ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

30 березня 2019

Час Земли 2019: за что критикуют экологическую акцию



Не у всех вызывает поддержку факт, что на время «Часа Земли» в некоторых городах и районах могут также отключать уличное освещение — критики отмечают, что в этих случаях ценой символического жеста может оказаться реальное снижение безопасности.

30 марта в по всей планете пройдет с каждым годом набирающая популярность акция под названием «Час Земли», во время которой предлагается на один час отключить все электроприборы. Организаторы призывают каждого человека в этот день на час выключить свет в своем доме. Мероприятие призвано обратить внимание на экологические проблемы — в первую очередь, касающиеся электропотребления. Количество сторонников акции растет, но находятся и те, кто ее критикует.

Одним из наиболее популярных аргументов скептиков является тезис, что само по себе отключение электроприборов на час никак не улучшит экологическую ситуацию — за это время электростанции не будут работать в другом темпе, то есть нанесут тот же вред экологии, что и если бы акция не проводилась. Некоторые идут даже дальше и отмечают, что парафиновые свечи, если использовать их достаточно активно, за час могут навредить природе больше, чем «сэкономленное» электричество. На подобные заявления сторонники «Часа Земли» отвечают, что акция носит символический характер, и относиться к ней следует именно исходя из этого.

Впрочем, некоторые критики считают не вполне приемлемой и саму идею, стоящую за акцией — по мнению таких людей, она «перекладывает ответственность» за экологические проблемы на обычных людей, тем самым отчасти «снимая» её с корпораций, использующих ископаемое топливо, хотя в действительности значительная часть загрязнений появляется по их вине. Впрочем, в действительности акция призывает задуматься не только частных лиц, но и корпорации, так что и с этой критикой многие не согласны.

Не у всех вызывает поддержку факт, что на время «Часа Земли» в некоторых городах и районах могут также отключать уличное освещение — критики отмечают, что в этих случаях ценой символического жеста может оказаться реальное снижение безопасности.

Наконец, существует мнение, что в случае по-настоящему массового участия людей в «Часе Земли» могут пострадать сами электростанции — единовременное включение множества электроприборов по окончании акции может привести к их перегрузке, после чего целые районы останутся без электричества уже «по-настоящему».

Так или иначе, акция, концепция которой была предложена Всемирным фондом дикой природы полтора десятилетия назад, продолжает привлекать новых сторонников. Недавний опрос ВЦИОМ показал, что об «Часе Земли» знают 56 процентов россиян против 36 процентво в прошлом году. Среди людей с высшим образованием эта цифра составляет 77 процентов. Каждый двадцатый россиянин участвует в акции регулярно, а каждый пятый поддерживал ее хотя бы однажды.

«Час Земли» не следует путать с двумя праздниками, один из которых отмечается 20 марта и носит название «День Земли», а второй наступает 22 апреля и именуется «Международный день Матери-Земли». Оба эти праздника, как и акция «Час Земли», призваны дать человеку повод задуматься о важности сохранения планеты, однако 20 март основной акцент делается на мир во всем мире, а 22 апреля — на значимость озеленения.

Средства, взимаемые в качестве экологического налога, расходуются не по назначению - Косоуров



Кирилл Косоуров в статье, опубликованной изданием «Обозреватель», утверждает, что средства, взимаемые в качестве эко-налога, расходуются не по назначению. При этом глава «Ассоциации предприятий в сфере обращения с опасными отходами» подчеркнул, что речь в данном случае идет о миллиардах гривен, сообщает replyua.net.

По словам Кирилла Косоурова, миллиарды гривен, которые поступают в украинский бюджет в виде эко-налога, взимаемого с крупных предприятий, затем расходуются не по прямому назначению. Вместо того чтобы использовать их на финансирование мероприятий, направленных на защиту окружающей среды, эти деньги расходуют, скажем, на ремонт канализаций.

