ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

14 жовтня 2016

Задачи масштабны и социально значимы, но денег нет

13.10.2016, 16:31


12 октября 2016 г. очередное заседание комиссии Общественной палаты Самарской области по охране окружающей среды и экологической безопасности было посвящено проблемам развития водохозяйственного комплекса Самарской области в ближайшие годы. 

«Государственная региональная программа развития водохозяйственного комплекса, принятая в конце 2013 года и рассчитанная на 2014-2020 годы, имеет очень большое и экологическое, и экономическое, и социальное значение, так как призвана решить вопросы, связанные с предотвращением затопления территорий во время паводков, а также вопросы улучшения гидрохимического и биологического состава водоемов, чтобы в конечном счете повысить качество жизни населения, которое пользуется этими водоемами. Программа предусматривает целый набор конкретных мер в качестве инструмента достижения цели. 

Прошло уже почти три года, и мы решили посмотреть, как эта программа реализуется, как меняется ситуация», – задал направление обсуждению председатель профильной комиссии Общественной палаты Самарской области Юрий Астахов. «Ежегодно поступает огромное количество обращений от органов местного самоуправления, от жителей по вопросам необходимости снижения рисков подтопления в период весеннего паводка жилых домов и необходимости проведения экологической реабилитации водных объектов, – рассказал заместитель министра лесного хозяйства, охраны окружающей среды и природопользования Самарской области – руководитель департамента природопользования министерства лесного хозяйства, охраны окружающей среды и природопользования Самарской области Максим Шаго.

– Основным приоритетом реализации Программы является осуществление капитального ремонта, реконструкции и строительства гидротехнических сооружений, берегоукрепления и расчистки поверхностных водных объектов в целях предотвращения возникновения чрезвычайных ситуаций, связанных с подтоплением населенных пунктов. Сегодня это беда, которая наносит миллионные, иногда даже миллиардные убытки». Для достижения обозначенных в Программе целей предусматривается решение целого комплекса задач: оценка технического состояния гидротехнических сооружений региона, повышение эксплуатационной надежности гидротехнических сооружений, в том числе бесхозяйных, обеспечение строительства (реконструкции) сооружений инженерной защиты и создания объектов берегоукрепления, восстановление и экологическая реабилитация водных объектов на территории области, проведение водоохранных мероприятий в отношении водных объектов. 

Участниками Программы являются министерство лесного хозяйства, охраны окружающей среды и природопользования Самарской области, министерство строительства Самарской области, а также органы местного самоуправления муниципальных образований губернии. «В 2014 году эффективность реализации Программы с учетом фактически направленных средств составила 98,3% в связи с незначительным отклонением значений фактически достигнутых показателей (индикаторов) от плановых значений. В 2015 году эффективность программы признана низкой: эффективность реализации Программы с учетом фактически направленных средств составила 57,1%», – отметил Максим Шаго. Основная причина, по которой мероприятия Программы остаются нереализованными, – недофинансирование. К сожалению, природоохранные мероприятия не вызывают интереса со стороны коммерческих структур, а значит, говорить о возможном государственно-частном партнерстве не приходится. Деньги нужно искать в бюджете. Причем в условиях жесткой экономии речь должна идти о правильной расстановке приоритетов, – уверены общественники. Так, сегодня складывается достаточно парадоксальная ситуация: в области ведется планомерная работа по сокращению бесхозяйных гидротехнических сооружений за счет их оформления в муниципальную собственность, при этом перед муниципалитетами сразу же встает вопрос финансового обеспечения эксплуатации ГТС.

 «Сегодня нам необходимо найти всего примерно 131 млн. рублей, чтобы «забыть» о 90% имеющихся ГТС: нужно провести их преддекларационное обследование и доказать безопасность. И только около 10% сооружений потребуют оформления деклараций, страховки и пр., что связано с достаточно серьезными вложениями», – пояснил Максим Шаго. Пока же безопасность ГТС не доказана, а денег на оформление страховок органы местного самоуправления найти не могут, Ростехнадзор начинает накладывать штрафы, и речь идет о таких суммах, которые могут просто обанкротить муниципальные образования. Хотя в рамках государственной региональной программы развитие водохозяйственного комплекса предусмотрена реализация такого мероприятия, как «предоставление субсидий бюджетам муниципальных образований Самарской области на преддекларационное обследование и определение вероятного вреда в результате аварии гидротехнических сооружений, расположенных на территории Самарской области»; положительного решения министерства управления финансами Самарской области о финансировании этого мероприятия пока нет. По сути загнанные в угол муниципальные образования отказываются брать на содержание и вновь построенные и отремонтированные объекты берегоукрепления. 

