В даний час є дві основні ідеології ставлення до лісу, які розвели по різні боки барикад лісників і захисників дикої природи. Давайте розглянемо ці ідеології, проаналізувавши їх цілі і основні цінності.
Ідеологія ведення лісового господарства
Мета - вирощування на продаж комерційно цінної деревини.
Цінності
- Чим дерево гниліше - тим воно шкидливіше.
- Ліс-склад вертикально стоячих дров, готових до продажу.
- Природний і посажений ліс мають практично однакову цінність, виражену в вартості деревини.
- Деревні жуки і гриби є небезпечними «шкідниками» і «хворобами» лісу.
- Якщо стиглий ліс не зрубати, він «перестигне», втративши свою цінність і пропаде.
- Навали «шкідників» і «хвороб» лісу - результат відсутності господаря в лісі.
- Рубки - це метод «виховання» лісу.
- Ліс не може вирости та існувати без лісників.
- Ліс - це пшеничне поле, і який хороший власник його не скосить.
- Лісник - друг лісу.
- Сучасне лісове господарство - прогресивна галузь народного господарства України.
- Степове лісорозведення - це збільшення площі українського лісу.
В наявності цих цінностей можна переконатися, проаналізувавши будь-який виступ будь-якого керівника будь-якого рангу лісової галузі, будь-вузівський підручник з лісового господарства, Лісовий кодекс України або затверджені Кабміном України Санітарні правила в лісах України або Правила поліпшення якісного складу лісів.
Наслідки перенесення ідеології ведення лісового господарства на об'єкти ПЗФ завдає катастрофічний збиток біорізноманіттю. Рубки лісу, і перш за все санітарні, а також лісовідновлювальних, переформування, реконструкції, ландшафтні, як і очищення лісу від захаращеності наносять величезної шкоди видам тварин і рослин, занесених до Червоної книги України та Списку Бернської конвенції. Від рубок лісу в заповідниках, національних природних парках, регіональних ландшафтних парках, заказниках та інших об'єктах природно-заповідного фонду страждає 122 червонокнижних видів (89 видів фауни та 33 види флори з Червоної книги України), а також 119 видів тварин, занесених до списку 2 Бернської конвенції (1 вид рептилій, 6 видів комах, 4 види земноводних, 15 видів ссавців, 93 види птахів). Рубки лісу ведуться на територіях ПЗФ круглий рік.
За нашими приблизними підрахунками щорічно в природних і біосферних заповідниках робиться 17841 куб. м на площі 533 га, в національних природних парках робиться 328289 куб м на площі 18720 га, в регіональних ландшафтних парках робиться 65496 куб. м. на площі 4512 га, в заказниках робиться 412488 куб. м на площі 9600 га, в заповідних урочищах рубиться 105432 куб. м на площі 2040 га, в пам'ятках природи робиться 4584 куб м на площі 192 га. В дендропарках рубається 1800 куб. м. деревини на площі 600 га. Всього в Україні в даних об'єктах ПЗФ рубками проходиться за рік 35597 га, що становить 1,1% від усієї площі території природно-заповідного фонду України, при цьому рубається 934130 куб. м. деревини. Крім цього щорічно в Україні (без Криму) офіційно очищення лісу від захаращеності на територіях ПЗФ проводиться на площі близько 7800 га, при цьому офіційно заготовлюється близько 65700 куб. м деревини. Таким чином тільки офіційно щорічно в Україні в об'єктах ПЗФ під час рубок та розчищення лісу від захаращеності заготовлюється 999830 куб. м. деревини, тобто - близько 1 млн. кубів, що становить 1/15 - 1/17 від щорічної заготівлі деревини в Украіне. Всього ж рубками і розчищенням лісу від захаращеності в об'єктах ПЗФ в Україні проходиться близько 43400 га. Все це говорить про широкомасштабну і екологічно небезпечну рубку лісу в об'єктах ПЗФ. При цьому в 15 нацпарках рубки ведуться без лімітів, в 10 нацпарках ліміти на рубки незаконно перевищені, в 12 нацпарках на землях, що належать іншим користувачам, найчастіше лісгоспам, рубки ведуться без лімітів і взагалі без будь-якого контролю.
