ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

15 жовтня 2016

На Буковині «батьківщинівці» з лісівниками обговорили проблеми лісової галузі





15.10.2016, 19:44

Буковинські «батьківщинівці» ініціювали зустріч працівників лісового господарства з депутатами місцевих рад різних рівнів. Як повідомляє прес-служба обласної парторганізації ВО «Батьківщина», результатом обговорення стало озвучення проблем лісової галузі та шляхів їх вирішення.

Зустріч відбулася в смт Берегомет Вижницького району. Серед проблем галузі лісівники називали зміни чинного фіскального законодавства, відсутність фінансування лісових господарств з Держбюджету – ці фактори, на переконання лісівників, суттєво погіршили фінансову спроможність лісових господарств. До цього додаються проблеми з митницею, лісовими угіддями. Продаж лісу на відкритих торгах теж не став панацеєю, адже завдяки йому на ринок заходить іноземний покупець, який піднімає ціну деревини на недосяжний для українських підприємців рівень. На зустрічі порушували й питання про заборону розширення Національних парків, продовження мораторію на продаж кругляка за кордон.

«Оскільки сьогодні часто вимагають, щоб лісгоспи займалися тільки вирощуванням, відновленням та охороною лісових масивів, то виникає питання: за рахунок яких коштів тоді утримувати лісову охорону та проводити лісовідновлення? – каже голова Вижницької райпарторганізації ВО «Батьківщина» Олена Акришора. – Тому правомірно питати про відновлення часткового фінансування з Держбюджету на ці цілі. Раніше лісова охорона повністю утримувалася за рахунок коштів Держбюджету. Цілком поділяю думку, що лісодеревину треба обробляти в нас, і в жодному разі не експортувати кругляк - це ж не тільки додаткові кошти, але й робочі місця. Тому працівники лісової галузі вели предметну розмову про те, щоб не допустити скасування мораторію на вивіз лісу-кругляка, що і було внесено до вимог, які ми надсилаємо до КМУ».

Підсумки обговорення оформлені письмово як звернення до Верховної ради та Кабміну. Представники місцевого самоврядування взяли ці вимоги лісівників до уваги для вирішення у своїй компетенції на місцевому рівні.



http://buknews.com.ua/page/na-bukovyni-batkivshchynivtsi-z-lisivnykamy-obhovoryly-problemy-lisovoi-haluzi.html

Скасовувати мораторій на експорт кругляка неприпустимо! - Москаль


15.10.2016

Москаль: «По периметру з українським кордоном є купа деревообробних підприємств, які паразитують на нашому лісі. Скасовувати мораторій на експорт кругляка неприпустимо!»

Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль виступає категорично проти скасування мораторію на експорт з України лісу-кругляка.

– Закарпаття – єдина в Україні область, лісистість якої займає більше половини території, – нагадує Г.Москаль. – Крім того, наша область єдина, яка не вивозить на експорт деревину – ні паливну, ні ділову, а також не пропускає за кордон ліс з інших регіонів України. За це ми маємо купу перевірок, претензій та судових позовів. Щодо вивезення деревини з України ми фактично зачинили державний кордон у межах Закарпаття на замок. І наполягаємо на тому, що мораторій на експорт лісу-кругляка має бути збережений. Чомусь країни Євросоюзу не хочуть вирубувати свої ліси: Словаччина та Румунія бережуть Татри й Карпати, Австрія та Італія – Альпи. Вони націлені на український ліс, який скуповують за копійки, виробляють із нього продукцію, а потім продають її (у тому числі нам) втридорога.

По периметру з українським кордоном, в Угорщині, Словаччині та Румунії є купа деревообробних підприємств, які працюють тільки на українській діловій деревині, яку часто отримують під виглядом дров. Якщо вони хочуть і далі нормально працювати за профілем, хай переносять виробництво в Україну, створюють тут робочі місяця, платять податки й вивозять на експорт готову продукцію, а не ліс-кругляк. Якщо Євросоюз ставить надання Україні допомоги в залежність від зняття мораторію на експорт деревини, цим самим він демонструє, що бачить у нашій країні сировинний придаток. Це неприпустимо, заборона на вивезення лісу за кордон має бути збережена!

