На Земле стало больше лесов за последние 35 лет

Человек активно влияет на леса, особенно на тропические, в течение не менее 45 000 лет

Спутниковые данные показывают, что с 1982 года площадь суши, покрытая деревьями, несмотря на активную вырубку, выросла на 7%. Пустого пространства без растительности стало меньше.

Фото: unsplash.com

Изменение модели использования земли - это одновременно и причина, и следствие глобальных экологических процессов. Например, вырубка лесов для расчистки пастбищ или полей изменяет местный климат и сказывается на глобальном поглощении углерода экосистемами. По динамике землепользования можно судить о том, как проходят эти глобальные процессы в различных регионах планеты, информирует Nature .

Сяопэн Сун (Xiao-Peng Song) и его коллеги изучили спутниковые снимки Земли 1982-2016 годов. Они разделили всю поверхность суши на "пиксели" со стороной 0,05 градуса и определили каждый в одну из трех категорий в зависимости от растительного покрова (пустое пространство, кустарники, мелкая растительность, деревья выше пяти метров).

Несмотря на активную вырубку лесов для сельскохозяйственных нужд в тропиках, общая площадь суши, покрытой деревьями, за 35 лет выросла на 7,1%, или 2,24 миллиона квадратных километров, пользуясь приростов в субарктической, субтропической и умеренной зонах. В этом данные расходятся с оценками Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО), которая считает, что с 1990 по 2015 год общая площадь лесов на планете уменьшилась. Частичную расхождение, по их словам, можно объяснить методологическими различиями, например, в трактовке понятия "лес".

Всего в этот период площадь, покрытая деревьями, увеличивалась в горных экосистемах, но уменьшалась в аридных и семиаридных. Наибольшие потери понесли тропические экосистемы. Среди стран больше леса, 385000 квадратных километров, потеряла Бразилия, где лес активно вырубается для сельского хозяйства. Леса на севере Канады, на Аляске и в центральном Сибири тоже уменьшились из-за природных пожаров. В Восточной Европе и европейской части России деревьев, наоборот, стало больше. Ученые связывают это с зарастанием старых сельскохозяйственных площадей.

Площадь земель, покрытых мелкой растительностью, уменьшилась на 0,88 миллиона квадратных километров (1,4%). Пустого пространства стало на 3,1%, или 1,16 миллиона квадратных километров меньше, в основном благодаря сельскохозяйственным регионам Азии. Примерно 60% всех этих изменений приходятся на деятельность человека, а остальные 40 - на природные процессы, например, изменение климата.

Человек активно влияет на лес, и особенно на тропические леса, в течение не менее 45 000 лет, считают ученые. Начиная от контролируемого сжигания участков леса и заканчивая уничтожением ряда видов растений и животных.

Добавим, в Украине в первой половине 2018 высадили 25,5 тысячи гектаров новых лесов.

http://ipress.ua/ru/news/na_zemle_stalo_bolshe_lesov_za_poslednye_35_let_263246.html

Далі...

Цьогоріч Житомирщина експортувала лісу на 17 мільйонів доларів

За 6 місяців цього року державні підприємства Житомирської області експортували деревини на 17 мільйонів доларів.

Про це розповів начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський під час наради з питань перевірки державних підприємств та інших суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з вирубуванням лісів та експортом лісоматеріалів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Щодо експортного потенціалу Житомирської області в розрізі державних підприємств, то у 2016 році він сягав 50 мільйонів доларів. Після введення мораторію на вивезення круглого лісу він знизився на 20 мільйонів і становив 30 мільйонів доларів. На сьогодні експортний потенціал по дровам паливним становить 152 тисячі кубометрів за півріччя, що дорівнює 17 мільйонам доларів. Профіцитна сировина, яка не знайшла споживачів на внутрішньому ринку, а це 10-11% загальної лісозаготівлі, була експортована за кордон», - підкреслив Курінський.

