ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 квітня 2020

Рослесхоз прогнозує пожежонебезпечну весну - але, швидше за все, він все-таки недооцінює ризики

Рослесхоз опублікував довгостроковий прогноз пожежної небезпеки в лісах на 2020 рік з картами пожежної небезпеки на квітень і травень. Прогноз в цілому несприятливий - в квітні і травні висока (вище середнього рівня) пожежна небезпека очікується практично по всьому півдню лісової зони нашої країни і в більш південних районах. Ось так виглядає прогноз на квітень і травень 2020 роки (посилання):





Хоча і в такому вигляді прогноз виглядає страхітливо, швидше за все, Рослесхоз все-таки недооцінює ризики по ряду суб'єктів РФ. Наприклад, згідно з прогнозом, в Псковській, Новгородській, Ленінградській, Тверській областях на залишок весни прогнозується звичайний рівень пожежної небезпеки. Однак, ліси і торфовища в цих регіонах зараз через малосніжною зими і ранньої весни надзвичайно сухі для цієї пори року, і весняних дощів навряд чи вистачить, щоб ліквідувати дефіцит вологи. Так що ці регіони теж потрапляють в зону високого ризику, що в прогнозі Рослесхоза ніяк не відображено.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=24374&sid=e2dc8f43f49a507f2c49c4c192fcb7bb

***

Рослесхоз сообщил о повышенном риске лесных пожаров


В России с апреля по июль будет повышенный риск возникновения лесных пожаров, говорится в долгосрочном прогнозе Рослесхоза. В разные месяцы он будет превышать многолетние средние значения во всех регионах. Лесные пожары должны пойти на спад в октябре.
Согласно прогнозу, в апреле повышенная пожароопасность будет:
  • в Центральном федеральном округе — на западе Смоленской области, юго-западе Воронежской, Орловской и Московской областей, а также на всей территории Калужской, Брянской, Липецкой, Белгородской, Курской и Тульской областей; 
  • в Южном федеральном округе — в зоне риска восточная часть Волгоградской области, в Приволжском федеральном округе — Саратовская и Пензенская области, Республика Мордовия, юг Самарской и западная часть Оренбургской областей; 
  • в Дальневосточном и Сибирском федеральных округах — в южных частях Республики Бурятия, Алтайского, Хабаровского, Забайкальского краев, южной и восточной частях Республики Тыва, на юго-западе Иркутской области, на северо-западе Приморского края и на востоке Еврейской автономной области.
В мае к ним присоединятся:
  • Северо-Кавказский федеральный округ — в северной части Ставропольского края; 
  • Уральский федеральный округ — на юге Челябинской, Тюменской и Курганской областей; 
  • Центральный федеральный округ — на западе Ивановской и Костромской областей, на востоке Московской области, в Рязанской и Тамбовской областях; 
  • Южный федеральный округ — юг и запад Ростовской области, вся территория Волгоградской области, запад Республики Калмыкия, северная часть Краснодарского края; 
  • Приволжский федеральный округ — Саратовская, Пензенская, Оренбургская области, южные части Самарской области и Республики Башкортостан; 
  • Дальневосточный федеральный округ — на всей территории Еврейской автономной области, в южной и восточной частях Забайкальского края, на юге Амурской области и на востоке Приморского края; 
  • Сибирский федеральный округ — в зоне повышенного риска вся Республика Алтай, юг Кемеровской и Иркутской областей, Республики Хакасия, Красноярского края, западная часть Республики Тыва.
В июне риск возникновения лесных пожаров ожидается:
в Южном, Приволжском, Уральском федеральных округах — в восточной части Волгоградской области и северной части Астраханской области, в восточной части Пензенской и Саратовской областей, на юге Самарской области, на западе и в центральной части Оренбургской области, в Республике Башкортостан.
«В списке регионов, которые должны быть готовы к лесным пожарам летом, — Ханты-Мансийский автономный округ, юго-восточная часть Ямало-Ненецкого автономного округа. Прогноз повышения пожарной опасности в лесах Дальневосточного и Сибирского федерального округов в этот период сохраняется»,— отметили в Россельхозе.

