На Ужгородщині масово всихають дуби, ясені та каштани

Про це повідомили у прес-службі Закарпатського ОУЛМГ.

Протягом листопада 2017 – липня 2018 року спеціалістами Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист» та лісовою охороною ДП «Ужгородський лісгосп» у держлісфонді підприємства було виявлено 968 га осередків хвороб лісу.

Головний лісничий ДП «Ужгородський лісгосп» Валентин Геккер розповідає, що переважно це пошкодження гнилями та трутовиками у букових насадженнях віком понад 100 років в Анталовецькому, Кам’яницькому та Ужгородському лісництвах а також всихання насаджень дуба звичайного і скельного у Великодоброньському та Ужгородському лісництвах, ясена у Великодоброньському лісництві та каштана їстивного в Анталовецькому лісництві.

Станом на 2 серпня процеси всихання насаджень було зафіксовано на площі 285 га, у тому числі дуба – 155 га, ясена – 69 га, каштана – 61 га.

Поодиноких вітровалів та бурелому протягом цього часу було виявлено на площі 274 га. Протягом 7 місяців 2018 року вже було проведено лісопатологічне обстеження та погоджено переліки заходів з поліпшення санітарного стану насаджень на 640,4 га виявлених осередків хвороб лісу та вітровально-віроломних ділянок, у яких заплановано провести вибіркові санітарні рубки. Про це повідомили у прес-службі Закарпатського ОУЛМГ.

13 Серпня 2018 11:00

http://zk.ridna.ua/2018/08/13/na-uzhhorodschyni-masovo-vsyhayut-duby-yaseni-ta-kashtany/

Далі...

В России собрались реализовать проект полного восстановления лесов

Москва. 13 августа. INTERFAX.RU - Минприроды РФ намерено реализовать проект, по итогам которого к 2024 году ежегодные площади лесовосстановления будут равны объему вырубок, сообщил замминистра природных ресурсов и экологии РФ Иван Валентик на чемпионате "Лесоруб 21 века" в Архангельской области.

Как сообщили в пресс-службе правительства Поморья, для реализации этих планов площади лесовосстановления в стране должны увеличиться почти вдвое: с нынешних 930 тыс. до 1,5 млн га в год.

Валентик отметил, что в связи с этой программой особое внимание государства будет уделено развитию селекционно-семеноводческих центров, число которых должно увеличится до двухсот, количество выращиваемого посадочного материла - с 50 млн до 1,2 млрд штук в год.

В РОССИИ 10:17, 13 августа 2018

http://www.interfax.ru/russia/625024

Далі...

Лісовий розсадник Підгаєцького лісництва – візитівка бережанських лісівників

Високопродуктивний ліс починається з дрібної насінини – таке гасло-аншлаг анонсує початок подорожі постійним лісовим розсадником у Підгаєцькому лісництві державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство», який оновили цьогоріч.

Під чітким керівництвом директора підприємства Олександра Левчука, координацією та активною участю головного лісничого підприємства Миколи Ковальчука та інженера лісових культур Богдана Кушка тут здійснили розширення корисної площі колиски лісів, додатково завезли новий грунт, оновили агітаційну продукцію, провели обгородження та попрацювали над його естетичним оформленням. Працювали практично над кожним сантиметром корисної площі лісового розсадника.

Як поінформував головний лісничий ДП «Бережанський лісгосп» Микола Ковальчук, загальна площа постійного лісового розсадника – 2 гектари, з них 1,85 га корисної площі, на якій вирощують клен гостролистий, липу дрібнолисту, горіх грецький, каштан кінський та дуб звичайний. До кінця року тут планують здійснити ще посів дуба звичайного на додатковій площі, на яку цьогоріч привезли новий грунт – 0,03-0,04 га.

У Підгаєцькому лісництві переважають дубові типи лісу, відтак, основна частина лісового розсадника зосереджена на вирощуванні цієї лісової породи. Наразі тут зростає 300 тисяч сіянців різноманітних лісових порід, із них 250 тисяч припадає на найціннішу лісову породу – сіянці дуба звичайного.

