«Літні пригоди» у лісах України змусили «Версії» знову звернутися до нашого експерта з економічних питань Франца ФЕДОРОВИЧА. Тим паче, що він має безпосередній стосунок до лісової галузі: його підприємство займається поглибленою переробкою деревини та експортом виробів.
Кор.: – Лісова галузь нині – одна з небагатьох в Україні, яка суттєво поповнює бюджетну копілку. Та довкола неї постійно точаться скандали. Ось і нещодавно у багатьох ЗМІ з’явилася інформація про незаконну вирубку українського лісу, яка нібито досягла піку. І посилаються всі на громадську організацію, яка вивчає проблеми незаконної вирубки лісів у всьому світі. Тож саме їй належить заява, що «незаконний експорт української деревини перевищив показники експорту лісу з країн Африки, Південно-Східної Азії та Латинської Америки разом узятих». Хоча, виявляється, не так усе просто. Стало відомо, що ця зарубіжна неурядова організація використала, а точніше – свідомо перекрутила матеріали, які надав їй наш буковинський активіст. Франце Карловичу, ваша думка щодо цього…
– Галас піднявся дійсно шалений і досяг навіть Кабінету міністрів. Тож, думаю, треба розібратися, кому все це вигідно. Та проаналізувати ситуацію досить складно: питання ж бо не з простих і подається зусібіч по-різному. І знову ж таки – кому як вигідно! Скажу, що навіть найповажніші центральні видання аналітичного спрямування повелися на цей фейк, спрямований на те, щоби дезінформувати аудиторію. А звинувачення звучали серйозні. Наведу кілька з них для прикладу:
*«За даними Earthsight, за останні 4 роки експорт української деревини до країн ЄС зріс на 75% і в 2017 році оцінюється в 1 мільярд євро. Більше половини вирубки лісу здійснюється під надуманим приводом санітарної вирубки. Експерти стверджують, що до 78% такої вирубки – невиправдані, а значить і незаконні».
*«Україна експортує до ЄС більше «чорного» лісу, ніж будь-яка інша країна світу – більше, ніж країни Латинської Америки, Африки та Південно-Східної Азії заразом, повідомляє «Дзеркало тижня» із посиланням на дослідження британської екологічної організації «Earthsight».
*«За оцінками дослідників, 40% цієї деревини були вирубані чи продані нелегально.
Зокрема, 38-44% від загального виробництва та експорту українського лісу припадає на незаконну «санітарну» вирубку лісу, якою займаються держпідприємства».
Cерйозність звинувачень призвела до того, що запобігання контрабанді лісу стало однією з ключових тем засідання Кабміну. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман анонсував масштабні перевірки у лісгоспах та на митницях. Він заявив також про надання позитивного висновку парламентському законопроекту «Про криміналізацію контрабанди лісу».
Адже, як будь-яка фальшивка, згадана інформація містила в собі й елементи правди. Скажімо, твердження аналітиків, що схему збуту «санітарного» лісу 2011-го побудував екс-голова Держлісагентства Віктор Сивець, який потім втік до Росії. Хоча, на думку експертів «Earthsight», схема Сивця працює й досі. Із санітарного лісу «тіньові» лісопильні роблять лісоматеріали, експорт яких перевищує їхнє легальне виробництво на 75%. Британські дослідники дійшли висновку, що до зростання експорту «чорного» лісу з України призводить не лише корупція у країні-виробнику, але й високий попит і слабке регулювання цієї сфери у країнах-споживачах. До покупців нелегальної української деревини належать найбільші європейські виробники дерев’яних панелей, паперу та целюлози. Зрозуміло, з цим важко не погодитися.
Тож у стенограмі, розміщеній на
сайті уряду, міститься заява Гройсмана про таке: «Наш висновок щодо законопроекту абсолютно позитивний, я розраховую на те, що він буде підписаний, введений в дію – і ми зможемо не просто карати за контрабанду, а реально притягувати до кримінальної відповідальності за контрабанду лісу, за вирубку лісів».
Мораторій на рубку не вбереже українські ліси, стверджують правники-екологи
– Як я розумію, ви достеменно розібралися в цій ситуації, тим паче, що її герой безпосередньо пов’язаний з нашою областю…
– Намагався розібратися. Мушу зізнатися, що в цьому мені допоміг відомий правник-еколог Петро Тєстов, експерт екологічної організації «Екологія – Право – Людина», який неодноразово бував у нас у Чернівцях. І тут я скажу, мабуть, непопулярну фразу: мораторій на рубку не вбереже українські ліси, бо це не екологічна, а економічна складова. І потрібна вона найперше тіньовикам! І в цьому переконують факти, які останім часом все частіше звучать у пресі. Принаймні, варто знати, що наші європейські сусіди рубають значно більше, ніж ми. Приміром, німці щороку заготовляють утричі більше деревини, ніж українці. Й це при тому, що площа вкритих лісом територій становить у них 11 млн га, а в Україні – 9,6 млн, тобто не на багато більше.
– Хочете сказати, що нашому суспільству нав’язують думку про те, що різати і продавати ліс – це дуже погано і неправильно? Зрештою, про це почали писати останнім часом журналісти–розслідувачі…
– Так, почали копати глибше. Адже не може пройти повз увагу те, що країни Євросоюзу, такі як Франція, вже згадувана Німеччина й особливо ж Фінляндія та Швеція значно більше за нас вирубують лісу. Навіть сусідня Польща заготовляє 40 млн кубів, тоді як Україна, за даними звіту Держагентства лісових ресурсів України, за 2017 рік від усіх видів рубок має близько 16 млн кубів деревини, що на 400 тис. кубометрів менше, ніж 2016 року.
