Загадочный «Кривой лес» в Польше (ФОТО)

Более четырех сотен сосен растут в лесу возле города Грыфино, что на западе Польши. И в этих деревьях нет ничего необычного, кроме одного – их формы! Все они изогнуты, причем, обращены в одном направлении – на север.

Ствол каждой сосны поднимается над землей примерно на 20 см, после чего резко изгибается, напоминая по своей форме древний струнный инструмент – арфу. Кривой лес занимает площадь 1,7 га, и, что интересно, даже местные жители не знают, что же такого случилось с деревьями.

Правда, есть на этот счет несколько теорий, из которых наиболее популярны следующие:

• Кривой лес является следствием экспериментов немецких селекционеров, проживавших здесь в 30-х годах, но, вынужденных мигрировать из-за начавшейся войны;
• Один из местных жителей поставил перед собой амбициозную задачу – вырастить лес, в котором невозможно было бы заблудится из-за того, что все деревья указывают в одном направлении;
• И третья теория, наиболее правдоподобная – Кривой лес является появился в результате попыток производителей мебели вырастит дерево, которое было бы значительно проще в обработке, так как ствол у него заранее искривленный.

Что произошло на самом деле – загадка истории, так как даже архивных документов, подтверждающих ту и или иную теорию – нет. Сейчас это местная достопримечательность, превратившаяся в интересное место для посещения туристами.

https://noi.md/ru/v-mire/zagadochnyj-krivoj-les-v-polishe-foto

Далі...

Жуки атакуют

Я уже делал на Хабре пост про поражения сибирских лесов опасным вредителем — уссурийским полиграфом. Этот чрезвычайно плодовитый и опасный жук способен за короткое время уничтожить огромные площади пихтовых лесов и, к сожалению, это получается у него куда лучше, нежели усилия людей по борьбе с опасным насекомым. Основной проблемой мониторинга лесов в зоне поражения жуком является нехватка специалистов и современных методик быстрого и точного анализа состояния пораженного леса. Однако, некоторые позитивные моменты всё же есть. На схватку с опасным вредителем выходят беспилотные летательные аппараты. БПЛА. Вернее сказать вылетают…

Мониторинг леса. Что это такое?

До настоящего времени мониторинг состояния пихтовых лесов в зоне поражения Polygraphus proximus(научное название жука — прим. автора) осуществлялся в ходе периодических наземных наблюдений (проще говоря ножками), что особенно важно в случае обнаружения очагов вредителя и назначения санитарно-оздоровительных мероприятий. Это может быть специальная рубка, обработка биопрепаратами или химическими реактивами. Однако, подобные исследования, в связи с обширностью и труднодоступностью таежных территорий Сибири, не дают полной информации о распространении инвазионного процесса в регионе. Частично данную проблему могло бы решить использование космических снимков и проведение авиационного надзора, но эти методы имеют обширный список ограничений по детализации информации, и, что немаловажно, по стоимости.

С недавнего времени осуществление лесопатологических обследований возможно дистанционным методом с использованием беспилотных летательных аппаратов, что определено в Приказе Минприроды России № 480 от 16.09.2016. Тот редкий случай, когда в России относительно быстро разрешили применять современные технологии для решения таких острых задач.

Методика оценки состояния леса с помощью БПЛА

Казалось бы, что тут сложного? Получай с помощью БПЛА снимки леса и все дела. Но это только кажущаяся простота. Оптимальные условия для проведения дистанционного зондирования лесных насаждений с использованием БПЛА обусловливаются кругом решаемых задач и, следовательно, типом устройства, его техническими характеристиками и рекомендациями фирмы производителя БПЛА. При этом не каждый беспилотник может подойти для подобного рода задач. Для выбора времени проведения аэрофотосъемки первостепенное значение имеет хорошая видимость с минимальной нижней границей облачности около 300 метров при условии равномерного освещения.

Переменная облачность или низкие углы утреннего или вечернего солнечного освещения не рекомендуются, так как кроны поврежденных деревьев могут быть плохо различимы в тенях. Наиболее оптимальные сроки для проведения аэрофотосъемки с использованием БПЛА обычно совпадают с периодами наземных обследований очагов стволовых вредителей с середины апреля до начала октября.

Выбор типа БПЛА

Для оперативных обследований небольших участков пораженного леса применяют полупромышленные БПЛА, характеристики которых позволяют получать снимки не хуже, чем 4000×3000 пикселей. Площадь охвата территории при подъеме БПЛА на 300 м над поверхностью земли составляет 0,2 км², а при высоте 500 м – 0,5 км². Функция удержания БПЛА в заданном местоположении и высоте позволяет работать в качестве «наблюдательной вышки» с радиусом обзора до 3–4 км. Это позволяет не только вести оценку состояния леса, но и фиксировать возможные очаги пожаров.

Квадрокоптер позволяет проводить оперативный осмотр участков лесного фонда в режиме фотографирования и видеосъемки. Поврежденные уссурийским полиграфом деревья выявляются на снимках по изменению окраски кроны по сравнению с неповрежденными деревьями, что позволяет легко дифференцировать живые и погибшие деревья и по их доле в древостое приблизительно оценивать его санитарное состояние и уровень деградации. Начальная стадия поражения дерева приводит к незначительному изменению структуры и цвета пихты, что можно видеть на этом фото.


Однако, уже через несколько недель становится заметным, что поражение становится необратимым. Дерево погибает и усыхает, становясь источником повышенной пожарной опасности.



Так выглядит ствол дерева, пораженного полиграфом. Он имеет большое количество отверстий, которые жук прогрыз, проникая под кору. При этом дерево включает защитный механизм от вредителя (выделяет много смолы), но это ослабевает дерево настолько, что оно погибает за несколько недель.




На снимках с БПЛА пораженный лес кажется разноцветным. При этом зеленые деревья ещё не поражены опасным вредителем, а цветные — в крайней стадии поражения. Этот участок леса обречен. Поражения вредителем так масштабно, что через год на этом месте будет только сухостой и валежник, либо эта территория будет охвачена лесным пожаром.



Для мониторинга обширных лесных территорий больше подходят БПЛА типа “крыло”. В частности, для обследования насаждений, поврежденных уссурийским полиграфом, был испытан аппарат, оснащённый цифровой камерой SONY A6000 (24 Мпикс; фокусное расстояние объектива f=20 мм; тип сенсора: КМОП; размер матрицы: 23,5×15,6 мм; разрешение 6000×4000 пикс).

Обработка и интерпретация изображений с БПЛА

Важнейшей задачей для специалистов является оценка результатов мониторинга лесов по снимкам с БПЛА. С учетом обширных территорий и большого массива данных, перспективным на наш взгляд было бы создание нейронной сети анализа полученной информации, так как пораженные деревья на снимках проявляют определенные и достаточно четкие и повторяющиеся дешифровочные признаки (изменяется цвет кроны). Так выглядят кроны деревьев по степени пораженности вредителем, которые условно можно взять как «образцовые». Здесь из снимков леса выделены фрагменты крон в виде изображений с определенным разрешением в несколько десятков пикселей. Подобные «образцовые» изображения (несколько тысяч для начала), могут быть базой данных для тестовой нейронной сети. Конечно, изображения должны быть как-то отнормированы и подготовлены к анализу и это, конечно, тоже имеет свои особенности.



I – здоровое дерево; II – ослабленное дерево; III – сильно ослабленное
дерево; IV – отмирающее дерево; V – свежий сухостой; VI – старый сухостой

Обучив и натренировав сеть на анализ подобных снимков, можно получить мощный инструмент для оценки состояния лесов и при этом значительно снизить человеческий фактор в принятии решений по оценки степени поражения древостоя. Однако, эта отдельная задача, которая требует дополнительного решения. В будущем. Может кто-то из уважаемых читателей Хабра подскажет (в комментариях или лично), как наиболее оптимально и интересно решить эту задачу. Либо кто-то поделится опытом в этом направлении или укажет уже готовые решения?

Подводные камни

Ну не без них. Использование БПЛА вообще сопряжено с огромными препонами и разными ограничениями. С одной стороны отличная технология, но имеет ряд проблем. Административных, связанных с регистрацией БПЛА, открытием воздушного пространства, бесчинствам контролирующих органов с одной стороны, и технических проблем — с другой. БПЛА ещё достаточно «сырая» технология, поэтому потерять дрон в сибирском лесу из-за сбоя телеметрии или технических проблем очень просто. В лесу распространение радиоволн осложняет плотный полог леса, сложный ландшафт территории. Не всегда удается обеспечить все требования встроенного ПО в БПЛА и, в первую очередь, из-за плохого Интернет соединения. Как показывает опыт, современные БПЛА постоянно что-то хотят получить из Интернета (или передать что-то туда) и летать при полном отсутствии сети иногда просто не хотят. Но, скорее всего, это связано с тем, что используются по большому счету не профессиональные БПЛА, хотя проблемы и у них наверняка схожие.


Технология мониторинга пихтовых лесов

Методика оценки состояния пихтовых лесов в местах поражения опасным вредителем обобщена в специальном методическом пособии, которое может быть свободно скачено для ознакомления профильным специалистам (ISBN 978-5-9907381-1-9). Это пособие — результат работы большого коллектива научных сотрудников Института мониторинга климатических и экологических систем Сибирского отделения РАН. Данное пособие будет очень полезно специалистам лесного хозяйства, а также специалистам, ведущим анализ состояния лесных ресурсов, экологам, научным работникам, лесникам.


