ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

15 жовтня 2019

Новий рівень прозорості в Держлісагентстві: електронні лісорубні квитки та інтерактивна карта рубок онлайн



До відома: про прес-конференцію в прес-центрі агентства "Інтерфакс-Україна" на тему "Новий рівень прозорості в Держлісагентстві: електронні лісорубні квитки та інтерактивна карта рубок онлайн"

У середу, 16 жовтня, о 13.00 у прес-центрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" розпочнеться прес-конференція на тему "Новий рівень прозорості в Держлісагентстві: електронні лісорубні квитки та інтерактивна карта рубок онлайн", під час якої Держлісагентство та розробники продемонструють роботу реєстру лісорубних квитків https://lk.ukrforest.com; це рішення є частиною Системи електронного обліку деревини (ЕОД). 

Учасники: 

генеральний директор ДП "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" Віктор Мельниченко; 
менеджер комітетів Європейської Бізнес Асоціації Євген Кузьменко; 
представники розробника системи ЕОД - австрійської компанії Latschbacher GmbH Володимир Молочко та Андрій Вороний (вул. Рейтарська, 8/5а). 

Реєстрація журналістів на місці за редакційними посвідченнями.

14 жовтня 2019

В одному з лісогосподарських підприємств Житомирщини незаконно зрізали 980 дерев



Наказом Державного агентства лісових ресурсів України створено комісію з проведення перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності державних підприємств, які координуються Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.
Про це повідомляє Державна екологічна інспекція Поліського округу.

Під час проведення перевірки заходи контролю здійснювалися на території ДП «Овруцьке лісове господарство», ДП «Олевське лісове господарство», ДП «Народицьке спеціалізоване лісове господарство».

Найбільшу кількість порушень було виявлено в ДП «Олевське лісове господарство». В результаті перевірки проведено натурне обстеження лісових ділянок, а також стан ведення технічної документації у лісництвах вищезазначеного підприємства. При цьому виявлено приховані факти лісової пожежі (занесена неправдива інформація до книги обліку лісових пожеж). Даний факт свідчить про приховування великої кількості пожежі від 5 до 200 га.

Також, під час перевірки зроблено контрольні попневі переліки зрізаних дерев. За результатами проведених заходів встановлено, що на ділянках незаконно зрубано - 885 дерев різних порід, з них в тому числі в лісовому заказнику місцевого значення «Хартові круги» - 95 дерев. Загальний розмір шкоди, заподіяної лісу становить 4 807 556,19 грн., в тому числі в об’єкті природно-заповідного фонду 457 706,50 грн.

В результаті незаконних рубок та фактів незадовільних відводів лісових насаджень, які були призначені до рубок, незаконно зрізано орієнтовно 800 м. куб деревини.

На даний час готуються матеріали для передачі їх до Головного управління національної поліції в Житомирській області.

В Україні презентують новий дрон для сільського господарства


У рамках бізнес-форуму It-Corner 2019 відбудеться презентація флагманської моделі дрона Phantom 4 Multispectral від компанії DJI. Новий безпілотник призначений для проведення обмірних робіт і для виконання завдань по точному землеробству.
Дрон Phantom 4 Multispectral призначений виключно для сільського господарства. Цей БПЛА оснащений мультиспектральною камерою для моніторингу вегетаційних індексів і створення карт розподілу біомаси по полю. GPS-приймач з RTK-технологією дозволяє отримувати точність зображення до одного сантиметра, а також надає можливість проведення надточних обмірних робіт зі створенням карт рельєфу полів.

За словами представників Drone.UA, це перше мультиспектральне рішення DJI, яке постачається на український ринок. Наразі передзамовлення на нові дрони вже розмістили кілька агрхолдингів в Україні.

Цей БПЛА можливо одночасного використовувати з іншими сільськогосподарськими дронами для обприскування.

Окрім того, буде представлена ​​нова логіка роботи сільськогосподарських безпілотників.


«Під час одного виїзду бригади операторів дронів буде здійснюватися сканування поля, визначення проблемних зон для внесення засобів захисту рослин і одночасне створення маршрутів для дронів-обприскувачів, які виконують політ відразу ж після вильоту першого дрона», — зазначається в повідомленні.

