуществляющего федеральный государственный лесной надзор, его заместители, руководители его территориальных органов и структурных подразделений территориальных органов, и их заместители.

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=22054&sid=4e86c9bb2e394433f341a18b8ffe39b3

Далі...

В Амурской области завершается подготовка к пожароопасному периоду

На мероприятия по предупреждению и тушению лесных пожаров на территории Амурской области Рослесхозом выделено на 230 млн рублей больше чем в 2017 году.

На территории Амурской области завершается подготовка к весеннему пожароопасному периоду 2018 года. В этом году на мероприятия по предупреждению и тушению лесных пожаров на территории Амурской области в 2018 году Рослесхозом выделено на 230 млн рублей больше чем в 2017 году. Из них на противопожарные мероприятия направленно более 127 млн рублей, в том числе 88 млн рублей на тушение природных пожаров. Данные финансовые средства направлены на увеличение лесопожарной группировки (в ПХС-3 типа штатная численность 348 человек, добавлено 66 человек, ПДПС ГАУ Амурской области «Авиабаза» штатная численность 115 человек, добавлено 22 человека), авиационный мониторинг лесопожарной обстановки увеличен на 150 часов и составляет 1200 часов, на 22 километра увеличены объемы работ по обустройству и эксплуатации лесных дорог, предназначенных для охраны лесов от пожаров, на 20% увеличена кратность наземного мониторинга лесопожарной обстановки и составила 277,8 тыс. км (2017 год – 231,5 тыс. км).

Для обеспечения пожарной безопасности в лесах на территории области, в рамках, доведенных подведомственным министерству учреждениям государственных заданий на 2018 год, запланировано финансирование в размере 380 199,9 тыс. рублей (доведено до подведомственных учреждений 266 571,1 тыс. рублей (70%), что позволило своевременно закупить запасные части для лесопожарной техники, провести качественный ремонт и техническое обслуживание данной техники, произвести закупку средств малой механизации и лесопожарного оборудования, создать резерв продуктов питания, обмундирования, ГСМ и расходных материалов для техники и противопожарного оборудования.

Источник: http://gazeta-bam.ru/news/media/2018/3/20/v-amurskoj-oblasti-zavershaetsya-podgotovka-k-pozharoopasnomu-periodu/

Фото: https://cdn.pixabay.com/

Автор: ГКУ «Амурский центр ГЗ и ПБ»
http://gazeta-bam.ru/news/media/2018/3/20/v-amurskoj-oblasti-zavershaetsya-podgotovka-k-pozharoopasnomu-periodu/

Далі...

Туркменский субботник: зачем сажать «дерево наоборот»?

Пропустить озеленительный субботник, предписанный президентом, в Туркмении нельзя. Найти в нем смысл — трудно. Но собеседники DW объясняют, зачем используется эта форма принудительного труда.Туркмению ожидает очередной всенародный озеленительный ёвар (субботник. — Ред.). Президент страны Гурбангулы Бердымухамедов постановил, что 21 марта, в день, когда празднуется Навруз, населению надлежит высадить 3 миллиона саженцев — полтора миллиона возле столицы и еще столько же — по областям. Сажать предстоит хвойные и плодовые деревья, а также виноград. За эту работу оплата не полагается, поскольку власти республики уверены — озеленить страну в добровольно-принудительном режиме — большая честь для граждан.

Чем грозит неявка на субботник?

На субботник выйдут сотрудники государственных учреждений, бюджетники. А того, кто не появится 21 марта на указанном участке работы, уволят с работы, утверждает руководитель Демократического гражданского союза Туркмении, базирующегося в Нидерландах Вячеслав Мамедов. "Сделать это легко, потому что профсоюза как такового нет, системы защиты трудящихся в республике нет. В суд человеку тоже трудно обратиться, это сулит достаточно большие расходы. А увольнение — это угроза голода, поскольку и система социальной защиты отсутствует, нет ни закона о минимальной зарплате, ни минимального прожиточного минимума, нет социальных пособий, этому минимуму соответствующих", — говорит собеседник DW.

При этом, продолжает он, заявленная в постановлении цифра фактически означает, что каждый взрослый житель республики должен будет в этот день посадить саженец. А за счет чего? Ответ, подчеркивает правозащитник, содержится в самом постановлении. "Президент дал указание о ёваре министерствам и ведомствам, то есть, по сути, все расходы переложены на плечи бюджетных организаций, в чьи бюджеты это не заложено. По опыту прошлых лет, эти деньги находились одним способом — экспроприировалась часть зарплаты работников этих ведомств", — говорит Вячеслав Мамедов.

