Санітарні правила в лісах України

Текст документа:“Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 і від 12 травня 2007 р. № 724 ” № 756 — редакція від  26.10.2016

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 26 жовтня 2016 р. № 756 Київ Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 і від 12 травня 2007 р. № 724 Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 “Про затвердження Санітарних правил в лісах України” (ЗП України, 1995 р., № 10, ст. 253; Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3041; 2016 р., № 26, ст. 1027) і від 12 травня 2007 р. № 724 “Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів” (Офіційний вісник України, 2007 р., № 37, ст. 1478; 2012 р., № 1, ст. 21; 2013 р., № 82, ст. 3041; 2016 р., № 26, ст. 1027) зміни, що додаються. Прем’єр-міністр України                                                       В. ГРОЙСМАН Інд. 75 Зміни, що додаються: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249445164

Далі...

Семь коррупционных схем в украинском АПК

Где, как, сколько и что со всем этим делать

Коррупция. Дорого

Локомотив украинской экономики, как зачастую называют аграрный сектор в Украине, помимо 40% валютной выручки дает стране существенную долю коррупционных схем, откатов и взяток. Все потому, что украинские чиновники привыкли, что "если мед, то ложкой". Аграрный бизнес, опасаясь срыва поставок и контрактов, похоже, давно свыкся с мыслью о том, что за все в этой жизни нужно платить.

Коррупцией насквозь пропитан весь аграрный сектор. Несмотря на приход реформаторов и смену правительств старые схемы остаются в ходу, меняются лишь их кураторы и исполнители.

Убытки государства от теневых схем в агросекторе ежегодно исчисляются миллиардами. Только в 2015 году коррупционеры, по подсчетам отраслевых ассоциаций, обогатились на 20 млрд гривен, что превышает уровень полученных аграриями льгот за счет налога на добавленную стоимость в 2014 году - 19,8 млрд.

Liga.net рассказывает о семи самых популярных коррупционных схемах в АПК и предлагает варианты борьбы с ними.

1. Безоплатная приватизация земли

Коррупционная такса чиновника Госгеокадастра - $300-500 за гектар

По закону каждый украинец имеет право приватизировать до 2 га земель сельхозназначения бесплатно. На практике этот процесс в основном сопровождается коррупцией - землю приобретает не законопослушный гражданин (такие обычно слышат один ответ от чиновников - свободной земли нет), а подставные физические лица, которые затем передают полученную землю организатору схемы едва ли не в бесплатную аренду на 50 лет. Коррупционная такса чиновника Госгеокадастра - $300-500 за гектар.

По информации сайта zemderyban.in.ua, только 2015 года в Украине было "бесплатно" предоставлено в собственность 56 800 га. Подобным образом распределялись и земли, предназначенные для участников АТО.

ЦЕНА ВОПРОСА

Объем коррупционных услуг в сфере безоплатной передачи земли - не менее 500 млн грн в год

Как решить проблему

Как минимум - принять законопроект № 4355 о расширении полномочий местных общин в части распоряжения землями, который уменьшает полномочия Держгеокадастра, максимум - просто отменить возможность бесплатной приватизации земли.

2. Махинации с активами Национальной академии аграрных наук и госпередприятий

Около $100 с гектара приносит теневая сдача в аренду государственной земли

Национальная академия аграрных наук Украины имеет в своем распоряжении от 400 000 до 600 000 га (точно никто не знает, даже сами академики). Вместо того чтобы проводить на этих землях научные исследования, их сдают их в аренду за наличные и оставляют деньги себе (около $100 с га).

Академия могла бы приносить в свой бюджет около одного миллиарда гривень в год, сдавая в аренду часть земель официально. Это дало бы возможность учреждению не зависеть от государственного финансирования и спокойно заниматься научной деятельностью. Похоже, в этом никто не заинтересован. Хотя на этот счет есть постановление Верховной Рады и материалы временной следственной комиссии парламента.

