Ідеш дубовими гаями — серце радіє й цвіте барвінково душа

Василь НИТКА.

18 вересня — День працівників лісу

Високий, стрункий, з акуратно підстриженими вусиками Михайло Юрійович твердою ходою справжнього господаря зустрічає нас біля Шевченківської алеї — своєї гордості. А поруч і друга його гордість — збудоване шість років тому під його керівництвом нове лісництво. Будинок начебто й невеликий, але по-сучасному функціональний: кілька кабінетів, душова, електрика підведена підземним кабелем, у кранах своя живильна вода, камін на дровах. І все охайне, доглянуте, чисте до блиску. Найприскіпливіша господиня позаздрить...

Та й що казати — лісничого Ужгородського лісництва, яке розташоване у Нижньому Солотвині, Михайла Куштана величають високофаховим керівником, людиною принциповою й чесною. Це нині цінується по-особливому.

«Якщо б на його місці був хтось інший, то можна не сумніватися — ці столітні дуби і чудові гаї навколо Ужгорода давно б не шуміли... У кращому випадку — їх би конкретно прорідили», — якось немовби, думаючи вголос про місію свого підлеглого, мимохіть кинув директор держлісгоспу Василь Кий.

Справді, Куштана одні поважають, інші не насмілюються навіть запропонувати щось «не те». Знають: він суворо дотримується закону й принципу берегти ліси.

І це не просто слова — це кредо Куштана. Це той життєвий стрижень, який успадкував од батька. Бо любити Карпати, наші синьогори, чути й слухати голос лісів — то такий же талант, як писати музику, малювати картини, творити поезію. І він дається не кожному. На легке зауваження, чому в нього досить суворий вигляд, Михайло Юрійович уловив жарт і з посмішкою відповідає: «Я ж народився в Лютій!..» Слово за словом і лісничий поринув у ліричні спогади, збережені з далекого дитинства: — Батько працював лісником. І ту ніжну любов до природи привив і мені. Село Люта лежить у долині. Там надзвичайно гарні місця. Коли розквітає весна, то внизу все буяє, а на полонині Руній — ще біла шапка снігу. Літо там пречудове — повітря свіже, вітрик лагідний, гудуть джмелі й квіти пахнуть медом — не можу забути... А осінь дивовижна — хочеться мріяти, душа радіє й цвіте ніжністю, як той барвінок у садку... Я ріс, постійно буваючи на природі. І поза нею себе не мислю. Ця тяга й повела мене після школи у Сторожинецький лісовий технікум. А перед тим трохи попрацював у лісі, аби вже напевно переконатися, що робити далі.

Після технікуму відслужив у армії, тоді пішов працювати лісником у Волосянківське лісництво Жорнавського лісокомбінату. І аж так — маючи добру практику й рекомендації старших — подався до Львівського лісотехнічного інституту. Заочно. А далі — ціла вервечка посад: технік-лісівник у Ставненському лісництві, інженер лісового господарства у Жорнаві. Звідти 83-го перевівся в Ужгородський лісокомбінат. Спочатку — помічник лісничого, тоді інженер лісового господарства, а з 2002 року і по сьогодні — лісничий Ужгородського лісництва. Майже півтора десятка літ!

Це — легені Ужгорода й околиць

Ужгородське лісництво займає неповних п’ять тисяч гектарів. Його ліси відносяться до рекреаційно-оздоровчих, тобто прирівняні до першої категорії. Вони і є легенями Ужгорода, навколишніх сіл та й цілого прикордонного і транзитного району. Саме в цій локації з року в рік зростає число автівок, будинків, об’єктів соціальної сфери. Тож збільшується й загазованість. Її «фільтрують» насамперед дубові гаї (майже сорок відсотків насаджень), старовікові й молоді буки, які становлять трохи більше половини всіх лісів. І до одного відсотка вічнозелених хвойних дерев. Ця природна «машина» цілодобово виробляє кисень, робить повітря цілющим і свіжим.

Акумулює своїм корінням тисячі й тисячі тонн чистісінької води... На сторожі цього природного багатства й стоїть лісничий Куштан разом із сімома майстрами лісу, своїми помічниками — їх у штаті лише дев’ятеро. Але це здружений і високофаховий колектив. І йому до снаги увесь комплекс завдань, які слід вирішувати.

— Оскільки наші ліси покликані виконувати оздоровчу і водозахисну функції, — розповідає Михайло Юрійович, — то в нас рубок головного користування немає. Є тільки догляд за лісом. А це — освітлення, прочистки, прохідні й вибіркові санітарні рубки. Тому працівникам лісництва, з одного боку, й легше стежити за порушниками. Хоча, з іншого, й важче. Адже на території, яка їм належить, — розташовано шість сільських рад. Це багато про що говорить. Як і те, що ліси обрамлюють обласний центр. І «хронічних» порушників, і людей, котрі прагнуть поживитися з лісу, зважаючи на нинішню ситуацію з дороговизною газу, — достатньо.

Але і лісівники та їхні численні помічники, і охорона лісу непохитні: нікому не дозволено махати сокирою й «забавлятися» бензопилою. Такий принцип сповідує лісничий і його підлеглі. Й так триває десятиліттями. Так і буде!.. Правда, багато шкоди завдав буревій 2014-го. Було повалено майже шістдесят тисяч кубометрів букового лісу.

— Дуб витримав, — сум пронизує голос лісничого. — Ми досить оперативно провели роботи з відведення тих ділянок, які охопила стихія, оформили дозволи на заготівлю вітровального лісу і залучили підприємців — не дали пропасти діловій деревині. Протягом позаминулого й минулого і частково цього року розробили ці вітровали. А на тих звалищах провели лісовідновлення. Довелося заліснювати досить великі площі. Переважно шляхом природного поновлення. Торік засадили сорок, нинішнього року — двадцять гектарів. Десь зрідка протягом року — у зв’язку зі стихією — провели суцільно санітарну рубку, але вона не перевищила одного гектара.