Принудительное озеленение и "елочный оброк"

"Если даже на одно деревце потратить хотя бы 30 долларов — а это минимальный порог на закупку и уход — то на 3 миллиона саженцев, как наказал президент, требуется около 90 миллионов долларов. Эти деньги должны лечь на бюджет госучреждений. Но, по той информации, которая у нас есть, все работающие на предприятиях во время таких больших ёваров облагаются "елочным оброком", им не выдается часть зарплаты", — рассуждает Вячеслав Мамедов.

При этом "оброк" берется за акцию, которая не имеет практического смысла. Если посчитать все саженцы, которые номинально были посажены еще со времен Сапармурата Ниязова, который ввел лозунг "зеленого пояса" вокруг Ашхабада, — то есть с начала 1990-х годов — и допустить, что хотя бы половина из них выросла, то столица стояла бы в огромном лесу. Но этого леса нет, говорит бывший посол Туркмении в Турции и в Израиле, а сейчас — лидер оппозиционной Республиканской партии Туркмении в изгнании Нурмухаммед Ханамов. "Чтобы саженцы росли, надо знать, что сажать и как ухаживать. Можно было перенять опыт капельного орошения в Израиле, где решили проблему дефицита воды, и где на склонах скалистых гор вдоль трассы Тель-Авив — Иерусалим растут леса. Все они искусственные, но за саженцами там обеспечен уход, несмотря на дефицит воды", — рассказывает политик, живущий в Вене.

И приводит другой пример. "Когда я в конце 1990-х — начале 2000-х работал послом в Турции, где тоже в горах умело производились лесопосадки, я встречался с местными специалистами, они предлагали Туркмении помощь в озеленении с учетом нашей соленой почвы и климата. Но наши чиновники эти предложения отвергли, Ниязов хотел сажать пальмы и хвойные деревья. Но пальмам в основном нужен субтропический климат, а у нас он резко континентальный, зимой до минус 20. Тут у простого нормального человека мозги бы сработали, но не сработали у властей", — сетует Ханамов.

Наследие Туркменбаши. Пальмы и дерево наоборот вместо карагача

На протяжении последних двадцати лет шло тотальное уничтожение того фонда деревьев — карагача, тутовника, маклюры — и кустарников, который остался после СССР и который создавал теневые зоны, необходимые в жарком климате республики, соглашается с ним Мамедов.

"Ладно, уничтожали бы посадки по центральным улицам, но жертвой пали палисадники внутри дворов, где сажали виноград, ставили под ним скамейку, и это была защита от солнца и прохлада в конце дня. Сейчас высаживается ель — "дерево наоборот", без кроны. Хотя в условиях туркменского климата в городах обязательно должны быть теневые зоны, где можно спрятаться от прямого солнца. В Ашхабаде есть места, где на несколько километров нет ни одного тенистого места под деревом. Чиновники же там проезжают на автомобилях с кондиционерами и этого не замечают", — уточняет Вячеслав Мамедов.

Он напоминает, что печальная история туркменского озеленения уходит в 1992-1993 годы, когда Ниязов (Туркменбаши) стал наносить визиты в арабские страны, где ему приглянулись ландшафтные решения с елями и соснами.

"И хлопот с ними меньше, они не осыпаются и не надо убирать осенью листву. В итоге было принято решение, что и в Туркмении надо пойти этим путем и выкорчевать те деревья, которые пережили СССР. В Туркмению пошел поток средиземноморских сосен, которые очень дорого стоят. Хотя если по среднегодовым цифрам температур Туркмения и близка к Ливану, но зима холоднее, а лето — жарче. А, главное, количество осадков, требуемых для произрастания такой сосны, в несколько раз меньше, чем в Ливане. В итоге деревья сохнут, не приживаются, а деньги выбрасываются на ветер", — рассказывает правозащитник.

Озеленение — деньги не на ветер

Впрочем, не вполне на ветер. Хотя с точки зрения государственной пользы всенародных озеленительных акций в Туркмении нет, определенный резон от принудительного труда по их проведению имеется. "Кто будет контролировать, сколько посадили саженцев после того, как деньги на них собрали, и сколько из этих саженцев потом пропадет? Никто. При этом в основном саженцы закупают в Турции — там очень выгодно через такие закупки отмывать деньги, поскольку схемы отработаны, а посчитать, сколько на самом деле посажено, после того, как саженцы умирают, невозможно. Деньги с оброка те, кто этим заправляет, заберут, а проверить, сколько потрачено действительно на саженцы, трудно. Тем более, что нет подробных карт озеленения, которые в годы СССР передавались жилищным конторам, и где было бы указано, на каких участках сколько и каких деревьев сажать. Это удобная коррупционная модель", — считает Мамедов.

"В Туркмении без откатов и личной выгоды для кого-то из руководителей ни один проект не работает. И закупка саженцев — не исключение. Тут и численность, и цена могут быть завышены. Я помню, когда турецкая сторона предлагала по озеленению свои проекты с нормальными ценами, эти предложения отклонялись туркменскими чиновниками, не видевшими в них для себя профита", — вспоминает бывший посол республики в Турции и Израиле Нурмухаммед Ханамов.