Нагадаємо, що зняття мораторію на експорт лісу-кругляка є однією з головних умов, які Євросоюз ставить для виділення Україні другого траншу макрофінансової допомоги в розмірі 600 мільйонів євро.

МОСКАЛЬ ВЫСТУПИЛ ПРОТИВ ОТМЕНЫ МОРАТОРИЯ НА ЭКСПОРТ УКРАИНСКОГО ЛЕСА-КРУГЛЯКА



УЖГОРОД. 15 октября. УНН. Глава Закарпатской ОГА выступил категорически против отмены моратория на экспорт из Украины леса-кругляка. Об этом говорится в заявлении, которое сегодня, 15 октября, было опубликовано на персональном сайте Геннадия Москаля, передает УНН.

"Закарпатская - единственная в Украине область, лесистость которой занимает более половины территории. Кроме того, наша область единственная, которая не вывозит на экспорт древесину - ни топливную, ни деловую, а также не пропускает за границу лес из других регионов Украины. За это мы имеем кучу проверок, претензий и судебных исков. По вывозу древесины из Украины мы фактически закрыли государственную границу в пределах Закарпатской области на замок. И настаиваем на том, что мораторий на экспорт леса-кругляка должен быть сохранен. Почему страны Евросоюза не хотят вырубать свои леса: Словакия и Румыния берегут Татры и Карпаты, Австрия и Италия - Альпы. Они нацелены на украинском лес, скупают за копейки, производят из него продукцию, а затем продают ее (в том числе нам) втридорога", - отмечает Г.Москаль.

Глава Закарпатской ОГА отмечает, что по периметру с украинской границей, в Венгрии, Словакии и Румынии есть куча деревообрабатывающих предприятий, работающих только на украинской деловой древесине, которую часто получают под видом дров.

"Если они хотят и дальше нормально работать по профилю, пусть переносят производство в Украину, создают здесь рабочие места, платят налоги и вывозят на экспорт готовую продукцию, а не лес-кругляк. Если Евросоюз ставит предоставление Украине помощи в зависимость от снятия моратория на экспорт древесины, тем самым он демонстрирует, что видит в нашей стране сырьевой придаток. Это недопустимо, запрет на вывоз леса за границу должен быть сохранен!", - говорится в заявлении.

Напомним, что снятие моратория на экспорт леса-кругляка является одним из условий, которые Евросоюз ставит для выделения Украине второго транша макрофинансовой помощи. Это, в частности, отмечала посол Австрии в Украине Гермине Поппеллер, которая на днях посетила с рабочим визитом Закарпатскую область. Она отметила, что Евросоюз и Австрия, в частности считают закон о моратории на экспорт лесо- и пиломатериалов в необработанном виде таким, что не соответствует правилам ВТО и положениям Соглашения о свободной торговле между Украиной и ЕС.

Сегодня 19:47

Следить за пожарами в Хабаровском крае будут беспилотные летательные аппараты



Управление лесами планирует закупить беспилотные летательные аппараты для мониторинга пожаров в Хабаровском крае. Сейчас на территории края действует шесть камер, с помощью которых можно следить за возникновением очагов возгораний, сообщил корр. ИА AmurMedia начальник управления лесами правительства Хабаровского края Иван Денисов.

По сообщению Ивана Денисова, оперативность реагирования на лесные пожары за последний год увеличилась вдвое. Такого результата удалось добиться не без помощи технических новинок. Сейчас на территории края действуют шесть камер видеонаблюдения.

- Расположены они на вышках сотовых операторов, в самых огнеопасных районах вблизи населенных пунктов. Обзор такой камеры 360 градусов, видимость в хорошую погоду 30-40 метров, - отметил собеседник.

По словам Ивана Денисова, самая ближайшая камера на станции Корфовская. Управление лесами правительства Хабаровского края, сейчас подсчитывает финансовую выгоду от нового проекта, в который планируется вложить не один миллион рублей. Для мониторинга лесных пожаров хотят закупить беспилотные летательные аппараты. Они, по мнению чиновников, удобны в использовании и окупятся в короткие сроки, тем самым сохранив расходы на аренду вертолетов и самолетов для проверки лесов.

Незаконні вирубки лісу на кордоні з ЄС: як це було


П'ятниця, 14.10.2016 | 23:45636 0

Цю інфографіку редакція Mukachevo.net підготувала на основі власного розслідування безпрецедентної корупційної змови на рівні посадовців двох країн.


