ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

25 січня 2019

З нового року українські ліси можуть стати ще менш захищеними від незаконної вирубки



БЕРЕЖІТЬ ЛІСИ!

Верховною Радою України 6 вересня 2018 року прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів”. Закон вступив в силу з 1 січня 2019 року.

У документі визначений термін “істотна шкода”, що прив’язується до матеріального критерію – понад 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Згідно Податкового кодексу України, в частині кваліфікації злочинів або порушень сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Отже, при кваліфікації “істотної шкоди” потрібно виходити не з неоподаткованого мінімуму в 17 грн, а з соціальної пільги, що станом на 1 січня 2019 року становить 960,5 грн. Таким чином, мінімально можливий поріг для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності згідно ч. 1 ст. 246 КК України з 1 січня 2019 року складатиме колосальну суму – понад 1 млн. 921 тисячу гривень (960,5 грн. помножені на 2000).

Трохи математики. Оскільки розмір шкоди за незаконну рубку одного дерева з діаметром пня 30 см оцінюється в 4,2-4,5 тисячі гривень, то від початку 2019 року порушникам слід одноразово вирубати понад 500 таких дерев, щоб їхні дії підпадали під термін “завдано істотної шкоди”. Загальна площа такої суцільної вирубки мала б складати від 0,5 до 2 гектарів.

Так звані “тяжкі наслідки” в редакції ч.4 ст. 246 КК України прийнятого закону взагалі становитимуть астрономічну суму – 4 млн. 805 тисяч гривень (потрібно одноразово вирубати понад 1000 дерев діаметром 30 см). Якщо врахувати, що вчинення одноразово таких значних рубок є вкрай рідкісним явищем, застосування цієї норми на практиці буде фактично унеможливлене.

Координатор проекту WWF “Лісова варта” Дмитро Карабчук зазначає, що “запровадження у дію цього Закону на практиці може призвести до суттєвого зниження рівня кримінально-правової охорони лісів у цілому, адже у випадку, якщо розмір розрахованої шкоди від незаконної вирубки буде менше 1,9 млн. гривень і кваліфікація злочину буде визначена як “неістотна” – наступатиме адміністративна відповідальність, яка цим Законом для фізичної особи, що вперше одноосібно здійснила злочин, визначена на рівні від 255 до 510 гривень.”

Через це, WWF пропонує зменшити зазначений поріг, коли настає “істотна шкода”, та прив’язати його до умовної вартості деревини завантаженої на один лісовоз, наприклад, вартості 10 дерев з діаметром пня 50 см, яка розраховується на підставі затверджених Кабміном такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту (постанова № 665), та становить сьогодні близько 90 тисяч гривень, а для визначення розміру відшкодування збитків, завданих вирубкою цінних з економічної точки зору порід дерев, пропонується введення додаткового коефіцієнта, залежного від породи, об'єму і ринкової вартості деревини.

Детальніше про стан правового регулювання обліку деревини та пропозиції щодо його посилення можна прочитати у спеціальному звіті, підготовленому юристом та консультантом проекту “Лісова варта” WWF в Україні Олегом Сторчоусом, “Правове регулювання обліку деревини: проблеми та пропозиції”. (лінк)

P.S. Вже під час підготовки до публікації новини було знайдено приклад судового рішення, яке посилається на згадані зміни в законі щодо “істотної шкоди”, яка, у згаданому випадку, має становити 1,6 млн гривень на момент здійснення інкримінованого порушення, що дає підстави судді закрити кримінальне провадження.

Прикарпатський військовий лісгосп сплатить півмільйона за незаконні рубки



Після тривалих судових розглядів Прикарпатському військовому лісгоспу ДП «Івано-Франківській військовий ліс промкомбінат» таки доведеться примусово сплатити понад півмільйона гривень збитків за незаконну рубку лісу.
Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області за результатами проведеної ще у 2016 році позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства нарахувала лісгоспу 680 293,74 грн шкоди, нанесеної довкіллю внаслідок незаконних рубок дерев хвойних та листяних порід, пише Фіртка з посиланням на прес-службу Інспекції.

