Высохшее дно Аральского моря. Фото Тимура Карпова, "Фергана"
Площадь леса, посаженного на осушенном дне Аральского моря, должна достичь 1,2 млн гектаров (12 тысяч квадратных километров). Такое поручение содержится в постановлении правительства Узбекистана об утверждении Стратегии по сохранению биологического разнообразия республики на период 2019-2028 годов, сообщает Telegram-каналМинистерства юстиции.
Документом также предусмотрено увеличение поголовья джейранов в Бухарском специализированном питомнике «Джейран» до 1000 особей. В течение ближайших десяти лет площадь охраняемых природных территорий в Узбекистане вырастет с 5% до 12% от общей площади страны (до примерно 53 тысяч квадратных километров – прим. «Ферганы»).
Стратегия, утвержденная правительством, предполагает создание единой системы мониторинга компонентов биоразнообразия, включая государственные заповедники, создание единой базы данных мониторинга и государственного кадастра биоразнообразия, проведение ежегодного обследования растительности природных пастбищ и сенокосов в объеме 2 млн га.
Отметим, что озеленением дна высохшего Аральского моря занимаются не только в Узбекистане, но и в соседнем Казахстане, где планируют до конца текущего года засадить саксаулом 10 тысяч гектаров. Узбекская сторона в свою очередь намеренав течение года посадить семена саксаула на площади 500 тысяч га в районе города Муйнак.
Президент Узбекистана Шавкат Мирзиёев в феврале 2019 году поручилГосударственному комитету по лесному хозяйству (Госкомлесхозу) республики разработать дорожную карту по борьбе с опустыниванием и засухой в республике на 2019−2023 годы. В постановлении главы государства было указано, что 70% территории страны (31,4 млн га) состоят из аридных или полуаридных (засушливых) площадей, подверженных природному засолению, распространению подвижных песков, пыльных бурь и суховеев. После пересыхания Аральского моря образовалась пустыня Аралкум площадью более 5,5 млн га.
Сподіваємося, що на резолюцію, яка буде прийнята від імені двох національних академій наук України і Білорусі, звернуть увагу представники виконавчої та законодавчої влади і вона ляже в основу подальших рішень, - заступник Голови Держлісагентства України Володимир Бондар. Більш детально - дивіться у відео.
Керівник Німецько-українського агрополітичного діалогу Фолькер Зассе під час Міжнародної конференції щодо проблем всихання лісів розповів про досвід Німеччини. З’ясувалися дуже цікаві нюанси. Дивіться та читайте:
- У Німеччині ситуація теж досить складана. Це пов'язано з тим, що різні фактори впливають на ліс: циклони, опади, шторми, вітровали і т. д. Тому фітосанітарна ситуація в Германії теж складана. Те, що я бачив в Україні, звісно, мене дуже схвилювало. Тому, що тут ситуація набагато складніша. Хвороба розвивається і приносить економічні збитки підприємствам і лісовий фонд страждає – українське багатство.
- Ви сказали, що у Вас також є проблеми, але масштаби менші, ніж в Україні.
- Так.
- І як Ви їх вирішуєте? Як це вирішується на урядовому рівні?
- Давайте скажемо про різницю, чим відрізняється наш підхід від вашого підходу. Мабуть – це найцікавіше. У нас, якщо є спалахи, то проблема вирішується досить швидко. У Німеччині діє досить інтенсивний моніторинг, який теж коштує грошей. Тобто це фінансування. Якщо з'являються шкідники, то є моніторинг, встановлюється прогноз, як це може розвиватись, до яких наслідків це може призвести. А потім ситуація наступна. Лісове підприємство саме має можливість вирішити те, як діяти у цій ситуації. Не треба нікого запитувати. Вони (підприємства) дізнаються, що там є проблема і вони безпосередньо вживають відповідні заходи. І санітарні рубки проводяться досить швидко. Своїми власними силами і контроль тільки опосередкований, вибірковий, для того, щоб запобігти можливим негативним наслідкам.
- Що треба було б зробити, щоб виправити ситуацію в Україні?
- Одна з найважливіших – це управлінська структура. Вона дуже складна в Україні. І за німецьким досвідом, кращий вихід із цієї ситуації – це спрощення управлінської структури, у цьому зв'язку вся відповідальність від моніторингу до санітарних рубок може бути в одних руках.
- Чи окрім санітарних рубок є ще якісь методи?
