ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
30 серпня 2018
Під Києвом змагаються працівники лісництв. ВІДЕО
Порядок денний засідання постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин
04.09.2018. 11-00 год. каб.500
Питання для розгляду на комісії, з наступник внесенням до порядку денного сесії обласної ради:
1. Про припинення права користування державного підприємства “Коломийське лісове господарство” мисливськими угіддями.
Доповідає: Варварук Роман Орестович – заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства
2. Про надання товариству з обмеженою відповідальністю “Анекс-Лідер” в користування мисливських угідь.
Доповідає: Варварук Роман Орестович – заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства
3. Про регіональну цільову програму проведення лабораторно-діагностичних та лікувально-профілактичних робіт у сфері ветеринарної медицини в Івано-Франківській області на 2019-2020 роки.
Питання для розгляду на комісії, з наступник внесенням до порядку денного сесії обласної ради:
1. Про припинення права користування державного підприємства “Коломийське лісове господарство” мисливськими угіддями.
Доповідає: Варварук Роман Орестович – заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства
2. Про надання товариству з обмеженою відповідальністю “Анекс-Лідер” в користування мисливських угідь.
Доповідає: Варварук Роман Орестович – заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства
3. Про регіональну цільову програму проведення лабораторно-діагностичних та лікувально-профілактичних робіт у сфері ветеринарної медицини в Івано-Франківській області на 2019-2020 роки.
Доповідає: Гурський Роман Йосипович – начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області
4. Про звернення обласної ради щодо врегулювання статусу лісів комунальної форми власності та необхідності реформування лісової галузі.
Доповідають: Олійник Олег Богданович - генеральний директор ОКП “Івано-Франківськоблагроліс”
Прокопів Анатолій Іванович – начальник відділу земельних ресурсів та раціонального природокористування виконавчого апарату обласної ради
5. Про припинення права постійного користування землею та надання земельної ділянки на вул. Максимовича, 10 у м. Івано-Франківську.
Доповідає: Прокопів Анатолій Іванович – начальник відділу земельних ресурсів та раціонального природокористування виконавчого апарату обласної ради
6. Про затвердження Івано-Франківському геріатричному пансіонату технічної документації із землеустрою.
Доповідає: Прокопів Анатолій Іванович – начальник відділу земельних ресурсів та раціонального природокористування виконавчого апарату обласної ради
7. Про звіт постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин.
Доповідає: Приймак Іван Васильович – голова постійної комісії обласної ради
Питання для розгляду на комісії:
8. Про погодження спрямування коштів в сумі 250 тис. грн. на виконання робіт із землеустрою для Снятинського спеціалізованого агролісництва ОКП “Івано-Франківськоблагроліс”.
Доповідає: Олійник Олег Богданович - генеральний директор ОКП “Івано-Франківськоблагроліс”
9. Про звернення генерального директора приватного підприємства СЛМНДПЗГ “Чорний ліс”.
Доповідає: Басараб Сергій Михайлович – заступник голови обласної ради
10. Різне.
4. Про звернення обласної ради щодо врегулювання статусу лісів комунальної форми власності та необхідності реформування лісової галузі.
Доповідають: Олійник Олег Богданович - генеральний директор ОКП “Івано-Франківськоблагроліс”
Прокопів Анатолій Іванович – начальник відділу земельних ресурсів та раціонального природокористування виконавчого апарату обласної ради
5. Про припинення права постійного користування землею та надання земельної ділянки на вул. Максимовича, 10 у м. Івано-Франківську.
Доповідає: Прокопів Анатолій Іванович – начальник відділу земельних ресурсів та раціонального природокористування виконавчого апарату обласної ради
6. Про затвердження Івано-Франківському геріатричному пансіонату технічної документації із землеустрою.
Доповідає: Прокопів Анатолій Іванович – начальник відділу земельних ресурсів та раціонального природокористування виконавчого апарату обласної ради
7. Про звіт постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин.
Доповідає: Приймак Іван Васильович – голова постійної комісії обласної ради
Питання для розгляду на комісії:
8. Про погодження спрямування коштів в сумі 250 тис. грн. на виконання робіт із землеустрою для Снятинського спеціалізованого агролісництва ОКП “Івано-Франківськоблагроліс”.