Оскільки суб’єкт господарювання в добровільному порядку сплатив тільки частину шкоди, Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області передала матеріали перевірки до Військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону, яка подала до суду позовну заяву про стягнення не сплачених 521 715,19 грн. Господарський суд Івано-Франківської області відмовив у задоволенні позивних вимог.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Івано-Франківської області залишено без змін. Військова прокуратура подала касаційну скаргу на рішення Господарського суду Івано-Франківської області та постанову Львівського апеляційного господарського суду. Постановою Верховного суду касаційну скаргу Військової прокуратури Західного регіону задоволено, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області. У січні 2019 року Господарським судом Івано-Франківської області прийнято рішення про задоволення позову на 521 715,19 грн у повному обсязі.

Відповідно до ст.66 Конституції України, кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки. Відповідно до ст.107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Кошти, які будуть сплачені за завдану довкіллю шкоду, надходять в державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, звідки спрямовуються на виконання природоохоронних заходів.

25.01.2019, 15:59 

Екологія, георозвідка, агробізнес — нові сфери використання космічних технологій



У Житомирському національному агроекологічному університеті (ЖНАЕУ) вперше пройшов форум «Космічні технології для агробізнесу», на якому обговорили переваги використання космічних технологій в аграрній сфері.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Космічні технології мають широкий спектр використання, а особливо в аграрній сфері. Більшість виробників не знають про їхні можливості, тому на форумі фахівці, які працюють у цій сфері, продемонстрували, що можна робити за допомогою таких технологій. Наша мета — популяризувати ідею використання космічних технологій в агробізнесі. Відтак, з’являтиметься більше споживачів цієї інформації та постійно розвиватимуться ті, хто її надають», — розповів ректор ЖНАЕУ Олег Скидан.

За словами начальника ЖНАЕУ Володимира Присяжного, у Житомирі планують розгорнути Регіональний космічний центр «Полісся» на базі агроуніверситету.

«Такий центр дозволить впроваджувати космічні технології на Житомирщині. Європейське космічне агентство визначило нас (Національний центр управління та випробувань космічних засобів — ред.) оператором програми ЄС «Copernicus», що дає доступ до усіх європейських космічних систем. Така інформація корисна для аграрного сектору, лісового господарства, екології, геології», — зауважив Присяжний.

Інформація, яка надходитиме до космічного центру, дозволить прогнозувати урожай, спостерігати за процесом вегетації рослин, проводити моніторинг вирубки лісів і масштабів ураження короїдом соснових насаджень, слідкувати за видобутком у кар’єрах та копачами бурштину. При цьому попит на такі дані вже нині є у Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства екології та природних ресурсів та агропідприємств.

Читайте також: Вітроенергетика та інновації: Зубко розповів про цікаві проекти ОТГ

Під час форуму також ішлося про практичні аспекти агромоніторингу на прикладі Дунаєвецького району Хмельниччини, застосування безпілотних літальних апаратів для дослідження вегетації та захисту від шкідників, використання супутникового агроекологічного моніторингу, а також дистанційного зондування для моніторингу стану лісових екосистем на Житомирщині.

Навесні на базі ЖНАЕУ планують також провести Національний космічний форум.



З нового року українські ліси можуть стати ще менш захищеними від незаконного вирубування



Верховною Радою України 6 вересня 2018 року ухвалено закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів”. Закон набув чинності з 1 січня 2019 року.

У документі визначено термін “істотна шкода”, що прив’язується до матеріального критерію – понад 2 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Згідно з Податковим кодексом України, в частині кваліфікації злочинів або порушень сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Отже, при кваліфікації “істотної шкоди” потрібно виходити не з неоподаткованого мінімуму в 17 гривень, а з соціальної пільги, що станом на 1 січня 2019 року становить 960,5 грн. Таким чином, мінімально можливий поріг для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності згідно з ч. 1 ст. 246 КК України з 1 січня 2019 року становитиме колосальну суму – понад 1 млн 921 тисячу гривень (960,5 гривні помножено на 2 тисячі).
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
Тюрма за контрабанду лісу: Почав діяти закон про підвищення відповідальності за незаконне вирубування та вивезення деревини
18:43 01.01.2019
Трохи математики. Оскільки розмір шкоди за незаконну рубку одного дерева з діаметром пня 30 см оцінюється в 4,2-4,5 тисячі гривень, то від початку 2019 року порушникам слід одноразово вирубати понад 500 таких дерев, щоб їхні дії підпадали під термін “завдано істотної шкоди”. Загальна площа такої суцільної вирубки мала б становити від 0,5 до 2 гектарів.