Такий підхід забезпечує скорочення швидкості виконання сільськогосподарських операцій і зменшення витрат на логістику.

Також читайте:

Як KFS планує збільшити лісовий покрив до 10% до 2022 року

Головний консерватор лісів каже, що партнерство буде ключовим фактором у посиленні екологічності країни.

• Відповідно до стратегії, Кенії потрібно висадити 1,8 мільярда саджанців до 2022 року, щоб досягти 10-відсоткового покриву дерев.

• Він закликав як державних, так і недержавних суб'єктів допомогти у здійсненні свого плану.


Головний консерватор лісів Кенійської служби лісів Джуліус Камау садить дерево. 
Кенійська лісова служба планує реабілітувати загалом 4015545,2078 десятин сильно деградованих лісових земель у країні.

Держфінмоніторинг розробив стратегію, спрямовану на збільшення лісового покриву з нинішніх 7,2% до 10% до 2022 р. Для досягнення поставленої мети КФС потребує Sh48 млрд.

Відповідно до стратегії, Кенії потрібно висадити 1,8 мільярда саджанців між тепер і 2022 роком, щоб досягти 10-відсоткового покриву дерева.

Він закликав як державних, так і недержавних суб'єктів допомогти у здійсненні свого плану.

"Досягнення 10-відсоткового покриву дерев до 2022 року, одна творча дорога для послуги полягає у формуванні партнерських відносин з іншими, недержавними акторами через ініціативи посадки дерев, які мають на меті сприяти культурі вирощування дерев серед нашої молоді сьогодні", головний консерватор КФС лісів сказав Юлій Камау.

Камау заявив, що їхня справа - посадка, управління, вирощування та захист дерев.

За його словами, партнерство буде ключовим у покращенні лісового покриву.

Інші ключові установи, які брали участь у початковій розробці стратегії, включають Кенійське агентство водних веж, Кенійський науково-дослідний інститут лісового господарства та Національний орган управління навколишнім середовищем.

Згідно з всеосяжним звітом Служби оцінки та картографування лісових ресурсів у 2010 році лісовий покрив Кенії становив 6,99% .

У країні існує п’ять типів лісу.

Західний тропічний ліс природний ліс (змішаний місцевий) зустрічаються в Какамега і Нанді. Він займає 357 350 505 гектарів - близько 3,5 відсотків загальної площі лісів.

Цей показник заснований на картографуванні лісового покриву 2013 року за допомогою супутникових знімків 2010 року.

Природні ліси Монтану (змішані корінні), до яких належать гірські острови Кенія, Абердарес, Мау, Черангані, гору Елгон, хребти Метьюс та пагорби Чюлу, займають 3,360,282,053 десятини, що становить 32,9 відсотка загальної площі лісів.

Природний ліс прибережних лісів (змішані корінні дерева) зустрічаються в Арабуко Сококе, Дакатчі, Боні, пагорбах Шимба, Каясі, що займає 731,112,0345 гектарів, що становить 7,2% від загального лісового покриву.

Природні ліси суходольних лісів (змішані корінні дерева), що зустрічаються у вершинах пагорбів у регіонах Східної та Північної Кенії та озера Вікторія, займають 4633999,60 гектарів, що становить 45,4 відсотка від загальної кількості лісового покриву.

Лісові насадження як в державних, так і в приватних лісах охоплювали 461 384,5718 десятин, що становить 4,5% від загальної кількості лісового покриву.

Стратегія базується на загальному виробництві розсади 1,8 мільярда за чотири роки.

Деякі з втручань включають відновлення деградованих природних лісів у закритих лісах та водонапірних вежах площею 741,315 десятин. Для цього знадобиться 330 000 000 саджанців.

Буде також реабілітовано близько 247,105 гектарів водонапірних башт та заболочених земель поза лісами, що перебувають у лісі.

Приблизно 2016,3768 десятин деградованих національних парків, запасів дичини та охорони дикої природи відроджуватимуться природним шляхом.