ЦЕНА ВОПРОСА

Около 1 млрд грн в год теряет государство на нелегальной аренде земли

Как решить проблему

Ликвидировать Академию, земли передать в распоряжение местным (сельским) советам.

3. Рынок зерновых: получение фитосанитарных сертификатов

Коррупционный тариф - $0,3-0,5 с тонны за фитосанитарный сертификат на некоторые партии зерна при его экспорте

Разрешительные документы при отправке груза - сертификаты качества, результаты проводимых анализов сегодня в Украине продаются.

Классическая стоимость - по $0,3-0,5 с тонны за выдачу фитосанитарного сертификата на некоторые партии зерна при его экспорте. Если не заплатишь - не получишь сертификат или получишь с огромной задержкой, поэтому рискуешь выплатить огромные штрафы за простой судна.

ЦЕНА ВОПРОСА

Коррупционная рента за выдачу сертификатов - не менее 100 млн грн в год

Как решить проблему

Отменить фитосанитарный сертификат, как это было с сертификатами качества зерна, невозможно - он выдается в соответствии с международными обязательствами. Поэтому необходимо передать частным лабораториям право проводить анализы зерна, а за чиновниками оставить только обязанность выдавать сертификаты в случае получения положительных заключений по частной лаборатории.

Важно разработать адекватные критерии в лаборатории, чтобы с одной стороны не превратить это в другую коррупционную схему (когда есть только одна лаборатория, которая принадлежит тому же чиновнику), а с другой, обеспечить надлежащий технический уровень лабораторий, которые имели бы право проводить такие исследования.

4. Услуги ГПЗКУ и Аграрного фонда

Приватизация ГПЗКУ стала бы выходом из ситуации

Государственный зерновой оператор - Государственная продовольственная зерновая корпорация Украины и Аграрный фонд, по словам аграриев, собрали в себе полный спектр коррупционных схем: переплата за предоставление транспортных услуг или услуг хранения зерна, покупка зерна дорого - продажа дешево (иногда одному и тому же контрагенту). В то же время зерно, которое сдали на хранение в элеваторы ГПЗКУ или АФ может просто исчезнуть.

ЦЕНА ВОПРОСА

Только ГПЗКУ за 3 года принесла Украине убытков на 3,5 млрд грн

Как решить проблему

Провести приватизацию этих предприятий.

5. Зерновая логистика

Откаты за первоочередное право доступа к одному вагону-зерновозу достигали нескольких тысяч гривень

В зерновой логистике есть немало возможностей брать взятки. После ограничения максимального веса автозерновозов до 40 тонн и установки весового контроля на дорогах зернопроизводители и трейдеры платят контролерам, чтобы те закрывали глаза на нарушения и перевесы.

Кроме того, не секрет, что в пик сезона не хватает вагонов-зерновозов. По словам собеседников Liga.net, откаты за первоочередное право доступа к одному вагону достигали нескольких тысяч гривень. Сейчас потребность в железнодорожных перевозках в 2,3 раза превышает фактическую подачу зерновозов. Как итог – ежемесячно до 1 млн тонн зерна не вывозится с элеваторов.

ЦЕНА ВОПРОСА

Ежемесячно до одного миллиона тонн зерна не вывозится с элеваторов

Как решить проблему

Отменить весовые ограничения, увеличить подвижной состав зерновозов, разработать правила перевозки товарных грузов совместно с перевозчиками и производителями, экспортерами и чиновниками.

6. Монополия: производство и продажа спирта

В тени находится около 40% рынка

Производство нелегального спирта, из которого не уплачивается акцизный налог - не редкость. По данным производителей алкоголя, из-за наличия нелегального спирта в тени находится около 40% рынка.

Госпредприятие производит спирт, а его часть идет налево и нигде не учитывается. Далее на его основе делают нелегальную или поддельную водку и продают на рынках, вокзалах - там, где нет жесткого контроля в точках продаж.

Второй вариант нелегальной торговли спиртом - оформление партии товара на экспорт, однако при этом до указанного контрагента за рубежом спирт не доезжает, оседая на внутреннем рынке.

