ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

31 січня 2016

«Лісові ванни»: користь прогулянок на свіжому повітрі

Дослідження в Японії показали, що лісові прогулянки позитивно позначаються на стані імунної системи людини. Жителі Японії при будь-якій можливості поспішають покинути місто, щоб провести день в лісі і прийняти так звані «лісові ванни», або shinrinyoku по-японськи.

В ході двох досліджень (у першому випадку група піддослідних становила 260 здорових людей, а в другому - 12) вчені прийшли до висновку, що прогулянки в лісі сприяють зниженню частоти пульсу і кров'яного тиску. Оздоровчий ефект від прогулянок зберігався протягом місяця. Аналіз слини випробовуваних показав зниження рівня кортизолу, отже, піддослідні були менше схильні до стресу.

Випробувані були розділені на тих, хто залишився в міському середовищі, і тих, хто був відправлений у лісопаркову зону. Обидві групи займалися аналогічною діяльністю і їли однакову їжу. Дослідники вважають, що фітонциди - речовини, які захищають дерева від комах і гниття, так чи інакше, впливають на хімічні процеси в мозку людини.

Інші дослідження показали, що в результаті перебування на природі у людини збільшується кількість природних клітин-кілерів, які борються з раком, підвищується кількість лейкоцитів, а також знижується рівень глюкози у діабетиків.

Професор Цин Лі, президент Японського Товариства лісової медицини (Society of Forest Medicine) зазначив, що «лісові ванни» «можуть мати профілактичний вплив на виникнення і розвиток раку».

Раннє було проведено дослідження, яке показало, що спокійні пейзажі благотворно діють на мозок, покращуючи його кровопостачання; це дозволяє утворювати більше зв'язків між різними ділянками мозку.

Японські вчені також дійшли висновку, що відчуття від сонячного світла, запаху дерев і шуму води виробляють заспокійливий ефект.

Природотерапія

Контакт з природою використовується як терапія в різних країнах. Ева Карьялайнен з НДІ лісу Фінляндії, яка займається питаннями соціально сталого лісокористування, підтримує висновки досліджень і відзначає, що перебування в лісі зміцнює фізичне і психічне здоров'я за рахунок зниження нервового напруження.

У Великобританії і Європі депресія лікується сільськогосподарськими роботами і садівництвом. Догляд за рослинами або тваринами на свіжому повітрі робить позитивний вплив на хворих з клінічною депресією.

У Великобританії існує більше трьох десятків таких ферм по догляду (care farms), в Норвегії - близько 400, у Нідерландах - близько 600. Ці ферми є складними складовими широкого наукового напряму в екотерапія, але навіть прості прогулянки на свіжому повітрі можуть бути корисні.

Дослідження у Великобританії показали, що з тих людей, які здійснювали прогулянки на природі, більше 70 відсотків відчули приплив бадьорості.

Дослідження, проведені в Сполучених Штатах, також показали, що зелені насадження роблять позитивний вплив на гіперактивність і СДУГ (синдром дефіциту уваги з гіперактивністю).

За матеріалами: epochtimes.ru
Ukrainianwall.com
31 січня 13:36 2016

http://ukrainianwall.com/health/lesnye-vanny-polza-progulok-na-svezhem-vozduxe/

В той час, як Мінекології "пиляє" Кіотські гроші, хтось у владі продовжує старанно пиляти український ліс, - блогер

неділя, 31 січень 2016, 16:18

Якісну деревину відразу відправляють на експорт, адже комусь у владі потрібні "швидкі та легкі гроші".

Український ліс. Фото: gazeta.zn.ua.Український ліс. Фото: gazeta.zn.ua.

"Еду в Одессу. По трассе сплошным потоком в сторону моря везут лес-кругляк. Насчитали уже больше 50 машин, а ехать ещё 300 км", - написав Олексій Давиденко на своїй сторінці у "Фейсбуці", передають Патріоти України.