Деградовані екосистеми мангрової маси, що займають 42 096 807 акрів, також будуть реабілітовані 18 739 600 саджанців.

Близько 76 602,55 гектарів територій лісових насаджень також буде відроджено, використовуючи 34 100 000 саджанців.

KFS заявив, що 370 657,5 десятин комерційних насаджень приватних лісів буде створено зі 165 000 000 саджанців.

Також буде вирощено близько 123 552,5 десятин бамбукових плантацій. На це знадобиться 55 000 000 саджанців.

KFS заявив, що 864 867,5 десятин дерев у сільськогосподарських угіддях будуть встановлені з використанням 385 000 000 саджанців.

Буде встановлено близько 172 973,5 гектарів лісових ділянок, ботанічних садів, межових насаджень із використанням 77 000 000 саджанців.

Ще 1 411 780,15 десятин деградованих засушливих лісових ландшафтів будуть реабілітовані за допомогою 597 300 000 саджанців.

Крім того, близько 34594,7 гектарів інфраструктури, таких як дороги, уздовж залізничних ліній, дамб, шкіл, корпорацій, будуть озеленені за допомогою 15 400 000 саджанців.

Це приводить загальну кількість саджанців, необхідних до 1,787,539,600.

https://www.the-star.co.ke/news/2019-10-13-how-kfs-plans-to-increase-forest-cover-to-10-per-cent-by-2022/

Сприятливі погодні умови дозволили лісівникам Рівненщини розпочати осінню посадку лісу.



Рівненcьке обласне управління лісового та мисливського господарства повідомляє, що сьогодні до робіт з лісовідновлення на території Сморжівського лісництва ДП «Клеванський лісгосп» долучилися начальник Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Сухович, депутат Рівненської міської ради Роман Стасюк та директор ДП "Клеванський лісгосп" Сергій Чуприна .

Лісівники області ще навесні виконали річні плани з посадки лісових культур: посаджено 3470 га лісу, що становить 107% до плану. А восени, маючи достатньо посадкового матеріалу, державні лісогосподарські підприємства проводять підготовку грунту і заліснюють зруби вже 2019 року.


Підлітки не хочуть працювати в АПК — дослідження



Аналітичне агентство Proinsight Lab провело дослідження і визначило, що лише 2% підлітків обирають професію, яка пов'язана з сільським господарством.

Про це повідомляє AgroRobota.com.ua.

У серпні опитали 5850 підлітків і їх батьків з 6 країн (Україна, Румунія, Угорщина, Чехія, Польща, Росія) шляхом онлайн-тестування.

Згідно з дослідженням, робота батьків у сільському господарстві не впливає на вибір дітей — лише 4% підлітків вибирають аграрні професії, а 6% мають бажання спробувати. Тільки 2% батьків, які працюють у цій сфері побажали б дітям продовжити їх шлях в агро.

Такий результат пов'язаний з непопулярністю аграрних професій. Більшість учасників просто не знайомі з цією сферою діяльності. Найвідомішими агроспеціальностями в опитуванні були названі: агроном, тракторист і ветеринар.





Вакансії трактористів
Не плужи, шукай серед повного переліку в агрокомпаніях України


Більшість підлітків вибирають професії напряму ІТ (25% серед підлітків і 32% — серед їх батьків), медицини і фармацевтики (8%), а також творчі спеціальності (7%), готельно-ресторанний бізнес та туризм (4%). Рекомендації батьків збігаються з вибором підлітків.
«Професії напряму ІТ бажані через очікувано високий рівень доходу. 10% дітей і 17% дорослих не хочуть пов'язувати життя з агро для майбутньої діяльності через те, що вважають, що в цій галузі немає гідного заробітку», — зазначається в повідомленні.

Нагадаємо, за січень-серпень 2019 р. середня місячна зарплата у сфері сільського господарства зросла на 23% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 р. і склала 8 430 грн.