В июле риск возникновения пожаров вырастет почти на всей территории Центрального федерального округа и в Северо-Западном федеральном округе — в восточных частях Республики Карелия, Ленинградской и Новгородской областях, в северной и центральной частях Псковской области, на западе Вологодской области.

Подробнее о ситуации с лесными пожарами — в материале “Ъ” «Коронавирус задал жару».

https://www.kommersant.ru/doc/4310029

В Одесской области при получении взятки задержан лесничий госпредприятия




ОДЕССА, 01 АПРЕЛЯ 2020 ГОДА, КОНТЕКСТ-ПРИЧЕРНОМОРЬЕ —

Прокуроры областной прокуратуры совместно со следователями ГБР и сотрудниками полиции Одесчины задержали «на горячем» сразу после получения взятки лесничего одного из госпредприятий региона.

Об этом ИА «Контекст-Причерноморье» сообщили в пресс-службе прокуратуры Одесской области.

Лесник требовал от физического лица, как выяснено следствием, неправомерные средства за предоставление неучтенных лесоматериалов твердых пород дерева без оформления соответствующих документов и соблюдения законных процедур.

Во время получения 31 марта 25 000 гривен взятки его задержали правоохранители.

Проводятся неотложные следственные действия, после которых будет решен вопрос об избрании меры пресечения.

Досудебное расследование в уголовном производстве осуществляется по ч. 3 ст. 368 УК Украины.

11:05 / 01.04.2020
http://www.prichernomorie.com.ua/odessa/news/law/2020-04-01/205751.php

ДБР затримало лісничого при передачі хабаря в 25 200 гривень




Слідчі територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, затримали лісничого Державного підприємства «Саратське лісове господарство» за вимагання та одержання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України).

За попередньою інформацією, лісничий вимагав від громадянина 25 200 гривень за передачу необлікованих лісоматеріалів твердої породи деревини об’ємом 14 кубічних метрів, які належали державному підприємству без оформлення відповідних документів.

31 березня 2020 року слідчі ДБР затримали лісничого під час одержання неправомірної вигоди у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Наразі вирішується питання щодо повідомлення затриманому про підозру та обрання відносно нього запобіжного заходу.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює прокуратура Одеської області. Оперативний супровід – Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

У разі доведення вини, затриманому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

ДАТА: 01.04.2020

Протягом 2020 року лісові господарства проінвентаризують близько 22 тисяч гектарів земель лісового фонду



Стан інвентаризації земель лісового фонду на території Полтавщини обговорили на нараді в заступника голови облдержадміністрації Євгена Грекова. На зустрічі були присутні фахівці Юридичного департаменту, обласного управління лісового та мисливського господарства, Новосанжарського, Полтавського й Диканського лісових господарств, Департаменту екології та природних ресурсів ОДА.

«Багато земель лісового фонду на Полтавщині не проінвентаризовані. Це близько 140 тисяч гектарів. За дорученням голови облдержадміністрації, даним торік у грудні, управління лісового та мисливського господарства надало інформацію, що протягом 2020 року лісові господарства проінвентаризують близько 22 тисяч гектарів земель лісового фонду. Тож ми аналізуємо, як відбувається процес. Які площі земель у роботі в землевпорядників, скільки звернень надійшло до облдержадміністрації за наданням дозволу на розробку технічної документації, скільки подано документів на затвердження технічної документації», – розповів Євген Греков.

Зазначив, що це перша тематична нарада. Її проводять, щоб визначити стан виконання доручення, виявити проблемні, спірні питання в цьому процесі, з’ясувати, чим облдержадміністрація може допомогти, щоб відповідна процедура здійснювалася швидше й ефективніше.

«Потрібно за рік проінвентаризувати якнайбільше площ лісових насаджень, земель лісового фонду», – наголосив Євген Греков.

На нараді порушили питання найбільш ефективної процедури оформлення прав на землі лісового фонду для розробки технічної документації.

«Оформлення потрібно здійснити належним чином, щоб відомості були відображені на Публічній кадастровій карті України, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щоб уникнути можливих зловживань третіми особами, які намагаються заволодіти цими землями, – пояснив Євген Греков. – Землі лісового фонду – природний ресурс, який дуже цінний для екології та для функціонування системи лісового господарства в державі загалом. Поки землі не будуть оформлені, є ризик, що цим можуть скористатися зі злочинним наміром».