«Некоторые объекты уже начинают разрушаться, размываться», – рассказал руководитель ГКУ СО «Управление капитального строительства» Реналь Мязитов. «Это ужасная ситуация, когда на муниципалитеты перекладывается огромное количество обязанностей, которые не имеют финансовой поддержки», – считает председатель комиссии Общественной палаты Самарской области по вопросам сельского хозяйства и продовольствия Леон Ковальский. Еще один пример: на федеральном уровне готовы софинансировать до 50-60% затрат на капитальный ремонт ГТС, однако, на данный момент у региона нет таких крупных проектов (ведь разработка проектов тоже требует финансовых вложений), под которые можно было бы просить федеральные деньги. «Важность реализации Программы, реализации всех запланированных мероприятий не вызывает сомнения. Но представленная сегодня информация оставляет угнетающее впечатление. Необходимо изыскивать дополнительные возможности финансирования, иначе и уже потраченные средства будут потрачены впустую. 

Например, разработанные проекты требуют с течением времени определенной корректировки. Таких «подвисших», но очень важных для области проектов сегодня около десятка. Если проекты не будут реализованы уже в ближайшее время, потребуются дополнительные немалые средства на их корректировку. И здесь уже трудно говорить об эффективности использования бюджетных средств, – заметил Юрий Астахов.

 – Кроме того, ведь есть и объекты незавершенного строительства с высокой степенью технической готовности, строительство которых не может быть завершено опять же в силу отсутствия финансирования». По итогам заседания члены комиссии приняли решение сформировать перечень первоочередных задач, которые требуют незамедлительного решения и выйти с обращением к Правительству Самарской области и к профильному комитету Самарской Губернской Думы. В рамках второго вопроса повестки дня заседания состоялась презентация справочного издания «Словарь терминов по безопасности жизнедеятельности, охране окружающей среды, природопользования и экологии», подготовленного директором Института управленческих технологий и аграрного рынка ФГБОУ ВПО «Самарская государственная сельскохозяйственная академия» Анатолием Горбуновым. По мнению общественников, представленное издание имеет несомненную практическую ценность, в том числе, и для образовательных учреждений.

http://samara.monavista.ru/news/2180746/

У лісгоспі обговорили проект бюджету лісового господарства на 2017 рік


У Федеральному агентстві лісового господарства відбулася нарада під керівництвом заступника міністра природних ресурсів і екології Російської Федерації - керівника Федерального агентства лісового господарства Івана Валентика, присвячене обговоренню проекту бюджетного фінансування лісової галузі на 2017 рік і плановий період 2018-2019 років.

Основні особливості формування проекту бюджету на 2017 рік і плановий період 2018 і 2019 років полягають в тому, що в якості базових обсягів бюджетних асигнувань федерального бюджету на 2017-2019 роки прийняті бюджетні асигнування, затверджені на 2016 рік Федеральним законом від 14 грудня 2015 року "Про федеральному бюджеті на 2016 рік".

Відповідно, зменшення обсягів бюджетних асигнувань в 2017-2019 роки на 6%, 9% і 11% відповідно, буде розраховуватися, відштовхуючись від цієї суми. При цьому витрати на охорону лісів від пожеж та гасіння лісових пожеж, а також на відтворення і захист лісів будуть щорічно збільшуватися, що відображено в проекті бюджету.

Видаткова частина проекту фінансування Федерального агентства лісового господарства з федерального бюджету на 2017 рік становить 27,4 млрд руб., в тому числі 21,7 млрд руб. на субвенції бюджетам суб'єктів Російської Федерації.

Прогноз доходів федерального бюджету від лісової галузі на 2017 рік і плановий період 2018 і 2019 років передбачає надходження в 2017 році 29,5 млрд руб., в 2018 році - 30,8 млрд руб., в 2019 році - 32,0 млрд руб.

Проект федерального бюджету передбачає підвищення економічної ефективності лісового господарства Росії - стабільне зростання доходів бюджету при планомірному щорічному скороченні бюджетного фінансування лісового господарства.

"Необхідно забезпечити збалансований підхід при визначенні видатків на утримання органів управління та на виконання лісогосподарських заходів. При цьому необхідно враховувати, що витрати на утримання органів управління суб'єктів Російської Федерації не повинні перевищувати 50%", - підкреслив заступник міністра природних ресурсів і екології Російської Федерації - керівник Федерального агентства лісового господарства Іван Валентик.

В Рослесхозе обсудили проект бюджета лесного хозяйства на 2017 год

Причини самовільних рубок – соціальні. У нас вже б'ють лісників, – Олійник

Питання самовільних рубок обговорювали на спільному засіданні комісій обласної ради з питань екології та раціонального природокористування та з питань аграрної політики та земельних відносин.