Traktorist.ua

13 жовтня 2019

Как врачи и учителя. Лесники начали кампанию за повышение оплаты труда

Работники лесных хозяйств заявили о начале кампании за достойные условия труда: они хотят, чтобы государство уделяло им внимание так же, как врачам и учителям. Сейчас у лесников одна из самых низких зарплат в стране, в отрасль практически не идет молодежь. Лесные пожарные не только не имеют таких же льгот, как их коллеги, работающие в городах, но даже не получают от государства питание во время борьбы с огнем в лесу.


Лесник помогает тушить пожар

Профессиональный союз работников лесных отраслей России (Рослеспрофсоюз) начал кампанию "За достойный труд в лесном хозяйстве". Петиция с требованиями Рослеспрофсоюза доступна на Change.org. Лесники требуют повышения зарплаты, права на досрочный выход на пенсию для лесных пожарных, государственную поддержку молодых специалистов, чтобы они оставались в отрасли.

"Охрана, защита, воспроизводство лесов – задачи работников лесного хозяйства. Но сегодня лесоводы находятся в бедственном положении. Заработная плата – одна из самых низких в экономике страны. Существует огромный пласт нерешенных социально-трудовых проблем. Бюджетное финансирование лесного хозяйства недостаточно для выполнения всех возложенных на него функций. Важнейшая как для экономики, так и для экологии отрасль находится в кризисе, теряет квалифицированные кадры", – говорится в петиции.

Члены Рослеспрофсоюза на первомайской демонстрации в Вологде

По данным Рослеспрофсоюза, зарплаты лесоводов в два раза ниже средней по региону. Оклады, то есть гарантированная часть дохода, – 3–5 тысяч рублей, остальное – надбавки, доплаты и премии.

"Люди наиболее опасной профессии – лесные пожарные – лишены пенсионных льгот; государство не может даже обеспечить им питание при тушении лесных пожаров за счет федерального бюджета. […] Зачастую у работников нет спецодежды, форменного обмундирования, необходимых для работы инструментов, оргтехники, транспорта", – говорится в петиции.

У нас те же проблемы, что и у врачей, учителей, работников культуры

Рослеспрофсоюз входит в Федерацию независимых профсоюзов России (ФНПР) – провластное профсоюзное объединение. Но, в отличие от других подобных организаций, ведет активную политику по защите своих прав. В начале октября в ряде регионов активисты Рослеспрофсоюза участвовали в митингах, требуя повышения оплаты труда, в Сыктывкаре они митинговали вместе с защитниками Шиеса.

Председатель Рослеспрофсоюза Денис Журавлев рассказал Радио Свобода, что обращение, размещенное на Change.org, также направлено в правительство, Госдуму и Совет Федерации. Обращение также проходит премодерацию на Roi.ru, и под ним начат сбор "бумажных" подписей.

"Каждый год говорят об одних и тех же проблемах: пожары, незаконные рубки. Если какое-то финансирование для борьбы с пожарами и браконьерами выделяется, ужесточается контроль, то ситуация в социально-трудовой сфере [в лесной отрасли] практически не меняется. У нас те же проблемы, что и у врачей, учителей, работников культуры. И если медики и преподаватели пользуются каким-то вниманием власти, они отражены в майских указах президента, в отношении работников лесного хозяйства такого нет", – говорит Журавлев.

Логотип профсоюза

"Основная проблема по нашему региону, как и у всех, – недостаточность финансирования. Лесное хозяйство даже в советское время финансировалось по остаточному принципу. Отсюда невысокие зарплаты, несмотря на ненормированный рабочий день, дежурства и рейды в пожароопасный период. Средняя зарплата основного персонала (лесничие, мастера, инженеры) – 1,3–1,8 МРОТ (минимальный размер оплаты труда, который отличается по регионам, однако на федеральном уровне установлен в размере 11 280 рублей в месяц. – Прим. РС). Управленческого персонала (бухгалтерия, техники, секретари) – 1,1–1,2 МРОТ. Поэтому молодежь к нам не идет. Средний возраст в лесничествах по области приближается к 50 годам, в моем лесничестве – 54 года. Средний возраст лесничих и мастеров, тех, кто непосредственно работает в лесу, почти 60 лет", – рассказал Радио Свобода один из региональных руководителей Рослеспрофсоюза, пожелавший остаться анонимным.