Вместо стимуляции своей деревообрабатывающей промышленности и создания добавочной стоимости сырьевого продукта, государство стимулирует одноходовый распил леса на экспорт. Пока Минэкологии пилит Киотские деньги, кто-то во власти продолжает усердно пилить украинский лес. Такое впечатление, что отсрочку до 2017 года введения моратория на экспорт сосны сделали специально для тех, кто должен успеть за 2016 год вырубить весь украинский лес.
http://patrioty.org.ua/blogs/v-toi-chas-iak-minekolohii-pyliaie-kiotski-hroshi-khtos-u-vladi-prodovzhuie-staranno-pyliaty-ukrainskyi-lis--bloher-107277.html
***
http://uainfo.org/blognews/1454241633-poka-minekologii-pilit-kiotskie-dengi-kto-to-vo-vlasti.html

Кругляк – на вивіз, катастрофа – на залишок



Світлина з рідних Чернівців. Сотні вагонів з необробленою деревиною стоять у черзі, щоб потрапити до Румунії. Усі знайомі і друзі, з якими час від часу спілкуюсь, просто в шоці. В області, де величезний рівень і прихованого, і офіційного безробіття, де ліс -- найцінніший природний ресурс, де десятки підприємств стоять без роботи вже десятиліттями, а економіка зводиться до кришування контрабанди, за останніх півтора роки після Майдану почалася масова вирубка лісів і їх вивезення в сусідню Румунію.

Потік деревини без будь-якої обробки безконтрольно (розказують, що їх кваліфікують як дрова; добре, що хоч не як сміття) залишає країну, декілька ділків від лісу, прокуратури, міліції та інших пов'язаних органів отримують свій куш, а край все далі скочується у безвихідь. При тому -- це регіон, звідки не лише прем’єр, але й впливова частина нинішнього уряду та парламенту.

Старожили кажуть, що такої дикої вирубки не було ніколи. Навіть на початку темних 1990-х все таки був якийсь контроль. Та й деревообробні підприємства ще працювали.

Зараз влада, що прийшла на посади на крові Майдану, таке враження, що хоче за 2-3 роки вирубати лісу і набрати за нього кешу стільки, щоб вистачило і внукам. А що масове вивезення деревини залишає місцеву економіку мертвою, а край знову зіткнеться з повенями і черговою екологічною катастрофою -- їх це не хвилює...

Василь Філіпчук

http://www.hvilya.com/news/krugljak_na_viviz_katastrofa_na_zalishok/2016-01-31-8203


ДО ЧОГО ПРИЗВЕДЕ БУКОВИНУ БЕЗКОНТРОЛЬНА ВИРУБКА ЛІСІВ?

31 Січень 2016, 17:28

Сотні вагонів з необробленою деревиною стоять у черзі, щоб потрапити до Румунії. Усі знайомі і друзі, з якими час від часу спілкуюсь, просто в шоці. В області, де величезний рівень і прихованого, і офіційного безробіття, де ліс — найцінніший природний ресурс, де десятки підприємств стоять без роботи вже десятиліттями, а економіка зводиться до кришування контрабанди. (с) Василь Філіпчук

Потік деревини без будь-якої обробки безконтрольно (розказують, що їх кваліфікують як дрова; добре, що хоч не як сміття) залишає країну, декілька ділків від лісу, прокуратури, міліції та інших пов’язаних органів отримують свій куш, а край все далі скочується у безвихідь. При тому – це регіон, звідки не лише прем’єр, але й впливова частина нинішнього уряду та парламенту.

Старожили кажуть, що такої дикої вирубки не було ніколи. Навіть на початку 1990-х все таки був якийсь контроль. Та й деревообробні підприємства ще працювали.

Таке масове вивезення деревини залишає місцеву економіку мертвою, а край знову зіткнеться з повенями і черговою екологічною катастрофою!

Лисиці прогулюються Садгорою

Новини Чернівців
15:02 (31.01.2016)
Фото з архіву «Погляду»
Мисливець каже, полювати на лисиць можна цілий рік

Хижаків розвелося досить багато, у пошуках їжі вони йдуть до людей

Основні переносники сказу дедалі частіше з`являються у населених пунктах області. Хоч для сельчан це і не є дивиною, та все одно моторошно. Адже навіть вдень можна побачити лиса, котрий спокійно гуляє селом. Не кажучи вже про райцентри та навіть Садгору, де теж цього року «засвітилися» лисиці. Люди кажуть, через відлигу хижаки часто підходять близько до населених пунктів.