За його словами, на рівні області всі експортні операції здійснювалися виключно в межах митного законодавства України. При цьому, 95% державних лісгоспів Житомирщини мають сертифікати міжнародної схеми Лісової опікунської ради (FSC), що засвідчують високий рівень ведення лісового господарства.Читайте також: У ДФС заявляють, що контрабанда лісу в липні зменшилася втричі

У загальному експорті у першому півріччі цього року, що становить 421,5 млн грн, 72% - це продукція лісопереробки (301,4 млн грн), а 120,1 млн грн (28%) – експорт дров паливних.

Крім того, за півроку державні лісгоспи Житомирщини сплатили податків, зборів та внесків на суму 379,7 млн грн, з яких до місцевих бюджетів надійшло 115,3 млн грн (30,4%).

https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2515610-cogoric-zitomirsina-eksportuvala-lisu-na-17-miljoniv-dolariv.html

Далі...

На Київщині прокуратура зайнялася лісничим, який нарубав дерев на мільйон

Причому, лісничий надав вказівку рубати дерева мешканцям одного із сіл
Depo.

Сьогодні 14:10

Про це повідомляє Depo.Київ з посиланням на прес-службу прокуратури Київської області.

Зокрема, установлено, що 36-річний лісничий Поліського агролісництва ДП "СЛП "Київоблагроліс" надав усну вказівку жителям одного із сіл Поліського району спиляти дерева на території села.

У подальшому, вказані особи, які будучи переконаними у законності своїх дій та наявності у зловмисника необхідних дозвільних документів на вказану діяльність, здійснили порубку сироростучих дерев породи сосна звичайна в кількості 180 шт, 7 сироростучих дерев берези та 135 дерев сосни сухостійної.

Вказані дії призвели до спричинення матеріальної шкоди державі на суму понад 1,2 млн грн.

Іванківським відділом Броварської місцевої прокуратури повідомлено про підозру посадовцю у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 (незаконна порубка лісу) КК України.

Досудове розслідування триває.

Санкція стаття передбачає покарання у виді штрафу від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк.

https://kyiv.depo.ua/ukr/kyiv/na-kiyivschini-prokuratura-zaynyalasya-lisnichim-yakiy-narubav-derev-na-milyon-20180810819915

Далі...

На Житомирщині розпочалася перевірка лісових господарств (ФОТО)

Сьогодні, 10 серпня, в облдержадміністрації відбулася нарада з питань перевірки державних підприємств та інших суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з вирубуванням лісів та експортом лісоматеріалів. Будуть перевірятися підприємства за 2016-2017 роки та за І півріччя 2018 року. Перевірки вже почалися та триватимуть до 30 серпня. Про це повідомляє прес-служба Житомирської ОДА.

Фото: прес-служба Житомирської ОДА




Участь у нараді взяли заступник голови облдержадміністрації Ярослав Лагута та заступник голови Держлісагенства України Володимир Бондар.

«Лісова галузь є визначальною для області. У багатьох суб’єктах господарювання вона є бюджетоутворюючою. Перебіг цієї перевірки, її результати вкрай важливі для Житомирщини. Сьогодні маємо проговорити всі питання перевірки, хоча в деяких районах та господарствах області вже почали перевіряти лісові підприємства», – зазначив на початку наради Ярослав Лагута.

Заступник голови Держлісагенства України Володимир Бондар заявив, що лісова галузь на Житомирщині є однією з провідних. А Житомирська область є ключовою в лісовому господарстві України.

«Сьогодні така перевірка вже діє у всіх лісових областях, маємо перевіряючих і в нашому агентстві. Це має бути, практично, корисно і публічно. Ми відкриті до перевірок і готові конструктивно працювати, надавати інформацію. Контролюючі органи мають розуміти, що лісова галузь дає роботу багатьом людям. А в окремих поліських регіонах, зокрема у Житомирській області, ми є бюджетоутворюючими підприємствами», – сказав Володимир Бондар.

Про обсяги експортних операцій перед присутніми прозвітували начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський та генеральний директор ЖОКАП «Житомироблагроліс» Ігор Рибінський.