Кроме того, средства, собранные благодаря эко-налогу, могут перенаправить на пенсионные выплаты, финансирование армии, и так далее. Трата денег происходит хаотично, никто, по большому счету, даже не разработал какую-то продуманную стратегию. Между тем в развитых странах деньги, собранные в виде эко-налога, используют по их целевому назначению. Эти средства затем направляют на всевозможные проекты, способные реально защитить экологию. Напомним, ранее в Минфине анонсировали изменение подхода к финансированию научных исследований.



У Збаразькому районі буде новий ліс (Відео)

На Тернопільщині висаджують дерева.

Нові ліси висаджують в Тернопільській області. Наприклад, на Збаражчині садять дуби та ялини, пише "Голос" із посиланням на "Тернопіль1".

Спочатку дерева вирощують на тимчасових розсадниках. Далі висаджують на землю державного фонду.

Як повідомили в обласному управлінні лісового та мисливського господарства, всього 610 га лісу планують висадити цьогоріч. Також проведуть традиційну акцію "Майбутнє лісу в твоїх руках".

30 БЕРЕЗНЯ 2019 о 18:28


Лес в подарок потомкам



Республиканская акция «Неделя леса» пройдет в Беларуси с 13 по 20 апреля. 

Главная цель мероприятия — популяризация бережного отношения среди населения к одному из главных природных ресурсов страны, усиление экологической, экономической и социальной роли лесов. Нынешнее мероприятие будет посвящено Году малой родины и 75-летию освобождения Беларуси от немецко-фашистских захватчиков. Акция «Неделя леса» пройдет уже в 12-й раз. В преддверии этого, 30 марта, состоялся субботник по посадке леса, в котором приняли участие представители коллективов районных организаций.

Высадка трудового десанта

Прибыв на место посадки леса, трудовой десант прослушал инструктаж о том, как правильно высаживать молодняк.



Получив материалы (а это были трехлетние сосенки и елочки) мы принялись за работу. Впереди шли представители лесхоза с мечом Колесова (это узкая стальная лопата для посадки сеянцев и саженцев лесных культур), следом за ними, шли мы и в проделанные в земле лунки, опускали будущие вековые сосны и красавицы-ели. По всему месту посадки слышались шутки и смех. Такому хорошему настроению способствовала и теплая весенняя погода, и свежий воздух, и головокружительный запах молодой хвои.


Будущая зеленая красавица
Вооружившись мечом Колесова





















Фото на память

На этом месте вырастет лес (панораманый вид)

Когда было высажено последнее деревце, вспомнилось одно известное изречение: «Настоящий мужчина должен построить дом, вырастить сына и посадить дерево». Мне захотелось его немного перефразировать: «Настоящий мужчина должен построить дом, вырастить сына и посадить лес». С этой мыслью я, зайдя в автобус, обернулся и посмотрел на место, где спустя десятилетия будет лес, в который, может быть, мои внуки будут ходить в ягоды и в грибы.
Геннадий БАГДОНАС. Фото автора.


Сильный лесной пожар в Китае тушат шесть самолетов и 150 пожарных



Власти эвакуировали из опасной зоны более 3800 человек 

В Китае вспыхнул мощный лесной пожар на севере страны – в провинции Шаньси были эвакуированы более 3800 человек, а на борьбу с огнем направили шесть пожарных самолетов, свыше 30 расчетов и 150 человек.

Как сообщили в Министерстве по чрезвычайным ситуациям КНР, огонь охватил территорию в более чем 28,6 квадратных километров.

"В настоящее время на месте тушения пожара работают более 30 пожарных расчетов, свыше 150 человек личного состава, к очагу возгорания перебрасываются шесть самолетов пожарной авиации", – говорится в сообщении. Также стало известно, что лесной пожар вспыхнул 29 марта в уезде Циньюань провинции Шаньси. К очагу возгорания сразу же были направлены пожарные расчеты, однако борьбе с огнем мешал сильный порывистый ветер, который раздул пожар.

Сейчас местные власти развернули оперативный штаб по борьбе со стихией. В то же время сообщается, что жертв среди населения удалось избежать.

