Зберегти український ліс: Цьогоріч лісники зібрали рекордний врожай насіння цінних лісових порід. ФОТО. ВІДЕО

27.10.2018

Щедрий врожай жолудя на Львівщині, Львівське ОУЛМГ. ФОТО Ресурс


Багатим нинішній рік видався на врожай жолудя, кажуть українські лісівники, але трапляється це раз на 5-7 років.Саме зараз гаряча пора у лісівників – триває осіння лісокультурна кампанія: збір якісного насіння, підготовка ґрунтів, рихлення борозни до майбутньої осінньої, а потім весняної посадок дерев. Лісові фахівці стверджують, що це чи не найважливіший етап у закладанні майбутніх лісів, бо без правильного збору, обробки і зберігання насіння лісових культур – хорошого лісу не вийде, пише УКРОП із посиланням на Ресурс. 

Збір жолудя на Київщині, фото Київського ОУЛМГ. ФОТО РесурсДля майбутніх лісів цінні усі породи дерев: дуб, модрина, бук, клен, сосна, липа, береза, каштан, горіх, черешня тощо. Отже збір насіння кожної лісокультури має свої певні правила. Велике насіння порід дуба, бука, клена лісівники зазвичай збирають після його опадання. Фахівці кажуть, що більш слабке насіння дерево втрачає першим, а лише потім можна чекати на сильне і якісне.

Наприклад, лісопідприємства Волині вже цієї осені заготовили його майже 120 тонн. На Львівщині, зокрема лише один Самбірський лісгосп зібрав 12000 кг.

А в Тульчинському лісовому господарстві, що на Вінниччині, результат важкої праці протягом двох днів (!) – це 13 тонн висіяного лісового насіння, з них 11 тонн насіння дуба, решта горіх, липа, черешня тощо.

А на Волині дубом хочуть засіяти 16 гектарів. В тому числі 2 гектари – на території державного підприємства “Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр”, що розташований у селі Гаразджа.

ФОТО Ресурс

Цікаво, що саме на його базі колись створили перший в Україні насінневий банк лісокультур у далекому 2007-му році. Окрім основних лісоутворюючих порід, тут зберігають насіння ялини європейської, модрини, вільхи, берези, ясена, клена, горобини чорноплідної, калини, спіреї тощо.

Банк насіння являє собою два автономних сховища, в кожному – свій температурний режим. Жолуді зберігаються – у пластмасових бочках по 50 кг у кожній при температурі від 1 до 5 градусів.

Насіння шишок зберігають у 10-літрових скляних бутлях при температурі 0-3 градусів.

Саме в таких комфортних для нього температурах має зберігатися насіння для майбутнього українського лісу.

Так зберігають майбутній ліс, фото Волинського ОУЛМГ

Спеціалісти волинської насінневої бази розповідають, що в одному деситилітровому бутлі зберігається 5 кг насіння сосни. Це – 150 тисяч насінин, з якого можна виростити 20 га лісу!

Цікаво, що насіння сосни спочатку сушать у спеціальних шишкосушарнях, потім його очищують в спеціальних шишкоочисних машинах, відбираючи найкраще.



ФОТО Ресурсфото Волинського ОУЛМГ



ФОТО Ресурс

Щодо насіння дуба: до того, як він потрапить в землю, щоб претворитися з тендітних саджанців на молодий ліс, воно повинно пройти необхідну обробку: калібрування, флотацію,термообробку, а потім зберігається у спеціальних холодильниках. Там жолуді можуть перебувати до 5 років, насінню це не шкодить, навіть після цього вони придатні як посадковий матеріал.

Під час флотації жолуді занурюють у воду – неякісне насіння відразу спливає. Потім на відібрані після флотації жолуді чекає термотерапія.

фото Хмельницького ОУЛМГ

Термотерапія – це занурення насіння дуба в спеціальну термоустановку з водою, температура якої має бути 45 градусів. Протягом трьох годин жолуді “купають” у такій гарячій ванній, щоб обробити від грибків і шкідливих мікроорганізмів, що надасть насінню, а потім і саджанцям стійкого імунітету від хвороб.Устакування для обробки жолудя у Вінницькому ОУЛМГ. ФОТО Ресурс

Холодильник для жолудів. ФОТО Ресурс

Лише після такої ретельної обробки жолудь потрапляє до борозни.