«Експортний потенціал Житомирської області в розрізі державних підприємств у 2016 році сягав 50 млн доларів. У 2017 році після введення заборони на вивезення пиловника хвойного експортний потенціал зменшився на 20 млн доларів», – розповів Андрій Курінський.

За його словами, не більше 11% загальної лісозаготівлі в розрізі державних підприємств було експортовано профіцитної продукції. На сьогодні лісовими державними підприємствами області забезпечено експорт на суму 17 млн доларів. Сировина, яка не знайшла свого споживача на внутрішньому ринку, експортована за кордон.

На Житомирщині вже розпочалися перевірки 13 державних підприємств та підприємств 3 аграрної галузі, які триватимуть до 30 серпня. Нагадаємо, що раніше Прем’єр-Міністр України Володимир Гройсман дав доручення Держаудитслужбі, ДФС, Нацполіції, Держгеокадастру провести ретельні перевірки господарської діяльності всіх лісгоспів країни.

10 Серпня 2018,
13:48

https://novosti.zhitomir.ua/na-zhitomirshhini-rozpochalasya-perevirka-lisovix-gospodarstv-foto/

Далі...

Лісові господарства України атакують жуки-короїди

В Україні масово зникають хвойні ліси

"Біологічна пожежа" шириться лісами України. Мова йде про масове всихання хвойних лісів. Лісники заявляють - ситуація критична. Уже вражено близько 400 тисяч гектарів. І кількість знищених ділянок невпинно зростає. У ситуації розбиралася Магда Кривов'яз.

Перші осередки всихання лісів з'явилися у 2015 році у Житомирській області - сьогодні ж, кажуть лісівники, це явище спостерігають майже на всій території України

"Зараз у нас охоплено і Житомирська область і Вінницька, Рівненьська, Львівська, Хмельницька, Київська, Черкаська", - занепокоєна Галина Заболотня, головний лісопатолог ДСЛП "Київлісозахист".

Лише за останні кілька місяців висохло 50 тисяч гектарів лісу. Причина ж - у зміні клімату. Опадів мало, рівень ґрунтових вод знижується. А це погано впливає на дерева, зокрема, їхню здатність протистояти шкідливим комахам.

"Це всихання через стовбурових шкідників. Переважає 2 види короїдів, в основному - це шестизубий і вершинний короїд", - розповідає Галина Заболотня, головний лісопатолог ДСЛП "Київлісозахист".


Аби досліджувати місця скупчення короїдів, лісники встановлюють ось такі феромонові пастки.

"Це звичайна пластикова приспособа, на яку чіпляється феромон. Щотижня з цього стакану збирається шкідник і ми його обліковуємо, для того аби розуміти ситуацію - чи збільшується, чи ні", - розповідає Олександр Калапац, директор Іванківського лісгоспу Київського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Але це - лише метод дослідження. Боротися із шкідниками, кажуть науковці, - дуже важко.

"Виведений вид шкідника який називається мурахожук. Це природний шкідник, який знищує короїдів. Перші вже були випущені у Сумській області в осередках шкідників - аби спробувати природним шляхом боротися", - розповідає Галина Заболотня, головний лісопатолог ДСЛП "Київлісозахист".

"Для того, щоб ці комахи не завдавали екологічної шкоди - треба вирощувати здорове насадження, але якщо трапилась така ситуація як зараз - мають бути своєчасні санітарні рубки на перших фазах захворювання дерева", - запевняє Анатолій Гойчук, завідувач кафедри біології лісу НУБІП України.

Санітарними нормами заборонено спилювати ще зелені, але вже вражені дерева. Саме в них ще живе шкідник. А в сухих деревах - вже порожньо. Короїд свою чорну справу зробив і полетів на сусідню сосну.

"Нажаль ми йдемо позаду шкідника. Він відпрацював залишив нам кладовища, ми розбираємо ці кладовища. Потрібно змінити санітарні правила, які дозволили б лісникам робити на випередження, вирубувати "буферні зони" навкруги ділянок", - запевняє Олександр Калапац, директор Іванківського лісгоспу Київського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Тим часом лісові господарства запасаються саджанцями. Цьогоріч заготували втричі більше ніж зазвичай. Аби було чим засадити уражені ділянки.