Сегодня в 17:40270

Як екологічна інспекція перевіряє лісгоспи: від мільйонних штрафів – до повної сліпоти!


В Україні серед контролюючих органів саме Державна екологічна інспекція (ДЕІ) наділена повноваженням контролю за дотримання вимог природоохоронного законодавства під час ведення лісового господарства. Проте, судячи за масштабами, частотою та регулярністю порушень природоохоронного законодавства в лісовій сфері, виникає думка, що ці повноваження інспекція виконує вкрай неефективно.

І тому ЕПЛ за допомоги експертів ГО «Українська природоохоронна група» вирішило дослідити це питання. Завдяки «Інспекційному порталу» (https://inspections.gov.ua/) ми дізнавалися дати проведення планових перевірок лісогосподарських підприємств щодо дотримання природоохоронного законодавства. В одних випадках ми перед перевіркою надсилали в екоінспекцію виявлені нами порушення для врахування під час перевірки. В інших випадках аналізували матеріали вже проведених перевірок.

З самого початку ми стикнулись з проблемою діаметрально протилежного трактування вимог законодавства про доступ до публічної інформації територіальними органами екоінспекції в різних областях. Забігаючи наперед, як виявилось, ця ситуація є типовою для ДЕІ – практика єдиного трактування та застосування законодавства в ДЕІ відсутня!

Зокрема, за результатами кожної планової перевірки екологічними інспекторами складається акт, що з містить основні відомості про виявлені порушення. Даний акт не містить жодної конфіденційної інформації, проте надавати його у відповідь на запит органи ДЕІ Поліського, Центрального округів та ДЕІ в Івано-Франківській, Вінницькій та Житомирській областях відмовилися. У той же час, ДЕІ у Тернопільській, Волинській та Сумській області надали оперативно відповідь на запити в повному обсязі. За фактом порушення права на доступ до публічної інформації нами були надіслані відповідні скарги.

Які ж порушення зазвичай виявляють екоінспектори в лісгоспах?

Чи не в усіх отриманих актах неодноразово фігурувало пошкодження дерев до ступеню припинення росту під час рубки. Це доволі формальне порушення, адже під час проведення більшості рубок випадково пошкоджуються дерева, що не плануються до рубки. Частими були і випадки виявлення захаращення лісосіки порубковими рештками, порушення термінів очистки лісосік тощо. Їх можна виявити в кожному лісгоспі, і назвати такі порушення суттєвими або ж значними не можна. Проте виявлення таких порушень дає можливість звітуватись за «пророблену роботу».



Фрагмент переліку порушень, виявлених ДЕІ під час перевірки ДП «Бучацьке ЛГ»

Іншим типовим порушенням є проведення санітарних рубок в т.з. «сезон тиші» з 1 квітня по 15 червня. Не дивлячись на наявну постанову Пленуму Верховного Суду, яка дозволяє кваліфікувати такі рубки за ст. 246 Кримінального кодексу, екологічні інспектори зазвичай розглядають їх як адміністративні правопорушення. Таке трактування дає змогу лісгоспам лише сплатити незначний штраф, тому проведення рубок в сезон тиші і надалі залишається звичною справою. Схожа ситуація і з рубками в природно-заповідному фонді без лімітів, які мали б затверджуватися Мінприроди. Фактично, лісгоспи можуть безкарно ігнорувати вимоги природоохоронного законодавства.





Опис порушень, виявлених під час перевірки ДП «Острозьке ЛГ»

Оцінка впливу на довкілля

Найбільше відсутність єдиної практики правозастосування в ДЕІ видна на прикладі Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (ОВД).