- Є. Це обробка біологічними засобами.
- Але вона, мабуть, не досить ефективна?
- Вона не досить ефективна. Найефективніше – це швидко знаходити, швидко проводити санітарні рубки і тоді таким чином знизити збитки.
- А скажіть будь-ласка, у нас є таке, що санітарні рубки не сприймаються апріорі. Чи є у вас таке і як ви це вирішуєте?
- Ви знаєте, у нас теж не просто. Є люди, які вважають, що комахи у лісі – це частина біологічного середовища. Я їх називаю, скажімо, зеленими фундаменталістами. Тобто, нехай вони (комахи) їдять деревину, так як це частина екологічної системи. Знаєте, я зізнаюсь, я маю інший підхід. У мене не такий підхід. Я таки думаю що є потреба в деревині. І потрібно зробити все, щоб все таки захистити ці економічні інтереси.
- Як ви вирішуєте проблему і чи є у вас проблеми з суспільством?
- У нас менше проблем. Я думаю, що в цей час вони в Україні якось перебільшені. Чому це так? Тут дуже багато факторів. Мабуть, рівень роботи з громадськістю з боку лісівників теж не найкращий. Тут можна собі організувати роботу зовсім на іншому рівні, більш відверто, більш відкрито, більше залучати людей, які вважають, що лісівники щось можуть зробити не так у лісовому господарстві в Україні. Мені здається, що це найголовніший підхід, тобто треба покращити роботу з громадськістю.
- Як Ви можете описати головні меседжі, що нам необхідно робити на рівні держави?
- Ну, головне, як я вже сказав – це моніторинг. Ми говоримо про німецький досвід. Це інтенсивний моніторинг, але для цього необхідно фінансування, я вже говорив про це. І наступне, це структура управління: треба спростити ці речі. Ми ділимося нашим досвідом. Ми говоримо про те, як це робиться у Німеччині. І якщо люди вважають, що в Україні це доцільно запроваджувати, це як би досвід для прикладу, то, можливо, ситуація покращиться.
Через високий клас пожежної небезпеки, – пояснила речниця облуправління лісового та мисливського господарства Світлана Горошко.
Вона також наголосила, що такі обмеження тимчасові – на період спеки. Переважно вони стосуються в’їзду автомобілями і тих, хто йде у ліс на відпочинок. Робити це можна лише у спеціально облаштованих місцях. За дотриманням обмежень цілодобово стежать лісівники. Цьогоріч, зі слів Світлани Горошко, випадків, коли через відпочивальників займався ліс, не зафіксували. Але були факти, коли від спалювання сухої трави поруч вогонь перекидався на ліс.
– Працівники державної лісової охорони працюють в особливо посиленому режимі. Цілодобово відбуваються чергування. І лісові масиви патрулюють рейдові бригади з наших працівників, які дивляться, щоб громадяни, які все ж таки перебувають у лісі, дотримувалися правил пожежної безпеки. Лісівники сподіваються, що всі наші громадяни поставляться з розумінням до таких тимчасових заходів і будуть дотримуватися правил пожежної безпеки і відпочиватимуть у спеціально відведених місцях, – повідомила речниця облуправління лісового і мисливського господарства Світлана Горошко.
Не пишіть у Фейсбуці «У лісі рубають дерева! Гвалт! Повідомте усіх». Толку з цього не буде жодного. А от якщо ви переконаєтеся, що це дійсно НЕЗАКОННА рубка, визначите її якомога точніші координати та правильно складете звернення до Державної екологічної інспекції, то – можливо – доможетеся позапланової перевірки цього лісового господарства і покарання винних.
Як усе це грамотно зробити, вчать на тренінгах проекту «Лісова варта» (ЛВ). Я побував нещодавно на одному – під Львовом. Семінарські заняття проходили у аудиторіях Львівської Духовної Семінарії Києво-галицької Митрополії Українсьткої греко-католицької церкви, а польові – на території державного підприємства «Львівське лісове господарство».
Учасники тренінга вчаться використовувати смартфон для визначення координат незаконної рубки
“Проект «Лісова варта» втілюють Всесвітній фонд природи WWF в Україні за підтримки Посольства Фінляндії та Лісової служби США, – розповів «Активним громадянам» експерт проекту Дмитро Карабчук. – Проект покликанний допомогти активній громадськості виявляти незаконні рубки й протидіяти їм. Експерти “Лісової варти” проводять тренінги (як для громадських активістів, так й для правоохоронних органів). А також самі реагують на повідомлення громадськості і виїжджають на місця потенційних нелегальних рубок. Висновки передають «куди треба», публічно висвітлюючи всі етапи співпраці із лісокористувачами – як негативні, так і позитивні».