Мешканка села Берестя, що на Новоселиччині, Любов Томулець розповідає, що хоч село і велике, але аж кишить лисицями.

- Звісно, люди бояться, але що з тим будемо робити. Полювати на них навіть нема кому. В нас багато покинутих домівок, адже близько половини села виїхали на заробітки в Італію, - каже жінка. – Обійстя заросли бур`янами, і лисиці поробили там схованки. Ось недавно сусід почув гамір у курнику, зайшов туди, і побачив, як лисиця вже доїдає півня. Він почав відганяти тварину, а та навіть не реагувала на чоловіка.

Пані Любов каже, у сусідів часто зникають кури, гуси. Один чоловік навіть камери встановив, адже думав, що хтось із односельців ласує чужим. Та з’ясувалося, що то лисиця пробирається через паркан і краде птахів.

У межах міст та сіл відстрілювати лисиць заборонено

- Тим паче, наші хати край села, за ними – ліс, - зазначає жінка. – Ось і ходять лисиці.

Перший заступник начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Череватий пояснює, найперше, що потрібно, звернутися до голови сільської ради. Він своєю чергою повинен звернутися до районного УТМР, яким видали дозволи на відстріл лисиць. Отоді спеціально сформовані бригади будуть виїжджати і відстрілювати хижаків.

- У межах населеного пункту відстріл заборонено, - продовжує Р. Череватий. - У нас і по Садгірському району Чернівців подібна ситуація. Люди звертаються, бо бачать лисиць просто на вулиці. Але ми дозволів на відстріл не даємо. Людина може звернутися до санстанції. Але що вони будуть робити з лисицями – не знаю, адже усипляти їх теж не можна, бо діє Закон «Про жорстоке поводження з тваринами».

Краще полювати на хижаків із собаками


Ймовірно, така активність лисиць пов`язана з тим, що і у місті, і у селах багато смітників. До того ж поля оброблено хімікатами, якими труяться гризуни, зайці – а це основна база харчування для лисиць. Тому тварини, аби знайти харч, вимушені йти до людей. А найстрашніше те, що ці хижаки можуть бути заражені сказом.

- Голову кожної лисиці ми здаємо на перевірку до СЕС на сказ, - каже мисливець із 25-річним стажем Дмитро Столяр. - Якщо виявлять, що лисиця скажена – їх у тому районі знищуватимуть. Найчастіше їжджу до Глибоцького, Сторожинецького та Новоселицького району. Лисиць там дуже багато. Бувало, що з однієї нори по п`ять лисиць вибігало. Але зараз цим займатися можна хіба заради задоволення. Бо шкуру вигідно здати ніде. Раніше її можна було обміняти на патрони, ліценцію чи продати. Тепер доводиться їх збирати, а потім можна пошити шубу або шапку.

Лиса дозволено відстрілювати до кінця лютого, а загалом мисливський сезон закінчується наприкінці січня. Єгерські служби їх взагалі відстрілюють цілий рік.

- Полюють на лиса із норними собаками – таксами, фокстер`єрами, ягдтер`єрами. Я ходжу з ягдтер`єром ще з 1987 року. Це дуже агресивна собака. Вона є універсальною, - розповідає пан Дмитро.

Чоловік зазначає, що відлига – ідеальна погода для полювання. Адже лисиці ховаються у нори, і собаки їх просто виганяють звідти. Але якщо подибали лисицю у селі – її краще не зачіпати.

Яна МАРІЯНЧУК

Лісові інспектори Брянської області оштрафували порушників на два мільйони рублів

Сьогодні в 12:22
486 порушень лісового законодавства виявили в Брянській області в 2015 році. Зокрема, це 95 випадків незаконної рубки, 160 порушень пожежної безпеки, 100 порушень санітарної безпеки, 90 порушень правил використання лісів, а також 50 інших лісопорушень.