Авторский коллектив

P.S. При подготовке этого поста я случайно вечером наткнулся на интересный прямой эфир на Вести24 о проблемах лесного хозяйства. Вот ссылка.



Из эфира я узнал, что в Советском Союзе с продажи леса выручали валюты больше чем с продажи нефти, что в лесной отрасли сейчас не просто проблемы, а вообще… Я удивился этому эфиру и остроте разговора приглашенных экспертов. Хотя судите сами! Эфир, правда, почти 50 минут, учтите этот момент. В этом эфире, в частности, эксперты затрагивали проблемы о которых я пишу в этом посте.

https://habr.com/ru/post/437518/

Далі...

Із 01 січня 2019 року особи, які вчиняють незаконні рубки, не нестимуть кримінальної відповідальності

Аналіз Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» від 06.09.2018 

            Популізм та істотна шкода

На новий рік український парламент, із подачі Радикальної партії Олега Ляшка, приніс фантастичний подарунок всім зловмисникам, які вчинятимуть незаконні рубки: вступив в дію Закон України із досить гучною назвою: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» (законопроект №5495 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60642). Головний комітет, який виступав ініціатором проекту – комітет з питань промислової політики та підприємництва (голова - Галасюк є депутатом від РПЛ). Авторський колектив законопроекту - 10 народних депутатів, серед яких – неперевершений в своєму артистичному таланті Олег Ляшко і три його вірних однопартійця. Також документ підписали по одному обранцю від БПП, Самопомочі, Батьківщини, Народного Фронту і примкнувший до них позапартійний Розенблат. Враховуючи пафосно-спекулятивну назву та штучно створений навколо законопроекту галас, 06 вересня 2018 р. за цей проект проголосувало 235 депутатів. Проти ніхто не виступив. Втриматись зміг лише один депутат - колишній міністр фінансів, доктор економічних наук Пинзенник В.М. (очевидно, лише він один прочитав зміст проекту та скористуватись калькулятором). 

В чому ж полягає подарунок лісовим браконьєрам ? Ухваленим законом до статті 246 Кримінального кодексу України («Незаконна порубка лісу») були внесені суттєві зміни, що стосуються розміру шкоди, із досягнення якого наступає кримінальна відповідальність. Цей розмір із 01 січня складає 1 мільйон 921 тисяча гривень. Ні, це помилка. Повторюю, для того, щоб бути притягненим за ст. 246 КК України мінімальний поріг встановлений у розмірі майже 2 мільйона гривень. А для того, щоб стати підозрюваним у кримінальному провадженні по більші тяжкій, четвертій частині статті 246 Кримінального кодексу, потрібно нарубати лісу вже на 4 млн. 802 тис. грн.

Для тих, хто не в курсі особливостей визначення шкоди від незаконних рубок поясню: станом на 2019 рік, згідно постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 року, з урахуванням інфляції, такси за незаконну рубку одного дерева, діаметром пня для прикладу 40 см. - складають близько 9 тис. грн., а діаметром 50 см. становить 12 тис. грн.. Для загального уявлення масштабів відредагованого злочину : при середній повноті деревостану, зловмисникам потрібно одночасно зрізати гектар – півтора зрілого лісу, що складає близько 250 – 300 кубічних метрів деревини, які можна завантажити у п’ять-шість вагонів деревини або на 7 – 10 великих вантажівок - лісовозів. Відповідно, для того щоб нарубати на «тяжкі наслідки» (ч.4 ст. 246 КК України в новій редакції) чорним лісорубам потрібно вкрасти деревини обсягом, який можна завантажити половину залізничного потягу. І тільки тоді, слідчий поліції районного відділення (а за діючою підслідністю, незаконні рубки, як злочини загальнокримінальної спрямованості, розслідують слідчі підрозділи районного рівня) матиме правові підстави для оголошення підозри таким спритним ділкам.

За правовою класифікацією, склад злочину за ст. 246 КК України є матеріальним – тобто завдана шкода є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони, і як наслідок – обов’язковою для доведення складу злочину. В інакшому випадку кримінальне провадження підлягає закриттю за відсутністю складу кримінального правопорушення (п.2 ч.1 ст. 284 КПК України). Наголошую, що закон набрав чинності. Тож, навряд чи місцевий суд, яким би справедливим він не був, знайде правові підстави для винесення обвинувального вироку за відсутності шкоди. Хіба що злочинець має повністю визнати свою провину та пообіцяти суду першої інстанції, що він не буде подавати апеляційну скаргу.

Єдине, чим можуть потішитись прихільники радикального способу збереження лісів – цей потяг із лісом не зможе проїхати за кордон. Далекоглядні автори документу, вперше в українській кримінально-правовій доктрині запровадили кримінальну відповідальність за контрабанду деревини. А раніше, у 2015 році «радікали» ж виступили ідейними натхненниками введення мораторію на вивезенню лісу-кругляка з України. Отже, кордон на замку: паровозу із краденою деревиною залишається самотньо кататись не перетинаючи межі держави. Зауважу - це при наявності вагонів, оскільки в останні роки добитись їх від ПАТ «Укрзалізниця» стає не менш складним завданням, ніж здобуття Україною томосу.

Перекручуючи зміст закону в стилі українських популістів, можна було б запропонувати слоган для ЗМІ: «У відповідь на скандал із дослідженням «Earthsight» щодо незаконних рубок, парламент країни із 2019 року звільнив всіх крадіїв лісу від кримінальної відповідальності». Це було б смішно, якби не було так сумно….

Повернемось до істотної шкоди при незаконній рубці. У попередній редакції кримінального кодексу також йшлось про істотну шкоду, як обов’язкову ознаку об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 246 КК України. Проте формулювання такої шкоди, в т.ч. – в кримінальному законі не було. Визначення такої шкоди не мало матеріального виміру, і носило оціночний характер. Згідно сформованої судової практики, середній розмір істотної шкоди, достатній для притягнення до кримінальної відповідальності становив від 15-20-30 тис. грн.. В південних областях, за рубку в лісосмугах, які ще залишаються (які ще залишаються не знищеними через правову неврегульованість), винними у криміналі визнавалась особи, котрі зрубали 2-4 дерева на суму понад 10 тис. грн.. шкоди.

Наведу нову редакцію статті кримінального кодексу станом на 2019 рік, під якої «радикальні таланти» та лісолюби від різних партій поставили свої підписи:    

     ________________________________________________________________

«Стаття 246. Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу

1. Незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, -

карається штрафом від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, -

караються штрафом від тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою чи третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

Примітка. 1. У цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

2. У цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у п’ять тисяч і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

{Стаття 246 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1019-VIII від 18.02.2016; в редакції Законів № 2063-VIII від 23.05.2017, № 2531-VIII від 06.09.2018}

______________________________________________________________

 

Звернемо увагу на примітку до коментованої статті. В ній розробники законопроекту мали на меті пояснити, що слід називати під «істотною шкодою». Першу частину речення можна зрозуміти: істотною шкодою, як криміноутвоюючу ознаку для незаконної рубки визначили шкоду, що перевищує 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Саме тут і «зарита собака». Очевидно, безпосередні розробники законопроекту вважали, що для кваліфікації кримінального правопорушення має використовуватись сума у 17 грн. Адже вказане поняття «неоподаткований мінімум доходів громадян» вживається у санкцій статей Кодексу України про адміністративні правопорушення та складає саме 17 грн. Це і виявилось фатальною помилкою. Авторський цех законопроекту №5495 не врахував положення ст. 169 Податкового кодексу України, що говорять про наступне:

-     відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

     

 

Згідно статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2019 рік” з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 1921 грн. Розраховуємо податкову соціальну пільгу, яка дорівнює 960 грн. 50 коп. (50% від прожиткового мінімуму для працездатної особи). Далі цю суму множимо на 2000 та отримуємо вже згаданий 1 921 000 грн. (один мільйон дев’ятсот двадцять одну тисячу ).

Саме на вказаний обрахунок неоподаткованих мінімумів доходів громадян звернута увага у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв'язку з набранням чинності Законом України від 22 травня 2003 р. "Про податок з доходів фізичних осіб (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va009700-04/print) ».

Також із цього приводу висловився Міндоходів у листі від 29.07.2013 № 7692/6/99-99-10-04-02-15/2667 (щодо розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян при застосуванні штрафних санкцій, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення) http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/62866.html В мережі інтернет розміщено багато статей із наведеного питання, наприклад - http://raro.in.ua/advokatam/metodychni-materialy/263-kradizhky-u-2018-na-mezhi-vidpovidalnosti-mizh-st-51-kupap-ta-st-185-kku

Обґрунтування обрахунку «н.м.д.г.» підтвердженні численною судовою практикою. Для прикладу надаю посилання на рішення касаційної інстанції - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78529879 також http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57134940 та інші.

Стосовно другої  частини примітки до статті 246 КК.  

Автору так і не вдалось збагнути її до кінця. Що хотіли сказати розробники – залишилось загадкою. Судіть самі: у другій частині речення істотною шкодою, що заподіяна незаконною рубкою тавтологічно називають «іншу істотну шкоду» (як в фільмі «Матриця»: «…це все не реальність – це інша реальність..»). На думку законодавця, така шкода має завдаватись навколишньому природному середовищу (читай простіше - природі, довкіллю) в частині забезпечення належної охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Перелічені чотири складові лісовим кодексом та світовою практикою об’єднуються єдиним поняттям «лісове господарство». Зверну увагу на норму примітки – йдеться не про будь-яке ведення лісового господарства, а про належне та якісне.