Прес-служба ДП «Бережанський лісгосп»

13.08.2018 

http://svoboda.te.ua/lisovyj-rozsadnyk-pidgayetskogo-lisnytstva-vizytivka-berezhanskyh-lisivnykiv/

Далі...

УКРАЇНІ НЕОБХІДНЕ КОМПЛЕКСНЕ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЛІСУ

По всій Україні розпочалися перевірки державних підприємств та інших суб'єктів господарювання



По всій Україні розпочалися перевірки державних підприємств та інших суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з вирубуванням лісів та експортом лісоматеріалів. Перебуваючи з робочою поїздкою на Житомирщині, заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар заявив, що сьогодні така перевірка вже діє у всіх лісових областях, маємо перевіряючих і в нашому агентстві. Ми відкриті до перевірок і готові конструктивно працювати, надавати інформацію» — сказав Володимир Бондар.

Нагадаємо, що 18 липня відбулося засідання Кабміну з проблем контрабанди лісу. На якому Володимир Гройсман, дав доручення Держаудитслужбі, ДФС, Нацполіції, Держгеокадастру провести ретельні перевірки господарської діяльності всіх лісгоспів країни посилаючись на дослідженням неурядової організації Earthsight.

Варто зазначити, що після виходу цього дослідження громадський активіст Микола Петіченко, який зустрічався з представниками Earthsight та надавав ім інформацію заявив про маніпуляцію фактів: «Я надав їм дані свого розслідування, вони його приховали, сказали, що це Закарпаття, хоча я давав інформацію про Буковину. Два роки тому вони приїхали, отримали хабара, фактично відмили подонків, які кришують незаконну вирубку та експорт лісу й очорнили нормальних керівників лісгоспів. Ми дали їм усі документи, а вони їх не опублікували».

“Дослідження було викладене на персональному сайті автора – Earthsight, а не на офіційному сайті якоїсь з провідних міжнародних організацій, що спеціалізуються на цій проблемі. Дослідження по Україні не містять ні прізвищ авторів, ні прізвищ тих, хто їх фінансував. Згідно законодавства України існують лише дві структури, які вправі зробити висновок щодо легальності чи нелегальності заготівлі деревини — це Державна лісова охорона та Державна екологічна інспекція України. Також дослідженні відсутні посилання на використані методики, залучення фахівців галузі та встановлених державними законами процедур проведення перевірок, на основі яких проводяться розрахунки і визначаються обсяги користування лісовими ресурсами. Є посилання на дані, що розміщені на сайті Ukrstat.org, який не є офіційним веб-сайтом Держстату України (офіційний сайт ukrstat.gov.ua). А як висновок, інформація Earthsight має узагальнений характер, не оперує конкретними даними з офіційних документів” – про це дослідження детально йдеться у статті Петра Чечелюка.

Проте українському Прем'єр-міністру не завадило взяти дослідження за основу для прийняття важливого управлінського рішення у вітчизняній лісовій галузі. Експерти BRDO, вже давно наголошують про необхідності прийняття, єдиного законодавства з приводу вирубки лісу та вивезення лісоматеріалів на експорт, впровадження обов’язкового продажу деревини через аукціон та ухвалення комплексного документу про посилення відповідальності за правопорушення у лісовій галузі. Державна політика яка будується на сумнівних матеріалах неурядової організації та відсутністю спільного діалогу та рішень з працівниками лісових господарств прозводить до ще більшого занепаду галузі.

http://www.bagnet.org/news/society/373248/ukrayini-neobhidne-kompleksne-virishennya-problemi-lisu

Далі...

Головного лісівника відзначили грамотою

Керівник Дубенського лісгоспу отримав нагороду 

За багаторічну сумлінну працю в галузі, високий професіоналізм Почесною грамотою Державного агентства лісових ресурсів України нагороджено директора ДП «Дубенський лісгосп» Олег Юркевич.

