ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

20 серпня 2016

В РФ подписано постановление о мерах по обеспечению пожарной безопасности в лесах

20 августа. FINMARKET.RU - Премьер-министр России Дмитрий Медведев подписал постановление о мерах по обеспечению пожарной безопасности в лесах, сообщает пресс-служба правительства РФ. В целях предотвращения перехода природных пожаров на лесные массивы установлено, что собственники земельных участков обязаны очищать от горючих материалов полосу шириной не менее 10 м от границы леса либо создавать минерализованную полосу шириной не менее 0,5 м или другой противопожарный барьер. Эти решения приняты в целях повышения пожарной безопасности населённых пунктов, объектов инфраструктуры и лесного фонда.

Д.Медведев подписал постановление о мерах по обеспечению пожарной безопасности в лесах

Премьер-министр России Дмитрий Медведев подписал постановление о мерах по обеспечению пожарной безопасности в лесах, сообщает пресс-служба правительства РФ. В целях предотвращения перехода природных пожаров на лесные массивы установлено, что собственники земельных участков обязаны очищать от горючих материалов полосу шириной не менее 10 м от границы леса либо создавать минерализованную полосу шириной не менее 0,5 м или другой противопожарный барьер. Эти решения приняты в целях повышения пожарной безопасности населённых пунктов, объектов инфраструктуры и лесного фонда.

Д.Медведев подписал постановление о мерах по обеспечению пожарной безопасности в лесах

Премьер-министр России Дмитрий Медведев подписал постановление о мерах по обеспечению пожарной безопасности в лесах, сообщает пресс-служба правительства РФ. В целях предотвращения перехода природных пожаров на лесные массивы установлено, что собственники земельных участков обязаны очищать от горючих материалов полосу шириной не менее 10 м от границы леса либо создавать минерализованную полосу шириной не менее 0,5 м или другой противопожарный барьер. Эти решения приняты в целях повышения пожарной безопасности населённых пунктов, объектов инфраструктуры и лесного фонда.

20 августа 2016 года 10:11

В Рівненській області поліція вилучила 80 кубічних метрів деревини


Дільничні офіцери поліції спільно з працівниками лісового та мисливського господарства за три дні відпрацювання території Березнівського району перевірили 29 суб’єктів господарювання, які здійснюють переробку деревини. За результатами рейдів виявлені факти зберігання лісу без відповідного маркування. Повідомляє відділ комунікації поліції Рівненської області

У загальному із 15 пилорам вилучено 80 кубічних метрів деревини породи дуба та сосни, яка доставлена на територію Березнівського лісового господарства. Суб’єктам господарювання, де виявлені порушення, видали повістку для представлення ними відповідних дозвільних документів на право зайняття господарською діяльністю. Також власникам пилорам необхідно надати й підтверджуючі документи на власну наявну деревину.

Нагадаємо, що у протидії розкраданню лісу на території краю поліцейські та працівники лісового господарства проводять спільні відпрацювання, які розпочалися із Березнівщини.

Опубліковано Олександра Громова Суб, 20/08/2016 - 09:48

Масштабні пожежі нищать гектари рукотворного лісу на Херсонщині - ТСН. ВІДЕО

ТСН. 19:30 19.08.2016, 20:29

У період тривалої спеки і за відсутності дощів у херсонських степах майже щодня спалахують пожежі.  З сухої трави  вогонь перекидається  на лісосмуги та ліси. І вже знищена майже третина насаджень  уздовж доріг, які мали  б затримувати суховії.







Деревья никто не контролирует, потому что отрасль лесничества не финансируется государством.

На Херсонщине в период длительной жары и отсутствия дождей почти каждый день вспыхивают пожары. С сухой травы огонь перекидывается на лесополосы и леса, и из-за этого уже уничтожена почти треть насаждений вдоль дорог, которые призваны задерживать суховеи, говорится в сюжете ТСН.19:30.

Спасатели говорят, что самый высокий уровень пожарной безопасности на Херсонщине начинается в феврале, когда начинают гореть камыши, и продолжается вплоть до октября. За этот период произошло более тысячи пожаров, сгорело более 300 гектаров насаждений. Самые сложные месяца – июль и август. "80% - это пожары в природных экосистемах. Это сухая трава и мусор на открытой территории. В первую очередь, это человеческий фактор. Это выжигание мусора, это костер без присмотра", - говорит заместитель начальника Главного управления по реагированию на чрезвычайные ситуации УДСНС Украины в Херсонской области Юрий Гатилов.