Засідання присвячене стану лісового господарства в Івано-Франківській області.

Як повідомив заступник начальника обласного управління лісового і мисливського господарстваРоман Олійник, посилаючись на дані екс-керівника Держлісагентства Олександра Ковальчука, в Україні крадуть приблизно 10% від лісу, що вирубується. На думку Олійника, цей показник стосується і Прикарпаття.


"Лісопорушення і самовільні рубки пов'язані з економічним і соціальним станом населення. Його подолати неможливо навіть з правоохоронцями. Головне – щоби це не загорожувало деградацією лісів. В 1990-х крадений ліс масово скуповували і вивозили за межі області. Коли було розпорядження ОДА (про заборону вивозу кругляка за межі області – ред.), то всі тягнули на пилораму якийсь патик і отримували за це гроші. Коли підвищився добробут, цього всього стало менше. Коли 2002 року Кучма видав указ розпаювати ліс, то в деяких селах Косівщини, зокрема Прокураві, є місця, де вигнали лісову охорону і йдуть неконтрольовані рубки", – розповів Роман Олійник.

Сьогодні соціальні проблеми знову загострилися, населення збідніло, і, відповідно, кількість самовільних рубок зростає.

"У нас є випадки побиття, були випадки загибелі майстрів лісу – гинули від розбитих голів на місцях. Смертей не було вже 10 років. Але цьогоріч вже є чотири випадки побиття лісників, їх розслідують", – повідомив Олійник.

Владимир Борейко на Golos.ua. ВІДЕО


ЕС требует от Украuны разрешить экспорт леса 12.10.2016







Держлісагентство спільно з СБУ припинятиме корупційні механізми експорту деревини - Христина Юшкевич




При Держлісагентстві створено Робочу групу з виявлення та аналізу фактів порушення законодавства під час оформлення сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів.

Про це повідомила т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів Христина Юшкевич, інформує Фіртка з посиланням на Урядовий портал.

До складу комісії ввійшли представники Держлісагентства, Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, державного підприємства «Лісогосподарський інформаційно-аналітичний центр».

Як повідомила Христина Юшкевич, Робоча група виявлятиме та припинятиме корупційні механізми експорту деревини за сертифікатами походження, виданими на підставі підроблених товарно-транспортних накладних.

«Буду й надалі докладати максимум зусиль для боротьби з корупцією у лісовій галузі», - наголосила т.в.о. Голови відомства.

В Житомирській області відшкодували понад 2,2 млн гривень втрат лісо - і сільськогосподарського виробництв

13.10.2016 22:00

«Агро Перспектива» (Київ) —

Житомирські землевпорядники з початку року нарахували 2242000 гривень відшкодування втрат лісо - і сільськогосподарського виробництв.

Кошти в сумі 2215000 грн суб'єкти господарювання перерахували до місцевих та обласного бюджетів. Фінансовий ресурс планують направити на розвиток земельних фондів регіону. Кошти, що надійшли до бюджетів, вже частково використано на проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів — 293,89 тис. грн, на інвентаризацію земель — 139,56 тис. грн та на заходи з охорони земель — 94,48. Сумарно на спеціальних рахунках місцевих рад накопичені надходження від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (з урахуванням минулих періодів) складають 24,520 млн грн.

Довідка: Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарською і лісогосподарським виробництвом.

Відповідно до статті 209 Земельного кодексу України кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення угідь, охорону земель згідно з розробленими програмами та проектами землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.

http://strichka.com/item/53683932

13 жовтня 2016

Про проект Концепціі реформування системи природоохоронного контролю

13.10.2016



Семерак ліквідує Держекоінспекцію
четвер, жовтня 13, 2016

Реформа Держекоінспекції та Держгеонадр – неминучі, зазначив міністр

У четвер, 13 жовтня, міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак представив політичну пропозицію проекту Концепціі реформування системи природоохоронного контролю, якою передбачено ліквідацію Держекоінспекції та створення нового природоохоронного органу. Про це повідомляє прес-служба Мінекології.

«Ні для кого не секрет, що екологічна ситуація в Україні є катастрофічною – жодної річки, стан якої б відповідав європейським нормам, забруднене повітря, знищені ліси, захаращені сміттям території, нерегульовані та безконтрольні викиди і скиди. І це потрібно змінювати. У моїх головних пріоритетах, із якими я прийшов до Мінприроди, було чітко сказано, що реформа Держекоінспекції та Держгеонадр – неминучі», - зазначив Семерак.

