Купуючи вироби з дерева, ми навіть не задумуємося, чи приносимо ми шкоду довкіллю та чи законно зрубали це дерево. Наприклад, на звичайній упаковці від молока можна побачити цікавий логотип дерева з галочкою, біля якого напис: "Картон із відповідних джерел. Купуючи цю картонну упаковку, Ви дбаєте про ліси на планеті".
Ми вирішили з'ясувати, що це за знак, хто його ставить та які переваги мають підприємства з такою позначкою.
І найголовніше, чи дотримуються в Україні міжнародних вимог лісової сертифікації?
Мабуть, кожен з нас на прилавках магазинів бачив продукцію, яка маркована ось таким логотипом – FSC. Якщо пояснити простими словами, то це знак означає наступне: деревину, з якої виготовили цей продукт – зрубали у лісгоспі, де відповідально ставляться до роботи. Тобто, це дерево спиляли законно та не завдали шкоди екології.
"Лісова опікунська рада" або ж FSC – це міжнародна неурядова організація. Її започаткували ще чверть століття тому заради просування екологічно відповідального, соціально вигідного та економічно життєздатного управління лісами у світі. В Україні сертифікація підприємств за міжнародними стандартами розпочалася 15 років тому.
Станом на сьогодні в Україні сертифіковано уже понад 130 підприємств, серед них і державні лісові господарства, і приватні компанії.
Міжнародний сертифікат FSC наразі мають 70 державних лісових господарств. А саме у Вінницькій (4 лісгоспи), Волинській (2 лісгоспи), Житомирській (16 лісгоспів), Закарпатській (15 лісгоспів), Івано-Франківській (6 лісгоспів), Київській (4 лісгоспи), Львівській (2 лісгоспи), Рівненській (1), Тернопільській (4), Черкаській (1) та Чернівецькій (5) областях.
Що ж цей сертифікат насправді дає лісовим підприємствам та найголовніше, чи дотримуються вони міжнародних стандартів? Ми покажемо на конкретному прикладі.
Аби на власні очі побачити, як настільки легально працює лісгосп, ми приїхали сюди за кілька днів до аудиту. І вирішили влаштувати власну інспекцію. За експерта буде пан Орест який пропрацював у лісовому господарстві понад 6 років, тому всю систему зсередини знає достеменно.
І з перших кроків – порушення – велика купа необлікованого лісу.
Далі – самі лісоруби. Вони працюють на ділянці з підвищеною небезпекою. Однак навкруги – жодних знаків, що стороннім сюди зась, оскільки ведуться лісозаготівельні роботи.
Далі наш активіст фіксує ще одне вагоме екологічне порушення. Трелювання лісу проходить по гірському потічку, є порушення екології. Вода тече брудна, потрапляє у велику річку, далі з цієї річки централізовано п'ють воду Долина, Болехів та інші населені пункти.
Далі прямуємо на ділянку, де проходить рубка лісів. І тут з порогу порушення.
На даній лісосіці відсутні стовпчики, а також знаки "прохід і проїзд заборонено", оскільки йдуть лісозаготівельні роботи. Це є неприпустимо для експлуатації лісосіки. На кожній такій ділянці по периметру мають стояти діляночні стовпці. На них вказується вкрай важлива інформація: вид рубки, термін робіт та точна площа.
Згодом приїхав і сам лісничий Олег Луцький. Тому всі питання скеровуємо до нього.
- Техніка підрядника, він відповідає за техніку безпеки своєї бригади та своїх лісників, – пояснює пан Олег.
Наступне порушення – фіксуємо машину з двома причепами деревини. Причому – жодної бірки. А без них деревина вважається нелегальною. А водій автомобіля одразу став водієм екскаватора. Мовляв, я не я, і хата не моя.
Загалом, ми об'їздили 7 лісництв, і картина приблизно всюди одна і теж. Застаріле обладнання, недотримання техніки безпеки та порушення екологічних норм. Тож з усіма зібраними фактами прямуємо до очільника Вигодського лісового підприємства Олександра Матусевича.
Пан Олександр попросив надати йому всі порушення, які ми зафіксували на території підприємства.
Зараз ми ще раз акцентуємо – це була наша так би мовити несподівана журналістська перевірка. Проте зараз розповімо, що показують під час аудиту експертів з міжнародної сертифікації.
Незалежний аудит проводила міжнародна компанія NEPCon, до складу якої входили три аудитори, спостерігач Павло Кравець, місцевий активіст Орест Балазюк та, безпосередньо, наша знімальна група. Аудит тривав протягом трьох днів, перший – робота з документами, два наступні – так звана польова робота.
До цього часу на всіх ділянках вирубки уже встановили й діляночні стовпці, і попереджувальні знаки. А от стара радянська техніка аудиторів засмутила.
Також наш активіст пан Орест зауважив дуже цікавий факт. За три роки підприємство задекларувало 170 тисяч неліквідної деревини, яку за фактом з лісу вивозити не можна.
А це, за підрахунками активіста, близько 140 млн грн. Усі ці питання ми озвучуємо в.о. директора Держлісагентства Володимиру Бондарю.
- Мені складно сьогодні відповідати на конкретні речі, я думаю, що я візьму це на вивчення і дам вам письмову відповідь щодо конкретного лісгоспу і щодо конкретних питань, – зазначає Володимир Бондар.
А зараз повернімося до аудиту. За результатами перевірки комісія виявила дев'ять основних порушень: 8 невеличких і одне значне – порушення правил техніки безпеки. Щоправда, сертифіката підприємство не позбавили, а дали термін на виправлення порушень. Також керівник лісового підприємства дослухався до порушень, які нам вдалося зафіксувати і звільнив майстра лісу Шубинця та виніс догану лісничому Свічівського лісництва Олегу Луцькому.
Зі свого боку, ми очікуємо письмової відповіді щодо неліквідної деревини від пана Бондаря. Також будемо відстежувати, чи виправить порушення підприємство. Ми оголошуємо так звану журналістську інспекцію державним підприємствам, які мають міжнародну сертифікацію, уже у наступних розслідуваннях ми розповімо, чи дотримуються вони міжнародних стандартів.
Деталі нового розслідування "СтопКору" дивіться у новому випуску.
0 коммент.:
Дописати коментар