Дмитро додав, що проект діє на всій території Українських Карпат: у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях. Ці області є найлісистішими в Україні (за даними Державного агентства лісових ресурсів України – 37% лісу країни). В цьому регіоні також зосереджена значна частина природно-заповідних територій, а також пралісів і старовікових лісів, які є домівкою для багатьох червонокнижних видів рослин і тварин. Але! Є вже приклади роботи у інших областях, наприклад, Київській, оскільки було багато запитів зі столичного регіону на таку співпрацю. Зокрема, Дмитро назвав відомий вже читачам «АГ» Центр моніторингу влади.
Учасниками тренінгу, в якому я прийняв участь, були державні екологічні інспектори, які спеціалізуються саме на викритті та документуванні лісопорушень. «Невже держінспектори не знають, як виглядає незаконна рубка?», — спитаєте ви. Знають, звичайно. Але, по-перше, на цьому тренінгу інспектори побачили, чому саме вчать громадськість і, відповідно, чого від неї (громадськості) очікувати. По-друге, обговорювали як ефективніше організувати співпрацю. По-третє, обмінювалися досвідом – свідчу, що було чим обмінюватися і що це дійсно цікавило учасників. І, нарешті, професори з Львівського лісотехнічного таки змогли запропонувати екоінспекторам дійсно нові для них навички та вміння. Наприклад, як за допомогою смартфона визначити GPS координати місця рубки.
GPS (Global Positioning System) нашою перекладається як Система глобального позиціонування. Це “сукупність радіоелектронних засобів, що дозволяє визначати положення та швидкість руху об’єкта на поверхні Землі або в атмосфері”, — так пише Вікіпедія, якій я чесно позавчора переказав скромний мінімальний добровільний внесок з моєї скромної зарплати.
“Громадськість, активісти без належних знань не можуть розрізнити, коли ліс рубають із порушенням законодавства, а коли ні. Саме тому, з одного боку, можуть блокувати цілком легальні заготівлі, з іншого – не можуть нічого вдіяти у випадках очевидних порушень”, – зазначає експерт «Лісової варти» Руслан Віцега. Тому Варта першим ділом розповідає активістам про ознаки законних рубок.
А лінійні межі рубки позначають межовими деревами, на які наносять відповідні знаки. Ось такі, наприклад:
Межові дерева
На усіх деревах, що мають рубатися, ставлять клейма
Клейма на деревах, які вимічені у рубку
Також на дерева наносять мітки, які вказують на їхню категорію технічної придатності. Одна риска – ділове дерево, дві – напівділове, три – дров’яне. Також бувають додаткові мітки.
Мітка на призначеному у рубку дереві у ДП «Чорнобильська Пуща»
Наступні ознаки легальності – вигляд лісорубів та їхня поведінка. Офіційні лісоруби не ховаються, спокійно собі працюють, мають форму, дотримуються правил безпеки, маркують місце своєї роботи
Зрубані дерева маркуються – або бирками (чомусь деякі журналісти називають їх «чіпами»), або клеймами (чомусь так само деякі журналісти і не лише вони вважають, що бирки – єдиний спосіб маркування зрубаної деревини).
На пні теж наносяться клейма.
Бирки на зрубаних деревах
Ну і головне – на законну рубку видаються документи. Найважливіший з яких – лісорубний квиток. Багато лісокористувачів (але не усі!) зараз викладають лісорубні квитки на своїх сайтах і ви можете самостійно перевірити, чи виписаний такий квиток на дану ділянку, чи ні. Ну і, звичайно, варто спитати такий документ у самих лісорубів – на місці події.
Лісорубний квиток
Знати, на чиїй території, на території якого лісокористувача відбувається рубка – це важливо не лише для перевірки наявності лісорубного квитка. Законодавство дозволяє Державній екологічній інспекції перевіряти суб’єкти господарської діяльності. На практиці це означає, що у наказі на перевірку має бути точно зазначено, який суб’єкт перевіряється.
Як визначати лісокористувача – це інколи теж непроста наука. Як і визначення координат рубки за допомогою спеціальних приладів або просто смартфона. Як – дивіться на відповідні презентації «Лісової варти».