Можна припустити, що автори закону пропонують вважати іншою істотною шкодою всі інші негативні нематеріальні наслідки, що заподіюється незаконними рубками для довкілля в частині забезпечення якісного та належного ведення лісового господарства. !!?? Але одразу виникає декілька запитань: Чому назвали істотну шкоду «іншою істотною шкодою» ? Вона включає в себе матеріальний еквівалент у розмірі 1 921 000 грн. або ні ? Як можна завдати шкоди довкіллю належним веденням лісового господарства ? Чи можуть бути незаконні рубки результатом якісного та правильного ведення лісового господарства ?

Можна припустити, що самопроголошений «народний президент» настільки ненавидить лісову галузь, що вважає результатом правомірної діяльності лісового господарства шкоду для довкілля у вигляді незаконних рубок ? Якщо так, то по такому тлумаченню можна притягнути до криміналу всіх директорів лісгоспів, котрі забезпечують в лісгоспах якісне лісове господарство. Тому навряд чи така ознака як «інша істотна шкода» зможе бути застосованою судами для кваліфікації дій винних осіб.

Очевидно, що цей безглуздий правовий каламбур є черговим халтурним ляпом від прибічників радикалізму. Замість «збереження українських лісів» (на якому наголошувала надто емоційна назва законопроекту), проштовханий популістами закон надає радикально безмежні можливості лісовим браконьєрам красти той самий український ліс, обмежуючись хіба що адміністративними штрафами. І то, якщо постанова про накладення штрафу не буде скасована судом за скаргою правопорушника. Якщо вдасться (що іноді буває непросто - за результатами провадженням у справі про адміністративні правопорушення) - стягнути за судовим рішенням завдану шкоду.

Будуть більші тюремні строки - буде більше лісу

У своїй піар-компанії просування законопроекту №5495 «радікали» експлуатували формат двох простих рішень проблеми незаконної деревини - підвищити кримінальну відповідальність за незаконні рубки та ввести відповідальність за контрабанду деревини https://politvolyn.com.ua/ukrayintsi-budut-z-lisom-robotoyu-i-zarplatoyu/. За задумом творців закону в результаті його ухвалення «всім буде щастя», проблеми лісової галузі розв’яжуться, а лісовий фонд країни буде примножуватись, наче рейтинги популістів в українському суспільстві.



Насправді це не так. Рішення не спрацює, оскільки тут використаний тивпоий прийом популіста: запропонувати прості рішення складної проблеми, попіарити самого себе, ну а далі «хоч ліс не рости». На жаль, переважна більшість громадян погоджується із поширеною помилковою думкою про те, що якщо посилити відповідальність за злочини, то вони зменшаться. Питання ролі кримінального покарання у запобіганні злочинності було та є предметом багатьох вітчизняних та іноземних дослідників-кримінологів. Останніми доведено, що посилення кримінальних покарань за кримінальні порушення майже не впливає за зменшення їх кількості.



Помилкою буде вважати, що особа, котра вчиняє незаконну рубку в цей момент думає, що йому за це вже не три роки, а п’ять, а тому не слід скоювати цей злочин. Людина, яка вчиняє злочин взагалі не думає про наслідки - вона взагалі не збирається попадатись. Значна частина злочинців взагалі впевнені у своїй безкараності. Людей можна змусити дотримуватись законів, якщо ця погроза втілюється у конкретних вироках, а тому покарання має неодмінно слідувати за злочином.



Проте головне - без дієздатної системи державного примусу ніякі санкції на папері закону не будуть ефективні. Варто всім усвідомити, що крім якісного законодавства, для ефективної протидії та запобіганням злочинам, зокрема - самовільним рубкам потрібні дії із їх прямого виконання: оперативна робота лісової охорони, і головне – ефективна діяльність професійної та матеріально-забезпеченої поліції при документуванні дій порушників, якісна взаємодія обох структур тощо. Але на даний час низова (районна) ланка поліції внаслідок численних реформувань, деморалізації, атестацій, бюрократії та ін.. здебільшого являє собою досить жалюгідне видовище. В переважній масі, особовий склад слідчих та оперативників маючи відносно невелику зарплату, крім некомплекту та плинності кадрів, є слабко непідготовленим, немотивований, матеріально не забезпечений. Виключень із загального негативного стану поліції багато, але на жаль вони не утворюють закономірність. Окремі відділки поліції взагалі являють собою сукупність корупційних «бізнесменів» із байдужим ставленням до власних обов’язків в тому числі - до проблем лісу.



Не слід забувати і про презумпцію невинуватості, що має простий принцип: для визнання винуватим людини у вчиненні злочину потрібно зібрати достатній обсяг доказів. При чому не аби як, а по встановленій кримінально-процесуальним кодексом процедурі. Тому вкрай важливим є діюче ефективне та оперативне кримінально-процесуального законодавства. Котре до речі, зараз не без зусиль РЛП, йде у напрямку формалізації та бюрократії, значно втрачаючи ефективність, і як наслідок – не забезпечує невідворотність покарання.

Тому боротись потрібно із причинами, із безкарністю, посилюючи роботу правоохоронних органів. Само по собі посилення кримінальної відповідальності нічого не дасть, і це не є вирішенням проблеми незаконних рубок.

Дежавю або нам не звикати ?

Дежавю називають психологічний феномен - приклад помилки сприйняття, за якою людині, котра потрапляє у якусь ситуацію, здається що вона з ним вже відбулась. Саме так можуть сказати фахівці, обізнані із правовими нюансами суміжної із лісом галузі – мисливським господарством. Аналогічна ситуація із порогом кримінальної відповідальності вже давно існує щодо незаконного полювання (ст. 248 КК України). Згідно примітки до цієї статті, істотною шкодою вважається завдання збитків у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Тобто, станом на 2019 рік для оголошення підозри у вчиненні незаконного полювання винній особі необхідно заподіяти збитків у вигляді добутих тварин у розмірі 240 125 грн.

Разом з тим, законодавство містить затверджені такси для обчислення розміру збитків завданих знищенням тварин (наказ Мінагрополітики №301/222 від 19.06.2017 р.) відповідно до яких збиток від (тобто, грошова вартість ) незаконного добування лося складає 80 тис. грн., олення європейського – 60 тис, кабана – 40 тис., косулі – 32 тис. Тобто, для криміналу фартовому браконьєру вимагається одночасно застрелити 3 лосів, або 4 оленів або 6 кабанів чи 7 косуль. Поясню ще простіше: притягнути винних до криміналу за вчинення серьозного факта браконьєрства (наприклад – одного лося) сьогодні неможливо, оскільки сума збитків є недостатньою (виключення складають хіба що території ПЗФ).

Тим, хто знається на специфіці документування та доведення незаконного полювання, добре розуміють, що навіть при наявності трьох застрелених лосів є реальним. Відсутність свідків, першочерговість затримання порушників «на гарячому», необхідність вилучення зброї, проведення балістичних експертиз, ветеринарний розтин добутих тварин, вилучення куль, якісні дії слідчих та оперативників – доказування криміналу навіть щодо одного звіра іноді стає вкрай складним завданням. Настільки складним, що при добросовісному адвокаті звинувачення за ст. 248 КК України розбивається вщент. Винесення обвинувального вироку у такій справі стає таким же примарним, як і виникнення совісті в українських популістів.

На описану проблему неодноразово звертали увагу дослідники - http://applaw.knu.ua/index.php/holovna/item/466-istotna-shkoda-zapodiyana-nezakonnym-poliuvannyam, мисливці, громадські організації - https://ahf.org.ua/uk/library/topic-of-the-week/490-vidkritij-list-shchodo-zaboroni-polyuvannya-na-losya Із цього приводу внесена низка законопроектів. Але «віз і нині там» Про реальність проблеми яскраво свідчить судова практика – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25653460 та http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/50165548 та багато інших рішень.

Про жахливий рівень браконьєрства в основній частині українських лісів сказано і написано досить багато. Схвильовані активісти, які не вдаються у правові нюанси кримінального кодексу, періодично отримують відповіді на свої запити від прокуратури, Держлісагентства та поліції з інформацією про те, що в державі по криміналу за незаконне полювання щорічно притягується лише 5 – 10 осіб. Потім в соцмережах розміщують крикливі пости про те, що «ніхто нічого не робе», «всьо пропало», мов – хитрі користувачі мисливських угідь, продажні мєнти та ледарі-лісники не борються та прикривають браконьєрство, продають кримінальні справи тощо. Натомість, основна перешкода для лежить саме у правовій площині. Ганебно, але факт: браконьєрство на звіра в Україні вже дев’ятий рік не тягне кримінальної відповідальності.

Цікаво, що ситуацію із «кримінальним порогом» незаконного полювання вважає нормальною навіть структура, котра покликана фільтрувати всі законодавчі «хотєлкі» народних депутатів - Головне науково-експертного управління Верховної Ради. Зокрема, у висновку до проекту закону №4702 від 20.05.2016 року, ГНЕУ вважає, що сума збитків за ст. 248 КК України у розмірі 172 тис. (станом на 2016 рік) є достатньою криміноутворюючою ознакою.    

             

            Обіг незаконно добутої деревини: діавол ховається в деталях   

Ляпи нової редакції ст. 246 КК України не закінчуються на шкоді космічних розмірів. Безкомпромісні борці із незаконними рубками вирішили ще й криміналізувати дії із перевезення, зберігання та збуту незаконно зрубаних дерев. Зауважу, що результат незаконних рубок має іншу назву в лісовому законодавстві (ст. 108 Лісового кодексу) - незаконно добута деревина. Проте такими «дрібними» неузгодженостями творці законопроекту №5495 не стали заморочуватись. Дійсно, це будуть не їх проблеми: хай прокурори, поліцейські, суд та лісники думають як буде кореспондуватись між собою лісове та кримінальне законодавство.