Доповідає: Олійник Олег Богданович - генеральний директор ОКП “Івано-Франківськоблагроліс”
9. Про звернення генерального директора приватного підприємства СЛМНДПЗГ “Чорний ліс”.
Доповідає: Басараб Сергій Михайлович – заступник голови обласної ради
10. Різне.
Серпень,30, 2018 | 17:05
http://www.orada.if.ua/index.php?id=single_view_news&tx_ttnews%5Btt_news%5D=3232
http://www.orada.if.ua/index.php?id=single_view_news&tx_ttnews%5Btt_news%5D=3232
На Київщині – змагання лісорубів. ФОТО
На базі ДП «Тетерівське лісове господарство» Київського обласного і по місту Київ управління лісового та мисливського господарства відбуваються змагання працівників лісових господарств – 21 Всеукраїнський конкурс-змагання вальників лісу та 10 конкурс професійної майстерності «Кращий оператор гідроманіпулятора – 2018».
Заходи тривають сьогодні, 30 серпня, – повідомляють у Державному агентстві лісових ресурсів України.
«Вже багато років поспіль проводяться конкурси вальників лісу та операторів гідроманіпуляторів. Однак, у перспективі має бути конкурс працівників різних лісових професій. Необхідно піднімати заслужений престиж працівників лісової галузі, який є в Україні і всьому світі. Цьому є підтвердження високий професіоналізм, з яким приходять наші працівники до цих змагань», - наголосив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час відкриття конкурсів.
Вальники беруть участь у п’яти конкурсних змаганнях: заміні пилкового ланцюга бензопили, комбінованому і точному розпилюванні колод, обрізуванні гілок та звалюванні дерев.
Учасники Всеукраїнського конкурсу лісорубів – це переможці регіональних відбіркових змагань, команди ВАТ «Мотор Січ», ТОВ «Андреас Штіль» та ТОВ «Хускварна Україна». У цьому році в змаганнях братимуть участь 27 команд (понад 30 учасників, серед яких і юніори). У конкурсі професійної майстерності операторів гідроманіпулятора, який проходить паралельно, взяли участь 12 учасників.
Захід проводиться з метою популяризації професій лісозаготівельної та лісової галузей. Адже кваліфікація лісозаготівельників вкрай важлива як при заготівлі лісу, так і при виконанні вибіркових санітарних рубок та рубок догляду. Важливо акуратно зрубати дерево, не пошкодивши сусідні. Адже практично всі роботи з лісозаготівлі проводяться на складній багатоопераційній техніці та вимагають чіткості та обережності. Таким чином, від підготовленості операторів і вальників багато в чому залежить якість виконаної рубки і, як результат, – стан українських лісів.
Змагання проводяться за чинними правилами Міжнародної асоціації вальників лісу.
Зазначимо, що звалювання дерев відбувається на спеціально відведеній ділянці лісу, відповідно до належним чином оформленого дозволу – лісорубного квитка, який видається на підставі матеріалів лісовпорядкування. На місці зрубів в обов’язковому порядку відбудеться відновлення лісу. Вся заготовлена в процесі змагань деревина буде облікована і в подальшому направлена для задоволення потреб вітчизняним деревообробним підприємствам.
Довідка:
У лісових насадженнях держлісгоспів щоденно виконують роботу понад 20 тисяч лісорубів. Крім того, такі ж роботи виконуються в аграрних, військових, лісопаркових та приватних господарствах. Таким чином, чисельність людей із лісозаготівельним інструментом в Україні сягає близько 40 тисяч чоловік. Лісозаготівельні роботи – це одна із категорій надзвичайно травмонебезпечних робіт, за рівнем травмонебезпечності вона знаходиться на одному рівні з роботами у вугільній галузі.
Гірка статистика свідчить: кожен мільйон кубометрів заготівлі деревини забирає одне людське життя. Робота вальника лісу не лише вкрай небезпечна, а й надзвичайно відповідальна. Адже від його майстерності залежить результат майже столітньої праці лісівників. Майстерність роботи вальника дозволяє отримати з вирощеної деревини максимальний економічний ефект.
Висока професійна майстерність, вміння передбачити результат, враховувати особливості кліматичних та погодних умов, сезонність – це фактори, які повинні враховувати у своїй роботі вальники лісу.