— А як із заготівлею після такого лиха?

— Нинішнього року ще змушені провести вибіркові санітарні і рубки догляду з тим, аби забрати сухостійні дерева, які заражають здоровий ліс. Це буде в межах трохи більше, ніж чотири тисячі кубометрів.

Дар Божий слід оберігати

Основне його завдання і обов’язки, за словами самого Куштана, —охорона лісу: від пожеж, самовільних рубок, інших незаконних дій.

— І робота з населенням, — продовжує лісничий. — Адже на території, яку покликане охороняти лісництво, — аж чотирнадцять сіл, об’єднаних у шість сільських рад, і понад стотисячне місто Ужгород. Тому багатьом сім’ям потрібна допомога з дровами, роз’яснення, робота з сільськими і міською радами — це практично щоденно.

Та щоб садити ліс, треба спершу заготовляти насіння, висівати у розсадники (розташовані, зокрема, біля лісництва і у Великих Лазах). Посівний матеріал — це дуб скельний і звичайний, ясен, клен, явір, горіх чорний, сосна чорна, ялиця, ялина, модрина...

— У нас збудована теплиця, де живцюємо декоративні породи, — продовжує М. Куштан. — Це туї колоновидні, пірамідальні, кулясті. Їх потім висаджуємо у шкілки, доглядаємо від одного до п’яти років. І багато віддаємо безоплатно для озелення шкіл, сільрад, церковним громадам, лікарням... Вирощуємо до тисячі і більше декоративних порід: це гінкго, горіх деревовидний, хурма дика, райське дерево...

Словом, лісівники самі багато трудяться, аби села озеленювалися, ставали сучасними й охайними. А ще на території лісництва — дві пам’ятки природи: «Лилики» і геологічна пам’ятка «залізорудна штольня», де кілька століть тому наші предки видобували залізну руду. Розташовані й два санаторні комплекси — «Деренівська купель» і «Термал-Стар», що використовують для лікування мінеральну воду.

Ростуть і червонокнижні крокуси, шафрани, берека лісова (в дубових гаях), дика фіалка тощо. Водяться, а значить їх треба оберігати, й тварини, занесені до Червоної книги України, — борсук, саламандра, дика кішка, тритон, норка європейська, горностай, гніздиться чорний лелека, сова-пугач...

Гордиться лісничий Куштан Шевченківською алеєю, висадженою українськими письменниками разом із словацькими дипломатами два роки тому — до 200-ліття з дня народження Великого Кобзаря. Яку сам ніжно доглядає. Є в лісі каплиця, стежка для прогулянок, 5-6 лавиць, для подорожуючих і тих, хто відпочиває в двох санаторіях, планують зробити інформаційні стенди, містки, впорядкували криниці... І готуються вже тепер до весни, коли традиційно проводять велелюдну акцію «Майбутнє лісу — у твоїх руках!»

А ще Михайло Юрійович, який 15 вересня відзначив шістдесятилітній ювілей, разом із дружиною Марією (до речі, бухгалтером за фахом) виростили двійко дітей — сина Юрія, котрий також пішов стежиною діда й батька: хоче продовжувати сімейну династію. Закінчив Сторожинецький лісотехнікум і студіює в Ужгородському університеті на лісопарковому відділенні, але вже працює майстром лісу. Донечка Мирослава щойно пішла в одинадцятий клас.

Тож, хай вам, шановний ювіляре, доля дарує щастя й здоров’я ще многії й благії літа!..

Закарпатська область.



Михайло Куштан біля Шевченківської алеї, яку дуже любить і леліє.

Фото автора.

http://www.golos.com.ua/article/276266

Далі...

Віктор ЧИГРИНЕЦЬ: «До кожного дерева, куща, криниці, у нас господарське і шанобливе ставлення»

Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства з більшості показників посідає лідерські позиції серед 25 регіональних управлінь лісової галузі України.

Про роботу сумських лісівників та її результати напередодні професійного свята кореспондентові «УК» розповідає начальник управління Віктор ЧИГРИНЕЦЬ.

Начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор ЧИГРИНЕЦЬ

— Вікторе Петровичу, в чому родзинка і особливість Сумщини як лісового краю?
— У нас особливо вдало і навіть вишукано поєднуються мальовничі ландшафти, багата мисливська фауна, унікальна флора.

Лісистість становить 17,8%, що майже на 2% перевищує середньоукраїнський показник. Переважають сосна і дуб, на які припадає майже чотири п’ятих усіх насаджень. Багато беріз, ясенів, вільх, осик, лип, інших дерев.

До того ж сумські ліси особливо продуктивні: майже 90% насаджень мають І та ІІ класи бонітету, а їхній середній вік — 65 років. Запаси деревини — приблизно 110 мільйонів кубометрів.

Ліс має виняткове екологічне та рекреаційне значення, і його не випадково називають зеленими легенями планети. Щоб вона дихала на повні груди, ретельно оберігаємо і примножуємо наше спільне багатство.

Щороку відновлюємо більш як тисячу гектарів насаджень, їхній приріст за цей часовий проміжок сягає 1,2 мільйона кубометрів. Цим займаються колективи 12 лісогосподарських підприємств та 2 мисливських господарств. Загалом під нашою орудою 282 тисячі гектарів державного лісового фонду від Північного українського Полісся до Лівобережного лісостепу.

— Кажуть, що ліс починається з насінини. Де і як проростає сумське насіння?
— Насіння висіваємо в розсадники, які є в кожному підприємстві. Розсадники і теплиці оснащено системою крапельного зрошення, тож сіянці вирощують у контрольованому середовищі. Тобто так і народжується новий ліс.

Водночас вирощуємо і декоративний садивний матеріал, що має попит у населення. Тут лідери Краснопільський, Тростянецький та Роменський лісгоспи, які щороку вирощують понад 100 тисяч декоративних саджанців більш як 40 видів.