На зустрічі також прийняли рішення, що договори сервітуту на використання земель лісового фонду будуть тристоронніми – укладатимуться між облдержадміністрацією, що представляє власника цих земель – державу, між лісовим господарством, яке є постійним користувачем земель лісового фонду, і особою, яка бажає набути права користування землями лісового фонду. Участь ОДА в укладенні відповідних договорів є вимогою закону і сприятиме уникненню зловживань і порушення закону при наданні похідних прав на земельні ділянки третім особам (сервітуаріям).

Учасники наради розглянули питання порядку формування й обрахунку плати за використання земель лісового фонду.

Також обговорили організаційні процеси створення робочої групи з питань ведення мисливського господарства.

«Потребу в її створенні визначили під час зустрічі з мисливцями на початку березня. Крім того, громадські організації мисливців звертаються за допомогою в частині проведення таксації дичини у регіонах області. Хочуть із залученням фахівців, науковців провести перевірку, скільки насправді є тварин для мисливського господарства в тому чи іншому районі й визначити реальний стан справ у цій галузі. Спеціалісти, які увійдуть до складу робочої групи, можуть допомогти у проведенні такого обліку», – зазначив Євген Греков.

До 24 квітня обмежено доступ громадян до лісових масивів Прикарпаття


З метою запобігання поширення інфікування коронавірусом, для громадян обмежено доступ до лісових масивів.

Про це повідомляє Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства.

На час карантину забороняється відвідувати рекреаційні зони, природні охоронні об’єкти, розпивати алкогольні та слабоалкогольні напої та розпалювати багаття на території держлісфонду Прикарпаття.

Зважаючи на загрозу виникнення загорянь сухої трави на сільгоспугіддях, що межують з лісовими масивами, та недопущення виникнення масштабних пожеж в екосистемах Франківщини, державна лісова охорона обмежить доступ населення до лісових масивів.

На час карантинних заходів та "сезону тиші" в’їзд у держлісфонди області буде обмежено шлагбаумами.

В Івано-Франківському обласному управлінні та підвідомчих лісових господарствах до 24 квітня скасовано проведення особистого прийому громадян та масові заходи.

"Відповідні зміни розроблені на виконання наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 30.03.2020 №106 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338 "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України. Телефон для довідок (0342) 55-22-59", - йдеться у повідомленні.

Головне фото ілюстративне.
Середа, 01 квітня 2020 12:33

Київщина палає: через підпали сухостою страждають ліси, будівлі та екосистеми



Випалювання сухої трави спричинило загорання будівель у місті Яготин.

По прибуттю рятувальниками встановлено, що внаслідок загорання сухої трави та чагарників загорілася господарча будівля. Виникла загроза розповсюдження вогню на поруч розташовані будинки.

Тільки завдяки швидкому повідомленню та оперативності працівників ДСНС вдалося врятувати від вогню споруди.

Причина пожежі розповсюджена для останніх тижнів на Київщині - місцеві жителі вирішили випалити сухостій біля водоймища. Вогонь поривами вітру перекинувся на деревину, а звідти на будівлі.

На території Кагарлицького району та Ржищівської ОТГ з початку 2020 року сталося 54 пожежі у екосистемах. Горіли трава та лісова підстилка, а ще - очерета і сміття. Ці дані надані ГУ ДСНС України у Київській області.

Про розміри шкоди, завданої паліями довкіллю та оточуючим можна лише здогадуватися.



Трав’яні пожежі призводять до зниження родючості ґрунту. Збіднюється видовий склад рослинності і тваринного світу. Під час пожеж гине багато комах, їх личинки, дощові черв’яки та інші дрібні тварини. Гинуть кладки та знищуються місця гніздування птахів. Гинуть практично всі тварини, які живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні). Дим отруйний і створює загрозу для здоров’я людей, алергіки його не переносять. Спалювання сухої рослинності часом стає неконтрольованим і призводить до важких наслідків, зокрема і з людськими жертвами.

Відповідальність за підпал визначає стаття 77.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає штрафи за "самовільне випалювання рослинності або її залишків".

