Пристрасті навколо мораторію на експорт лісу не вщухають уже другий рік. У хід активно пішли маніпуляції щодо його ефекту та норм права. Тож, у якості балансу до озвученої критики на адресу мораторію, спробуємо показати іншу сторону. На нашу думку, об’єктивну та переконливу.
Почнемо з того, що факт позитивного зростання в деревообробній галузі після введення мораторію поки ніхто не спростував. Аргументи табору прихильників зводяться переважно до того, що мораторій виправдав очікування, а у майбутньому допоможе створити нові робочі місця і підтримати меблеву промисловість. Опоненти натомість вважають, що він нівелюється погіршенням відносин з нашими міжнародними партнерами. Та й, мовляв, економічний ефект не надто сильний. Водночас більшість учасників дискусії забувають, що позитивне зростання відбувалось в дуже агресивних умовах, серед яких:
- обопільне сприяння митними органами членів Угоди про асоціацію та поглиблену зону вільної торгівлі, а також Держлісагентством у вивезенні необробленої деревини під виглядом дров під час дії мораторію;
- політизація та дестабілізація питання, а це потужний стримуючий фактор для інвестування;
- бюрократичне обмеження доступу до сировини.
Звісно, мораторій не є панацеєю. Це тимчасовий захід, свого роду антибіотик для галузі. Але замість сприяння у наведенні ладу на ринку, створення додаткових інвестиційних стимулів та посилення економічних кордонів, усі сили уряд кинув на скасування мораторію.
Намагання підмінити його ліцензуванням контрактів та запровадженням експортних мит не більше ніж половинчаста міра. До того ж яка навряд чи буде до вподоби ЄС та СОТ. Адже на відміну від мораторію, який має економіко-правову аргументацію, про експортні мита чорним по білому прописано як в зобов’язаннях України у межах СОТ, так і в Угоді про Асоціацію з ЄС – жодних нових експортних мит.
У цьому контексті не завадить порівняльний аналіз ефекту заходів щодо експорту деревини. А такий, до речі, підготовлений Державним науково-дослідним інститутом інформатизації та моделювання економіки. Дослідження засвідчує обґрунтований взаємозв’язок між мораторієм і зростанням деревообробної та меблевої промисловості.
Так, завдяки мораторію виробництво продукції деревообробної і меблевої промисловості у середньостроковому періоді зросте на 9,8%, експорт – на 14,4%. Водночас, якби варварський вивіз лісу-кругляку тривав і надалі, то це призвело б до падіння обсягів виробництва продукції деревообробної і меблевої промисловості на 4,6%, а експорту – на 8,7%.
Тому для досягнення позитивного результату потрібна консолідована позиція всіх гілок влади, суспільний консенсус та поліпшення інвестиційного клімату в деревообробній галузі. Хоча і не лише вони.
У взаємовідносинах з ЄС, на нашу думку, необхідно сідати за стіл переговорів і, взявши курс на захист національних інтересів, запропонувати низку компенсаційних заходів зі сторони України. Одними із них виступає дострокове скасування Україною ввізних мит на сировинні товари й обладнання з країн ЄС, щодо яких Додатком І-А Угоди про асоціацію з боку України передбачена поступова тарифна лібералізація терміном до 10-ти років.Результати економіко-математичного моделювання свідчать про позитивний вплив такого заходу. Він може бути ефективним компенсатором для країн ЄС за введення мораторію та забезпечить позитивну динаміку економічного зростання для обох сторін.
0 коммент.:
Дописати коментар