На вопрос об условиях труда в отрасли активист Рослеспрофсоюза из Архангельска Игорь Колмаков обратил внимание на данные о зарплатах лесников в Архангельской области: с 2008 года размер оплаты их труда увеличивали дважды и дважды индексировали, но выросла она лишь на 22% за 11 лет, средний оклад сегодня – пять с половиной тысяч рублей.

Отзывы о работе в лесном хозяйстве России можно также найти и в интернете. Такие есть, например, на сайте "Социальной сети трудовой взаимопомощи" Antijob. Рассказывая об одном из лесничеств Еврейской автономной области, сотрудник упомянул, что за оклад в 10 тысяч рублей нужно заниматься сразу всем: от командировок по всему региону до ремонта компьютеров другим лесникам. При устройстве в "Мособллес", по словам одного из бывших сотрудников, ему не объяснили, что зарплата у него не 30 тысяч рублей, а 15 тысяч плюс возможные премии. Лесник из Иркутской области описывает, что получил восемь тысяч за месяц при ненормированном рабочем дне.

СМОТРИ ТАКЖЕ
"Теперь в лес не войдешь"


Запущенная отрасль


"Хроническое недофинансирование шло с 1990-х годов. Директора лесхозов были вынуждены устраивать рубки леса, чтобы платить работникам хоть какую-то внятную зарплату, а также получать доход для себя. Потом с этим стали резко бороться, но зарплаты не подняли.

Люди, получающие профильное образование, в лесную отрасль в госсектор обычно не идут: такой зарплатой их не привлечь. Зарплаты очень низкие, особенно у тех, кто реально работает в лесу: я не говорю о чиновниках Рослесхоза в Москве, – рассказывает Михаил Карпачевский, сотрудник НКО "Лесной попечительский совет". – В позднесоветские времена [в лесной отрасли] работало очень много людей, до ста тысяч, в раннероссийские времена на них стали очень сильно экономить. Когда в 2006 году принимался Лесной кодекс, была идея, что лес надо передавать в частные руки, и нужно поменьше лесников на государевой службе: произошли очень сильные сокращения, которые ранее шли стихийно. Сейчас в лесу работает 20–25 тысяч человек. При этом им теперь больше приходится писать многочисленные отчеты, а не ходить по лесам. Так устроена система", – говорит Карпачевский.

"Могу предположить, что дело в масштабном уходе государства из отрасли без адекватной замены частником. А там, где государство остаётся, – в хроническом недофинансировании. Положение дел запущено, перспективы на изменение ситуации я оцениваю скептически", – говорит Павел Кудюкин, экономист и сопредседатель профсоюза "Университетская солидарность".

В пресс-службе Федерального агентства лесного хозяйства (Рослесхоз) Радио Свобода попросили прислать вопросы, но на момент публикации статьи ответы на них получены не были.

13 октября 2019
Александр Литой

Макс Поляков уверен, что ГИС-технологии помогут держать пульс планеты Земля



Потребности общества все больше стимулируют развитие ГИС-технологий

Спутниковый мониторинг сегодня все больше находит применение в государственных вопросах, социальных и рыночных проектах. Новейшие технологии позволяют получать реальные спутниковые изображения земной поверхности, городов и зданий. Кроме того, с помощью геоинформационных данных можно наблюдать за природными, инфраструктурными и социальными метриками.

Как говорится, спрос порождает предложение, и на рынке данных спутникового мониторинга появляется все больше компаний, занимающихся аналитикой данных геоинформационных систем (ГИС). Лидеры на рынке геоданных — США, Великобритания, Голландия, Канада.

Украинский предприниматель Макс Поляков уверен, что рынок ГИС-аналитики динамично растет с каждым годом и еще не достиг своей вершины. Его компания EOS (Earth Observing System — Система Наблюдения Земли) представила новый механизм EOS Platform, занимающийся поиском, хранением, анализом и обработкой геоданных, полученных с помощью методики дистанционного зондирования Земли (ДЗЗ). EOS Platform — это легко масштабируемая облачная платформа, которая поддерживает множество видов геоданных и может быстро их обрабатывать.