— До Сум і області часто приїздять колеги з інших регіонів України. Що саме їх цікавить і яким досвідом ділитеся?
— Маємо досвід, вартий уваги, стосовно використання лісосічних відходів як альтернативного палива. Перший котел Квм 0,82 «Крігер» встановили у 2005 році в Лебединському лісгоспі. Відтоді на підприємствах галузі всі виробничі, побутові та адміністративні приміщення опалюємо за допомогою котлів, що працюють на відходах лісопиляння.

Їх накопичуємо у сховищах загальним об’ємом 500 тонн. Окрім того, що в приміщеннях тепло, щомісяця заощаджуємо понад мільйон гривень.

На базі Свеського лісгоспу налагодили виробництво паливних гранул, які використовуємо для енергетичних потреб області.

Наведені приклади головним чином зацікавлюють колег, із якими завжди ділимося досвідом. Та й самі не оминаємо нагоди запозичити щось передове, цікаве, потрібне для роботи.

— Вісім років тому управління взялося будувати лісові дороги, що нині дає хороший економічний і соціальний ефекти. Які результати нового виду діяльності лісівників?
— За цей час прокладено майже 180 кілометрів доріг із твердим покриттям. Вони поліпшують доступ до лісів у разі пожежі, скорочують відстань під час транспортування продукції, що значно подовжує термін експлуатації техніки. А ще поліпшується соціальна інфраструктура територій: такі дороги сполучають віддалені населені пункти.

Скорочуючи лісові шляхи, свеські та краснопільські лісівники спорудили мости через річки: три у Свеському та один у Краснопільському лісгоспах. Кожен такий міст може витримати до 90 тонн вантажу.

Вартість прокладання кілометра дороги з твердим покриттям з урахуванням будівництва земляного полотна та гідравлічних споруд сягає 100 тисяч гривень, однак економічний ефект вищий у рази. Адже він, тобто кілометр, протягом року дає змогу заощаджувати майже 80 тисяч гривень.

— Відомо, що лісове господарство Сумщини має значний ресурсний потенціал. Будь ласка, деталізуйте його.
— За останні 5 років площа стиглих і перестійних насаджень збільшилася майже в півтора раза, відповідно зріс запас насаджень. Щороку середній приріст деревини на лісовому гектарі становить понад 4 кубометри, тобто за рік стволова маса деревини приростає більш як на мільйон кубометрів. При цьому заготовляємо трохи більш як 700 тисяч кубометрів деревини, використовуючи річний приріст лише на 60%. Для порівняння: у Європі цей показник становить 80%.

— А яка ситуація з переробкою деревини?
— П’яту частину загального обсягу заготовленої деревини переробляємо на власних підприємствах. Під час переробки застосовуємо сучасні технології та новітнє обладнання, що дає змогу випускати продукцію європейських та світових стандартів. Наприклад, паркетні індустріальні ламелі, вироблені нашим флагманом — Кролевецьким лісомисливським господарством, відомі в багатьох куточках світу.

Нині розширення виробничих переробних потужностей у пріоритеті діяльності. Для цього насамперед інвестуємо кошти в модернізацію виробництва.

Ось приклади за останні два роки: відкриття у Свеському лісгоспі пелетного виробництва, нижнього складу на базі сучасного перенавантажувача на гумовому ходу Caterpiller та модернізація обладнання грузчанського цеху переробки деревини Кролевецького лісомисливського господарства, встановлення сушильних камер у Шосткинському, Середино-Будському лісгоспах та Кролевецькому лісомисливському господарстві.

У Ромнах та Краснопіллі встановили пилорами Wood-Mizer, використовуємо сучасні автопоїзди МАЗ із причепами та гідроманіпуляторами під час транспортування деревини, переоснастили бензинові двигуни для споживання дизельного пального тощо.

Незабаром плануємо відкрити нові лінії у цехах переробки Шосткинського та Конотопського лісгоспів.

— Сумщина — один із шести регіонів України, де зберегли популяцію зубрів.
— Нині їх більш як 40 — головним чином у Конотопському і Кролевецькому районах. Лісівники всіляко турбуються про цих красенів, насамперед організовують годівлю. Для цього заготовляють сіно, солому, інші корми, які завжди є в годівницях.

— Колись Сумщина славилася шкільними лісництвами. Чи збереглися вони?
— Нині на базі підприємств діють 19 шкільних лісництв, роботою в яких охоплено майже тисячу школярів. Це наша майбутня зміна, наша надія.

Юні лісоводи створюють і доглядають за лісовими насадженнями, працюють у розсадниках, збирають лісове насіння, виготовляють і розвішують шпаківні, доглядають за мурашниками. А що вже казати про численні природоохоронні акції, конкурси, починання: представники Сумщини завжди серед найактивніших учасників.

Цього року у Всеукраїнському зльоті шкільних лісництв колектив «Совенятко» Роменського лісгоспу виборов перше місце, а «Паросток» Сумського лісгоспу став другим на всеукраїнському конкурсі.

— Ліси — це і духовна спадщина.
— Неодмінно. Поблизу села Великий Бобрик Краснопільського району в лісі маємо унікальний об’єкт — джерело води — ландшафтний заказник місцевого значення урочище Образ. Відомості про нього сягають другої половини ХVІІІ століття.

Понад десять років тому лісівники подарували йому друге життя, а цього року на узліссі спорудили каплицю, повністю відновивши історію Образу. Холодна вода очищає душу, змиває втому. Після відвідин криниці люди повертаються до буденних справ, дякуючи добрим душам і рукам, що відродили й підтримують цю красу.

А ще в нас є Туранівська криниця у Свеських лісах, Дубовицька — у Кролевецьких, інші неповторні місця, подаровані природою. До кожного дерева, куща, криниці, травини у нас господарське і шанобливе ставлення, бо це багатство не тільки наших предків і нинішнього покоління, а й дітей, онуків, правнуків.