Крестьяне поджигают стерню, с которой огонь перекидывается на деревья. Лесополосы после пожаров вырубают на дрова. За сохранение этих насаждений, которые должны защищать поля от выдувания грунта, а трассы от зимних сугробов, никто не отвечает. Работники лесхозов сейчас не работают, потому что отрасль с начала года не финансируется государством. "Процентов 40-45 уже уволились с начала года. Сейчас все находятся в отпусках за свой счет. Они все на своих счетах", - рассказала лесничий Мария Гомечко.

Поэтому, единственное, что остается стражам леса, которые работают на одном лишь энтузиазме – это в очередной раз просить людей быть людьми. И не разжигать костры в лесу, не выжигать сорняки и мусор, не жечь стерню на полях, не выбрасывать окурки из окон автомобилей. Дождей в области в ближайшее время в прогнозах погоды нет.
Как сообщалось, от полевых пожаров страдает также и Житомирщина. Там огонь едва не перекинулся на дома села Гришковцы неподалеку Бердичева.

Корреспондент ТСН Елена Ванина

Уряд зобов'язав власників і користувачів земель відокремлювати землі від лісу мінералізованими смугами або протипожежними розривами

Постановою від 18 серпня 2016 року № 807 Уряд зобов'язав власників і користувачів земель, прилеглих до лісу, відокремлювати ці землі від лісу мінералізованими смугами шириною не менше півметра або протипожежними розривами шириною не менше десяти метрів. Ось як виглядає новий пункт 72.3, внесений до Правил протипожежного режиму в РФ (аналогічний новий пункт - 9.1 - внесений до Правил пожежної безпеки в лісах):

"У період з дня сходження снігового покриву до встановлення стійкої дощової осінньої погоди або утворення снігового покриву органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, інші юридичні особи незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, селянські (фермерські) господарства, громадські об'єднання, індивідуальні підприємці, посадові особи, громадяни Російської Федерації, іноземні громадяни, особи без громадянства, які володіють, користуються і (або) розпоряджаються територією, прилеглою до лісу, забезпечують її очищення від сухої трав'янистої рослинності, післяжнивних залишків, хмизу, порубкових залишків, сміття та інших горючих матеріалів на смузі шириною не менше 10 метрів від лісу або відокремлюють ліс протипожежної мінералізованої смугою шириною не менше 0,5 метра або іншим протипожежним бар'єром".

Оскільки проект постанови готувало МНС Росії, ясність формулювань залишає бажати кращого.

Найголовніше питання - що в даному случе позначає слово "ліс": мається на увазі ліс в розумінні чинного законодавства, або в природно-науковому розумінні цього слова, і яким чином повинні визначатися межі лісу, який необхідно відокремити протипожежним розривом або опахувати. Наприклад, чи треба опахувати або відокремлювати протипожежними розривами, де природним чином виросли молоді ліси на землях сільгосппризначення від тих земель, які лісом ще не заросли (і чи треба розриви і мінсмуги щороку пересувати в ту чи іншу сторону в міру заростання нових занедбаних земель або розчищення раніше зарослих)? Чи треба опахувати куртини лісу серед оленячих пасовищ в лісотундрі, і кілки лісу в практично дикого степу? Чи треба на землях лісового фонду опахувати або відокремлювати протипожежними розривами ділянки нелісових земель від ділянок лісових земель (або непокритих лісом від вкритих лісом)?

Друге важливе питання - а на які гроші це все повинно робитися, особливо якщо мова йде про невикористовувані землі? Створення протипожежних розривів і мінсмуг, а тим більше підтримання їх в робочому стані - справа аж ніяк не дешева. Багатий і благополучний землекористувач, швидше за все, зможе з ним впоратися - а ось жебрак, що ледве зводить кінці з кінцями (а таких в нашій країні більшість) - навряд чи. А вже місцевому самоврядуванню, на яке ляже виконання нових вимог на більшій частині території нашої країни, виконувати ці роботи буде точно не намає за що.

Третє важливе питання - а що робити в тих випадках, коли десятиметровий протипожежний розрив або півметрова мінералізована смуга від переважаючих типів пожеж на природних територіях точно не рятують (наприклад, від швидко поширюються за вітром весняних лісостепових пожеж в південних регіонах Сибіру і Далекого Сходу)? Витрачати чи ні  всі мізерні гроші землекористувачів та місцевого самоврядування на формальне виконання цього нового вимоги, або все-таки намагатися зберегти якусь їх частину на інші заходи пожежної безпеки?