джерело фото: https://www.facebook.com/forestUKR
Леся КвіткоУкраїна
Сьогодні, 17:04
Умер академик Александр Сергеевич Исаев
30 августа 2018 года на восемьдесят седьмом году жизни умер академик Российской Академии наук Александр Сергеевич Исаев, один из самых известных российских лесных ученых и организаторов лесной науки ХХ века, учитель и наставник многих выдающихся российских лесных энтомологов, лесопатологов и природоохранников, председатель Научного совета РАН по лесу, и просто замечательный человек - скромный, добрый и отзывчивый.
Александр Сергеевич Исаев родился 26 октября 1931 года в Москве, в семье профессора Московского государственного университета. Лесное образование получил в Ленинградской лесотехнической академии. Во время учебы и в первые годы после ее окончания работал инженером-таксатором Московской объединенной аэрофотолесоустроительной экспедиции, в том числе в регионах Дальнего Востока, Восточной Сибири, и немного в Карелии. С 1960 по 1979 гг. работал в Институте леса и древесины Сибирского отделения АН СССР на разных должностях от младшего научного сотрудника до директора института. В 1979 году был избран председателем президиума Красноярского филиала Сибирского отделения АН СССР, и занимал эту должность до 1988 года. В 1988 году возглавил Государственный комитет СССР по лесу, председателем которого оставался до 1991 года. В 1984 году был избран академиком АН СССР, с 1991 года - академик РАН. В 1979-1989 гг. был депутатом Совета Национальностей Верховного Совета СССР от Хакасии, в 1992-1993 гг. - председателем Высшего экологического совета Верховного Совета Российской Федерации. С 1991 года возглавлял Международный институт леса и Центр по проблемам экологии и продуктивности лесов РАН.
Александр Сергеевич - автор более чем трех сотен научных работ, в том числе десяти монографий по разным аспектам лесоведения и лесоводства. Сам Александр Сергеевич больше всего гордился своими книгами по динамике численности лесных насекомых и картами лесов СССР и России, в составлении которых принимал самое деятельное участие. Вообще, в двадцатом веке вряд ли кто-либо из руководителей лесной отрасли сделал больше, чем Исаев, для того, чтобы информация о лесах нашей страны стала более открытой и доступной для широкого круга заинтересованных лиц. Академик Исаев - один из главных в послевоенной истории нашей страны организаторов российской лесной науки, и в значительной мере - российского лесного образования. Александр Сергеевич всегда был большим сторонником и знатоком аэрокосмических методов мониторинга лесов, в первую очередь всего, что связано с воздействием на них разнообразных стихийных факторов - пожаров, вспышек численности вредителей и тому подобных, и многое сделал для развития в нашей стране методов и систем дистанционного мониторинга лесов.
И еще - Александр Сергеевич, несмотря на все высокие посты и должности, жил всегда скромно и честно, отдавая всего себя любимому делу и всегда ставя это дело превыше всех прочих жизненных благ.
Александр Сергеевич Исаев родился 26 октября 1931 года в Москве, в семье профессора Московского государственного университета. Лесное образование получил в Ленинградской лесотехнической академии. Во время учебы и в первые годы после ее окончания работал инженером-таксатором Московской объединенной аэрофотолесоустроительной экспедиции, в том числе в регионах Дальнего Востока, Восточной Сибири, и немного в Карелии. С 1960 по 1979 гг. работал в Институте леса и древесины Сибирского отделения АН СССР на разных должностях от младшего научного сотрудника до директора института. В 1979 году был избран председателем президиума Красноярского филиала Сибирского отделения АН СССР, и занимал эту должность до 1988 года. В 1988 году возглавил Государственный комитет СССР по лесу, председателем которого оставался до 1991 года. В 1984 году был избран академиком АН СССР, с 1991 года - академик РАН. В 1979-1989 гг. был депутатом Совета Национальностей Верховного Совета СССР от Хакасии, в 1992-1993 гг. - председателем Высшего экологического совета Верховного Совета Российской Федерации. С 1991 года возглавлял Международный институт леса и Центр по проблемам экологии и продуктивности лесов РАН.
