Від початку січня поточного року вступив у силу закон, який передбачає посилення відповідальності за контрабанду лісу. Відтепер буде не лише адміністративне покарання, а й кримінальне...
Сьогодні, 09:24
ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
22 січня 2019
Як боротися з грибами-паразитами на деревах
Гриб на дереві (50 фото): їстівні, які паразити, як називатися, вирощувати своїми руками, можна їсти, помаранчевий, горіховий
Гриб на дереві — поширене явище. Однак організми, які ростуть на пнях і деревині, володіють різними морфологічними властивостями. Деякі з них, незважаючи на те, що паразитують на дереві, все-таки сприймаються абсолютно спокійно з-за їх симбіозу з деревом. Але існує безліч різновидів, які є неїстівними.
Їстівні гриби на деревах
Їстівні гриби часто ростуть на деревах, однак їх різновидів не так багато. Багато з них добре знайомі грибникам, так як володіють приємним смаком і є поживними. Виділяють такі гриби, що ростуть на деревах, їстівні:
Гріфола кучерява. У неї м’якоть волокниста. Має білястий відтінок і приємний стійкий аромат. Капелюшок дуже кущистість і густа, є псевдошляпки, які є зростками. Ніжка чітко виражена, має світле забарвлення.
Курячий гриб. Він ще може мати назву трутовик сірчано-жовтий. М’якоть відрізняється пружністю і щільністю. Вона дуже товста. Молодий гриб дуже соковитий. Шапка відрізняється каплевидної форми. Має жовтий і помаранчевий відтінок. Ніжка теж жовтувата, вона погано висловлена. Іноді виходить виростити своїми руками такий грибок.
Рожковидная глива. М’якоть має білястий відтінок. Дуже м’ясиста і пружна, але не має яскраво вираженого смаку або запаху. Капелюшок має воронкоподібну або рожковидную форму. Має білувато-сірим забарвленням. На ніжці розташовуються пластинки. Своїми руками такий гриб вийде вирощувати в домашніх умовах, використовуючи деревину і пеньки.
Трутовик лускатий. Це ще 1 гриб, що росте на деревах. М’якоть відрізняється приємним запахом. Вона соковита, але щільна. Ніжка коротка, має лусочки буруватого відтінку. На капелюшку теж є такі лусочки, але сама вона жовтуватого кольору і шкіряста. Такий трутовик теж можна їсти.
Полипорус ніздрюватий. Капелюшок у цього гриба має овальну або напівкруглу форму. Вона вкрита лусочками. Відрізняється жовто-червоним квітів. Ніжка коротковатая, розташовується як би збоку. Вона біла й гладенька. Полипорус вийде виростити своїми руками, але це нелегко зробити. М’якоть біла. Вона жорсткувата, не відрізняється виразними смаковими якостями, а свій запах ледве помітний.
Опеньок зимовий. Його теж можна виростити своїми руками. М’якуш має ніжний смак і легкий грибний аромат. Відрізняється білим кольором. Капелюшок слизька і опукла. Вона має коричневий відтінок, а в центрі ще темніше. Ніжка на дотик оксамитова і волосиста. Теж відрізняється коричневим кольором.
Отруйні гриби на деревах
Гриби на деревах можуть ще і паразитувати. Причому ця група організмів більш численна, ніж ті, які відносяться до їстівним. Брати їх своїми руками не рекомендується і вже тим більше вживати, так як вони можуть нашкодити здоров’ю людини. Крім того, паразитує на дереві гриб небезпечний і для нього, так як симбіозу між ними немає, і це швидше захворювання.
Як виглядають і де ростуть серухи
Гриби дощовики: опис видів і лікувальних властивостей
Гриби грузді: опис їстівних і неїстівних видів
Траметес пухнастий. У нього тонка м’якоть. Вона відрізняється шкірястою структурою і білим відтінком. Капелюшок має борозни, які вгорі вкриті щетиною сіруватого відтінку. Ніжка має такий же колір.
Постия в’язка. Це грибочок, який може рости прямо з дерева. М’якоть у нього м’ясиста і соковита, але смак відрізняється гіркуватими нотками. Ніжка біла коротка або взагалі відсутня. Капелюшок має напівкруглу, раковинообразную, трикутну або ниркоподібну форму. Поверхня біла.
Пиптопорус дубовий. Виростати може прямо з дерев. Капелюшок має веерообразную або круглу форму. Відрізняється оксамитовість. Часто розтріскується. Має коричневий відтінок. Ніжка має такий же колір, але слабо виражена. М’якоть соковита, м’яка, біла.
Ишнодерма смолиста. Її часто можна побачити поруч з деревами. Капелюшок кругла. Вона щільно сидить, а її основу низбегающее. Має червонуватий або коричнюватий колір. А ось ніжка світліше її. Відрізняється гладкістю. За розмірами середня. М’якоть волокниста і соковита. Має світлий коричневий або білий відтінок.
Ганодерма південна. Вона зростає з дерева. Ніжки у неї практично немає, а капелюшок плоска. Щільно сидить, трохи опукла. Широкою частиною приростає прямо до грунту або деревині, якщо вона на стовбурі. М’якоть має темний червоний або шоколадний відтінок. Дуже ніжна і м’яка.
Лікувальні різновиди грибів на деревах
Гриб, який росте на дереві, може мати лікувальні властивості. Виділяють кілька різновидів, частини яких вростають прямо в деревний стовбур. Багато грибники активно збирають такі продукти і вдома готують з них ліки. Ось поширені організми, які володіють цілющими властивостями:
Трутовик лакований. Він ще може називатися гриб Рейші. Володіє сильним протипухлинною дією. Крім того, відрізняється імуномодулюючими властивостями, стабілізує кров’яний тиск, поліпшує жировий метаболізм. Активно застосовується при занепаді сил.
Трутовик скошений. Він називається ще чага. Відрізняється спазмолітичну дію, а також бореться з бактеріями. Ще має репаративні та сечогінні властивості. Може зрости на березі. Володіє гастропротекторным дією, прискорює зарубцьовування ерозій і виразок у шлунку і кишечнику. Здатний підтримувати нормальну мікрофлору кишечника. Він нормалізує роботу всього травного тракту.
Модринова губка. Це ще 1 гриб, що росте на деревах. Він володіє яскраво вираженим проносну дію. Крім того, зупиняє кровотечу, має снодійний і заспокійливий дії. Сприяє зменшенню потовиділення. З листяної губки роблять настоянки.
Читайте також: Лісові гриби вовнянки: фото та опис
Гриби, які ростуть на деревах, корисні в якості харчування людям, які мають такі проблеми:
До речі, лікувальні гриби, як і деякі їстівні, теж можна вирощувати самостійно, але це досить складний процес. Так що набагато легше збирати їх у лісах.
Як відбувається зараження дерев грибами
Як правило, гриби-паразити вражають стовбури старих дерев, які поступово втрачають свою здатність протистояти таким організмам. Так як вони більше не можуть формувати ранові ядро, яке захищає рослину від грибкових спор. Мікозного організми, які руйнують деревину, поширюються не тільки на лісові види, але і фруктовий сад, присадибні зони. Найчастіше вони вражають дубовий, вербовий, липовий, тополиний, березовий стовбур. Крім того, можуть переходити на горіховий, сосновий, кедровий, каштановий, кленовий стовбур. Набагато рідше виявляються хворими ялини і модрини, а ось плодовий сад швидко постраждає від спор.
Ксилотрофными називають ті гриби, які руйнують деревину. Зараження відбувається через пошкоджені ділянки кори: зламані або обрізані гілочки, сухобочины, рани, морозобоіни, пошкодження механічного характеру. Спори, які розсіюються в повітрі, потрапляють в кору, а потім проростають у деревині. Поступово міцелії поширюються по стовбуру, руйнуючи його. Деякі різновиди ксилотрофов воліють селитися на деревині, яка вже пройшла механічну обробку. Наприклад, це дошки, стовпи, колоди. У таких місцях виростають трутовики, будинкові, забірні, стовпові, шпальные гриби. Існують окремі різновиди організмів, які ростуть на кореневої гнилі. Вони теж вважаються ксилотрофами, але поширюються не тільки суперечками, але і при контакті зі здоровою кореневою системою.
У підсумку, після інфікування утворюється стовбурова гниль бурого або червоного кольору з деструктивними характеристиками. Ще можна побачити ядровую гниль призматичного типу. Зазвичай паразит вражає ядровую частина. Деякі організми всмоктуються в коріння і звідти вже висмоктують поживні речовини з рослини допомогою спеціальних ниток. Які мікозного організми є паразитичними, складно сказати на перший погляд. Вони можуть мати синяво-чорний відтінок, помаранчевий, темний бурий або світлий білястий колір. Але в будь-якому разі їх роль згубна для рослини, оскільки вона поступово гине. Але з іншого боку, деякі паразитичні різновиди є лісовими санітарами, так як вони розвиваються на хворий або старій деревині. Крім того, вони збагачують ліс поживними речовинами.
Читайте також: Гриби сироїжки: як правильно збирати
Вирощування грибів (відео)
Як боротися з грибами-паразитами
Про те, що дерев’яний стовбур має гниль всередині, можуть говорити різні ознаки. Наприклад, це наявність сухобочины, плодових тіл грибів, здуття в нижній частині стовбура. Ще знижується показник лінійного приросту. Однак бувають випадки, коли гниль є, однак зовні це ніяк не виражено. Щоб визначити наявність микозного захворювання, можна скористатися спеціальними приладами, які дозволяють вивчити дерево зсередини, але при цьому для нього не буде практично жодної шкоди.
Наприклад, таким є резистограф. Їм потрібно просвердлити став нездоровим стовбур дерева. Застосовується спеціальне тонке свердло. В цей час датчики реєструють різні показники, в тому числі і щільність деревини за її опірності буріння. Потім за допомогою комп’ютерної програми визначається внутрішній стан рослини.
Можна скористатися й іншим приладом — арботом. Це своєрідний томограф. Принцип його роботи грунтується на тому, що вимірюється швидкість, при якій звуковий імпульс обладнання проходить через деревину.