Є й інші питання, на які урядова постанова відповідей поки не дає. Відсутність ясності може привести до того, що нові вимоги або не працюватимуть зовсім, або будуть використовуватися лише як засіб для "доїння" платоспроможного бізнесу і органів місцевого самоврядування.


http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=19925&sid=f43df1d470c36500f6e4b719f7e1cfbc

19 серпня 2016

МЕЖДУНАРОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО

И когда хорошо идут дела, не помешает обратить внимание на тех, кто работает рядом, у кого можно перенять что-то прогрессивное и передовое. Взаимный обмен опытом сослужит добрую службу всем, поэтому и сотрудничают профильные ведомства разных стран, а особенно соседних. Вот и несколько дней назад вместе со специалистами украинской лесной отрасли Беларусь посетила глава Агентства лесных ресурсов Украины Христина Юшкевич, чтобы ознакомиться с нашим лесным хозяйством, обсудить с белорусскими коллегами злободневные проблемы использования лесных богатств, расширить деловые контакты. Лесоводы соседней страны побывали в РУП «Белгослес» и Республиканском центре повышения квалификации руководящих работников и специалистов лесного хозяйства. А первые впечатления о нашей стране и ее государственных лесных учреждениях они получили в Республиканском лесном селекционно-семеноводческом центре.

Украинскую делегацию встречал первый заместитель министра лесного хозяйства Беларуси Александр Кулик. Он кратко рассказал коллегам о структуре белорусского лесного ведомства и достижениях по основным направлениям деятельности лесоводов. Судя по задаваемым вопросам, гостей заинтересовал высокий уровень механизации, используемой при заготовке лесного сырья, а также сотрудничество со сторонними исполнителями, готовыми работать на услугах. Подробнее Александру Антоновичу пришлось остановиться на состоянии и работе деревообрабатывающих цехов в лесхозах.



Вероятно, украинские специалисты более углубленно изучат белорусский опыт передачи в гослесфонд лесных массивов, ранее принадлежащих сельхозпредприятиям. Ведь подобное законодательное решение предлагается принять и в их стране. К слову сказать, в Украине, как и у нас, леса — собственность всего народа и право распоряжаться этим национальным достоянием принадлежит государству. Частное или коммунальное владение лесными территориями допускается в весьма ограниченных размерах лишь там, где отдельные «лоскутки» леса затерялись среди сельхозугодий. Кроме того, юридические и физические лица могут приобретать участки заброшенных, деградированных земель с целью лесоразведения.

Немало вопросов у гостей было и к директору лесного селекционно-семеноводческого центра Михаилу Чичко. Особый интерес у них вызвало производство посадочного материала с закрытой корневой системой. Вопросы здесь касались работы автоматической линии и ее производительности, отбора семян и их сертификации, подготовки торфяного субстрата. Зеленеющие саженцы лучше всяких слов говорили в пользу такого способа лесовосстановления, хорошо зарекомендовавшего себя не только в других странах, но и в Беларуси.

Директор сообщил гостям немало сведений, касающихся научно-практических исследований, проводимых здесь, дальнейшего расширения как территории, так и программ по передовым технологиям выращивания элитного посадочного материала. К тому же вскоре такая работа будет проводиться и в областных селекционно-семеноводческих центрах, строительство которых уже начинается. Для этого будут задействованы льготные кредиты Всемирного банка развития. Кстати, они выделены на основании проверки работы республиканского центра, которая высоко оценена зарубежными специалистами.

Не случайно украинские коллеги проявили повышенное внимание к вопросам сохранения и приумножения лесных богатств. У них в стране государственными лесохозяйственными предприятиями ежегодно создается 40—45 тыс. гектаров новых насаждений. Из общего количества 30—35 тыс. га составляет лесовосстановление и 8—10 тыс. га — лесоразведение на землях лесного фонда и заброшенных сельскохозяйственных землях. Искусственное лесовосстановление преобладает.



На предприятии «Белгослес» большое впечатление на украинских специалистов произвело использование лесоустроителями геоинформационной системы лесного мониторинга на основе космического зондирования и аэрофотосъемки. Новинкой для них стало само существование в нашей стране центра повышения квалификации руководящих работников и специалистов лесного хозяйства, где многие работники лесной отрасли разных профессий осваивают все новое, что необходимо по их специальности. Например, только так, используя тренажеры и реальную технику, можно по-настоящему обучать операторов харвестера. И очень важно, что при этом люди из всех уголков республики проходят здесь же диагностику возможных заболеваний и курс оздоровления.