Олександр ВЕРТІЛЬ, 

«Урядовий кур’єр»

ДОВІДКА «УК»

Протягом восьми місяців року:

♦ відтворено лісів на площі 1247 гектарів;

♦ посіяно 8,7 гектара лісових розсадників;

♦ заготовлено майже тонну насіння лісових порід;

♦ від усіх видів рубок заготовлено 465 тисяч кубометрів ліквідної деревини;

♦ реалізовано деревини та виробів з неї на 480 мільйонів гривень, що на 90 мільйонів більше порівняно з торішнім показником;

♦ від мисливської діяльності одержано 500 тисяч гривень;

♦ до бюджетів і державних цільових фондів перераховано 186 мільйонів гривень — на 50 мільйонів більше, ніж відповідний показник минулого року;

♦ у розвиток власного виробництва вкладено 51 мільйон гривень власних коштів;

♦ на підтримку Збройних сил України спрямовано 4 мільйони гривень;

♦ середньомісячна заробітна плата становить 8000 гривень, або на 2700 більше від відповідного торішнього показника.

ДОСЬЄ «УК»

Віктор ЧИГРИНЕЦЬ. Народився 1957 року в селі Підлісне Козелецького району Чернігівської області. Закінчив Українську сільськогосподарську академію (тепер Національний університет біоресурсів і природокористування України). Трудову діяльність розпочав у 1979 році помічником лісничого Пакульського лісництва Чернігівського лісгоспу. Потім працював на різних посадах у системі лісового господарства. Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства очолює з 2001 року.

Заслужений працівник сільського господарства України. Кандидат сільськогосподарських наук.

Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів.

http://ukurier.gov.ua/uk/articles/viktor-chigrinec-do-kozhnogo-dereva-kusha-krinici-/

Урядовий кур'єр, 17 вересня 2016 року, субота, № 175 (5795), стор. 8

Далі...

Вітання з Днем працівника лісу

Далі...

В Украине на 36% выросла незаконная вырубка лесов

Незаконно вырублено 24 тысячи кубов леса

Киев, 16 сентября - АиФ-Украина. 

Объемы незаконной вырубки лесов за первое полугодие 2016 года выросли на 36% по сравнению с соответствующим периодом прошлого года. Об этом сообщила председатель Государственного агентства лесных ресурсов Кристина Юшкевич.

Из Украины в Китай пытались незаконно вывезти 500 тонн леса

«В 2015 году, по официальным данным, незаконно вырублено 24 тысячи кубов леса. Убытки - почти 85 миллионов гривен. В этом году только за первое полугодие незаконная вырубка выросла на 36% по сравнению с соответствующим периодом прошлого года и составляет по области 15,8 тысячи кубов, а это почти 74 миллиона гривен», - сказала Юшкевич.

Напомним, в Киеве на Пейзажной алее вырубили деревьев на 500 тысяч гривен.

http://www.aif.ua/politic/ukraine/v_ukraine_na_36_vyrosla_nezakonnaya_vyrubka_lesov

Далі...

Привітання т.в.о. Голови Держлісагентства Христини Юшкевич з Днем працівника лісу

Шановні працівники лісового господарства, лісової та деревообробної промисловості!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята – Дня працівника лісу.

Це свято всіх людей, хто з чистими помислами приходить працювати до лісу, людей, відданих своїй професії та рідній природі.

Сьогодні на нас з вами покладено масштабні та дуже важливі завдання: збільшувати площу лісів країни, розширювати розмаїття тваринного світу, оберігати екологію держави, запроваджувати сучасні європейські методи ведення лісового господарства, оберігати українські ліси від браконьєрів, шкідників та пожеж.

У роботі галузі першочерговими пріоритетами є викорінення корупції, прозорість та відкритість, недопущення незаконної вирубки лісу та його продажу, і головне – збереження та відтворення зеленого багатства.

Хочу висловити слова подяки ветеранам галузі, які присвятили себе служінню лісу, а нині передають неоціненний досвід молоді.

Щира вдячність працівникам лісової галузі – людям, які дійсно вболівають за свою справу, дорожать честю та гідністю носити високе звання лісівника України. 

Бажаю, щоб добробут і щастя наповнили ваші оселі, міцного здоров’я та благополуччя вам і вашим родинам.

З повагою

Христина Юшкевич

https://www.facebook.com/groups/1700181780269255/1770956956525070/?notif_t=group_activity&notif_id=1474009373600412

Далі...

Анатолій Коваленко: Законність лісових правовідносин в полі зору прокуратури

На Кіровоградщині триває системна робота з протидії незаконній вирубці лісів.

За словами очільника прокуратури Кіровоградщини Анатолія Коваленка, наш регіон небагатий на ліси. «На сьогодні лісовою рослинністю вкрито 184,3 тис. га, що складає 7,4% території, з яких 10 частина має природоохоронне призначення. Тому цінність лісового ресурсу для нашого степового краю надзвичайно висока»,- зазначає прокурор області.

 
Виявлення і розкриття злочинів у сфері охорони лісових ресурсів, встановлення осіб, які їх вчинили та відшкодування збитків, завданих такими правопорушеннями стали темою робочої зустрічі керівників правоохоронних органів Кіровоградщини.

Вжиті спільні організаційні заходи сприяли активізації роботи правоохоронців на вказаному напрямі. Зокрема, упродовж поточного місяця виявлено ряд кримінальних правопорушень. Так, встановлено, що впродовж поточного року службовці суб’єктів господарювання, які надають на території області послуги у сфері лісового господарства, під час державних закупівель, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, вносили до офіційних документів завідомо неправдиві відомості щодо обсягів фактично отриманої продукції лісоматеріалів за рахунок зменшення їх кількості, що заподіяло тяжкі наслідки державним інтересам. За вказаним фактом прокуратурою області розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) КК України.

Також розслідуються неправомірні дії ряду суб’єктів підприємницької діяльності, щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльність із торгівлі деревиною по підробленим документам, штучного створення надлишків лісосировини, придбання її в обсягах, що перевищують документальне оформлення таких операцій. Відомості до ЄРДР внесено за ч. 2 ст. 364 КК України.