Після діагностики приймається рішення про те, видаляти або залишати рослина. Однак додатково потрібно враховувати архітектоніки крони, нахил дерева, особливості породи дерева, грунту, земельної ділянки, наявність інших об’єктів поруч з ним. В залежності від того, наскільки запущено стан рослини, приймаються заходи щодо видалення дерева, якщо воно визнається аварійним. Але іноді його можна вилікувати або, принаймні зупинити поширення гнилі. Дупло лікується за допомогою видалення тих частин, які вражені міцелієм. Потім їх потрібно обробити фунгіцидними засобами. Далі встановлюється арматура, яку закривають ізоляційної прошарком. Потім пломбується дерево, а саму пломбу маскують. Всі ці роботи повинен проводити тільки фахівець.
Але краще всього проводити профілактику ураження міцелієм. Йому найкраще протистоять здорові і сильні рослини, так що необхідно вчасно прибирати сухобочины, заліковувати рани, пломбувати дупла, видаляти сухе та хворі гілки. Спіли слід обробляти спеціальним герметиком, варом або фарбою. Якщо в саду є хворі рослини, то їх потрібно вчасно видаляти.
Гриб на дереві — поширене явище. Однак організми, які ростуть на пнях і деревині, володіють різними морфологічними властивостями. Деякі з них, незважаючи на те, що паразитують на дереві, все-таки сприймаються абсолютно спокійно з-за їх симбіозу з деревом. Але існує безліч різновидів, які є неїстівними.
Гриб на дереві — поширене явище
Їстівні гриби на деревах
Їстівні гриби часто ростуть на деревах, однак їх різновидів не так багато. Багато з них добре знайомі грибникам, так як володіють приємним смаком і є поживними. Виділяють такі гриби, що ростуть на деревах, їстівні:
Гріфола кучерява. У неї м’якоть волокниста. Має білястий відтінок і приємний стійкий аромат. Капелюшок дуже кущистість і густа, є псевдошляпки, які є зростками. Ніжка чітко виражена, має світле забарвлення.
Курячий гриб. Він ще може мати назву трутовик сірчано-жовтий. М’якоть відрізняється пружністю і щільністю. Вона дуже товста. Молодий гриб дуже соковитий. Шапка відрізняється каплевидної форми. Має жовтий і помаранчевий відтінок. Ніжка теж жовтувата, вона погано висловлена. Іноді виходить виростити своїми руками такий грибок.
Рожковидная глива. М’якоть має білястий відтінок. Дуже м’ясиста і пружна, але не має яскраво вираженого смаку або запаху. Капелюшок має воронкоподібну або рожковидную форму. Має білувато-сірим забарвленням. На ніжці розташовуються пластинки. Своїми руками такий гриб вийде вирощувати в домашніх умовах, використовуючи деревину і пеньки.
Трутовик лускатий. Це ще 1 гриб, що росте на деревах. М’якоть відрізняється приємним запахом. Вона соковита, але щільна. Ніжка коротка, має лусочки буруватого відтінку. На капелюшку теж є такі лусочки, але сама вона жовтуватого кольору і шкіряста. Такий трутовик теж можна їсти.
Полипорус ніздрюватий. Капелюшок у цього гриба має овальну або напівкруглу форму. Вона вкрита лусочками. Відрізняється жовто-червоним квітів. Ніжка коротковатая, розташовується як би збоку. Вона біла й гладенька. Полипорус вийде виростити своїми руками, але це нелегко зробити. М’якоть біла. Вона жорсткувата, не відрізняється виразними смаковими якостями, а свій запах ледве помітний.
Опеньок зимовий. Його теж можна виростити своїми руками. М’якуш має ніжний смак і легкий грибний аромат. Відрізняється білим кольором. Капелюшок слизька і опукла. Вона має коричневий відтінок, а в центрі ще темніше. Ніжка на дотик оксамитова і волосиста. Теж відрізняється коричневим кольором.
Їстівні гриби часто ростуть на деревах, проте їх не так багато різновидів
Отруйні гриби на деревах
Гриби на деревах можуть ще і паразитувати. Причому ця група організмів більш численна, ніж ті, які відносяться до їстівним. Брати їх своїми руками не рекомендується і вже тим більше вживати, так як вони можуть нашкодити здоров’ю людини. Крім того, паразитує на дереві гриб небезпечний і для нього, так як симбіозу між ними немає, і це швидше захворювання.
Незважаючи на це, деякі з них активно використовуються в медицині, так як з їх м’якоті роблять ліки.
Читайте також: Збираємо і вживаємо гриби зеленушки
Ось найпоширеніші отруйні гриби-паразити дерев:
Також рекомендуємо прочитати:Як виглядають і де ростуть літні опеньки
Читайте також: Збираємо і вживаємо гриби зеленушки
Ось найпоширеніші отруйні гриби-паразити дерев:
Також рекомендуємо прочитати:Як виглядають і де ростуть літні опеньки
Як виглядають і де ростуть серухи
Гриби дощовики: опис видів і лікувальних властивостей
Гриби грузді: опис їстівних і неїстівних видів
Траметес пухнастий. У нього тонка м’якоть. Вона відрізняється шкірястою структурою і білим відтінком. Капелюшок має борозни, які вгорі вкриті щетиною сіруватого відтінку. Ніжка має такий же колір.
Постия в’язка. Це грибочок, який може рости прямо з дерева. М’якоть у нього м’ясиста і соковита, але смак відрізняється гіркуватими нотками. Ніжка біла коротка або взагалі відсутня. Капелюшок має напівкруглу, раковинообразную, трикутну або ниркоподібну форму. Поверхня біла.
Пиптопорус дубовий. Виростати може прямо з дерев. Капелюшок має веерообразную або круглу форму. Відрізняється оксамитовість. Часто розтріскується. Має коричневий відтінок. Ніжка має такий же колір, але слабо виражена. М’якоть соковита, м’яка, біла.
Ишнодерма смолиста. Її часто можна побачити поруч з деревами. Капелюшок кругла. Вона щільно сидить, а її основу низбегающее. Має червонуватий або коричнюватий колір. А ось ніжка світліше її. Відрізняється гладкістю. За розмірами середня. М’якоть волокниста і соковита. Має світлий коричневий або білий відтінок.
Ганодерма південна. Вона зростає з дерева. Ніжки у неї практично немає, а капелюшок плоска. Щільно сидить, трохи опукла. Широкою частиною приростає прямо до грунту або деревині, якщо вона на стовбурі. М’якоть має темний червоний або шоколадний відтінок. Дуже ніжна і м’яка.
Як позбутися від трутовика на дереві (відео)
Лікувальні різновиди грибів на деревах
Гриб, який росте на дереві, може мати лікувальні властивості. Виділяють кілька різновидів, частини яких вростають прямо в деревний стовбур. Багато грибники активно збирають такі продукти і вдома готують з них ліки. Ось поширені організми, які володіють цілющими властивостями:
Трутовик лакований. Він ще може називатися гриб Рейші. Володіє сильним протипухлинною дією. Крім того, відрізняється імуномодулюючими властивостями, стабілізує кров’яний тиск, поліпшує жировий метаболізм. Активно застосовується при занепаді сил.
Трутовик скошений. Він називається ще чага. Відрізняється спазмолітичну дію, а також бореться з бактеріями. Ще має репаративні та сечогінні властивості. Може зрости на березі. Володіє гастропротекторным дією, прискорює зарубцьовування ерозій і виразок у шлунку і кишечнику. Здатний підтримувати нормальну мікрофлору кишечника. Він нормалізує роботу всього травного тракту.
Модринова губка. Це ще 1 гриб, що росте на деревах. Він володіє яскраво вираженим проносну дію. Крім того, зупиняє кровотечу, має снодійний і заспокійливий дії. Сприяє зменшенню потовиділення. З листяної губки роблять настоянки.
Читайте також: Лісові гриби вовнянки: фото та опис
Гриби, які ростуть на деревах, корисні в якості харчування людям, які мають такі проблеми:
- підвищений рівень вмісту холестерину в крові;
- наявність анемії;
- високий рівень кров’яного тиску;
- підвищена кислотність шлункового соку;
- цукровий діабет;
- ожиріння;
- ослаблений імунітет.
До речі, лікувальні гриби, як і деякі їстівні, теж можна вирощувати самостійно, але це досить складний процес. Так що набагато легше збирати їх у лісах.
Як відбувається зараження дерев грибами
Як правило, гриби-паразити вражають стовбури старих дерев, які поступово втрачають свою здатність протистояти таким організмам. Так як вони більше не можуть формувати ранові ядро, яке захищає рослину від грибкових спор. Мікозного організми, які руйнують деревину, поширюються не тільки на лісові види, але і фруктовий сад, присадибні зони. Найчастіше вони вражають дубовий, вербовий, липовий, тополиний, березовий стовбур. Крім того, можуть переходити на горіховий, сосновий, кедровий, каштановий, кленовий стовбур. Набагато рідше виявляються хворими ялини і модрини, а ось плодовий сад швидко постраждає від спор.
Ксилотрофными називають ті гриби, які руйнують деревину. Зараження відбувається через пошкоджені ділянки кори: зламані або обрізані гілочки, сухобочины, рани, морозобоіни, пошкодження механічного характеру. Спори, які розсіюються в повітрі, потрапляють в кору, а потім проростають у деревині. Поступово міцелії поширюються по стовбуру, руйнуючи його. Деякі різновиди ксилотрофов воліють селитися на деревині, яка вже пройшла механічну обробку. Наприклад, це дошки, стовпи, колоди. У таких місцях виростають трутовики, будинкові, забірні, стовпові, шпальные гриби. Існують окремі різновиди організмів, які ростуть на кореневої гнилі. Вони теж вважаються ксилотрофами, але поширюються не тільки суперечками, але і при контакті зі здоровою кореневою системою.
У підсумку, після інфікування утворюється стовбурова гниль бурого або червоного кольору з деструктивними характеристиками. Ще можна побачити ядровую гниль призматичного типу. Зазвичай паразит вражає ядровую частина. Деякі організми всмоктуються в коріння і звідти вже висмоктують поживні речовини з рослини допомогою спеціальних ниток. Які мікозного організми є паразитичними, складно сказати на перший погляд. Вони можуть мати синяво-чорний відтінок, помаранчевий, темний бурий або світлий білястий колір. Але в будь-якому разі їх роль згубна для рослини, оскільки вона поступово гине. Але з іншого боку, деякі паразитичні різновиди є лісовими санітарами, так як вони розвиваються на хворий або старій деревині. Крім того, вони збагачують ліс поживними речовинами.