Александр Сергеевич - автор более чем трех сотен научных работ, в том числе десяти монографий по разным аспектам лесоведения и лесоводства. Сам Александр Сергеевич больше всего гордился своими книгами по динамике численности лесных насекомых и картами лесов СССР и России, в составлении которых принимал самое деятельное участие. Вообще, в двадцатом веке вряд ли кто-либо из руководителей лесной отрасли сделал больше, чем Исаев, для того, чтобы информация о лесах нашей страны стала более открытой и доступной для широкого круга заинтересованных лиц. Академик Исаев - один из главных в послевоенной истории нашей страны организаторов российской лесной науки, и в значительной мере - российского лесного образования. Александр Сергеевич всегда был большим сторонником и знатоком аэрокосмических методов мониторинга лесов, в первую очередь всего, что связано с воздействием на них разнообразных стихийных факторов - пожаров, вспышек численности вредителей и тому подобных, и многое сделал для развития в нашей стране методов и систем дистанционного мониторинга лесов.
И еще - Александр Сергеевич, несмотря на все высокие посты и должности, жил всегда скромно и честно, отдавая всего себя любимому делу и всегда ставя это дело превыше всех прочих жизненных благ.
Володимир Борейко: «Якщо знищуються ліси, то не буде чистої води і чистого повітря»
Наша країна може перетворитися на пустелю, тому що в нас іде шалена вирубка лісів, викидають хімікати в річки, і йде беззаконна викачка піску з водоймищ. Але найголовніше – це забруднене повітря. Докладніше про це говоритимемо з гостем студії «Доброго ранку, Країно!» Володимир Борейко – директор громадської організації «Київський еколого-культурний центр»:
«Справа в тому, що великі підприємства про лобіювали державу, законодавців,і зараз вони практично вийшли з-під державного контролю. З січня цього року Державна екологічна інспекція не має права їх перевіряти. Вона повинна питати добро в пані Ляпіної, яка керує Державною регуляторною службою. За нашими розрахунками пані Ляпіна не дає добро. І тому можна забруднювати, можна вирубати ліси, можна добувати пісок незаконно, і нічого не буде тим, хто це робить.
Це комплексна проблем. Справа в тому, що якщо знищують ліси, то не буде чистої води і чистого повітря. Бо ліси це безкоштовні очисні споруди. Якщо ми забруднюємо повітря, то ліси будуть гинути, перш за все ліси соснові, бо вони дуже нестійкі до забруднено повітря. Тобто тут такий глухий кут. І там погано, і там погано, і там погано. І все взаємопов’язане.
У рейтингу найзабрудненіших міст опинилися не лише промисловий Маріуполь, але і Одеса, і Київ. Справа в тому, що і Одеса, і Київ страждають одним захворюванням – знищення зелених насаджень. І в Одесі, і в Києві дерева знищуються. Тобто немає очисних споруд безкоштовних. І по-друге, саме в Києві і в Одесі дуже багато транспорту. 80 відсотків забруднення повітря в Києві це автотранспорт. Держава зараз не займається питаннями, якими вона повинна займатися. Наприклад, охорона здоров’я, охорона навколишнього середовища. Є державні контрольні служби, які отримують гроші з бюджету. Вони повинні працювати. Зараз Державна екологічна служба грає в комп’ютери, бо вони не мають права перевіряти. Бізнес пролобіював таку ситуацію, що його не можна перевіряти. Вони не можуть працювати».
40 років із лісом
Мені часто доводиться спілкуватися з лісівниками. І дивна річ: у кожного за плечима – 10, 20 і більше років роботи, а то і вся трудова діяльність пов’язані з лісом. Мабуть, цю професію вибирають неспроста, ще з босоногого дитинства, успадковуючи любов до зеленого дива природи від батьків і дідів. Бо що може бути цікавішим, як побачити лісопосадки, створені власними руками, через 20-30 років; або 100-річні дуби та ялини, які викохував і доглядав твій дід?
У лісгоспах Буковини чимало працівників із трудових династій. Батьки передають власний досвід ставлення до природи своїм дітям, а ті – вже своїм.
Ліс – це не цех заводу, де можна все запрограмувати, сховатися від дощу, снігу та буревію. Тут усе підвладне природним явищам. Після зливових дощів – засуха, після сонячної тихої погоди налетить буревій або вдарить блискавка.
Дехто вважає, що ліс росте сам по собі. Та без втручання людини він не буде високопродуктивним.