Обмен сведениями и мнениями между специалистами двух стран показал, что у них существует много общих подходов к развитию лесного хозяйства. В то же время отдельные вопросы решаются с учетом местной специфики и социально-экономических условий. Встречи помогают каждой стороне найти друг у друга рациональные варианты решения одинаковых проблем. И гости, и хозяева выразили уверенность, что в этот раз был заложен прочный фундамент дальнейших деловых встреч. В частности, в рамках ранее заключенного соглашения о сотрудничестве в сфере лесного хозяйства белорусские лесоводы получили приглашение посетить Украину в ближайшее время, где их, несомненно, заинтересуют питомники лесных и декоративных культур, благоустройство территорий. Со своей стороны во время следующего визита украинцы хотят основательно ознакомиться с белорусским опытом разработки буреломных лесосек с помощью многооперационной техники.
 
Александр ПИСКУНОВ
дата создания: 18.08.2016 13:05

Лісівники спіймали 23 мисливців-порушників

Мисливствознавці, єгерська служба та працівники лісової охорони лісгоспів склали 23 протоколи на порушників правил полювання цими вихідними на Черкащині. Про це кореспонденту УНН-Центр повідомили в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.



За словами головного спеціаліста відділу лісового та мисливського господарства Володимира Рибалки, найчастіше мисливці області порушують статтю 20 Закону України “Про мисливське господарство та полювання”. Це — полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами, тобто полювання з під’їзду на автомототранспорті, а також на плавальних засобах із працюючим двигуном.

У Чорноліському лісгоспі облаштували 20 км нових протипожежних смуг

Для запобігання виникненню пожеж працівники Чорноліського лісгоспу облаштували 20 км нових та доглянули 183 км раніше створених мінералізованих протипожежних смуг. Про це УНН-Центр повідомили у Кіровоградському ОУЛМГ.

Також перекрито 51 позаплановий заїзд у лісові насадження та встановлено 32 одиниці наочної протипожежної агітації.

Нагадаємо, найвищий рівень пожежної небезпеки оголосили на Дніпропетровщині.

УНН-Центр
Категория: Новости Александрии
Опубликовано 19.08.2016 00:12

Екологічні організації України вимагають відставки


Міністру аграрної політики та продовольства України
Кутовому Т.В
вул. Хрещатик, 24
м.Київ, 01001,

Копія:
Прем’єр-міністру України Гройсману В.Б.
Кабінет Міністрів України,
вул. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008

науковців, активістів громадських організацій


Звернення

Щодо саботажу створення національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський» 

Шановний Тарасе Вікторовичу!