За такі дії громадян можуть оштрафувати на суму від 340 до 1360 гривень. Якщо ж випалюванням займаються підприємці, то покарання складає від 850 до 1700 гривень.



Тим часом у Переяславі через спалювання трави згоріло 4 гектари лісу.

Люди запалили суху страву, однак через сильний вітер втратили контроль над стихією і вогонь перекинувся на ліс.

Лісничий ДП «Переяслав-Хмельницький лісгосп» Володимир Павлик у коментарі інтернет-виданню “Переяслав Сіті” розповів: “Ми побачили в камери, що горить поле. Виїхали на місце, щоб не допустити загоряння лісу. Але через вітер пожежа дуже швидко поширилася, – зазначає головний лісничий. – На полі й на території дачного кооперативу працювали рятувальники. А ми гасили лісову пожежу. У цьому процесі брали участь працівники п’яти лісництв. Врятували ліс тим, що пустили трактори для оборювання. Написали в поліцію заяву, щоб знайшли винуватця, який запалив суху траву».

Лісничий також скаржиться, що під час пожежі повз ліс проїжджала велика кількість автомобілів. Люди знімали на відео, але ніхто не зупинився, щоб допомогти. “Хоча пожежа в лісі – це не лише проблема лісівників і рятувальників. Це наша спільна біда”, – каже Володимир Павлик.



За порушення вимог пожежної безпеки в лісах передбачено накладання штрафу на громадян від 85 грн до 255 грн і на посадових осіб – від 255 грн до 850 грн. Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем або порушення вимог пожежної безпеки в лісах карається накладенням штрафу на громадян у розмірі від 255 грн до 850 грн і на посадових осіб – від 510 грн до 1029 грн. Також винуватець мусить відшкодувати збитки, завдані лісовому господарству.

Як некоректне використання специфічних термінів може призвести до втрати лісового покриву України


Нещодавно в Науковому віснику Національного лісотехнічного університету України (т.30, № 1, 2020) вийшла стаття О.Г Часковського та Г.Г. Гриника «Оцінювання втрат лісового покриву Українських Карпат дистанційними методами за матеріалами відкритих джерел супутникової інформації».

Низка висновків, які зроблено у статті, можуть в подальшому призвести до неправильного або ж навмисно спотвореного трактування стану лісової галузі України під час використання тез із статті, наприклад, у засобах масової інформації.

У зв’язку з цим, Державне агентство лісових ресурсів України надає офіційну позицію щодо інформації, викладеної в статті.

Отже, потрібно наголосити, що у назві статті йдеться про лісовий покрив Українських Карпат, тоді як в абстракті та методиці досліджень зроблені приголомшливі заяви щодо втрати лісового покриву України в цілому. Автори використовують дані Global Forest Watch та Global Forest Change, які по суті є спорідненими системами на основі методології університету Меріленду, розробленої групою авторів під керівництвом професора Хансена.

Автори статті в гонитві за «гарячими фактами» не повідомляють читачам, що методологія вищезазначених систем має суттєві обмеження, які потрібно брати до уваги при аналізі та інтерпретації даних щодо динаміки лісового покриву. Зокрема:

ü система оперує поняттям «деревний покрив», який не відповідає визначенню лісу в лісовій практиці та лісовій статистиці. Згідно з останніми дослідженнями українських та китайських науковців https://www.mdpi.com/2072-4292/12/1/187 (Myroniuk et al., 2020), зазначена карта завищує площу, яка аналізується, за рахунок включення міських зелених насаджень, фруктових садів, лісових насаджень, що з’явилися на колишніх сільськогосподарських угіддях, водно-болотних угідь і частково навіть за рахунок сільськогосподарських угідь і травостоїв (приклади доступні в додатках до статті https://www.mdpi.com/2072-4292/12/1/187/s1).