Ліс – це звірі, цілюще зілля, лікарські рослини, ягоди, гриби, джерела, птахи, рослини, занесені в Червону книгу. Це, так би мовити, для задоволення та відпочинку. Але ліс має економічне значення, це передусім деревина. І ще – лісові дороги, кордон (службове житло лісника), джерела, мисливські угіддя, туристичні маршрути та стежки, вольєри для диких тварин, підгодівельні майданчики, мисливські будиночки та багато-багато іншого. За всім цим потрібно постійно прискіпливо пильнувати, аби зберегти біорізноманіття для майбутніх поколінь.
Головний лісничий Сторожинецького держлісгоспу Василь Романюк у лісовій галузі 40 років. Любов до природи йому прищепив батько, який працював лісником у Старій Красношорі, що на Сторожинеччині. Тож Василь Костянтинович ще з дитинства знайомий з усіма дивами природи та премудростями лісової справи. Лісний технікум, робота в Закарпатській області, служба в армії, в Північній групі військ, а згодом – рідна Сторожинеччина: майстер, інженер, провідний інженер, начальник лісового відділу, а з 2009 року – головний лісничий Сторожинецького держлісгоспу.
Без відриву від виробництва закінчив Архангельський лісотехнічний інститут.
Площа лісових масивів лісгоспу – 39,3 тис. га, це – 10 лісництв. На головному лісничому відповідальність за стан лісів, своєчасне проведення освітлень, прочисток, посадку лісових культур, проведення санітарних та інших рубок, облаштування рекреаційних майданчиків, захист лісу від шкідників та пожеж і багато інших завдань. Звісно, йому підпорядкований лісовий відділ, де є фахівці з різних напрямків. Є й підлеглі з інших відділів, але їхні дії потрібно скоординувати та проконтролювати. Тому не дивно, що Василь Костянтинович постійно в русі, спортивної статури, підтягнутий, завжди кудись поспішає.
– Ви гадаєте, що в лісі робота зводиться до того, аби рубати на план? – каже мій співрозмовник. – Зауважу, що з кожним роком у нас зменшується розмір головного користування. У своїй роботі ми дотримуємось матеріалів лісовпорядкування, яке проводиться кожні 10 років «Укрдержліспроектом». Тут усе розкладено по поличках: де і скільки рубати, висаджувати, проводити рубки оздоровлення, облаштовувати мисливське господарство, будувати дороги і багато інших заходів. Окрім того, в своїй роботі ми керуємось лісовим кодексом і «Правилами рубок в лісах України», директивними матеріалами Держлісагентства лісових ресурсів України та ОУЛМГ, де регламентується проведення лісогосподарських заходів. Для того, щоби зрубати ділянку лісу чи провести ту чи іншу рубку, спочатку проводимо обстеження, погоджуємо зі службою екобезпеки, лісопатологом. Потім – зйомка і відведення ділянки із зазначенням кубатури за сортиментами, матеріально-грошова оцінка – і аж тоді виписується лісорубний квиток на бланках суворої звітності, а потім розробляється технологічна карта, яку погоджуємо з відповідними службами лісгоспу. Ще додам, що відведенням ділянок займаються кілька спеціалізованих ланок з фахівців лісгоспу. Дані зйомки закріплюються в натурі діляночними стовпами.
Кожного року в лісгоспі висаджують кілька десятків гектарів лісових культур. Посадковий матеріал вирощують у лісорозсадниках, які займають площу 8 га. За цим всім ведеться постійний контроль з боку головного лісничого. Про принциповість, обізнаність Василя Романюка в лісовій справі та його вміння відстояти свою позицію знають як підлеглі, так і начальство.
За плідну працю Василь Костянтинович у 2004 році нагороджений нагрудним знаком «Відмінник лісового господарства», а в 2015 році Указом Президента України йому присвоєно звання Заслужений лісівник України.
Петро КИРСТЮК, «Відродження»
Фото Дмитра ЯКОВІЦИ
та прес-служби ДП «Сторожинецьке ЛГ»
У Канаді - рекордні лісові пожежі
Цього року у канадській тихоокеанській провінції Британська Колумбія згоріло майже 13 тис. км кв лісів.
Як пише канадський суспільний мовник CBC News, це стало антирекордом за усю історію спостережень.