Владелец EOS полагает, что развитие геопространственной отрасли и ее диджитализацию стимулируют потребности общества. Ведь сегодня подавляющая часть глобальных процессов регулируется с помощью геоданных. Поляков прогнозирует, что ближайшее будущее принесет много инноваций в отрасли.


Объединенные методики — ключ к успеху

Бизнесмен обозначил, что если все игроки на рынке ГИС-аналитики объединят свои усилия, это приведет к усовершенствованию аналитических технологий и созданию новейших успешных продуктов.

Также Макс Поляков отметил, что все участники аналитического процесса помогут достичь синергетического баланса. Объединение усилий — это стимулирование роста ГИС. Рынок современных технологий находится вне политики, поэтому здесь частные фирмы-разработчики ГИС-данных могут быть резидентами одного государства, а вести деловую активность в другом. И это ни в коем случае нельзя назвать перетеканием средств из слабой экономики в сильную, а наоборот. EOS — это украино-американский бренд, который из небольшого стартапа украинских инженеров превратился в солидную международную организацию.

«EOS смог достичь больших высот. Свыше 30 офисов Green Piece используют наше приложение в целях отслеживания вырубки лесов. Мы разработали карту типов покрытий региона для Калифорнийского департамента водных ресурсов. Нам посчастливилось вывести нормы расхода воды для домохозяйств, в которых учитываются изменения погодных условий», — рассказал Макс Поляков.

Кроме всего, в 2019 году EOS был подписан меморандум с НАНЦУ и полярной станцией «Академик Вернадский», с которыми сегодня создается первая цифровая карта Антарктиды. Владелец EOS уверен, что будущее в руках глобальных рынков.


Земной пульс

Ежедневно с помощью беспилотников, спутников, радиолокационных станций генерируется колоссальный объем информации о наблюдениях за земной поверхностью. Правильно проанализировав эти данные, можно выявить климатические изменения, модификацию растительного покрова, отклонение от нормы воздуха и много другой полезной информации.

Девиз EOS звучит следующим образом: «Мы слушаем пульс планеты. Мы можем сканировать не только поверхность планеты, но и углубляться внутрь» — делится Поляков с liga.net. Это значит, что с развитием IT-индустрии человечество сможет лучше понимать природную среду и рационально управлять невозобновляемыми ресурсами.

Поляков считает, что ГИС-данные не должны быть скрыты от общества. Информация о биосфере, полученная с помощью геоинформационных технологий, в значительной степени поможет в решении экологических проблем. Но, несмотря на все это, сегодня рынком используется всего лишь 5 % снимков, сделанных с помощью спутников ДЗЗ. Это говорит о существующих барьерах, из-за которых, к сожалению, не все могут пользоваться дистанционным зондированием.

Воскресенье, 13 октября 2019

Модель катастрофы 2020 года: лесной пожар в Доволенском районе Новосибирской области

В Доволенском районе Новосибирской области вблизи населенных пунктов Плеханово и Шагалка уже четыре дня действует крупный лесостепной пожар, площадь которого к середине дня 13 октября составила около тринадцати тысяч гектаров. Никакой официальной информации об этом пожаре пока нет. На сайтах Авиалесоохраны и Департамента лесного хозяйства Новосибирской области последние сводки по пожарам относятся к пятнице 11 октября. В сводке ГУ МЧС по Новосибирской области за 13 октября сообщается лишь о том, что в Доволенском районе 11 октября введен особый противопожарный режим в связи с "осложнением обстановки с ландшафтными пожарами".

