Хто насправді стоїть за експортом української деревини в Європу
За результатами саміту Україна-ЄС, який нещодавно відбувся у Брюсселі, було ще раз підкреслено необхідність покращення інвестиційного клімату в Україні. Провідні європейські видання вказують на олігархічний контроль як основну перепону економічного розвитку. Так, у статті “Питання номер один між українським урядом та народом” підкреслюється, що проблема олігархічного контролю за економікою “є фундаментальною, адже зрушити це гальмо не можуть зрушити навіть такі масштабні акції громадської непокори як Євромайдан. Якщо говорити про український політикум протягом останніх 15 років, то в Україні та на Заході його розглядають як арену боротьби між різними фінансово-промисловими групами України за вплив та доступ до ресурсів, які надають посади в адміністративному апараті.”
За результатами саміту Україна-ЄС, який нещодавно відбувся у Брюсселі, було ще раз підкреслено необхідність покращення інвестиційного клімату в Україні. Провідні європейські видання вказують на олігархічний контроль як основну перепону економічного розвитку. Так, у статті “Питання номер один між українським урядом та народом” підкреслюється, що проблема олігархічного контролю за економікою “є фундаментальною, адже зрушити це гальмо не можуть зрушити навіть такі масштабні акції громадської непокори як Євромайдан. Якщо говорити про український політикум протягом останніх 15 років, то в Україні та на Заході його розглядають як арену боротьби між різними фінансово-промисловими групами України за вплив та доступ до ресурсів, які надають посади в адміністративному апараті.”
Андрей Багинский
Политолог
Низький рівень довіри до нинішньої влади, бідність та зубожіння народу супроводжується посиленням олігархічних впливів як на економіку в цілому, так і на її окремі галузі.
Однією з таких галузей є лісове господарство - дражлива для Європейського Союзу тема у взаємовідносинах з Україною. З однієї сторони, політики використовують гучні популістичні гасла щодо необхідності збереження українського лісу та обмеження його експорту за кордон. З іншої сторони, під гаслами сховані інтереси конкретних олігархів і процвітає явище тіньового лобізму. Наприклад, закон 5495 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», нещодавно прийнятий Верховною Радою України, який нібито запобігає незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів, викликав сумніви у європейських оглядачів, оскільки “відомо, в Україні назва закону не завжди відбиває його суть та прагнення, ба, більше, дуже часто мова в ньому йде про абсолютно протилежні речі.”
Насправді, в Україні сьогодні досі відсутні чіткі правила щодо залучення інвестицій у обробку деревини, зокрема галузь потребує електронного обліку. Не вирішив проблему і мораторій на вивіз лісу кругляку, оголошений в 2015 році - за останні три роки ліси України продовжували скорочуватись з феноменальною швидкістю.
Цікаво, що сам законопроект, запропонований популістською фракцією Олега Ляшка, не лише дозволить зібльшити вирубку у 2,5 рази через відсутність єдиної термінології у законодавстві, а й допоможе збагатитись українським олігархам Леоніду Юрушеву (власника “Української холдингової лісопильної компанії”) та Юрію Косюку, агро-мільярдеру, який є близьким до Президента України. Законопроект ставить бар’єр для лісових господарств, які забезпечують робочими місцями місцеві громади, у торгівлі з європейськими партнерами напряму. Водночас, контрабанда за даним законом карається кримінально, а ось за незаконну вирубку лісу призначено штрафи, які можна легко обійти, враховуючи корупційність наших державних органів на місцях.
Аналіз закону свідчить, що під декларативними намірами ховаються звичайні бізнес-інтереси. І цей в той час, коли лісгоспи банкрутіють, скорочуючи працівників і обмежуючи догляд за безпекою, профілактикою та відтворенням “зелених легенів”. За різними оцінками інвестори готові вкладати від 200 млн. євро, але через корупційність української економіки, процес відродження лісогосподарської галузі гальмується. Національний лісогосподарський бізнес, який має отримувати нормальні кошти від торгівлі і платити податки на місцях, зокрема для розвитку місцевих громад, не повинен бути заручником недолугої економічної політики держави.
Держава мала б здійснювати розумні фінансові інтервенції у лісове господарство замість того, щоб залишати одну з найперспективніших галузей на поталу представникам політичного бізнесу. В свою чергу, Президент має дати позитивний сигнал міжнародним інвесторам і відкласти процедуру підписання даного закону, використовуючи право вето.
Низький рівень довіри до нинішньої влади, бідність та зубожіння народу супроводжується посиленням олігархічних впливів як на економіку в цілому, так і на її окремі галузі.
Однією з таких галузей є лісове господарство - дражлива для Європейського Союзу тема у взаємовідносинах з Україною. З однієї сторони, політики використовують гучні популістичні гасла щодо необхідності збереження українського лісу та обмеження його експорту за кордон. З іншої сторони, під гаслами сховані інтереси конкретних олігархів і процвітає явище тіньового лобізму. Наприклад, закон 5495 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», нещодавно прийнятий Верховною Радою України, який нібито запобігає незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів, викликав сумніви у європейських оглядачів, оскільки “відомо, в Україні назва закону не завжди відбиває його суть та прагнення, ба, більше, дуже часто мова в ньому йде про абсолютно протилежні речі.”
Насправді, в Україні сьогодні досі відсутні чіткі правила щодо залучення інвестицій у обробку деревини, зокрема галузь потребує електронного обліку. Не вирішив проблему і мораторій на вивіз лісу кругляку, оголошений в 2015 році - за останні три роки ліси України продовжували скорочуватись з феноменальною швидкістю.
Цікаво, що сам законопроект, запропонований популістською фракцією Олега Ляшка, не лише дозволить зібльшити вирубку у 2,5 рази через відсутність єдиної термінології у законодавстві, а й допоможе збагатитись українським олігархам Леоніду Юрушеву (власника “Української холдингової лісопильної компанії”) та Юрію Косюку, агро-мільярдеру, який є близьким до Президента України. Законопроект ставить бар’єр для лісових господарств, які забезпечують робочими місцями місцеві громади, у торгівлі з європейськими партнерами напряму. Водночас, контрабанда за даним законом карається кримінально, а ось за незаконну вирубку лісу призначено штрафи, які можна легко обійти, враховуючи корупційність наших державних органів на місцях.
Аналіз закону свідчить, що під декларативними намірами ховаються звичайні бізнес-інтереси. І цей в той час, коли лісгоспи банкрутіють, скорочуючи працівників і обмежуючи догляд за безпекою, профілактикою та відтворенням “зелених легенів”. За різними оцінками інвестори готові вкладати від 200 млн. євро, але через корупційність української економіки, процес відродження лісогосподарської галузі гальмується. Національний лісогосподарський бізнес, який має отримувати нормальні кошти від торгівлі і платити податки на місцях, зокрема для розвитку місцевих громад, не повинен бути заручником недолугої економічної політики держави.
Держава мала б здійснювати розумні фінансові інтервенції у лісове господарство замість того, щоб залишати одну з найперспективніших галузей на поталу представникам політичного бізнесу. В свою чергу, Президент має дати позитивний сигнал міжнародним інвесторам і відкласти процедуру підписання даного закону, використовуючи право вето.
0 коммент.:
Дописати коментар