Так звані “тяжкі наслідки” в редакції ч. 4 ст. 246 КК України прийнятого закону взагалі становитимуть астрономічну суму – 4 млн 805 тисяч гривень (потрібно одноразово вирубати понад 1 тисячу дерев діаметром 30 см). Якщо врахувати, що вчинення одноразово таких значних рубок є вкрай рідкісним явищем, застосування цієї норми на практиці буде фактично унеможливлене.

Координатор проекту WWF “Лісова варта” Дмитро Карабчук зазначає, що “запровадження у дію цього закону на практиці може призвести до суттєвого зниження рівня кримінально-правової охорони лісів у цілому, адже у випадку, якщо розмір розрахованої шкоди від незаконної вирубки буде менше 1,9 мільйона гривень і кваліфікація злочину буде визначена як “неістотна” – наступатиме адміністративна відповідальність, яка цим законом для фізичної особи, що вперше одноосібно здійснила злочин, визначена на рівні від 255 до 510 гривень.”
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
Україна перейшла на європейські стандарти якості деревини
12:06  09.01.2019
Через це WWF пропонує зменшити зазначений поріг, коли настає “істотна шкода”, та прив’язати його до умовної вартості деревини, завантаженої на один лісовоз, наприклад, вартості 10 дерев з діаметром пня 50 см, яка розраховується на підставі затверджених Кабміном такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту (постанова № 665), та становить сьогодні близько 90 тисяч гривень, а для визначення розміру відшкодування збитків, завданих вирубкою цінних з економічної точки зору порід дерев, пропонується введення додаткового коефіцієнта, який залежатиме від породи, об’єму і ринкової вартості деревини.

P.S. Вже під час підготовки до публікації новини було знайдено приклад судового рішення, у якому посилаються на згадані зміни в законі щодо “істотної шкоди”, яка у згаданому випадку має становити 1,6 млн гривень на момент здійснення інкримінованого порушення, що дає підстави судді закрити кримінальне провадження.

Новий закон про ліс: його загрози і небезпеки - WWF

Новий закон про ліс: його загрози і небезпеки - WWF

Українські ліси можуть стати ще менш незахищеними від незаконної вирубки, адже новий закон про ліс має певні недоліки.

Верховною Радою України 6 вересня 2018 року прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів”. Закон вступив у силу з 1 січня 2019 року.

У документі визначений термін “істотна шкода”, що прив’язується до матеріального критерію – понад 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Згідно Податкового кодексу України, в частині кваліфікації злочинів або порушень сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Отже, при кваліфікації “істотної шкоди” потрібно виходити не з неоподаткованого мінімуму в 17 грн, а з соціальної пільги, що станом на 1 січня 2019 року становить 960,5 грн. Таким чином, мінімально можливий поріг для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності згідно ч. 1 ст. 246 КК України з 1 січня 2019 року складатиме колосальну суму – понад 1 млн. 921 тисячу гривень (960,5 грн. помножені на 2000).

Трохи математики. Оскільки розмір шкоди за незаконну рубку одного дерева з діаметром пня 30 см оцінюється в 4,2-4,5 тисячі гривень, то від початку 2019 року порушникам слід одноразово вирубати понад 500 таких дерев, щоб їхні дії підпадали під термін “завдано істотної шкоди”. Загальна площа такої суцільної вирубки мала б складати від 0,5 до 2 гектарів.

Так звані “тяжкі наслідки” в редакції ч.4 ст. 246 КК України прийнятого закону взагалі становитимуть астрономічну суму – 4 млн. 805 тисяч гривень (потрібно одноразово вирубати понад 1000 дерев діаметром 30 см). Якщо врахувати, що вчинення одноразово таких значних рубок є вкрай рідкісним явищем, застосування цієї норми на практиці буде фактично унеможливлене.

Координатор проекту WWF “Лісова варта” Дмитро Карабчук зазначає, що “запровадження у дію цього Закону на практиці може призвести до суттєвого зниження рівня кримінально-правової охорони лісів у цілому, адже у випадку, якщо розмір розрахованої шкоди від незаконної вирубки буде менше 1,9 млн. гривень і кваліфікація злочину буде визначена як “неістотна” – наступатиме адміністративна відповідальність, яка цим Законом для фізичної особи, що вперше одноосібно здійснила злочин, визначена на рівні від 255 до 510 гривень.