Лісонасаджувальні роботи в Жовківському лісгоспі.ФОТО Ресурс



ФОТО Ресурсфото Волинського ОУЛМГ

Лісовий розсадник у Черкаському держлісгоспі. ФОТО Ресурс

Лісовий розсадник в Коропецькому лісництві (Тернопільщина). ФОТО Ресурс

ФОТО Ресурс

Нова теплиця площею 450 м кв., у якій вирощують посадковий матеріал із закритою кореневою системою в Іллінецькому лісгоспі (Вінниччина)

Після посіву дуба звичайного, робота триватиме: лісівники будуть заготовляти й переробляти насіння інших лісових порід, в тому числі – модрини європейської, що також вражає своїм приростом.

У Волинському лісівництві кажуть, що насадження модрини є більш стійкими до різноманітних пошкоджень та хвороб, у тому числі спричинених верхівковим короїдом. Через це модрина європейська садиться і одинично, по 100 -200 штук на гектар, і створюються плантаційні культури.

Це швидкоросла порода і у віці 30 років вона дає на один гектар запасу по кубомасі близько 500 метрів кубічних. Для порівняння: сосна звичайна і дуб звичайний такий об’єм деревини можуть давати в стиглому віці – тобто у 80-100-120 років…



ФОТО Ресурс

Дворічна модрина, фото Волинського ОУЛМГ

А лісівники Скулинського лісництва Ковельського лісгоспу до цьогорічного осіннього саджання лісу підійшли творчо – присвятили його Лесі Українці та її “Лісовій пісні”.

http://укроп.org/зберегти-український-ліс-цьогоріч-лі/

Далі...

На Бродівщині мізкували над тим, як боротися з жуком-короїдом

На виїзній нараді-семінарі, що відбулася на базі державного підприємства «Бродівське лісове господарство» порушили питання боротьби із жуком-короїдом.

Про це повідомляє прес-служба ЛОДА.

Фахівці розповіли про причини всихання дерев, поінформували про масштаби пошкоджених соснових насаджень у Львівській області. В межах наради представили результати лабораторних аналізів видового складу патогенних грибів та комах-фітофагів із осередків всихання сосни. Наковці проаналізували етапи ураження і відмирання деревини і наочно продемонстрували це на зразках зрізів уражених дерев. Учасникам продемонстрували, що навіть при зеленій кроні та здоровому пні, на висоті 6 метрів дерево уже зазнає грибкових уражень. Відтак, пояснили, що здолати шкідника допоможе лише вчасна вирубка ділянок, вражених жуком. Лісівники закликали представників органів місцевої влади не бути байдужими та сприяти у боротьбі з цим шкідником лісу, адже його нашестя утворює нові спалахи всихання.

Зазначимо, що проблема всихання соснових деревостанів є актуальною сьогодні для всієї України – площа всихаючих дерев збільшується. Під час обстеження соснових насаджень фахівці з’ясували, що серед стовбурових шкідників домінує верхівковий короїд. Цього жука зазвичай не вважали небезпечним шкідником, оскільки він заселяє гілки та верхівки дерев, а не ділову частину стовбурів. Однак, цикл розвитку шкідника проходить під корою у кронах дерев, стрімко поширюється та уражує соснові насадження, які ослаблені через аномальну посуху останніх років. Уражені короїдами соснові ділянки видно неозброєним оком. Хвоя на деревах починає жовтіти і згодом стає бурого кольору, починаючи з верхівки, а деревина втрачає свою господарську цінність.

Leopolis.news

18:04 26 Жовтня 2018

Фото: ЛОДА

Далі...

Усыхание лесов в Украине: с бюрократией бороться тяжелее, чем с короедом

На фото читатель может увидеть, как погибли прекрасные лесные культуры ели обыкновенной, подчиненные службе автомобильных дорог. Участок находится над трассой Винница-Хмельник, у населенного пункта Кожухов, вблизи 41 квартала Хмельницкого лесничества ГП «Хмельницкий лесхоз».







А насаждениям этим всего лишь 40-45 лет. Очень тогда нравилось всем, чтобы вдоль дороги на Винницу высаживались ряды елей! В недалеком прошлом всего за несколько лет работники лесной охраны двух лесничеств высадили здесь ель вдоль всего пути! Сложная и нелегкая это была работа, тем более, что для Хмельницкого гослесхоза - внеплановая ... Особенно лесоводам донимали воры елок перед новогодними праздниками. Много было тогда работы у лесников Величко А.П. и Лецика Д. А.! Однако когда ели выросли большими, то это была просто невероятная красота: на фоне стены леса из лиственных пород выделялись пышные красавицы-ели. Зимой это вообще выглядело, как в сказке.

