15.01.2020
Олег Листопад, GreenPost
Вищать безнопили, навсібіч летить тирса. Ми не у лісі – у центрі Києва, на вулиці Шота Руставелі. Пахне пиляним деревом і адреналіном: під Державним агентством лісових ресурсів (ДАЛР) екоактивісти проводять пікет.
Фото Олега Листопада
Девіз акції – «Напиляємо дров для крадіїв лісу». Так організатори намагаються привернути увагу нещодавно призначеного голови Держлісагентства Андрія Заблоцького до кричущих порушень у найбільш проблемних лісгоспах.
Вітерець надимає банери «Досить рубати ліс!», «Ні рубкам у заповідниках!». Дехто тримає написані від руки картонні плакатики: «Без заповідників довкілля деградує», «Лісників-бандитів – за ґрати». Колеги-журналісти юрмляться з камерами і смартфонами навколо у пошуках кращого ракурсу.
Екологіст Іван Парнікоза в мегафон розповідає про вимоги пікетувальників і кличе Андрія Заблоцького до розмови.
Фото Олега Листопада
Через чверть години на ґанок виходять начальник відділу моніторингу та охорони державного мисливського фонду Управління мисливського господарства та полювання Валентин Колєчкін, (так зазначено у декларації чиновника. Насправді він виконує функції керівника прес-служби. Цікаво, хто ж тоді рахує звірів?) та начальник відділу охорони й захисту лісів Ігор Будзінський. Пропонують призначити зустріч з головою відомства «в узгоджені терміни».
Активісти відмахуються: «Пане Колєчкін, Ви нас за попереднього керівництва вже нагодували обіцянками, досить». Пояснюють журналістам: за останні два роки керівники Держлісу ні разу не вийшли на розмову, хоча пікети відбувалися мало не щокварталу з різних приводів.
Фото Олега Листопада
За кілька хвилин «посли» лісагентства таки запрошують екологістів на розмову «просто зараз»: «Але тільки двох». Активісти швидко визначаються з представниками. І наполягають: «Ще хай зайдуть журналісти».
За сигналом Колєчкіна охорона відкриває двері, які були зачинені на замок ще задовго до початку пікету (бачив, як пара відвідувачів, поторсавши дверну ручку, пішли геть). Чиновники ретельно перевіряють посвідчення журналістів.
Чекаємо у кімнаті для нарад, розсівшись навколо довгого овального столу з натурального дерева. Андрій Заблоцький приходить через кілька хвилин. Вітається і починає із запевнень, що Держлісагентство змінить комунікацію з громадськістю на краще. Каже, що має багато інформації про порушення у різних лісгоспах. Нагадав про візит президента Зеленського на Житомирщину і його різку критику керівництва Житомирського облуправління лісомисливського господарства.
Активісти відповідають конкретними фактами і цифрами. Надають копії документів. З них видно, що на початку жовтня 2019 держекоінспекція проводила перевірки Олевського лісгоспу. Виявили незаконні рубки. Збитки – понад чотири млн грн. Зокрема, в заказнику «Харкові Круги» зрубали 89 дубів, 5 грабів та 1 липу. Збиток склав пів мільйона гривень. Хоча заказник створювався не для чийогось збагачення, а для збереження залишків Юрівського корабельного гаю, закладеного в XIX столітті в долині річки Уборть.
Акт про виявлені незаконні рубки в Олевському лісгоспі екоінспекція переслала в Держлісагентство. Реакції – нуль. Можливо саме це надихнуло директора лісгоспу не пускати наступні перевірки, які екоінспекція намагалася провести 22 жовтня і 18 грудня. Дивне співпадіння – саме в цей період хтось спалив службову машину, якою користувалися екоінспектори Поліського округу.
На Франківщині справи ще гарячіші. За даними екоінспекції, збитки за незаконні порубки Кутським лісгоспом складають близько 14,6 млн. грн. Особливість ситуації у тому, що територія лісгоспу входить до складу національного природного парку «Гуцульщина». Тож лісники мають з особливою пересторогою проводити усі роботи, усі рубки. Але зазвичай на рекомендації парку вони не зважають, що й породжує конфлікти.
Зробити свою роботу екоінспекторам було непросто. За словами активістів, працівники Кутського лісгоспу фактично узяли у полон бригаду перевіряльників і відпустили їх лише після «втручання з Києва». Інспектори написали заяву до місцевого відділення поліції, але та документи приймати відмовилася.