З грудня 2017 року в Україні проведення суцільних рубок головного користування та суцільних санітарних рубок більше 1 га вимагає проходження лісгоспами процедури ОВД. Десятки лісгоспів, в тому числі і цілими областями, ігнорують необхідність ОВД. Тим не менш, ДЕІ у Кіровоградської та Волинської областях та ДЕІ Центрального округу порушення вимог законодавства в проведення рубок без ОВД не помічають. На відміну від екоінспекторів Сумської та Івано-Франківської областей, які нараховують за такі рубки багатотисячні збитки. Для прикладу, майже на 6 млн. грн нарахували порушень у Свеському лісгоспі, близько 880 тис. грн збитків виявили і в Кутському лісгоспі на Івано-Франківщині.

Рубки поодиноких дерев

Схожа ситуація є і щодо проведення сумнівних видів рубок, проведення яких не врегульоване в повній мірі законодавством, зокрема, рубок поодиноких дерев. Для прикладу, проведення рубок поодиноких дерев в лісгоспах Сумщини було кваліфіковане екоінспекторами як порушення (див. фото). А ДЕІ Центрального округу навпаки не побачило ніяких порушень в тому, що більше ніж 80 тис. кубометрів деревини були отримані внаслідок таких рубок в Черкаській області.



Фрагмент акту перевірки ДП «Сумське ЛГ»

Так само по різному лісгоспи трактують відсутність затверджених матеріалів лісовпорядкування. Наприклад, ДЕІ в Сумській області вважають рубки без затвердження матеріалів лісовпорядкування незаконними. А на Київщині ДЕІ спокійно реагує, що всі лісгоспи області не мають затверджених матеріалів базового лісовпорядкування декілька років.



Фрагмент акту перевірки ДП «Свеське ЛГ»

У той же час ДЕІ у Волинській області вважає що достатньо просто бажання лісгоспу затвердити матеріали безперервного лісовпорядкування ( а саме під час нього призначаються та актуалізуються окремі рубки), а поки їх нема, то можна проводити рубки без них.



Фрагмент з відповіді ДЕІ у Волинській області на звернення щодо відсутності погоджених матеріалів безперервного лісовпорядкування

Рубки в межах ПЗФ

Окреме важливе питання: контроль за дотримання вимог Закону «Про природно-заповідний фонд України». Для прикладу, експертами ЕПЛ в 2019 році були виявлені суцільні рубки головного користування в заказниках ДП «Турійське ЛГ», що на Волині. Планова перевірка ДЕІ, проведена вже після проведення рубок, жодних порушень не виявили. Хоча достатньо було просто порівняти документи. Схожа ситуація і з рубками в заповідному урочищі «Цуманська Пуща», що були виявлені лише в рамках позапланової перевірки після відкриття кримінального провадження. Аналогічна ситуація і з рубками в заказнику «Савранський ліс», де жодних суттєвих порушень ДЕІ виявлено не було.

Так само ДЕІ Центрального округу не помічає порушень законодавства у вигляді проведення рубок по місцезростанням червонокнижних видів в період вегетації. Водночас, проводить рейди і штрафує бабусь, які збирають черемшу в сусідньому кварталі від місця проведення рубки!

У той же час, приємно, що в окремих випадках інспектора помічають порушення у вигляді відсутності збереження окремих повалених сухостійних дерев під час санітарних рубок. Однак, вимоги законодавства призводять до того, що лісгосп штрафують за непроведення санітарних рубок в повному обсязі!



Фрагменти з акту перевірки ДП «Острозьке лісове господарство»

Що далі?

За результатами аналізу можна зробити висновок – робота екологічної інспекції в Україні в аспекті виявлення порушень природоохоронного законодавства є незадовільною. Фактично, лісокористувачі не несуть ніякої відповідальності навіть за суттєві порушення, а перевірки проходять переважно формально.

Лише поодинокі територіальні підрозділи (як наприклад ДЕІ в Сумській області) сумлінно виявляють та фіксують порушення, нараховуючи відповідні збитки. Внаслідок цього лісокористувачі їм навіть чинять перепони під час проведення перевірок!

Інші, як, наприклад, ДЕІ Центрального округу, ігнорують всі суттєві порушення з боку лісівників і трактують всі порушення завжди в бік лісгоспів, виконуючи роль їх «адвокатів».