Загалом, ідея криміналізувати дії із поводження із незаконно заготовленою деревиною є досить актуальною. Обіг незаконно заготовленої деревини в Україні став однією із значних проблем та навіть за офіційними оцінками керівників лісової галузі досягає 2 млн. куб.м. в рік. Але, на жаль не тими авторами ідея реалізована в законі… Ільф і Петров сказали про це приблизно таке: «Якщо є хороша ідея, то завжди знайдеться нерозумна людина, яка акуратно доведе таку ідею до абсурду».

Що ж і вийшло в результаті. Які дії зараз передбачають кримінальну відповідальність за ст. 246 КК України ? Навожу нижче об’єктивну сторону:

- незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло шкоду у розмірі 1 921 000 грн.

- перевезення   незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяло шкоду у розмірі 1 921 000 грн.

- зберігання  незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяло шкоду у розмірі 1 921 000 грн.

-  збут  незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяло шкоду у розмірі 1 921 000 грн.

-  будь-яка із вищевказаних  дії, що заподіяла 1 921 000 грн. шкоди,   вчинена повторно або  за попередньою змовою групою осіб;

-      незаконна порубка дерев або чагарників вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, що заподіяло шкоду у розмірі 1 921 000 грн.

-   незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло шкоду у розмірі 1 921 000 грн.

-    перевезення   незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяло шкоду у розмірі 4 802 000 грн.

-    зберігання  незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяло шкоду у розмірі 4 802 000 грн.

-     збут  незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяло шкоду у розмірі 4 802 000 грн.

-     будь-яка із вищевказаних  дії, що заподіяла 4 802 000 грн.,  вчинена повторно або  за попередньою змовою групою осіб;

-     незаконна порубка дерев або чагарників вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, що заподіяло шкоду у розмірі 4 802 000 грн.

Принагідно зауважу, що введена відповідальність за ст. 65 КУпАП, яка раніше також містила відповідальність за незаконні порубки.

Диспозиція нової редакції статті має декілька суттєвих нюансів:

По-перше, згідно конструкції статті 246 КК України, обов’язковою ознакою перевезення, зберігання та збуту незаконно зрубаних дерев залишається наявність істотної шкоди у розмірі все того ж 1 млн. 921 тис. грн. Простіше кажучи, для кваліфікації таких дій потрібно, аби перевозили, зберігали чи продавали крадений ліс при умові завдання близько 2 млн. шкоди (тобто, щоб порушники одночасно зберігали, везли та продавали 5 – 6 вагонів із лісом !). Інші дії із перевезення, зберігання та збуту незаконно зрубаних дерев, що заподіяли шкоду розмірів менше ніж 2 млн. грн.. визначені змінами до ст. 65 КУпАП як адміністративні правопорушення. Стягнення за ними можуть накладати екологічні інспектори та державна лісова охорона;

По-друге. Випливає першого зауваження: залишається незрозумілим, як перевезення, транспортування та збут незаконно добутої деревини може прямо завдавати шкоду чи збитки (тобто призводити до знецінення певного матеріального блага) ? Хіба що економічній системі, через ухилення від сплати податків та непрямій шкоді офіційному ринку деревини ? Але тоді має бути розроблена певна методика... Із незаконною рубкою зрозуміло – через знищення дерев шкода завдається лісу – втрачається екологічна складова. Однак далі незаконно зрубана деревина фактично стає товаром, і дії з її транспортування чи збуті або зберігання прямої шкоди формально довкіллю вже не наносять.

По-третє, чинне законодавство не містить спеціальних норм (тим більш - окремого закону), який би врегульовував правовідносини у сфері обігу деревини в Україні. Тобто. діючі закони не визначають поняття законності походження деревини (якщо не рахувати сертифікатів про походження лісоматеріалів, які видаються при експорті), що прямо пов’язано із питанням її обліку. Отже, відповідальність запроваджена за вчинення дій, які не врегульовані законом, що є вкрай небезпечно в першу чергу для офіційного ринку деревини. Можна лише логічно припускати, що до незаконно зрубаних дерев будуть відносити дерева, зрубані в результаті незаконних рубок. Ситуація правової невизначеності із ключовими поняттями - «незаконне/законне перевезення, зберігання, збут деревини» породжуватиме лише велику кількість судових спорів. Тим більш, законом також не передбачено визначення поняття «незаконна рубка».

Для розуміння поясню: чи можна уявити ситуацію, коли вводиться кримінальна відповідальність за зберігання, перевезення чи збут наркотичних речовин, але законодавство не має точного визначення поняття «наркотичні речовини» ? Як слідчий, прокурор і суд за таких умов зможуть виносити вироки зловмисникам ? От саме такий стан склався із змінами до ст. 246 КК України.

По-четверте, радикальний законодавець чомусь залишив покупців краденої деревини у спокої. Адже відповідальність за цим злочином передбачена тільки для тих, хто перевозить, зберігає та продає крадений ліс. Відтак, продавати крадену деревину стало злочином, а покупати її залишились не врегульованим (якщо не рахувати загальний склад злочину, передбачений ст. 198 КК України – «Придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом»). Тут без попиту не буває пропозиції... Вважається, що суспільну небезпеку має також той, хто виступає покупцем краденого товару, але у коментованій статті забули про відповідальність іншої сторони угоди.

По-п’яте, зверну увагу що у попередній редакції ст. 246 Кодексу кримінальна відповідальність за незаконну рубку на територіях та об’єктах ПЗФ наставала навіть за вирубку одного дерева. Тобто, наявність істотної шкоди за рубку дерева в заповідних лісах не була обов’язковою ознакою злочину. В ухваленій популістами редакції, рівень правової охорони заповідних лісів значно знижений: за матеріальним порогом настання «кримінальної» шкоди став прирівнюватись до інших лісів. По іронії долі, відомий український природоохоронець, «лєдоруб екологічних інтересів» В.Є. Борейко на одному із телеканалів влітку 2018 році принципово виступив за ухвалення коментованого закону, накривши «нелєстними епітетами» Президента. Нагадаю, що останній у липні того ж року ветував цей закон за результатами першої парламентської спроби його ухвалення.

Отже, в загальному заліку невідомо яким чином правоохоронці повинні доводити винність осіб, які зберігають, транспортують та продають крадену деревину. Але можна спрогнозувати одне: частина «нечистих на руку» правоохоронців тепер будуть мати підстави для того щоб зареєструвати кримінальне правопорушення щодо будь-якого лісовозу (ТТН, якого їм не сподобається ) та довго і нудно з’ясовувати правомірність набуття деревини їх власником.

             

            В пошуках контрабанди лісу

Перлиною закону, ухваленому 06.09.2018 року став новий склад злочину: статтею 201-1 Кримінального кодексу України введена відповідальність за переміщення деревини через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Тобто із 01 січня винні особи, що вчинили контрабанду деревину нестимуть кримінальну відповідальність. Суспільні події, що передували скандалами у 2016 – 2018 роках щодо перевезення української деревини за кордон не є предметом цієї статті. Хоча тематика експорту української деревини є надзвичайно цікавою, як і співвідношення наших та європейських стандартів якості лісу.

Нагадаю, що контрабандистів лісу влітку 2018 році шукали всі: від «фейсбушних» експертів, що дистанційно визначали сортність деревини по фоткам вагонів в соц. мережах, до прем’єр-міністра, який заявив що контрабандою лісу завдано державі 6-8 млрд. збитків, і тому закликав «…зупинити це варварське знищення українських лісів, коли під виглядом паливної деревини вивозять діловий, прекрасний ліс. Важливо провести аудит всіх лісогосподарств, об’єднаними зусиллями ДФС, Нацполіції, Держаудитслужби, щоб ми знали, скільки вирубано лісу, скільки експортовано, скільки втратила держава, але найголовніше, скільки ми втратили лісу, щоб ми могли відновлювати українські ліси була сформована думка, що практично всі Карпатські ліси зрубані діловою деревиною і під виглядом дров перевозилась в ЄС.».

Цікаво, що якщо мала місце така шалена контрабанда - то до роботи митників якось не знайшлось претензій: дійсно, це ж наші, українські митники! - Ну що з них взяти ? Насамкінець це клеймо «контрабасу» ЗМІ та прем’єр приліпили на українські лісгоспи. Останній пообіцяв оголосити всіх авторів контрабандно-лісової змови у вересні 2018 року. Обіцянку так і не виконав, але вже було не того: фактично продаж деревини за кордон був зупинений. Навіть «Укрзалізниця» своїм розпорядження, всупереч всіх антимонопольних законів та договорів, зупинила подачу вагонів лісовим господарствам для відправки за кордон.

В подальшому, ділова репутація лісової галузі осаточно знищена у серпні 2018 року величезним скандалом із дослідженням англійської неурядової організації "Earthsight".

Тож внаслідок збігу об’єктивних та суб’єктивних обставин, на фоні масової істерії у стилі мему із відомої російської комедії «Видишь суслика?.. — Нет... — И я не вижу... А он есть!» реалізований гебельсовський тезіс про те, що ворога у суспільства немає, його слід видумати. Найкращого підґрунтя для піар-розголосу ухвалення ЗП №5495 для популістів не можна було придумати: парламент та РП в своій піар-стратегії тріумфально проголосили себе переможцями у війні із «лісовою мафією» через криміналізацію контрабанди деревини.