Крім того, у вересні поточного року виявлено порубку дерев у лісосмузі за сприяння посадовців державного підприємства. За вказаним фактом відомості внесено до ЄРДР за ч. 3 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) КК України.

В полі зору правоохоронців також функціонування підпільних господарюючих суб’єктів, які діють без будь-яких дозвільних документів, та надають послуги із обробки та реалізації деревини.

За словами прокурора Кіровоградщини, в області має місце і банальна вирубка лісових ресурсів. «Зрозумілим є стан речей, коли через скрутне матеріальне становище населенням рубається одне – два сухостійних дерева в лісосмузі, але коли це стає стабільним заробітком, то це вже злочин і особа повинна нести встановлену законом відповідальність», - наголошує Анатолій Коваленко.

Так, слідчі органи нині розслідують 66 випадків незаконної порубки лісу. В судах слухається до десятка вказаної категорії справ. За позовами прокуратури відшкодовано 233 тис грн завданих такими правопорушеннями збитків.

Системна робота з на вказаному напрямі триває.

Прес-служба прокуратури Кіровоградської області

Далі...

НА ПЕРВОМ МЕСТЕ — ЭКОНОМИКА

Уважаемые труженики и ветераны лесного хозяйства!

Нынешний год для лесного хозяйства нашей страны знаковый — в сентябре мы празднуем не только профессиональный праздник всех работников леса, но и юбилей — 80 лет со дня создания органа управления лесным хозяйством Беларуси.

За прошедшие десятилетия отечественное лесное хозяйство достигло больших успехов. Этого невозможно было бы достичь без вас.

Успехи лесного хозяйства — заслуга напряженного труда и преданного служения своему делу многих поколений лесоводов. Работники лесного хозяйства Беларуси, как рачительные и заботливые хозяева, с честью выполняют ответственную миссию — сохраняют и приумножают бесценное национальное сокровище. И главный результат этого благородного занятия — прирастающая лесными богатствами Беларусь.

Особые слова благодарности хотелось бы сказать ветеранам отрасли, чьим трудом создавалось и приумножалось лесное богатство. Их богатый опыт и мудрый совет всегда очень дороги для нас. Самые теплые пожелания — и молодым специалистам отрасли, тем, кому еще предстоит большая работа по укреплению экологического и ресурсного потенциала лесов республики, дальнейшему повышению эффективности лесного хозяйства. Чрезвычайно важно и в дальнейшем сохранять глубокие традиции уважительного, профессионального и рачительного отношения к лесу — национальному достоянию, накопленному трудомпредшествующих поколений. Обеспечить преемственность в лесном деле — важная задача нынешних и будущих поколений лесоводов.
От имени коллегии Министерства лесного хозяйства поздравляю всех тружеников леса с праздником, искренне желаю доброго здоровья, оптимизма и уверенности в завтрашнем дне, вашим семьям счастья и благополучия, трудовым коллективам творческих успехов, стабильного развития предприятий и организаций.

Министр лесного хозяйства
Михаил АМЕЛЬЯНОВИЧ







Накануне Дня работников леса «БЛГ» встретилась с министром лесного хозяйства Республики Беларусь Михаилом АМЕЛЬЯНОВИЧЕМ. Разговор шел о делах в отрасли и перспективах ее развития.

— Михаил Михайлович, в 2015 году лесное хозяйство было единственной отраслью, которая выполнила все прогнозные показатели. Какие перспективы их выполнения в этом году? Будет ли он для отрасли таким же успешным?

— Действительно, и прошлый год, и позапрошлый, да и вообще все последние пять лет мы выполняем все показатели. Причем на первом месте у нас была и остается экономика.
Уверен, что и 2016 год, несмотря на имеющиеся трудности, на разрушения лесного фонда, которые произошли 13 июля, все показатели как по лесному хозяйству, так и в промышленности будут успешно выполнены. Также уверен, что и экономические показатели, определенные в бизнес-планах, такие как прибыль и рентабельность, будут выполнены в полном объеме.

— То есть природные катаклизмы минувшего лета отрицательно не скажутся?

— Я думаю, что они не повлияют на результаты нашей работы. Дело в том, что мы за первое полугодие сделали хороший задел по показателям. Поэтому эти июльские катаклизмы не приведут к снижению достигнутых показателей. Нами поставлены конкретные задачи по разработке буреломной древесины. Здесь сконцентрирована и техника, и людские ресурсы, чтобы разработка буреломной древесины не сказалась на конечном экономическом результате. Причем как в целом по отрасли, так и на каждом предприятии в отдельности.

— В настоящее время отрасль развивается по нескольким направлениям. Строятся лесосеменные центры, развивается питомническое хозяйство, ведется реконструкция деревообрабатывающих производств и создаются новые. Можно ли говорить, что есть какие-то более важные направления и второстепенные? Или здесь все должно развиваться в комплексе?

— Здесь надо различать два направления. Во-первых, лесохозяйственная деятельность — охрана лесов, их защита, уход за лесом и создание новых лесов. Это основная наша деятельность, и здесь мы должны заниматься инновациями в плане создания и выращивания качественного посадочного материала на селекционной основе. Для этого мы планируем с помощью Всемирного банка создать еще 5 фабрик по производству посадочного материала с закрытой корневой системой. Потому что без качественного посадочного материала создать качественные, высокопродуктивные, высокобонитетные леса будущего невозможно. Поэтому упор мы сделали именно на питомническое хозяйство, создание постоянной лесосеменной базы, которая с каждым годом расширяется. Это и постоянные лесные плантации, и плюсовые деревья, и плюсовые насаждения. Все они в полной мере обеспечивают наше лесокультурное производство в течение года.

