Масове всихання сосен в останні роки набуло загрозливих масштабів: дерева гинуть дуже швидко, і, вважають, єдиним способом запобігання лиху є спилювання і вивезення хворих дерев. Крім збитків лісовому господарству, це ще й викликає невдоволення людей, які вважають це неконтрольованими вирубками.
Якщо зважити, що у нашій області 80% — це соснові насадження, то неважко зрозуміти масштаб лиха. Уражений не лише 50-річний ліс (вік стиглості сосни — 80 років), а й 30-річні насадження.
Якщо раніше вважалося, що короїд — це так званий вторинний шкідник, який нападає на ослаблені, хворі дерева, то в останні роки він перекинувся і на здорові. На місці вирубок ми садимо також і листяні породи. Адже сосна насправді є біологічно нестійкою культурою у тих місцевостях, де її насадили. Така була післявоєнна тенденція лісорозведення у нашій місцевості, — вважалося, що сосна тут добре росте. Тому наші соснові ліси — штучно створені, а не віковічні. На цьому тлі більш гостро відчувається зміна клімату та рівня грунтових вод.
Від моменту виявлення осередку розмноження шкідників і до повного опадання кори минає лише 3-5 тижнів. Через довготривалі погодження на проведення санітарно-оздоровчих заходів площа уражених насаджень збільшується в рази. У Рівненській області площа хворого лісу вже перевищила 31 тис. га.
На що може бути використана хвора сосна? Адже це вже не ділова деревина, а дешева низькосортна. Верхівковий короїд є одним з основних поширювачів грибів-збудників синяви, і замість нормальної дошки виходить деревина з темно-сірими, синіми та майже чорними смугами, що суттєво погіршує її якість. Такої деревини у лісгоспах стає дедалі більше, і продати її важче. Лісівники навчилися розпилювати деревину так, щоб продати її найвигідніше, з найменшими втратами.
Якщо років три тому про спалах «біологічної пожежі» говорили як про катастрофу, то нині кажуть, ніби вона потроху спадає. Принаймні масштаби всихання порівняно з минулим роком не збільшилися.
Світлана Федас.
— Основна причина всихання — зміна гідрологічного режиму та посухи останніх років, — розповідає головний спеціаліст-лісопатолог Рівненського обласного управління лісового господарства та мисливства Андрій Артюшок. — Всихання лісу спостерігалося й раніше, але зниження рівня грунтових вод прискорює процес. Під кору дерев заселяється верхівковий короїд, шестизубий короїд, до них приєднується стовбуровий шкідник — синя соснова златка. Для розмноження верхівкового короїда склалися такі сприятливі умови, що він дає за рік не один, а три-п’ять приплодів, починаючи уже з лютого.
Якщо зважити, що у нашій області 80% — це соснові насадження, то неважко зрозуміти масштаб лиха. Уражений не лише 50-річний ліс (вік стиглості сосни — 80 років), а й 30-річні насадження.
Якщо раніше вважалося, що короїд — це так званий вторинний шкідник, який нападає на ослаблені, хворі дерева, то в останні роки він перекинувся і на здорові. На місці вирубок ми садимо також і листяні породи. Адже сосна насправді є біологічно нестійкою культурою у тих місцевостях, де її насадили. Така була післявоєнна тенденція лісорозведення у нашій місцевості, — вважалося, що сосна тут добре росте. Тому наші соснові ліси — штучно створені, а не віковічні. На цьому тлі більш гостро відчувається зміна клімату та рівня грунтових вод.
Від моменту виявлення осередку розмноження шкідників і до повного опадання кори минає лише 3-5 тижнів. Через довготривалі погодження на проведення санітарно-оздоровчих заходів площа уражених насаджень збільшується в рази. У Рівненській області площа хворого лісу вже перевищила 31 тис. га.
На що може бути використана хвора сосна? Адже це вже не ділова деревина, а дешева низькосортна. Верхівковий короїд є одним з основних поширювачів грибів-збудників синяви, і замість нормальної дошки виходить деревина з темно-сірими, синіми та майже чорними смугами, що суттєво погіршує її якість. Такої деревини у лісгоспах стає дедалі більше, і продати її важче. Лісівники навчилися розпилювати деревину так, щоб продати її найвигідніше, з найменшими втратами.
Якщо років три тому про спалах «біологічної пожежі» говорили як про катастрофу, то нині кажуть, ніби вона потроху спадає. Принаймні масштаби всихання порівняно з минулим роком не збільшилися.
— Гадаємо, що хвороба іде на спад, — констатує лісопатолог. — Пік захворювання був торік, і якщо зважити, що цього року площі всохлої сосни не збільшилися, то можна сподіватися на поступове одужання. Спалахи шкідників періодичні, бо природа сама регулює хвороби. Якщо короїд розмножився до таких великих масштабів, то й на нього може напасти якийсь вірус, і за кілька років його популяція зменшиться.
Світлана Федас.
13.10.2019 09:17
0 коммент.:
Дописати коментар