Пожар этот важен не только сам по себе, но и как модель развития лесопожарной катастрофы следующего года, показывающая, что эффективной борьбы с пожарами на природных территориях в нашей стране по-прежнему нет. Пожар в Довольненском районе затрагивает разные типы природных территорий (участки степей, лесов и различных сельскохозяйственных угодий), а лесов - разных категорий: на землях лесного фонда, бывших лесов сельхозпредприятий, а также бесправных лесов на землях сельскохозяйственного назначения. Вот так этот пожар выглядит на космоснимке Sentinel 2 за 13 октября 2019 года:




Контур пожара, наложенный на космоснимки высокого разрешения из системы Google Earth - видно, что в пройденную огнем площадь входят как безлесные земли (степи и сельхозугодья разных типов), так и леса (главным образом березовые колки):




А это контур пожара, наложенный на схему из лесохозяйственного регламента Довольненского лесничества Новосибирской области - согласно регламенту, он практически весь приходится защитные леса категории "леса, расположенные в пустынных, полупустынных, лесостепных, лесотундровых зонах, степях, горах" (теперь это категория "лесостепные леса"). Из лесохозяйственного регламента видно, что лесные участки внутри контура этого пожара входят в состав лесничества и теоретически должны относиться к землям лесного фонда - но где конкретно проходят границы между землями лесного фонда и землями сельхозназначения, неизвестно:




Пожары такого типа - возникающие на обширных безлесных или малолесных территориях и при сильном ветре быстро распространяющиеся по сухой траве на огромные площади, нередко с переходом огня на леса, торфяники, объекты инфраструктуры и населенные пункты - характерны в нашей стране для весны и осени, причем весенний пик таких пожаров по своим масштабам вполне сопоставим с летним пиком пожаров типично лесных. Многие такие пожары возникают на бесхозных или условно-бесхозных (например, находящихся в паевой собственности) землях сельхозназначения, на которых обеспечивать необходимые меры пожарной безопасности практически некому. Более того - если у бывших сельхозземель, зарастающих лесом и бурьяном, появляется хозяин, государство фактически принуждает этого хозяина к выжиганию земли, поскольку за сам факт наличия самовольно выросшего леса полагается штраф в размере до 700 тысяч рублей с последующим изъятием земли. За пожары же, если поджигатель не пойман (а ловить его в абсолютном большинстве случаев просто некому), по факту обычно никто не отвечает. Поэтому стимулы жечь сухую траву есть у многих, а стимулов ее тушить - почти ни у кого нет. Вот и расходятся такие пожары на огромные территории - сначала по бесхозным и пустующим землям, по самовольно выросшим незаконным лесам, и достигают размеров, при которых справиться с ними никто уже не может. Кроме, конечно, дождя и снега - но эти главные российские лесные пожарные не всегда успевают вовремя.

Конечно, какого-нибудь одного волшебного способа быстро изменить ситуацию и справиться с такими пожарами не существует. Необходим целый комплекс мер, направленных на социально-экономическое развитие сельских территорий, противопожарное просвещение населения, восстановление полноценной лесной и пожарной охраны, и многое другое. Но одной из самых очевидных и относительно простых мер является установление ясного правового статуса у лесов, растущих на выбывших из использования землях сельскохозяйственного назначения, и создание условий, при которых у собственников не будет мотивов к уничтожению (выжиганию) этих лесов. Для этого в первую очередь необходимо внести изменения в статью 78 Земельного кодекса РФ и в постановление Правительства РФ от 23 апреля 2012 года № 369, а также утвердить предусмотренные статьей 123 Лесного кодекса РФ "Особенности использования, охраны, защиты, воспроизводства лесов, расположенных на землях сельскохозяйственного назначения", допускающие разумное обращение с этими лесами. Если этого не сделать, то каждую весну и каждую осень такие территории, как в приведенном выше примере, неизбежно будут гореть - просто потому, что государство само мотивирует собственников к их выжиганию, и не мотивирует к обеспечению пожарной безопасности.

Для решения этой проблемы Гринпис собирает подписи под обращением к Президенту России и иным субъектам права законодательной инициативы о ситуации с лесами на землях сельскохозяйственного назначения. В обращении говорится, что этим лесам необходимо придать ясный правовой статус, а собственникам бывших сельхозземель - право выращивать на своих землях лес и вести в нем полноценное лесное хозяйство. Суть проблемы и предлагаемые меры по ее решению приводятся в самом обращении (см. ниже). Это обращение подписали уже без малого 22 тысячи человек. Подписать обращение можно здесь:

У людей должно появиться право выращивать лес на своей земле!