Перелік світлин з’явилися сьогодні на його офіційній сторінці у “Фейсбуці”.
“До мене звертається чимало жителів області зі скаргами на незаконну рубку лісів та випалювання у бочках деревного вугілля. Сьогодні здійснили огляд лісів в окремих районах. На колегії спитаю кожного керівника району як виконуються поставлені мною доручення”, – зазнчив очільник краю.
Як писав НГП, рік тому Олександр Корнійчук оголосив війну “лісовій мафії” Хмельниччини.
На цю тему більше читайте у публікації “Хто кого: Корнійчук чи “лісова мафія”?“
Опубліковано: 19.06.2017
https://ngp-ua.info/2017/06/32856ОДИН КОМЕНТАР
Експерт 20.06.2017 at 00:35
Як Корнійчук може оголошувати війну лісомафії, якщо він під час свого звіту “не з повітря”, а з трибуни облради запевнив, що мафію поборено і вирубки не існує?Чи можливо бува сплутав і ” з повітря” всеж?
НАГАДАЄМО
Хто кого: Корнійчук чи “лісова мафія”?
Опубліковано: 08.12.2016 | 4 коментарів
Ось уже кілька місяців довкола лісів Хмельниччини тривають гострі баталії на предмет протидії незаконним рубкам. Цю тему ще влітку на щит узяв новообраний голова облдержадміністрації Олександр Корнійчук. Його перші лісові вилазки у Городоцькому та Ярмолинецькому районі подавалися, наче щось особливе: приїхав високий чин з Хмельницького і накрив злодіїв-лісорубів. Або — очільник ОДА викрив “точку” із незаконного випалювання деревного вугілля, де використовувалася праця неповнолітніх.
Така концентрація уваги до рубок лісів (хоч і в попередні роки “спритники” не менше вивозили), змушує більш прискіпливіше поглянути за лаштунки “лісової кухні”.
Версія прокуратури
Прокуратура області, яку з часів Революції гідності незмінно очолює Олег Синишин, активно долучилася до губернаторського кличу. Здебільшого, у розробку силовиків потрапила діяльність спеціальних лісогосподарських підприємств, які є комунальними підприємствами районних рад. Адже на останніх сиплеться чи не найбільше нарікань до кабінетів перших осіб Хмельниччини.
Справа втім, що ці підприємства, з одного боку, одержують дозволи на санітарну рубку, а з іншого — не до кінця можуть пояснити законність корчування дерев. Іще є велика юридична прогалина: спецлісогосподарські підприємства користуються державними лісами фактично без жодних документів (кадастрових номерів, актів на землю, фіксацією меж тощо). Тому-то через цей “колгоспний” хаос часто-густо трапляються неприємні ситуації.
Гучно “відзначилося” Білогірське спеціалізоване лісогосподарське комунальне підприємство “Орлан”, яке лягло в основу прокурорського брифінгу. Пан Синишин розповів журналістам про схему на 35 мільйонів гривень, яку розіграли десять фірм та комунальне підприємство. За його словами, службові особи КП за домовленістю з іншими зацікавленими особами, склали завідомо неправдиві товарно-транспортні накладні про нібито реалізацію підприємцям з різних областей України лісоматеріалів загальним обсягом понад 19 тисяч кубічних метрів. У подальшому, підприємці використали ці документи для отримання сертифікатів про походження деревини як вирубаної на території Білогірського району та для здійснення експортних операцій лісу насправді невідомого походження.
Слайд прокуратури області
“Фактично не було жодних фінансових операцій між комунальним підприємством і приватними фірмами. Лісопродукція не відвантажувалася, фінансові проплати також не проходили. Наслідком зловживання службовим становищем стала легалізація незаконно зрубаних дерев. За цим фактом прокуратурою області розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України”, — наголосив прокурор.
“Незалежному громадському порталу” потрапили у розпорядження показники фінансово-господарської діяльності “Орлану” за 9 місяців цього року. Керівництво підприємства хизується масштабами реалізованої продукції (на суму 1,91 млн. грн) і посилається на результати липневої перевірки державної екологічної інспекції Хмельницької області, яка не зафіксувала жодних порушень.
“Якщо експертиза підтвердить, що підпис та печатка на товарно-транспортних накладних “Орлану” є справжніми, то директору світить в’язниця”, — припустив у коментарі НГП один із високопосадовців Білогірського району.
Водночас у Єдиному державному реєстрі судових рішень вдалося відшукати, щонайменше, дві ухвали, які грають на користь Білогірського СЛКП. Так, в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду від 16 листопада сказано, що місцевий мешканець протягом 2015-2016 років вчинив підроблення і збут офіційних документів, а саме: товарно-транспортних накладних спеціалізованим лісовим комунальним підприємством «Орлан» з Білогір’я.
Ухвала Івано-Франківського міського суду від 23 листопада свідчить, що невстановлені особи в 2015 році підробили товарно-транспортні накладні Білогірського СЛКП «Орлан» на відпуск лісоматеріалів підприємцям з Чернівецької та Волинської областей.
В цілому, сухі статистичні цифри роботи правоохоронних органів Хмельниччини у боротьбі з незаконною валкою лісів виглядають так: з початку розпочато 81 кримінальне провадження зі збитками понад 9 мільйонів гривень; з обвинувальними актами до суду направлено 5 кримінальних проваджень, у яких зафіксовано збитків понад 600 тисяч гривень.
Лісові “робінгуди”
Поки правоохоронці ганяються за “лісовою мафією” у владних коридорах провели кадрові ротації та визначаються з подальшим майбутнім лісогосподарських підприємств райрад. А воно, за задумом, ну досить цікаве.