И сейчас также все как в сказке. Страшной сказке !!! Стоят рядами мертвые ели, инфицируют по соседству лесные участки ГП «Хмельницкий лесхоз», вот-вот упадут на дорогу, на людей, на автомобили .... Так кто же и когда услышит лесоводов-профессионалов, которые бьют тревогу? Ведь усыхают зеленые легкие государства!

На начало 2018 года площадь лесов государственного лесного фонда Винницкой области, охваченных усыханием, составляла почти четыре с половиной тысячи гектаров. Усыхает дуб, ясень, граб, ель, сосна. За последнее десятилетие усыхание ели европейской от жука-короеда охватило около 1 тыс. га лесов Подолья (почти 40 процентов от всех еловых древостоев), усыхание сосны обыкновенной охватило около 100 га.
Патологическим процессам способствуют вредители, болезни и глобальные изменения климата. Обычно вредитель дает два поколения за период, а в условиях удлиненного лета - до 5 поколений! Климатические изменения приводят к аномальным природным явлениям (ледолом, ураган, засухи способствуют возникновению пожаров). Все это в совокупности со снижением грунтовых вод, изменением гидрорежима почвы уменьшает устойчивость лесов и способность сопротивляться патогенам.

Патологические процессы в лесах происходят не выборочно, а массово! «Ржавые» пятна мертвых древостоев режут глаз, когда рассматриваешь лесные пейзажи, предусмотрительно поднимают головы прохожие на аллеях в городских парках, скверах, увидев еще вчера зеленую, а сегодня уже сухую ель ... Для борьбы с вредителем используются в незначительной степени феромонные ловушки, помогают регулировать численность вредителя естественные враги вредителей - энтомофаги и птицы. Но лучший способ борьбы - это своевременная локализация очага вредителей.

Лес - это собственность государства. А лесоводы - это хозяева, главная задача которых воспроизводить, рационально использовать и охранять лесные культуры. Поэтому когда появляется тенденция к патологическим процессам, основная задача работников лесного хозяйства - своевременно локализовать очаги вредителя и не допустить распространения его на другие деревья. Очаг следует своевременно изолировать, срубить, как можно скорее вывезти и осуществить мероприятия по очистке лесосеки после рубки (сжигание коры, измельчения порубочных остатков). Эти меры позволяют спасти здоровые деревья, а заготовленную древесину реализовать по максимально возможной цене. Если не убрать вовремя инфицированное дерево, то в следующем году вредитель размножится и заселит от 30 до 170 деревьев!

Почему же мы теряем лесные насаждения? Потому что специалистам-лесопатологам и лесникам связывает руки законодательная бюрократия. Существующие нормативные документы не позволяют вовремя забрать свежезаселенные вредителем деревья, если те не имеют определенного перечня признаков. Для сравнения - в соседней Беларуси решение о санитарной рубке принимает лесничий, без комиссии. В США срезают пораженную часть плюс буферную зону 50 метров - и все сжигают.

Вставляют палки в колеса и искусственно созданные антилесные пиар-кампании, которые поливают грязью лесное хозяйство и безосновательно, используя фейковые фотографии, факты, обвиняют лесоводов в уничтожении украинского леса.

Лесоводы Винницкой и всей Украины кричат ​​об этой насущной беду общегосударственного уровня, требуют решения этой проблемы! Кто и когда услышит профессионалов-лесоводов? ..



По материалам vinwood.gov.ua

Татьяна Кузьменко, член редколлегии 

Собкор интернет-издания "AtmWood. Дерево-промышленный вестник"

АВТОР: ИРИНА ЖЕЛЕЗНЯК | ОПУБЛИКОВАНО: ОКТЯБРЬ 25, 2018 В 08:43

http://atmwood.com.ua/2018/10/25/usyxanie-lesov-v-ukraine-s-byurokratiej-borotsya-tyazhelee-chem-s-koroedom/

Далі...