Активісти вимагають звільнити і керівників лісгоспів, і керівників облуправлінь лісового господарства. Заблоцький розводить руками: самоуправство – компетенція правоохоронних органів. Ігор Будзінський, що сидить по ліву руку, тихенько підказує шефу: «Якщо буде рішення суду, тоді». Заблоцький озвучує підказку, але активісти відбивають цей аргумент: Держлісагентство за бажання має повноваження притягнути виннних до дисциплінарної відповідальності, має можливість провести службове розслідування.
Краєвиди Гуцульщини. Фото Олега Листопада
«Зараз у парку «Гуцульщина» працює комплексна комісія, ми направили до її складу свого спеціаліста», – повідомляє Ігор Будзінський. А заступник начальника управління лісового господарства та відтворення лісів Василь Матейчик заспокоює і Заблоцького, і гостей: лісорубні квитки Кутським лісгоспом були виписані правильно, тому що лісовпорядкування чинне. Але активісти виявляють відмінне знання законодавства: суть справи не у чинності лісповпорядкування, а у тому, що усі рубки на території парку мають здійснюватися за згоди науково-технічної ради НПП, мають бути завізовані керівництвом парку. Якщо таких узгоджень немає – рубки незаконні. А ще лісгосп повинен був отримати ліміти на рубки у Мінекоенерго (або ж у Мінприроди, яке увійшло до складу нинішнього еколого-енергетичного відомства). Але такі ліміти не надавалися. Що також означає: рубки були незаконними, браконьєрьськими.
Зустріч завершується, активісти повертаються до інших учасників пікету, які вже спакували плакати та пили й почали збирати тріски та підмітати тирсу з ґанку Агентства. Якщо зрушень на краще у проблемних лісгоспах не станеться, обіцяють повернутися через місяць.
Олег Листопад, GreenPost
Вищать безнопили, навсібіч летить тирса. Ми не у лісі – у центрі Києва, на вулиці Шота Руставелі. Пахне пиляним деревом і адреналіном: під Державним агентством лісових ресурсів (ДАЛР) екоактивісти проводять пікет.
Фото Олега Листопада Девіз акції – «Напиляємо дров для крадіїв лісу». Так організатори намагаються привернути увагу нещодавно призначеного голови Держлісагентства Андрія Заблоцького до кричущих порушень у найбільш проблемних лісгоспах.
Вітерець надимає банери «Досить рубати ліс!», «Ні рубкам у заповідниках!». Дехто тримає написані від руки картонні плакатики: «Без заповідників довкілля деградує», «Лісників-бандитів – за ґрати». Колеги-журналісти юрмляться з камерами і смартфонами навколо у пошуках кращого ракурсу.
Екологіст Іван Парнікоза в мегафон розповідає про вимоги пікетувальників і кличе Андрія Заблоцького до розмови.
Фото Олега Листопада Через чверть години на ґанок виходять начальник відділу моніторингу та охорони державного мисливського фонду Управління мисливського господарства та полювання Валентин Колєчкін, (так зазначено у декларації чиновника. Насправді він виконує функції керівника прес-служби. Цікаво, хто ж тоді рахує звірів?) та начальник відділу охорони й захисту лісів Ігор Будзінський. Пропонують призначити зустріч з головою відомства «в узгоджені терміни».
Активісти відмахуються: «Пане Колєчкін, Ви нас за попереднього керівництва вже нагодували обіцянками, досить». Пояснюють журналістам: за останні два роки керівники Держлісу ні разу не вийшли на розмову, хоча пікети відбувалися мало не щокварталу з різних приводів.
Фото Олега Листопада За кілька хвилин «посли» лісагентства таки запрошують екологістів на розмову «просто зараз»: «Але тільки двох». Активісти швидко визначаються з представниками. І наполягають: «Ще хай зайдуть журналісти».
За сигналом Колєчкіна охорона відкриває двері, які були зачинені на замок ще задовго до початку пікету (бачив, як пара відвідувачів, поторсавши дверну ручку, пішли геть). Чиновники ретельно перевіряють посвідчення журналістів.
Чекаємо у кімнаті для нарад, розсівшись навколо довгого овального столу з натурального дерева. Андрій Заблоцький приходить через кілька хвилин. Вітається і починає із запевнень, що Держлісагентство змінить комунікацію з громадськістю на краще. Каже, що має багато інформації про порушення у різних лісгоспах. Нагадав про візит президента Зеленського на Житомирщину і його різку критику керівництва Житомирського облуправління лісомисливського господарства.