08 августа 2018 18:41 по материалам: 

Подробности-ТВ 

автор: Магда Кривовяз 189

http://podrobnosti.ua/2254179-lsov-gospodarstva-ukrani-atakujut-zhuki-korodi.html

Далі...

В Эстонии горит центральный полигон Сил обороны

В волости Куусалу уезда Харьюмаа на центральном полигоне Сил обороны Эстонии ведется тушение пожара. Тушение осложняют имеющиеся на полигоне боеприпасы, пишет портал err.ee. По состоянию на сегодняшнее утро, 10 августа, площадь пожара составляла около семи гектаров.

«Сообщение о возгорании поступило в центр тревоги в четверг в 12:15», — проинформировал эстонский Спасательный департамент. Отметим, что это не первое возгорание на полигоне Сил обороны, случившееся этим аномально жарким летом. Как пишет «Sputnik Эстония», 10 июня в Центр тревоги поступил сигнал от местного жителя о возможном пожаре на центральном полигоне. Спасатели, выехавшие на место, обнаружили возгорание на площади около четырех гектаров — горели пни и груды веток. По данным Спасательного центра, пожар тушили 13 машин, огонь дальше не распространился.

А в конце мая спасатели, военные и добровольцы почти целую неделю боролись с огнем на полигоне Сил обороны около деревни Пала в волости Куусалу Харьюского уезда. Площадь пожара тогда достигла 164 гектаров. На всей территории Эстонии в связи с жаркой погодой сейчас действует режим повышенной пожароопасности: в лесах или на открытой местности на природе категорически запрещено курить, использовать оборудование для приготовления гриля и разводить костры даже там, где ранее это было разрешено.

Напомним, что аналогичный случай недавно имел место и в соседней Латвии, где загорелся Адажи — крупнейший полигон НАТО в стране, находящийся неподалеку от Риги. 9 июня пришлось временно прервать проходившие там учения альянса Swift Response-2018. В ходе этих маневров осуществлялась учебная высадка с воздуха десантников США, а также сбрасывались платформы с их экипировкой. Внезапно воспламенилось одно из транспортных средств, находившихся на десантной платформе. Машина — предположительно, внедорожник Humvee — после приземления задымилась, а потом её охватило пламя. Но это оказалось сущими пустяками по сравнению с последующими событиями. Днём позже на полигоне запылали лес, вырубка, заросли кустарников, мох и сухая трава — площадь возгорания составила более 300 гектаров. На место происшествия сразу направили 23 сотрудника Государственной пожарно-спасательной службы (ГППС) с шестью автоцистернами, но этого оказалось явно недостаточно — сильный ветер раздувал пламя, мешая локализовать возгорание.

Для борьбы с бедствием пришлось задействовать и самих военнослужащих. Привлекли к тушению и военный вертолёт: в его резервуар помещается около трёх тонн воды, которую набирали в соседней реке Гауе. «Люди работают в несколько смен. Есть и латвийские военные, и наши союзники — из Канады, Италии и других стран. Работаем и днём, и ночью, где-то три смены по 20 человек. Это только военные», — сообщал журналистам латвийский офицер Эдмунд Свенчс.

Примечательно, что на той части полигона, что не была охвачена пламенем, маневры Swift Response-2018 продолжались. «Пожар повлиял только на учебные стрельбы, которые должны проходить на той территории, где произошёл пожар. Сами учения мы не останавливаем», — пояснил Свенчс. Справиться с огненной стихией помог лишь ливень, хлынувший вечером 11 июня, хотя работы по тушению продолжались ещё несколько дней. Когда начался подсчет ущерба, выяснилось, что всего выгорело 770 гектаров территории. «Больших надежд выяснить причину нет, площадь велика», — признал сотрудник латвийской Государственной лесной службы Зигмунд Яункикис.