Вторая часть нашей деятельности — промышленная. Это наша коммерческая деятельность, где мы можем заработать дополнительные финансовые средства на свое развитие. Благодаря этому в лесном хозяйстве есть возможность развития инфраструктуры, строительства зданий, жилья, покупки техники. И вот здесь мы должны работать так, чтобы все наши процессы были рентабельными и прибыльными. К слову, предприятия отрасли в последние годы никогда не были убыточными. Все работают с положительной рентабельностью.

Поэтому между этими двумя направлениями нашей деятельности должен соблюдаться баланс. Но самое главное, чтобы наша коммерческая деятельность не довлела над лесохозяйственной. На первом месте должно быть все-таки лесохозяйственное производство, а коммерческая деятельность — на втором плане, она не должна мешать нашим специалистам работать в лесохозяйственной сфере.

— Михаил Михайлович, можно немного подробнее остановиться на сотрудничестве со Всемирным банком. Что даст это сотрудничество? Благодаря ему будут закупаться харвестеры Vimek для рубок ухода. Однако некоторые лесоводы убеждены, что на рубках ухода человека никто не заменит, поскольку при работе машины не будет того качества.

— Тут можно и поспорить. Хотя в утверждении таких специалистов тоже есть своя логика и доля правды. Да, человек, может, и лучше сделает эту работу, качественнее. Он подойдет к каждому дереву, оценит. Однако в целом, если нет людских ресурсов, а каждый вид деятельности должен быть эффективным и когда надо минимизировать производственный травматизм, то машина — незаменима при проведении таких работ в лесных насаждениях, как прочистки, прореживание. Без техники мы сегодня не обойдемся. Убежден, что техника — это наше будущее. Именно на нее надо делать упор, разрабатывать новые технологии, чтобы минимизировать затраты при проведении этих работ.

Мы делаем ставку на отечественную технику, работаем с нашими машиностроителями, чтобы она развивалась, указываем им на ее недостатки и совершенствуем вместе.

— Михаил Михайлович, давайте вернемся к разработке буреломной древесины. Все говорят, что таких масштабных разрушений, как нынче, белорусские леса еще не знали. Сейчас ставка сделана на техническую заготовку, там работают почти все имеющиеся в отрасли харвестеры. Интересно, если бы их не было, а были только бензопилы, сколько времени потребовалось бы на разработку этих буреломов?

— Мы такими подсчетами не занимались. Но это интересный и актуальный вопрос. Вспоминаю 2008 год, когда были буреломы в Березинском и Червенском лесхозах и не было харвестеров. Там было около 1 млн кубометров буреломной древесины. Я помню, как было тяжело, и мы всей республикой разрабатывали тогда эти участки, на что ушло около года.

Сегодня у нас есть техника, есть опыт, определенные навыки. Поэтому мы планируем в основном завершить эту работу чуть больше чем за три месяца, до 1 ноября. А потом «подчистим» до 1 января.

Необходимо отметить, что нынеш­ние разрушения очень отличаются от тех, которые были в 2008-м и в 2010 годах в Червене и Березино. Теперь покрутило деревья как веревку. Перекрутило все эти деревья вместе. Прежние буреломы и ветровалы были легче в разработке. Поэтому если бы не было харвестеров, а были только бензопилы, то думаю, что года два мы бы разбирали эти завалы.
К слову, в Польше лет 15 назад тоже произошли значительные разрушения лесного фонда, было 2 млн кубометров буреломной древесины, и поляки их разрабатывали 2,5 года. И только гектаров 200 они оставили как демонстрационную площадку и возят туда экскурсии, показывают, какие катаклизмы могут быть в природе. Эта площадка действует и сегодня, а желающих посмотреть на это природное явление меньше не становится.

— Михаил Михайлович, в отрасли второй год действуют лесопункты, проведено реформирование лесозаготовительной деятельности. Лесопункты активно работают, доказали свою эффективность. Есть ли от этого результат по основному направлению работы, в частности по уходу за лесом, по его охране? Ведь теперь лесники не отвлекаются на рубки и могут больше времени уделять охране и работам по уходу за лесом.

— Да. Самое главное, что с созданием этих участков или лесопунктов, как мы их называем, мы освободили лесника, главное действующее лицо в лесном хозяйстве, от несвойственной ему работы. Если раньше лесник ходил с пилой… Впрочем, он, наверное, и теперь может с ней ходить. Однако теперь лесник отправляется в лес с пилой только на рубки ухода, то есть когда занимается лесохозяйственной деятельностью. А в прежние годы он заготавливал древесину на рубках главного пользования, грузил вагоны. Сегодня этой работой он уже не занимается, а занимается сугубо лесом. Он участвует в посадках леса, уходом за ним и его охраной. Это дает большой эффект, а промышленная деятельность сегодня не мешает работникам лесного хозяйства заниматься только лесохозяйственной деятельностью.

— В нынешнем году День работников леса приурочен к 80-летию создания органа управления лесным хозяйством в БССР. Делегации лесоводов, которые приезжают в Беларусь, говорят, что у нас создана эффективная система управления лесным хозяйством. Какие, на ваш взгляд, наиболее сильные стороны этой системы?

— Действительно, создавая систему управления лесным хозяйством независимой Беларуси, мы сохранили основы системы, которая действовала в Советском Союзе. Мы ее не ломали бездумно, а лишь дополнили какими-то моментами, что сегодня и позволяет нам эффективно управлять лесным хозяйством. И наши коллеги, которые приезжают к нам из стран бывшего СССР и других стран, отмечают, что в Республике Беларусь сложилась строгая вертикаль управления отраслью — от Минлесхоза до лесничества и обхода. А такая строгая вертикаль управления дает возможность эффективно управлять лесохозяйственной деятельностью по всем направлениям — охраной лесов от пожаров, уходом за лесом и т. д. Сверху поступают строгие директивы, которые выполняются.
Сегодня много говорят о реформировании, в том числе и в нашей отрасли. Но мы считаем, что ломать систему, которая работает, нельзя. Ведь она успешно выполняет возложенные на нее функциональные обязанности и задачи, которые стоят перед отраслью. Поэтому считаю, что реформировать систему управления отраслью по принципу наших соседей по СНГ нельзя, поскольку это будет просто катастрофа для отечественного лесного хозяйства в будущем.