Наукова спільнота та природоохоронна громадськість обурена останніми діями       . з приводу її позиції щодо створення національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський» на території Дніпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства. 
Окрім важливого природоохоронного значення створення НПП «Дніпровсько-Тетерівський»  є важливим кроком в розвитку рекреації та туризму, адже в Київській області досі не створено жодного національного природного парку. Враховуючи попередню масову протизаконну забудову прибережних зон, територія майбутнього національного парку з відкритим доступом для водоймищ має стати повноцінним місцем відпочинку для киян, мешканців та гостей Київщини.  
Створення цього природоохоронного об’єкту мало відбуватись згідно Указу Президента України № 1129/2008 від 1 грудня 2008 «Про Розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129/2008). Саме тому погодження на створення національного парку від 30 жовтня 2009 р № 02-01 / 5100 було підписано ще 7 років тому першим заступником Держкомлісгоспу Ю. Марчуком. При розробці Проекту організації цього національного парку були виконані всі умови і побажання Держлісагентства, Київського обласного управління лісового господарства і самого Дніпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства.http://pryroda.in.ua/lystopad/materialy-do-proektu-stvorennya-natsionalnoho-pryrodnoho-parku-dniprovsko-teterivskyy/
У зв’язку з вищенаведеним дуже дивує й обурює вимога            до своїх підлеглих з Київського обласного управління лісового господарства та керівництва Дніпровського-Тетерівського лісомисливського господарства відізвати погодження на створення національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський». Також виникають питання стосовно відмови             в участі в нараді при Міністерстві екології з цього питання під приводом того, що підлеглі знаходяться у відпустках.  
Так для чого або для кого                     саботує вказаний вище Указ Президента, Основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 р.,що вимагають збільшення площі ПЗФ до 15 % від території держави,  євроінтеграційні плани України відносно досягнення середньоєвропейського рівня площ природоохоронних територій? Щоб відповісти на це питання треба поставити інше: «Кому це вигідно?». І тут відповідь лежить на поверхні.  31 липня 2012 року Київська облрада за вказівкою В. Януковича і його колег, засновників мисливського господарства «Кедр» (тоді ще Міністра енергетики Ю.Бойка, голови Держагентства автодоріг В.Демишкана і губернатора Черкаської області С. Тулуба) прийняла рішення про передачу в оренду на 49 років 30, 4 тис. га державних мисливських угідь, що перебували у Дніпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства Держкомлісгоспу України, у підпорядкування «Товариства мисливців та рибалок« Кедр».
Окрім зазначених вище осіб членами «Кедру» на той час були Андрій Клюєв, Сергій Ківалов, Олександр Лавринович, Віктор Сівець, Володимир Сівкович й інші не менш відомі особистості, деякі з яких зараз знаходяться в розшуку.
Тому сьогодні дії              грають на руку членам «Кедру» та його директору Гордійчуку М.І., який зараз здійснює спроби не допустити створення національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський».  Варто зазначити, що  Указ, в якому йде мова про створення НПП «Дніпровсько-Тетерівський»  ніхто не скасовував  http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129/2008, тому як держслужбовець т.в.о голови Держлісагентства  має його виконувати. Якщо держслужбовець саботує виконання стратегічних завдань державної політики, то виникають питання щодо професійної придатності  такого чиновника.
Нагадуємо також, що створення об’єктів природно-заповідного фонду на місці  мисливських VIP- господарств, де проводились «царські полювання», було однією з вимог Майдану. Тому лобіювання VIP-мисливців в цьому випадку має вигляд відвертого цинізму.
Окрім цього,           фактично саботує проект постанови Кабінету Міністрів України про затвердження нових Санітарних правил в лісах України. Згідно Протокольного рішення наради в Кабміні України від 12 травня 2016 р підписаного віце-прем’єром В. Кістіоном, необхідно було до 27 травня 2016 р подати в Кабмін України проект нових Санітарних правил в лісах України. Наскільки нам відомо це завдання не виконане, тому є всі підстави вважати, що                      , як фактичний керівник Держлісагентства, гальмує виконання доручення Уряду.

Як фактичний керівник лісової галузі України        також несе персональну відповідальність за широкомасштабне розширення масових незаконних рубок лісу в Карпатах та інших регіонах країни, адже жодних серйозних кроків щодо припинення масового знищення українського лісу нею
 не вжито. Отже, має місце відверта бездіяльність.Також нагадуємо, що                              раніше ніколи не працювала в лісовій та мисливської галузях і не має відповідної освіти.
Варто зазначити, що природоохоронна громадськість здійснює перманентний контроль за діями чиновників з різних міністерств та відомств, в тому числі й з Міністерства екології та природних ресурсів України, керівництво якого також піддавалось неодноразовій критиці з нашого боку. Проте, у випадку створення НПП «Дніпровсько-Тетерівський» (дублююча назва «Сухолуччя») ми виражаємо повну й беззаперечну підтримку діям Міністра екології Остапа Семерака, який заявив, що «Сухолуччя — це знаковий об’єкт, перетворення його з місця елітних мисливських розваг диктаторського режиму на місце для збереження природи й відпочинку громадян України має символічне значення» й пояснив, що спроби виконувача обов’язків Держлісагентства призупинити створення парку й заяви про відкликання раніше наданих цим відомством та його підрозділами погоджень не мають юридичної сили, оскільки такі процедури не передбачено законодавством. Тож щойно Кабмін схвалить проект указу, його передадуть в Адміністрацію Президента для подальшого опрацювання». http://ukurier.gov.ua/uk/articles/suholuchchya-stane-nacparkom-popri-protidiyu-druzi/

         У зв’язку з вищенаведеним закликаємо вас:
1.Створити всі умови для створення НПП «Дніпровсько-Тетерівський» на базі нинішнього Дінпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства й не допустити саботажу цього процесу.
2. Звільнити з посади, та призначити на цю посаду фахового лісознавця.