Читайте також: Гриби сироїжки: як правильно збирати
Вирощування грибів (відео)
Як боротися з грибами-паразитами
Про те, що дерев’яний стовбур має гниль всередині, можуть говорити різні ознаки. Наприклад, це наявність сухобочины, плодових тіл грибів, здуття в нижній частині стовбура. Ще знижується показник лінійного приросту. Однак бувають випадки, коли гниль є, однак зовні це ніяк не виражено. Щоб визначити наявність микозного захворювання, можна скористатися спеціальними приладами, які дозволяють вивчити дерево зсередини, але при цьому для нього не буде практично жодної шкоди.
Наприклад, таким є резистограф. Їм потрібно просвердлити став нездоровим стовбур дерева. Застосовується спеціальне тонке свердло. В цей час датчики реєструють різні показники, в тому числі і щільність деревини за її опірності буріння. Потім за допомогою комп’ютерної програми визначається внутрішній стан рослини.
Можна скористатися й іншим приладом — арботом. Це своєрідний томограф. Принцип його роботи грунтується на тому, що вимірюється швидкість, при якій звуковий імпульс обладнання проходить через деревину.
Після діагностики приймається рішення про те, видаляти або залишати рослина. Однак додатково потрібно враховувати архітектоніки крони, нахил дерева, особливості породи дерева, грунту, земельної ділянки, наявність інших об’єктів поруч з ним. В залежності від того, наскільки запущено стан рослини, приймаються заходи щодо видалення дерева, якщо воно визнається аварійним. Але іноді його можна вилікувати або, принаймні зупинити поширення гнилі. Дупло лікується за допомогою видалення тих частин, які вражені міцелієм. Потім їх потрібно обробити фунгіцидними засобами. Далі встановлюється арматура, яку закривають ізоляційної прошарком. Потім пломбується дерево, а саму пломбу маскують. Всі ці роботи повинен проводити тільки фахівець.
Але краще всього проводити профілактику ураження міцелієм. Йому найкраще протистоять здорові і сильні рослини, так що необхідно вчасно прибирати сухобочины, заліковувати рани, пломбувати дупла, видаляти сухе та хворі гілки. Спіли слід обробляти спеціальним герметиком, варом або фарбою. Якщо в саду є хворі рослини, то їх потрібно вчасно видаляти.
Висновок
Гриби на деревах — досить поширене явище, і не дивно, адже це найкраще середовище для них. Причому організми можуть бути як їстівними або лікувальними, так і отруйними. Вони паразитують на стовбурах, гілках, коренях рослини. Щоб запобігти цьому, необхідно вчасно проводити профілактичні заходи в своїх садах і городах. Однак деякі з таких ксилотрофных грибів вважаються корисними, так що їх можна збирати в лісах.
Гриби на деревах — досить поширене явище, і не дивно, адже це найкраще середовище для них. Причому організми можуть бути як їстівними або лікувальними, так і отруйними. Вони паразитують на стовбурах, гілках, коренях рослини. Щоб запобігти цьому, необхідно вчасно проводити профілактичні заходи в своїх садах і городах. Однак деякі з таких ксилотрофных грибів вважаються корисними, так що їх можна збирати в лісах.
Володимир БОНДАР: «Ми ведемо запеклу боротьбу з порушниками, які незаконно вирубують ліси і застосовують зброю проти наших фахівців»
ІНТЕРВ’Ю
Розвиток лісового господарства, примноження лісів — велике загальнодержавне завдання. З цими проблемами добре справляється Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство). Які нагальні питання стояли перед його керівництвом та фахівцями торік і як вони з ними впоралися? Яку роботу проводитиме ця інституція 2019-го? На ці й інші запитання «Урядового кур’єра» відповідає заступник голови Держлісагентства Володимир БОНДАР.
Заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир БОНДАР: «Ми ведемо запеклу боротьбу з порушниками, які незаконно вирубують ліси і застосовують зброю проти наших фахівців»
— Володимире Нальковичу, 1 січня 2019 року набрав чинності закон № 5495 про введення кримінальної відповідальності за контрабанду лісу. Посилено відповідальність за незаконну рубку. Так, згідно з документом, обсяги споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів не мають перевищувати 25 мільйонів кубометрів на рік. Це мале чи велике число? Як, на ваш погляд, можна контролювати такі обсяги?
— У нас немає планів, які доводимо до наших лісогосподарських підприємств. Заготівля відбувається згідно з лісовпорядкуванням, з огляду на вік та стан дерев. Так ми визначаємо, яку деревину має бути заготовлено, а яка ще може стояти на корені.
Матеріали щодо лісовпорядкування визначаються в середньому раз на десять років. І це, по суті, основний план для лісопідприємства, як воно працюватиме у цей період. Кожне дерево обліковують і визначають, що вирубуватимуть, а що ні.
На підприємствах Держлісагентства заготовляють 16 мільйонів кубометрів деревини. Це дані щодо підпорядкованих відомству лісів, яких 73%. А ще є комунальні, військові ліси тощо. З ними показник заготівлі становитиме понад 20 мільйонів кубометрів на рік.
25 мільйонів кубів — чи це багато? Скажу, що ні, особливо враховуючи, що в Україні триває інтенсивне старіння лісів. Чимало з них насаджено в повоєнний період, і нині вони досягають віку стиглості. Тож, безперечно, в таких лісах маємо заготовляти деревину, де це дозволено, та висаджувати нові ліси. Так обсяги заготівлі збільшуватимуться.
— Яке ваше ставлення до цього закону? Чи будуть масовими судові справи і вироки кримінального характеру, коли за контрабанду лісу винних саджатимуть до в’язниці на кілька років? Чи поліпшить це лісову справу і чи врятує наші ліси від масового вирубування?
— Хотілося б, щоб у цьому контексті людей не ув’язнювали, а проводили превентивні заходи: потрібна робота правоохоронних органів на запобігання таким порушенням законодавства. Проте нам необхідно координувати роботу із силовими структурами.
Маємо понад 250 мобільних бригад, які, на мою думку, здебільшого ефективно справляються із завданням недопущення правопорушень у наших лісах.
Але є проблеми. Приміром, на сході та півдні України лісові масиви неоднорідні, розкидані на великій відстані один від одного. Звісно, обійти їх чи ефективно охороняти майже неможливо.
Ще й держава до кінця минулого року не фінансувала цю роботу. Тому вимагати від однієї людини ефективної праці, яка повинна обходити величезні території і має великий обсяг роботи, напевно, складно.
Є також випадки незаконного вирубування дерев у лісосмугах, які не мають визначеного власника. Щоправда, у Верховній Раді перебуває відповідний законопроект, який дасть змогу розв’язати цю проблему. А вона справді масштабна, тому що висадити і виростити лісосмугу — це кропітка праця.
— Тобто особисто ви за м’яке покарання навіть злісних порушників?
— Ні, ми за жорстке покарання. Але лісопорушник нині — це не просто пересічна людина. Він серйозно технічно оснащений, і протистояти йому непросто. І в 2018-му, і в попередні роки траплялися випадки, коли порушники зі зброєю в руках відстрілювалися від наших співробітників, які спіймали їх на гарячому. Роботу на запобігання таким випадкам треба проводити серйозно разом із правоохоронними органами.
Безперечно, покарання має бути відповідним до правопорушення.
— За перші півмісяця 2019 року немає яскравих прикладів правопорушень, коли було відкрито саме кримінальні справи?
— Ні, ще немає. Нині в лісах чимало снігу, тож лісокрадіям там складніше діяти. Гадаю, вони чекатимуть на кращі погодні умови. Проте саме в цей час правопорушники проводять розвідку для подальшої роботи, адже це організовані групи.
— А хто вони зазвичай?
— Це місцеві жителі. І сировину вони реалізують на напівлегальних або й нелегальних пилорамах. Такі незаконні підприємства приймають крадену деревину без документів. Перевірити їхню діяльність у межах чинного законодавства складно. Приміром, правоохоронним органам донедавна було заборонено перевіряти такі пилорами без відповідного відкриття кримінальної справи. Однак, гадаю, якби у фіскальних та силових органів було велике бажання, цю роботу можна було б серйозно організувати. І ми в такий спосіб припинили б або істотно зменшили незаконний обіг деревини.
— Народні депутати підтримали в правках до законопроекту наполягання Президента України щодо дозволу вивезення за кордон деревини паливної. Як вважаєте, це правильно? Адже під цим приводом вирубування лісів триватиме, і яка різниця, що вивозити — деревину паливну чи ліс-кругляк?
— Ми вже півроку жодних лісоматеріалів не експортуємо. А різниця лише в ціні. Якщо ділова деревина має одну вартість, то паливна — іншу. У нас мораторій на вивезення ділової деревини.
Чому півроку не експортуємо дров’яну деревину? На Укрзалізниці чинна конвенція щодо обмеження перевезення лісових вантажів. Оскільки цей документ не скасовано, ми не можемо експортувати ту сировину, яку дозволено вивозити. За цей час Держлісагентство перейшло на нові європейські стандарти класифікації деревини. Нині ми можемо уникнути подвійних тлумачень. Адже раніше в Україні діяли одні стандарти, а в Європі — інші. Ми замитнювали лісоматеріали за своїми нормами, європейці розмитнювали за власними. У зв’язку з цим виникали непорозуміння. Проте тепер буде все інакше: роботу в цьому напрямі впорядкуємо.
— Що втратили Україна і Держлісагентство в так звану п’ятирічку заповідної анархії, коли у Мінприроди відібрали його територіальні органи? Ми знаємо, що нових заповідників (й інших форм — заказників, природних парків тощо) в цей період у системі Мінприроди майже не створювали. А чи створювали їх за ті п’ять років у вашій системі? Чи багато територій ми безповоротно втратили (зокрема лісових), коли була ця анархія і потенційно заповідні землі часто передавали приватним особам?