Проте, якщо об’єктивно та неупереджено розібратись із питанням порушень при експорті лісоматеріалів, то ухвалений закон і в цій частині містить багато суперечностей, які не матимуть впливу на існуючий стан речей. Поясню чому:

По-перше, відбувся повний занепад логіки кримінальної науки: думаю, декілька українських професорів кримінального права дізнавшись про ці зміни, випили чимало валеріанки. Для такого кроку, як мінімум потрібно було нормативно віднести деревину до стратегічного товару, довести, що він є вкрай важливим для української економіки. Але цього не було зроблено. Деревина як звичайний товар, за рівнем правової охорони стала прирівнюватись до речей, заборонених/обмежені в цивільному обороті: радіоактивних матеріалів, сильнодіючих вибухових речовин, боєприпасів, спецзасобів негласного отримання інформації, культурних цінностей. Тобто, якщо якийсь дід Іван вирішить перевезти в Румунію на своєму «газоні» трохи дров, то він буде засуджений до трьох років позбавлення волі як злочинець, який переводить за кордон вибухівку, цезій чи ящик автоматів АК-47.

По-друге, на відміну від ст. 246 КК України, де відповідальність за незаконні рубки наступатиме за незаконну рубку деревини обсягом 5-6 вагонів, тут народні обранці проявили максималізм. Відповідальності за цією статтею нестимуть особи, які перевезуть в сусідні країни навіть один кубічний метр дров, оскільки жодної матеріальної планки конструкцією статті не передбачено.

По-третє, закон запровадив кримінальну відповідальність за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Як вже наголошувалось, контрабанду деревини не можна назвати комерційно-привабливою, і тим більш вона за своїми об’єктивними характеристиками має значні габарити, що вкрай ускладнює його транспортування. З огляду на вартісну складову (ціна деревини за виключенням дубу та деякі цінних порід) є значно нижчою, приміром, ніж підакцизних виробів, а також особливості транспортування круглої деревини ( автомобільний транспорт, вагонні партії, партії для завантаження у морських портах) - важко знайти ділків, які б взялись цим займатись. Вийшов би сюжет для голлівудської комедії «Тупий та ще тупіший».

Тим більш, складно уявити перетинання вантажівками/вагонами/баржами, завантаженого деревиною митного кордону поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю до країн Західної Європи чи Туреччини. Експортне переміщення деревини до Молдови, Білорусі, а тим більше - до РФ позбавлене економічного сенсу. І якщо врахувати, що вантажовідправниками та продавцями круглої деревини є підприємства державної або комунальної форми власності, то про вчинення таких злочинів буде .

Навіть для таких курйозних випадків було достатньо адміністративної відповідальності за порушення при експортуванні.

По-четверте фахівцям відомо, що притягнення до кримінальної відповідальності за контрабанду передбачає арешт майна (у даному випадку: вагонів, суден чи автомобілів із деревиною) на декілька місяців, огляд їх в якості речових доказів, та проходження тривалої процедури судового розгляду. Раніше, до 2011 року існувала кримінальна відповідальність за товарну контрабанду, але вироки у таких справах з’являлись із частотою сонячного затемнення. Що власне, і стало однією із причин скасування такої відповідальності. Водночас, адміністративна відповідальність за ст. 483 МК для інтересів держави є більш оперативнішою та ефективною : санкція статі передбачає штраф у розмірі 100 % вартості товару із конфіскацію самого товару.

З огляду на всі викладені чинники, введення кримінальної відповідальності за контрабанду можна назвати мертвонародженою дитиною українських популістів.

Моніторинг без сенсу

«Радикально-лісовий» закон не оминув Закон України "Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів". Нормою встановлено обмеження внутрішнього споживання лісоматеріалів у розмірі не вище 25 мільйонів кубічних метрів на рік. Контролювати, скільки спожито в країні деревини доручено Держлісагентству в порядку, який має розробити Кабінет Міністрів України.

Зауважу, що до закону також мали бути внесені зміни щодо заборони експорту дров паливних (4401 УКТ ЗЕД) з України, але через президентське вето, відповідна норма була прибрана із тексту закону, і при другій парламентські спробі проект ухвалено без неї.

Для розуміння ситуації поясню: запроваджений законом у 2015 році мораторій на вивезення з України необробленої ділової деревини (код 4403 УКТ ЗЕД) прямо суперечив Генеральній угоді із тарифів і торгівлі 1947 та 1994 року, де країнам-учасницям заборонялось запроваджувати експортні обмеження, чим порушувалась ст. 35 Розділу IV «Обмеження експорту або імпорту» Угоди про асоціацію. Власне, це і викликало невдоволення європейських партнерів. Обгрунтованість Угоди СОТ тут не обговорюються: договір вже підписаний Україною, а тому діє загальновизнане правило: уклав договір – виконуй його. Якщо не можеш виконати – розривай його в установленому цим договором порядку.

Натомість наші депутати вирішили зробити по-хитрому. Річ у тім, що Генеральною угодою можуть передбачатись винятку із загальної і стосуються випадків збереження державами « …природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання». Використання цих виключень можливе, коли виконуються усі передбачені законодавчі умови. І такі заходи мають бути обґрунтованим та доведеними. Тому законотворці законом від 06.09.2018 р. підлаштували національне законодавство під умови винятків із правил Угоди СОТ, ухваливши норму про те, що Україні не можна споживати рік більше ніж 25 млн. куб.м. деревини. Мов, це підсилить «…позиції України в переговорах із міжнародними партнерами та забезпечення збереження природних ресурсів» Начебто, європейці повинні нам повірити, що в нас тут відбувається катастрофа з лісами, і тому ми вирішили себе обмежити у споживанні деревини.

Із таким фарисейським «фінтом» погодитись нереально:

По-перше, обсяги лісових ресурсів України, навіть враховуючи загальну тенденцію до їх погіршення, не є таким, що вичерпується. Тим більш, авторами відповідного закону про мораторій була визначена ключова мета - господарська, тобто розвиток деревообробної галузі, а не екологічна, яка має реалізуватись через обмеження рубок у вітчизняних лісах.

По-друге, визначене законом обмеження обсягу внутрішнього споживання лісоматеріалів у розмірі до 25 млн. куб.м. насправді не може бути обмеженням для України. У 2012 року в країні заготовлено 19,8 млн. куб. м деревини, а починаючи із 2013 року щорічно заготовляється від 20 до 22,6 млн куб. м деревини. Апріорі, обсяги споживання лісоматеріалів не можуть бути більшим, ніж обсяги заготівлі деревини. За таких умов, коли відомі обсяги заготівлі деревини, відсутній будь-який сенс у проведенні моніторингу споживання лісоматеріалів, а тим більш – контролю, як це визначено ухваленим законом.

По-третє, слід звернути увагу на саме поняття «внутрішнє споживання вітчизняних лісоматеріалів», яке не відповідає вимогам правової визначеності. Йдеться не про використання лісів: тобто кількість зрубаної деревини в країні, а про споживання вже заготовлених лісоматеріалів. Отже, для реального моніторингу потрібний зворотній зв’язок від всіх споживачів: від населення у селі яке користується дровами для опалення , до деревообробників різного ступеня обробки, котрі займаються фактично споживанням (хоча у використанні цього поняття можуть бути нюанси) придбаної у лісгоспів деревини. Разом х тим, законодавство не передбачає зустрічного обов’язку споживачів деревини звітуватись перед Держлісагентством за кількість спожитої деревини. Зі свого боку, Держлісагентство також не наділене законом вимагати інформацію від суб’єктів господарювання, що не належать до сфери його управління. З огляду на необхідність виконання вимог ст. 19 Конституції України, можна припустити, що будь-яка редакція урядового документу матиме суто формальний або суперечливий характер.

Тож запроваджене обмеження внутрішнього споживання є фактично ширмою, що має виключно спекулятивний характер і не буде реально виконуватись.

Програма від фарисеїв  

Наприкінці закону його автори остаточно вирішили взяти на себе роль месії-рятівників українських лісів, наказавши уряду розробити «..комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення.».

Якщо відштовхуватись від назви, на думку радикалів лісовий фонд України практично знищено. Тож лісникам якомога швидше терміново слід вказати, що зрубані ними ділянки слід заліснити та ще й запланувати створити ліси на нових землях. Крім того, потрібно в вказати скільки, в якому порядку, в який спосіб охороняти ліси від пожеж, шкідників та хвороб.

Назва програма сформульована досить непрофесійно, та спрямована більше на створення примітного враження у виборця, що начебто творці закону всім фібрами душі опікуються про ліси. Взагалі, автори не заморочувались над розумінням того, що пишуть і видрали цитату для назви програми із ст. 46 Лісового кодексу. Було моветоном вказувати у програмному документі порядок і способи проведення лісогосподарських заходів: всі вони відомі та прописані у лісовому законодавстві.

За лісовим кодексом, відновлення лісів на зрубах є обов’язком лісгоспів та має виконуватись протягом двох років від виконання рубки, а охорона лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб повинна здійснюватись обов’язково кожним лісгоспом. Причому без ухвалення якихось урядових програм за вказівкою народних депутатів. Визначення обсягів робіт із відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення передбачено у матеріалах лісовпорядкування кожного постійного лісокористувача, який зобов’язаний їх виконувати.

Добре, але депутатів не засмутив той факт, що постановою КМУ №710 від 16.11.2016 припинено підготовку проектів нових державних цільових програм або внесення змін до затверджених цільових програм, що потребують додаткового фінансування з державного бюджету. Проте ключове питання для кожної програми - перспектива виділення на неї коштів Мінфіном – здається досить примарною, з огляду на зміни у фінансуванні лісового господарства у 2019 році.