Всенародные озеленительные ёвары — не единственная форма принудительного труда в Туркмении. Есть еще уборка улиц к большим праздникам. На сбор плодоовощных культур, как в СССР, людей массово из городов не вывозят, поскольку в этом нет нужды — нет таких урожаев. А на хлопок вывозят, говорит Вячеслав Мамедов.

О принудительном сборе хлопка многократно писали правозащитные организации и СМИ, работающие вне республики. "Используется детский труд, закрываются школы. Студентов, сотрудников учреждений вывозят принудительно, и попробуй откажись. Причем работы идут вплоть до наступления холодов, когда собирают курек (нераскрывшиеся коробочки хлопка, — Ред.)", — указывает Нурмухаммед Ханамов.

Эта новость также на сайте Deutsche Welle.

Facenews

Мар 20, 2018

https://novosti.ivano-frankivsk.ua/turkmenskij-subbotnik-zachem-sazhat-derevo-naoborot/

Далі...

В Приамурье завершается подготовка к пожароопасному сезону

На тушение лесов выделено 612 миллионов рублей 

Амурская область, 20 марта, ИА «Порт Амур». На территории Приамурья завершается подготовка к весеннему пожароопасному периоду. В этом году на мероприятия по предупреждению и тушению лесных пожаров Рослесхозом выделено на 230 миллионов рублей больше, чем в 2017. В общей сложности — 612 миллионов рублей.

Из них 88 миллионов потратят на тушение природных пожаров. Средства направлены на увеличение числа группировок огнеборцев и авиационный мониторинг лесопожарной обстановки. К слову, в предстоящем сезоне он будет увеличен на 150 часов и составит в общей сложности 1200.

Органами местного самоуправления уже разработаны планы противопожарной защиты территорий и детальные карты-схемы проведения профилактических работ на каждый населенный пункт. Там определены места создания защитных противопожарных полос, проведение отжигов сухой травы, отмечены неочищенные от сухой растительности участки.

В Амурском центре ГЗ и ПБ сообщили, что вокруг населенных пунктов в общей сложности было создано 3015,8 километров защитных противопожарных полос. Профотжиги проведены на территории в 200 тысяч гектаров. Сухая трава в городах и селах выкошена на площади более 3,5 тысяч гектаров, также ликвидированы 233 незаконные свалки и 177 бесхозных строений.
Помимо этого, специалисты очистили от сухой травы обочины дорог на территории в 2,2 тысячи километров. Работы по подготовке населенных пунктов к пожароопасному периоду выполнены на 95% и будут закончены уже к 1 апреля.

Для того, чтобы с помощью авиации оперативно обнаруживать, и тушить пожары, областной «Авиабазой» подготовлено два самолета ТВС-2, два Ан-2 и два вертолета Ми-8. Кроме того, был заключен договор с ФБУ «Авиалесооохрана» о привлечении в случае необходимости 49 специалистов из Свободного.

Короткая ссылка: http://portamur.ru/~zaCD6

Сегодня, 12:55

https://portamur.ru/news/detail/v-priamure-zavershaetsya-podgotovka-k-pojaroopasnomu-sezonu/

Далі...

Площадь лесов выросла в Беларуси за 10 лет на 252 тыс. гектаров

По данным Госкомитета по имуществу, за последнее десятилетие в стране площадь лесного фонда увеличилась на 252 тыс. гектаров и на 1 января 2017 года составила 9 млн 448 тыс. гектаров.


Об этом говорится в обзоре Белстата к Международному дню лесов, который отмечается в мире 21 марта.

Общая площадь лесного фонда на 1 января (тыс. гектаров). Графика Белстата

Самые большие площади лесов среди регионов Беларуси в Наровлянском районе Гомельской области – 78,7%, Лельчицком районе Гомельской области – 69,8% и Россонском районе Витебской области – 69%.

Лесистость территории по областям на 1 января 2017 г. (в процентах от общей территории области)

По данным Белстата, в прошлом году в стране лесовосстановление и лесоразведение проведены на общей площади 40,4 тыс. гектаров, в том числе за счет посева и посадки лесов – 34,2 тыс. гектаров. Были заложены 54 гектара лесосеменных и 208 гектаров энергетических плантаций.

Семенами древесных и кустарниковых пород в 2017 году было засеяно 158,8 гектара, заготовлено 44,7 тыс. килограммов семян.

Подготовил Сергей ГРУДНИЦКИЙ

https://www.sb.by/articles/ploshchad-lesov-vyrosla-v-belarusi-za-10-let-na-252-tys-gektarov.html

Далі...