Брянским лесопользователям-нарушителям грозит расторжение договоров аренды

Як повідомляється на сайті обласного управління лісами, до адміністративної відповідальності притягнули 400 фізичних, посадових та юридичних осіб. Загальна сума штрафів перевищила два мільйони рублів. 86% штрафів порушники вже погасили, робота по стягненню решти суми триває.

Відомості про прийдешні перевірках вже розміщені на офіційному сайті брянського управління лісами.

Через 50 років Земля повністю покриється пластиковими відходами


Як показали останні дослідження, людство недооцінює загрозу, яка виходить від звичайних відходів нашої життєдіяльності, а сміття незабаром буквально заполонить нашу планету. Про це говорять багато експертів. Так, зовсім недавно вчені Лейчестерського університету (University of Leicester) зробили заяву, що вже до 50-60-м років нинішнього століття Земля повністю покриється пластиковими відходами.

На сторінках наукового видання Anthropocene Була опублікована стаття, в якій вчені докладно розповіли, який вплив на геологію планети виявляє людина. Фахівці зійшлися на думці, що пластик, у величезних масштабах вироблений людиною, поступово змінює вигляд Землі, десятиліттями розкладаючись на звалищах. Таким чином у мешканців блакитної планети є всі шанси назвати наступне століття «Пластиковим».

Ян Заласевіч, професор палеобіології університету Лейчестера, висловив свою стурбованість з приводу «пластикової епідемії» людства, адже цей матеріал за історичними мірками з'явився порівняно недавно, але вже зустрічається всюди. Щодня виробляються мільярди товарів і продуктів, упаковуваних в плівку, не кажучи вже про те, що цей матеріал активно використовується в створенні техніки, а часом і одягу.

На планеті не залишилося місця, де було б неможливо знайти пластмас. Цей матеріал настільки заполонив Землю, що навіть океанські глибини зберігають у собі пластикове сміття. Вчені стверджують, що при перетворенні на пакувальну плівку, щорічно вироблений у великих обсягах пластик досягне розмірів, достатніх для створення "кокона" для всієї земної кулі.

Фахівці вже давно прийшли до висновку, що цей матеріал губить природу не тільки в готовому вигляді (забруднення водойм і лісів, що приводить до смерті їхніх мешканців), але і в результаті розкладання. Протягом багатьох років пластик робить негативний вплив на геологію цілої планети, стаючи частиною грунту і отруюючи флору, а згодом і фауну, не оминаючи стороною людини.

Вчені дуже стривожені, так як люди перетворюють середовище свого проживання в пластиковий міхур, тим самим ставлячи під загрозу майбутнє всього живого на Землі. Адже боротися з пластиковими відходами на побутовому рівні не так вже й складно. Досить не викидати пластикову тару, де попало, і обов'язково прибирати за собою сміття після пікніка на природі.

Краса зимового лісу

... на світанку...





Зима в лесу

Прекрасный Урал
http://vk.com/wall-111127985_1151





Поліський ліс


Фото: Максим Негода
http://vk.com/wall-80292923_10174

Проект закону про продаж землі - вже у Кабміні

31.01.2016 14:14 

Українська земля сільськогосподарського призначення після можливого зняття мораторію на її купівлю та продаж може порівнятися в ціні з польською землею 

Про це повідомив журналістам голова Державного агентства з питань геодезії, картографії та кадастру України (Держгеокадастр) Максим Мартинюк, цитує УНІАН. 

«У всіх країнах, де ринку не було, а потім він з’являвся, перші роки відбувалося істотне зниження ціни. Коли проходила перша хвиля купівлі-продажу, ціна починала рости і стабілізувалася. Я думаю, що нам при визначенні вартості (землі в Україні – ред.) потрібно орієнтуватися на вартість землі в Польщі», – сказав Мартинюк. 

За даними Агентства з реструктуризації і модернізації сільського господарства Польщі, у другому кварталі 2015 року середня вартість землі сільськогосподарського призначення в цій країні перевищувала 8 тис. дол. за гектар. 