Власне розслідування редакція оприлюднила в липні цього року, і вона стала підставою для офіційних звернень до Генеральної прокуратури, а опісля навіть підставою для обшуків у Держприкордонслужбі.



Mukachevo.net

14 жовтня 2016

Генеральний директорат лісового господарства Туреччини завітав до лісів України


Делегація Туреччини відвідала Україну з метою ознайомлення зі станом лісів, сказано в інтерв'ю Головного управління лісового господарства.

Як відомо, Урядом Республіки Туреччина та Урядом України 9 січня 2013 року в Анкарі підписано угоду про співробітництво в галузі лісового господарства. Відповідно до цієї угоди відбуваються взаємні візити між двома країнами. Перший з цих візитів був проведений 6 травня 2016 року делегацією Державного агентства лісових ресурсів України. На запрошення України відбувся візит делегації Туреччини 3-6 жовтня 2016 року.

Делегація під керівництвом Генерального директора Алі Фуат 3 жовтня 2016 року побувала в Коростишівському лісовому господарстві Україні та отримала інформацію про ситуацію в цілому з ведення лісового господарства. Потім були розглянуті питання охорони лісів, боротьби з лісовими пожежами в діяльності Управління, захисту лісів від шкідників. лісовідновлення в регіонах, уражених  комахами.

Делегація експертів OGM в останній день у Києві, в Державному агентстві лісових ресурсів Україні провела нараду з керівництвом. Напрацьовано напрямки взаємодії, діяльності та відбувся обмін думками. 

Наприкінці зустрічі представники двох інститутій відмітили про зацікавленість в співпраці з цих напрямків, спільній діяльності, що збережуться, сподіваємося, і в майбутньому.

13.10.2016


Задачи масштабны и социально значимы, но денег нет

13.10.2016, 16:31


12 октября 2016 г. очередное заседание комиссии Общественной палаты Самарской области по охране окружающей среды и экологической безопасности было посвящено проблемам развития водохозяйственного комплекса Самарской области в ближайшие годы. 

«Государственная региональная программа развития водохозяйственного комплекса, принятая в конце 2013 года и рассчитанная на 2014-2020 годы, имеет очень большое и экологическое, и экономическое, и социальное значение, так как призвана решить вопросы, связанные с предотвращением затопления территорий во время паводков, а также вопросы улучшения гидрохимического и биологического состава водоемов, чтобы в конечном счете повысить качество жизни населения, которое пользуется этими водоемами. Программа предусматривает целый набор конкретных мер в качестве инструмента достижения цели. 

Прошло уже почти три года, и мы решили посмотреть, как эта программа реализуется, как меняется ситуация», – задал направление обсуждению председатель профильной комиссии Общественной палаты Самарской области Юрий Астахов. «Ежегодно поступает огромное количество обращений от органов местного самоуправления, от жителей по вопросам необходимости снижения рисков подтопления в период весеннего паводка жилых домов и необходимости проведения экологической реабилитации водных объектов, – рассказал заместитель министра лесного хозяйства, охраны окружающей среды и природопользования Самарской области – руководитель департамента природопользования министерства лесного хозяйства, охраны окружающей среды и природопользования Самарской области Максим Шаго.

– Основным приоритетом реализации Программы является осуществление капитального ремонта, реконструкции и строительства гидротехнических сооружений, берегоукрепления и расчистки поверхностных водных объектов в целях предотвращения возникновения чрезвычайных ситуаций, связанных с подтоплением населенных пунктов. Сегодня это беда, которая наносит миллионные, иногда даже миллиардные убытки». Для достижения обозначенных в Программе целей предусматривается решение целого комплекса задач: оценка технического состояния гидротехнических сооружений региона, повышение эксплуатационной надежности гидротехнических сооружений, в том числе бесхозяйных, обеспечение строительства (реконструкции) сооружений инженерной защиты и создания объектов берегоукрепления, восстановление и экологическая реабилитация водных объектов на территории области, проведение водоохранных мероприятий в отношении водных объектов. 