В министерстве обороны постарались уверить общественность, что причины бедствия не связаны с загоревшимся во время учений транспортом. «Понятно, что мы здесь не играемся, у нас реальные заряды. Но этот пожар мы не можем связать с нашей активностью. В субботу вечером после последних стрельб мы полностью затушили возникшее возгорание. А в воскресенье рано утром стало известно, что какая-то искра стала причиной пожара», — сказал лейтенант Свенчс.

«Высокая пожароопасность или вина людей? — задался вопросом председатель правления предприятия Rīgas meži („Рижские леса“) Айварс Тауриньш. — Это сочетание того и другого: сухой лес и человек. Причиной возгорания мог стать военный, который стрелял, и именно из-за пули начался пожар. Там, конечно, должны быть меры безопасности, чтобы такого не случалось. Но как всегда сработал человеческий фактор: кто-то не доглядел, кто-то проспал». Сумму ущерба, причинённого находившимся на полигоне молодым лесонасаждениям, считали целых полтора месяца и назвали лишь 21 июля: 1 миллион 357 тысяч евро.

Фото: sputnik-news.ee

Подробнее: https://eadaily.com/ru/news/2018/08/10/v-estonii-gorit-centralnyy-poligon-sil-oborony

Далі...

Зловредные жуки «сожрали» уже четыреста тысяч гектаров украинского леса. А ведь специалисты предупреждали…

Украинские леса атаковали жуки-короеды. Как выяснили журналисты «Фразы», из-за них уже высохло четыреста гектаров леса.

Как передает ТСН, буквально за считанные недели зловредные жуки «сожрали» лесопарковую зону возле Чернигова. Сообщается, что «теперь там с воздуха видны огромные рыжие пятна вместо сплошного зеленого ковра». Как говорится в сообщении, «сосны, стоявшие больше сотни лет, уже мертвы и подлежат санитарной вырубке, хотя до недавнего времени не имели никаких признаков болезни».

В сюжете говорится, что «короеды разных видов были всегда, но в последнее время их популяция стала просто угрожающей для лесов». Так, нынешнее их нашествие связывают с изменением климата: ученые считают, что из-за глобального потепления и уменьшения грунтовых вод деревья слабеют и теряют сопротивление к заселению вредителями.

Сообщается, что жуки уже уничтожили около 4% всех лесов нашей страны. Сильнее всего пострадали леса в Волынской, Житомирской, Львовской, Черкасской и Ровенской областях.



Как писала «Фраза», специалисты предупреждали об опасности нашествия жуков-короедов еще прошлой весной.

Сообщалось, что после того как короеды-самцы проделали отверстия в стволе сосны, там появляются самки и начинается интенсивный процесс размножения, остановить который нельзя никакими химическими методами. Избавиться от короедов можно лишь вырубая поврежденные деревья, а также несколько деревьев вокруг них для создания буферной зоны для нераспространения паразитов дальше. Однако вырубать сосны сейчас нельзя, так как по закону с 1 апреля по 15 июня в лесах Украины объявляется сезон тишины, запрещающий проведение санитарных вырубок в связи с брачным сезоном в животном мире. Именно в этот период просыпаются и начинают размножаться жуки-короеды.

По мнению лесников, что если срочно не изменить эти санитарные правила, Украина может остаться без хвойных лесов.

Автор: «Фраза»
10.08.18 11:51

http://fraza.ua/video/270977-zlovrednye-zhuki-sozhrali-uzhe-chetyresta-tysjach-gektarov-ukrainskogo-lesa-a-ved-spetsialisty-preduprezhdali

Далі...

Понад 10% земель сільгосппризначення знаходиться в користуванні аграріїв

На даний час в користуванні вітчизняних аграрних підприємств знаходиться 39,1% усіх угідь. Фермери панують на 10,4% всіх аграрних земель, у власності та користуванні населення — 38,2%.

Про це з посиланням на дані заступника міністра аграрної політики і продовольства України Максима Мартинюка.

Так, на початок 2017 року у держвласності знаходилося 24,1% сільськогосподарських угідь, в приватній — 74,8%, комунальної — 1,06%, колективної — 0,04%.