Объемы левого спирта знают только организаторы схемы и, возможно, коррумпированные силовики. По оценкам участников рынка, убытки от неуплаченных НДС и акцизов достигают 10 млрд грн в год.

ЦЕНА ВОПРОСА

Убытки государства от неуплаченных НДС и акцизов достигают 10 млрд грн в год

Как решить проблему

Ликвидировать государственную монополию на спирт и приватизировать предприятия, которые существуют в составе Укрспирта - более 40 заводов.

7. Вырубка и вывоз леса

В 2015-2016 годах по фактам незаконной вырубки леса начато 409 уголовных производств

Незаконная вырубка лесов под патронатом местных лесников активизировалась после того, как в прошлом году депутаты проголосовали за 10-летний мораторий на вывоз леса-кругляка из Украины (мораторий вступил в силу 1 января). Временный запрет на экспорт древесины был введен не только для предотвращения его бесконтрольного вывоза, но и для поддержки украинской деревообрабатывающей промышленности. Однако ожидания оказались тщетными. Вместо стимулирования развития отрасли эффект получился обратным - лесники и чиновники всех уровней стали звеньми цепи нелегального экспорта.

По данным прокуратуры, в течение 2015-2016 годов по фактам незаконной вырубки леса начато 409 уголовных производств. За тот же период завершено и передано в суд 15 уголовных производств указанной категории.

ЦЕНА ВОПРОСА

В 2015 году, только по официальным данным, незаконно вырублено 24 тысячи кубометров леса. Убытки - почти 85 миллионов гривен

Как решить проблему

Отменить мораторий на вывоз леса, установив лимиты и правила экспорта древесины, перейти на европейскую выборочную, приближенную к природе систему рубки - рубить лес в зависимости от возраста. Для перехода на такую систему нужны разновозрастные леса, в Украине из-за сплошной вырубки леса на 90% одновозрастные. Леса нужно переформировать путем периодической высадки деревьев.

Автор текста: Мария Бровинская

http://www.liga.net/projects/apk_corruption/

Далі...

Профспілкова конференція лісівників Черкащини

Днями в Черкасах відбулася V звітно-виборна конференція обласної організації профспілки працівників лісового господарства. В її роботі взяли участь голова професійної спілки працівників лісового господарства України Степан Кривов’язий, голова Федерації професійних спілок Черкаської області Петро Шевченко, начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко, а також директори, голови профкомів держлісгоспів, делегати конференції.

Про роботу Черкаської обласної організації профспілки працівників лісового господарства за п’ять років роботи відзвітував її голова Микола Опанасюк. Станом на сьогодні профспілка налічує 2748 членів. Всі лісгоспи області охоплені колективними договорами. Не зважаючи на стрімкі соціально-економічні зміни в країні, за цей період було проведено значну роботу щодо покращення умов та безпеки праці, посилення соціального захисту працівників. Так, завдяки злагодженій роботі трудових колективів підприємствам вдалося відчутно збільшити обсяги виробництва, а також поліпшити фінансово-економічні показники. Все це суттєво вплинуло і на розмір середньої заробітної плати, і на рівень життя працівників галузі.

У 2011 році на охорону праці витрачено 843 тис. грн., у 2015 році – 1,8 млн. грн., у цьому році вже – 1,5 млн. грн. За звітний період оздоровлено дітей працівників лісової галузі на суму 480,5 тис. грн. Безпосередньо за участю профспілкового активу постійно надавалася грошова та інша допомога на закупівлю військової амунції, побутових речей, дров, продуктів харчування учасникам АТО та в центр переселенців, безповоротна фінансова допомога підприємствам південних областей.

– З початку року до бюджетів усіх рівнів лісівники Черкащини сплатили 152 млн. грн. податків і зборів та 30 млн. грн. єдиного соціального внеску, – наголосив начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко. – Середня заробітна плата по управлінню становить понад 9 тис. грн. Тому маємо працювати в такому ж ритмі, згуртованим колективом, тоді й будуть соціально захищені наші працівники, адже робота профспілок напряму залежить від ефективної діяльності лісогосподарських підприємств.