Через це, WWF пропонує зменшити зазначений поріг, коли настає “істотна шкода”, та прив’язати його до умовної вартості деревини завантаженої на один лісовоз, наприклад, вартості 10 дерев з діаметром пня 50 см, яка розраховується на підставі затверджених Кабміном такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту (постанова № 665), та становить сьогодні близько 90 тисяч гривень, а для визначення розміру відшкодування збитків, завданих вирубкою цінних з економічної точки зору порід дерев, пропонується введення додаткового коефіцієнта, залежного від породи, об’єму і ринкової вартості деревини.

P.S. Вже під час підготовки до публікації новини було знайдено приклад судового рішення, яке посилається на згадані зміни в законі щодо “істотної шкоди”, яка, у згаданому випадку, має становити 1,6 млн гривень на момент здійснення інкримінованого порушення, що дає підстави судді закрити кримінальне провадження.

Про WWF:

Всесвітній фонд природи (WWF) – це одна з найбільших та найповажніших незалежних природоохоронних організацій, представництва якої діють більш ніж у 100 країнах за підтримки майже 5 мільйонів людей по всьому світу. Місія Всесвітнього фонду природи – зупинити деградацію природного середовища планети та побудувати майбутнє, в якому людство житиме у гармонії з природою, шляхом збереження біологічного різноманіття світу, сталого використання природних ресурсів та скорочення забруднення і марнотратного споживання.

Джерело
https://zak-kor.net/51290-noviy-zakon-pro-ls-yogo-zagrozi-nebezpeki-wwf.html

Долаючи негативні тенденції

На колегії Держлісагентства 24 січня підбито підсумки діяльності підприємств лісової галузі за минулий рік

Заступник Голови Державно­го агентства лісових ресурсів Володимир Бондар, ана­лізуючи підсумки роботи галузі за звітний період зауважив, що ви­сока дисципліна, професіоналізм, згуртованість допомогли здолати негативні обставини для лісового господарства в 2018 році та крок за кроком досягти тих успіхів, які дода­ють оптимізму та сили в подальшій роботі.

Разом з тим, на початку нового року вже е тривожні тенденції: за­лишки непроданої сировини у ба­гатьох підприємствах галузі збіль­шуються, тому що ціна, як кажуть переробники, для них зависока.

Слід дотримуватись виваженої, консолідованої цінової політики. А зниження вартості сировини може бути виправдане тоді, коли вона пройшла аукціони та через ринкові механізми, — вважає голова Держ­лісагентства.

Наступний виклик ддя галузі — перехід на європейські стандарти. Були організовані навчання праців­ників галузі стосовно згаданих за­вдань. Процес переходу складний, але — зворотного шляху не буде.

Володимир Бондар звернув увагу також на таку тенденцію: в минуло­му році відбулося суттєве зростання заготовленої як за обсягом, так і за площею продукції по Київській, Волинській, Харківській, Хмель­ницькій, Черкаській областях. Деякі з них дійшли до показників ресурс­них регіонів. Здавалось, позитивна тенденція, але чому зріс тільки цей показник, а інші — ні? Це потребує серйозного аналізу, керівники на­званих управлінь повинні надати об­грунтовані та виважені пояснення.

Про здобутки та проблеми галузі доповіла начальник управління стра­тегії та економічного розвитку Держ­лісагентства Вероніка Мауер.

Минулий рік був складним, вна­слідок ситуації, яка склалась із бюджетним фінансуванням, що не дозволило галузі в повному обсязі.

На Черкащині лісогосподарські підприємства отримали понад 16 млрд грн за минулий рік



Сьогодні на засіданні колегії Державного агентства лісових ресурсів України було підбито підсумки діяльності лісової галузі за 2018 рік. Так, у минулому році за результатами господарської діяльності державними лісогосподарськими підприємствами, підпорядкованими Держлісагентству, отримано 16,8 мільярдів гривень чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що на 3,1 мільярда гривень більше аналогічного періоду минулого року (приріст 23%), інформують “Ліси Черкащини“.