Активісти відповідають конкретними фактами і цифрами. Надають копії документів. З них видно, що на початку жовтня 2019 держекоінспекція проводила перевірки Олевського лісгоспу. Виявили незаконні рубки. Збитки – понад чотири млн грн. Зокрема, в заказнику «Харкові Круги» зрубали 89 дубів, 5 грабів та 1 липу. Збиток склав пів мільйона гривень. Хоча заказник створювався не для чийогось збагачення, а для збереження залишків Юрівського корабельного гаю, закладеного в XIX столітті в долині річки Уборть.
Акт про виявлені незаконні рубки в Олевському лісгоспі екоінспекція переслала в Держлісагентство. Реакції – нуль. Можливо саме це надихнуло директора лісгоспу не пускати наступні перевірки, які екоінспекція намагалася провести 22 жовтня і 18 грудня. Дивне співпадіння – саме в цей період хтось спалив службову машину, якою користувалися екоінспектори Поліського округу.
На Франківщині справи ще гарячіші. За даними екоінспекції, збитки за незаконні порубки Кутським лісгоспом складають близько 14,6 млн. грн. Особливість ситуації у тому, що територія лісгоспу входить до складу національного природного парку «Гуцульщина». Тож лісники мають з особливою пересторогою проводити усі роботи, усі рубки. Але зазвичай на рекомендації парку вони не зважають, що й породжує конфлікти.
Зробити свою роботу екоінспекторам було непросто. За словами активістів, працівники Кутського лісгоспу фактично узяли у полон бригаду перевіряльників і відпустили їх лише після «втручання з Києва». Інспектори написали заяву до місцевого відділення поліції, але та документи приймати відмовилася.
Активісти вимагають звільнити і керівників лісгоспів, і керівників облуправлінь лісового господарства. Заблоцький розводить руками: самоуправство – компетенція правоохоронних органів. Ігор Будзінський, що сидить по ліву руку, тихенько підказує шефу: «Якщо буде рішення суду, тоді». Заблоцький озвучує підказку, але активісти відбивають цей аргумент: Держлісагентство за бажання має повноваження притягнути виннних до дисциплінарної відповідальності, має можливість провести службове розслідування.
Краєвиди Гуцульщини. Фото Олега Листопада «Зараз у парку «Гуцульщина» працює комплексна комісія, ми направили до її складу свого спеціаліста», – повідомляє Ігор Будзінський. А заступник начальника управління лісового господарства та відтворення лісів Василь Матейчик заспокоює і Заблоцького, і гостей: лісорубні квитки Кутським лісгоспом були виписані правильно, тому що лісовпорядкування чинне. Але активісти виявляють відмінне знання законодавства: суть справи не у чинності лісповпорядкування, а у тому, що усі рубки на території парку мають здійснюватися за згоди науково-технічної ради НПП, мають бути завізовані керівництвом парку. Якщо таких узгоджень немає – рубки незаконні. А ще лісгосп повинен був отримати ліміти на рубки у Мінекоенерго (або ж у Мінприроди, яке увійшло до складу нинішнього еколого-енергетичного відомства). Але такі ліміти не надавалися. Що також означає: рубки були незаконними, браконьєрьськими.
Зустріч завершується, активісти повертаються до інших учасників пікету, які вже спакували плакати та пили й почали збирати тріски та підмітати тирсу з ґанку Агентства. Якщо зрушень на краще у проблемних лісгоспах не станеться, обіцяють повернутися через місяць.
Довідка GP: Кабінет Міністрів призначив Андрія Заблоцького головою Державного агентства лісових ресурсів 24 грудня 2019 року. Останні два роки Держлісагентство не мало голови, ним керували виконувачі обов’язків голови.
Нинішня зустріч активістів з керівництвом ДАЛР – перша за останні два роки.
У 2011–2019 роках Державне агентство лісових ресурсів координувалося Міністром аграрної політики та продовольства. З вересня 2019 відповідно до постанови уряду, спрямування та координація ДАЛР здійснюється через Міністра енергетики та захисту довкілля України (постанова КМУ від 18 вересня 2019 р. № 847 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка визначає спрямування/впорядкування функцій органів влади у зв’язку з утворенням Міністерства енергетики та захисту довкілля України шляхом перейменування Мінприроди і реорганізації Міненерговугілля).