Голова професійної спілки працівників лісового господарства України Степан Кривов’язий зазначив, що для лісівників були нелегкі часи і, зокрема, саме завдяки профспілкам, галузі вдалося з гідністю вистояти. Проте не слід заспокоюватися, бо є безліч проблем, і одна з найбільших – відсутність фінансування лісогосподарств південних та східних областей та масове звільнення працівників у тих регіонах.

Роботу Черкаської обласної профспілки працівників лісового господарства Степан Кривов`язий відзначив як ефективну та як таку, що виконує одне з головних своїх завдань – дбає про соціально-економічних захист працівників. За це та за командну роботу подякував керівництву обласного управління та директорам лісгоспів.

Відзначив високий рівень соціального діалогу у лісовій галузі області голова Федерації професійних спілок Черкаської області Петро Шевченко. Також подякував за активну участь лісівників у профспілковому житті країни.

Про профспілкове життя на місцях, про досягнення та пріоритетні напрямки подальшої діяльності розповіли на конференції голови профспілок лісгоспів області.

Проаналізувавши роботу обласної профспілки працівників лісового господарства за звітний період, усі делегати конференції одностайно підтримали кандидатуру Миколи Опанасюка на посаду голови, відзначивши його виважену профспілкову позицію й схвальну роботу в підвищенні соціального та матеріального добробуту членів профспілки, захисту їхніх прав.

Учасники конференції також проголосували за керівний склад, президію, ревізійну комісію та делегатів на Всеукраїнський з’їзд профспілок працівників лісового господарства.








Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства

lis-ck.gov.ua

Далі...

Валентик был не прав: сбор валежника и хвороста на дрова является правонарушением - если собирающий не нравится лесному инспектору

Полгода назад замминистра природных ресурсов и экологии Российской Федерации - руководитель Рослесхоза И.В.Валентик в интервью ТАСС заявил следующее: "Валежник, пни, хворост - это части деревьев, отмершие естественным образом и находящиеся на земле, являющиеся захламленностью для лесных участков в терминологии лесного законодательства, - все это сегодня не является платным лесным ресурсом. Более того, если это не платный ресурс, изъятие его из леса: сбор гражданами хвороста, мха, лесной подстилки, пней - не может рассматриваться как правонарушение" (ссылка).

События, которые прямо сейчас происходят в Карелии, однозначно показывают, что Валентик был не прав, и что сбор гражданами валежника и хвороста на дрова может рассматриваться органами власти как правонарушение. Для этого всего лишь нужно, чтобы тот, кто собирает валежник и хворост, не нравился инспектору или кому-либо из его начальников.

События происходят в Сунском бору, где группа местных жителей, в основном пенсионеров, в течение уже многих месяцев пытается противостоять действиям арендатора, намеревающегося свести важнейший для них лес и сделать на его месте карьер для добычи песка. В случае, если бор будет вырублен и превращен в карьер, жители трех карельских деревень (Суна, Чупа и Янишполе) лишатся главного в округе места сбора грибов и ягод - а это для них не только привычный образ жизни, но и главный источник средств к существованию. Пенсионеры сейчас постоянно дежурят в лагере на территории бора, защищая собой лес от вырубки - и, разумеется, греются у костра, используя для него хворост и валеж, которых в карельских лесах великое множество.

Утром 31 октября в лагерь защитников Сунского бора пришли гости: человек, представившийся инспектором по охране леса Кондопожского лесничества Кокориным, еще один неопознанный представитель лесной власти, и представители полиция, и заявили жителям, что оштрафуют их за сбор валежника для костра. Пока все кончилось тем, что у пенсионеров отобрали двуручную пилу, причем без соблюдения предусмотренных законом процедур - просто отняли, и все. Теперь местные жители собирают средства на закупку дров. Ссылки:

К старикам в Сунский бор нагрянула полиция. И унесла пилу...