По суті через масові рубок об'єкти ПЗФ нічим не відрізняються від звичайних комерційних лісів і втрачають свою екологічну цінність, не виконуючи покладені на них завдання з охорони природи.
Ідеологія заповідання лісу
Мета - охорона лісового біорізноманіття та еволюційних процесів в лісах.
Цінності
- Чим дерево гниліше, тим воно цінніше і корисніше для життя рослин і тварин.
- Ліс - будинок для різних видів живих організмів і колиска еволюційних процесів.
- Природний ліс має більшу цінність, ніж посажений ліс, так як він багатший, в ньому більше грибів, ягід, звірів і птахів.
- Деревні жуки та гриби необхідні для розвитку багатого і здорового лісу.
- Якщо стиглий ліс не зрубати, він не «перестигне», а стане ще здоровій, красивіший і багатший.
- Навали «шкідників» і «хвороб» лісу - це результат рубок та жадібності лісників.
- Лісниківська метод "виховання" лісу рубками нагадує метод виховання людей розстрілами.
- Ліс з'явився і існує на Землі задовго до лісників.
- Багатий, здоровий і цінний ліс - це не пшеничне поле, який господар його буде косити?
- Сучасний леснік - це тимчасовий правитель, який краде і продає наші лісові багатства за кордон.
- Сучасне лісове господарство - це комерційне знищення лісу за рахунок українського налогоплатника.
- Посадка лісу в степу - це окозамилювання і закопування грошей в пісок.
Мертва деревина, сухостійні та дуплисті дерева, з якими постійно воюють лісники, є вкрай важливим елементом здорового лісу. Саме в мертвій деревині мешкає близько однієї третини всього лісового біорізноманіття. Мертва деревина в лісі більш жива, ніж коли вона була зростаючим деревом - вона кишує життям проживаючих у ній організмів. Правильне функціонування лісової екосистеми полягає в рівновазі між процесами приросту, відмирання дерев і розкладання деревини мертвих дерев. «Мертва» деревина є ключовим індикатором природності лісових екосистем», - вважає Світовий Фонд дикої природи. Вона відіграє ключову роль для підтримки продуктивності лісу і його екологічних функцій, стійкості лісів і фіксування двоокису вуглецю, протидіє ерозії землі, зберігає вологу, удобрює грунт.
Старі, дуплисті дерева, хмиз забезпечує лісову фауну житлом, а представників флори і безхребетних, бактерій - їжею.
Разом з тим, «мертву» деревину в лісах визнано природним середовищем проживання, яка в даний час знаходиться під найбільшою загрозою зникнення. Недарма в деяких країнах, наприклад, в Латвії, старі, дуплисті дерева і гілля потрапляють під охорону.
Розрахунки, проведені у Франції, показали, що виділення нових природоохоронних територій, де заборонені рубки, може зберігати стільки ж вуглекислого газу, як і насадження нових лісів.
Мертва деревина настільки важлива для життя природних лісових екосистем, що її зникнення здатне докорінно змінити склад живих організмів, що мешкають в цих екосистемах, привести до зникнення багатьох з них, порушити природні процеси лісовідновлення, а в деяких випадках навіть з часом привести до утворення прогалин і пусток на місці колишнього лісу.
Очевидна необхідність мертвої деревини для тих видів живих організмів, які в ній живуть або для яких вона служить місцем розмноження. Деревина відмерлих дерев служить місцем існування для багатьох видів грибів, комах та інших живих організмів, причому для багатьох з цих видів важливо не тільки наявність мертвої деревини, але і її розмір (діаметр стовбурів відмерлих дерев), породний склад, кількість. У лісах, де кількість мертвої деревини в кілька разів менше, ніж в корінних лісових екосистемах (наприклад, в лісах більшості країн Західної Європи, в яких заготівлі деревини настільки давно і з такою інтенсивністю, що великій кількості мертвої деревини просто нізвідки взятися), багато з таких видів в наші дні стали великою рідкістю.