Треті, як, наприклад, ДЕІ Поліського округу, порушення фіксують, але трактують їх лише як адміністративні, і не вважають проведені з порушеннями вимог законодавства рубки незаконними.

Найбільш вражає відсутність єдиної практики правозастосування та трактування вимог природоохоронного законодавства в різних територіальних підрозділах ДЕІ. Таке враження що вони функціонують незалежно один від одного!

Реформа чи «реформа»?

Однією з причин такої ситуації є неефективний порядок здійснення контролю, який, з одного боку, дозволяє ДЕІ використовувати свої повноваження як інструмент корупції та тиску, і, з іншого боку, не дає добросовісним інспекторам якісно виконувати свої обов’язки та захищати довкілля. До прикладу, перед тим, як виїхати на планову перевірку, ДЕІ має повідомити про конкретну дату та час відповідний лісгосп. Вони,знаючи про дату перевірки, стараються приховати факти незаконних рубок або «домовитись». Іншою вагомою причиною, на нашу думку, є те, що «другою людиною» в керівництві Державної екологічної інспекції є Віктор Канцурак, який відомий своєю участю в корупційних оборутках ще в часи Януковича.

ЕПЛ та РПР-довкілля наголошують на тому, що розпочинати реформу ДЕІ потрібно із зміни порядку здійснення контролю та усунення корупційних ризиків, а не ховати ці та інші наріжні камені недієвості контролю під назвою нового органу як це пропонує Мінприроди. Однак, чиновники не прислухаються до громадськості, і в рамках реформи, замість обласних органів ДЕІ, створили окружні які вже встигли показати свою неефективність.

Факт залишається фактом – допоки органи влади не почують громадськість і не усунуть недоліки екологічного контролю, під загрозою не лише ліси, але і все довкілля України.

Контакти :


Тєстов Петро, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина»


Наталія Куць, аналітик, юрисконсульт МБО «Екологія-Право-Людина»
+380 32 225 76 82, office@epl.org.ua



Єгор Гриник, ГО «Українська природоохоронна група»
vereuxvereux@gmail.com

30 березня 2019

Рослесхоз полагает, что российскому лесному хозяйству нужен миллиард сеянцев с закрытой корневой системой ежегодно


Рослесхоз полагает, что российскому лесному хозяйству нужен миллиард сеянцев с закрытой корневой системой ежегодно. Сейчас в России шесть современных <лесных селекционных семеноводческих> центров, в таких центрах выращивается 60 миллионов саженцев с закрытой корневой системой, при потребности в один миллиард - сообщает ТАСС со ссылкой на главу Рослесхоза И.В.Валентика (ссылка).

При нормальной для таежной зоны густоте посадки миллиарда сеянцев с закрытой корневой системой должно хватать для лесовосстановления на площади примерно в полмиллиона гектаров - это в два с лишним раза больше среднемноголетней площади искусственного лесовосстановления в России. Таким образом, даже просто для того, чтобы воткнуть такое количество посадочного материала в землю, потребуется в разы увеличить количество людей и техники, задействованных в лесовосстановлении.

Но простое втыкание сеянцев в землю (по сути именно это понимается в действующем лесном законодательстве под "искусственным лесовосстановлением") еще не приводит к появлению нового ценного молодого леса. Чтобы такой лес появился, должен быть качественно проведен целый комплекс работ, занимающий обычно полтора-два десятилетия, включающий правильную подготовку почвы, собственно посадку, агротехнический уход за молодыми деревьями (защиту их от затенения сорной травянистой растительностью), осветление (уборку затеняющей эти деревья поросли быстрорастущих нежелательных деревьев и кустарников - в возрасте до десяти лет), и прочистку (разреживание молодого древостоя до оптмальной густоты, и уборку оставшихся нежелательных деревьев - в возрасте до двадцати лет). В исключительных случаях от некоторых из этих мероприятий можно отказаться, но в обычной ситуации, если что-то из перечисленного не делается или делается плохо, конечный результат оказывается неудовлетворительным - вырубки зарастают тем же, чем они заросли бы без всякого "лесовосстановления", а ценные сеянцы гибнут. В такой ситуации замена стандартных сеянцев с открытой корневой системой на сеянцы с закрытой корневой системой приводит только к тому, что гибнет более дорогой посадочный материал (сеянцы с ЗКС стоят примерно в 3-5 раз дороже, чем сеянцы с ОКС). Более того: посадочный материал с ЗКС в целом более чувствителен к технологической культуре при лесовосстановительных работах, и прощает меньше ошибок - поэтому при разгильдяйском сеянцевтыкании у него даже меньше шансов выжить, чем у стандартных сеянцев. А для того, чтобы использование сеянцев с ЗКС принесло все те выгоды, которые оно может принести, менять надо очень многое - от подходов к лесному семеноводству до способов подготовки почвы, посадки и ухода.