“Станом на вівторок, згоріло більше 12984 км кв провінції, обійшовши попередній “рекорд”, встановлений минулого року”, - йдеться у матеріалі.
Через масштаб пожеж, уряд Британської Колумбії був вимушений знову подовжити режим надзвичайного стану. “Близько 3200 осіб були евакуйовані через лісові пожежі, ще 21800 попередили про можливість евакуації”, - зазначає СВС News.
Всього ж на території провінції наразі продовжує горіти 534 пожежі, а загалом з 1 квітня розпочалося майже 2000 пожеж, з яких чверть стали наслідком людської діяльності.
Читайте також: У Канаді вирують масштабні лісові пожежі
За даними науковців, однією з основних причин суттєвого зростання кількості лісових пожеж протягом останніх років є глобальні зміни клімату, хоча неправильні методи контролю за поширенням пожеж теж відіграли свою роль.
30.08.2018 06:36
Поліське ЛГ: розповіли подробиці методів захисту лісу від стовбурових шкідників
Поліське ЛГ: розповіли подробиці методів захисту лісу від стовбурових шкідників
Всі жителі Маневицького району останні роки спостерігають різкий темп всихання соснових насаджень, викликаних стовбуровими шкідниками (зокрема верхівковим та шестизубим короїдами).
Мабуть всі вже погоджуються, що найдієвіший метод боротьби з цими підступними шкідниками є своєчасне вирубування заражених дерев.
Для прикладу, у США де жовта сосна всихає на десятках тисяч гектарів практикується спалювання деревини на місці. Подібні методи застосовують і німці. Але Україна не є такою багатою країною щоб дозволити пропадати деревині, яка може піти на потреби народного господарства. Адже на початкових стадіях всихання по верхівковому типу комлева частина ще є здоровою і з неї можна відібрати цінні сортименти.
Проте в літній період всихання відбувається блискавично (від появи перших ознак після заселення короїдів до появи рудої хвої, а це 5-та категорія стану дерев згідно діючих «Санітарних правил в лісах України», обов’язкова до вирубування), проходить 3-4 тижні.
І в цій ситуації лісівники повинні діяти швидко і оперативно. Але не всім відомо, що від часу виявлення пошкодженого насадження до моменту рубання дерев проходить складний процес , регульований відповідними дозвільними документами. Після виявлення осередку всихання працівник лісової охорони складає повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень, де вказані причини та обсяги пошкодження, та доставляє його в лісгосп.
Під час відведення таких насаджень закладаються пробні площі. Після цього насадження обстежуються комісійно. До складу комісії що визначає доцільність призначення санітарної рубки входять представники лісгоспу, представники лісозахисного підприємства (інженери-лісопатологи) та представники органів місцевого самоврядування.
07:30 30.08.2018
https://manevychi.rayon.in.ua/topics/2507-poliske-lg-rozpovili-podrobitsi-metodiv-zahistu-lisu-vid-stovburovih-shkidnikiv
Всі жителі Маневицького району останні роки спостерігають різкий темп всихання соснових насаджень, викликаних стовбуровими шкідниками (зокрема верхівковим та шестизубим короїдами).
Мабуть всі вже погоджуються, що найдієвіший метод боротьби з цими підступними шкідниками є своєчасне вирубування заражених дерев.
«Застосування хімічних методів боротьби може нанести непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей. У різних країнах по різному підходять до питання боротьби з такими шкідниками», – розповідає інженер захисту лісу ДП «Поліське ЛГ» Руслан Навроцький.
Для прикладу, у США де жовта сосна всихає на десятках тисяч гектарів практикується спалювання деревини на місці. Подібні методи застосовують і німці. Але Україна не є такою багатою країною щоб дозволити пропадати деревині, яка може піти на потреби народного господарства. Адже на початкових стадіях всихання по верхівковому типу комлева частина ще є здоровою і з неї можна відібрати цінні сортименти.
Проте в літній період всихання відбувається блискавично (від появи перших ознак після заселення короїдів до появи рудої хвої, а це 5-та категорія стану дерев згідно діючих «Санітарних правил в лісах України», обов’язкова до вирубування), проходить 3-4 тижні.
І в цій ситуації лісівники повинні діяти швидко і оперативно. Але не всім відомо, що від часу виявлення пошкодженого насадження до моменту рубання дерев проходить складний процес , регульований відповідними дозвільними документами. Після виявлення осередку всихання працівник лісової охорони складає повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень, де вказані причини та обсяги пошкодження, та доставляє його в лісгосп.