При цьому фермери розширюють свій вплив: кількостей земель, що обробляються фермерськими господарствами зросла з 1,78 млн га в 2000 році до 4,45 млн у 2017 році. За цей же період в 2,5 рази збільшилася площа господарств населення.

Загальна площа переданих в оренду земельних паїв на початок 2017 склала 16,78 мільйонів гектарів. Загальна сума виплат по їх оренді за укладеними договорами, в порівнянні з попереднім роком, зросла на 40,1% до 19,6 мільярдів гривень. В разі зняття мораторію на продаж земель сільгосппризначення і відкриття земельного ринку дана ситуація може кардинально змінитись. Оскільки інститут оренди може з часом практично зникнути по причині викупу земельних ділянок крупними агрохолдингами, які в переважній більшості мають іноземних інвесторів зацікавлених в придбанні родючих українських чорноземів. Дана обставина з іншого боку може певною мірою позитивно відзначитись на ситуації з деградацією ґрунтів. Оскільки зараз орендарі укладали договір на 8-10 років і вклавши в нього чималі кошти намагаються в практичному розумінні цього слова – вижати всі соки з землі, аби компенсувати затрати і звичайно отримати прибуток. В ряді випадків вони нехтують схемами сівозмін полів, аби відновити родючі властивості землі. В результаті чого землі деградують і практично стають непридатними для подальшого використання після закінчення терміну дії договору оренди. По особливому виснажують ґрунти такі культури як соняшник і ріпак. Тому в разі викупу земельних ділянок, аграрії вже не будуть переживати, що через кілька років земля перейде в користування до іншого орендаря, і відповідно будуть більш раціонально використовувати поля, що вже перебуватимуть у їхній власності.

Ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (паями) в Україні володіють близько 7,2 мільйонів громадян. Загальна площа пайових угідь — 27,5 мільйонів гектарів, з яких 61,56% передані в оренду, 17,1% приєднані до індивідуальних господарствах без юридичної особи, 21,95% не використовується зовсім або використовуються без реєстрації. Переважна більшість власників даних земель – люди похилого віку, які самостійно не в змозі обробляти ділянки від 1 до 3 гектарів. По причині чого вони просто змушені віддавати її в довгострокову оренду на практично кабальних умовах за мізерну плату. Безвихідність власників паїв чудово розуміють власники крупних агрохолдингів, що і диктують свої умови при заключенні договорів оренди. Власник паю практично відсторонений від процесу формування умов договору. Йому просто дають на підпис готовий документ і в переважній більшості людина навіть не знає за що вона розписується. Що характерно – розірвання договору в односторонньому порядку в переважній більшості не допускається. І навіть в разі смерті орендодавця його оспадкоємець не зможе переукласти на більш вигідних умовах договір оренди з іншим орендарем він буде змушений дочекатись закінчення терміну його дії.

10.08.2018
НОВИНИ

https://agrarna-pravda.com/2018/08/10/ponad-10-zemel-silgosppryznachennya-znahodytsya-v-korystuvanni-agrariyiv/

Далі...

Мартинюк: експортувати потрібно продукцію, а не сировинну деревину

Вивіз необробленої деревини з України де-факто триває в різних формах незважаючи на заборону.

Про це в інтерв'ю "Новий Час" розповів перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк. Заборонена дія відноситься до контрабанди: Україну залишає деревна сировина, а в Європу потрапляє ділова деревина. Він зазначив, що в гонитві за прибутком контрабандисти напружили свою небагату фантазію і стали маскувати у вагонах під верхнім шаром дозволеної на експорт деревини заборонені до вивезення круглі та колоті лісоматеріали, призначені для переробки.

Мораторій свою задачу із захисту українських лісів від вирубки не виконав, констатує сумний факт перший заступник. Це можна побачити навіть за офіційною статистикою самих лісових господарств. Обсяги рубки лісу за рік дії мораторію, який вже поширювався і на хвойні лісові породи, практично не зменшилися і склали 98% від обсягів минулого року. Щоб компенсувати заборонені вирубки, зайнялися контрабандою.