— У системі Держлісагентства в цей період лісові землі в приватні руки не роздавали. Цього не можна робити відповідно до чинного законодавства, за винятком лісів у межах фермерських господарств. Тому в нас майже немає приватних лісів. Лісові землі можуть вилучати лише через відповідне рішення Кабінету Міністрів. І в приватні руки, як власність, їх не передають.
— Корупція на вищих та середніх щаблях влади — велика проблема в Україні. Як ваше відомство бореться з такими негативними проявами? Які головні види правопорушень?
— У нас є уповноважені спеціалісти, які працюють над цим питанням. На рівні нашої інституції та окремих підприємств проводимо профілактичні заходи щодо запобігання проявам корупції.
Найпоширеніше правопорушення, яке фіксуємо, — коли близькі родичі перебувають у прямому підпорядкуванні керівників різних напрямів.
Цього, особливо в сільській місцевості, досить складно уникнути, адже там роботи мало. Проте є династії в лісовій галузі, коли людина стає керівником, а його рідні працюють у лісгоспі. Такі питання справді треба вирішувати, проте це нелегко.
— Як триває набір на посади лісників та єгерів? Чи йде молодь на таку роботу і чи отримують фахівці високу зарплату?
— У нас, як на мене, досить високі заробітні плати, особливо в тих регіонах, де триває серйозна робота з використання лісових ресурсів. Це так звані ресурсні області. Молодь до нас приходить.
Середня зарплата в галузі становить понад 9 тисяч гривень. Утім, є зарплати від 15 до 20 тисяч гривень на місяць — приміром, у трактористів, операторів маніпуляторів. Є нересурсні лісгоспи (на півдні та сході країни), де мало лісів, тож і зарплати відповідно невисокі.
Проте є проблема від’їзду фахівців лісової галузі за кордон, де, працюючи за фахом, вони отримують істотно вищу, ніж в Україні, платню. Такий тренд для прикордонних регіонів уже досить стійкий, і він лише посилюватиметься.
— Які завдання щодо діяльності Держлісагентства визначено на 2019 рік?
— Одне з важливих питань, яким ми займатимемося цього року, — національна інвентаризація лісового фонду. Ми повинні чітко знати, які лісові масиви маємо, як росте ліс на кожній окремій ділянці тощо.
Цього року ставимо собі завдання робити все для ухвалення законопроекту про ринок деревини, і щоб там було серйозно прописано всі аспекти реалізації цих товарів усередині країні.
Наступний напрям — введення нових санітарних правил. Торік ми ретельно працювали над цим питанням, 2019-го продовжимо цю роботу. Це надає нам можливість заготовляти ліс в умовах наявності різних шкідників і хвороб, враховуючи також кліматичні зміни, які відбуваються в Україні останнім часом.
Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Володимир БОНДАР. Народився 1968 року в Луцьку. Закінчив Волинський держуніверситет ім. Лесі Українки за спеціальністю «Історія» 1996 року. 2007-го у цьому виші здобув фах економіста. У 2018 році в Національному лісотехнічному університеті здобув спеціальність «Лісове господарство». З 1996-го по 2002 роки працював на різних посадах у Волинській облдержадміністрації. 2002 — 2005 рр. — народний депутат України. 2005 — 2007 рр. — голова Волинської облдержадміністрації. Працював також радником Президента України. З листопада 2016 року — заступник голови Держлісагентства України.
КОМЕНТАР У ТЕМУ
Валерій МУРГА,
начальник Закарпатського обласного управління
лісового та мисливського господарства:
— Загальне ставлення до зазначеного закону України № 5495 схвальне, оскільки цим документом також внесено зміни до Кримінального кодексу України в частині конкретизації істотної шкоди за незаконну рубку, коли настає кримінальна відповідальність.
Відповідно до внесених змін, істотною вважається шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Зазначені зміни сприятимуть правильній кваліфікації дій правопорушників, що здійснили незаконну порубку. Управління не може відповісти на запитання, велике це чи мале число — заготівля 25 млн кубометрів на рік, оскільки такі обсяги визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування та враховують потреби і цілі діяльності лісової галузі.
Для прикладу: обсяг заготівлі підприємств, підпорядкованих Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, у 2018 році становив 1,1 мільйона кубометрів.
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/volodimir-bondar-mi-vedemo-zapeklu-borotbu-z-porus/
Розвиток лісового господарства, примноження лісів — велике загальнодержавне завдання. З цими проблемами добре справляється Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство). Які нагальні питання стояли перед його керівництвом та фахівцями торік і як вони з ними впоралися? Яку роботу проводитиме ця інституція 2019-го? На ці й інші запитання «Урядового кур’єра» відповідає заступник голови Держлісагентства Володимир БОНДАР.
Заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир БОНДАР: «Ми ведемо запеклу боротьбу з порушниками, які незаконно вирубують ліси і застосовують зброю проти наших фахівців»
— Володимире Нальковичу, 1 січня 2019 року набрав чинності закон № 5495 про введення кримінальної відповідальності за контрабанду лісу. Посилено відповідальність за незаконну рубку. Так, згідно з документом, обсяги споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів не мають перевищувати 25 мільйонів кубометрів на рік. Це мале чи велике число? Як, на ваш погляд, можна контролювати такі обсяги?
— У нас немає планів, які доводимо до наших лісогосподарських підприємств. Заготівля відбувається згідно з лісовпорядкуванням, з огляду на вік та стан дерев. Так ми визначаємо, яку деревину має бути заготовлено, а яка ще може стояти на корені.
Матеріали щодо лісовпорядкування визначаються в середньому раз на десять років. І це, по суті, основний план для лісопідприємства, як воно працюватиме у цей період. Кожне дерево обліковують і визначають, що вирубуватимуть, а що ні.
На підприємствах Держлісагентства заготовляють 16 мільйонів кубометрів деревини. Це дані щодо підпорядкованих відомству лісів, яких 73%. А ще є комунальні, військові ліси тощо. З ними показник заготівлі становитиме понад 20 мільйонів кубометрів на рік.
25 мільйонів кубів — чи це багато? Скажу, що ні, особливо враховуючи, що в Україні триває інтенсивне старіння лісів. Чимало з них насаджено в повоєнний період, і нині вони досягають віку стиглості. Тож, безперечно, в таких лісах маємо заготовляти деревину, де це дозволено, та висаджувати нові ліси. Так обсяги заготівлі збільшуватимуться.
— Яке ваше ставлення до цього закону? Чи будуть масовими судові справи і вироки кримінального характеру, коли за контрабанду лісу винних саджатимуть до в’язниці на кілька років? Чи поліпшить це лісову справу і чи врятує наші ліси від масового вирубування?
— Хотілося б, щоб у цьому контексті людей не ув’язнювали, а проводили превентивні заходи: потрібна робота правоохоронних органів на запобігання таким порушенням законодавства. Проте нам необхідно координувати роботу із силовими структурами.
Маємо понад 250 мобільних бригад, які, на мою думку, здебільшого ефективно справляються із завданням недопущення правопорушень у наших лісах.
Але є проблеми. Приміром, на сході та півдні України лісові масиви неоднорідні, розкидані на великій відстані один від одного. Звісно, обійти їх чи ефективно охороняти майже неможливо.
Ще й держава до кінця минулого року не фінансувала цю роботу. Тому вимагати від однієї людини ефективної праці, яка повинна обходити величезні території і має великий обсяг роботи, напевно, складно.
Є також випадки незаконного вирубування дерев у лісосмугах, які не мають визначеного власника. Щоправда, у Верховній Раді перебуває відповідний законопроект, який дасть змогу розв’язати цю проблему. А вона справді масштабна, тому що висадити і виростити лісосмугу — це кропітка праця.
— Тобто особисто ви за м’яке покарання навіть злісних порушників?
— Ні, ми за жорстке покарання. Але лісопорушник нині — це не просто пересічна людина. Він серйозно технічно оснащений, і протистояти йому непросто. І в 2018-му, і в попередні роки траплялися випадки, коли порушники зі зброєю в руках відстрілювалися від наших співробітників, які спіймали їх на гарячому. Роботу на запобігання таким випадкам треба проводити серйозно разом із правоохоронними органами.
Безперечно, покарання має бути відповідним до правопорушення.
— За перші півмісяця 2019 року немає яскравих прикладів правопорушень, коли було відкрито саме кримінальні справи?
— Ні, ще немає. Нині в лісах чимало снігу, тож лісокрадіям там складніше діяти. Гадаю, вони чекатимуть на кращі погодні умови. Проте саме в цей час правопорушники проводять розвідку для подальшої роботи, адже це організовані групи.
— А хто вони зазвичай?
— Це місцеві жителі. І сировину вони реалізують на напівлегальних або й нелегальних пилорамах. Такі незаконні підприємства приймають крадену деревину без документів. Перевірити їхню діяльність у межах чинного законодавства складно. Приміром, правоохоронним органам донедавна було заборонено перевіряти такі пилорами без відповідного відкриття кримінальної справи. Однак, гадаю, якби у фіскальних та силових органів було велике бажання, цю роботу можна було б серйозно організувати. І ми в такий спосіб припинили б або істотно зменшили незаконний обіг деревини.
— Народні депутати підтримали в правках до законопроекту наполягання Президента України щодо дозволу вивезення за кордон деревини паливної. Як вважаєте, це правильно? Адже під цим приводом вирубування лісів триватиме, і яка різниця, що вивозити — деревину паливну чи ліс-кругляк?
— Ми вже півроку жодних лісоматеріалів не експортуємо. А різниця лише в ціні. Якщо ділова деревина має одну вартість, то паливна — іншу. У нас мораторій на вивезення ділової деревини.
Чому півроку не експортуємо дров’яну деревину? На Укрзалізниці чинна конвенція щодо обмеження перевезення лісових вантажів. Оскільки цей документ не скасовано, ми не можемо експортувати ту сировину, яку дозволено вивозити. За цей час Держлісагентство перейшло на нові європейські стандарти класифікації деревини. Нині ми можемо уникнути подвійних тлумачень. Адже раніше в Україні діяли одні стандарти, а в Європі — інші. Ми замитнювали лісоматеріали за своїми нормами, європейці розмитнювали за власними. У зв’язку з цим виникали непорозуміння. Проте тепер буде все інакше: роботу в цьому напрямі впорядкуємо.