Це призводить до того, що при оцінюванні втрат деревного покриву відштовхуються від площі, яка, крім лісів, враховує й інші території. Звідси, потенційно буде завищеною площа ділянок, де зафіксовані втрати. Окрім того, трапляються випадки, коли, наприклад, зрошувані сільськогосподарські угіддя Запоріжжя чи Херсонщини випадково в системі були віднесені до лісових ділянок, а після збору урожаю сільськогосподарських культур на цих площах ідентифіковані втрати «деревного покриву». Типовими помилки невірної ідентифікації є для водно-болотних угідь – складних у спектральному відношенні територій для класифікації. Станом на певний рік вони можуть бути класифіковані як лісова рослинність, однак після певних кліматичних аномалій, які призводять до їхнього підтоплення/всихання, відносяться до ділянок, де виявлені втрати «деревного покриву». Загальна точність цього тематичного класу оцінюється на рівні 70% (див. табл. 4.5 https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u145/dis_mironyuk.pdf). Невисока точність методу відзначається і європейськими дослідниками (https://ecometrica.com/wp-content/uploads/2015/08/UMD_accuracy_assessment_website_report_Final.pdf), оскільки використовувані зображення дистанційного зондування мають не достатню роздільну здатність, що унеможливлює досягнення адекватної точності даних.

ü система аналізує різні періоди, тому виникають невідповідності в періодах проведення рубок та відповідного лісовідновлення. Достовірно доведено, що карта GFC має низьку точність виявлення відновлення лісів – 42% (див. табл. 4.5 https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u145/dis_mironyuk.pdf), а очікувати появи на карті новостворених лісів варто не раніше, ніж після 10-15 років. Цим, зокрема, пояснюється негативний баланс між втратами та відновленням лісу.

ü «втрата деревного покриву» є наслідком дії різних факторів, що призводять до зменшення деревного покриву в результаті рубок, лісових пожеж, впливу шкідників і хвороб та вітровалів – тобто втрат дерев у результаті поєднання як антропогенних, так і природних чинників. Тому до втрат деревного покриву відносяться також площі всихаючих деревостанів, які на супутникових знімках змінили текстуру деревного намету, але рубки в них ще не проводилися.

Таким чином, за даними Global Forest Watch та Global Forest Change, у всіх європейських державах є втрати деревного покриву (Чеська Республіка 9,2%, Німеччина 4,2%, Велика Британія 12%, Іспанія 11%). Хоча офіційна статистика зазначає зовсім іншу тенденцію (дані Глобальної оцінки лісових ресурсів та звіти щодо стану лісів Європи).

На жаль, автори статті дуже довільно використовують терміни, які мають різні тлумачення, зокрема, щодо «втрата покриву» та «порушення покриву», оскільки останнє може сигналізувати про проблему на лісових ділянках, яка не є втратою деревного покриву (дивись вище).

Необхідно також звернути увагу на необґрунтоване твердження стосовно заборони суцільних рубок на схилах із стрімкістю понад 20 градусів. Чинними Правилами рубок головного користування в гірських лісах Карпат (пункти 24 і 29) передбачено можливість застосування у ялинових лісах вузьколісосічних рубок у категоріях лісів з особливим режимом лісокористування на пологих, спадистих і стрімких схилах, а в експлуатаційних лісах – незалежно від стрімкості схилів.

Додаткова інформація щодо аналізу інформації стосовно Національного природного парку «Сколівські Бескиди» розміщена на сайті Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства за посиланням https://lvivlis.gov.ua/news?id=4206.

Просимо науковців НЛТУУ виважено підходити до публікацій своїх доробків та адекватно і коректно використовувати термінологічну базу, оскільки це впливає не лише на вашу особисту наукову репутацію, а й на репутацію лісової галузі України.

Також звертаємося до всіх, хто використовуватиме інформацію про лісове господарство України з відкритих джерел – звертайтеся, будь ласка, до Держлісагентства за роз’ясненнями. Ми завжди відкриті до співпраці.

Підготовлено на основі висновків науковців УкрНДІЛГА та УкрНДІгірліс

01.04.2020

Скарбниця безкоштовних благ



Екологи-економісти розробили методики оцінки вартості того, скільки коштує чисте повітря, красивий краєвид, шелест листя, спів пташок.

Звичні для нас природні блага стають все коштовнішими і бажанішими на фоні стрімкого руху життя у столиці. Якщо спробувати порахувати вартість того, чим завдячуємо дикій природі, то вийде, що кожен мешканець Києва мав би сплачувати щодня близько 70 гривень до державної скарбниці за роботу, яку дика природа здійснює замість складних технологій. Кияни завдячують цим безкоштовним багатствам національному природному парку «Голосіївський».