Нагороду вручив під час колегії начальник Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Сухович, повідомляють у Дубенській РДА.

Начальник відділу економіки та внутрішнього аудиту облуправління Віталій Мись підсумував роботу лісогосподарських підприємств за І півріччя 2018 року. Він зазначив, що Сарненський, Костопільський та Дубенський лісгоспи входять до 25 кращих в Україні за рівнем продуктивності праці.

http://03656.com.ua/golovnogo-lisivnika-vidznachili-gramotoyu/

Далі...

Лісівники на Вінниччині планують зібрати 60 тонн малини

Лісівники ДП «Крижопільський лісгосп» розпочинають збір врожаю малини сорту «Джоан Джи» – в цьому році очікують зібрати до 60 тонн ягоди

Про це повідомляє Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства.

За інформацією, потенційна врожайність ягоди цього сорту – 20 тонн з 1 га площі. Даний сорт малини, до того ж, відрізняється високими смаковими якостями та великими темно-червоними ягодами.

«Наш вибір впав саме на "Джоан Джи", тому що цей сорт малини є чи не найпопулярніший та найулюбленіший серед садоводів та господарників. З окремих гілок малини першого року посадки вже можна зібрати до 80 ягід – розповідає головний лісничий ДП «Крижопільський лісгосп» Володимир Ковпак. – А враховуючи легкість, з якою ягода знімається із плодоніжки, її посухостійкість та відсутність проблем у транспортуванні (ягоди фактично не пошкоджуються і гарно зберігаються), то саме цей сорт малини є чудовим варіантом для вирощування на нашій плантацій».

Плантацію малини крижопільські лісівники створили у Заболотненському лісництві ще наприкінці 2015 року. Тоді посадили малину «Джоан Джи» на 2 га землі, а після збору першого врожаю влітку 2016 року створили ще 1 га плантації. Для зрошування малини використовують систему крапельного поливу.

Нагадаємо, сезон реалізації лохини в Україні в поточному році завершиться раніше звичайних термінів через особливості погодних умов.

http://agravery.com/uk/posts/show/lisivniki-na-vinniccini-planuuut-zibrati-60-tonn-malini

Далі...

Дві сучасні теплиці для вирощування декоративних рослин обладнали у Грушківському лісництві

Вирощування декоративного посадкового матеріалу для озеленення та ландшафтного дизайну уже тривалий час успішно практикують у Грушківському лісництві Кам`янського лісгоспу. Для цього обладнали дві сучасні теплиці, у яких живцюють та вирощують якісний посадматеріал.

Як розповідає лісничий Грушківського лісництва Сергій Могила, загальна площа обох теплиць становить 280 метрів квадратних. Щороку тут вирощують близько 9 тисяч одиниць садивного матеріалу. В асортименті мають переважно вічнозелені рослини, які є найбільш «ходовими», – туї, ялівці різних видів та форм, самшити.

До кожного виду рослин тут індивідуальний підхід. Адже одні – швидкоростучі та добре приживаються, інші – повільніше вкорінюються та потребують особливого догляду, зазначають в ОУЛМГ.

Щоб забезпечити живці належною вологою, в теплицях функціонує система автодощування.

– Це зменшує матеріальні та трудові затрати на вирощування, а якість посадкового матеріалу, який вчасно і в належному обсязі отримує вологу, значно вища. Завдяки цій технології волога рівномірно розподіляється по теплицям, надходить у потрібній кількості, щоб рослини могли її максимально засвоїти, – зазначає Сергій Могила.

– Наша декоративна продукція досить конкурентоспроможна і за ціною, і за якістю. Тому розвиватися в цьому напрямку є куди. Основний ринок збуту – в межах області. Орієнтуємося на ті різновиди, які мають найбільший попит серед любителів зеленого декору, а у разі потреби – коригуємо асортимент, – зазначає директор Кам`янського лісгоспу Віталій Верес.

Про це повідомляє “Діловий Регіон“.

http://progolovne.ck.ua/u-hrushkivskomu-lisnytstvi-obladnaly-dvi-suchasni-teplytsi/

Далі...