Так ось, наприкінці жовтня Корнійчуку вдалося відправити у відставку “аксакала” з 19-річним стажем начальника Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства Віталія Лісового. Його по-тихому перевели на Хмельницький обласний комітет профспілки працівників лісового господарства та деревообробної промисловості. Натомість довірили керувати лісами області, правда з приставкою “т.в.о”, Павлу Золотому, колишньому головному спеціалісту-аудитору облуправління лісового та мисливського господарства.
Влиття свіжої крові у старі міхи диктується очевидним бажанням губернатора взяти під контроль ліси регіону. Це підтверджують джерела НГП в облдержадміністрації та деяка переписка.
Отож, менеджерські здібності у пана Золотого відкрилися 29 листопада на черговій колегії ОДА. Він запропонував три варіанти “наведення порядку”. Перший, який одразу можна зарахувати до категорії фантастичних, полягає у тому, що діючі спеціальні лісогосподарські підприємства під егідою райрад, добровільно відмовляються від користування лісовими масивами.
Другий шлях зводиться до створення потужної структури обласного значення, куди ввійдуть комунальні підприємства. Третій — створення єдиного комунального підприємства з дочірніми у кожному районі, “як це працює у Вінницькій області”, зауважив Золотий.
Приклад малої батьківщини Президента наведений на випадок, коли не вдасться домовитися або розігнати керівництво Об’єднання агролісогосподарських підприємств Хмельницької області “Хмельницькоблагроліс”. Цю структуру 2006 року заснували 12 комунальних підприємств районних рад.
Очолює “Хмельницькоблагроліс” людина достатньо поважного віку Іван Валівоць. Його також запросили з доповіддю на колегію облдержадміністрації, де коректно розкритикували.
— Важко вести господарство у комунальних лісах, малі ділянки тощо. Скажіть мені, чим відрізняється “Хмельницькоблагроліс” від лісгоспу? — запитав заступник голови ОДА з питань АПК Володимир Кальніченко.
— Я знаю чим…, — гублячись, почав відповідати Валівоць, який був перебитий Кальніченком.
— У лісгоспу запроваджений електронний контроль за рухом деревини та біржова торгівля. Тільки він знаходиться під державним “дахом”, де є контроль за господарською діяльністю. А ви самі по собі.
— Ми також вирішили через біржу реалізовувати лісопродукцію. Відповідна нараду з цього приводу провели 8 жовтня, — парирував Валівоць.
— Яку кількість продукцію за рік реалізувало Ваше підприємство? — долучився до допиту губернатор Олександр Корнійчук.
— Загалом, реалізували 107 тисяч кубометрів деревини.
— А не офіційно? — дожимав керманич області.
— Більшість нашої лісопродукції відвантажено для сільського населення.
За неофіційною інформацією, обласна влада не проти пришвидшити заміну керівника “Хмельницькоблагролісу”. Як альтернативу Валівцю, розглядається списаний в запас Віталій Лісовий. Остаточне рішення, звісно ж, за комунальними підприємствами-засновниками, більшість яких стали фігурантами кримінальних проваджень з незаконної вирубки лісів.
Як карають за рубки
Сотні сторінок з низки кримінальних проваджень за фактами незаконної вирубки лісів не гарантують рівноцінного покарання. Як показує практика, більшість судових рішень стосуються не керівництва лісових підприємств, а рядових мешканців, котрі потягнули з лісу кілька дерев для власних потреб. Та й міра покарання досить гуманна і обмежуються символічним штрафом або годинами громадських робіт.
Однак у схронах судового реєстру зберігається цікавий документ. Це — вирок Ярмолинецького районного суду від 12 березня 2015 року. Згідно з ним, директора Ярмолинецького спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Агроліс» (2001-2012 роки) визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 246 КК України (“Незаконна порубка лісу”) і призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки з конфіскацією добутого незаконною порубкою дерев.
Вказано, що керівник КП протягом квітня-листопада 2011 року здійснив незаконну, без лісорубного квитка, вибіркову санітарну рубку 203 живоростучих дерев, чим завдав шкоди на 490 тис. грн. Валку дерев посадова особа прикрила начебто наслідками буревію.
У цьому місці можна було б плескати в долоні, а правоохоронцями ставити жирний “плюсик”. Мовляв, молодці, нарешті посадили за грати “рибу”, а не якогось малька.
Якби не одне “але”. Через кілька місяців Апеляційний суд Хмельницького області розвалив вирок ярмолинецького суду, а матеріали кримінального провадження повернув на новий розгляд. Колегія апеляційної інстанції вважала, що в обвинувальному акті прокуратури та вироку суду першої інстанції, не зазначено, кому саме протиправними діями колишнього керівника “Агролісу” спричинена істотна шкода (оце так! – Авт.).
Далі більше: “в обвинувальному акті та вироку суду сформоване обвинувачення носить неконкретний характер, належним чином не сформульована об’єктивна сторона злочину, не забезпечено та порушено право обвинуваченого на захист і на справедливий суд”.
Після цих слів правоохоронцям треба просити вибачення і заплатити моральну компенсацію звільненому директору КП. Якщо ж серйозно, то подібне спускання справ на гальма, ще більше деморалізує і так невисокий рівень довіри населення до “органів” та судів.
Що ж стосується батлу Олександра Корнійчука та “лісової мафії”, то у цьому протистоянні ключовим залишатиметься мірило, наскільки зможе чиновник втриматися від спокуси очолити цю ж “мафію”.
Віталій Тараненко.
https://ngp-ua.info/2016/12/30547
0 коммент.:
Дописати коментар