Церковники переконують, що, спалюючи суху траву, ви порушуєте щонайменше двi Заповiдi Божi, пише газета "Експрес".
Ледь не щодня в Українi палають гектари родючої землi. А все тому, що господарi, аби не переорювати землю, спалюють сухi рештки рослин. Так гинуть тварини, мiкроорганiзми, а iнколи й самi палiї. Люди не бояться державних законiв. Може, матимуть страх хоч перед Богом?
-- Отче, Церква теж вважає пiдпал сухостою грiхом. Чому?
-- Будь-яке нищення Богом створеного свiту є грiхом, -- вiдповiдає отець Тарас Дзьоба. -- Господь трудився шiсть днiв, а, як вiдомо, для Нього один день був як 1000 рокiв для нас. Вiн важко працював, садив дерева, сiяв траву. Усе, що є на землi, -- Боже творiння, тому вважати, що ми краще за Нього знаємо, як має бути, неправильно. Спалення трави, засмiчування лiсу, водойми -- вчинки, спрямованi проти Бога.
-- Якi саме Божi Заповiдi порушують палiї?
-- Коли людина спалює суху траву, листя, стерню, то найперше порушує Заповiдь "Не вбий". Адже вона поширюється на все, що є нашим ближнiм, на все, що нас оточує. Ця Заповiдь означає не лише не забрати в людини життя, а й не завдати шкоди її здоров'ю. Адже в людей, якi живуть поряд iз полями, що палають, проблеми з дихальними шляхами, вони хворiють на астму, мають алергiю. Бо внаслiдок спалювання листя та залишкiв рослинностi в повiтря надходять окиси азоту, важкi метали, канцерогеннi речовини.
Також пiдпал є грiхом проти Заповiдi "Не кради". Адже таким вчинком крадемо у ближнього, у наших же дiтей, можливiсть дихати чистим, свiжим повiтрям. Забруднення води, засмiчення територiї також є грiхом проти цiєї Заповiдi. Адже крадемо в людей можливiсть користуватися тим, що дав нам Господь.
-- Часто люди пiдпалюють траву через лiнь, а це, як вiдомо, теж один зi смертних грiхiв...
-- Так. Полiнувався переорати поле чи вивезти сухе листя на околицю, де вони не нашкодять, -- згрiшив. А ще порушуємо Заповiдь Любовi, яку цитував Христос, -- любовi до Бога й до ближнього. Як можна казати: "Боже, я тебе люблю" -- i при цьому спалювати його творiння?
Якось проїжджав попри одне село. Бiля дороги сiм'я з дитиною саме палили смiття. Пiдiйшов i попросив їх не палити, пообiцяли, що не будуть. Невдовзi вертався цiєю дорогою, а сiм'я знову палила. Батьки навчили дитину, що можна обманювати, нищити свiт i шкодити своєму ближньому, наприклад сусiдовi. А ще пiдпал землi -- вияв браку вiри та патрiотизму. Найбiльшим патрiотом є той, хто любить свою землю. Колись люди так поважали землю, що боялися на неї плюнути. Нинi не те що плюють, а просто знищують її.
-- Якщо ж людина вчинила такий грiх, що вона має робити?
-- Кожен християнин, усвiдомивши свiй грiх, має визнати його на сповiдi, покаятися та постановити виправитися. Правда, є такi грiхи, про якi не почуєш на сповiдi. Мабуть, такими є ось такi екологiчнi грiхи. Адже рiдко хтось визнає, що нищив довкiлля. Та й не завжди людину мучить сумлiння через спалену траву чи зiрвану червонокнижку квiтку... Але й це -- грiх.
Юлiя ГОЛОДРИГА
0 коммент.:
Дописати коментар