Однак, мертва деревина виявляється не менш важливою і для багатьох інших лісових видів. Хорошим прикладом є самі лісові дерева, для яких у багатьох типах лісових екосистем саме мертва деревина є основним субстратом для відновлення. Наприклад, в корінних темнохвойних лісах з густим напочвенним покровом з великих лісових трав, папоротей, або навіть чорниці, сходи ялини або ялиці практично не мають шансів вижити на поверхні грунту - занадто мало світла проникає до цієї поверхні через густий покрив лісових трав. Те ж саме відбувається і в лісах з потужним моховим покровом - сходи дерев не встигають в перші місяці життя досягти корінням мінерального грунту, і в результаті гинуть через брак мінерального живлення або посухи. У цих умовах валежник - деревина відмерлих дерев служить практично єдиним підходящим для відновлення дерев субстратом. Розкладається деревина забезпечує молоді деревця необхідним мінеральним харчуванням, а накопичується в деревної потерті вологи вистачає зазвичай на весь літній сезон. Підняті над поверхнею трав'яного покриву стовбури дерев, особливо великих, забезпечують належне освітлення сходів і молодих дерев. В результаті у багатьох типах лісових екосистем життєздатний підріст лісових дерев можна знайти тільки на розкладаються деревних стовбурах і пеньках.
У сухих і мертвих деревах, хмизу, коренях старих пнів мешкають багато видів з Червоної книги України - кажани, жук-самітник, жук-олень, лісовий полоз, мідянка, гадюка Нікольського, багато видів рідкісних грибів і папоротей.
Дуже велика роль мертвої деревини як джерела органічної речовини грунту. Продукти розкладання мертвих стовбурів, гілок, коренів дерев накопичуються в грунті лісових екосистем - спочатку у вигляді деревної потерті, потім, у міру її розкладання, у вигляді більш-менш стійких ґрунтових органічних сполук - гумусу. Від кількості і складу грунтового органічної речовини залежить не тільки родючість лісового грунту, але і багато захисні властивості лісової екосистеми. Наприклад, багаті органічною речовиною лісові грунти краще вбирають вологу після дощів або танення снігу, утримують великі її запаси протягом літнього сезону. У лісах на таких ґрунтах завжди підтримується більш вологий мікроклімат, ніж в лісах на бідних органікою грунтах, в більшій мірі зберігається волога, необхідна для лісових джерел і струмків.
Важлива роль мертвої деревини і в формуванні специфічного мікрорельєфу поверхні грунту, характерного для багатьох типів корінних лісів. Разом з так званими «ветровально-грунтовими комплексами» (буграми і западинами, що утворюються при вивалювання вітром великих дерев з корінням) розкладаються стовбури дерев формують складну систему ямок і горбків на поверхні грунту, які перешкоджають поверхневому стоку води після сильних дощів і особливо при сніготаненні. В результаті велика частина вологи затримується на поверхні грунту і поступово вбирається грунтом - це також сприяє більш високої влагоудерживающей і водоохоронній здатності лісу. Мертві дерева, які падають в водотоки - постійні або тимчасові - знижує швидкість течії води, зменшують ерозію ґрунту, винос піску і глини в лісові річки.
Нарешті, не можна забувати про найважливішу роль мертвої деревини в вуглецевому балансі лісових екосистем. Оскільки кількість кисню, що виділяється лісом в атмосферу, безпосередньо пов'язане з кількістю органічної речовини, що накопичується в лісовій екосистемі, роль мертвої деревини в загальному вуглецевому балансі екосистеми дуже велика. Чим довше зберігається в лісі стовбур мертвого дерева, чим більша частина його деревини переходить у відносно стійкі органічні сполуки грунту - тим більша кількість зв'язаного вуглецю зберігається в лісовій екосистемі, тим довше відповідну кількість чистого кисню залишається в атмосфері.