І ще один момент: рубають ліс і заготовлюють кругляк не найбідніші країни світу, а саме навпаки. Світовий лідер з виробництва лісу-кругляку – США. Найпотужніша країна планети 2014-го заготовила майже 400 млн кубометрів круглої деревини, а Росія, яка сприймається як «країна-лісоповал», має удвічі нижчі показники – 200 млн кубів.
Отже, думаю, що проблема лісової галузі не в тому, що рубають, – бо ж ліс для того і росте, щоби його рубали. І не в тому, що його продають за кордон: є попит – треба продавати й оподатковувати легальний експорт, створюючи легальні, а не підпільні робочі місця. Справа в іншому – у хижацькій тіньовій експлуатації лісових ресурсів. Бо там, де офіційно не можна експортувати ліс, його вивозять під виглядом дров. Під виглядом санітарних вирубок здійснюють вирубку головного користування. І ніхто не переймається відновленням територій, де зрубали ліс, бо за документами там ніхто нічого не рубав…
Відтак фахівці дійшли висновку, що єдиний спосіб навести лад у лісовому господарстві – це знищити тіньовий промисел. А зробивши ліс товаром, можна буде контролювати вирубку та відновлювати лісові ресурси.
Загальновідомо, що найбільш поширений у цивілізованому світі спосіб обмеження рубок – це створення природоохоронних територій. На жаль, в Україні останніми роками блокується створення нових і розширення наявних об’єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, заказників тощо).
– Франце Карловичу, скандал у владних кабінетах після розслідування британської неурядової організації Earthsight про незаконний експорт українського лісу пов’язаний, як відомо, з Чернівцями…
– Після оприлюдненя звіту Earthsight були анонсовані перевірки лісгоспів і боротьба з незаконним вивезенням лісу. На жаль, чиновники не вислухали лісівників і не перевірили достовірність фактів, оприлюднених у розслідуванні. Тоді як громадський діяч з Буковини Микола Петіченко доводить, що звіт Earthsight був не тільки зроблений нашвидкуруч, а й сфальсифікований з однією метою – звести наклеп на керівництво певних лісгоспів, щоби посадити на їхнє місце своїх людей. За оприлюдненими у ЗМІ словами Петіченка, представники Earthsight використали його інформацію та відеодокази, перекрутивши та фальсифікувавши на користь замовників, які перебувають в Україні. Британська «неурядова організація», наполягає громадський діяч, є звичайною ширмою. Бо він, за його словами, займався і займається розслідуванням незаконної вирубки лісів на Буковині. Тож мав на руках як документи, так і фото з відеодоказами цього. Коли ж до нього звернулася представниця з Британії з проханням поділитися інформацією, він її надав, але на місце вирубок вона не виїжджала. Одне слово, коли вийшов звіт британців, Петіченко зрозумів, що його розвели, бо ґрунтувалися на його документах й відеодоказах, а у звіті йшлося про Закарпаття. Основні ж положення його дослідження просто приховали.
Відповідальність за незаконну рубку посилюють
Хочу також нагадати, що рік тому Президент підписав закон про посилення відповідальності за незаконну вирубку лісу, яким внесено зміни до Кримінального кодексу України в частині посилення відповідальності за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, у заповідниках або на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду. Крім того, цей Закон сприяє збереженню природних багатств європейського значення, зокрема лісів, у рамках виконання вимог рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат.
Документ визначив юридично поняття «природні ліси», «праліси», «квазіпраліси» і встановив особливий правовий режим їхнього збереження та охорони. Закон забороняє всі види рубок, будівництво споруд, прокладання шляхів, випасання худоби, промислову заготівлю недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів, окрім доріг загального користування та служби лісової охорони. Документ передбачає й адміністративну відповідальність за порушення вимог охорони природніх лісів, пралісів, квазіпралісів. Відповідні зміни внесені до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Лісового кодексу України та Закону України «Про природно-заповідний фонд».
Тому, повторюся, єдиний надійний спосіб зберегти ліси в нинішніх умовах – це створення об’єктів природно-заповідного фонду: національних парків, заповідників, заказників. Згідно із затвердженою КМУ в серпні 2014 року «Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2020 року», у 2021 році вони повинні покривати 15% площі України.
Наразі цей показник становить менше 6%. І, на жаль, немає жодних підстав вважати, що відповідні показники будуть досягнуті, зважаючи на політику Державного агентства лісових ресурсів та органів місцевої влади, які не квапляться створювати відповідні природоохоронні території. Чернівецьке облуправління лісомисливського господарства теж, зрозуміло, проти.
Принаймні воно, як мені відомо, звернулося до облдержадміністрації з пропозицією вивчити це питання, бо, на їхню думку, розширення 3-х національних природних парків у найменшій області України не вносить позитиву до соціально-економічного розвитку області та охорони й відтворення природних ресурсів. Але з цим важко погодитися. Тільки створення об’єктів природно-заповідного фонду – простіше кажучи, заповідників, заказників, національних парків збереже ліс. І цього треба вимагати у влади, в органів місцевого самоврядування. Адже природно-заповідний фонд – це власність держави, а установи природно-заповідного фонду – державні установи. Це надійний захист цінних шматків природи для майбутніх поколінь.
І мораторій тут ні до чого. І правий експерт Тєстов, який пише, що боротьба з вирубкою лісів, особливо з боку політиків, – це, як правило, звичайнісінька маніпуляція. Тоді як з боку громадськості хоча й присутнє щире бажання зберегти природу, та при цьому їй заважає відсутність базового розуміння ситуації.
Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»