Париж, Відень, Берлін, Прага, Будапешт, Хельсінкі, Рим, Лондон, Люксембург, Брюссель, Варшава, Тірана, Софія, Тбілісі… що є спільним між цими європейськими столицями і Києвом? Поряд з кожним із цих місць або й прямо на їх території розміщені національні парки. І це не питання престижу або виконання міжнародних угод. Створення природоохоронних територій поряд з великими столичними агломераціями – це показник рівня життя. Природні території в центрі великих міст створюють сприятливіші умови життя мешканців мегаполісів. І це – звичайна світова практика! Першими про створення національного парку поруч столиці задумались французи. На вимогу художників, парк Фонтенбло отримав охоронний статус у 1861 році. Художники вимагали залишити недоторканим ліс, в якому людське може відпочити від міської метушні. З тих часів лишились тисячі картин химерних хащ Фонтенбло і навіть відома картина художника Каміля Коро «Художник, що малює ліс Фонтенбло».

Українські прогресивні мислителі минулого також неодноразово вказували на це. Наприклад, засновник Асканії-Нова Ф. Фальц-Фейн бідкався на життя у місті, де «навіть не видно, як сідає сонце», після чого оголосив свої землі «заповідником до обрію».

А ви колись задумувались, чому будинок коштуватиме дорожче біля лісу, ніж серед мережива сірих вулиць? Чому ціна на квартири з видом на парк або озеро вища за ціну квартири з видом на дорогу чи промзону? Відповідь очевидна і ті, хто придбали саме таке житло – зробили свідомий вибір на користь мальовничого краєвиду, чистого повітря і міцного здоров’я. З іншого боку, ми заплатили неабияку суму за якість життя, яка створена не самим забудовником, а природою за вікном, екосистемою, яка позитивно впливає на наше самопочуття, створює затишок, чисте повітря, робить клімат м’яким, а вітер повільнішим. І наче, все зрозуміло – ми готові платити за послуги, які нам надала природа. Але чому не згадуємо про цю просту істину, коли виходимо на прогулянку до лісу і псуємо дерева задля непотрібного багаття, коли викидаємо сміття на узбіччя і коли проходимо повз, коли лісоруби валять дерева?

Природні блага, які населення отримує від екосистем, називаються екосистемними послугами. Цей термін є визнаним і загальновживаним у всьому світі. Важливо, що від екосистемних послуг прямо залежать всі фундаментальні потреби людини. Час і нам дізнатись трохи більше про них.

Класифікувати екосистемні послуги можна за чотирма групами відповідно до їхніх функцій.

Перша група – це послуги з ресурсозабезпечення. До них можна віднести лікарські рослини, гриби і ягоди, деревину, диких тварин, інші матеріальні блага, ціну на які можна визначити в грошовому еквіваленті, які мають реальну ринкову ціну.

Друга група – це водорегулювання, очищення повітря, стабілізація ґрунту. Так, кожен гектар лісу поповнює річковий стік поверхневих вод, підтримуючи тим самим виробництво електроенергії та іригацію. Очищує певний об’єм повітря, стримує вітрові потоки.

Третя група екосистемних послуг представлена культурними та соціальними функціями. Наприклад, це може бути милування природою, отримання просвітницьких знань під час екскурсій тощо. Вважається, що спілкування з природою є невід’ємною частиною особистого досвіду, необхідного для нормального розвитку особистості у дитини. На початку ХVIII століття американський мислитель, засновник транценденталізму Ральф Уолдо Емерсон писав, що «в містах завжди не вистачає місця для людських почуттів. І день за днем ми прагнемо за їх межі, щоб втамувати погляд видовищем обрію». За наступні два століття після Емерсона кількість міст на планеті збільшилось на два порядки і нестача природи стала значно актуальнішою, ніж можна було собі уявити ще кількома десятиліттями раніше.

І нарешті, четверта група – це підтримуючі послуги із регулювання мікроклімату, загального екологічного балансу, циклів кругообігу та інших глибинних екосистемних процесів.