Під час відведення таких насаджень закладаються пробні площі. Після цього насадження обстежуються комісійно. До складу комісії що визначає доцільність призначення санітарної рубки входять представники лісгоспу, представники лісозахисного підприємства (інженери-лісопатологи) та представники органів місцевого самоврядування.
«За результатами такого обстеження складається акт обстеження насаджень, що потребують санітарної рубки, де обгрунтовується її необхідність. На основі акту лісопатологічного обстеження складається перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів, погоджений лісозахисним підприємством та обласним управлінням лісового і мисливського господарства. Перелік оприлюднюється на сайті управління лісового господарства. Складається перелік у строгій відповідності до вимог «Санітарних правил в лісах України», – зазначає Руслан.Працівники лісової охорони ДП «Поліське ЛГ» проходять тренінги та навчання з правильного визначення причин всихання лісових насаджень та оформлення дозвільних документів. В залежності від того як швидко реагуватимуть та застосовуватимуть запобіжних заходів лісівники, буде розвиватися спалах розвитку стовбурових шкідників, який до речі, за прогнозами науковців у 2018-2019 роках досягне свого піку.
07:30 30.08.2018
https://manevychi.rayon.in.ua/topics/2507-poliske-lg-rozpovili-podrobitsi-metodiv-zahistu-lisu-vid-stovburovih-shkidnikiv
Биологи предупредили о вторжении в Беларусь чужеродного жука-вредителя
Жук Agrilus planipennis, или ясеневая изумрудная узкотелая златка, — вредитель из лесов Китая и Дальнего Востока России.
Исследователи из Института проблем экологии и эволюции РАН изучили темпы экспансии ясеневой изумрудной узкотелой златки, недавно завезенной в Москву из Восточной Азии, и оценили вероятность ее дальнейшего распространения на запад. Вероятность захвата златкой стран Европы уже в 2022 году ученые оценивают как крайне невысокую, а вот для граничащих с Россией регионов стран бывшего СССР: Литвы, Украины и Беларуси — этот риск может достигать 40%. Соответствующая статья опубликована в Ecology&Evolution, кратко об этом сообщает издание «Чердак».
Изображение: Forestry Images / wikimedia.org
Жук Agrilus planipennis, или ясеневая изумрудная узкотелая златка, — вредитель из лесов Китая и Дальнего Востока России, где он добился лишь умеренных успехов, не представляя опасности для существования местных видов. Около 15 лет назад он при невыясненных обстоятельствах впервые оказался в Москве. В этом городе, как и в Центральной России в целом, в зеленых насаждениях широко применялся ясень пенсильванский — крупное дерево, устойчивое к выхлопным газам, дорожной соли и другим негативным факторам, типичным для крупных городов. Однако он оказался крайне уязвим для нового вредителя азиатского происхождения.
Авторы нового исследования обобщили имеющиеся данные относительно точек, где точно зарегистрировано наличие узкотелых златок, которых оказалось не так много. Основным центром их базирования продолжает оставаться Москва, и пока границы распространения вредителя ограничены с севера — Ярославлем, с юга — Воронежем, с востока — Мичуринском, а с запада — Тверью и Вязьмой. Тем не менее имеющиеся данные неполны, поэтому фактическая ситуация может быть чуть хуже. Основываясь на скорости распространения изумрудной узкотелой златки из Москвы в указанные города, исследователи смоделировали возможную скорость распространения вредителя дальше, в особенности на запад.
Оказалось, что дальше Московской области распространение вредителя естественным образом замедляется. Возможно, какую-то роль в этом сыграло то, что за пределами больших городов с их крайне большими массивами пенсильванских ясеней у узкотелой златки просто нет достаточной кормовой базы. Тем не менее, несмотря на то что она сама не может преодолеть пространство между большими городами, рано или поздно она будет занесена человеком во все более отдаленные регионы. Согласно моделированию авторов работы, уже к 2022 году вредитель может достигнуть Беларуси, Украины и Литвы с вероятностью до 40 процентов. В то же время его распространение продолжит быть медленным. Вероятность того, что к 2022 году златка достигнет западных частей указанных европейских стран, — всего 15 процентов. В то же время в Европейской России ее ареал значительно расширится.