У Гройсмана з’явився новий радник - дядько Сем

Нажаль, Гройсман не демонструє будь-яку спробу до спільного діалогу, що може привести до ще більш великого падіння довіри

Гройсман запропонував тотальну перевірку лісової галузі всіма перевіряючий органами, котрі існують в Україні. Незважаючи на гостроту теми, серед системних політичних сил не знайшлося нікого, хто б захотів виступити проти рішення Володимира Гройсмана щодо «досліджень» британською громадською організацією.

Як зазначають ЗМІ Гройсман взяв за основу дослідження не дуже відомого Сема Лоусона, а інформація про стан українського лісу була викладена ним на його ж персональному сайті Earthsight. Автор звіту не має освіти або компетентності в питаннях лісу, але це не заважає йому робити різні звіти і дослідження про стан лісу в країнах світу. Він має певну команду яка складається з двох основних представників: це Том Джонсон - журналіст який позиціонує себе як керівник Earthsight Investigation та пані Тара Ганеш яка від імені Earthsight давала інтерв'ю європейським ЗМІ, щодо звітів її напарника Сема.

Дослідивши різні роботи Earthsight та порівнюючи їх з українським дослідженням можна побачити, що в звітах про Україну відсутня будь-яка інформація про джерело фінансування та будь-яке зазначення прізвищ виконавців, що може вказувати нам про так звану «кваліфіковану допомогу» вітчизняних лісорубів.

У своїх дослідженнях Earthsight зазначає, що вся інформація в їх джерелах змістовна та не є голослівною, а би вона котирувалася в державних інстанціях. Але Earthsight посилається в своїх звітах на Ukrstat.org який не є офіційним електронним джерелом. Згідно з правилами таких структур як Євросоюз або ООН будь-які документи повинні посилатись на офіційні документи держави. Також відсутня чітка інформація про методику згідно якої були отримані цифри про кількість контрабанди українського лісу. Згідно звіту для отримання кількісної інформація було обстежено різні ділянки карпатського ліса. Дивно, але до обстеження не були залучені українські фахівці. Британські дослідники дійшли до висновку, при якому зазначається, що «38-44%» лісу вирубаються незаконно. Спеціалісти галузі досить спокійно ставляться до «досліджень» Earthsight, адже будь-яка абсурдна ситуація з питань «рішень влади» не залишає жодних ілюзій щодо її цілковитої неадекватності.

Нажаль, Гройсман не демонструє будь-яку спробу до спільного діалогу, що може привести до ще більш великого падіння довіри. З боку влади відсутнє бажання до спільних рішень з працівниками лісових господарств чи може вони знову хочуть бачити велику кількість невдоволених людей під своїми стінами?

Автор матеріалу:
Скрытый пользователь

13.08 09:56

https://znaj.ua/politics/u-grojsmana-zyavyvsya-novyj-radnyk---dyadko-sem

Далі...

Володимир Бондар на Житомирщині ознайомився з роботою деревообробних підприємств

У рамках робочої поїздки на Житомирщину заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар відвідав одне з найпотужніших деревообробних підприємств – Українську холдингову лісопильну компанію (УХЛК). Вона позиціонує свою роботу як екологічно чисте виробництво пиломатеріалів та паливних гранул.

Заступник Голови Держлісагентства ознайомився із переробкою напівфабрикатів у меблеву деревину, випуском заготовок для меблів, ексклюзивним продуктом найвищої якості – зрощеним брусом. Зрощена продукція цінується в усьому світові, тому що позбавлена природних дефектів деревини: гудзів, напружень, відшарувань тощо. У наступному цеху сухий зрощений матеріал перетворюється на готову столярну продукцію – плінтус, лиштву, карниз, «вагонку», «блок-хауз» та багато іншого.

Увесь процес на даному підприємстві абсолютно автоматизовано, лініями керують оператори у спеціальних моніторних. На підприємстві зазначають, активно працюють із державними лісгоспами, так як деревина сертифікована і відповідає міжнародним стандартам FSC.

