Вол.Борейко
Заповідна зона є головною зоною в національних парках. Це пояснюється тим, що саме строгий заповідний режим найбільш ефективний для охорони біорізноманіття, а також для підтримки природних процесів (1, 2). Так, в НПП Великий луг, завдяки великій заповідній зоні, в рази зросла кількість гніздових червонокнижних птахів-жовтої чаплі, кулика-сороки, чорноголового реготуна, а в Нижньодністровському НПП завдяки великій заповідній зоні зросла чисельність червонокнижних лісового кота і орлана-білохвоста (1) . У національних парках, що мають маленьку заповідну зону, таких вражаючих природоохоронних результатів немає.
МСОП рекомендує мати заповідну зону площею не менше 75% від всієї площі НПП. У США, Канаді, Індії, Швейцарії, багатьох країнах Африки заповідна зона займає 90% і більше від площі парків (2). У Німеччині та Австрії законодавчо заповідна зона для НПП визначена в 75%, в Чехії-в 50% (2). Більше 50% площі НПП займають заповідні зони в румунських національних парках (2).
На жаль, в Україні в середньому заповідна зона складає всього 20% від площі НПП, а в регіональних ландшафтних парках-і того менше, всього 18% (1). На сьогоднішній день загальна площа заповідних зон 38 українських НПП (де заповідні зони виділені) становить 181683, 13 за або 0, 3% від площі України (з Кримом), що приблизно дорівнює площі всіх українських заповідників (1). Слід додати, що в чотирьох національних парках заповідна зона поки не виділена, а в деяких має дуже малу площу. Так, в Подільських Товтрах вона становить 0, 87%, Джарилгацькій-3%, Бузькому Гарі-5%, Білобережжя Святослава -8,8%, Святих горах-6,5%, Гуцульщині-7,7%, Нижньосульський-7, 9% (1). А якщо взяти до уваги, що нерідко заповідна зона має не цілу територію, а фрагментована, розбита на невеликі шматки, то користі від такої заповідної зони взагалі немає. У деяких НПП відбувається скорочення площі заповідної зони (1). По суті, національні парки з маленькою заповідною зоною більше грають формальну роль в охороні природи, так як віддача їх для охорони природи не висока, якщо взагалі така є.
Однак в Україні є національні парки, які мають практично європейську площа заповідної зони. Це вісім НПП - Азово-Сівашскій- 75%, Ужанський-38%, Черемоський-30,3%, Верховінскій- 50,4%, Ківерцівський (Цуманська пуща) -40%, Нижньодністровський-44%, Великий луг-48, 36 %, Тузловські лимани-37%. І дев'ять НПП мають заповідну зону більше 20%.
№ п/п. название НПП % заповедной зоны
1. Ужанский 38
2. Деснянско-Старогутский 15,7
3. Вижницкий 19,1
4. Карпатский 22,6
5. Зачарованный край 21,8
6. Галицкий 29,7
7. Пивничное Подилля 15,8
8. Кременецкие горы 18,9
9. Белобережье Святослава 8,8
10. Дворечанский 17, 5
11. Тузловские лиманы 37
12. Хотинский 12,9
13. Припять-Стоход 14,7
14. Нижнеднестровский 44
15. Дерманско-Острожский 19,3
16. Бузский Гард 5
17. Синевир 13,6
18. Черемошский 30,3
19. Мезинский 7,8
20. Слобожанский 25,8
21. Гомольшанские леса 10,7
22. Святые горы 6,5
23. Подольские Товтры 0,8
24. Малое Полесье —–
25. Чаривна гавань —–
26. Верховинский 50, 4
27. Олешковские пески 17,3
28. Меотида 20
29. Кармелюкове Подолье 23,8
30. Джарылгачский 3
31. Пирятинский ——
32. Великий луг 48,3
33. Ичнянский 25
34. Шацкий 22,4
35. Приазовский 20,9
36. Гетманский 8,1
37. Яворивский 14,4
38. Сколевские Бескиды 14,7
39. Азовно-Сивашский 75
40. Голосеевский 19, 1
41. Днестровский каньон —–
42. Гуцульшина 7,7
43. Нижнесульский 7,9
44. Киверцивский ( Цуманская Пуща) 40
Висновки
На нашу думку необхідно, з метою підвищення природоохоронної ефективності роботи національних парків і регіональних ландшафтних парків України, з досвіду Німеччини, Австрії, Чехії прийняти доповнення до Закону «Про природно-заповідний фонд України", яким буде фіксована процентна площа заповідної зони для НПП не менше 20%, а для РЛП-ні менше 15%. У цьому випадку 23 національні парки (майже половина) повинні будуть розширити свій заповідну зону.
Слід також заборонити зменшення або перенесення території заповідних зон НПП і РЛП.
Література
- Борейко В.Е., Головин А.С., Паламарчук А.О. и др, 2017, Национальные парки и другие обьекты ПЗФ Украины без гламура.Мониторинг нарушений заповедного режима 2006-2017, К., КЭКЦ, 128 стр.
- Борейко В.Е., Галущенко С.В., Парникоза И.Ю., 2018, Территории строгого природоохранного режима ( категории I-A, I-B МСОП/IUCN).Международный и европейский опыт., К.,КЭКЦ, 112 стр.
0 коммент.:
Дописати коментар