Мартинюк повідомив, що Держгеокадастр відповідно до зобов’язань, прописаних у законі про продовження мораторію на купівлю-продаж сільгоспземель до 2017 року, вже подав на розгляд Кабінету міністрів законопроект «Про обіг земель». За словами Мартинюка, документ припускає поетапне скасування мораторію. На першому етапі будуть продаватися тільки землі державної власності, яких в Україні близько 10 млн га

Основними покупцями таких земель, на думку чиновника, стануть дрібні фермери і агрохолдинги. «Основними будуть дві категорії покупців. Перша – це дрібні фермери, для яких 10 га або 30 га – це нормальна площа для ведення господарства, наприклад, в галузі овочівництва. Друга категорія – це агрохолдинги, які мають в оренді паї, і земельні ділянки державної форми власності, які прилягають до цих паїв, і тому з точки зору логістики їм це зручно», – зазначив Мартинюк. 

На другому етапі, за його словами, на ринок зможуть вийти власники земельних паїв. Глава Держгеокадастру підкреслив, що Україна готова до відкриття ринку землі. Нагадаємо, в листопада 2015 року Верховна Рада продовжила мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2017 року. 

Прийнятий парламентом документ передбачає зобов’язання для Кабінету міністрів підготувати до березня 2016 року законопроект про обіг землі. Раніше Держгеокадастр заявляв, що скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення можливе не раніше 2018 року в зв’язку з недосконалістю законодавчої бази. Експерти розділилися в думці з приводу скасування мораторію. 

Одні вважають, що його продовження створює тіньовий ринок землі, інші вказують на те, що скасування мораторію призведе до обезземелення селян і скупки землі закордонними компаніями.

На опушку шагом марш!

В УрФО и кадетов научат премудростям лесников



Вячеслав Дробышев: Людям нужно правильно разъяснить, где купить деревце или к кому пойти, чтобы выписать разрешающий вырубку документ. Фото: Татьяна Андреева/РГ

В Уральском федеральном округе 112 миллионов гектаров лесного фонда, из них 67 миллионов покрыты лесом. Это уникальный ресурс, который, в отличие от других природных богатств, обладает потрясающим свойством - он способен восстанавливаться. О том, какой ущерб наносится уральским лесам и как муниципальные власти и лесные службы могут защитить зеленые легкие региона, "РГ" рассказал руководитель Департамента лесного хозяйства по УрФО Вячеслав Дробышев.
Закончились новогодние каникулы. Сколько елочек и сосенок вырубают на Урале каждый год в преддверии праздников?

Вячеслав Дробышев: По статистике 2014 года, на совершенно законных основаниях в УрФО срубили 52 626 деревьев. При этом лесники и полиция зафиксировали 66 случаев нелегальной рубки. По предварительным данным, в минувшем году таких фактов было меньше. Определенную роль сыграло ужесточение административной ответственности за незаконную рубку лесных насаждений. К тому же более результативной стала работа патрульных.



Такой ли серьезный урон наносят лесному хозяйству "новогодние дровосеки"?

Вячеслав Дробышев: Давайте рассуждать так: сосенку, растущую под пологом других пород, никто дома ставить не будет - уж больно она неказистая, поскольку ей приходится бороться за выживание. Для праздника больше подходят красивые, пушистые, выросшие на открытых местах, на опушках и просеках хвойные деревца. Их в ряде случаев нужно вырубать, поэтому ни о каком ущербе для лесного фонда здесь речи не идет. Но этот процесс должен идти организованно, под контролем работников лесничеств. Кроме того, есть питомники, которые специально выращивают деревца к Новому году и готовы продать елочку любого размера, если захотите, даже в горшке - вы ее на дачном участке потом высадите. Другое дело, насколько эти услуги доступны, удобны для граждан, которые понимают, что лучше приобрести лесную красавицу законным способом, чем оказаться застигнутым на месте рубки и заплатить штраф за противоправные действия. Легально приобретенная или срубленная елка в среднем стоит от 300 рублей. За незаконную придется возместить ущерб как минимум на шесть тысяч рублей. Вывод очевиден.