У області створили 11 лісових заказників місцевого значення

Під час сесії Львівської обласної ради депутати з метою збереження та відтворення цінних деревних насаджень та природного біорізноманіття області підтримали створення 11 лісових заказників місцевого значення в межах ОКС ЛГП «Галсільліс». Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі ЛОР.

Зокрема, рішенням обласних депутатів створили заказники: «Вислобоки» у Кам’янка-Бузькому районі, «Ангелівка» у Буському районі, «Сможанка» у Сколівському районі, «Гаївка» у Дрогобицькому районі, «Верхнє» у Турківському районі, «Моршинське узлісся» у Стрийському районі, «Підлипницький» у Жовківськомурайоні, «Під Закладом» у Миколаївському районі, «Білий берег» у Перемишлянському районі, «Бачина» у Старосамбірському районі та «Нивки» у Сокальському районі.

З переліком територій та об’єктів, на яких створюються об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення можна ознайомитися тут.

Як повідомляв Львівський портал, депутат Львівської обласної ради Іван Собко пропонує найняти охоронну фірму для того, щоб вберегти від масових рубок лісництва Старосамбірського району, які мають включити до нацпарку.

Дарина Смеречанська
27 Жовтня 2018, 12:15 | 

https://portal.lviv.ua/news/2018/10/27/u-obalsti-stvorili-11-lisovih-zakaznikiv-mistsevogo-znachennya

Далі...

Які вони найстаріші дерева планети? 9 світлин пралісів, в тому числі українського

Праліси – унікальні лісові екосистеми, які не зазнали змін внаслідок втручання людини.

У світі подібні праліси збереглися майже на всіх континентах.

Вони різняться за своєю структурою і живим світом, який їх населяє.

За даними міжнародної громадської організації WWF, в Україні острівці незайманих лісів залишились у Карпатах і, ймовірно, ще на Поліссі.

Профільне видання Tree Hugger пише, що у світових масштабах недоторканих та найстаріших лісів збереглося не так вже й багато.

Але є місця де ще можна побачити значні залишки віковічного лісового покриву.

1

Національний ліс Тонґасс (Аляска, США)


Це найбільше національне лісове господарство в Америці площею в 6,8 млн га з найнезайманішим узбережним помірним дощовим лісом у світі.

Науковці припускають, що окремі ділянки цього лісу сягають віку у кілька тисячоліть, деяким деревам понад 800 років.

National Geographic описує Тонґасс як "винятково багату екосистему, що містить більше органічної біомаси на один гектар, ніж будь-який інший ліс, включно із тропічними джунглями.

І це навіть не враховуючи не менш буйні "ліси" з морських водоростей, які захоплюють узбережжя Тонґассу в період відпливу".

Тонґасс – це майже третина всіх помірних дощових старовікових лісів, які ще існують на планеті. Цей парк також є домівкою для неймовірної кількості диких тварин, серед яких п’ять видів тихоокеанських лососів, ведмеді грізлі, вовки, олень чорнохвостий, орлан білоголовий і довгодзьобий пижик.

2

Ліс Вайпоуа (Нова Зеландія)


З прибуттям європейських поселенців до Нової Зеландії у ХІХ ст. ліс Вайпоуа, як і більшість місцевих лісів, зазнав серйозної експлуатації.

Довгоживучі хвойні дерева каурі (на фото) – найбільші гіганти дикої гущавини Північного Острова – валилися тисячами для виготовлення корабельних щогл і рей.

У 1952 році Вайпоуа і сусідні ліси отримали заповідний статус і тепер тамтешні дерева можуть жити і розвиватися так, як вони робили це упродовж минулих тисячоліть.

На щастя, каурі залишилося ще доволі багато. Найстаріше дерево Вайпоуа називається Тане Махута, що означає "Володар Лісу". Цей поважний "дідусь" має висоту понад 45 метрів, а його вік оцінюють від 1250 до 2500 років.

3

Дощовий ліс Дейнтрі (Австралія)


Дощовий ліс Дейнтрі охоплює територію в приблизно 1,2 тис. км² і утворює найбільшу суцільну ділянку тропічного дощового лісу в Австралії.

Припускають, що вік цього неймовірного лісу сягає 180 мільйонів років, і це на десятки мільйонів більше, за Амазонський дощовий ліс.

Цей ліс-патріарх надає притулок тисячам видів диких тварин, серед яких 107 видів ссавців, 368 видів птахів, 113 видів рептилій та 51 вид земноводних, і це не рахуючи безхребетних. Значна кількість цих видів є ендемічною для цієї території.