На ведення лісового господарства було спрямовано 6,4 мільярдів грн, що на 1,5 мільярдів більше, ніж за 2017 рік.

Під час колегії повідомили, що 6,3 мільярдів гривень, або 97,3% на ведення лісового господарстваспрямовано власних обігових коштів підприємств, 138,3 млн грн або 2,1% коштів, отриманих за рахунокфінансової та іншої допомоги, 37,8 млн грн, або 0,6% підприємствам виділено асигнувань з місцевихбюджетів.

За оперативними даними у 2018 році підприємствами галузі отримано 466,1 млн грн чистого прибутку.

За 2018 рік підприємствами галузі сплачено до бюджету 4,8 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 906 млн. грн (23%) більше, ніж за 2017 рік.

З них до Державного бюджету сплачено 3,1 млдр грн (65%), до місцевого – 1,7 млдр. грн (35%).

Найбільшу питому вагу в сумі сплачених податків та зборів становить податок на додану вартість – 39% (1,9 млдр грн), податок на доходи фізичних осіб – 25% (1,2 млдр грн) та рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів – 21 % (1 млдр грн).

Окрім податків, підприємствами галузі за звітній період сплачено 1,4 млдр грн єдиного соціального внеску.

Разом сплачено податків та ЄСВ – 6,2 млрд гривень.

Лісівники одягнуть нову форму



Одяг, який використовуватиметься щоденно працівниками державної лісової охорони, складається із зимового, демісезонного та літнього костюмів

Наприкінці року в Державно­му агентстві лісових ресурсів України презентували нову форму для працівників державної лісової охорони — для щоденного носіння, чого раніше не було.

Нову форму затвердили єдиного зраз­ка: вона однотонна, кольору оливи (темно-зелена), складається із зи­мового, демісезонного та літнього костюмів. Зразки кожного елементу одягу — від взуття до головних убо­рів — теж затверджено.

— Це робоча нова форма, яка буде використовуватися працівни­ками при використанні своїх служ­бових обов’язків. Зразки вже готові, ми їх узгоджували з представниками обласних управлінь: враховували їхні думки, аби ця форма була зруч­ною у носінні, використанні в різних погодних умовах — у дощ, сніг, спеку, тому що лісівники працюють щодня. Раніше такої форми не було. Зразки костюмів для парадного та повсякденного носіння не скасовані. Тобто на різних подіях — засіданнях колегії, урочистих заходах — такий одяг і надалі буде використовува­тися, — розповів начальник Відділу охорони і захисту лісів Державного агентства лісових ресурсів України Ігор Будзінський. — Необхідність затвердження нових зразків фор­меного одягу для працівників державної лісової охорони виникла і в тому, що на сьогодні наше суспіль­ство дуже мілітаризоване: в краї­ні продається дуже багато різного камуфльованого одягу на ринках, у магазинах тощо. При цьому в Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу» прописано, що заборонено носити форму, яку використовують Збройні Сили України. Сьогодні військову форму можна побачити на рибалках, мисливцях, будь-яких категоріях населення. Й у лісі можна було зустріти працівників державної лісової охорони одягнутих у різні зразки військової форми, яку можна було придбати на ринках. Часто на рукавах були емблеми Німеччини, Англії, навіть траплялися РФ. Тобто ходив хто в чому міг, це нічим не регламенту­валося. Також ми вирішили відійти від камуфляжу, бо у нас були деякі застороги в Донецькій і Луганській областях — у зоні проведення ООС та «сірій» зоні. Там працівники державної лісової охорони мали застереження від військових, аби вони припинили одягати камуфльований одяг, тому що по них можуть відкрити вогонь на ураження: невідомо, хто ж це ходить — працівник лісни­цтва чи диверсійна група. Тому від камуфльованого одягу ми відходимо.

До речі, перед Новим роком у першому читанні був прийнятий за­конопроект, у якому ідеться, що за носіння військового одягу або зна­ків розрізнення, які використовують військові, передбачена адміністра­тивна відповідальність — навіть до вилучення одягу.