Куди скаржитися? У Державну екологічну інспекцію та у поліцію. Інколи у поліцію навіть краще – швидше приїдуть. Для правильного складання скарги у ДЕІ рекомендую уважно ознайомитися із статтею шість («позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)) закону “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Зокрема, зверніть увагу, що на позапланову перевірку треба дозвіл з профільного міністерства. На що іде десь до місяця часу. Тож про практику застосування (чи може краще сказати, “незастосовання” – навіть не знаю) цього закону, про особливості шостої статті та взагалі про дієвість такого контролю теж варто поговорити окремо.
С начала июня на Харьковщине дважды горело лесничество : оба пожара произошли на территории Васищевского лесничества в Харьковском районе
//kh.dsns.gov.ua
Об этом говорится в отчете об оперативной обстановке в Харьковской области.
По данным оперативных служб, 11 июня на территории Васищевской лесничества ГП 'Октябрьское лесное хозяйство' в Харьковском районе произошло два пожара.
Первый возник в 18:20, второй - в 19:20. Площади пожаров были одинаковыми - 0,01 га.
В четверг, 13 июня, в Закарпатской области объявлен день траура. Местные жители будут поминать трагически погибших пятерых жителей села Тарасовка Тячевского района. Соответствующее распоряжение подписал исполняющий обязанности председателя областной государственной администрации Ярослав Галас.
Как сообщила пресс-служба Закарпатской областной госдарминистрации, сегодня на домах государственной власти, органов местного самоуправления, государственных учреждениях, предприятиях и организациях будет приспущен Государственный флаг.
Кроме того, учреждениям и организациям, независимо от формы собственности рекомендовано отменить проведение развлекательно-концертных мероприятий.
Напомним, на Закарпатье во вторник вечером, 11 июня, в реку упал грузовой автомобиль, которые перевозил лес. В салоне машины на момент аварии находились пятеро людей.
Как сообщал УРА-Информ, в результате аварии все они, скорее всего погибли. Погибшие были жителями села Тарасовка Тячевского района. При этом среди погибших только двое сотрудники лесхоза.
Причиной дорожно-транспортного происшествия в полиции называют непогоду. Накануне тут прошла стала сильная гроза, из-за чего водитель не справился с управлением и лесовоз рухнул с горы в реку.
От штрафов в 25-50 тысяч евро до планов по «радикальному охлаждению» города посредством озеленения. Опыт Германии, Франции, Италии.
Многочисленные исследования экологов показали, что увеличение количества деревьев может спасти планету от глобального потепления, остановив накопление в воздухе углекислого газа.
Вывод прост: количество ледни]]]ков уменьшается — количество деревьев должно увеличиваться. Большие города во всем мире все чаще обращаются к деревьям, чтобы защититься от волн жары и наводнений, а также улучшить физическое и психическое здоровье людей.
В издании «Рубрика» изучили политику защиты деревьев и озеленения городов в европейских странах.
Германия
Деревья пользуются особой защитой, которая прописана во многих законах и нормах. Срубить дерево в Германии — это долгий бюрократический процесс, несоблюдение которого чревато огромными штрафами — от 25 до 50 000 евро.
Законом защищены прежде всего лиственные и хвойные деревья. Местная власть сама определяет, какого объема и высоты. Например, в Берлине под защитой находятся деревья толщиной от 80 см и высотой от 1,3 метра.
С 1 марта по 30 сентября, как правило, запрещено рубить деревья. Таким образом, закон защищает птиц, вьющих гнезда.
Владельцы деревьев — частные лица или городские власти — должны заботиться о своих деревьях и регулярно осуществлять проверку.
К примеру, не грозит ли здоровое дерево безопасности окружающих. Власть нанимает специальных контроллеров, которые оценивают состояние каждого дерева и вносят данные в электронный кадастр. В нем перечислены не только все деревья того или иного города, их возраст, форма кроны, местоположение, но и все действия, которые происходили с деревом — оценка состояния, обрезание веток и тому подобное.
Такой контроль специалистов и уход за деревьями финансово дорог. Впрочем, значительно дороже обойдется возмещать убытки, если дерево нанесет кому-то вред.
Деревья и строительство
Еще на этапе выдачи разрешения на строительство соответствующие органы должны позаботиться о судьбе деревьев вокруг стройплощадки.