Тем не менее лесничие периодически задерживают нарушителей.

Вячеслав Дробышев: Незаконная вырубка новогодних елей - проблема больше управленческая. Людям нужно правильно разъяснить, где купить деревце или к кому пойти, чтобы выписать разрешающий вырубку документ. А для нас это показатель: если есть нарушители, значит, есть вопросы к организации легального доступа к лесным угодьям. Согласитесь, когда человек будет знать, как получить символ Нового года на законных основаниях, и запрещать ничего не придется.

Сегодня на многих городских и районных площадях, в скверах возле новогодних городков стоят искусственные ели. Это как-то связано с позицией Рослесхоза?


В России сокращен нелегальный оборот древесины

Вячеслав Дробышев: Органы местного самоуправления решают этот вопрос самостоятельно, исходя из возможностей бюджета. Если они позволяют - выделяют деньги на поиск подходящего хвойного дерева в лесу, оформление документов, транспортировку, установку. Нет - ставят искусственную елку. Кстати, иногда власти находят весьма оригинальные решения - зеленую красавицу находят чуть ли не на соседней улице. Так, в Далматово (Курганская область), уладив все формальности, хвойное дерево спилили на улице Советской и поставили на Успенской площади. В Кыштыме (Челябинская область) восьмиметровую ель для площади перед Дворцом культуры "Победа" купили за 20 тысяч рублей у жителя одного из частных домов. Конечно, в регионах, где мало лесов, логично переходить на искусственные ели. Кроме всего прочего, это воспитание бережного отношения к природе.

В советское время почти в каждом селе было школьное лесничество или питомник, где ребята набирались знаний о том, как вести лесное хозяйство. Сегодня эта система изжила себя?

Вячеслав Дробышев: Вовсе нет, довузовскому образованию уделяется много внимания. За последние три года количество школьных лесничеств в наших регионах увеличилось на 30 процентов. Сегодня в УрФО работают 176 школьных лесничеств и экологических организаций, в них задействовано 3392 подростка. С детьми очень интересно работать. Например, в ХМАО школьники проводят исследования по экологии, лесопатологии, выращиванию кедровых садов и аллей, использованию даров леса. А в поселке Нялинском во вновь образованной кадетской школе-интернате должны появиться профильные классы лесной охраны.

Кадеты-лесники?

Вячеслав Дробышев: Можно сказать и так. Но это со временем. С января начинается первый набор детей. Позже ребята пройдут обучение и по специальности "лесная охрана". Это еще одно из востребованных направлений профориентационной подготовки школьников.

Как вы думаете, количество школьных лесничеств будет увеличиваться?


Анатолий Петров: Как преодолеть кадровый кризис в лесной отрасли

Вячеслав Дробышев: Сегодня встает вопрос не столько об увеличении количества занятых в них детей, сколько о качестве получаемых ими знаний. Есть, конечно, узкие места: допустим, чтобы получать гранты, у школьного лесничества должен быть определенный статус. Есть соответствующие программы, разработанные управлением образования Рослесхоза. Вопрос в реализации этих документов на уровне субъектов УрФО.

Как вы оцениваете итоги прошедшего пожароопасного сезона?

Вячеслав Дробышев: В 2015-м сезон был для нас относительно спокойным, хотя 11 946 гектаров леса все же пострадали от огня. В северных территориях - ХМАО и ЯНАО - более 70 процентов возгораний произошло от гроз, в Тюменской области в 80 процентах случаев огонь возник по вине граждан. Случается, пожары пересекают государственную границу. В минувшем году таких было 12 - от них в большей степени пострадала Курганская область.

Почему не удается быстро потушить пожар?