Які ж особливості нової форми? Для її пошиття пропонується вико­ристовувати цупку тканину, стійку до розривів. У Держлісагентстві по­яснили, що вислухавши різні думки, прийшли до висновку, що погони будуть недоречними, наприклад, на футболці. Теж не зручно на куртці, коли працівник державної лісової охорони нестиме, наприклад, на­плічник чи сумку. Залишається на­рукавна емблема «Державна лісова охорона» на лівому рукаві і нагрудні знаки, де буде зазначатися посада і прізвище. Крім того, працівник дер­жавної лісової охорони має мати при собі службове посвідчення.

— Наші працівники часто ви­їжджають обмінюватися досвідом за кордон на різні конференції — в країни Євросоюзу, Білорусь. Звіс­но, ми придивляємося в чому там ходять працівники лісу, які в них знаки розрізнення, формений одяг — цим всім ми цікавилися, пере­глядали сайти цих відомств, врахо­вували цей досвід. Були пропозиції зробити формений одяг, схожий до білоруського, але все-таки ми зі­йшлися на думці, що він є більш подібним до російського, і це буде не коректно. Наприклад, у білорусів як знаки розрізнення є петлиці — такі ж, яку Російській Федерації. Ми ви­рішили, що буде неправильно, якщо наші лісівники ходитимуть у схожій формі до форми країни-агресора, — уточнив Ігор Будзінський.

Він зазначив, що в Лісовому кодексі України передбачено, що державна лісова охорона забезпечу­ється форменим одягом. Якщо так, то підприємства за власні кошти організовують пошиття форми, ви­дачу і контроль її носіння. Звісно, в окремих підприємств, особливо Південно-Східного регіону, може бути сутужно з власними коштами. Тому в наказі Держлісагентства сказано, що форма може бути пошита і при­дбана як за власні кошти підпри­ємств, так і за кошти інших джерел, не заборонених законодавством (але в будь-якому випадку форма має бути обов’язково на обліку). В регіо­нах підприємства самі вибиратимуть виробника одягу, який зробить одяг за затвердженими зразками. Тому цінова пропозиція може різнитися. 

Як порахували в Держлісагентстві, в середньому набір із трьох комп­лектів коштуватиме 8—10 тисяч гривень — це приблизна ціна. Також затверджено терміни носіння форми для кожного елементу — від року до чотирьох.

Окрім того, наказом Держліс­агентства не передбачено конкрет­ної дати переходу на нову форму.

— Ми не могли написати кон­кретну дату, розуміючи, що сьогодні не всі підприємства мають достат­ньо коштів, аби забезпечити сво­їх працівників. Якщо у нас лісової охорони є близько 16 тисяч осіб, то навіть по 8 тисяч для кожного — це досить значна сума. Перехід буде поступовий — по мірі можливості підприємства і по мірі необхідності в сезон. В обов’язковому порядку в бухгалтерському обліку підприєм­ства це буде відображатися, — наголосив Ігор Будзінський. — Парадна форма залишається — поки ми її не змінюємо, у свій час вона була по­годжена з Міністерством оброни України (залишаються всі знаки розрізнення, погони).

Оксана МИКОЛЮК
ekoinform.com.ua








Перша "правдива книга" про знищення лісу в Україні


2Перша правдива книга про знищення лісу в Україні» У прес-конференції візьме участь: Володимир Борейко — автор книги "Лісоцид в Україні". У книзі розповідається про знищення лісу, негативний вплив рубок на об'єкти природно-заповідного фонду, дику природу,біоосвіту. Надаються пропозиції щодо збереження лісу.



informator.ua
Пряма трансляція відбулася 19 годин тому

На брянских лесах государство заработало рекордные 425 млн рублей



Значительную долю поступлений составила арендная плата

От использования лесов Брянской области в бюджетную систему РФ поступила рекордная сумма платежей. Об этом рассказали в региональном Управлении лесами.

По итогам 2018 года в казну поступила рекордная сумма платежей – более 425 млн рублей. Доходы федерального бюджета составили 235 млн. рублей, областного – 190,7 млн рублей.

Сумма неналоговых платежей превысила поступления 2017 года на 170,2 млн рублей. Плановый показатель поступлений перевыполнен на 115,9 млн рублей или на 17,8 процента.

Значительную долю поступлений (91,6 процента) составила арендная плата - это 389,7 млн рублей. В управлением лесами продолжают борьбу с задолженностями по платежам за использование лесов и увеличение поступлений в доход региона.

Четверг, 24 январь 2019, 21:00