Кияни мають свій національний парк. Що це означає для кожного з нас? Екологи МБО «Екологія-Право-Людина» спробували порахувати, скільки благ отримуємо від того, що просто зберігаємо національний парк «Голосіївський» таким, яким він є. Більшість території парку вкрита лісом, і саме він виконує низку життєво важливих для людини функцій, цінність яких є часто неусвідомленою, оскільки ці функції не мають ринкової ціни.

Відсутність економічної оцінки таких нематеріальних екосистемних послуг призводить до суто ресурсного розуміння більшістю населення користі від національного парку.

Згідно із дослідженнями американських учених, повна загальна вартість лісових екосистемних товарів та послуг становить 4,7 трлн дол щорічно, з них повна загальна вартість бореальних лісів (помірного поясу) становить 894 млрд дол щорічно. Залежно від регіону, вартість послуг гектара лісу зі стабілізації ґрунту коливається від 1,94 до 5,5 млн дол за тонну. За очищення повітря від твердих дрібнодисперсних речовин (пил, сажа) та шкідливих газів кожне дерево в середньому щорічно вартує 4,16 дол. Для біологічного різноманіття ліс є середовищем існування, 17,5 тис. дол коштує гектар лісу, якщо рахувати участь птахів у боротьбі з комахами-шкідниками. Цінність послуг з опилювання становить від 19,23 тис. дол до 33,65 тис. дол на рік.

На жаль, для України не проводилися подібні комплексні дослідження з оцінки екосистемних послуг лісів. Але ми спробуємо їх оцінити для Голосіївського НПП. Площа Голосіївського НПП становить 10 988 га. Кожен з трьох мільйонів киян, навіть якщо не буває у національному парку, отримує від нього очевидні власні вигоди, які проходять повз увагу киян, зважаючи на те, що платити за такі послуги не потрібно.

Спеціально для мешканців Києва екологи МБО «Екологія-Право-Людина» порахували вартість деяких екосистемних послуг НПП «Голосіївський» за методиками, які використовуються в інших країнах світу. На жаль, далеко не всі послуги можна хоча б приблизно оцінити у грошовому еквіваленті. Зокрема можна підрахувати, що національний парк упродовж одного року надає такі екосистемні послуги (за мінімальною оцінкою):

– очищення повітря – 480 млн грн
– стабілізація ґрунту – 60 млрд грн
– боротьба із комахами-шкідниками – 5,8 млрд грн
– запилення рослин – 6,3 млрд грн
– можливість не їхати до найближчого нацпарку та зекономити на транспорті – 240 млн грн
– охолодження міста влітку, формування мікроклімату – 3,8 млрд грн
– деревина (зокрема, дрова) – 40 млн грн.

Загальна вартість екосистемних послуг НПП «Голосіївський» сягає, щонайменше, 76,7 млрд грн щороку. Щодня кожен киянин безкоштовно отримує від національного парку послуг на 71 грн (25,5 тис грн на рік). З цього підрахунку видно, що найбільш вартісним ресурсом, які надає нам ліс, є не деревина!

Отже, зберігаючи природні території у дикому стані, ми отримуємо значно більше, ніж відбираючи від них ресурси. Більше того, наявність такої значної природної території, як НПП «Голосіївський», дає киянам значно більше екосистемних благ, ніж мають жителі більшості інших міст України. Та чи вистачить мудрості киянам зберегти це дароване природою багатство?

Олексій ВАСИЛЮК,
Газета “Природа і суспільство”

Лісники б’ють у набат: з сусідніх полів суне вогняна хвиля

Екологи вважають, що для кардинального вирішення ситуації треба удосконалювати профільне законодавство, а не лише підвищувати штрафи.

Пожежа у Ніжинському держілсгоспі

Державні лісгоспи з початку року виявили та погасили 180 лісових пожеж. Про це повідомляє прес-служба Держлісагентства.

«Загальна площа лісових пожеж складає 183,6 га. Для гасіння шести лісових пожеж довелося залучати працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Кількість лісових пожеж за останній тиждень збільшилася в 2 рази, а площа – майже втричі (станом на 22.03.2020 було зафіксовано 91 пожежа на площі 66,5 га). Якщо порівнювати з минулим роком, пожеж зменшилась (на 30.03.19 було 217,5 га, цього року – 183,6 га)», – йдеться у повідомленні.