Варто зупинитись на лісорозведенні. Саме на ньому наголошується у програмному документі. Для тих, хто не в курсі питання – це створення лісів на нових землях, на яких до того ліс не проростав. За земельним законодавством, такі землі відносяться до земель лісогосподарського призначення і передаються для ведення лісового господарства.

За періодом документального оформлення землевідводу, лісорозведення завжди було досить тривалою, вартісною бюрократичною процедурою, що містило багато бюрократичних перепон. Але в останні два роки парламент фактично посилив їх, так «застимулювавши» створення нових лісів, що лісгоспи займатимуться ним під примусом. Судіть самі: Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 року передбачено проведення тривалої та витратної процедури (аналогу екологічної експертизи): оцінки впливу на довкілля при виконанні робіт зі лісорозведення на площі понад 20 га. Далі, у 2018 році Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» від 10.07.2018 р. запроваджено оподаткування земельним податком лісових земель у розмірі до 5 % від нормативно-грошової оцінки ріллі по відповідній області. Тобто, за будь-які землі вкриті лісом, в тому числі – із лісовими культурами, лісгосп мав сплатити до 1500 грн. за 1 га. в рік. Потім, у кінці минулого року такі депутати схаменулись, та законом від 23.11.2018 року зменшили цей податок до 0,1 %, що складає 25-30 грн. в рік за гектар.

Додаткове податкове навантаження остаточно знищило приватне лісорозведення в країні: жодний дієздатний громадянин не буде викидати власні кошти, сплачуючи все життя податок за створений ним же ліс.

            ВИСНОВКИ:

1. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» – вкрай неякісний правовий продукт. Більшість його норм – це нісенітниця, халтура, правовий шлак. Внесені зміни підлягають негайному виправленню, аби відновити кримінально-правову охорону лісів від незаконних рубок.

В Україні ще залишилась досить авторитетна наукова школа кримінального права, є багато визнаних наукових фахівців, досвідчений суддівський корпус та адвокати, що спеціалізуються на відповідної галузі права. Діє Національна академія правових наук, Інститут законодавства ВР України, провідні навчальні юридичні заклади. Законопроект на вказану тематику мав бути обговорений хоча із одним із причетних інституцій, суб’єктів чи наукових закладів. Винесення на голосування документа досить низької якості є зневагою до правоохоронної системи, суддів, які будуть змушені застосовувати недолугий закон на практиці.

Депутатам не можна забувати, що право законодавчої ініціативи – велика відповідальність, адже суб’єкти законодавчої ініціативи через закон прямо впливає не тільки на суспільні відносини, а й на ставлення до та правову культуру людей до закону взагалі. Натомість, коли подібного роду «законодавчі відходи» вводиться в дію – про яку повагу до закону та верховенство права можна говорити ? Претензії стосується інших суміжних державних інституцій: законопроект №5495 двічі був проголосований у парламенті, його візували в адміністрації Президента, але крім виключення заборони за експорт дров, жодних змін не внесли, прийняли та підписали цей, умовно сказати «закон».

Зауваження до законопроекту подавались автором цієї статті як в рамках проекту «PROFOR» у 2017 року http://www.lisportal.pp.ua/project-post/83267/ так і прямо на адресу Адміністрації Президента у липні 2018 р. - https://www.openforest.org.ua/100504/ .

Звісно, коментований закон є не настільки важливим у порівнянні, приміром із податковим чи трудовим законодавством, норми яких стосуються великої кількості громадян та суб’єктів господарювання. Проте ухвалення низькоякісних законів, які визначають кримінальну відповідальність за загальнокримінальні злочини є досить небезпечним явищем в умовах слабкості держави. Ніхто не дає гарантій, що завтра обурені селяни, дізнавшись про те, що поліція/суд відпустили затриманих ними крадіїв лісу через «недостатність шкоди», не закидають «коктейлями молотова» відділок правоохоронців чи суд. Але я чомусь впевнений, що саме ті «законотворці», які ще вчора просували згаданий закон, на політично-циркових ефірах будуть завзято обвинувачувати поліцію в корупції чи професійної нездатності притягнути винних до відповідальності.

2. Для лісової галузі коментований закон – не випадковість, а скоріше закономірний наслідок бездіяльності виконавчої гілки влади. Природа не терпить порожнечі. Якщо орган влади, який законом зобов’язаний формувати політику у сфері лісовин відносин – Мінагрополітики разом із Держлісагентсвом не надає своїх правових ініціатив, цей вакуум буде обов’язково заповнюється подібного роду парламентськими «законодавчими відходами». Саме популісти швидко користуються ситуацією, слабкістю лісового господарства, знайдуть і запропонують свої брєдові, але вигідні для їх рейтингів, рішення складних проблем. Будучи реалізованим ці рішення призведуть до ще гірших наслідків, які потім доведеться комусь виправляти.

Для розуміння ситуації із правовим забезпеченням лісового господарства пропоную згадати хронологію поступового міні-апокаліпсиса, який відбувається в останні чотири роки:

2015 рік – закон щодо внесення змін до закону про тваринний світ. Закон поділив всі рубки на дві категорії: ті, що заважають тваринам відтворюватись (суцільні та вибіркові санітарні рубки) і ті рубки, що не заважають ( всі інші суцільні та вибіркові рубки). Це не є перекручуванням, а повністю відповідає змісту редакції закону.

2017 рік - Закон про захист пралісів. Досить добру ідею зберегти старовірові ліси зіпсували неякісною реалізацією в нормах закону. Лісовим кодекс отримав новий «науковий» поділ лісів, який складно зрозуміти навіть його авторам. За буквальним тлумачення змін, тепер формально будь-який стиглий ліс можна віднести до об’єктів ПЗФ- пралісів. http://www.lisportal.pp.ua/project-post/95991/

2017 рік – Закон про оцінку впливу на довкілля. Законотворці вирішили погоджувати процедурою оцінки впливу на довкілля кожний дозвіл на рубку понад 1 га.. Не знаючи як виконувати те, що прийняв парламент, Мінприроди вдалось викрутитись із ситуації шляхом видачі свого тлумачення «дозволу на рубку». http://www.lisportal.pp.ua/project-post/84335/

2018 рік – вже згаданий закон про стимулювання фермерських господарств. Не знаю як цей закон став стимулом для фермерів, але через чужорідну поправку, майже всі лісгоспи було «простимульовано» припинити свою діяльність банкрутствами.

2018 рік - Вихід із тупікової ситуації, в яку загнали самі себе депутати із введенням податку знайшли: шляхом внесення скоректованих законодавчих змін 23.11.2018 р.. Ними земельний податок за лісові землі не скасували, а залишили у мінімальному розмірі – 0,1 % від нормативно-грошової оцінки, що для частини постійних лісокористувачів є відчутним. Цим же законом на 50 % збільшені ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.

Можна згадати ще й зміни, що надійшли від інших суб’єктів:

у 2016 році зміни до санітарних правил у лісах;

2017 рік - ідея концесії від Мінекономрозвитку https://www.lisportal.pp.ua/project-post/80856/ ,

2017 рік - ідея корпоратизації від Мінагрополітики. https://www.lisportal.pp.ua/88546/

2018 рік – скасування судом наказу №42 Держкомлісгоспу, який визначав порядок реалізації необробленої деревини.

2019 рік – запровадження європейських стандартів якості деревини, що не узгоджується із податковим кодексом і дещо збільшує податкове навантаження на постійних лісокористувачів.

Тож вимальовується досить сумна картина: із кожним роком якість правових рішень, які пропонують законотворці (і не тільки) у лісовій сфері невпинно погіршується. При чому настільки, що це прямо загрожує базовим засадам функціонування лісового сектору, призводить до постійного подорожчання деревини для переробників, і як наслідок – втрату ними конкуренції на ринках. Не слід скидати із ваг заполітичну ситуацію: по більшості стримано-оптимістичних прогнозів 2019 рік буде одним із самих складних років в історії української державності. В умовах кризи влади, поширення популізму, непередбачуваності результатів президентських виборів (або їх перенесення через зовнішню загрозу чи інші чинники) та слабко керованої економіки, лісовому сектору не варто чекати позитивних змін.

Для протиставлення загрозам необхідно перейти від глухої оборони до активних дій, що спрямовані на розробку та подачу до парламенту пакету прагматичних змін лісового та суміжного законодавства системного характеру, які б мали на меті збалансувати та виправити ситуацію.

3. Ухвалений законом є симптомом загального зниження професійного рівня практично в усіх сферах життя країни. Складно стає знайти не тільки компетентного чиновника, лікаря чи педагога, що знає свою справу, але й нормального слюсаря. Але халтура особливо небезпечна в законотворчій сфері: там де кожне слово та кожна кома має значення і кожне речення закону має проаналізовано десятки разів. Адже прийняті закони будуть випробовуватись практикою тривалі роки, впливатимуть на життя та інтереси людей, економіки, держави. І якщо норма закону непродумана, має низьку правову техніку – в кінцевому рахунку це прямо відіб’ється на якості нашого життя, функціонування економіки, правової системи тощо.