Если деревья все же приносят в жертву строительному объекту, то застройщик должен возместить убытки — высадить другое дерево определенного вида и размера или заплатить деньги. Сумма возмещения может колебаться до тысячи евро. Решение принимает местная власть.
Деревья, которые удается сохранить, подлежат особой защите при строительстве. Например, крону могут обнести сеткой, чтобы не повредить строительным транспортом. Вблизи деревьев нельзя складировать стройматериал и вредные химические вещества. Особенно заботятся о том, чтобы не повредить корни и не перекрыть ему доступ к воде. Все эти меры заранее прописаны в разрешении на строительство.
Частные дерева
Деревья на частных дачах или в садах нельзя рубить без разрешения властей, если объем их ствола превышает 30 см. Эта норма не касается фруктовых деревьев.
Если дерево выросло на границе двух садов, то оно принадлежит обоим владельцам, соответственно оба должны дать согласие на то, чтобы его срубить.
С деревьями рядом с многоквартирными домами — все сложнее. Даже если сад принадлежит одной квартире, согласие на вырубку дерева должно дать большинство жителей дома.
Озеленение в городах
В Германии озеленение в тренде. Ведь дерева обеспечивают жителей переполненных городов не только кислородом и тенью, но и предотвращают наводнения, которые все учащаются из-за глобального потепления.
В Берлине канализация оказалась на грани возможностей из-за объема дождевой воды. Поэтому власть разработала концепцию города-губки, согласно которой именно деревья и газоны, в частности на крышах или фасадах, должны впитывать дождевую воду.
В Германии немыслимо вырубить парк под застройку, как это часто происходит в Украине. Напротив, на свободных участках отдают предпочтение созданию зеленого общественного пространства.
Франция
Во времена активного развития сельского хозяйства, а позже — индустриализации, большая часть природных насаждений Франции была истреблена. В XIX веке правительство опомнилось и взяло курс на восстановление лесов. Как и в Германии, во Франции деревья защищены законом.
Согласно кодексу городского планирования, леса, парки, изолированные деревья и плантации классифицируют как пространства, которые необходимо сохранить, защитить или создать.
Благодаря этому лесное пространство может быть классифицировано таким образом, чтобы защитить его еще до того, как оно будет рассмотрено как территория для сельскохозяйственных насаждений или строительства.
Такая классификация лесных территорий запрещает изменения в землепользовании, которое может поставить под угрозу сохранение, защиту или создание лесоразведения.
Классификация EBC приводит к автоматическому отклонению заявок на выдачу разрешения на вырубку мест, предусмотренных Лесным кодексом, и приводит к созданию режима административной декларации ко всем возможностям вырубки деревьев.
Озеленение в городах
В крупных французских городах процент растительности достаточно небольшой. Например, в Париже зеленые зоны — парки, скверы, сады — занимают лишь 9,5%. Это самый низкий показатель среди европейских городов, пишет The Guardian. Для понимания: в Лондоне зеленые зоны составляют 33% городской площади, в Мадриде — 35%.
Отсутствие деревьев влияет и на температуру в городах. Жара достигает критической отметки, от которой особенно страдают пожилые люди и дети. В 2017 году летняя температура на школьных дворах Парижа достигала 55°С (!). И только за неделю подобной жары во Франции от теплового удара скончались 580 человек.
Для того, чтобы избавиться от проблемы, власть начала реализацию плана по «радикальному охлаждению» города. Цель этого проекта — снизить температуру по всему городу и обустроить для парижан новые зеленые зоны, где они могли бы отдохнуть в жару.
Одна из задач охлаждения Парижа — озеленение каждого школьного двора. В школьных дворах обустроят «зеленые стены» и городские огороды, высадят деревья, чтобы создавать тень, и оборудуют специальные дренажные системы, которые будут поглощать воду во время дождей.
Если все пойдет по плану, к 2040 году должны озеленить 800 парижских школ.
Кроме того, по замыслу городских чиновников, новообустроенные зеленые пространства могут открыть для всех горожан. Хотя это решение не будет принято без согласия родителей и учителей.
По словам директора по устойчивому развитию Парижа Себастьяна Майре, «без согласия родителей и учителей школьные зеленые зоны не станут открывать для всех желающих».
Еще одна важная часть плана — создание Ilots de Fraicheur или «островов прохлады».
Это специальные общественные пространства, где можно отдохнуть от летней жары города. По плану, эти Ilots de Fraicheur объединятся в полноценную городскую сеть. Найти эти прохладные места можно с помощью специально разработанного мэрией Парижа бесплатного приложениея EXTREMA Paris.