З повагою,
1.Русєв І.Т., доктор біол. наук, в.о. директора НПП “Тузловські лимани” , Одеська область.
2.Мудрак О.В., доктор с-г наук, голова Вінницького ОО Всеукраїнської екологічної ліги, м. Вінниця
3.Куземко А.А., доктор біол. наук, Національний дендрологічний парк “Софіївка”НАН України, м.Умань, Черкаська область.
4.Мойсієнко І. І., доктор біол. наук, професор, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, м. Херсон
5.Морозова Т.В., кандидат біол. наук, доцент. Інститут біології, хімії та біоресурсів Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Чернівецька область. 
6.Барановський Б.О., канд. біол. наук., ст. наук. співр , голова еколого-просвітницького товариства “Кіммерія” м. Дніпро,
7.Манюк В.В., кандидат біол. наук, доцент Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, м. Дніпро.  
8.Коломійчук В.П., канд. біол. наук, доцент, заст. директора Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, м. Київ.
9.Парнікоза І.Ю., кандидат біологічних наук, Київський еколого-культурний центр, м. Київ
10.Роженко М. В., канд. біол. наук, Голова наукової ради Одеської ОО Всеукраїнської екологічної ліги, Одеська область.
11.Миленька М. М., канд. біол. наук, доцент, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ
12.Льовкіна В.Г., Голова ГО “Шульгівська громада” Петриківський р-н, Дніпропетровської обл.
13. Пірогова Ірина, голова Запорізької ОО Всеукраїнської екологічної ліги, м. Запоріжжя.
14.Горобець В.В.  Секретар громадської екологічної ради при Дніпропетровській ОДА, м. Дніпро.
15.Щеголєв Ігор, «Фонд захисту та відродження дикої природи» ім. І.І. Пузанова, Одеська область.
16.Бабченко Р.П., голова Донецької ОО  Всеукраїнської екологічної ліги, Донецька область.
17.Бурковський О.П заст. голови Донецької ОО Всеукраїнської екологічної ліги, Донецька обл.
18.Луковенко С.П., Національна спілка краєзнавців України, Донецька область.
19.Сілічьов О.С. Дніпропетровська ОО Всеукраїнської екологічної ліги, м. Дніпро.
20.Лобановський С.А., Дніпропетровська ОО Всеукраїнської екологічної ліги, м. Дніпро.
21.Швидун Павло, Дружина Охорони природи «Зубр», м. Київ.
22.Горнович Лариса, Київський еколого-культурний центр, м. Київ
23.Яцеленко Ольга, Київський еколого-культурний центр, м. Київ
24.Ловчиновський В.І. GreenVideoTM, м. Харків
25.Ловичиновська А.В. ГО “Greenda International” м. Харків
26.Косюк Н.О. інженер лісового господарства, Закарпатська область.
27. Василюк О.В., заступник голови Національного екологічного центру України, м. Київ.
28. Борейко В.Є., директор Київського еколого-культурного центру, м. Київ.
29. Перегон О. О., голова КР ГО “Зелений Фронт”, м. Харків.

За матеріалами http://ecoethics.ru/ekologicheskie-organizatsii-ukrainyi-trebuyut-otstavki-hristinyi-yushkevich/


18 серпня 2016

Акция протеста против вырубки лесов под Министерством экологии 18.08.16. ВІДЕО

Подробности акции протеста под Министерством экологии против вырубки лесов 18.08.16


NewsOne — это совершенно новый подход к новостям. Отныне reality — это не только шоу или развлечения, это социальное телевидение новостей и событий. Каждый час у нас интересные гости, включения корреспондентов из разных городов Украины, актуальные новости и оперативные съемки с мест резонансных событий. 17 камер системы LiveU позволяют транслировать вживую все то, что происходит по всей Украине.


Лісовий ресурс — нова політична валюта Сумщини?

Олексій Коваленко | 18 августа 2016 13:00



Епідемія гучних скандалів, пов’язаних із останніми викриттям злочинних оборудок в лісовій галузі, схоже,  слідом за Західною Україною докотилася і до Сумщини. Поки що правоохоронці повідомили тільки про організоване угруповання, учасники якого  вирубали 250 столітніх дубів на території Лебединського агролісгоспу, але про негаразди з продажем деревини на повну вже заговорили  обласні депутати, деревообробники і біржовики.

За їх словами, на тлі інших регіонів Сумщина відзначилася тим, що її лісова галузь стала заручником ще й політичної корупції. Щоб краще розуміти, як таке може бути, пояснимо, як працює система з продажу необробленої деревини.