Защитники Сунского леса просят о помощи! Сегодня в лагерь пришли гости

Если эта история получит продолжение, и защитники Сунского бора будут действительно привлечены к ответственности за сбор валежника и хвороста для костра - придется разбираться с ролью в ней И.В.Валентика. Он совершенно ясно публично заявил, что валежник и хворост не являются платными лесными ресурсами, что их сбор не может рассматриваться как правонарушение, и это его заявление зафиксировано несколькими российскими средствами массовой информации. Он не мог просто заблуждаться: двумя месяцами ранее его заместитель Е.С.Комар разослала по органам управления лесами в субъектах РФ и по департаментам лесного хозяйства в федеральных округах письмо, в котором прямо говорилось, что "присвоение находящейся на землях лесного фонда древесины ветровальных, буреломных деревьев без осуществления рубки указанных деревьев следует рассматривать как хищение". Письмо получило широкий общественный резонанс, и последующее заявление Валентика было именно реакцией на него. То есть он должен был как минимум изучить вопрос и высказывать квалифицированное мнение, а не просто говорить первое, что на ум придет.

Ссылки на предыдущие сообщения по этой теме:

Конфликт вокруг Сунского бора в Карелии показывает, насколько бесправны российские граждане перед произволом власти и бизнеса

В Рослесхозе нет единого мнения по поводу того, является ли самовольная заготовка гражданами валежника хищением

Рослесхоз разъяснил региональным органам управления лесами, что присвоение ветровальной и буреломной древесины - это хищение

forestforum.ru

Далі...

Экопогребение: зеленая альтернатива будущего

Мысли о реинкарнации души не покидают человечество на протяжении тысячелетий, а вот с бренным телом в культурах разных народов принято обращаться по-разному. Одни закапывают в землю, вторые кремируют, третьи и вовсе отдают на съедение хищников. Отныне появилась еще одна альтернатива: тела умерших предлагается возвращать в землю в специальной капсуле, из которой позже произрастает дерево.

Идея столь необычного экопогребения принадлежит итальянским дизайнерам Анне Цителли и Раулю Бретзелю (Anna Citelli and Raoul Bretzel). Гробы-капсулы получили название «Capsula Mundi» и уже успели завоевать популярность на различных международных выставках. Идея проста, как мир: вернуться после смерти туда, откуда мы пришли, стать частью природы, оставив после себя не просто каменное надгробие, а живое дерево, которое еще много десятилетий будет хранить память об усопшем.



Капсула выглядит символично, напоминая по форме яйцо, тело умершего располагается в ней в позе эмбриона, будто бы возвращаясь в свое «исходное» положение. Стенки капсулы сделаны из биопластика, который постепенно будет разлагаться. Экогроб закапывается в землю, подобно луковице, над ним высаживается саженец дерева. Дизайнеры даже осмелились предложить различные варианты деревьев для посадки, так что при желании можно выбрать, кем «стать». Со временем такие кладбища будут превращаться в мемориальные рощи, что пойдет лишь на пользу нашей многострадальной планете.



Пока проект находится в стадии разработки, поскольку итальянское законодательство запрещает подобные захоронения. Если удастся получить разрешение, то дизайнеры надеются, что люди с энтузиазмом воспримут идею оставить после себя на планете цветущий сад, а не железо-бетонную пустыню. Экологи уверяют, что куда лучше стать удобрением для нового дерева, чем вырубить очередное и сколотить гроб. По большому счету, от этого выиграют все, ведь и у детей и правнуков тоже будет, куда прийти почтить память – к символическому дереву, в тени которого можно будет отдохнуть и подумать о вечном.



Как на экоинициативу отреагировали пользователи социальных сетей, мы узнали в Instagram. Пока по хаштэгу #ecoburial всего десяток публикаций. Но этого и достаточно для того, чтобы собрать первые мнения на этот счет.