Участниками Программы являются министерство лесного хозяйства, охраны окружающей среды и природопользования Самарской области, министерство строительства Самарской области, а также органы местного самоуправления муниципальных образований губернии. «В 2014 году эффективность реализации Программы с учетом фактически направленных средств составила 98,3% в связи с незначительным отклонением значений фактически достигнутых показателей (индикаторов) от плановых значений. В 2015 году эффективность программы признана низкой: эффективность реализации Программы с учетом фактически направленных средств составила 57,1%», – отметил Максим Шаго. Основная причина, по которой мероприятия Программы остаются нереализованными, – недофинансирование. К сожалению, природоохранные мероприятия не вызывают интереса со стороны коммерческих структур, а значит, говорить о возможном государственно-частном партнерстве не приходится. Деньги нужно искать в бюджете. Причем в условиях жесткой экономии речь должна идти о правильной расстановке приоритетов, – уверены общественники. Так, сегодня складывается достаточно парадоксальная ситуация: в области ведется планомерная работа по сокращению бесхозяйных гидротехнических сооружений за счет их оформления в муниципальную собственность, при этом перед муниципалитетами сразу же встает вопрос финансового обеспечения эксплуатации ГТС.

 «Сегодня нам необходимо найти всего примерно 131 млн. рублей, чтобы «забыть» о 90% имеющихся ГТС: нужно провести их преддекларационное обследование и доказать безопасность. И только около 10% сооружений потребуют оформления деклараций, страховки и пр., что связано с достаточно серьезными вложениями», – пояснил Максим Шаго. Пока же безопасность ГТС не доказана, а денег на оформление страховок органы местного самоуправления найти не могут, Ростехнадзор начинает накладывать штрафы, и речь идет о таких суммах, которые могут просто обанкротить муниципальные образования. Хотя в рамках государственной региональной программы развитие водохозяйственного комплекса предусмотрена реализация такого мероприятия, как «предоставление субсидий бюджетам муниципальных образований Самарской области на преддекларационное обследование и определение вероятного вреда в результате аварии гидротехнических сооружений, расположенных на территории Самарской области»; положительного решения министерства управления финансами Самарской области о финансировании этого мероприятия пока нет. По сути загнанные в угол муниципальные образования отказываются брать на содержание и вновь построенные и отремонтированные объекты берегоукрепления. 

«Некоторые объекты уже начинают разрушаться, размываться», – рассказал руководитель ГКУ СО «Управление капитального строительства» Реналь Мязитов. «Это ужасная ситуация, когда на муниципалитеты перекладывается огромное количество обязанностей, которые не имеют финансовой поддержки», – считает председатель комиссии Общественной палаты Самарской области по вопросам сельского хозяйства и продовольствия Леон Ковальский. Еще один пример: на федеральном уровне готовы софинансировать до 50-60% затрат на капитальный ремонт ГТС, однако, на данный момент у региона нет таких крупных проектов (ведь разработка проектов тоже требует финансовых вложений), под которые можно было бы просить федеральные деньги. «Важность реализации Программы, реализации всех запланированных мероприятий не вызывает сомнения. Но представленная сегодня информация оставляет угнетающее впечатление. Необходимо изыскивать дополнительные возможности финансирования, иначе и уже потраченные средства будут потрачены впустую. 

Например, разработанные проекты требуют с течением времени определенной корректировки. Таких «подвисших», но очень важных для области проектов сегодня около десятка. Если проекты не будут реализованы уже в ближайшее время, потребуются дополнительные немалые средства на их корректировку. И здесь уже трудно говорить об эффективности использования бюджетных средств, – заметил Юрий Астахов.

 – Кроме того, ведь есть и объекты незавершенного строительства с высокой степенью технической готовности, строительство которых не может быть завершено опять же в силу отсутствия финансирования». По итогам заседания члены комиссии приняли решение сформировать перечень первоочередных задач, которые требуют незамедлительного решения и выйти с обращением к Правительству Самарской области и к профильному комитету Самарской Губернской Думы. В рамках второго вопроса повестки дня заседания состоялась презентация справочного издания «Словарь терминов по безопасности жизнедеятельности, охране окружающей среды, природопользования и экологии», подготовленного директором Института управленческих технологий и аграрного рынка ФГБОУ ВПО «Самарская государственная сельскохозяйственная академия» Анатолием Горбуновым. По мнению общественников, представленное издание имеет несомненную практическую ценность, в том числе, и для образовательных учреждений.

http://samara.monavista.ru/news/2180746/

У лісгоспі обговорили проект бюджету лісового господарства на 2017 рік


У Федеральному агентстві лісового господарства відбулася нарада під керівництвом заступника міністра природних ресурсів і екології Російської Федерації - керівника Федерального агентства лісового господарства Івана Валентика, присвячене обговоренню проекту бюджетного фінансування лісової галузі на 2017 рік і плановий період 2018-2019 років.

