Збереження пралісів в Карпатах

Ліс споконвіку слугував людині не тільки джерелом харчових (вода, м’ясо, насіння, ягоди, …), побутових (шкіри, дрова, лікарська сировина, …) та промислових (енергетична і хімічна сировина, будівельні сортименти, живиця, …) ресурсів, але також – захистком від ворогів чи стихій. З врахуванням такого розмаїття важливостей лісу для людини і тисячорічного спільного існування, відношення до лісів у людському суспільстві доволі складне: з одного боку в нас закладена майже підсвідома потреба в збереженні лісу, як осередку дикої природи – з якої ми всі родом; з другого – ми потребуємо відвідування лісу з метою відпочинку і для збору грибів чи ягід; з третього – ліс залишається відновним енергетичним ресурсом, вартість якого постійно зростає, і прогрес людського суспільства однозначно вказує на його перспективу; з четвертого – заготівля промислової деревини є безальтернативною як з економічних, так і з екологічних позицій. Зрозуміло, що в залежності від показників лісів всі перераховані вище завдання лісового господарства мають різні цінності – одні ліси доцільно зберігати, а інші – використовувати для рекреації, заготівлі побіч­ної лісової продукції чи деревини. Для забезпечення виконання лісом всіх його корисних функцій ліси України поділені на категорії: природоохоронні, рекреаційно-оздоровчі, захисні, експлуатаційні. І підприємства лісового господарства зобов’язані забезпечувати збереження функціональності лісів з врахуванням їх категорій.

В цьому контексті праліси та квазіпраліси мають найбільше і виключне значення саме з позицій охорони природи. Базовим визначенням пралісів є наступне – ліси, які напродовж всього свого розвитку не зазнали ні одного такого впливу людини (рубки, збір побічної продукції лісів, забруднення, рекреація, …), який би змінив їх будову чи напрямки розвитку (рис. 1). Для квазі­пралісів науковці пропонують інше визначення: ліси, які за своєю будовою подібні до пралісів у аналогічних типах лісу, але мають видимі ознаки чи задокументовані факти антропогенного впливу (рис. 2). Значимість пралісів базується на їх природному походженню і розвитку без втручання людини – таким чином праліс є осередком (оселищем, природним біотопом) дикої природи в даній природній зоні. А це означає, що всі його елементи (деревостан, підлісок, підріст, трави, лишайники, гриби, ґрунт, комахи, тварини, …) репре­зентують природний стан місцевих екосистем, тобто є їх еталоном, до якого слід наближати і інші лісові ділянки. Це вказує і на високе наукове значення пралісів – вивчення принципів їх функціонування може дозволити розробити модель максимально стійкого та продуктивного деревостану в цьому типі лісу.



Рисунок 1 – Праліс ДП «Верховинське лісове господарство» (фото автора)

Дослідження пралісів у регіоні Українських Карпат тривають вже багато років: як іноземними вченими Златніком (1936) та Корпелем (1995), так і вітчиз­няними – Коліщуком (1956), Смаглюком (1969), Стойком та ін. (1982), Парпа­ном (1994), Чернявським (2000), Гамором та ін. (2008), Шпариком (2010, 2016). Важливість пралісів підтверджена створенням об’єкту всесвітньої спадщини UNESCO «Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи» на базі пралісів України та Словаччини у 2007 році. В 2011 році цей об’єкт було розширено на старовікові ліси Німеччини, а в 2017 – на старовікові ліси 10-ти Європейських країн та на додаткові масиви пралісів в Україні та Словаччині. В Україні значення пралісів законодавчо підтверджено Законом України 2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат». На виконання Закону в 2018 році підготовлена і затверджена Методика визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів.



Рисунок 2 – Квазіпраліс ДП «Брошнівське лісове господарство» (фото автора)

Оскільки роботи за офіційною Методикою тільки розпочалися, то збере­ження пралісів в Українських Карпатах можна оцінити за результатами декіль­кох наукових проектів з цього напрямку (Open borders for bears between Romanian and Ukrainian Carpathians; Identification and protection of old-growth and virgin forests in the Ukrainian Carpathians). Ідентифікація пралісів і старовікових лісів виконана за критеріями та індикаторами пралісів, які узгоджені в протоколах Карпатської конвенції і перенесені в офіційну Методику. Станом на 01.01.2018 року в регіоні Українських Карпатах цими проектами виявлено біля 94 тисяч гектарів пралісів і квазі­пралісів, у т. ч. майже 50 тис. га – пралісів. За областями розподіл нерівномірний – на Закарпатську припадає 65 тис. га, на Івано- Франківську – 23, на Чернівецьку – 5, на Львівську область – менше 1 тис. га. Праліси та квазіпраліси були ідентифіковані на території 47 підприємств лісового господарства, першу п’ятірку яких склали: Карпатський біосферний заповідник (більше 15 тис. га); та державні підприємства «Мокрянське» (більше 7 тис. га), «Осмолодське» (більше 6 тис. га), «Рахівське» (майже 6 тис. га) і «Великобичківське» (біля 5 тис. га). За головними породами в пралісах регіону домінують бук лісовий (більше 30 тис. га) та ялина європейська (більше 14 тис. га), добре представлені також сосна гірська (більше 4 тис. га) та ялиця біла (більше 1 тис. га), а інші породи займають тільки окремі лісові ділянки (рис. 3).



Рисунок 3 – Головні породи в пралісах Українських Карпат

Висновки:
В регіоні Українських Карпат підприємствами лісового господарства збережено близько 100 тисяч гектарів пралісів та квазіпралісів і більше 60 відсотків їх зосереджено в державних підприємствах лісового господарства;
Ідентифіко­вані на тепер праліси і квазіпраліси є базою для подальших робіт з організації в них пралісових пам’яток природи відповідно до вимог Закону України «… щодо охорони пралісів …».

Автор: Шпарик Ю.С., головний науковий співробітник УкрНДІгірліс, д. с.-г. н.

07/08/2018

http://ukrrimf.org.ua/uk/zberezhennya-pralisiv-v-karpatah/