Міністр також підкреслив, що сьогоднішня Держекоінспекція це – пострадянська структура з корупційною вертикаллю, яка, на жаль, працює не на захист природного навколишнього середовища.

«Головна моя претензія до роботи Держекоінспекції в тому, що філософія структури - не стояти на засадах охорони навколишнього середовища, не домагатися зміни охорони середовища, а сприяти та потакати багаторічному укоріненню корупційних схем. Нинішні методи роботи – це тиск на підприємців, відсутність реального громадського контролю, низька ефективність у реалізації своїх повноважень та закритість інформації про результати екоконтролю», - зазначив Семерак.

Міністр підкреслив, що нова Концепція передбачає перетворення Держекоінспекції із карально-контролюючого органу на природоохоронний.

«Це має бути єдиний інтегрований орган екологічного моніторингу та нагляду – Державна природоохоронна служба України. Зокрема, ми плануємо створити 10 міжрегіональних територіальних підрозділів служби замість 28 існуючих обласних управлінь ДЕІ. Нові територіальні підрозділи формуватимуться за принципом еколого-ресурсних та еколого-техногенних округів, що дасть можливість отримати цілісну картину, до прикладу, Карпатського регіону», - зазначив Семерак.

Міністр також підкреслив, що дана Концепція реформування органів природоохоронного контролю – це не зміна вивіски і не переатестація працівників.

«Це зміна філософії і нової екологічної політики в Україні. Цією реформою ми говоримо про докорінні зміни у підходах до збереження та відновлення найціннішого, що є в Україні: повітря, вода, природні багатства, природне середовища, тобто середовище, в якому ми всі живемо», - зазначив міністр.

Він також звернувся до кожного українця задуматися і почати змінювати ставлення до довкілля, в якому ми живемо.

«Якщо Україна найближчим часом не змінить свою екологічну політику, то для наступних поколінь песимістичні прогнози про стан довкілля стануть реальністю. За таких умов ми не можемо також говорити про повноцінні євроінтеграційні процеси. Це є великою і шокуючою правдою», - сказав Семерак.

Міністр наголосив, що в процесі реформування системи державного природоохоронного контролю важливе питання – таймінгу: «Хочу в максимально стислі терміни обговорити ці реформи з громадськістю та найближчим часом подати Концепцію на затвердження Кабміну», - сказав Семерак.

http://glavcom.ua/news/semerak-likviduje-derzhekoinspekciyu-377626.html

ОСТАП СЕМЕРАК ПРЕЗЕНТУВАВ КОНЦЕПЦІЮ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПРИРОДООХОРОННОГО КОНТРОЛЮ, ЯКА ПЕРЕДБАЧАЄ ЛІКВІДАЦІЮ ДЕРЖЕКОІНСПЕКЦІЇ




13 жовтня 2016 року 

Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак представив політичну пропозицію проекту Концепцію реформування системи природоохоронного контролю, якою передбачено ліквідацію Держекоінспекції та створення нового природоохоронного органу.

«Ні для кого не секрет, що екологічна ситуація в Україні є катастрофічною – жодної річки, стан якої б відповідав європейським нормам, забруднене повітря, знищені ліси, захаращені сміттям території, нерегульовані та безконтрольні викиди і скиди. І це потрібно змінювати. У моїх головних пріоритетах, із якими я прийшов до Мінприроди, було чітко сказано, що реформа Держекоінспекції та Держгеонадр – неминучі», - зазначив Остап Семерак.

Міністр також підкреслив, що сьогоднішня Держекоінспекція це – пострадянська структура з корупційною вертикаллю, яка, на жаль, працює не на захист природного навколишнього середовища, інфомрує Фіртка з посиланням на Урядовий портал.

«Головна моя претензія до роботи Держекоінспекції в тому, що філософія структури - не стояти на засадах охорони навколишнього середовища, не домагатися зміни охорони середовища, а сприяти та потакати багаторічному укоріненню корупційних схем. Нинішні методи роботи – це тиск на підприємців, відсутність реального громадського контролю, низька ефективність у реалізації своїх повноважень та закритість інформації про результати еко-контролю», - зазначив Остап Семерак.

Міністр підкреслив, що нова Концепція передбачає перетворення Держекоінспекції із карально-контролюючого органу на природоохоронний.

«Це має бути єдиний інтегрований орган екологічного моніторингу та нагляду – Державна природоохоронна служба України. Зокрема, ми плануємо створити 10 міжрегіональних територіальних підрозділів служби замість 28 існуючих обласних управлінь ДЕІ. Нові територіальні підрозділи формуватимуться за принципом еколого-ресурсних та еколого-техногенних округів, що дасть можливість отримати ціліснну картинну, до прикладу, Карпатського регіону», - зазначив Остап Семерак.