— Не раз доводилось слышать, даже от людей, далеких от лесного хозяйства, что в нем не могут работать люди равнодушные, случайные. А если они там и появляются, то не задерживаются. И это действительно так. Недавно узнал, что почти каждый десятый работник отрасли трудится в ней не менее четверти века. Согласитесь, это показательная статистика. А что вы можете сказать о работниках лесного хозяйства и что хотите им пожелать в преддверии праздника?

— Действительно, если человек любит лес, если он приходит трудиться в нашу отрасль, то он, как правило, задерживается надолго. Несмотря на все трудности работы в лесу, несмотря на то, что это открытый цех, не завод или фабрика, где есть тепло, крыша. В лесу надо работать круглый год. И зимой в мороз, и весной в распутицу, и летом в жару — всегда надо быть в лесу. Это очень трудные условия для работы. Но человек, который пришел в лес, как правило, остается навсегда и работает до ухода на пенсию.

К сожалению, в последние годы у нас идет смена поколений. Многие люди старшего поколения уходят на заслуженный отдых, а на смену им приходит молодежь. Мы делаем все, чтобы закрепить людей на производстве, будь это молодой специалист, который пришел после окончания учебного заведения, или простой лесник, вальщик, работник цеха. Мы стараемся создать для человека такие условия, чтобы он остался у нас. В частности, молодой специалист получает повышенную заработную плату. На первом рабочем месте мы оплачиваем ему аренду жилья, даем заем на строительство собственного жилья, строим жилье ведомственное и т. д. У нас много таких положительных моментов, закрепленных в коллективных договорах лесхозов. Они могут чем-то отличаться, но в целом мы стремимся закрепить работников, особенно молодых специалистов, на производстве.

У нас много потомственных лесоводов и династий. Преемственность поколений должна быть в любой отрасли, а тем более в лесном хозяйстве. Считаю, что это особенная отрасль, где преемственность поколений, династии, должны показывать пример другим работникам, которые приходят в лесное хозяйство.

Но самое главное, что я хочу пожелать нашим работникам накануне Дня работников леса, — крепкого здоровья. Потому что в лесу без этого просто невозможно работать. Ну и, конечно же, желаю всем семьям финансовой стабильности и благополучия, уверенности в завтрашнем дне. Мы справимся со временными трудностями. Отрасль набирает обороты, и в ближайшие годы будем уделять внимание росту заработной платы и решать проблемы каждого работника лесного хозяйства.

АКТУАЛЬНОЕ ИНТЕРВЬЮ

Автор: Александр ЦЫБУЛЬСКИЙ

Дата публикации: 15.09.2016
http://lesgazeta.by/people/aktualnoe-intervju/na-pervom-meste-—-jekonomika

Далі...

На боротьбу з торф’яною пожежею на Яворівщині вийшло близько двох сотень рятувальників

У селі Мальчицях Яворівського району Львівської області цього тижня сталася торф’яна пожежа.

Про це повідомив сьогодні, 16 вересня, власкор IA ZIK з посиланням на дані Яворівської РДА.

До ліквідації цієї пожежі залучено 194 рятувальників, з них – 50 курсантів Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, 20 одиниць спецтехніки, 12 мотопомп та 12 бензопил.

На місці пожежі особисто був присутній начальник ГУ ДСНС України у Львівській області Сергій Дмитровський, який здійснював керівництво гасінням пожежі.

Нагадаємо, що торф’яні пожежі відрізняються від решти загорянь тривалістю ліквідації та потенційною можливістю збільшення масштабів.

Причина пожеж на торфовищах – спалювання сухого листя, трави та побутового сміття. Від них вогонь перекидається на торф’яні поля і провокує загоряння. Через поширення диму відбувається погіршення видимості на дорогах, що створює загрозу виникнення ДТП.

Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2016/09/16/na_borotbu_z_torfyanoyu_pozhezheyu_na_yavorivshchyni_vyyshlo_blyzko_dvoh_soten_869822

Далі...

Нехай любов до природи змінює нас на краще!

Якось довелось мені відпочивати в урочищі сокальської Валівки. Давно я там не був і, зізнаюсь, був вражений. Таке чудове місце вже давно можна було зробити парком на зразок львівської "Погулянки". Непрохідні хащі завалених дерев, розриті ями з піском, розкидане пластикове сміття, яке горевідпочивальники чи то забули забрати із собою, чи просто не вважали за потрібне… А пеньки, на місці яких колись росли розкішні буки та дуби окрема тема. Кому вони заважали?

Але ж ліс це не лише плантація для продукування дошок, ліс це, перш за все, такий собі "храм". Бо ніде так не загострюється слух і зір, як у лісі, бо саме серед гущавини буків та сосен запахи підсилюються настільки, що починаєш відчувати суницю за кілька метрів, а грибницю чорноголовців знаходиш інтуїтивно. У такі миті піднесення дивишся на кремезного дуба, якому років і років, і наче відчуваєш, якими довжелезними коріннями переплетена земля, і як багато міг би розповісти цей старечий дідуган про свою молодість. Можливо, під його молодою кроною заблукалі козаки спочивали ще за часів Хмельниччини?

І якщо любов до природи здатна змінювати людей, то хай вона змінює їх на краще. За умов такого стрімкого розвитку науковотехнічного прогресу потрібно пам'ятати: зробив свої справи прибери за собою! Зроби так, щоб після тебе було краще і чистіше! Коли ми працюємо на завантаженому непотребом комп'ютері, робота ускладнюється різноманітними помилками, які засмічують пам'ять комп’ютера небажаними файлами. Щоб завершити роботу, інколи потрібно позбутись "сміття" і зайвих файлів. Хіба в нашому житті ми не стикаємось з подібними проблемами: якщо не прибирати у власному помешканні, то відходів накопичується стільки, що людям стає некомфортно жити.