— Що втратили Україна і Держлісагентство в так звану п’ятирічку заповідної анархії, коли у Мінприроди відібрали його територіальні органи? Ми знаємо, що нових заповідників (й інших форм — заказників, природних парків тощо) в цей період у системі Мінприроди майже не створювали. А чи створювали їх за ті п’ять років у вашій системі? Чи багато територій ми безповоротно втратили (зокрема лісових), коли була ця анархія і потенційно заповідні землі часто передавали приватним особам?
— У системі Держлісагентства в цей період лісові землі в приватні руки не роздавали. Цього не можна робити відповідно до чинного законодавства, за винятком лісів у межах фермерських господарств. Тому в нас майже немає приватних лісів. Лісові землі можуть вилучати лише через відповідне рішення Кабінету Міністрів. І в приватні руки, як власність, їх не передають.
— Корупція на вищих та середніх щаблях влади — велика проблема в Україні. Як ваше відомство бореться з такими негативними проявами? Які головні види правопорушень?
— У нас є уповноважені спеціалісти, які працюють над цим питанням. На рівні нашої інституції та окремих підприємств проводимо профілактичні заходи щодо запобігання проявам корупції.
Найпоширеніше правопорушення, яке фіксуємо, — коли близькі родичі перебувають у прямому підпорядкуванні керівників різних напрямів.
Цього, особливо в сільській місцевості, досить складно уникнути, адже там роботи мало. Проте є династії в лісовій галузі, коли людина стає керівником, а його рідні працюють у лісгоспі. Такі питання справді треба вирішувати, проте це нелегко.
— Як триває набір на посади лісників та єгерів? Чи йде молодь на таку роботу і чи отримують фахівці високу зарплату?
— У нас, як на мене, досить високі заробітні плати, особливо в тих регіонах, де триває серйозна робота з використання лісових ресурсів. Це так звані ресурсні області. Молодь до нас приходить.
Середня зарплата в галузі становить понад 9 тисяч гривень. Утім, є зарплати від 15 до 20 тисяч гривень на місяць — приміром, у трактористів, операторів маніпуляторів. Є нересурсні лісгоспи (на півдні та сході країни), де мало лісів, тож і зарплати відповідно невисокі.
Проте є проблема від’їзду фахівців лісової галузі за кордон, де, працюючи за фахом, вони отримують істотно вищу, ніж в Україні, платню. Такий тренд для прикордонних регіонів уже досить стійкий, і він лише посилюватиметься.
— Які завдання щодо діяльності Держлісагентства визначено на 2019 рік?
— Одне з важливих питань, яким ми займатимемося цього року, — національна інвентаризація лісового фонду. Ми повинні чітко знати, які лісові масиви маємо, як росте ліс на кожній окремій ділянці тощо.
Цього року ставимо собі завдання робити все для ухвалення законопроекту про ринок деревини, і щоб там було серйозно прописано всі аспекти реалізації цих товарів усередині країні.
Наступний напрям — введення нових санітарних правил. Торік ми ретельно працювали над цим питанням, 2019-го продовжимо цю роботу. Це надає нам можливість заготовляти ліс в умовах наявності різних шкідників і хвороб, враховуючи також кліматичні зміни, які відбуваються в Україні останнім часом.
Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Володимир БОНДАР. Народився 1968 року в Луцьку. Закінчив Волинський держуніверситет ім. Лесі Українки за спеціальністю «Історія» 1996 року. 2007-го у цьому виші здобув фах економіста. У 2018 році в Національному лісотехнічному університеті здобув спеціальність «Лісове господарство». З 1996-го по 2002 роки працював на різних посадах у Волинській облдержадміністрації. 2002 — 2005 рр. — народний депутат України. 2005 — 2007 рр. — голова Волинської облдержадміністрації. Працював також радником Президента України. З листопада 2016 року — заступник голови Держлісагентства України.
КОМЕНТАР У ТЕМУ
Валерій МУРГА,
начальник Закарпатського обласного управління
лісового та мисливського господарства:
— Загальне ставлення до зазначеного закону України № 5495 схвальне, оскільки цим документом також внесено зміни до Кримінального кодексу України в частині конкретизації істотної шкоди за незаконну рубку, коли настає кримінальна відповідальність.
Відповідно до внесених змін, істотною вважається шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Зазначені зміни сприятимуть правильній кваліфікації дій правопорушників, що здійснили незаконну порубку. Управління не може відповісти на запитання, велике це чи мале число — заготівля 25 млн кубометрів на рік, оскільки такі обсяги визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування та враховують потреби і цілі діяльності лісової галузі.
Для прикладу: обсяг заготівлі підприємств, підпорядкованих Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, у 2018 році становив 1,1 мільйона кубометрів.
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/volodimir-bondar-mi-vedemo-zapeklu-borotbu-z-porus/
Під Луцьком знищують 200-літні дуби (фото)
Під Луцьком у селі Гаразджа прискорено знищують лісові насадження, серед яких 200-річні дуби.
Про це повідомив депутат Луцької міськради Павло Данильчук, – каже Вголос.
За словами депутата, лісовий масив у цьому селі перебуває у користуванні ДП “Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр”.
“Останні три-чотири роки кількість рубок різного характеру постійно зростає. Рубається цілком здоровий ліс у господарській частині під приводом, наприклад, що пройшов бурелом чи потрібно провести прорідження, чи зрубати кілька гектарів столітніх дубово-грабових дібров. А потім проводять піар-акцію з висадки саджанців за участю керівництва лісового господарства й інших чиновників”, – зазначив Павло Данильчук.
Також він розповів, що вчора, 20 січня, знову натрапив на кілька свіжих, вже цьогорічних рубок. За його словами, мова йде про знищення найстарішого дубового лісу, якому понад 200 років.
Цікаво, що теперішній начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко живе в селі Гаразджа, поруч із цим лісом.
Вівторок, 22 січня 2019, 06:33
Вільний ринок землі в Україні пропонують замінити довгостроковою орендою — ініціатива
Довгострокова оренда с/г земель має замінити відкриття ринку, бо в більшості українців сьогодні немає ресурсів для придбання угідь. Про це під час з’їзду «Радикальної партії» заявив її лідер Олег Ляшко, повідомляє кореспондент AgroPolit.com із місця подій. Він також оголосив аграрний план розвитку АПК на наступні 5 років.
Нагадаємо, що наприкінці 2018-го депутати продовжили на рік мораторій (№9355-5), вибравши з 17-ти варіантів один. Побачити порівняльний аналіз законопроектів про моратій в 2017-му та 2018 роках можна тут, а повний перелік – у розділі «Законодавство» на АgroРolit.соm тут.
Якщо людина хоче продати землю, то будь ласка — державний земельний банк! Продавайте йому, а він виставляє на аукціон право оренди цієї землі. Отримані доходи — до бюджету, а людина обробляє ці землі і заробляє на орендованій землі. Продаж землі іноземцям треба заборонити взагалі», — говорить Олег Ляшко.
На його думку, такий крок найоптимальніший сьогодні, адже в більшості людей немає коштів для покупки землі.
Українські фермери не можуть купити землю сьогодні. Тому спочатку потрібно фермерам стати на ноги, що у них були гроші, дати доступні кредити і тільки потім дозволити продавати землю нашим людям. Коли немає грошей і можливості заробляти, коли не можуть звести кінці з кінцями, то хто купить цю землю? Іноземці, які беруть під 1% кредити. Де будуть українські селяни? Батраками. Я бачу кращу долю для українського села», — пояснює він.
Загалом же лідер радикалів бачить одну ключову проблему в АПК, характерну для інших секторів економіки.
В Україні одна глобальна проблема: багато свиней при владі і як внаслідок — мало поросят у селі. Політика Ляшка буде протилежною: менше свиней при владі — і більше поросят у селі», — підсумовує він.
Сьогодні, 08:03
День соборності – найкращі привітання зі 100-річчям Акту злуки
22 січня 1919 року на Софійській площі було проголошено злуку УНР і ЗУНР.
День соборності відзначають з 1999 року / УНІАН
День соборності в історії
Акт злуки Наддніпрянської України, яка вийшла з Російської імперії, та Західної України, яка вийшла з Австро-Угорської імперії, які возз'єдналися в єдиній Українській державі, був радше символічним знаком прагнення єдності, бо в керівництві країни спільності тоді не було. 22 січня 1919 року на Софійській площі було проголошено злуку УНР і ЗУНР.В Україні День соборності почали святкувати рівно 20 років назад, згідно з указом президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року. Свято встановлювалось «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…». У цей день прийнято також згадувати іншу подію, яка відбулась 22 січня 1918 року - прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.
УНІАН
Значення Акту злуки УНР і ЗУНР.
Акт злуки спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням про становлення нації, а ідея соборності українських земель набула державного статусу. Об'єднання мало і практичний аспект, адже обидві держави потребували концентрації збройних сил та взаємної допомоги для захисту своїх територій.Об'єднання УНР і ЗУНР стало моделлю цивілізованого і демократичного збирання територій в єдиній суверенній державі. Консолідація базувалася на таких принципах, як історичне самоусвідомлення спільності, ідеали свободи і незалежності, добровільне волевиявлення, опора на власні політичні і матеріальні ресурси.
УНІАН
Привітання з Днем соборності у віршах
Не треба нам сварок, незгоди, ганьби!З’єднали країну ми навіки.
Не зможе ніщо наш союз розірвати.
Соборна країна! Ви чуєте?! Ні?!
Одна Україна! Єдиная мати!
І краще країни нам не знайти!
***
Нам сестричка нині розказала,
Що колись давно (я добре знаю) —
У зимовий ранок засіяло
Сонце волі у моєму Краю.
Вийшли люди на майдан Софії,
Де колись лунала княжа слава
Хтось сказав: "Сповнились ваші мрії!
Україна вільна вже Держава!"
Хтось сказав, і всі почули люди,
З Києва аж по самі Карпати:
"Україна є, була і буде!
Вже її нікому не здолати!"