С 5 мая 2018 года в Италии вступил в силу новый закон о лесохозяйственных сетях.
Итальянское национальное лесное наследие составляет 39% национальной территории, из которых 32,4% лесов под контролем государства, регионов или муниципалитетов.
Новый закон перечисляет принципы, регулирующие национальное лесохозяйственное наследие, пытаясь защитить общественные интересы и гарантировать благосостояние нынешнего и будущих поколений. Законодательство также направлено на защиту экологического разнообразия лесов, предотвращения природных и техногенных рисков, защиту рек, обеспечение участия местных общин в развитии лесного хозяйства, содействии исследованию лесного хозяйства и на экологическое образование.
Согласно новому закону, любая ликвидация древесной растительности или существующих деревьев для целей, отличных от ведения лесного хозяйства, рассматривается как преобразование леса, которое вызывает экологический ущерб, и за которое необходимо выплатить компенсацию. Такие трансформационные меры включают улучшение и восстановление лесов; лесовосстановление и создание новых лесов; внедрение инфраструктуры лесного хозяйства, особенно гидравлических систем; и программы предотвращения лесных пожаров.
За последние 20 лет Милан почувствовал повышение температуры на 2 градуса по Цельсию и столкнулся с увеличением смертности, связанной с жарой.
Для того, чтобы бороться с убийственной летней температурой, Милан планирует посадить 3 миллиона деревьев и расширить свои зеленые насаждения до 2030 года, сказал главный специалист по устойчивости города Пьеро Пелиццари.
По его словам, увеличение количества деревьев в городе должно «уменьшить загрязнение воздуха, улучшить качество городского пространства… и уменьшить воздействие изменения климата».
«Сейчас нет никакой разницы между энергопотреблением города зимой и летом из-за растущего спроса на кондиционеры», — отметил Пелиццари.
Также в итальянских городах активно занимаются озеленением не только муниципальные власти, но и местные жители. Крыши и террасы коммерческих зданий активно используются для создания зеленых зон. На фотографии ниже — организация лаконичного сквера на крыше офисного здания в Милане.
У Києві розпочалася дводенна Міжнародна науково-практична конференція «Соснові ліси: сучасний стан, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення», організаторами якої є Національні академії наук України та Білорусі.
Окрім науковців з цих країн, участь у конференції беруть представники Німеччини, Польщі та Австрії.
Під час відкриття конференції виступив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар, який розповів про причини та наслідки погіршення санітарного стану лісів.
«В останнє десятиріччя санітарний стан лісів різко погіршився внаслідок негативної дії комплексу факторів, в основному пов’язаних із глобальними змінами клімату, що призвело до зростання площ всихаючих насаджень і масового пошкодження їх шкідниками і хворобами. За останні роки по всій території України спостерігається масове всихання більшості лісоутворюючих порід (ялини, ясена, дуба, граба, берези), але найбільше занепокоєння викликає стан соснових насаджень, де пошкодження ослаблених лісів стовбуровими шкідниками, в основному сосновими короїдами, набули катастрофічних масштабів. Станом на 01.01.2019 загальна площа всихання лісів становила більше 413 тис. га, з них насаджень сосни звичайної – 222 тис. га, ялини європейської – 27 тис. га, дуба звичайного – 100 тис. га та інших насаджень – 64 тис. гектар. Таким чином, масове пошкодження соснових лісів стовбуровими шкідниками, зокрема верхівковим і шестизубим короїдами, продовжує поширюватися на території країни», - сказав він.
Володимир Бондар повідомив, що проведені у багатьох країнах наукові дослідження щодо порівняння сьогоднішніх показників клімату і прогнозу кліматичних показників дозволили зробити для України наступні висновки – подальше зростання температури по всій країні, особливо в південній її частині. Протилежний тренд очікується по відношенню до опадів – загальна кількість опадів зменшиться як у середньому за рік, так і у вегетаційний період, особливо в південній частині України. Таким чином, негативний вплив кліматичних факторів на лісові екосистеми буде продовжуватись, що призведе до подальшого їх ослаблення і поширення осередків короїдів.