Читала статью о компании в Италии, которая разрабатывает Эко-захоронения. Я всегда говорила, что хотела бы, чтобы мое тело, после смерти стало деревом. Они создадут целые леса памяти. Это немного более удивительно, чем моя другая идея: мумификация.

Как превратиться в дерево? Вот оно, краткое руководство по функции естественного захоронения.

Юлия Ионина 31 Окт 2016

http://popsop.ru/68718

Далі...

Пора перестати прогинатися під ЄС і зайняти проукраїнську позицію, - Денисенко

Нардеп Вадим Денисенко вважає, що Україні пора починати показувати зуби європейцям

Про це повідомляє Depo.ua із посиланням на Facebook Денисенка.

"Два роки ми слухали різні, в тому числі і маразматичні ідеї єврооптимістів, які нам обіцяли безвіз. Украіна виконала майже 150 вимог і в фіналі нам говорять, що ніякого безвіза не буде. Більше того, асоціація, якщо вона і буде ратифікована, не передбачає подальшої інтеграції України", - зазначив нардеп.

Україна також не отримає 600 млн макрофінансової допомоги, бо посміли заборонити вивозити ліс-кругляк, додав Денисенко. "Простіше кажучи, нас кинули. Про це, і саме в такій формі, будуть кричати європесимісти і росіяни. Ту саму історію євро оптимісти ж будуть озвучувати інакше - вони будуть захищати європейців і почнуть кричати, що в усьому винен президент і злодії з Ради. Про кругляк вони промовчать, про всі виконані вимоги і не згадають. Але весь час вигадуватимуть нові історії про злодіїв", - підкреслив політик.

"І тут ми підходимо до головного: у нас вперше за багато років є можливість показати зуби. Не послати європейців і не прогнутися під них. Може варто сказати: не коштує вирубка Карпат 600 млн євро макропідтримки, і почати жорстко торгуватися?", - задався питанням Вадим Денисенко.

Депутат додав - може варто почати входити в клінч, звертаючи всю цю бійку в облесливі обгортки? Може варто просто заборонити ввіз чогось європейського, поки не збільшаться квоти?

"У нас зараз є шанс вперше за багато років зайняти проукраїнську позицію. І іі треба зайняти", - резюмував Денисенко.

Нагадаємо, що, за словами Вадима Денисенка, результати від роботи НАЗК та е-декларування стануть помітні через 2-3 роки.

Більше політичних новин читайте на Depo.Влада

31 жовтня 2016, 21:58

www.depo.ua

Далі...

На Кировоградщине предприниматель захватил земли Чернолесского лесхоза

В Знаменском районе предприниматель незаконно захватил 1,8 гектара земли, которые принадлежат ГП «Чернолесский лесхоз».

Об этом Центру сообщили в прокуратуре области.

В частности, местная прокуратура установила, что Знаменская РГА договору аренды жителю района передала в пользование рыбохозяйственных нужд земельные участки общей площадью 5,6 га, однако бизнесмен незаконно оградил забором лесные массивы государственного значения.

Мужчине грозит криминальная ответственность.

Досудебное расследование продолжается.

centr.kr.ua

Далі...

Во вторник в Украине заработает Офис внедрения реформ

Его создание финансируют ЕБРР и ЕС

Офис внедрения реформ при Кабинете министров Украины, создание которого финансируется Европейским банком реконструкции и развития, а также Евросоюзом, начнет свою работу 1 ноября. 

Дмитрий Шимкив / Фото: www.day.kiev.ua

Об этом сообщил заместитель главы Администрации президента Дмитрий Шимкив на брифинге в Киеве, передает УНИАН.

"С завтрашнего дня начинает полноценно функционировать Офис внедрения реформ при Кабинете министров, а также Офис поддержки работы Национального совета реформ", – напомнил замглавы АП.

По его словам, Офис внедрения реформ будет управляться министром Кабинета министров Александром Саенко. 