Нам сестричка розказала нині,
І сама я це вже добре знаю:
Знов прийде чарівна ця хвилина
В Українському моєму Краю.
Як тоді, зійдуться ранком люди,
Пролунають знов слова палкії,
Запанує наша воля всюди
І заграє грімко дзвін Софії!
***
Я співаю про тебе, прекрасна країна,
Де хлібами духмяними вкриті поля,
І про шлях твій до волі, моя Україно,
Незалежна та славна слов’янська земля.
***
Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить
Нам берегти тебе, Соборну і єдину
І нам твою історію творить!
УНІАН
Привітання з Днем соборності у прозі
Шановні громадяни!День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято — День соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів - урочисте проголошено злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Ті події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаїті жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети — побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Сердечно бажаємо вам, шановні громадяни, міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє рідного краю та України!
***
Дорогі друзі, сьогодні День соборності України!
На моє глибоке переконання, ці славні сторінки вітчизняної історії, що є в першооснові цього свята, ще чекають належної оцінки та осмислення, як громадськістю, так і державними інституціями. І не завжди треба чекати високих постанов чи указів. Саме громадський рух, що завжди відзначався високою свідомістю і палким вболіванням за спільну справу, має ініціювати їх відзначення, долучаючи до пізнання славного минулого якнайширше коло співвітчизників.
Бажаю усім Вам міцного здоров’я, щастя, миру і плідної співпраці. Нехай все задумане на користь і благо нашої країни та її люду буде успішно реалізоване.
Зі святом вас, шановні!
***
Шановне друзі!
Сьогодні український народ відзначає величну дату своєї багатовікової історії — День Соборності, свято об’єднання українських земель в єдину самостійну державу.
Вітаю Вас зі святом і бажаю і надалі триматися разом! Будьмо!
УНІАН
Привітання з Днем соборності у SMS
У єдності сила народу!Боже, нам єдності дай.
З Днем Соборності України!
***
Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
https://www.unian.ua/society/10416504-filaret-rozkritikuvav-pereklad-tomosu-pro-avtokefaliyu-pcu.html
Галасюк: Ми зберегли мораторій всупереч позиції Президента і ЄС. ВІДЕО
Радикальна пратія разом з однодумцями виборола мораторій на експорт лісу-кругляка і зберегла його всупереч позиції Євросоюзу і Президента! Прийде час, коли нам вдасться витягнути країну з боргового ярма кредитів МВФ, - переконаний заступник Лідера РПЛ з економічної політики Віктор Галасюк.
""Яку політику має проводити влада в Україні? Ту, яка подобається заможним країнам-сусідам, чи ту, яка робить українців заможнішими на власній землі? Команда Радикальної партії Олега Ляшка переконана, що саме другу політику, яка робиться українців заможнішими", - наголосив нардеп, відзначивши натомість, що позиція нинішньої влади, на жаль, є протилежною. Так про мораторій на експорт лісу-кругляка, який вдвічі збільшив інвестиції в галузь деревообробки, приніс додаткові податки, сотні нових підприємств, захищає українську природу, екологію і розвиває підприємництво, називають головним подразником в стосунках України з Євросоюзом - проти нього виступав Президент Порошенко і обіцяв відмінити цей мораторій. Втім, ні команда Радикальної партії Олега Ляшка, ні жоден народний депутат з державницькою позицією не дасть відмінити цей мораторій, який працює в національних інтересах України, - підкреслив В.Галасюк.
Як нагадав нардеп, Євросоюз шантажував кредитами, ініціював судовий розгляд для того, щоб відмінити мораторій: "Але їм нічого не вдасться, тому що мораторій – в національних інтересах України і повністю відповідає умовам нашої участі в Угоді про вільну торгівлю з ЄС і в Угоді з СОТ".
Для порівняння радикал порадив, натомість, проаналізувати документ, на яку і нинішня влада, і Президент, і уряд молиться, ЄС абсолютно схвалює - Угода з Міжнародним валютним фондом: "Цей меморандум з МВФ робить українців біднішими, заморожує українську економіку, містить конкретні обіцянки української влади перед МВФ підвищити ще в 2 рази, ще вдвічі підвищити ціну на газ для населення!"
"Стримувати внутрішній попит – це значить обмежувати доходи громадян. Жорстка монетарна політика – це значить дорогі кредити. І знову Україна перетворюється на фінансову пустелю, в якій не розвивається промисловість. Продати державні підприємства майже всі, а ті, які залишаться, хочуть призначити більшість в наглядових радах іноземців. І все це те, що влада обіцяє Міжнародному валютному фонду всупереч національним інтересам України", - пояснив він.
Наслідки ж, як зазначив нардеп, викладені в звіті МВФ дуже детально: "П'ятирічний економічний прогноз говорить про те, що торговельний дефіцит додатково збільшиться, інвестиції залишаться на рівні менше 2 відсотків ВВП. Що це значить? Подальше слабшання гривні, подальша втрата робочих місць, послаблення української промисловості. Тобто політика економічна влади не лікує, не посилює, а навпаки душить українську економіку".
Термиты помогают лесам пережить засуху — ученые
Термиты, как и многие другие почвенные создания, играют огромную роль в экосистемах, перерабатывая органику и обновляя состав почвы. Но можно ли как-то оценить экологический эффект именно от термитов, без червей, муравьёв и пр.? Исследователи из Университета Гонконга, Ливерпульского университета и ряда других научных центров предприняли для этого довольно трудоёмкий многолетний эксперимент, передает Наука и Жизнь со ссылкой на статью в журнале Science.
В тропических лесах Борнео они заложили в нескольких местах рулоны туалетной бумаги и чайные пакетики, пропитанные отравой. Термиты не могли бы пройти мимо туалетной бумаги – для них это очень удобный источник целлюлозы; пакетики же предназначались для тех, кто по какой-либо причине не обратил бы внимания на бумагу. На других почвенных обитателей яд не должен был подействовать – и действительно, от токсина умирали только термиты, тогда как ни жуки, ни муравьи, ни какие-либо другие беспозвоночные никакого беспокойства от отравленной бумаги и пакетиков не ощущали.
Для сравнения в почву зарывали ещё и обычные, неотравленные рулоны бумаги; каждые полгода на место съеденных рулонов закладывали новые. В статье в Science говорится, что на участках с отравленной бумагой активность термитов падала на 45% – вполне достаточно, чтобы понять, как присутствие или отсутствие термитов сказывается на состоянии почвы.
Источник: NEWS.am
В тропических лесах Борнео они заложили в нескольких местах рулоны туалетной бумаги и чайные пакетики, пропитанные отравой. Термиты не могли бы пройти мимо туалетной бумаги – для них это очень удобный источник целлюлозы; пакетики же предназначались для тех, кто по какой-либо причине не обратил бы внимания на бумагу. На других почвенных обитателей яд не должен был подействовать – и действительно, от токсина умирали только термиты, тогда как ни жуки, ни муравьи, ни какие-либо другие беспозвоночные никакого беспокойства от отравленной бумаги и пакетиков не ощущали.
Для сравнения в почву зарывали ещё и обычные, неотравленные рулоны бумаги; каждые полгода на место съеденных рулонов закладывали новые. В статье в Science говорится, что на участках с отравленной бумагой активность термитов падала на 45% – вполне достаточно, чтобы понять, как присутствие или отсутствие термитов сказывается на состоянии почвы.
Источник: NEWS.am
22.01.2019
ПРИРОДООХОРОННА СКЛАДОВА FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ В УКРАЇНІ – ФОРМА БЕЗ ЗМІСТУ?
В теорії, сертифікація лісів за стандартом FSC забезпечує стале та відповідальне управління лісами і несе ряд екологічних переваг, порівняно з несертифікованими лісами. Зокрема внаслідок більш жорстких, ніж в національному законодавстві, вимогам охорони біорізноманіття при введенні лісового господарства. Проте реальність, на жаль, зовсім інша.
Ми вже писали про найбільш поширені порушення в сертифікованих лісгоспах. Тепер пропонуємо ознайомитись з аналіз природоохоронних аспектів сертифікації на прикладі 7 лісгоспів з різних регіонів України.
Жорсткі вимоги?
Є чотрири найбільш важливі вимоги стандарту FSC, що прямо стосуються охорони біорізноманіття і є жорсткішими, ніж вимагає від лісгоспів законодавство України:
Що важливо, є відповідні критерії визначення репрезентативних ділянок та ОЦЛЗ і лісгосп не може віднести туди будь-які ліси. А рідкісні види повинні визначатись по всій території лісгоспу, а не тільки в межах об’єктів ПЗФ. Окрім того, стандарт містить і інші природоохоронні вимоги (наприклад, залишення окремих дерев на суцільних зрубах), але вони є менш суттєвими з точки зору збереження біорізноманіття.
Для аналізу дотримання вищезгаданих вимог стандартів випадковим чином були відібрані сім лісгоспів з різних регіонів, сертифіковані компаніями “Легалліс” та NEPCon (Чорноліське ЛГ, Смілянське ЛГ, Клеванське ЛГ, Малинське ЛГ, Холминське ЛГ, Прилуцьке ЛГ, Ківерцівське ЛГ). Аналіз, який був би неможливим без суттєвої волонтерської допомоги показав, що вимоги стандарту дотримуються переважно формально!
Варто відмітити, що навіть в процесі збору інформації виникли проблеми – лише 30 підприємств з 71, в який ми відправляли запити щодо надання інформації про перелік ОЦЗЛ, надали відповіді. Решта надали відповіді лише після втручання аудиторів. І то відповіді не завжди були повними. Хоча ігнорування запитів на публічну інформацію – це порушення законодавства України, а значить і стандарту.
Рубки в репрезентативних ділянках та ОЦЗЛ.
Як вже було сказано вище, стандарт зобов’язує підприємство підтримувати природний стан репрезентативних ділянок та охороняти і покращувати певні цінності ОЦЗЛ.