За діючим законодавством та наказами Державного агентства лісових ресурсів України, необроблена деревина має продаватися державними лісгоспами на щоквартальних біржових торгах через аукціони. На Сумщині такі аукціони проводила приватна «Сумиагропромбіржа», засновником і директором якої є Владислав Луговий. До 2015 року  «Сумиагропромбіржа» залишалась єдиним спеціалізованим організатором аукціонів з продажу деревини в області. Її монополію було порушено після скандального аукціону 19 листопада 2014 року, коли нікому невідома фірма без виробничих потужностей «Агроальянс»  так «задерла» ціни, що місцеві товаровиробники залишилися без сировини, а лісгоспи без грошей, бо заявлену кількість деревини «Агроальянс» у них так і не вибрав. Згодом стало відомо, хто є власником таємничої фірми – все той же Владислав Луговий. А сенс афери полягав в тому, що «Сумиагропромбіржа», на відміну від інших українських бірж, бере собі 1,5% комісійних (втричі вище загальноукраїнського рівня) з усього обсягу суми укладених угод. Чим вищі ціни на аукціоні, тим більше грошей заробить власник біржі, а після цього хоч потоп, і виберуть у лісгоспів деревину, чи ні, його не хвилює.

Такі «ігри» на завищення ціни мають ще один негативний наслідок. Невибрану деревину лісгоспи мають потім продати за стартовою, тобто нижчою від ринкової ціною за так званими «прямими договорами», системою яка, по-перше, є поживним середовищем для корупції, а, по-друге, значно зменшує потенційні надходження до бюджету області.

Для того, щоб не допускати, в майбутньому аукціонів подібних тому, що відбувся в листопаді,  було створено Сумську ресурсну біржу (директор — Юрій Смоляр, голова Біржового комітету Данііл Маландій).

За короткий час, вона порушивши монополію «Сумиагропромбіржі», створила альтернативний майданчик за сучасними критеріями. Реєстраційний збір за участь в аукціоні СРБ зменшила в чотири рази, суму комісійної винагороди  за укладання договорів запропонувала майже вдвічі меншу, ніж  на «Сумиагропромбіржі», а місцевих деревообробників, з початку 2016 року, взагалі звільнила від внесення цієї комісії. Окрім погоджених з усіма учасниками ринку  і зрозумілих їм  процедур, за якими працюють усі світові біржі, на СРБ були впроваджені й перші в Україні електронні торги з необробленої деревини, які не тільки дозволяли заощадити державні кошти і збільшити надходження до обласного бюджету через збільшення кількості  торгів та прискорення часу на оформлення договорів купівлі-продажу, а й вперше контролювати обіг лісової деревини в регіоні.

«Протягом 2015 року ця система успішно працювала, — говорить Данііл Маландій, — з огляду на це,  її впровадили у себе, запозичивши наші процедурні  розробки і електронну базу даних, Житомирська та Івано-Франківська області. Усі були задоволені: і лісгоспи і деревообробники області. Державне агентство лісових ресурсів запросило нас вже в якості експертів для підготовки документів з модернізації цієї галузі, а Сумщина отримала неформальний статус «піонера» з впровадження в Україні біржових торгів за світовими стандартами і технологіями».

Втім, після виборів в органи місцевого самоврядування у жовтні 2015 року  ситуація в області на торгах з необробленої деревини різко змінилася. Директор і власник «Сумиагропромбіржі» Владислав Луговий став депутатом обласної ради і очолив в ній фракцію партії «УКРОП». Це, за словами Данііла Маландія, дало йому можливість, торгуючи голосами своєї фракції під час важливих голосувань,   задіяти адміністративний ресурс з тим, щоб у «добровільно»-примусовому порядку заставити лісгоспи виставляти на продаж деревину тільки на його біржі. Звичайно ж, на це не могла не відреагувати тимчасова депутатська комісія з контролю за використанням ресурсів області, очолювана Віктором Дубінко.  Тож її швиденько розпустили. Не сподобалось це і деревообробникам, яких повернули в ярмо, здавалось би ліквідованої залежності від монополіста, і керівникам лісгоспів.

«Останні, — говорить Даніїл Маландій, — де-юре мають самостійно вести свою господарську діяльність і обирати майданчик для торгів – СРБ, «Сумиагропромбіржу» чи будь-яку іншу біржу України, та де-факто їм, де продавати і у яких обсягах, наказує начальник обласного управління лісового господарства Віктор Чигринець. Віктор Петрович – один з найкращих менеджерів в області та у даному випадку поганий громадянин. Адже від такого «ручного» управління несуть збитки місцеві  деревообробники, які залишаються без сировини, лісгоспи, які не можуть продати деревину за ринковими цінами і бюджет області».