Напомним, Европейский банк реконструкции и развития совместно с Европейским Союзом анонсировали создание команды поддержки реформ при Министерстве финансов, Министерстве экономического развития и торговли, Министерстве аграрной политики и продовольствия и Министерстве инфраструктуры Украины. Также ЕБРР и ЕС выразили готовность профинансировать создание Офиса внедрения реформ при Кабмине.

31.10.16 

focus.ua

Далі...

Головний лісівник Закарпаття категорично проти скасування мораторію на експорт кругляка

Лісові масиви Закарпаття посідають перше місце серед лісового фонду України.

Головне їхнє призначення – природоохоронне, тобто підтримка екологічного балансу регіону, туристичне та економічне. Подекуди тутешні насадження ведуть свою історію ще з часів Франца Йосипа ІІ та Марії-Терезії. Турбота про все це багатство лежить на плечах лісівників.

Начальник Закарпатського ОУЛМГ Валерій Мурга виступає категорично проти скасування мораторію на експорт кругляка, адже варто розвивати переробку деревини на внутрішньому ринку – вливаючи кошти в будівництво деревообробних цехів і меблевих фабрик, створюючи робочі місця та підвищуючи рейтинг України в геополітичній площині та в економічних рейтингах, повідомляє прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

«Урожай» – один раз на сто років...

На відміну від традиційного сільського господарства, лісничі свій «урожай» збирають нечасто. Навіть можна сказати – дуже й дуже рідко. Залежно від породи дерева, від висадки саджанця до рубки проходить 60 – 120 років. Зараз, у наші дні, лісгоспи рубають дерева, посаджені ще на початку – в середині минулого століття, а вирощувані нині деревцята під зруб підуть тільки через кілька десятків років. Якщо, звичайно, не потраплять під бензопилу браконьєрів.

Для початку лісництву потрібно заготовити насіння дерев. На перший погляд, що може бути простіше – назбирав соснових шишок або жолудів, і готово. А ось і ні – цей процес, виявляється, складна й клопітка справа. По-перше, дуб, приміром, плодоносить приблизно раз у п’ять років, смерека – раз на 5 – 7 років; а по-друге, не кожен жолудь або насіння кедра можуть бути використані як посівний матеріал.

"Далі з насіння в спеціальних розсадниках вирощують саджанці, придатні до життя в середовищі їх природного зростання. Звичайно, набагато легше й дешевше було б ті ж жолуді та шишки висіяти прямо в лісі, без будь-яких проміжних пересадок. Але в такому випадку жолудь, швидше за все, навряд чи встигне прорости, оскільки в землі він пролежить рівно до першого нашестя дикого кабана. З шишкою все набагато складніше... Так що в лісгоспах краю воліють вирощувати спочатку саджанці, а потім уже висаджувати їх на відкриту територію лісу, на ті ділянки, де раніше пройшла суцільна вирубка", - йдеться у повідомленні.

Щоб перетворити маленький саджанець на деревце, потрібно витратити чимало грошей і ще більше фізичних зусиль. У лісових питомниках для боротьби з бур’янами отрутохімікати використовувати не прийнято – занадто це небезпечно. Тому знищують бур’яни на посівах майбутніх дерев прадідівським методом ручної прополки.

Нагляд за молодими деревцями в лісі – завдання ще складніше. Та ж прополка ускладнюється необхідністю постійно відмахуватися від полчищ комарів і дивитися під ноги – в лісі водяться змії, можна й наступити ненароком, а до найближчої лікарні – з десяток кілометрів.

За словами лісничого Кедринського лісництва Василя Золотаря, лісовий масив ділиться по зростаючій: на обходи, майстерні ділянки і лісництва. Лісник – перша сходинка в ієрархії лісової охорони, він працює на території від кількох сотень до тисячі гектарів лісу і підпорядковується безпосередньо майстру лісу, котрий «завідує» ділянкою (їх в лісництві зазвичай 2 – 3) і, в свою чергу, підпорядковується лісничому. Тож якщо провести аналогію з військовими званнями, то лісничий – командир, офіцер лісової охорони.