«Ситуація щодо масового поширення осередків короїдів стає катастрофічною також для більшості країн Європи. За останнє десятиріччя всихання сосни внаслідок пошкодження верхівковим короїдом зареєстровані у Білорусії, Польщі, Італії, Німеччині і навіть у скандинавських країнах – Фінляндії і Швеції. Згідно з офіційними звітами і науковими публікаціями європейських вчених, поширення осередків стовбурових шкідників є прямим наслідком негативного впливу змін клімату. Стовбурові шкідники хвойних насаджень швидко зайняли домінуючу позицію, складаючи у 2018 році 23% площ усіх осередків шкідників і збільшивши площу своїх осередків за 4 роки у 7,7 разів», - зазначив заступник Голови Держлісагентства України.
Директор Інституту лісу Національної академії наук Білорусі Олександр Ковалевич поінформував, що проблема всихання лісів у Білорусі також дуже велика, однак, завдяки злагодженій та фаховій роботі вдається з нею боротися.
«Протягом останніх десятиліть найбільш негативні патологічні явища відзначаються в хвойних лісах Білорусі. У лісовому фонді країни тільки в 2018 році площа загиблих хвойних насаджень склала 49,5 тис. га, в тому числі від впливу несприятливих погодних умов – 43,7 тис. га. На санітарний стан хвойних лісів істотний впливають хвороби лісу. Максимальне поширення серед них отримала коренева губка, площа осередків якої станом на 31.12.2018 склала 103,5 тис. га. Перші осередки короїдного всихання соснових насаджень виявлені в 2010 році в Гомельській області. Особливо інтенсивний процес масового всихання соснових лісів відзначено в 2016-2018 рр., що вимагало проведення в них суцільних санітарних рубок на площі 67,9 тис. га, в тому числі в 2018 році – 39,9 тис. га», - повідомив він.
За словами Олександра Ковалевича, ефективний захист лісів від шкідників, оперативна локалізація і ліквідація вогнищ їх розмноження можливі при оперативному виявленні пошкоджених ними насаджень, що визначається результативністю лісопатологічного моніторингу, складовою частиною якого є феромонний нагляд. На сьогодні феромонні пастки є найбільш ефективним засобом для контролю чисельності вершинного і шестизубчастого короїдів в соснових насадженнях і їх поширення, а також своєчасного проведення відповідних санітарно-оздоровчих заходів.
«Зарубіжний багаторічний практичний досвід профілактики і боротьби з короїдним всиханням соснових насаджень засвідчує те, що на сьогодні основними найбільш ефективними способами боротьби в осередках стовбурових шкідників є суцільні і вибіркові санітарні рубки, утилізація порубкових залишків (спалювання, мульчування), прибирання захаращеності, оперативне вивезення заготовленої деревини, а також її обробка інсектицидами. У соснових насадженнях обробки інсектицидами проти стовбурових шкідників у силу біологічних особливостей їх життєвого циклу є неефективними і не проводяться», - сказав він.
Також Директор Інституту лісу Національної академії наук Білорусі він наголосив, що проведення в лісовому фонді Білорусі в 2016-2018 рр. санітарно-оздоровчих заходів в осередках короїдного всихання соснових насаджень в максимально стислі терміни з подальшою утилізацією порубкових залишків і обробкою інсектицидами заготовленої деревини дозволило не допустити втрати якості заселеної шкідниками деревини для її подальшого використання.
«Міністерством лісового господарства Білорусі оперативно розроблений, узгоджений з Інститутом лісу, і успішно реалізується Алгоритм проведення санітарно-оздоровчих заходів в сосняках. Санітарно-оздоровчі заходи в соснових насадженнях повинні бути спрямовані на зниження в них «короїдного запасу». Вибіркові і суцільні санітарні рубки, прибирання захаращеності повинні проводитися протягом до 20 днів з дня взяття на облік пошкоджених соснових насаджень», - підкреслив Олександр Ковалевич.
У свою чергу, на конференції були озвучено низку проблем у впровадженні сучасних і термінових заходів з поліпшення санітарного стану лісів в Україні.