Вячеслав Дробышев: Вы правильно сказали: огонь не признает границ. Основная причина возгораний - в несогласованности предупредительных действий и недостаточной профилактике. У нас есть такой документ, как сводный план тушения. Он состоит из планов тушения лесничеств, лесов на землях промышленного назначения, сельхозземлях и землях иных категорий. Глава муниципалитета, перед тем как поставить подпись под планом пожаротушения своей территории, обязан досконально разобраться, за кем конкретно закреплены те или иные земли, кто их тушит, как организована защита населенных пунктов, что надо предпринять, чтобы огонь не перебросился с одного места на другое. На деле получается, что чиновник что-то за себя отписал, а в целом взаимодействие организовано слабо. Например, в Челябинской области в минувшем году 60 процентов лесных пожаров были "гостевые". Подобные "подарки" приходят с неконтролируемых территорий.



Что нас ждет в 2016 году?

Вячеслав Дробышев: Прогноз неблагоприятный: ожидается превышение средних температур, снижение уровня грунтовых вод. Время еще есть, надо учить людей работать на упреждение, чтобы исключить возникновение чрезвычайных ситуаций, в том числе связанных с лесными пожарами.


Ключевой вопрос

Как научить чиновников составлять план пожаротушения?

Вячеслав Дробышев: Есть отраслевые справочники. Имея исходные данные, можно произвести оперативные расчеты: сколько человек понадобится для тушения в конкретный промежуток времени, как будет распространяться огонь, какие ресурсы надо привлечь. Однако эти справочники никто, кроме лесничих, в руки не берет. Вот и получается: как и что забрать от леса - все знают и умеют, а как защитить его - пусть лесничий разбирается.

Необходимо понимать: руководители органов местного самоуправления, главы поселений несут персональную ответственность за пожарную безопасность и эффективность управленческих решений. Сводный план утверждает глава региона, поэтому действия всех руководителей должны быть сформулированы предельно четко, как и их ответственность. Там, где губернатор вникает в проблематику, и учат, и тренировки проводят не для галочки, и за результат спрашивают строго.

Іван Валентік запропонував регіонам "практику випередження"

На спільній нараді повноважного представника Президента РФ в СФО Миколи Рогожкіна та Міністра природних ресурсів і екології РФ Сергія Донського в Читі керівник Рослесхоза Іван Валентік дав оцінку ефективності виконання переданих повноважень у сфері лісових відносин, включаючи підсумки пожежонебезпечного сезону 2015 року, суб'єктами РФ Сибірського федерального округу і поставив завдання на 2016 рік.

Завдяки природним умовам, площі і багатства лісів Сибір має виняткове значення для розвитку лісового комплексу всієї країни. Значна частина регіону є прикордонною, тому не менш важливим є і міжнародний аспект.

Площа лісового фонду СФО складає третю частину від загальної площі лісів Росії, 358500000 га, запаси деревини - 40% від експлуатаційної деревини країни, 32400000000 куб. м. В оренду для її заготівлі та інших видів користування передано 20% площі земель лісового фонду, або майже 70 млн га. Площа розрахункової лісосіки становить 267 млн ​​куб. м. У цілому ж по федеральному округу фактично заготовлюється трохи більше 62 млн куб. м.

Однак ефективна реалізація великого економічного потенціалу неможлива без вирішення нагальних проблем у суб'єктах СФО по виконанню переданих повноважень у сфері лісових відносин.

Позиції суб'єктів СФО в рейтингу з оцінки ефективності виконання переданих лісових повноважень за 2014 рік говорять самі за себе. Кращий суб'єкт СФО - Алтайський край - займає лише 22 місце і входить до групи із середніми показниками. Бурятія і Тива займають останні рядки цього рейтингу.

Події минулого року наочно показали, що в регіоні є дві основні "реперні точки" - охорона лісів від пожеж і нелегальні рубки.

За підсумками пожежонебезпечного сезону 2015 лісу СФО найбільше постраждали від лісових пожеж, про що говорять показники, які значно гірше аналогічних середніх даних по Росії, - перевищення по середній площі пожеж у півтора рази.

Якщо в цілому по країні показники по площах і кількістю лісових пожеж в 2015 році значно краще аналогічних показників 2014 року, то в Сибіру зафіксовано їх погіршення в 1,4 рази.

Всього в 2015 році на території Російської Федерації зафіксовано більше 11,8 тис. Лісових пожеж на площі 2600000 га, з них на території СФО - 6882 лісових пожежі на площі 2500000 га.