«На лісничого можна вивчитися, але стати ним дано не кожному. Якщо не любиш ліс, не вмієш спілкуватися з природою, людьми, які тут працюють, то лісничим не будеш. Лісничий – це не просто обов’язок, професія, це ще й покликання», – впевнений Василь Васильович.

goloskarpat.info
transkarpatia.net

Далі...

Зміни на краще

Підводячи підсумки господарсько-фінансової діяльності за дев’ять місяців поточного року, приємно відзначити, що ДП «Чернігівський лісгосп» зробило енергійний крок вперед і забезпечило виконання основних запланованих лісогосподарських заходів. Заготовлено 84806 кубічних метрів ліквідної деревини, а це на 19921 кубічний метр або на 31 відсоток більше, ніж за відповідний період минулого року. Частка заготовленої ліквідної деревини з рубок головного користування, зокрема, складає 42610 кубічних метрів, що також більше, ніж торік.

А от залишки готової продукції порівняно з минулорічним показником відповідного періоду на 469 кубічних метрів зменшились і становлять 4632 кубічних метри. Це свідчить про те, що наша продукція якісна і порівняно швидко розкуповується на ринку.

Відрадно, що це позитивно позначилося на заробітках штатних працівників: їхня середньомісячна заробітна плата збільшилася порівняно з попереднім роком на 54 відсотки і складає 7217,63 гривні. До того ж, на підприємстві виплачується ще й винагорода за вислугу років та премії за збільшення обсягів реалізації продукції.

Варто наголосити, що чистий дохід від реалізації продукції за дев’ять місяців поточного року становить 57160 тисяч гривень, а це на 15322 тисячі гривень більше порівняно з відповідним періодом минулого року. І продукції на експорт реалізовано на 17413,4 тисячі гривень, що складає третину від загальної реалізації продукції.

Позитивна динаміка господарсько-фінансової діяльності дала змогу збільшити первісну вартість основних виробничих фондів на 5002 тисяч гривень і зменшити відсоток зносу основних засобів виробництва. Енергія зростання дала також змогу перерахувати на рахунки південних лісгоспів 136 тисяч гривень, тим самим допомогти нашим колегам виживати в складних умовах нестабільності у південних регіонах.

Хочу наголосити, що чистий прибуток по підприємству склав 3056 тисяч гривень при плані 1468 тисяч гривень — тобто значно перевищив плановий показник. Завдяки цьому зросла і сплата податків та зборів підприємством на 5095 тисяч гривень, тобто майже на третину порівняно з торішнім показником відповідного періоду. А от дебіторська заборгованість по підприємству зменшилася майже на півмільйона гривень.

Зміни на краще дозволили збільшити капітальні інвестиції по підприємству до 4282 тисячі гривень. Це більше майже на 2 мільйони гривень у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Така динаміка дозволяє вкладати чимало коштів в основні засоби виробництва. Так, підприємство придбало КАМАЗ з гідроманіпулятором за 2095 тисяч гривень, причіп сортиментовозний — за 321 тисячу гривень, автомобіль УАЗ за 271 тисячу гривень, трелювальний пристрій — за 87 тисяч, а також встановити телевізійну систему спостереження за 57 тисяч гривень.

До кінця року плануємо ще закупити і деревообробного обладнання приблизно на 4 мільйони 300 тисяч гривень. Додам, що підприємство не пошкодувало і коштів на придбання за 1 мільйон 400 гривень потужного автомобіля Тойота з метою передати його лісовій охороні, щоб вона змогла «на рівних» протистояти «дубовій мафії», яка занадилася у наші ліси на швидкісних автомобілях, аби вкрасти і негайно втекти з місця злочину.

Ось так живе і трудиться дружний колектив ДП «Чернігівський лісгосп». Зі змінами на краще і з надіями на краще.



Олександра Маляр,
головний економіст ДП «Чернігівське лісове господарство»



chernigivlis.gov.ua

Далі...