Популізм та халтура нероздільні, оскільки мета політика - демагога не вирішення проблеми через якісне законодавче забезпечення, а отримання швидких політичних дивідендів через зрозумілі і доступні широким масам гасла, маніпуляції свідомістю та використання недозволених політичних технік. Популіст в принципі не може діяти якісно та професійно, оскільки його рішення здебільшого суперечать базовим засадам економіки та загальновизнаним правовим підходам. Саме тому, він демагогів не можна чекати системних і прагматичних законопроектів, які б ґрунтувались на тверезій оцінки ситуації в Україні, а тому пропонували непопулярні рішення. Популіст ніколи не буде витрачати ресурси за якісне опрацювання законопроектів, а ліпше спрямує ці ресурси на власний піар, заліплювання біг-бордів своїми фізіономіями, брехливої політичної реклами, удосконалення комедійного таланту, роздачу порожніх обіцянок. Саме туди вони не жаліють витрачати міліонні бюджети своїх спонсорів. 

Тим більш, діючий закон про статус депутатів не передбачає жодної юридичної відповідальності за пропоновані народним обранцем законопроекти, навіть якщо вони мають низьку правову якість, шкодять окремим групам населення, галузям економіки чи інтересам держави. Фактично наша правова та політична система не має засобів реального захисту від загрози популізму, який наче іржа руйнує свідомість людей, економіку, державу.

Тож виявляється парадокс, але коли недолугий електрик полагодив проводку в квартирі так, що всі прилади згоріли – ми вимагаємо відшкодувати збитки та виганяємо такого електрика «під три чорти». В той же час, якщо незграбний політик, який називає себе «політичною елітою», періодично навмисно видає халтурні закони, пропонуючи прості рішення складних проблем, чим відверто обманює нас, маніпулюючи нашими слабкими знаннями у різних сферах життя, завдаючи прямої шкоди галузям економіки, псує якість законів – ми віддаємо йому свої голоси на виборах.

Для довідки: на парламентських виборах 2014 року в Україні за Радикальну партію відали свої голоси 1,3 млн. виборців. Додайте сюди електорат інших партій з відвертими –лідерами популістами, - вимальовується досить сумна картина.

Тому саме від кожного із нас залежить зупинення хвороби популізму. Рішення залишається за виборцем…

Всім добра,

Автор - Олег Сторчоус

25.01.2019 р. 

http://lespravo.com.ua/art/495-Іz_01_sichnya_2019_roku_osobi,_yaki_vchinyayut__nezakonni_rubki,_ne_nestimut__kriminalno/?fbclid=IwAR3EOF2ryKzo1ROv2x8FDnPqX2Xeavy8tTW3CqDBB6Vq9t12LCyuyy_x7I8

Далі...

На Хмельниччині незаконно зрубали сім дубів

Злочинне діяння було скоєно на території лісу, який відноситься до категорії – захисні ліси.

Шкода, нанесена державі незаконною вирубкою дубів склала понад 100 тисяч гривень.

За повідомленням Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, з липня по вересень 2018 року в лісовому масиві «Катрушино», що поблизу села Лисогірка Городоцького району, невстановлені особи без отримання відповідних дозвільних документів спиляли сім дерев породи «Дуб звичайний».

«Враховуючи те, що дане злочинне діяння було скоєно на території лісу, який відноситься (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року «Про затвердження Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок») до категорії – захисні ліси, загальна сума збитків, нанесених державі склала 107 тисяч 540 гривень», - повідомили в екоінспекції.

https://ye.ua/syspilstvo/40312_Na_Hmelnichchini_nezakonno_zrubali_sim_dubiv.html

Далі...

Як на Волині дбають про качок, що зимують на ставку у Воротневі

На головному ставку Воротнівського ботанічного заказника другу зиму поспіль знаходять корм і підтримку лісівників дикі качки, – повідомляють у прес-службі Волинського ОУЛМГ.

«На початку січня їх було 37. Зараз залишилося 29. Вочевидь, решта перелетіли на більшу воду – до Стиру чи найближчого озера. Але будь-якого дня вони можуть до нас повернутися», – розповідає лісничий Воротнівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ» Юрій Курчик.

Про качок щонайперше турбуються працівники Лісівничого молодіжного центру. Вони обладнали для пернатих хатинку для зігріву, забезпечують кормом – пшеницею, гречкою, кукурудзою, вівсом, обладнали три насоси, які цілодобово збурюють воду, не даючи їй замерзнути.

Пернаті – великі ласунки і розумниці. До штатних годувальників ідуть без страху, а ось до гостей, які приїздять сюди на навчання, екскурсії чи відпочинок, ставляться з осторогою.

«Ми дозволяємо підгодовувати наших крячок і дорослим, і дітям. Після цих незабутніх зустрічей вони стають справжніми природолюбами, а сам процес підгодівлі для багатьох стає своєрідним екзаменом на людяність», – розповідає керівник-координатор Лісівничого молодіжного центру Валентина Юхимчук.

Пернаті вдень люблять прогулятися, навіть посковзатися на льоду, вночі ж постійно перебувають у воді.

«Така їх поведінка пояснюється тим, що в нашому лісі, окрім ланей, оленів плямистих, козуль, зайців, бобрів, є чимало і рудохвостих лисиць. А вони, як відомо, полюбляють полювати. Звісно, за дня до качок ми їх не підпустимо, а ось вночі пернатих від лисиць рятує тільки вода», – пояснює Юрій Курчик.

27 Січня 2019 22:43

https://www.volynnews.com/news/all/yak-na-volyni-dbaiut-pro-kachok-shcho-zymuiut-na-stavku-u-vorotnevi/

Далі...

Приморские леса горят даже зимой

Четыре лесных пожара ликвидировали в Приморье, сообщили DEITA.RU в краевой администрации.

За выходные в Приморье ликвидировали четыре лесных пожара. По данным на утро понедельника, 28 января, действующих лесных пожаров в крае нет.

Одно возгорание ликвидировали в Пограничном районе, два – в Кавалеровском. В воскресенье, 27 января, лесной пожар был потушен в Дальнегорском городском округе.

Как сообщили в краевом департаменте лесного хозяйства, в тушении были задействованы 33 человека – сотрудники Приморской авиабазы и привлеченные арендаторы ОАО «Тернейлес» – и восемь единиц техники.

«Согласно данным космического мониторинга ИСДМ “Рослесхоз”, на территории Приморского края выявлена 31 тепловая аномалия», – отметили в ведомстве.

Всего с начала года на землях лесного фонда Приморья зарегистрирован 21 лесной пожар.

Напомним, особый противопожарный режим продолжает действовать в трех муниципалитетах: Уссурийском городском округе, Партизанском и Хасанском районах. Также с 11 января решением краевой КЧС под руководством Губернатора Олега Кожемяко в 19 муниципалитетах объявлено открытие пожароопасного сезона на части земель лесного фонда.

Сообщить о пожаре можно по единому телефону: 112, воспользовавшись «прямой линией» лесной охраны: 8 (800) 100-94-00, или бесплатным мобильным приложением «Берегите лес».

Михаил Грач

http://deita.ru/en/news/primorskie-lesa-goryat-dazhe-zimoj/

Далі...

Как зарастают брошенные пашни

На бывшие сельскохозяйственные земли лес приходит намного быстрее – если ему не мешают пожары.

Зарастающая пашня. (Фото: пресс-служба ИМПБ РАН)

Площадь заброшенных земель в России, особенно в ее европейской части, огромна. Пашни были массово заброшены в конце 1980-х – начале 1990-х годов из-за социально-экономических изменений, которые происходили в то время в стране. И на эти пашни начал приходить лес.

Спонтанное зарастание лесной растительностью происходит даже на полях, которые использовались в сельском хозяйстве в течение длительного периода времени (до нескольких столетий и дольше). Но что именно при этом происходит? С одной стороны, на многих брошенных землях уже в первые два года можно увидеть поросль березы, серой ольхи, ив. Однако, как отмечают многие биологи, плотность подроста на бывших пахотных землях сильно варьирует в одних и тех же климатических условиях, вплоть до полного отсутствия деревьев. Есть теория, согласно которой на заброшенной земле первые пять лет вообще растут только травы, потом наступает кустарниковая стадия, и только после кустарников появляется лес.

Исследователи из Института математических проблем биологии (ИМПБ) РАН и Института физико-химических и биологических проблем почвоведения РАН изучили заброшенные пахотные земли центра Европейской части России, в зоне умеренных лесов. В своей статье в Ecological ProcessesЛариса Ханина и её коллеги пишут, что наиболее важным фактором, определяющими зарастание теми или иными видами растительности на ранее распаханных полях, являются травяные пожары.

Исследователи реконструировали по архивным спутниковым снимкам 30-летнюю историю травяных пожаров в Серпуховском районе Московской области. Кроме этого, авторы работы взяли для подробного изучения несколько участков и оценили разнообразие видов растений, качество почвы и связь между почвой и растительностью для трех типов территорий: часто горевших полей, не горевших полей, зарастающих лесом, и для старых лесов, граничащих с ними.

Оказалось, что если пожаров нет, то лесные растения приходят на брошенное поле очень быстро, особенно если лес рядом с полем богат разными видами. И если литературные источники отводят лесу 100, 200, 300 лет на то, чтобы прийти на поле, то по новым данным лесная флора может восстановиться на бывших пахотных землях уже за 20 лет.

Но это, повторим, если нет пожаров. Вероятность же пожаров повышается в следующих случаях: если рядом есть горевшие полигоны, если в радиусе 300 метров есть небольшие поселения, а также если плотность растущих деревьев невелика. (Если же земля с высокой плотностью зарастает деревьями, шансы возгорания малы). Есть корреляция и с климатическими факторами – пожарам способствуют высокие температуры марта и отсутствие осадков в апреле.