Ліс Дейнтрі входить до світової спадщини ЮНЕСКО.

4

Ліс на острові Якусіма (Японія)


Якусіма – це помірний дощовий праліс, який простягається з середини округлого гористого однойменного острова. У 1993 році ЮНЕСКО внесла цю територію до переліку місць світової спадщини.

Серед усіх неймовірних цікавинок цього лісу, вирізняються японські кедри – криптомерії, декотрі з яких живуть вже тисячі років.

Туманна замшіла атмосфера цього лісу надихнула режисера Хаяо Міядзакі на створення фільму-аніме "Принцеса Мононоке". Раніше Якусіма надихав аристократів епохи Едо в XVII ст., які намагалися відтворити його ауру в своїх садах на головних островах Японії.

5

Ліс прадавніх остистих сосен (Каліфорнія, США)

Місця, де ростуть остисті сосни, можливо не виглядають як типовий казковий ліс – з колонами дерев та туманним повітрям, пронизаним сонячним світлом. Однак, вони теж по-своєму вражають.

На узгір’ях поблизу Національного парку "Секвоя", на висоті трьох тисяч метрів, живуть одні з найстаріших дерев Землі. Своїми вузлуватими покрученими формами ці сосни кидають виклик людській уяві.

Вік найбільш древнього тутешнього старожила Мафусаїла оцінюють у 4841 рік. Це дерево живе ще з тих часів, коли будувалися перші єгипетські піраміди.

Місце розташування Мафусаїла тримають у секреті – аби захистити від надмірного інтересу туристів.

6

Біловезька пуща (Польща і Білорусь)

Цей об’єкт спадщини ЮНЕСКО, який простягся через кордон Польщі та Білорусі, – один з останніх пралісів у Європі. Біловезька пуща займає площу у майже 1500 км² і приховує багато цікавого.

Як комплекс низинних лісів, вона відповідає нашим класичним уявленням про ліс.

Також, як визначає ЮНЕСКО, Пуща має виняткове значення для збереження природи завдяки обширним незайманим територіям.

Біловезькі ліси населяють 59 видів ссавців, понад 250 видів птахів, 13 земноводних, 7 видів плазунів і понад 12 тис. видів безхребетних.

Втім, справжня вишенька на цьому лісовому торті – це зубри. Свого часу вони були на межі зникнення – їх залишалося п’ять-шість десятків особин в неволі. Зубрів було відновлено в зоопарках та заказниках і повернуто в природу саме в Біловезькій Пущі. Зараз їх там близько тисячі.

7

Ліс Таркін (Тасманія, Австралія)

Від нього перехоплює подих (чи, власне, навпаки, – хочеться дихати на повні груди).

Ця територія є найбільшим в Австралії диким суцільним дощовим лісом, і другим за величиною у світі – дуже важливе місце для планети.

Дехто говорить, що побачити цей ліс – це наче підглянути, якою була Земля 300 мільйонів років тому.

Тут є гірські хребти, системи річок і печер, вересовища, а ще – узбережжя з піщаними пляжами, трав’янистим рідколіссям і прибережними пустищами. Серед багатьох вартих уваги живих створінь вирізняються трьохтисячолітні лагаростробоси Франкліна (сосни Хуона) – одні з найбільш довгоживучих організмів на Землі.

На превеликий жаль, більше, ніж три чверті дощових лісів Австралії були безповоротно знищені. Тому, зараз активісти так старанно працюють, щоб захистити Таркін від видобування корисних копалин і лісозаготівлі, які процвітають в середовищі дикої природи.

8

Ліс Какамеґа (Кенія, Африка)

Кенійський ліс Какамеґа – це все, що залишилося від одного з найбільших пралісів на планеті. Його площа сьогодні нараховує майже 23 тис. га.

Згідно з деякими дослідженнями, половина лісу була втрачена лише за останні 40 років внаслідок деструктивного поєднання модернізації, віськових дій та надмірного використання ресурсів.

Зрештою, і те, що залишилося, – справді вражає і зберігає величезне багатство флори та фауни. Цей ліс все ще слугує домівкою для більш ніж 300 видів птахів, безлічі мавп і неймовірних 700-річних дерев інжиру.