Аналізуючи ситуацію, Мартинюк акцентує увагу на тому, що вигоду отримують як постачальники деревини при нелегальному перетині кордону, так і європейські акцептори сировини. Він вважає, що не є випадковістю проходження основного потоку деревної сировини для палива, так званої паливної деревини, через митницю у Чернівцях. У сусідній Румунії, недалеко від кордону з Україною, знаходиться одне з найбільших деревопереробних підприємств Європи. Він зазначає, що кінцевий європейський споживач, який виробляє меблі, купує вже "білу" легальну деревину.

Відповідаючи на питання, що має робити держава в цій ситуації, Мартинюк пропонує здійснювати "повний, ефективний, небутафорскій контроль над вантажами", а саме:

• контроль на митниці;
• оперативна інформація перевізників;
• залучення аудиторської служби, а також національної поліції.

Державні органи вже об'єдналися для збору повної достовірної інформації і отримання доказової бази.

На думку Мартинюка, не варто боятися зниження економічної ефективності лісгоспів, а зупинити контрабанду. Він зазначив, що темпи нарощування потужностей у деревообробній галузі стали нижчі за ті, на які розраховували при введенні мораторію. Слід відмовитися від контрабанди сировини і зайнятися переробкою деревини у себе вдома, щоб отримати продукцію з доданою вартістю. Тоді український виробник буде експортувати не сировинну деревину, а виготовлені з неї вироби або напівфабрикати.

Питання, чи потрібно було вводити мораторій, звучить риторично, вважає Мартинюк. На той момент ситуація, що склалася в Україні, була така, що необхідно було втручання держави, заборона, яка повинна була дати перепочинок для її вирішення. На жаль, не вийшло, і тому зараз потрібно шукати новий підхід до вирішення цієї наболілої проблеми.

Читайте всі новини по темі "Контрабанда в Україні" на сайті "OBOZREVATEL".

10 серпня 2018, 10:45

https://www.obozrevatel.com/ukr/economics/economy/martinyuk-eksportuvati-potribno-produktsiyu-a-ne-sirovinnu-derevinu.htm

Далі...

Фахівці розповіли про елекронний облік деревини в Україні

Електронний облік деревини діє в Україні лише в лісгоспах Держлісагентства, пише УКРОП із посиланням на Ресурс.

Електронний облік деревини діє в Україні лише в лісових господарствах Державного агентства лісових ресурсів, а в 27 відсотках інших лісів деревина не обліковується.

ЧИТАЙТЕ: Детям Донбасса досталось от скандальной Ницой

Про це сказав сказав заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар під час зустрічі з дипломатом економічного відділу Посольства США в Україні Валерією Солано, повідомляє прес-служба відомства.

«Під час заготівлі деревини фахівці лісового господарства класифікують її та заносять до системи електронного обліку. Тому можна легко перевірити сортимент деревини. Однак, електронний облік діє лише у лісгоспах Держлісагентства, а в 27% українських лісів деревина не обліковується. Потім деревина продається, зокрема, на електронних торгах», – пояснив посадовець технологію заготівлі та продажу деревини.

Також Володимир Бондар зазначив, що з 2017 року в Україні діє повний мораторій на експорт ділового лісу.

«Лісгоспи, які підпорядковані Держлісагентству, можуть експортувати лише дров’яну деревину, яка не була реалізована на внутрішньому ринку і залишилася на складах підприємств. Під час замитнення товару на експорт митні органи встановлюють код митної класифікації, який підтверджує, що це саме дров’яна деревина», – сказав він. Сторони підкреслили важливість боротьби з контрабандою лісу та незаконним вирубуванням, зазначає прес-служба.

Окрім того, сторони підкреслили важливість боротьби з контрабандою лісу та незаконними рубками.

POSTED BY: УКРОП.ORG 10.08.2018

http://укроп.org/фахівці-розповіли-про-елекронний-обл/

Далі...