Основні особливості формування проекту бюджету на 2017 рік і плановий період 2018 і 2019 років полягають в тому, що в якості базових обсягів бюджетних асигнувань федерального бюджету на 2017-2019 роки прийняті бюджетні асигнування, затверджені на 2016 рік Федеральним законом від 14 грудня 2015 року "Про федеральному бюджеті на 2016 рік".

Відповідно, зменшення обсягів бюджетних асигнувань в 2017-2019 роки на 6%, 9% і 11% відповідно, буде розраховуватися, відштовхуючись від цієї суми. При цьому витрати на охорону лісів від пожеж та гасіння лісових пожеж, а також на відтворення і захист лісів будуть щорічно збільшуватися, що відображено в проекті бюджету.

Видаткова частина проекту фінансування Федерального агентства лісового господарства з федерального бюджету на 2017 рік становить 27,4 млрд руб., в тому числі 21,7 млрд руб. на субвенції бюджетам суб'єктів Російської Федерації.

Прогноз доходів федерального бюджету від лісової галузі на 2017 рік і плановий період 2018 і 2019 років передбачає надходження в 2017 році 29,5 млрд руб., в 2018 році - 30,8 млрд руб., в 2019 році - 32,0 млрд руб.

Проект федерального бюджету передбачає підвищення економічної ефективності лісового господарства Росії - стабільне зростання доходів бюджету при планомірному щорічному скороченні бюджетного фінансування лісового господарства.

"Необхідно забезпечити збалансований підхід при визначенні видатків на утримання органів управління та на виконання лісогосподарських заходів. При цьому необхідно враховувати, що витрати на утримання органів управління суб'єктів Російської Федерації не повинні перевищувати 50%", - підкреслив заступник міністра природних ресурсів і екології Російської Федерації - керівник Федерального агентства лісового господарства Іван Валентик.

В Рослесхозе обсудили проект бюджета лесного хозяйства на 2017 год

Причини самовільних рубок – соціальні. У нас вже б'ють лісників, – Олійник

Питання самовільних рубок обговорювали на спільному засіданні комісій обласної ради з питань екології та раціонального природокористування та з питань аграрної політики та земельних відносин.




Засідання присвячене стану лісового господарства в Івано-Франківській області.

Як повідомив заступник начальника обласного управління лісового і мисливського господарстваРоман Олійник, посилаючись на дані екс-керівника Держлісагентства Олександра Ковальчука, в Україні крадуть приблизно 10% від лісу, що вирубується. На думку Олійника, цей показник стосується і Прикарпаття.


"Лісопорушення і самовільні рубки пов'язані з економічним і соціальним станом населення. Його подолати неможливо навіть з правоохоронцями. Головне – щоби це не загорожувало деградацією лісів. В 1990-х крадений ліс масово скуповували і вивозили за межі області. Коли було розпорядження ОДА (про заборону вивозу кругляка за межі області – ред.), то всі тягнули на пилораму якийсь патик і отримували за це гроші. Коли підвищився добробут, цього всього стало менше. Коли 2002 року Кучма видав указ розпаювати ліс, то в деяких селах Косівщини, зокрема Прокураві, є місця, де вигнали лісову охорону і йдуть неконтрольовані рубки", – розповів Роман Олійник.

Сьогодні соціальні проблеми знову загострилися, населення збідніло, і, відповідно, кількість самовільних рубок зростає.

"У нас є випадки побиття, були випадки загибелі майстрів лісу – гинули від розбитих голів на місцях. Смертей не було вже 10 років. Але цьогоріч вже є чотири випадки побиття лісників, їх розслідують", – повідомив Олійник.

Владимир Борейко на Golos.ua. ВІДЕО


ЕС требует от Украuны разрешить экспорт леса 12.10.2016