Обсудити ситуацію, що склалася у лісовій галузі Сумщини і на біржових торгах, мав  ініційований Сумською обласною організацією роботодавців деревообробного та меблевого виробництва «круглий стіл». Таке обговорення відбулося 12 серпня в стінах конференц-зали Сумської ТПП, хоча до цього місцем зустрічі облрада пропонувала свій зал засідань. Та напередодні раптом передумала і разом із структурами, що причетні до лісової галузі, цей захід проігнорувала. Не прийшли на обговорення і деякі деревообробники. Як з’ясувалося їм не порадили це робити у «високих» владних кабінетах. Тиснули, щоб відмінити «круглий стіл» і на голову розпущеного комітету з контролю за використанням обласних ресурсів Віктора Дубінко, якого деревообробники попросили бути модератором заходу. Зате не відмовилася від запрошення Служба безпеки України, яка могла і мабуть, таки зібрала з висловленого 12 серпня на «круглому столі» щодо прозорості торгів  та «прямих договорів» свою поживу, що згодом ляже у матеріали карних справ.

З тим, аби лісогосподарські підприємства та деревообробники визначилися 12 серпня з організатором торгів і тим самим публічно заявили свою позицію щодо того кому, виходячи з критеріїв прозорості, зручності та економічної вигоди, віддають перевагу, організатори «круглого столу» запросили до нього представників «Сумиагропромбіржі», Сумської ресурсної біржі, Всеукраїнської та Прикарпатської бірж. Кожна з них мала можливість довести свої переваги над іншими, та на запрошення відгукнувся тільки директор СРБ Юрій Смоляр. Тож, два десятки деревообробних та меблевих підприємств Сумщини одноголосно проголосували за визначення єдиним оператором аукціонних торгів з продажу необробленої деревини Сумську ресурсну біржу.

У відповідь «Сумиагропромбіржа» «вистрілила» сюжетом на телеканалі «ATV», в якому депутат Дубінко звинувачувався у лобіюванні інтересів Сумської ресурсної біржі, а одного з деревообробників примусили відкликати свій підпис під підсумковим документом «круглого столу». Стало зрозумілим, що конфлікт лісгоспів, підприємців  і СТРБ з тіньовим бізнесом має стати відомим широкому загалу громадськості. Саме через це 17 серпня депутат Віктор Дубінко і голова Біржового комітету СРБ Данііл Маландій провели у Сумському прес-клубі прес-конференцію, під час якої розповіли журналістам про вищенаведені тіньові схеми та використання лісової галузі області для маніпулювання голосуванням в обласній раді.

«Голові облради Семену Салатенку потрібні були голоси на його підтримку, коли «Солідарність» винесла на голосування рішення про висловлення йому недовіри. Фракція «УКРОПу» при голосуванні утрималась. Тим самим за рахунок її голосів рішення було заблоковане, — пояснив депутат Віктор Дубінко.- Але за це голова фракції «УКРОП», він же керівник «Сумиагропомбіржі»  Владислав Луговий отримав підтримку керівництва облради у вирішенні своїх комерційних питань».

Яких саме стало зрозумілим після того, як лісгоспи, за даними Данііла Маландія,  отримали від обласного управління лісового господарства неофіційний наказ усі обсяги квартальної необробленої деревини виставити на торгах 23серпня тільки на «Сумиагропромбіржі». З усіма її «накрутками» і відсутністю гарантій, що задекларовані обсяги деревини будуть вибрані. Зате власник біржі, за оцінками експертів, може заробити на них майже 1 мільйон гривень. «Це – ніщо інше, як політична корупція, політичний хабар і корупційна змова чиновників», — вважає Даніїл Маландій.

Про ситуацію вже повідомлено Державне агентство лісових ресурсів України, яке може відтермінувати щоквартальні торги в Сумській області, щоб розібратися, чи дійсно в них є корупційна схема. «У разі подальшого ігнорування громади та зловживань з боку посадових осіб Сумщини, — прогнозує Даніїл Маландій, — найближчим часом колеса правоохоронної  машини в Сумській області закрутяться на повну, бо ниточки нелегальної торгівлі деревиною у справах, які розслідують  СБУ та Генеральна прокуратура в Західній Україні, ведуть і на Сумщину».

На його думку, від публічної ганьби та тюремних строків деяких депутатів обласної ради і чиновників може врятувати тільки те, що в ситуацію із біржовими торгами, що склалася, втрутиться обласна державна адміністрація і поверне їх у визначене законом правове поле. «Поки, — говорить голова Біржового комітету, — позицію губернатора Миколи Клочка можна визначити як нейтральну. Я думаю, що це серйозна помилка, яка може коштувати йому посади».

http://xpress.sumy.ua/article/politics/8268