Окрім того, під час робочої поїздки Володимир Бондар ознайомився з роботою трьох лісгоспів, де працюють нові сучасні лінії переробки та сушки. Зокрема, на Малинщині завдяки потужним сушкам вирішили проблему із сухостійною сосною. Неділова деревина застосовується як матеріал для європіддонів.

Прес-служба Житомирського ОУЛМГ

13.08.2018

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=194504&cat_id=32888

Далі...

Минприроды сократило расходы на национальный проект по экологии

Минприроды решило сократить бюджет нацпроекта "Экология" на 320 миллиардов рублей (17,1%) до 1,551 триллиона рублей. Об этом сообщается в последней версии паспорта проекта от 27 июля, на которую ссылается РБК.

Глава ведомства Дмитрий Кобылкин представил этот проект на заседании президиума Совета по стратегическому развитию под руководством премьера Дмитрия Медведева. 632 миллиарда рублей на этот проект планируется выделить из федерального бюджета, еще 125,5 миллиардов. - из региональных бюджетов, а оставшиеся 793,8 миллиарда - из внебюджетных источников (прежде всего, промышленных предприятий).

В прежней версии проекта, разосланного в профильные ведомства и региональные администрации 5 июля, общие расходы на экологию в ближайшие пять лет оценивались в 1,87 триллиона рублей, из них федеральный бюджет должен был потратить 921 миллиард рублей Таким образом, большая часть сокращений приходится именно на федеральную часть - 289 из 320 миллиардов рублей. А расходы из внебюджетных источников, наоборот, предложено увеличит на 27,8 миллиарда рублей.

Больше всего сокращения коснулись направления "Чистая вода", которое предполагает обеспечение нормального качества питьевой воды для 99% потребителей (сейчас - 87,5%). В 2019-2024 годах на него планируется потратить вдвое меньше, чем собирались изначально - 258,47 миллиарда рублей вместо 551 миллиарда. Другие направления были сокращены значительно меньше - так, "Чистый воздух" (снижение атмосферных выбросов и в центрах металлургии) и "Оздоровление Волги" получат лишь на 5 процентов меньше изначально запланированного - 499,83 миллиарда и 220 миллиардов рублей соответственно. Причем федеральное финансирование "Оздоровления Волги" выросло на 21,5% до 133,7 миллиарда рублей. Задача этого направления - сократить втрое объем сточных вод, сбрасываемых в Волгу, и начать рекультивацию ее берегов, а также поднять со дна 95 затонувших судов, которые вредят акватории реки.

Расходы на нацпроект "Экология" и его окончательные параметры будут утверждены в октябре. Как сообщила-секретарь министра природных ресурсов Наталья Хлопунова, расходы этого проекта ждет дальнейшее сокращение, при этом, по ее словам, "идет защита каждой цифры".

По мнению некоторых источников, сокращение расходов на направление "Чистая вода" связано с недостаточно сильным лоббированием со стороны Минстроя. Другие эксперты полагают, что снижение расходов по проекту "Экология" "некритично", однако оценивать целесообразность сокращения расходов можно будет только тогда, когда станет понятно, какие проекты были исключены из плана реализации после сокращения финансирования.

Национальный проект "Экология" реализуется в рамках майского указа президента Владимира Путина о национальных целях и стратегических задачах развития России на период до 2024 года. Он включает в себя 10 направлений - "Чистая страна", "Комплексная система обращения с твердыми коммунальными отходами", "Инфраструктура для обращения с отходами I и II классов опасности", "Чистый воздух", "Чистая вода", "Оздоровление Волги", "Сохранение озера Байкал", "Сохранение уникальных водных объектов", "Сохранение биологического разнообразия и развитие экологического туризма" и "Сохранение лесов".

Подробнее: https://www.newsru.com/russia/13aug2018/less_water.html
время публикации: 13 августа 2018 г., 09:22 | последнее обновление: 13 августа 2018 г., 09:22

Далі...