Ми порівняли дані з реєстру лісорубних квитків за 2018 рік та переліки репрезентативних ділянок і ОЦЗЛ по кожному з підприємств. Як виявилося, усі лісгоспи, окрім Чорноліського ЛГ, проводили рубки в межах вищеозначених ділянок : вибіркові та суцільні (!) санітарні рубки, прохідні рубки, рубки освітлення, прочищення та прорідження. На деяких ділянках, зокрема в Смілянському ЛГ, відбулося розрубування просіки під ЛЕП. Правила охорони репрезентативних ділянок по цим підприємствам передбачають здебільшого лише заборону рубок головного користування.
При цьому, якщо проведення рубок догляду (освітлення, прочищення та прорідження) може бути доцільним в окремих категоріях ОЦЗЛ, то в репрезентативних ділянках вони недопустимі. Т.як їх ідея – саме у збереженні природньої динаміки розвитку лісів, а під час догляду часто відбувається вилучення піонерних порід дерев з метою формування високотоварних деревостанів.
А санітарні рубки проводились не тільки в хвойних насадженнях, але й наприклад у листяних насадженнях. Ківерцівський лісгосп взагалі зрубав дві ділянки ОЗЦЛ з породним складом 10Влч суцільними санітарними рубками. Очевидно, що про ніяку «підтримку природного стану та покращення цінностей» в цьому випадку мову вести не варто.
Більш того, після нашої скарги одне з підприємств просто виключило ділянки, пройдені рубками, з переліку репрезентативних! Таким чином, створюється прецедент, за якого репрезентативні ділянки можна щорічно міняти, фактично не охороняючи довгий час жодну з них, що також свідчить про наявні недоліки підбору таких ділянок.
Категорії лісів, віднесених до репрезентативних ділянок та ОЦЗЛ.
ЕПЛ вже неодноразово наголошувало, що в багатьох лісгоспах до репрезентативних ділянок та ОЦЗЛ включають не ті ліси, які відповідають критеріям до таких ділянок, а ділянки в яких і без того заборонені рубки головного користування! Тобто об’єкти ПЗФ та інші неексплуатаційні ліси. В результаті, часто такі ділянки не відображають ані породного ані вікового розподілу лісів по підприємству. Бо тенденція останніх років свідчить про небажання лісгоспів створювати об’єкти ПЗФ на самих цінних старовікових лісових ділянках. Відповідно, не зберігаються вони і в рамках сертифікації FSC.
Хоча варто зауважити і позитивні випадки – наприклад створення двох дубових заказників в Остерському лісгоспі було пов’язане саме з процесом сертифікації і відповідно внесенням їх до переліку ОЦЗЛ.
Контроль інвазійних видів.
Стандарти передбачають, що підприємство має проводити заходи з моніторингу та контролю інвазійних видів. При цьому стандартом передбачена охорона “існуючих зразків екосистем”. Таке неточне формулювання призвело до того, що усі підприємства (окрім Холминського ЛГ, щодо якого данні були відсутні) включили до репрезентативних ділянок деревостани дуба червоного та робінії псевдоакації, таким чином унеможливлюючи контроль поширення цих видів і нівелюючи саму ідею охорони репрезентативних ділянок!
Охорона видів, занесених до Червоної книги.
Стандарт передбачає, що підприємство має визначати оселища рідкісних видів в межах своєї території, розробляти правила охорони таких видів та дотримуватися їх. Важко перевірити, яким саме чином були визначені оселища рідкісних видів. Випадки залучення професійних біологів до польових робіт вкрай нечасті, хоча і трапляються. Для прикладу, Клеванське ЛГ залучало до польових робіт спеціалістів з Рівненського природного заповідника, Малинське ЛГ наймало орнітологів для пошуку гнізд орлана-білохвоста.
Окремої уваги заслуговують правила охорони визначених видів. Явно видно, що при їх розробці представники лісгоспу не тільки не залучали науковців-біологів, але й навіть не вивчали відповідну літературу. Для прикладу, Чорноліське ЛГ охороняє рідкісні рослини, забороняючи суцільні санітарні рубки та усі рубки у весняний період. При цьому вибіркові рубки в літній період, які очевидно знищуватимуть популяції рослин, дозволені. Смілянське ЛГ лише в загальних рисах прописало заходи з охорони рідкісних видів. Схожа ситуації і з іншим лісгоспами. “Найкраще” охороняє види з Червоної книги Малинське ЛГ, яке взагалі «забуло» прописати заборону хоч якихось рубок в правилах охорони червонокнижних видів. Це призвело до проведення в 2017-18 роках вибіркових та суцільних експлуатаційних рубок на п’яти ділянках з охоронюваними видами.
Перелік заходів зі збереження червонокнижних рослин в Малинському ЛГ. Жодного слова про обмеження рубок.
І хоча у вищезгаданих лісгоспів, згідно проаналізованих нами матеріалів, не було відвертих помилок з визначенням рідкісних видів – але такі помилки автори неодноразово зустрічали у інших підприємств.
Приклади формального підходу до визначення рідкісних видів з різних сертифікованих лісгоспів в Україні
Висновки?
З-поміж семи сертифікованих підприємств шість не дотримувалися вимог стандарту, або точніше дотримувались його лише формально. Формальне виділення ОЦЗЛ та репрезентативних ділянок, формальний пошук рідкісних видів, формальні правила їх охорони. І проведення рубок в репрезентативних ділянках.
Окремо хочеться відмітити, що найменш формально слідувало вимогам стандарту Чорноліське ЛГ, розташоване в Кіровоградській області. Відсутність рубок в межах охоронюваних ділянок, найбільш адекватні правила охорони видів з-поміж усіх розглянутих, а також доступність усієї інформації щодо FSC-сертифікації на сайті дозволяють поставити дане підприємство у приклад усім іншим!
Але загальні висновки доволі невтішні. Вибірка з семи лісгоспів не є достатньою, проте окремі описані проблеми відомі і для інших лісгоспів країни. Фактично, вищесказане дає підстави сумніватися в реальних природоохоронних вигодах FSC-сертифікації в Україні. Бо за умов формального підходу до виконання вимог стандарту – сертифікований лісгосп мало чим відрізняється від не сертифікованого! Таким чином, сертифікація перетворюється на платний інструмент отримання ринкових переваг і вводить в оману споживачів в Україні і закордоном, які вірять в “зелений” характер сертифікованої продукції несумлінних лісгоспів.
Шляхи вирішення?
По-перше, аудиторські компанії повинні здійснювати реальний, а не формальний, контроль за виконанням вимог стандарту. Якщо лояльність до лісгоспу, який перший раз проходить аудит можна пояснити недосвідченістю його працівників, то невиконання вимог стандарту з боку лісгоспів які сертифіковані багато років не мають виправдання! На жаль, випадки призупинення дії сертифікату, не дивлячись на суттєві порушення в окремих лісгоспах, можна перерахувати на пальцях рук.
По-друге, єдиний національний стандарт, що скоро має з’явитися на заміну трьом діючим стандартам аудиторських компаній, має включити в себе вимоги щодо заборони проведення недоцільних рубок в репрезентативних ділянках та ОЦЗЛ, а також регламентувати вимоги до лісових ділянок, що включаються до таких переліків.
Однак головною проблемою все одно залишається пасивна роль громадськості в процесі аудитів. Аудиторські компанії часто стикаються з недостачею якісної та незалежної інформації про реальний стан справ в лісгоспах. FSC-сертифікація може бути ефективним механізмом контролю лісової галузі, проте лише одиниці користуються нею. Хочеться сподіватися, що з плином часу ситуація зміниться в кращу сторону.
За додатковою інформацією звертайтеся:
Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ
email: petro.testov@gmail.com
Тел.: (032) 225 – 76 -82; (068) 934 – 95 – 74
Єгор Гриник, біолог, волонтер ЕПЛ
email: vereuxvereux@gmail.com
21 січня 2019
Ми вже писали про найбільш поширені порушення в сертифікованих лісгоспах. Тепер пропонуємо ознайомитись з аналіз природоохоронних аспектів сертифікації на прикладі 7 лісгоспів з різних регіонів України.
Жорсткі вимоги?
Є чотрири найбільш важливі вимоги стандарту FSC, що прямо стосуються охорони біорізноманіття і є жорсткішими, ніж вимагає від лісгоспів законодавство України:
- Репрезентативні ділянки. Стандарти передбачають виділення підприємством (лісгоспом) ділянок існуючих екосистем, що займають не менше 5% від загальної площі підприємства. Передбачається, що такі ділянки не використовуються з господарською метою, охороняються та підтримуються в природному стані.
- Особливо цінні для збереження ліси (ОЦЗЛ). Стандарти передбачають шість різних категорій ОЦЗЛ, цінності яких також мають підтримуватися та охоронятися підприємством.
- Охорона рідкісних видів. Стандарти зобов’язують підприємство ідентифікувати оселища охоронюваних видів в межах своєї території, розробляти та впроваджувати заходи з охорони таких видів.
- Контроль за поширенням інвазійних видів та недопущення перетворення природних лісів в плантації лісів з чужорідних порід дерев.
Що важливо, є відповідні критерії визначення репрезентативних ділянок та ОЦЛЗ і лісгосп не може віднести туди будь-які ліси. А рідкісні види повинні визначатись по всій території лісгоспу, а не тільки в межах об’єктів ПЗФ. Окрім того, стандарт містить і інші природоохоронні вимоги (наприклад, залишення окремих дерев на суцільних зрубах), але вони є менш суттєвими з точки зору збереження біорізноманіття.
Для аналізу дотримання вищезгаданих вимог стандартів випадковим чином були відібрані сім лісгоспів з різних регіонів, сертифіковані компаніями “Легалліс” та NEPCon (Чорноліське ЛГ, Смілянське ЛГ, Клеванське ЛГ, Малинське ЛГ, Холминське ЛГ, Прилуцьке ЛГ, Ківерцівське ЛГ). Аналіз, який був би неможливим без суттєвої волонтерської допомоги показав, що вимоги стандарту дотримуються переважно формально!
Варто відмітити, що навіть в процесі збору інформації виникли проблеми – лише 30 підприємств з 71, в який ми відправляли запити щодо надання інформації про перелік ОЦЗЛ, надали відповіді. Решта надали відповіді лише після втручання аудиторів. І то відповіді не завжди були повними. Хоча ігнорування запитів на публічну інформацію – це порушення законодавства України, а значить і стандарту.
