Як реформувати лісовий сектор, неодноразово говорили експерти Світового банку — програм ФЛЕГ (наприклад, Стратегія реформування лісового сектору: рекомендації програми ФЛЕГ) та «Сприяння реформі лісового сектора в Україні» за підтримки Програми Лісів (PROFOR).
А щодо реформ водного сектору – ось лист одного з лідерів Глобального водного партнерства (ГВП)-Україна Андрія Демиденка:
“Шановні колеги, Березневі Тези, запропоновані ГВП для обговорення в зв’язку з реформуванням водного управління в Україні, викликали досить багато запитань і, зокрема, прохання пояснити деякі положення і викласти їх чіткіше. Нижче подаю свою відповідь на це прохання, разом з українським перекладом Принципів ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку) щодо водного врядування, на які ГВП часто посилається в своїх тезах. Поздоровляючи всіх нас з прийняттям Стратегії державної екологічної політики України на період до 2030 року (поки що лише схвалена Урядом – ОЛ), хотів би наголосити, що основні аргументи на користь таких Тез ГВП викладені в Цілі 3 про інтеграцію.. та Цілі 4 про зниження ризиків згаданої Стратегії. Символічно, що Стратегія була прийнята в пам’ятні дні Чорнобильської трагедії, коли ми всі повинні пам’ятати, що зменшення ризиків такої глобальної катастрофи неможливе лише шляхом захисту/запобігання. Для зменшення ризиків треба також ” підвищити опірність і здатність адаптуватися” до таких лих, одного захисту/запобігання недостатньо.
Що, на мій погляд, головне в Березневих Тезах ГВП-Україна ?:
1. Оцінка ефективності водного управління.
Оцінку ефективності управління водогосподарським комплексом неможливо проводити за допомогою радянської методики – Ефективне управління – це дотримання норм, стандартів, ГДК/ГДС… .
Треба користуватися сучасним визначення ефективності (і дієвості!) – Досягнення цілей (і цільових показників) водної політики найефективнішим чином. Дивись детальніше про ефективність у принципах ОЕСР та ІУВР.
2. Перший Принцип ОЕСР. Чітко виділити та розрізнити ролі та відповідальність за розробку водної політики, впровадження політики, оперативне управління та регулювання та сприяти координації цих відповідальних органів.
Маємо: роль та відповідальність за досягнення цілей водної політики в Україні НЕ ВИЗНАЧЕНІ ВЗАГАЛІ, як відсутнє й розділення відповідальності за «управління водними ресурсами», які належать «всім», та за управління інфраструктурою-державним майном, яке належить державі/уряду. Натомість у нас Кабмін затверджує ПУРБ/ПУРЗ, але не відповідає за досягнення їх цілей!!! , 99.9% водних коштів (плати за забруднення і спецводокористування) йде на програми розвитку водного господарства й інші програми Уряду, а на управління річками йде менше 0.1% (зі слів Семерака), у нас басейнові ради (власники ресурсу в басейні) є лише дорадчими !!! органами при виконавчих органах Водагентства.
Треба: Чітко виділити та розділити ролі та відповідальність за … впровадження політики, оперативне управління та регулювання, оцінку
Як це можна було б зробити?
Перше. Через розділення господарських і управлінських функцій згідно Водного Кодексу (статті 6, 13):
1.1 – Кабмін управляє державним майном через програми розвитку водного господарства і програми використання … водних ресурсів ,
1.2 – Ради (Басейнові, яким і належить ресурс в басейні) управляють всіма водними ресурсами басейну через впровадження ПУРБ/ПУРЗ (План управління річковим басейном/ план управління ризиками затоплень – ОЛ) та досягнення таким чином спільних цілей водної політики,
Друге.
2.1 – Переписати роль Водгоспу – «забезпечення раціонального використання/водопостачання та безпеки при дотриманні законодавства» на управлінську місію Водагентства – досягнення ЦСР 6 «Забезпечення наявності та сталого управління водними ресурсами та санітарією для всіх» через розробку ПУРБ/ПУРЗ БУВРами або
2.2 – прямо надати цю функцію басейновим радам, зробивши БУВРи Водагентства їх виконавчими органами
3. Інтегроване управління, це коли управляють всією водою, а не коли комплексно управляють лише стічними чи використаними на різні господарські потреби водами (що складають менше 10% всіх вод).
Маємо. Небажання Уряду займатися всією водою черговий раз проявилося у відкиданні головної цілі ВРД ЄС – досягнення доброго стану, та у виділенні з водних ЦСР лише цілей щодо використаної води.
Треба.
3.1 – Прямо ввести в законодавство Цільове завдання 6.3 щодо досягнення “доброго/хорошого стану” і Цільовий показник 6.3.2 Частка водних об’єктів з хорошою якістю довкілля;
3.2 – Прямо ввести в законодавство Цільове завдання 6.4 «забезпечити стійкий забір і подачу прісної води» і Цільовий показник 6.4.2 «Рівень водного стресу: забір прісної води у відсотках до наявних прісноводних ресурсів»
4. Перехід в ОВД від концепції “захисту” і “гарантування безпеки” до концепції “зменшення ризиків” (відповідно до щойно затвердженої цілі 4 “Зниження екологічних ризиків для екосистем та здоров’я населення до соціально прийнятного рівня” Стратегії державної екологічної політики України на період до 2030 року»)
Маємо. Небажання чи неспроможність Уряду запровадити сучасну економічну чи фізичну ОВД (дивись звіт Мінприроди про виконання ЦСР 6.5.1), збереження концепції лише двох можливих видів впливу на довкілля – шкідливого/негативного і нешкідливого, збереження (див ДБН 2003 року про ОВНС) визначення екологічного ризику, як “вірогідності негативного впливу на довкілля” не дає ніякої можливості розробляти економічно чи фізично обгрунтовані ПУРБ чи ПУРЗ, які всі побудовані на аналізі витрати/вигоди. Якщо не можна оцінити витрати/вигоди – не можна розробити НІЯКІ басейнові плани, крім планів оцінки процедур ОВД.
Нищення заплавного лісу на Десні, околиці с. Новосілки Вишгородського р-ну Київської обл. Фото Олега Листопада
Треба. Ціль 4 Стратегії щодо зменшення ризиків сама по собі не змінить розуміння екологічних ризиків і переходу до управління ризиками (див Сендайську Платформу). Треба послідовно міняти фразеологію “захисту/запобігання” шляхом усунення загрози/причини на фразеологію “зменшення ризику” в усіх законодавчих документах, починаючи з даної реформи водного управління/врядування.
Для цього:
4.1 – Замість слів «захист від паводків/посух і охорона/відтворення довкілля, гарантування/забезпечення безпеки» писати всюди, включаючи майбутню нову редакцію законів про ОНПС, ОВД, СЕО, Водний Кодекс і Конституцію – «зменшити ризики»:
– надмірної та недостатньої води (паводків/посух),
– деградації екосистем і
– недосягнення «доброго стану», відповідно,
4.2 – ввести в законодавство і програми Уряду цільове завдання ЦСР 13.1 “підвищити опірність і здатність адаптуватися до небезпечних кліматичних явищ і стихійних лих” замість “обмеження викидів”, як воно зараз формулюється. Обмеження викидів – це про причини, а не про наслідки/впливи. Це головна “водна” проблема нерозуміння смислу “впливів, шкоди і втрат” в українському Добровільному Внеску до Паризької угоди.
З повагою,
Андрій Демиденко”
https://www.lisportal.org.ua/95998/