Последнее может представлять заметную угрозу. На юге страны ясень пенсильванский, особо уязвимый для нового вредителя, распространен куда шире ясеня обыкновенного, поскольку пенсильванский более засухоустойчив. Появление в этих районах златки может означать гибель большой части зеленых насаждений.
Исследователи отмечают, что ясень маньчжурский, типичный для российского Дальнего Востока, родины узкотелой златки, весьма устойчив к ней. Впрочем, это пока никак не помогает бороться со златкой в европейской части России, поскольку здесь городские озеленители предпочитают выращивать пенсильванский, а не маньчжурский ясень. Поэтому следует ожидать, что экспансия узкотелой златки и в Москве, и в ряде других регионов Европейской России продолжит протекать довольно бурно.
Автор: TUT.BY
Исследователи из Института проблем экологии и эволюции РАН изучили темпы экспансии ясеневой изумрудной узкотелой златки, недавно завезенной в Москву из Восточной Азии, и оценили вероятность ее дальнейшего распространения на запад. Вероятность захвата златкой стран Европы уже в 2022 году ученые оценивают как крайне невысокую, а вот для граничащих с Россией регионов стран бывшего СССР: Литвы, Украины и Беларуси — этот риск может достигать 40%. Соответствующая статья опубликована в Ecology&Evolution, кратко об этом сообщает издание «Чердак».
Изображение: Forestry Images / wikimedia.org
Жук Agrilus planipennis, или ясеневая изумрудная узкотелая златка, — вредитель из лесов Китая и Дальнего Востока России, где он добился лишь умеренных успехов, не представляя опасности для существования местных видов. Около 15 лет назад он при невыясненных обстоятельствах впервые оказался в Москве. В этом городе, как и в Центральной России в целом, в зеленых насаждениях широко применялся ясень пенсильванский — крупное дерево, устойчивое к выхлопным газам, дорожной соли и другим негативным факторам, типичным для крупных городов. Однако он оказался крайне уязвим для нового вредителя азиатского происхождения.
Авторы нового исследования обобщили имеющиеся данные относительно точек, где точно зарегистрировано наличие узкотелых златок, которых оказалось не так много. Основным центром их базирования продолжает оставаться Москва, и пока границы распространения вредителя ограничены с севера — Ярославлем, с юга — Воронежем, с востока — Мичуринском, а с запада — Тверью и Вязьмой. Тем не менее имеющиеся данные неполны, поэтому фактическая ситуация может быть чуть хуже. Основываясь на скорости распространения изумрудной узкотелой златки из Москвы в указанные города, исследователи смоделировали возможную скорость распространения вредителя дальше, в особенности на запад.
Оказалось, что дальше Московской области распространение вредителя естественным образом замедляется. Возможно, какую-то роль в этом сыграло то, что за пределами больших городов с их крайне большими массивами пенсильванских ясеней у узкотелой златки просто нет достаточной кормовой базы. Тем не менее, несмотря на то что она сама не может преодолеть пространство между большими городами, рано или поздно она будет занесена человеком во все более отдаленные регионы. Согласно моделированию авторов работы, уже к 2022 году вредитель может достигнуть Беларуси, Украины и Литвы с вероятностью до 40 процентов. В то же время его распространение продолжит быть медленным. Вероятность того, что к 2022 году златка достигнет западных частей указанных европейских стран, — всего 15 процентов. В то же время в Европейской России ее ареал значительно расширится.
Последнее может представлять заметную угрозу. На юге страны ясень пенсильванский, особо уязвимый для нового вредителя, распространен куда шире ясеня обыкновенного, поскольку пенсильванский более засухоустойчив. Появление в этих районах златки может означать гибель большой части зеленых насаждений.
Исследователи отмечают, что ясень маньчжурский, типичный для российского Дальнего Востока, родины узкотелой златки, весьма устойчив к ней. Впрочем, это пока никак не помогает бороться со златкой в европейской части России, поскольку здесь городские озеленители предпочитают выращивать пенсильванский, а не маньчжурский ясень. Поэтому следует ожидать, что экспансия узкотелой златки и в Москве, и в ряде других регионов Европейской России продолжит протекать довольно бурно.
Автор: TUT.BY