Ось так і сміттєзвалища в Україні захоплюють все нові і нові території. Сто років тому цих відходів було у сотні разів менше! І розкладались вони значно швидше, і навряд чи наші нащадки зможуть належним чином використовувати ці території для господарювання. Сьогодні у дитячих садочках Сокаля заохочують малят та їхніх батьків приносити використані батарейки, акцентуючи на збереженні навколишнього середовища. Але, виїжджаючи з дітьми на природу, дорослі не задумуються, що пластиковий посуд, залишений десь у кущах, розкладатиметься майже півстоліття, пластикова пляшка 450 років, одноразовий підгузник майже півстоліття!

Звичайний пластиковий пакет від 200 до 1000 років! Звичайному недопалку, щоб розкластись, потрібно буде 57 років. А скільки такого сміття залишається у часі святкувань сокальчанами! Задумувались? А як часто доводиться чути нарікання від сільських мешканців на те, що на пасовиську корова зажувала пластикову банку, і бідну тварину не вдалось врятувати…

Екофести, один з яких нещодавно був проведений у Сокалі, це, звісно, добре, але проблеми вони не вирішують. Ледь не кожного спекотного вечора, з вікна своєї квартири, що на п'ятому поверсі, вже який рік поспіль споглядаю сумну картину, як палахкотять червоним полум'ям торф'яники. І стає лячно від думки, невже у відповідних природоохоронних структур немає вирішення цієї проблеми? А пройдімось узбережжям Західного Бугу! Скільки "домашніх колекторів" скидають нечистоти "недохазяїв" у річку, а поруч сміттєві звалища, влаштовані захланними господарями подалі від людського ока, як приклад вседозволеності та безкарності. Дійшло до того, що дехто навіть примудряється викидати його у мішках десь на полі чи вивозить в ліс.

Про це можна багато говорити і писати, але щоб був лад треба діяти. Принаймні, спробувати гаманцем вдарити по совісті таких людей і запровадити інстанцію на кшталт екополіції. Може тоді, хоча б через кілька років, санітарні епіде міологи дадуть "добро" на купання в Бузі.

Народ, як ви гадаєте, це реально?

Станіслав МАРКІВ.

http://golossokal.com.ua/lysty/pust-lyubov-prirode-menyaet-nas-luchshemu.html

Далі...

Дружнє послання Миколі Томенку - Василь МАРСЮК

#32 за 16.09.2016

Василь МАРСЮК

ДРУЖНЄ ПОСЛАННЯ
(На мотив народної думи)
Томенку М. Д.

Ой, Миколо, Миколочку,
мій друже Томенко,
ми обоє із тобою
старі удовенки.

Твого батька вбили німці,
мого вбили «красні»,
ми ж не сміли і подумать,
які ми нещасні.

Твоя мати – колгоспниця,
а моя – шахтарка,
ґарували, як рабині,
бездольні трударки.

Ні заміжжя, ані свята
помолитись Богу,
із останніх сил збирали
синів у дорогу.

І вивели нас у люди
та ще й у поети.
А які тепер з нас люди?..
Де ти, друже? Де ти?

Чув, живеш у власній хаті
біля Кончі-Заспи,
ти так важко її зводив,
що міг і пропасти.

Став тоді ти лісорубом –
лісу заробити,
а ще треба надриватись,
щоб вивчились діти.

Я важку ту працю знаю,
не придумав сп’яну –
свою хату по сусідству
тулив дерев’яну.

Тулив-радів, та й покинув –
Бог явив немилість.
А на місці неї, кажуть,
палац панський виріс.

«Той будує – той руйнує…» –
майже за Тарасом.
Та про власні наші болі,
мабуть, іншим разом.

Мені в пам’яті діброва
ще й річка Козинка,
і верба в кінці городу –
як знайома жінка.

А над лугом вечоровим,
наче жайвір, висне
твоя пісня молодеча
незабутня пісня:

«Бігли коні через степ,
де червоний мак росте,
бігли коні без упину
крізь палаючу країну».

Це не коні – літа наші –
тривоги, надії…
Віддали ми Україні
літа молодії.

Будували ми державу
і ділом, і словом,
щоб у наймах не ходила
наша пісня-мова.

А для кого будували,
не знаючи втоми?
Торбохвати хазяйнують
в державному Домі.

Ніяк вони із Москвою
шлюбу не розірвуть,
а та й досі Україну
штовхає у прірву.

Пів-Донбасу відірвала,
як одну холошу.
Провідати рідну хату
я тепер не можу.

І не вирватись до Криму
нам з тобою в гості –
на могилі пом’янути
Руданського кості.

А в Києві геть пропала
батьків наших мова,
наче місто захопила
орда із Тамбова.

Українців на вулицях
не чути, не видно –
викохують ще в коли?сках
промосковське бидло.

Тому Москва сюди й суне
синюшного носа,
бо ніяк не поважає
хохла-малороса.

А ми себе поважаєм?
Так немає за? що!
Хоч якщо подумать добре…
Та помовчу краще!

Ой, Миколо, Миколочку,
важко доживати
без надійної держави!
Ой же, важко, брате!

Не багато нам осталось…
Де правду подіти?
Одне тішить на цім світі,
що є у нас діти.

Не безбатченки вони в нас,
як ми із тобою.
Свою землю захищати –
готові до бою!

А ми словом поможемо
їм не підупасти.
Озивайся, старий друже,
з тої Кончі-Заспи!

А як ворог буде лізти
до твоєї хати –
клич на поміч! Неодмінно
прийду з автоматом!

А ще поки готуємось
до відсічі-бою,
добре б нам у тиші саду
зустрітись з тобою.

Смакуючи грушу-беру,
чи угорку-сливу,
ми за чаркою згадали б
молодість бурхливу,

та послухали б у небі
клекіт журавлиний,
як літа чиїсь ключами
вже летять у вирій.

17.08. 2016 р.

Далі...