Исследователи выделили три типа территорий, каждый со своей историей пожаров и со своими почвенными характеристиками – это поле без лесной растительности, зарастающее лесом поле и лес. На территории зарастающего леса почвы оказались самые бедные, поскольку молодые деревья «выкачивают» все полезные вещества из почвы. Притом именно на зарастающих лесом полях можно найти наиболее богатую растительность – в местной смешанной флоре есть и луговые и лесные виды.

Наиболее богата почва под старым лесом – в ней наилучшее соотношение углерода и азота, которое характеризует почвенное богатство. Почвы часто горящих участков богаты фосфором и калием. Горящие пашни чаще зарастают бурьянистыми видами – высокими травами с мощной корневой системой, образующими кочки. Чем чаще пожары, тем соответственно меньше было деревьев на территории. Возможно, в случае регулярных и частых пожаров бывшие сельскохозяйственные земли действительно могут зарастать лесом и сто, и двести, и больше лет, но если пожаров нет, то лес придёт сюда как минимум в пять раз быстрее.

По материалам пресс-службы ИМПБ РАН.
Источник: Наука и жизнь (nkj.ru)

https://www.nkj.ru/news/35450/

Далі...

Генріх Майєр: Як хворобу, бур’ян чи шкідника можна визначити по смартфону

Ідентифікація бур’янів, хвороб та шкідників, визначення кількості азоту та пошкодження листової поверхні тепер можна провести за допомогою смартфону.

Для того, аби визначити, яка хвороба уразила рослину тепер не потрібно вивчати фітопатологію, а достатньо лише мати відповідний додаток у своєму смартфоні, який по фото визначить проблему. А інший додаток зробить прогноз розвитку хвороб чи шкідників та порадить оптимальну фазу для внесення пестицидів, у інтерв’ю для Agravery.com розповідає Генріх Майєр, менеджер з ключових клієнтів країн Європи та СНД. Він відповідає за впровадження продуктів xarvio™ від компанії BASF у 10 країнах Європи, у тому числі в Україні.

Генріх, розкажіть більш детально про xarvio™, що це за додаток та як його використовувати?

- Ми розпочали проект xarvio™ чотири роки тому.  Його головною ціллю є надання програмного забезпечення для аграріїв. Було визначено п’ять ключових регіонів та культур. Для Європи - це пшениця, для Північної Америки - кукурудза, для Латинської Америки - соя, для Канади - ріпак, а для Азії - рис. У Європі першими країнами стали Франція та Німеччина, а Україна приєдналась до цього проекту вже минулого 2018 року.

Наразі ми пропонуємо два сервіси для аграріїв. Першим є мобільний додаток хarvio™ SCOUTING. Його ідея полягає у можливості більш ретельно контролювати стан культури прямо в полі. Використовуючи миттєве розпізнавання за фотографіями, штучний інтелект і технологію обміну даними, xarvio™ SCOUTING дозволяє агровиробникам миттєво і точно визначати типи бур'янів і хвороб на своїх полях.

Наприклад, якщо аграрій має на своєму полі бур’ян, але не знає, який саме, то він його фотографує та завантажує в додаток. Звідти фотографія потрапляє до серверу, який за допомогою самонавчального штучного інтелекту порівнює цю фотографію із тими, що містяться в базі даних та ідентифікує його. І у залежності від швидкості інтернету через певний час сільгоспвиробник отримує відповідь на своє питання із точним аналізом. За наявності швидкого інтернету ця інформація надходить протягом хвилини. Навіть у разі відсутності інтернету на момент завантаження фотографії в додаток, воно буде передане до серверу при підключенні до мережі. Чим більше фотографій буде завантажено до серверу, тим краще працює алгоритм і точніше ідентифікується проблема.

Наразі хarvio™ SCOUTING має п’ять функцій: визначення бур’янів та хвороб, аналіз кількості шкідників, ідентифікація кількості азоту та пошкодження листової поверхні. Окрім того, усі фотографії зберігаються на карті, яка прив’язана до геолокації, тому аграрії можуть відслідковувати де і коли була та чи інша проблема, а також можуть дивитись, які проблеми є у сусідів. Безумовно, у користувача є можливість вирішити, чи бажає він ділитись цією інформацією з іншими, чи ні.

Чи може додаток надавати рекомендації щодо вирішення проблеми, яку він ідентифікував?

- Наші спеціалісти працюють над цим. У майбутньому ми додамо опцію, коли додаток буде рекомендувати необхідні засоби захисту рослин для вирішення цієї проблеми. Для певних країн це буде доступно вже у цьому році, а для усіх інших вже у наступному 2020 році.

А чи будуть надаватись агротехнічні чи інші рекомендації щодо вирішення проблеми?

- Ми плануємо це зробити, але це вже наступний крок. Наразі концентруємося на якісному хімічному захисті.  

А що за другий сервіс, про який ви говорили?

- Другим сервісом є xarvio™ FIELD MANAGER, який іде на крок попереду від сервісу хarvio™ SCOUTING. Він не тільки фокусується на тих проблемах, які має господарство, а також надає рекомендації щодо їх вирішення. Також цей сервіс прогнозує розвиток хвороб чи шкідників на певних культурах. Це комерційний цифровий продукт, який здатний прорахувати ризик розвитку хвороб на кожному полі, надавати індивідуальні карти обробок з оптимальним розрахунком часу внесення засобів захисту рослин. xarvio™ FIELD MANAGER  враховує зону, в якій поле знаходиться, і надає прогнози й рекомендації для кожного поля. Аграрій може отримати інформацію про ризик виникнення загрози поширення хвороби чи шкідника, а також надає рекомендації про оптимальний термін обробітку. Ці рекомендації по захисту від хвороб наразі надаються для ячменю, пшениці, цукрових буряків, картоплі, а для ріпаку - по захисту від шкідників.

Також цей додаток враховує конкретну локацію поля, культуру та фазу, в якій вона знаходиться, характеристику сорту чи гібриду та погодні умови на цьому полі. Аграрій отримує дані щодо ступеню ризику розвитку певної хвороби чи шкідника та рекомендації по захисту від них на основі зареєстрованих в Україні препаратів. Програма також підказує сільгоспвиробнику найкращий момент для застосування пестицидів, у випадку із комахами програма буде рекомендувати проведення захисту не на початку заселення поля, а у той момент, коли пестицид знешкодить максимальне число шкідників. Також програма може оцінити якість захисту обраного препарату.

А як здійснюється прогноз розвитку шкідників?

- Прогноз базується на визначенні оптимальних умов для розвитку та яйцекладки шкідників. Основні дані, які враховуються: температура, волога та довжина світового дня.

Як довго велась робота над моделями прогнозування та на скільки точно вона працює?

- В Європі ці моделі працювали та калібрувались більше 20 років, в Україні вони працюють вже чотири-п’ять років. Європейські аграрії відмічають, що точність прогнозу складає 90%. Найбільш вони задоволені точністю прогнозування розвитку шкідників на ріпаку.

Чи враховує ця програма сівозміну, оскільки хвороби попередньої культури можуть розвиватись на тій, що посіяна на даний момент?

- Так, програма враховує сівозміну, обробіток ґрунту, дату посіву і у користувача є можливість внести свої дані за попередній період. Наприклад, якщо ви посіяли пшеницю після кукурудзи і не провели обробку ґрунту, то ризик виникнення фузаріозу буде вищий, і програма це враховує.

А як враховуються погодні умови на конкретному полі, якщо відстань від метеостанції доволі велика?

- Ми використовуємо дані глобального провайдера, що відслідковує погодні умови по всьому світу. Він використовує дані державних та приватних метеостанцій, а також супутникового моніторингу та дощового радару. У результаті ми отримуємо дані із точністю від 5 до 25 кілометрів. Також при формуванні прогнозу для конкретного поля враховуються геотектонічні дані.

Чи має сільгоспвиробник можливість самостійно внести свої спостереження за погодою?

- Користувач не може самостійно вносити дані про погоду, але у Франції та Німеччині аграрії можуть інтегрувати свої метеостанції у систему.

На яких гаджетах може використовуватись дана програма?

- На комп’ютері та телефоні.

Скільки коштує використання програм хarvio™ SCOUTING та xarvio™ FIELD MANAGER?

- Наразі вони цілком безкоштовні, але з 16 квітня частина опцій, таких як прогноз розвитку хвороб та шкідників стане платною. Ціна буде залежати від культури. Наприклад, ліцензія на рік для одного профілю на пшеницю коштуватиме 450 євро, а на усі інші культури по 300 євро. І ціна не залежить від площі господарства.

Тобто цей додаток вигідніше купувати агрохолдингам та великим господарствам, у яких є великі об’єми площ?

- Він також буде корисний і для малих та середніх господарств. У Німеччині його використовують як власники невеликих господарств, у яких обробляється 50 гектарів, так і великі компанії, що мають площу у 2-3 тисяч гектарів.

А чи є різниця в ціні для України та Німеччини?

- Так, вона є. У Німеччині дешевше на третину, оскільки там значно менші площі за українські. Наприклад, прогноз для пшениці німецькому фермеру обійдеться у 300 євро на рік.

Скільки сільгоспвиробників вже скористалось цим додатком в Україні?

- У 2018 році додаток xarvio™ FIELD MANAGER  випробували близько 100 аграріїв. Але це був «пілотний» проект, тоді як сьогодні ми виходимо офіційно на ринок.

http://agravery.com/uk/posts/show/genrih-majer-ak-hvorobu-buran-ci-skidnika-mozna-viznaciti-po-smartfonu

Ігор Герасименко 
журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР 

Далі...