Основною причиною складної лісопожежній ситуації в СФО виступали сельхозпали та необережне поводження з вогнем населення. Тільки 16% пожеж виникло від грозових розрядів.

Основний обсяг площ, пройдених вогнем в минулому сезоні, припав на 5 регіонів - Забайкаллі, Бурятії, Іркутську область, Тиву і Красноярський край.

Для стабілізації лісопожежній обстановки в цих регіонах залучалися сили федерального резерву Рослесхоза і запускався механізм міжрегіонального маневрування. Всього Оперативним штабом Рослесхоза було здійснено 78 перекидань загальною чисельністю 2880 чоловік.

Практика залучення федерального резерву показала високу ефективність, оскільки часто гасіння пожеж було можливо тільки за допомогою досвідчених професійних фахівців ПДПС. Вперше з моменту прийняття Лісового кодексу 2006 року в рамках міжрегіонального маневрування одночасно було залучено 1500 працівників ПДПС, силами яких були погашені лісові пожежі на площі 1 млн га, що перевищує одну третину площі всіх лісових пожеж; відвернені переходи вогню на 72 населених пункти і об'єкта економіки; предотвращен шкоди лісовому фонду на суму понад 10 млрд рублів.

Правильній оцінці ситуації та управління лісовими пожежами послужила робота з викорінення практики заниження суб'єктами даних про лісові пожежі. Зараз ці дані практично відповідають даним космічного моніторингу ІСДМ Рослесхоз.

У 2016 році в СФО очікуються високі ризики складного пожежонебезпечного сезону. У першу чергу це відноситься до Омської, Новосибірської, Кемеровської, Томської, Іркутської областей, республікам Хакасія, Тува, Бурятія, Красноярському і Забайкальському краях.

За ініціативою Рослесхоза почалося впровадження нової моделі організації роботи з гасіння лісових пожеж, заснованої на принципі зонування території лісового фонду за способами застосування сил і засобів пожежогасіння, де зони контролю повинні бути оперативно встановлені самими регіонами.

Рослесхозом також підготовлено обгрунтування збільшення чисельності ПДПС ФБУ "Авіалесоохрана" в 2016 році до 1000 чоловік і пропозиції щодо дислокації команд в регіонах, що дозволить забезпечити ліквідацію НС в лісах особливо охоронюваних природних територій федерального значення.

Подальше збільшення федерального резерву до 1500 чоловік зможе забезпечити ліквідацію НС не тільки на землях ООПТ, але й безпосередньо на території лісового фонду, а також вирішити завдання попереднього маневрування в цілях запобігання загрози виникнення НС в лісах.

У 2016 році Рослесхоз змінив порядок взаємодії з суб'єктами РФ в області охорони лісів від пожеж за допомогою впровадження "практики випередження", яка дозволить направляти представника Рослесхоза для координації робіт з гасіння лісових пожеж у разі погіршення ситуації з такими, але ще до настання НС. Реалізація такого порядку можлива на основі укладеної угоди між регіональною владою, зацікавленими в недопущенні розвитку НС унаслідок лісових пожеж, і Рослесхозом.

На поточний момент, до початку пожежонебезпечного сезону 2016 року, всім суб'єктам РФ, у чиє ведення передано виконання повноважень у сфері лісових відносин, необхідно зосередити свою увагу на вирішенні першочергових завдань:


  • Оперативна установка "зон контролю" за лісовими пожежами;
  • Реалізація навчань з відпрацювання спільних дій і міжвідомчої взаємодії в умовах лісових пожеж;
  • Підготовка паспортів готовності суб'єктів РФ до пожежонебезпечного сезону;
  • Укладення угоди з Рослесхозом про взаємодію в галузі охорони лісів від пожеж;
  • Створення оперативних штабів з охорони лісів від пожеж, включаючи регламент їх роботи;
  • Прийняття ефективних заходів, спрямованих на виявлення та притягнення до відповідальності осіб, винних у виникненні лісових пожеж.


http://news.wood.ru/?id=67398