Так, низку гострих питань можна розподілити у наступні групи:
- законодавчі – занадто зарегульований процес призначення заходів з поліпшення санітарного стану лісів, і як наслідок – несвоєчасне їх проведення;
- існування «сезону тиші», передбаченого Законом України «Про тваринний світ», з 1 квітня по 15 червня, що забороняє проводити санітарні рубки свіжозаселених короїдами дерев з метою не допущення масового вильоту жука та збільшення площі його осередку;
- законодавчо встановлені обмеження щодо проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів у природно-заповідному фонді – на жаль короїду все одно де заселяти дерева – в експлуатаційних лісах чи у природно-заповідному фонді;
- Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» штучно обмежено площу проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів – для проведення повноцінних заходів підприємствам необхідно пройти процедуру оцінки впливу на довкілля, яка крім того що є вартісною, ще й довготривала в часі – від двох до шести місяців, а то й більше (відповідно до Закону мінімальний термін проведення оцінки становить 55 робочих днів). Про яку оцінку впливу на довкілля можна говорити, коли насадження під дією кліматичних умов, шкідників та хвороб, чи інших несприятливих факторів уже загинули, втратили свої функції. Такі насадження залишається лише прибрати, а на їх місці створити новий ліс. Проведення оцінки впливу на довкілля для проведення суцільних санітарних рубок у загиблих насадженнях призводить до втрати часу і як наслідок – до неефективності проведеного заходу (осередок короїда збільшується), втрати якості деревини, що в свою чергу зменшує надходження платежів до бюджетів у вигляді рентної плати та призводить до збитків лісогосподарських підприємств.
- не можна оминути і проблему зі збутом дров’яної деревини від санітарних рубок. У державі відсутні компенсаційні механізми, які б стимулювали проведення, як правило, збиткових санітарних рубок в осередках всихання.
- можливість проведення суцільних санітарних рубок тільки при повноті нижче 0,1. Санітарними правилами в лісах України у редакції 2016 року стало можливим проведення вибіркових санітарних рубок у насадженнях, зріджуючи їх до повноти 0,1. Внаслідок цього спостерігається різке збільшення обсягів вибіркових санітарних рубок по всіх породах, а не тільки у соснових насадженнях. І що ми в результаті спостерігаємо? За останні два роки збільшилася площа низькоповнотних насаджень з повнотою 0,1-0,3. Дані насадження уже не можна назвати лісом – згідно з ДСТУ 3404-96 деревостан, повнота якого менша ніж 0,3, а для молодняків – ніж 0,4 є рідколіссям.
- організаційні – відсутність бюджетної підтримки лісогосподарських підприємств Півдня та Сходу країни, а також лісозахисних підприємств. У результаті цього підприємства половини території України не можуть своєчасно проводити заходи з поліпшення санітарного стану лісів, а також винищувальні заходи боротьби з хвоє-листогризучими шкідниками. Із-за цієї ж причини лісозахисні підприємства не в повній мірі виконують свої основні функції, зокрема, і моніторинг за лісопатологічною ситуацією в лісах;
- на сьогодні Держлісагентство не володіє інформацією щодо лісопатологічної ситуації в лісах інших лісокористувачів, які не належать до сфери його управління. У таких користувачів знаходиться у користуванні 27% лісового фонду країни.
- соціальні – низька інформованість суспільства про роботу лісової галузі, в тому числі щодо проведення санітарних рубок, і – досить низька довіра у суспільстві до роботи лісівників.
Які ж кроки здійснює Держлісагентство України у вирішенні зазначених проблем, і що ще необхідно?
- на законодавчому рівні – уже більше року Держлісагентство не може погодити в окремих центральних органах виконавчої влади зміни до Санітарних правил в лісах України, які дали б змогу більш якісно та своєчасно здійснювати заходи з поліпшення санітарного стану лісів. На сьогодні Держлісагентсво ініціювало перед Мінприроди створення ініціативної групи для розроблення та узгодження нормативно-правової бази і отримало відповідь Мінприроди про підтримку даної ініціативи. Крім того, Держлісагентством уже розроблено новий проект Санітарних правил в новій редакції, який надіслано до Мінагрополітики;
- на організаційному рівні – переглянути підходи до створення лісових культур, максимально використовуючи природне відновлення лісу. Результатом створення лісових культур мають бути не монокультури, а змішані, багатоярусні і бажано різновікові насадження;
- змінити підходи у проведенні рубок догляду за лісом (збільшити їх інтенсивність, зменшити повноту, при якій дозволено проводити такі рубки);
- передбачати здійснення рубок свіжозаселених дерев короїдами (ІІІ-ІV категорії санітарного стану) у буферній зоні осередку шкідника.
- на соціальному рівні – максимально вживати на постійній основі заходи з популяризації професії лісівника з метою повернення довіри у суспільстві.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
Учасники тренінга вчаться використовувати смартфон для визначення координат незаконної рубки 
.jpeg)