9

Карпати та Полісся (Україна)

Скільки саме в Україні пралісів зараз з’ясовують учасники спеціального проекту від Всесвітнього фонду природи в Україні.

"Ці ліси тривалий час були недоступні людині. WWF в Україні разом з іншими організаціями виявили близько 100 тис. га старовікових лісів та пралісів, – розповідає Роман Волосянчук, науковець, який організовував проект "перепису" пралісів.

На Поліссі ми лише розпочинаємо масштабні дослідження. За попередньою оцінкою, там могли ще зберегтися від 10 до 20 тис. га майже непорушенихлюдиною лісів.

На жаль, з розвитком лісозаготівельної техніки, в Україні і світі площа таких лісів стає все меншою. Після втручання праліси вже не можливо відновити до первинного стану. Саме тому вони потребують серйозного захисту і пильної охорони".

Переклала про праліси світу Галина Когуч

https://life.pravda.com.ua/travel/5bd2e096d0630/

Далі...

Украина предлагает Беларуси создать совместный координационный центр по лесозащите

Украина предлагает Беларуси создать совместный координационный центр по лесозащите, сообщили в пресс-службе Министерства лесного хозяйства.


Рабочий визит делегации Украины в Беларусь состоялся 24-26 октября. Группу украинских лесоводов возглавил заместитель председателя Государственного агентства лесных ресурсов Украины Владимир Бондарь. В течение трех дней делегация познакомилась с организацией ведения охотничьего хозяйства и экологического туризма в Беларуси, процессом заготовки и переработки древесины, работой по лесовосстановлению. Особое внимание украинские коллеги уделили опыту борьбы белорусских лесоводов с усыханием сосновых насаждений. Эта проблема актуальна для Украины: общая площадь усыхания в этой стране составляет более 400 тыс. га, из них половина приходится на сосновые насаждения.

Министр лесного хозяйства Беларуси Виталий Дрожжа на двусторонней встрече подчеркнул, что сотрудничество лесоводов имеет давнюю историю и весомые результаты. "Между нашими странами подписано немало документов о сотрудничестве. На мой взгляд, наша задача сегодня все это актуализировать, придать этой работе новый импульс. Нам интересны ваши наработки, убежден, что наш опыт окажется полезным и для вас", - добавил он.

В свою очередь Владимир Бондарь отметил, что подходы к организации ведения лесного хозяйства в двух странах довольно похожи, однако есть существенное различие: в Беларуси Министерство лесного хозяйства как госорган может формировать политику в области ведения лесного хозяйства, что позволяет оперативно принимать те или иные важные решения. Государственное агентство лесных ресурсов Украины таким правом не наделено, что, безусловно, сказывается на работе лесоводов.

По словам Владимира Бондаря, существенное влияние на работу украинских лесоводов оказывает также общественность, которая зачастую не понимает необходимости проведения тех или иных лесохозяйственных мероприятий. "Проблема короедного усыхания является для нас ключевой. Объем пострадавших насаждений у нас более чем в два раза выше, чем в Беларуси. И наряду с объективными тому причинами, есть и субъективные: общество в большинстве своем не понимает сути этой проблемы. У себя, в Украине, мы часто можем слышать, что лесники сами придумали эту проблему, чтобы рубить лес, что природа может урегулировать все сама. Такой подход только тормозит решение проблемы", - поделился представитель Украины.

Владимир Бондарь сообщил, что и белорусские, и украинские ученые сходятся во мнении, что при эффективной работе проблему можно взять под контроль в течение 2-3 лет. "Но если в Беларуси от обнаружения очага до решения вопроса проходят считаные дни, то у нас - около двух месяцев. Процедура очень сложная, и пока мы ее проводим, очаг распространяется дальше", - добавил Бондарь.

По мнению Владимира Бондаря, создание белорусско-украинского координационного центра по лесозащите позволило бы существенно повысить эффективность работы в этом направлении. "Мы с удовольствием поддержим ваше предложение и приложим максимум усилий для того, чтобы справиться с этой бедой", - заявил Виталий Дрожжа.

Одним из учреждений, которое посетила делегация Украины, стал Гомельский опытный лесхоз. Как и во всей области, здесь борются с атаками жука-короеда. Руководство лесхоза и Гомельского государственного производственного лесохозяйственного объединения рассказало украинским коллегам об организации санитарно-оздоровительных мероприятий в усыхающих сосновых насаждениях.