Екологи давно довели, що ніякої вид «шкідника» лісу не завдає йому істотної шкоди. Навіть при масовому розмноженні «шкідників» рослин результат не буває негативним. Так, в період одночасної появи величезної кількості гусениць дубової листовійки дуби до кінця травня можуть виявитися без листя. Але ці дерева не гинуть і через деякий час дають нове листя. Знижується лише річний приріст деревини. Зате поросль, чахнущіе в тіні могутніх дерев, при їх оголенні отримує до початку літа трохи більше світла і починає активно розвиватися. Адже молоді дуба вирости в тіні великих дібров практично неможливо. Крім того, грунт під дубами рясно вдобрюється екскрементами комах, дуже корисними для самих дерев і навколишнього рослинності. Один гектар лісу при масовому розмноженні гусениць отримує до 400 кг таких рівномірно розсіяних добрив ».
До подібних висновків дійшов і П.М. Рафес. Крім того, на його думку рослиноїдні комахи лісу (або «шкідники») має величезне екологічне значення ще й тому, що здійснюють кругообіг речовин і енергії в лісі, покращують грунтові умови (підвищуючи вміст азоту за рахунок екскрементів комах при масовому розмноженню. Автор глибоко переконаний , що «не можна рекомендувати« просто »вилучити з біогеоценозу якусь« шкідливу »популяцію».
Нашестя лісових комах - шкідників, також як лісові пожежі: є джерело для вогню еволюції. Вони сприяють еволюції лісових екосистем, формування нових видів дикої флори і фауни, і життєво необхідні для лісу.
Що ж стосується терміну «шкідники лісу», то цей термін взагалі надумане, так як всі ці комахи здавна співіснували з лісом, не завдаючи йому ніякого серйозного збитку.
Приклад Станично-Луганського відділення
Луганського заповідника
Станично-Луганське відділення, що займає площу близько 500 га, знаходиться в заплаві річки Сіверський Донець і охороняє заплавні ліси. Ніяких санітарних та інших рубок там не проводиться ось вже кілька десятиліть, практично з моменту організації філії. І, незважаючи на це, дерева заповідника не загинули від пожеж, комах «шкідників» або кореневої губки.
Старі дерева падають, розкладаються, на зміну їм виростають молоді. Тому ліс заповідника являє дикий, первозданної ділянки вільної природи.
І все це пояснюється тим, що Станично-Луганський філіал входить в Луганський заповідник, який офіційно вважається степовим заповідником. Тому в штаті даної філії немає лісників, які б роздмухували міф про загрозу комах «шкідників» і під виглядом санітарних рубок губили б заповідний ліс.
Приклад Станично-Луганської філії красномовно доводить, що ліс навіть на невеликій площі сам, без впливу людини, здатний чудово захиститися від комах «шкідників» і процвітати.
Висновки
1. Ці дві ідеології ставлення до лісу несумісні. Тому їх застосування на одній території неможливо. У зв'язку з чим 50% лісів України повинні бути вилучені з ведення лісників і передані під об'єкти природно-заповідного фонду.
2. Лісовий кодекс України, Санітарні правила в лісах України або Правила поліпшення якісного складу лісів розраховані виключно на ідеологію ведення лісового господарства і в силу своєї антиекологічності не можуть застосовуватися в об'єктах ПЗФ.
3. Всі існуючі в лісах праліси повинні бути терміново заповідані і в них повинна бути припинена будь-яка лісогосподарська діяльність.
4. Держлісагентство України має бути вилучене з відання Міністерства аграрной політики та продовольства України та перепідпорядковано Мінприроди України. Будь-яка діяльність лісників повинна відбуватися під суворим контролем екологічних органів і на основі проведення екологічної експертизи.
5. Обсяги лісозаготівель за допомогою всіх видів рубок, в тому числі і санітарних, в Україні повинні бути строго фіксовані і не перевищувати екологічно обгрунтований рівень.
6. Будь-які види рубок в природних об'єктах ПЗФ повинні бути заборонені.
http://ecoethics.ru/dve-ideologii-otnosheniya-k-lesu/#more-13301