Рубки в репрезентативних ділянках та ОЦЗЛ.
Як вже було сказано вище, стандарт зобов’язує підприємство підтримувати природний стан репрезентативних ділянок та охороняти і покращувати певні цінності ОЦЗЛ.
Ми порівняли дані з реєстру лісорубних квитків за 2018 рік та переліки репрезентативних ділянок і ОЦЗЛ по кожному з підприємств. Як виявилося, усі лісгоспи, окрім Чорноліського ЛГ, проводили рубки в межах вищеозначених ділянок : вибіркові та суцільні (!) санітарні рубки, прохідні рубки, рубки освітлення, прочищення та прорідження. На деяких ділянках, зокрема в Смілянському ЛГ, відбулося розрубування просіки під ЛЕП. Правила охорони репрезентативних ділянок по цим підприємствам передбачають здебільшого лише заборону рубок головного користування.
При цьому, якщо проведення рубок догляду (освітлення, прочищення та прорідження) може бути доцільним в окремих категоріях ОЦЗЛ, то в репрезентативних ділянках вони недопустимі. Т.як їх ідея – саме у збереженні природньої динаміки розвитку лісів, а під час догляду часто відбувається вилучення піонерних порід дерев з метою формування високотоварних деревостанів.
А санітарні рубки проводились не тільки в хвойних насадженнях, але й наприклад у листяних насадженнях. Ківерцівський лісгосп взагалі зрубав дві ділянки ОЗЦЛ з породним складом 10Влч суцільними санітарними рубками. Очевидно, що про ніяку «підтримку природного стану та покращення цінностей» в цьому випадку мову вести не варто.
Більш того, після нашої скарги одне з підприємств просто виключило ділянки, пройдені рубками, з переліку репрезентативних! Таким чином, створюється прецедент, за якого репрезентативні ділянки можна щорічно міняти, фактично не охороняючи довгий час жодну з них, що також свідчить про наявні недоліки підбору таких ділянок.
Категорії лісів, віднесених до репрезентативних ділянок та ОЦЗЛ.
ЕПЛ вже неодноразово наголошувало, що в багатьох лісгоспах до репрезентативних ділянок та ОЦЗЛ включають не ті ліси, які відповідають критеріям до таких ділянок, а ділянки в яких і без того заборонені рубки головного користування! Тобто об’єкти ПЗФ та інші неексплуатаційні ліси. В результаті, часто такі ділянки не відображають ані породного ані вікового розподілу лісів по підприємству. Бо тенденція останніх років свідчить про небажання лісгоспів створювати об’єкти ПЗФ на самих цінних старовікових лісових ділянках. Відповідно, не зберігаються вони і в рамках сертифікації FSC.
Хоча варто зауважити і позитивні випадки – наприклад створення двох дубових заказників в Остерському лісгоспі було пов’язане саме з процесом сертифікації і відповідно внесенням їх до переліку ОЦЗЛ.
Контроль інвазійних видів.
Стандарти передбачають, що підприємство має проводити заходи з моніторингу та контролю інвазійних видів. При цьому стандартом передбачена охорона “існуючих зразків екосистем”. Таке неточне формулювання призвело до того, що усі підприємства (окрім Холминського ЛГ, щодо якого данні були відсутні) включили до репрезентативних ділянок деревостани дуба червоного та робінії псевдоакації, таким чином унеможливлюючи контроль поширення цих видів і нівелюючи саму ідею охорони репрезентативних ділянок!
Репрезентативні ділянки з інвазійними видами в Клеванському ЛГ
Охорона видів, занесених до Червоної книги.
Стандарт передбачає, що підприємство має визначати оселища рідкісних видів в межах своєї території, розробляти правила охорони таких видів та дотримуватися їх. Важко перевірити, яким саме чином були визначені оселища рідкісних видів. Випадки залучення професійних біологів до польових робіт вкрай нечасті, хоча і трапляються. Для прикладу, Клеванське ЛГ залучало до польових робіт спеціалістів з Рівненського природного заповідника, Малинське ЛГ наймало орнітологів для пошуку гнізд орлана-білохвоста.
Окремої уваги заслуговують правила охорони визначених видів. Явно видно, що при їх розробці представники лісгоспу не тільки не залучали науковців-біологів, але й навіть не вивчали відповідну літературу. Для прикладу, Чорноліське ЛГ охороняє рідкісні рослини, забороняючи суцільні санітарні рубки та усі рубки у весняний період. При цьому вибіркові рубки в літній період, які очевидно знищуватимуть популяції рослин, дозволені. Смілянське ЛГ лише в загальних рисах прописало заходи з охорони рідкісних видів. Схожа ситуації і з іншим лісгоспами. “Найкраще” охороняє види з Червоної книги Малинське ЛГ, яке взагалі «забуло» прописати заборону хоч якихось рубок в правилах охорони червонокнижних видів. Це призвело до проведення в 2017-18 роках вибіркових та суцільних експлуатаційних рубок на п’яти ділянках з охоронюваними видами.
Перелік заходів зі збереження червонокнижних рослин в Малинському ЛГ. Жодного слова про обмеження рубок.
І хоча у вищезгаданих лісгоспів, згідно проаналізованих нами матеріалів, не було відвертих помилок з визначенням рідкісних видів – але такі помилки автори неодноразово зустрічали у інших підприємств.
Приклади формального підходу до визначення рідкісних видів з різних сертифікованих лісгоспів в Україні
Висновки?
З-поміж семи сертифікованих підприємств шість не дотримувалися вимог стандарту, або точніше дотримувались його лише формально. Формальне виділення ОЦЗЛ та репрезентативних ділянок, формальний пошук рідкісних видів, формальні правила їх охорони. І проведення рубок в репрезентативних ділянках.
Окремо хочеться відмітити, що найменш формально слідувало вимогам стандарту Чорноліське ЛГ, розташоване в Кіровоградській області. Відсутність рубок в межах охоронюваних ділянок, найбільш адекватні правила охорони видів з-поміж усіх розглянутих, а також доступність усієї інформації щодо FSC-сертифікації на сайті дозволяють поставити дане підприємство у приклад усім іншим!
Але загальні висновки доволі невтішні. Вибірка з семи лісгоспів не є достатньою, проте окремі описані проблеми відомі і для інших лісгоспів країни. Фактично, вищесказане дає підстави сумніватися в реальних природоохоронних вигодах FSC-сертифікації в Україні. Бо за умов формального підходу до виконання вимог стандарту – сертифікований лісгосп мало чим відрізняється від не сертифікованого! Таким чином, сертифікація перетворюється на платний інструмент отримання ринкових переваг і вводить в оману споживачів в Україні і закордоном, які вірять в “зелений” характер сертифікованої продукції несумлінних лісгоспів.
Шляхи вирішення?
По-перше, аудиторські компанії повинні здійснювати реальний, а не формальний, контроль за виконанням вимог стандарту. Якщо лояльність до лісгоспу, який перший раз проходить аудит можна пояснити недосвідченістю його працівників, то невиконання вимог стандарту з боку лісгоспів які сертифіковані багато років не мають виправдання! На жаль, випадки призупинення дії сертифікату, не дивлячись на суттєві порушення в окремих лісгоспах, можна перерахувати на пальцях рук.
По-друге, єдиний національний стандарт, що скоро має з’явитися на заміну трьом діючим стандартам аудиторських компаній, має включити в себе вимоги щодо заборони проведення недоцільних рубок в репрезентативних ділянках та ОЦЗЛ, а також регламентувати вимоги до лісових ділянок, що включаються до таких переліків.
Однак головною проблемою все одно залишається пасивна роль громадськості в процесі аудитів. Аудиторські компанії часто стикаються з недостачею якісної та незалежної інформації про реальний стан справ в лісгоспах. FSC-сертифікація може бути ефективним механізмом контролю лісової галузі, проте лише одиниці користуються нею. Хочеться сподіватися, що з плином часу ситуація зміниться в кращу сторону.
За додатковою інформацією звертайтеся:
Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ
email: petro.testov@gmail.com
Тел.: (032) 225 – 76 -82; (068) 934 – 95 – 74
Єгор Гриник, біолог, волонтер ЕПЛ
email: vereuxvereux@gmail.com
21 січня 2019
Золочівську райраду просять не продовжувати угоду з несумлінним мисливським господарником
Мешканці Золочівського району просять не продовжувати договір із мисливським господарством «Золота липа», звинувачуючи його у протиправних діях.
Про це повідомляє прес-служба львівського осередку партії УКРОП.
Місцеві мешканці кажуть, що за 15 років, відколи підприємство користується угіддями, не вщухають конфлікти. Троє голів сільських рад навіть підготували звернення до голови Золочівської районної ради Ореста Банаха щодо цього.
Так, голова Вороняцької сільської ради Б.Кмиць зазначає, що місцевим жителям не надавали відстрільних карток та ліцензій на полювання. Голова Струтинської сільської ради М.Ярова вказує, що мешканці села скаржаться на конфлікти з мисливським господарством. А голова Ясеновецької сільської ради В.Мисак повідомляє, що «Золота липа» повністю дискредитувала себе як орендар, адже полювання в Національному природному парку «Північне Поділля» проводять увесь рік, а це є порушенням закону. Ба більше, В.Мисак заявив про два жахливі факти: побиття директором «Золотої липи» випадкових перехожих, які зайшли на територію лісу, і те, як одного разу працівники товариства вбили собаку на очах у дітей, які випасали худобу.
«Попри обурення громади, ТзОВ «Мисливське господарство «Золота Липа» подало документи у Львівську обласну раду документи про надання йому дозволу і надалі користуватися мисливськими угіддями, – розповів депутат Золочівської районної ради, член УКРОПу Василь Ляшовський. – Це питання винесли на минулу сесію районної ради. І 24 депутати проголосували за звернення до ЛОР, щоб, враховуючи інтереси громади, такого дозволу «Золотій липі» не давали. Крім того, за моєї ініціативи ми скерували звернення до обласної прокуратури з проханням розібратися в ситуації. Сподіваюся, інтереси людей, які живуть на цій території, врахують, а несумлінний орендар не господарюватиме у цьому лісі».
Leopolis.news
Фото: zbroya.info