Украинскую сторону интересовал опыт Беларуси по увеличению лесистости территории, борьбы с незаконными рубками, эффективность содержания охотничьих комплексов. Делегация ознакомилась с работой Центра повышения квалификации работников лесного хозяйства, ГУ "Беллесозащита", РУП "Белгослес", Республиканского лесного селекционно-семеноводческого центра, посетила Копыльский опытный лесхоз.

https://newsgomel.by/news/society/ukraina-predlagaet-belarusi-sozdat-sovmestnyy-koordinatsionnyy-tsentr-po-lesozashchite-.html

Далі...

На шляху до електронного лісівництва в Україні

У Києві відбувся круглий стіл, організований “Лісовою вартою”, проектом WWF в Україні. Його тема — “Зниження ризику обігу незаконної деревини під час її транспортування”. За результатами обговорення вже незабаром на розгляд Верховної Ради винесуть законопроект про створення Єдиної інформаційної системи в галузі обігу деревини

Серед усього йдеться про введення конфіскації деревини та транспорту в разі виявлення деревини без відповідних супровідних документів.

Тема незаконного обігу деревини — важливий напрям праці WWF в Україні впродовж кількох останніх років. Круглий стіл став черговим значним кроком у цій справі.

Про що йдеться і чому це важливо

Покращення законодавства — один із шляхів, яким WWF в Україні намагається запровадити сталий та відповідальний підходи до ведення лісового господарства. Нагальним питанням тут є запуск ефективної системи контролю за перевезенням деревини за допомогою електронного обліку ведення лісових господарств. Якщо всі дії лісокористувачів одразу відбиватимуться в мережевій базі даних, це, звісно, значно зменшить простір для зловживань та порушень.

Це важлива складова електронного лісництва, яка забезпечила б максимальну прозорість у цій галузі.

Така централізована база даних в Україні вже є. Йдеться про Єдину державну систему електронного обліку деревини, яку ще з 2009 року запровадило в себе Державне агентство лісових ресурсів України. Підтримкою системи займається окреме держпідприємство - “Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" (ЛІАЦ).

Визначення лісосік, видача дозволів на вирубування, відновлення лісостанів, перевезення деревини — усе це фіксується операторами ЛІАЦ та вноситься у відкриту базу даних в інтернеті.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ 

 

Скандал міжнародного рівня, або Як крадуть український ліс 

15:32 16.07.2018

Утім, це лише початок довгого шляху до електронного лісництва. Система обліку ЛІАЦ застосовується лише щодо підприємств Державного агентства. Інші лісокористувачі цього робити не зобов’язані. Близько 30% лісосіки залишається поза обліком.


Нерозв'язаним залишається й питання, яке, власне, порушує “Лісова варта”: як краще поставити електронну систему обліку на службу громадським активістам?

У справі визначення незаконного вирубування систему ЛІАЦ на ділянках Держагентства вже може використати кожен небайдужий громадянин. Достатньо списати інформацію з бирок та клейм на колодах чи пеньках, ввести її в електронну базу даних та звірити з тим, що реально відбувається на лісосіках.

Однак як перевірити легальність тієї деревини, яку вже зрубали та кудись перевозять? Адже зупиняти вантажі активісти не мають юридичних прав, роздивитися номери клейм на ходу неможливо, а доступу до інтернету у віддалених заліснених регіонах може й не бути.

На круглому столі саме й обговорювали ці два найважливіших моменти: запровадження системи обліку для всіх лісокористувачів та її адаптація для ефективного правозастосування за допомогою залучення простих громадян.


Що ми пропонуємо

Нинішня система електронного контролю за обігом лісопродукції, яку представив гендиректор ЛІАЦ Віктор Мельниченко, — це дуже добре, але цього недостатньо. Тим паче, що в цьому випадку Держагентство лісових ресурсів контролює саме себе.

Потрібна універсальна незалежна система обліку, яка б діяла для всіх і давала б дієві механізми для громадського контролю на всіх рівнях лісозаготівлі. А також слід забезпечити її ефективне функціонування відповідними законами.