Міністр також підкреслив, що дана Концепція реформування органів природоохоронного контролю – це не зміна вивіски і не переатестація працівників.

«Це зміна філософії і нової екологічної політики в Україні. Цією реформою ми говоримо про докорінні зміни у підходах до збереження та відновлення найціннішого, що є в Україні: повітря, вода, природні багатства, природне середовища, тобто середовище, в якому ми всі живемо», - зазначив Міністр.

Він також звернувся до кожного українця задуматися і почати змінювати ставлення до довкілля, в якому ми живемо.

«Якщо Україна найближчим часом не змінить свою екологічну політику, то для наступних поколінь песимістичні прогнози про стан довкілля стануть реальністю. За таких умов ми не можемо також говорити про повноцінні євроінтеграційні процеси. Це є великою і шокуючою правдою», - сказав Остап Семерак.

Міністр наголосив, що в процесі реформування системи державного природоохоронного контролю важливе питання – таймінгу: «Хочу в максимально стислі терміни обговорити ці реформи з громадськістю та найближчим часом подати Концепцію на затвердження Кабміну», - сказав Остап Семерак.

http://firtka.if.ua/?action=show&id=118009


Пропозицію Міністра щодо ліквідації екоінспекції для багатьох стало несподіваною. Її замінить державна природоохоронна служба. Як би вона не увібрала в себе і мисливську службу, створювану Держлісагентством за образом і подобою поліції, разом з тисячами ветеранів АТО, яким було обіцяно працевлаштування... М.Попков

http://www.lesovod.org.ua/node/30962



"У Карпатах він хоча б є": очевидці показали вирубування лісу на Луганщині




У Луганській області йде вирубування лісу.

Про це "Обозревателю" повідомили очевидці.

"Там пам'ятається люди скаржилися, що в Карпатах ліс рясно пиляють на продаж. Так то в Карпатах - там він хоча б є. А ось в Луганській області його майже немає. Однак, та ж біда. Цілий склад детектед на станції Кремінна. Йде навантаження. Станичанський ліс пиляють і везуть так само", - розповів співрозмовник.

ЧИТАЙТЕ: Лісова вакханалія: як в Україні лікують зеленкою пухлину в легенях

Нагадаємо, Європейський союз може надати Україні допомогу сумою 600 млн євро в обмін на відмову від заборони експорту лісу-кругляка. ГПУ ініціює введення кримінальної відповідальності за незаконне транспортування та переробку лісу.

13 жовтня 2016, 18:53

http://obozrevatel.com/crime/51304-v-karpatah-on-hotya-byi-est-volonter-soobschil-o-vyiburke-lesa-na-luganschine.htm

На Рівненщині масово всихають ліси. ВІДЕО

13.10,2016

Через спекотне літо у верхньому шарі грунту майже не лишилося води. У підсумку імунна система дерев значно ослабла. Вони не можуть опиратися нашестю короїдів та грибка та гектарами всихають.

Тож лісівникам доводиться проводити додаткові рубки і потім на їх місці оперативно висаджувати новий ліс.

Австрія зацікавлена в імпортуванні нашого лісу-кругляку

Розвиток торговельно-економічних зв’язків та інвестиційне співробітництво Закарпаття і Австрії обговорили під час зустрічі голова ОДА Геннадій Москаль та Надзвичайний і Повноважний Посол Австрійської Республіки в Україні Герміне Поппеллер (на знімку).




— За обсягами прямих іноземних інвестицій, що надійшли в економіку Закарпаття, Австрія посідає четверте місце. Загалом в області працюють інвестори з сорока восьми країн світу в різних галузях, — повідомив Г. Москаль. — На Закарпатті нині зареєстровано три десятки підприємств з капіталом австрійського походження, здебільшого в переробній галузі, які успішно діють.

Він також зазначив, що область чекає на інвесторів, зокрема в деревообробній галузі: «В Україні діє заборона на експорт лісу, однак деревину можна переробляти в межах області. Тому закликаю створювати підприємства з переробки лісу і виготовлення продукції з деревини на Закарпатті. Запрошуємо й австрійців».
Натомість посол нагадала позицію Євросоюзу і Австрії у ставленні до оголошеного Україною мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді. Зокрема, в Європі вважають, закон про мораторій не відповідає правилам ВТО та положенням Угоди про вільну торгівлю між Україною і ЄС.

Закарпатська область.
Фото прес-служби ОДА
Василь НИТКА.