Переход к качественному лесовыращиванию необходимо начинать не с изменения преобладающего типа посадочного материала, используемого при лесовосстановлении, а с создания условий, мотивирующих лесные предприятия и людей к достижению реальных результатов лесовосстановления, к качественной и эффективной работе. Теми силами, которые остались в российском лесном хозяйстве после двух десятилетий безумных реформ, и при той технологической культуре лесовосстановления и ухода, которая есть сейчас, невозможно эффективно использовать не то что миллиард сеянцев с ЗКС, о котором мечтает Рослесхоз, но даже и те 60 миллионов, которые уже выращиваются в существующих питомниках. Чтобы лесовосстановление было действительно эффективным, необходимо вкладывать в него довольно большие бюджетные средства (по меньшей мере 30-40 миллиардов рублей ежегодно), нужно восстанавливать систему подготовки профессиональных кадров для лесной отрасли, нужно создавать условия, делающие работу в лесном хозяйстве привлекательной для молодых трудоспособных людей, и еще многое. Без всего этого пользы от новых современных тепличных комплексов для выращивания посадочного материала с ЗКС будет совсем мало.


Подробнее об этом можно прочитать здесь:
Что не так с лесовосстановлением в России

Источник

Сеть магазинов АТБ не поддерживает охоту на ося



В некоторых средствах массовой информации недавно была размещена информация о том, что, якобы, сеть магазинов АТБ поддерживает охоту на ося с ссылкой на ряд зоозащитных организаций, в том числе и на нашу. Со своей стороны мы заявляем, что в настоящее время мы не располагаем информацией о том, что сеть магазинов АТБ поддерживает охоту на ося. Ось внесен Министерством экологии и природных ресурсов в Красную книгу Украины и охота на него запрещена.

Пресс-служба КЭКЦ

Худоліївське шкільне лісництво представило Полтавщину на Всеукраїнській конференції «Відтворимо ліси разом»


З 14 по 15 березня 2019 року в Києві відбулася Всеукраїнська науково–практична конференція
«Відтворимо ліси разом» присвячена Міжнародному дню лісу.

В конференції взяли участь, працівники установ лісового господарства, наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти профільних науково-дослідних установ, методисти та керівники учнівських лісництв, громадськість, інформує Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Конференція проведена за участі Національного еколого – натуралістичного центру учнівської молоді спільно з Національним університетом біоресурсів і природокористування України та Державним агентством лісових ресурсів України.

Полтавщину представляв керівник Худоліївського шкільного лісництва Микола Козлов, якийпрезентувавши роботу шкільних лісництв, історію його створення та результати роботи за 2017 – 2018 рік ДП «Лубенський лісгосп».

За ініціативну участь у виставці «Лісовідтворення. Пошуки молоді» в рамках Всеукраїнської науково – практичної конференції «Відтворимо ліси разом» була надана подяка Міністерства освіти і науки України національного еколого – натуралістичного центру учнівської молоді колективу ДП «Лубенське лісове господарство» та сертифікат керівнику Худоліївського шкільного лісництва Миколі Козлову за активну участь у конференції.