Зі свого боку, “Лісова варта” представила проект спеціальної гарячої лінії для активістів, яка б могла пришвидшити процес перевірки легальності деревини. Його суть полягає в тому, що перевезення деревини з територій усіх лісокористувачів України має одразу відбиватися в мережевій базі даних, до якої би мали доступ оператори спеціальних колл-центрів поліції — гарячої лінії. Відповідно, будь-хто із громадян міг би зателефонувати туди й уточнити щодо будь-якого лісовоза, який курсує дорогами країни. Якщо даних щодо конкретного транспорту оператор не має, він скеровував би найближчий патруль для його затримання. Проект розробив консультант “Варти” Євгеній Хань.

А забезпечити ефективне правозастосування в цих питаннях та підвести правову базу під створення універсальної системи обліку має законопроект, ініційований народним депутатом Остапом Єднаком.

Що за закон?

Перший варіант закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження Єдиної інформаційної системи в галузі обігу деревини” вже виносився Остапом Єднаком на обговорення у Верховній Раді. Тепер за результатами круглого столу законопроект буде допрацьовано та знову винесено на розгляд депутатів вже найближчими тижнями. Відповідні пропозиції від “Лісової варти” щодо удосконалення законодавчої бази вніс юридичний консультант проекту Олег Сторчоус.

За словами Остапа Єднака, “новий закон має врегулювати усі нечіткі моменти та дозволити ширше та ефективніше застосовувати нинішній електронний облік для моніторингу та контролю перевезень деревини. Зокрема, поліція зможе конфісковувати всю виявлену нелегальну деревину, а також затриманий транспортний засіб”.

Головні пропозиції законопроекту:

• - забезпечити належне юридичне обґрунтування механізму державного та громадського моніторингу за перевезенням необробленої деревини;

• - поширити електронний облік на всіх постійних лісокористувачів;

• - об’єднати усі нинішні та запропоновані механізми електронного обліку та громадського контролю на єдиному веб-порталі;

• - запровадити жорсткі санкції та штрафи за виявленні в процесі обліку та моніторингу порушення.

Координатор проекту “Лісова варта” Дмитро Карабчук наголосив: “Об’єднана і юридично грамотна система контролю дозволить перевести громадський контроль у цивілізоване русло, щоб все відбувалося з належним обґрунтуванням, за належною процедурою, а не у формі “робінгудських наскоків”.

Утім, як зауважив національний представник Лісової наглядової ради (FSC) в Україні Павло Кравець, “розроблення закону — лише перший крок. Важливе питання полягає в тому, як ухвалити всі підзвітні акти і ввести закон в дію не гальмуючи працю нинішньої системи лісоуправління”.

Фото з відкритих джерел


World Wide Fund

Всесвітній фонд природи
12:39 26.10.2018 

https://ua.112.ua/mnenie/na-shliakhu-do-elektronnoho-lisivnytstva-v-ukraini-467403.html

Далі...

Рекордні 70 тонн врожаю цьогоріч зібрали лісники. ВІДЕО

ТАК ПОЧИНАЄТЬСЯ ЛІС 

Рекордні 70 тонн врожаю цьогоріч зібрали лісники. Найбільше - шишок та жолудів. Переробляють його та висаджують нові насадження у насіннєвому центрі поблизу Львова

 http://www.nta.ua

НТА - Незалежне телевізійне агентство

Опубликовано: 26 окт. 2018 г.

Далі...

На Волині знищують ліс. ВІДЕО

Корупціонери знищують ліси на Волині – такі новини привезла громадськість Луцьку в міністерство аграрної політики. 

Активісти разом із народним депутатом від партії «Народний контроль» Дмитром Добродомовим вимагають звільнення керівника управління лісового господарства у Волинській області Олександра Кватирко та директора Агенції лісових ресурсів Володимира Бондаря.

4 КАНАЛ

Опубликовано: 26 окт. 2018 г.

Далі...

З робочим візитом до Крюківського лісництва завітав начальник Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Юрій Тараненко

З робочим візитом до Крюківського лісництва завітав начальник Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Юрій Тараненко. Разом із директором підприємства Валентином Свириденком лісівники відвідали майданчик для торгівлі посадковим матеріалом Крюківського лісництва, де асортимент представлено різними видами та формами декоративних порід. Також ознайомилися із діяльністю Кременчуцького учнівського лісництва, яке створено на базі Регіонального центру професійно-технічної освіти м. Кременчука №1.

За результатами поїздки, Юрій Тараненко позитивно відзначив роботу кременчуцьких лісівників у напрямку екологічної просвіти молоді та раціонального підходу у популяризації та продажу лісової продукції.

Далі...