Дві найбільші за площею лісові пожежі сталися на Луганщині (17 березня 2020 в Новоайдарському лісгоспі – 16 га, 29 березня у Старобільському лісгоспі – майже 40 га).

За словами начальника Відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства Ігоря Будзінського, 85% пожеж – це необережне поводження з вогнем. У той час як, наприклад, грози спричинили лише 1% загорань. Зумисні підпали лісу та вогонь, який «прийшов» із сільгоспугідь, де землероби палять стерню – ще 7% займань. Два відсотки – вина різних підприємств та організацій. А у 9% випадків причини встановити не вдалося (аналіз даних 2019 року, наразі ситуація схожа – ред.).

Так, наприклад, на Сумщині останні 10 днів масово підпалюють луга на території комунальних агролісів, а біля них горять самосівні ліси. Держлісохорона і техніка державних лісгоспів, які знаходяться поруч цих лісів, намагаються відбити вогонь, але це не завжди виходить – вогонь фронтом заходить у ліс державного лісового фонду.

Екологи вважають, що для кардинального вирішення ситуації треба удосконалювати профільне законодавство, а не лише підвищувати штрафи.

Як ми вже писали, на цьому фоні безцінними стають великі верхові болота, які здатні поглинати вологу з атмосфери. А в нас їх майже всі поосушували. Верхові болота мають атмосферний тип живлення. Вони акумулюють дощову воду і віддають її в річки та озера. Широкомасштабне осушування поліських (і не тільки) боліт нам ще добряче гикнеться.

31 Березня 2020, 16:43

Масштабні підпали полів та очеретів: рятувальники "в шоці", але у штрафи не вірять

ДСНС знаходиться у прямому підпорядкуванні МВС, але покладається не на штрафи, а на совість громадян



Майже тисяча загорань природи за добу - наслідки кволої державної політики у боротьбі з підпалами. Горить Ніжинський лісгосп

Прес-служба Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС) настільки в шоці від кількості й масштабів палів, від невігластва та бездумності наших співгромадян, що перейшла на емоційний жаргон:

«Це вже якийсь треш... Лише за позаминулу добу (29/30 березня 2020) рятувальникам довелося ліквідовувати 943 випадки загорань на відкритих територіях. Вогонь знищив сотні гектарів екосистем по всій Україні, – повідомляє сайт ДСНС.

Відчувається, що професійні рятувальники розгублені, оскільки не бачать способу переламати ситуацію. Проте при цьому не схоже, що принцип «порушив – покараний» є важливим для рятувальників.

«І не треба тут уїдливо запитувати, скількох підпалювачів було оштрафовано. Розруха - у голові. Поки кожен, абсолютно кожен! - не втямить, яку біду він чинить, вирішивши вогнем позбутися сухостою, аби посадити свою картопельку, або не припинить підпалювати плавні, аби вигнати звідти та підстрелити якусь куріпку - не допоможуть жодні штрафи. Давайте починати з себе», – пише сайт ДСНС.

Пошук та затримання винних у підпалах дійсно не є задачею рятувальників. Але у той же час варто зазначити, що ДСНС знаходиться у прямому підпорядкуванні Міністерства внутрішніх справ. Що надає можливість керівництву служби, рятувальникам напряму звертатися до колег – патрульної поліції, керівників міністерства за підтримкою. Але наразі ДСНС більше покладається на заклики до совісті.
«Гадаємо, багато хто із тих, хто читає цей текст, і сам вогнем "розчищав території" під свої городи. Тому, переконані, - штрафи дуже малий важіль впливу, поки наше суспільство буде лишатися інфантильним, байдужим до всього, що відбувається довкола та пасивним. Давайте дорослішати, друзі!», – закликає сайт «надзвичайників».
За словами начальника Відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства Ігоря Будзінського, 85% пожеж – це необережне поводження з вогнем. У той час як, наприклад, грози спричинили лише 1% загорань.

Зумисні підпали лісу та вогонь, який «прийшов» із сільгоспугідь, де «мудрі» землероби палять стерню – ще 7% займань.


Олег Листопад
31 Березня 2020, 17:04